Як посадити гортензію восени: терміни й правила посадки та осіннього догляду

Сад, в якому ростуть гортензії, подібний до чарівної казки – ці чудові рослини здатні перетворити будь-який нудний куточок. Одна з важливих особливостей культур – вирощування на ґрунті з певною кислотністю, тому й місце для посадки кущів варто вибирати ретельно. Посадка гортензії восени – запорука відмінної приживлюваності рослини. Після листопада вона буде нарощувати коріння, а навесні почне швидше розвиватися.

Морозостійкість гортензій за видами

Найпопулярнішими серед гортензій можна назвати наступні види:

1. Деревовидна гортензія – має форму дерева або рослого розлогого чагарнику. Діаметр чарівних суцвіть молочного або кремового відтінку сягає понад 50 см. Цей вид належить до морозостійких, рослини переносять зниження температури взимку до -35-40°C.
2. Метельчата гортензія – чарівний чагарник з китицеподібними суцвіттями, часто зафарбованими у два тони. Довжина суцвіть варіюється від 30 до 40 см. Кущ добре зимує при -35°C.
3. Крупнолиста гортензія – ефектні сорти з величезними квітковими шапками різних відтінків, які контрастують з темно-зеленим соковитим листям. Чагарники кулясті, потужні, розлогі. Не зимують при температурі нижче -24°C.
4. Дуболиста гортензія – чарівний чагарник з суцвіттями, що складаються з великих, переважно білих бутонів. Листя має виїмчасту форму, схоже на дубове. Цей вид здатний переносити морозні зими з температурою до -32°C.

Якщо ви живете в північних районах України, то оцініть морози, які бувають у вас взимку. Якщо вони нижче -20 градусів, то посадку крупнолистої гортензії відкладіть на весну, а всі інші види сміливо садіть на клумби – їм не страшні такі температури.

Посадка гортензії восени у відкритий ґрунт

Для вирощування гортензії вибирають добре освітлену ділянку, але таку, щоб влітку рослина не дуже довго перебувала в зоні інтенсивного впливу ультрафіолету. У південних областях з високою сонячною активністю гортензії найкраще висаджувати на східних або північно-східних ділянках. У самий пік спеки на чагарники має потрапляти тінь. В повній тіні рослини будуть витягуватися, що погіршить їхній зовнішній вигляд та інтенсивність цвітіння.

Культури необхідно захищати від продування – сильний вітер сприяє додатковому обмерзанню чагарників взимку, а в теплий період пошкоджує листя і квіткові китиці.

Землю для гортензій необхідно попередньо перевірити на кислотність – для рослин підходить 5,5-6 рН. Вона має бути родючою, в міру вологою, розсипчастою. На ділянках з піщаним ґрунтом багаторічники не вирощують, щільний субстрат попередньо перекопують і розпушують, додаючи торф і пісок.

Якщо на ділянці лужна ґрунтосуміш, культури можуть уражатися хлорозом.

Найкращий субстрат для вирощування має складатися з піску, листової землі, торфу і перегною, змішаних в пропорції 1:2:1:2. До основного складу можна додати:

Посадка і догляд за гортензією восени має свої особливості. Роботи повинні проводитися не менше, ніж за місяць до настання перших заморозків. Для північних та південних областей цей момент настає в різний час, тому важливо стежити за повідомленнями синоптиків.

Ями для посадки гортензії готують за місяць до проведення запланованих робіт, щоб ґрунт в них встиг осісти.

Приблизно за три тижні до вкорінення яму на 2/3 заповнюють підготовленою заздалегідь спеціальною сумішшю, після чого дають їй відстоятися.

Перед посадкою землю в ямі бажано полити. Саджанці розташовують так, щоб коренева шийка на 2-3 см опинилася нижче рівня ґрунту. Коріння саджанця розправляють, а яму після цього засипають підготовленою землею. Потім чагарники поливають, на пристовбурне коло насипають шар мульчі. Найкращі матеріали для мульчування гортензії – ті, що підкисляють ґрунт: соснова кора, хвойні голки, шишки, торф.

Враховуючи, що коренева система цих рослин розвивається вшир, то їй потрібні ями відповідного розміру:

Особливо потрібно стежити за відстанню, яка залишається між двома культурами при посадці їх в лінію:

• деревовидна гортензія – оптимальна відстань до 2 м.
• метельчата – дистанція від 1,6 до 2, 4 м.
• крупнолиста – чагарники висаджують з відстанню від 1 до 1,5 м.

При оформленні живоплоту з садових гортензій посадку рослин проводять в спеціальну траншею шириною від 0,8 м, при цьому саджанці розташовують через 1,0-1,2 м або через 0,6-0,8 м з подальшим проріджуванням посадок. Головне, щоб кущі змикалися при розростанні й влітку утворювали квітучу стіну.

Догляд за гортензією восени

Гортензіям, які вирощуються в саду, восени потрібен особливий догляд. В цей час проводять останнє передзимове підживлення – під чагарники вносять спеціальне добриво (осіннє) або суміш суперфосфату і калійної солі, взятих відповідно по 50 і 25 г на 1 м² посадкової площі.

Догляд за гортензією восени й підготовка до зими складається не тільки з внесення поживних речовин, до морозів необхідно виконати наступні дії:

1. Скоротити поливи – зволоження кущів проводять тільки в суху і теплу осінь.
2. Провести обрізку гортензії восени.
3. Обробити чагарники від шкідників.

З поливами все більш-менш ясно – якщо осінь суха, культури поливають не більше 2 разів на сезон, при вологій погоді зволоження припиняють зовсім.

Восени в теплий безвітряний день планують обробку чагарників садових гортензій від шкідників. Можна використовувати 3% розчин бордоської рідини, при цьому препаратом обприскують не тільки крону рослини, але й ґрунт у пристовбурних колах.

Обрізку багаторічників проводять за певними правилами.

Обрізка гортензії метельчатої восени має свої особливості: рослина закладає квітучі бруньки на пагонах поточного року, тому під зиму можна кардинально видалити скелетні гілки, залишивши пагони з двома або трьома бруньками. Видаляють також всю прикореневу поросль, слабкі й зламані гілки, пагони, що ростуть всередину куща. Аналогічним способом проводиться й обрізка восени гортензії деревовидної.

Крупнолиста гортензія обрізається за іншою схемою, адже рослина цвіте на пагонах минулого року, тому гілки видаляють дуже обережно. Повністю вирізують дворічні пагони, поросль, зламані й заражені гілки. Здорові однорічні пагони, на яких в наступному сезоні утворяться квіткові бруньки, не обрізають, можна лише акуратно видалити пошкоджені верхівки.

Метельчаті і деревовидні гортензії на зиму не укривають, а тільки утеплюють їх прикореневу частину. А ось гідрангея крупнолиста потребує ретельного укриття, але попередньо з рослини знімають все пожухле листя.

Гортензія – розкішна садова рослина, а заради краси квітників можна докласти зусиль по збереженню чагарників взимку.

Гортензія волотиста (мітлоподібна): вирощування, сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 10 серпня 2023 Опубліковано: 11 лютого 2019 Перша редакція: 11 серпня 2017 🕒 11 хвилин 👀 26420 разів 💬 0 коментарів

• Посадка й догляд за гортензією волотистою
• Гортензія волотиста – опис
• Посадка волотистої гортензії у відкритий ґрунт
  • Коли садити гортензію волотисту
  • Як посадити гортензію волотисту
  • Гортензія волотиста Грандіфлора (великоквіткова)
  • Гортензія волотиста Ванілл Фрейз
  • Гортензія волотиста Фантом
  • Гортензія волотиста Пінк Даймонд
  • Гортензія волотиста Лаймлайт
  • Гортензія волотиста Пінк Леді
  • Гортензія волотиста Меджікал Кендл
  • Гортензія волотиста Вімс Ред
  • Гортензія волотиста Даймонд Руж
  • Гортензія волотиста Сандей Фрайз
  • Гортензія волотиста Пінкі Вінкі
  • Гортензія волотиста Мельба Фрейз (Фрейз Мельба)

  Гортензія волотиста (лат. Hydrangea paniculata) є видом роду Гортензія родини Гортензієві, поширеним у природі в Японії, Китаї і на півдні Сахаліну. Ця приваблива й швидко зростаюча культура широко використовується в ландшафтному дизайні.

  Посадка й догляд за гортензією волотистою

  • Цвітіння: із середини червня до жовтня з чотири-п’ятирічного віку.
  • Посадка: навесні, перш ніж набубнявіють бруньки, або в період падолисту.
  • Освітлення: яскраве світло або притінок.
  • Ґрунт: родючий, нейтральний, без домішок вапна чи інших лугів, найкращі глинисті ґрунти або червонозем.
  • Полив: рясний і регулярний: ґрунт у пристовбурному колі має бути вологим увесь час.
  • Підживлення: добрива вносять 4 рази за сезон: напровесні – органіку з високим умістом азоту, у період бутонізації та в середині літа – повне мінеральне добриво, а восени – калійно-фосфорне добриво.
  • Обрізування: санітарне та формувальне обрізування, а в разі потреби й омолоджувальне проводять у кінці березня.
  • Розмноження: найчастіше відсадками та живцями.
  • Шкідники: попелиця, павутинні кліщі, галові нематоди, равлики.
  • Хвороби: біла та сіра гнилі, борошниста роса, пероноспороз, септоріоз, хлороз, вірус кільцевої плямистості.

  Гортензія волотиста – опис

  Гортензія волотиста – чагарник або дерево заввишки до 10 м із неглибоко залягаючим корінням, територія поширення якого значно перевищує проекцію крони. Листя у гортензії волотистої яйцеподібне або еліптичне, завдовжки до 12 см. Медоносні суцвіття є густоволосистими широкопірамідальними волотями завдовжки до 25 см і складаються з великих безплідних квіток діаметром до 2,5 см, зеленувато-білі пелюстки яких поступово рожевіють, і дрібних плідних білих квіток із рано опадаючими пелюстками. Уперше гортензія волотиста зацвітає у віці 4-5 років. Плід є коробочкою, що розтріскуються на верхівці при дозріванні, з численним дрібним, але надзвичайно життєздатним насінням.

  Посадка волотистої гортензії у відкритий ґрунт

  Коли садити гортензію волотисту

  Найкращий посадковий матеріал – чотири-п’ятирічні саджанці, які прекрасно приживаються і можуть зацвісти вже в рік посадки. Висаджується гортензія волотиста навесні, до початку сокоруху, або під час падолисту. Саджанці, висаджені навесні, майже напевно незабаром зацвітуть, але якщо посадку здійснюють восени, необхідно утеплити пристовбурне коло рослини на зиму.

  Гортензія волотиста може рости і в притінку, але на яскравому сонці її цвітіння довше буде пишним і тривалим. Дуже важливо, щоб рослина була захищена від сильних холодних вітрів.

  Ґрунт гортензія волотиста воліє родючий, нейтральної реакції, без будь-яких слідів вапна або інших лужних сполук, через які вона може в кращому разі погано цвісти, а в гіршому – просто загине. Майте на увазі, що коріння рослини поширюється далеко від стовбура, тому не вносьте в ґрунт крейду, доломітове борошно або золу в діаметрі 5-6 м від передбачуваного місця посадки. Не висаджуйте в цих межах і цибулинні квіти, які потребують щорічного перекопування ґрунту – тюльпани, гладіолуси, гіацинти. У кислий ґрунт для його нейтралізації можна внести бурий торф, хвойну землю або тирсу. Погано росте гортензія волотиста в піщаному ґрунті.

  Як посадити гортензію волотисту

  Місце під посадку готують заздалегідь. Яма для гортензії волотистої має бути простора: залежно від розміру саджанця від 50х50 до 80х80 см при глибині від 40 до 60 см. Відстань між двома гортензіями або між гортензією й іншими рослинами має бути 2,5-3 м. Залийте в яму 2-3 відра води, щоб волога добре просякла землю. На наступний день заповніть яму майже доверху сумішшю родючого ґрунту, піску, торфу та перегною (2:1:2:1), додавши в неї по 25 г сечовини й сірчанокислого калію та 65 г суперфосфату й ретельно перемішавши. Дайте ґрунтові осісти й встоятися.

  Коріння у саджанців перед посадкою трохи підрізають, а у деревовидних форм гортензії волотистої вкорочують і однорічні пагони, залишаючи на них не більше 3-5 бруньок. Не обрізають тільки саджанці великолистої гортензії, оскільки квіткові бруньки у цієї рослини розташовані на кінцях пагонів.

  Опустіть кореневу систему саджанця в яму, розправте його коріння і прикопайте рослину так, щоб коренева шийка опинилася трохи вище поверхні ділянки. Добре полийте саджанець, а коли вода вбереться і ґрунт трохи осяде, шийка опиниться там, де їй місце – на рівні поверхні ділянки. Замульчуйте пристовбурні кола саджанця хвоєю, листовим перегноєм або кислим торфом і попервах притініть рослину від яскравого сонця.

  Догляд за гортензією волотистою

  Посадка гортензії волотистої і догляд за нею не трудомісткі. Гортензія волотиста садова може рости поблизу автомобільних доріг і в інших неблагополучних місцях, однак якщо ви хочете побачити її в кращій формі, не нехтуйте виконанням нескладних заходів по догляду за рослиною.

  Гортензія волотиста, як і інші види роду, надзвичайно вологолюбна, тому ґрунт в її пристовбурному колі має бути весь час злегка вологим. Не допускайте пересихання ґрунту в спекотні дні. Поливають рослину один раз на тиждень, виливаючи під кожен дорослий кущ не менше 3 відер води. Добре час від часу додавати в воду для поливу перманганат калію. Щоби волога в ґрунті зберігалася якнайдовше, пристовбурне коло регулярно мульчують листям або тирсою.

  Підживлюють гортензію волотисту чотири рази за сезон. Напровесні, на самому початку сокоруху, в ґрунт уносять органіку – розчин коров’яку або пташиного посліду, наприклад. Наступне підживлення проводиться в період бутонізації: в пристовбурне коло вносять розчин 35 г сірчанокислого калію, 35 г суперфосфату і 25 г сечовини в 10 л води – цієї кількості достатньо для удобрення 1 м². В середині літа гортензію удобрюють розчином 25-35 г гранульованого комплексного мінерального добрива в відрі води. Витрата – 2-3 відра на один дорослий кущ. Четверте підживлення вносять при підготовці рослини до зими: в цьому разі використовують спеціальне добриво для гортензій, що не містить азоту.

  Для формування ідеального куща або деревця дуже важливе правильне обрізування гортензії, яке зазвичай проводять у кінці березня. Формуючи кущ, залишають від 5 до 10 розвинених пагонів і вкорочують їх до 3-5 бруньок. Решту пагонів вирізують дощенту. Стару гортензію піддають змолоджуючому обрізуванню, вкорочуючи всі пагони до 6-7 см від поверхні землі: на наступний рік стара рослина дасть молоді паростки.

  Гортензія волотиста, як і будь-яка інша рослина, може потерпіти від хвороб або шкідників. Найчастіше неприємностей їй завдають борошниста роса і попелиця (тля). Щоби позбутися борошнистої роси, потрібно кілька разів через 10-12 днів обробити рослину одновідсотковою бордоською рідиною або розчином 20-25 г Фундазолу в 10 л води. Упоратися з попелицями допоможе звичайний часник: 250 г подрібнених зубків заливають відром води, настоюють дві доби, після чого додають у настій 50 г натертого господарського мила, розчиняють його, перемішуючи, й обробляють кущ таким чином, щоби розчин змочив не тільки верхню, а й нижню сторону листя гортензії. Обробки часниковим настоєм потрібно проводити один раз на тиждень, поки не зникне тля. Якщо ж часник не впорається із завданням, доведеться вдатися до допомоги акарицидних препаратів – Акаріну, Актари або Актелліка, наприклад.

  Із настанням холодів гортензія волотиста в Сибіру й на Уралі потребує укриття. Іноді доводиться вкривати гортензію й у середній смузі, якщо синоптики прогнозують морозну і безсніжну зиму. Прикореневу зону вкривають шаром перепрілого гною, торфу або сухого листя завтовшки не менше 20 см. Щойно випаде сніг, накидайте під кущ або дерево замет.

  Розмноження гортензії волотистої

  Найчастіше гортензію мітлоподібну розмножують живцями й відсадками. Живці з 4-5 бруньками, що залишилися після весняного обрізування, поміщають на дві доби в слабкий розчин Корневіну, після чого садять на шкільну грядку, заглиблюючи нижній зріз у пухкий кислий ґрунт на дві бруньки. Живці волотистої гортензії необхідно захистити від яскравого сонця, а ґрунт на грядці слід регулярно зволожувати, не дозволяючи йому пересихати. Тільки-но на живцях з’явиться молоде листя, притінення поступово прибирають. На зиму живці потрібно обов’язково вкрити ялиновим гіллям. Наступного літа перші квітконоси краще видалити, щоб рослина спрямувала всі сили на нарощування кореневої системи. На постійне місце живці висаджують у віці 4-5 років.

  Розмножити гортензію волотисту відсадками дуже легко: навесні низько зростаючий пагін молодої рослини пригинають до землі, пришпилюють до неї і засипають місце фіксації родючим ґрунтом або торфом. Весь сезон відсадок поливають, на зиму вкривають ялиновим гіллям, а вже наступної весни його відокремлюють від материнської рослини і пересаджують на шкільну грядку для дорощування.

  Сорти волотистої гортензії

  До нас іноді звертаються з проханням вказати «назви волотистих гортензій», найбільш популярних у культурі і при цьому найменш примхливих у догляді, а також просять порекомендувати сорти гортензії волотистої для Підмосков’я. Власне, будь-який сорт цього виду досить зимостійкий для помірно морозних зим, але в умовах аномальних холодів усі вони потребують укриття прикореневої зони.

  Пропонуємо вам найкращі сорти гортензії волотистої.

  Гортензія волотиста Грандіфлора (великоквіткова)

  – чагарник, який із часом набуває форми дерева заввишки до 3 м. Вирізняється більш пізнім, ніж у інших сортів, цвітінням. Зібрані в широкопірамідальні суцвіття завдовжки до 30 см великі стерильні квітки цього сорту – при розпусканні кремуватого відтінку, у розквіті – чисто білі, а потім рожеві – ближче до осені стають зеленувато-червоними. Тривалість життя рослин цього сорту близько 30 років;

  Гортензія волотиста Ванілл Фрейз

  – рослина заввишки до 150 см і з кроною такого ж діаметру. Суцвіття великі, схожі на грона бузку. Квітки спочатку вершкового відтінку, потім вони рожевіють, а до кінця цвітіння стають темно-червоними. На одному кущі одночасно можуть бути сніжно-білі та яскраво-малинові квітки. Рослини цього сорту здатні витримувати морози до -29 ºC;

  Гортензія волотиста Фантом

  – рослина заввишки до 2 м із діаметром крони такої ж величини. Суцвіття у цього сорту великі, щільні, округло-пірамідальні. Квітки при розпусканні світло-кремового відтінку, але з часом рожевіють;

  Гортензія волотиста Пінк Даймонд

  – суцвіття цього сорту завдовжки до 30 см складаються з кремово-білих квіток, які поступово набувають темно-рожевого, майже червоного забарвлення;

  Гортензія волотиста Лаймлайт

  – рослина, надзвичайно популярна серед дизайнерів через міцні пагони, що легко витримують важкі зелені суцвіття, які на яскравому сонці стають білими, а до кінця цвітіння рожевими. Зелене навесні й улітку листя цього сорту восени набуває лілового відтінку;

  Гортензія волотиста Пінк Леді

  – чагарник віялоподібної форми заввишки до 2 м із розлогою кроною, прямими коричневими пагонами, що набувають до осені червонуватого відтінку, і білими суцвіттями завдовжки до 30 см. Із часом на запашних білих квітках з’являється легкий рум’янець, потім квітки поступово стають ніжно-рожевими;

  Гортензія волотиста Меджікал Кендл

  – рослина з розкидистою кроною і великими пірамідальними суцвіттями зі світло-кремових із пазеленню запашних квіток, які влітку стають рожевими, а до осені малиновими;

  Гортензія волотиста Вімс Ред

  – рослина з суцвіттями завдовжки до 35 см конічної форми, що виділяють медовий аромат. Упродовж сезону квітки з білих стають рожевими, а в кінці цвітіння – насичено-червоними;

  Гортензія волотиста Даймонд Руж

  – компактний прямостоячий чагарник із суцвіттями завдовжки до 40 см, квітки в яких спочатку білі, а потім набувають насиченого малиново-червоного кольору;

  Гортензія волотиста Сандей Фрайз

  – густий компактний кущ із червоно-коричневими пагонами, опушеним по жилах листям і білими квітками, які до кінця літа стають бузково-рожевими;

  Гортензія волотиста Пінкі Вінкі

  – сорт виведений понад 10 років тому, але, як і раніше, не втратив своєї популярності. Це невелике деревце або кущ із широкоокруглою кроною і пагонами додає щорічно в рості до 30 см. Потужні стебла несуть волотисте суцвіття з білих квіток, які впродовж сезону змінюють забарвлення на рожево-пурпурове;

  Гортензія волотиста Мельба Фрейз (Фрейз Мельба)

  – новий сорт, який є високим кущем із темно-бордовими пагонами з коричневим відтінком і щільними пірамідальними суцвіттями завдовжки 45-55 см, що складаються з молочно-білих квіток, які поступово набувають спочатку ніжно-рожевого, а до кінця цвітіння насиченого винно-червоного відтінку.

  Окрім описаних, у культурі вирощують такі сорти гортензії волотистої: Сільвер Долар, Літтл Лайм, Кіушу, Бобо, Тардіва, Пресокс, Юнік, Флорібунда, Матильда, Дартс Літтл Дот, Брюсселз Лейз та інші.

  Гортензія волотиста в ландшафтному дизайні

  Гортензія волотиста своїми пухкими конічними суцвіттями додає легкості ландшафту. Виправдане її вирощування поруч із бузком, садовим жасмином і спіреєю, оскільки її пишні суцвіття змінюють зів’ялі квіти цих чагарників. Ефектні сполучення гортензії волотистої зі стриженими посадками самшиту, спіреї або кизильника: така комбінація може оживити будь-який куточок вашого саду. А кучеряві сорти гортензії волотистої допоможуть створити на ділянці декоративні вертикалі, для чого гортензію висаджують біля стін будівель або великих дерев, далеко від протягів. Такі посадки привертають погляд не тільки в період цвітіння, а й восени, коли листя гортензії набуває строкатого забарвлення.

  Останнім часом популярним стало вирощування гортензії волотистої в великих діжках або контейнерах у гарно удобреному вологоємному ґрунті. У такому випадку можна домогтися, щоб на одному кущі розкрилися суцвіття різного забарвлення. Для цього потрібно розділити ґрунт у вазоні перегородкою на дві частини й у кожну посадити по гортензії. При поливанні однієї половини в воду додають солі заліза, щоб суцвіття забарвилися в блакитний колір. Допоможе посилити синій пігмент алюмінієвий галун. При поливанні іншої половини використовуйте просто відстояну воду.