Вертикальний ефективний спосіб вирощування огірків: як підв’язувати, формувати, поливати?

Автор: Тетяна О. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=24 Правки: 24 лютого 2023 Перша редакція: 05 червня 2022 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 4 хвилини 👀 22150 разів 💬 1 коментар

Здрастуйте, дорогі друзі – дачники та городники!
Хочу поділитися з вами дуже зручним способом вирощування огірків у відкритому ґрунті на вертикальній шпалері.

Переваги вертикального вирощування огірків

На відміну від вирощування огірків з розстиланням по землі, вертикальне вирощування на шпалері має такі переваги:

• економія простору;
• зручність при збиранні врожаю, що унеможливлює травмування рослин, за рахунок чого збільшується тривалість плодоношення;
• розташовані на шпалері огірки рідше хворіють на грибкові захворювання, оскільки їх листя не торкається землі, і під час дощу або поливання спори грибків не так швидко поширюються по рослинах;
• огірки набагато легше поливати, обробляти та підживлювати як по листку, так і під корінь.

Шпалера для огірків

Оцінивши всі зручності вертикального вирощування огірків, в останні роки я використовувала для їхнього кріплення пластикову сітку, яку натягувала уздовж огіркових рядків. Ця сітка швидко рветься, і її доводиться щосезону міняти. Але пластикова сітка – це лише один із варіантів вирощування огірків вертикальним способом.

Я ж завжди хотіла мати стаціонарну шпалеру, яка служитиме мені довгі роки. Цьогоріч моя мрія збулася: на момент висадки розсади огірків у відкритий ґрунт чоловік із сином спорудили шпалеру з металевих труб.

Опори

Ця шпалера має чотири двометрові опори, виготовлені з профільної труби 25х25 мм і забетоновані в землю на півметра. До верхньої частини кожної стійки приварена горизонтальна перекладина із металевого профілю. Довжина цих перекладин відповідає відстані між двома рядами огірків – 1 м.

До кінців кожної горизонтальної перекладини з обох боків уздовж рядів з огірками також приварена профільна труба 15х15 мм, яку я використовуватиму для кріплення шпагату. Таким чином, у мене вийшов огірочник довжиною 9 м і шириною 1 м.

Ковзаючий вузол

Огірки у мене посаджені в два ряди, відстань між рядами – 1 м, а відстань між рослинами в кожному ряді – близько 40 см. Біля кожної рослини я встромила в землю металевий гачок, до якого прикріпила нижній кінець шпагату, а верхній кінець я прив’язала до труби ковзаючим вузлом, що дозволяє регулювати натяг.

Щоб зав’язати ковзаючий вузол, я перекидаю шпагат через трубу від себе. Довгий кінець шпагату я тримаю у правій руці, а короткий, завдовжки 35-40 см – у лівій. Потім я схрещую два кінці шпагату і фіксую місце накладання пальцями лівої руки таким чином, щоб короткий кінець утворив невеликий напуск.

Після цього з вільного кінця короткого відрізка шпагату я роблю петельку, завожу її під низ, протягую петлю в напуск і затягую. Надалі цим вузлом мені буде зручно регулювати натяг шпагату. Стебло огірка я кілька разів обертаю навколо шпагату за годинниковою стрілкою.

Формування куща

Цього року я вирощую партенокарпічні самозапильні гібриди, у яких основний урожай закладається на головному стеблі. Тому на кожній рослині знизу до п’ятого листка я прибрала з пазух листя пасинки і зав’язі, що утворилися, щоб дати можливість огіркам зміцніти. Видалила я також по кілька нижніх листків, які торкалися землі.

Поки стебло не досягне у висоту 1-1,20 м, пасинки, що з’являтимуться з пазух листя я видалятиму, а надалі, можливо, деякі пасинки з 1-2 огірочками я залишу.

Поливання і підживлення огірків

Щоб було зручно поливати огірки, я зробила вздовж рядів 2 борозни, в які я буду лити воду і вносити підживлення. А щоб у борознах довше зберігалася волога та не утворювалася кірка, я їх замульчувала сухою травою.

Для поливання я використовую теплу воду: поруч із огірочником стоїть стара ванна, в якій збирається та нагрівається на сонці вода.

Затінення

У поточному сезоні я вирішила спробувати вирощувати огірки під затінюючою сіткою. З одного боку сітка закріплена на виноградній шпалері пластиковими хомутами, які зазвичай використовують для електропроводки, а з іншого боку сітки, ми зробили натяжки зі шпагату, які прив’язали до газової труби. Ця сітка з коефіцієнтом затінення 45 відсотків захищатиме мої огірки від палючого сонця та граду.

Ось так я облаштувала свій огірочник. Сподіваюся, мій досвід буде корисним і вам. Бажаю всім удачі, гарного настрою та багатих врожаїв.

Партенокарпічний сорт огірків, що це таке – які особливості потрібно знати при вирощуванні?

Багато городників задаються питанням – партенокарпічний сорт огірків – що це? Гібриди традиційних овочів все частіше з ‘являються в теплицях, на дачах. Щоб не зустрічатися з незрозумілими найменуваннями при виборі насіння, важливо розібратися з таким класом зеленців.

Що таке партенокарпічний гібрид огірків?

Перед тим, як вибрати кращі сорти огірків, потрібно знати, що означає партенокарпічний сорт, чим він різниться від своїх побратимів і які гібриди отримали високі оцінки у городників. Типовий огірок для формування плоду досвідляється самостійно або за допомогою комах. Більшість садівників-початківців вважають, що самовимовні і партенокарпічні сорти огірків – що це одне і теж, потрібно розуміти, що партенокарпічний зеленець формує зав ‘язок взагалі без процесу досвіду.

Партенокарпічні сорти огірків для відкритого ґрунту

Важливо врахувати, вирощуючи партенокарпічний сорт огірків, що це гібриди, які засівають в тепличку або на відкритий майданчик. Серед варіантів розроблено поділ на скороспілі, засолочні та високопродуктивні підвиди. Огірки партенокарпічні – оптимальні сорти для відкритого ґрунту:

1. “Весела компанія F1” – гібрид скороспілий партенокарпічний з зеленцями по 9-13 см. Сорт смачний, без гірчинки і жовтуватості. Годиться для засалювання і вживання у свіжому вигляді. Овочі визрівають через 43-48 днів.
2. “Клавдія F1” – середньоспілий партенокарпічний гібрид. Цикл визрівання плодів – на 50-52 добу. Зеленці без гірчинки, дрібні, по 10-12 см. Овочі смачні, чудово зберігаються і перевозяться, годяться для засолки і вживання у свіжому вигляді.

Партенокарпічні сорти огірків для теплиці

Партенокарпічний клас огірків вивели, насамперед, для висівання в тепличку. Навіть під постійним укриттям без комах-запилювачів вони активно формують зав ‘язок. Огірки партенокарпічні – оптимальні сорти для теплиць:

1. “Маша F1” – ранньоспілий партенокарпічний високоврожайний огірок, зріє через 37-42 дні після висіву. Овочі середньобугристі, довжиною 8-12 см.
2. “Герман F1” – скороспілий партенокарпічний огірок, плодоносить через 40 діб після проклювання паростків. Має високу плодовитість, зеленці зав ‘язуються пучками по 6-7 штук, що спрощує збір врожаю.

Правильне пасинкування партенокарпічного огірка в теплиці

Перед тим, як вирощувати партенокарпічні огірки, важливо врахувати, що умовою їх хорошої вегетації є регулювання густоти куща, що досягається пасинкуванням. Більшість партенокарпіків мають підвищену здатність випускати молоді втечі. Якщо не формувати у них куст, то дуже поспіхом у тепличці не залишиться вільного місця. Важливо розуміти, вирощуючи партенокарпічний сорт огірків, що це сорт, який має свої особливості при пасинкуванні:

1. Лоза кріпиться до шпалер вертикально.
2. У пазухах перших п ‘яти листків обривають квітки, втечі та пасинки. Так створюється зона засліплення, на якій зелена маса відсутня.
3. Вище зони на висоті до метра прищипуються бічні стебли зверху першого аркуша. При цьому потрібно одну зав ‘язку з листям залишити.
4. Далі до висоти 1,6 м не чіпають по дві зав ‘язки в 3-4 вузлах, і залишають по 2-3 листки біля кожного плоду.
5. Ще вище прищипують стеблі з боків зі збереженням 3-4 зав ‘язків з листочками.
6. Якщо стебель рости продовжує, лозу перекидають через шпалеру і вона звисає вниз. На відстані 20 см від землі точку росту прищипують.

Найбільш врожайне партенокарпічне насіння огірків

Однією з головних вимог до овочів є їх висока продуктивність. Краще партенокарпічні огірки в плані врожайності:

1. “Зозуля F1” – високоврожайний середньоспілий вигляд, використовується для накривних споруд. Має плоди довжиною 14-22 см, урожай визріває через 45-50 діб. Найчастіше культивується як салатний вид огірків, годиться і для маринування з недовгим циклом зберігання.
2. “Ємеля F1” – характеризується як найстійкіший до недуг і дуже врожайний сорт. Виведений для культивування в закритій будові, ранньоспілий. Плоди досягають 15 см у довжину, прийнятні для консервації. Плодовитость- 12-16 кг з 1 м плечей.

Партенокарпічні сорти огірків для засолки

Вважається, що для консервації більше придатні плоди, у яких:

1. Сильно оформлені пупиришки з обов ‘язково чорними шипами.
2. М ‘якоть більш туга, хрустка.
3. Розмір не перевищує 15 см.
4. Тонка шкірка без гірчинки.
5. Немає внутрішніх пустот.

Кращі партенокарпічні сорти огірків для засолки:

1. “Кароліна F1” – огірок корнішонний, дає врожай при вирощуванні в теплицях або на відкритій ділянці. Утворює смачні зеленці до 11 см у довжину без гірчинки.
2. “Сибірський засол F1” – новий скороспілий гібрид, що дозріває за 42-46 діб. Формує огірки корнішони 6-8 см, дрібнобугірчаті, щільні. Гібрид культивують для консервації, його цінність – у дружньому визріванні плодів.

Особливості партенокарпічних огірків

Важливо знати, вирощуючи партенокарпічний сорт огірків, що це гібрид. Овочі мають плюси порівняно зі своїми побратимами:

1. Відсутність огіркової гірчинки
2. Безперервне плодоношення.
3. Зеленці зручні для консервації – вони мають вирівняність за величиною і фарбуванням.
4. Відсутність насіння покращує смак і тугість плодів – вони довго зберігають щільність, колір, соковитість.
5. Втечі ростуть швидше, вони більш сильні і великі.
6. Плоди не покриваються жовтизною, оскільки їм не потрібен час на дозрівання насіння.
7. Культура не витрачає ресурси на формування насіння, як результат – підвищена продуктивність.

У процесі догляду за зеленцями важливо грамотно проводити формування партенокарпічних огірків. На відміну від бджолоопилюваних побратимів, невимовні не утворюють пустоцвіти. Основу куща повинен скласти один стебель. Коротка прищипка основної втечі (після 7-8 аркуша), яка традиційно застосовується для досвідченних огірків, тут неприйнятна. Центровий стебель партенокарпікам відривають, коли його протяжність перевищить висоту опори, а це – більше 3-х метрів.