Аміачна селітра — для чого і як використовувати

Базове, доступне за ціною азотне добриво, без якого важко уявити собі традиційне садівництво – саме такою залишається репутація аміачної селітри вже більш як півстоліття. Це і справді просте у застосуванні і ефективне класичне добриво. Що не робить його простим у використанні і повністю безпечним. З аміачною селітрою важливо продумати час, пропорції та не забувати про правила безпеки.

Аміачна селітра — для чого і як використовувати

Для чого використовують аміачну селітру

Аміачна селітра – азотне добриво, білі або жовтуваті, сипкі гранули солей азотної кислоти діаметром від 1 до 4 мм, що містять від 32 до 34,4% азоту. Завдяки простій, формулі 1NH4:1NO3 (рівні частки «повільної» амонійної та «швидкої» нітритної форми) забезпечується доступність азоту для рослин, рухливість і висока ефективність у всіх кліматичних зонах, типах ґрунтів та напрямках застосування.

Задоволення потреб рослин в азоті як основному мікроелементі, що забезпечує вегетацію та розвиток, активний синтез білків та хлорофілу – головна мета внесення аміачної селітри.

На практиці за допомогою цього азотного добрива вирішують цілий ряд завдань:

• збільшують густоту посівів;
• стимулюють, пришвидшують ріст;
• покращують кущування;
• збільшують масу листя;
• підвищують декоративність рослин;
• посилюють здатність протистояти негативним факторам та захворюванням, зокрема при передпосівній обробці картоплі та замочуванні насіння;
• подовжують цвітіння;
• підвищують врожайність, лежкість та транспортабельність плодів.

Це добриво підходить для всіх видів рослин, крім схильних до накопичення нітратів представників родини Гарбузових (від огірків до кабачків і баштанних культур). Аміачну селітру можна використовувати для плодоовочевих, зернових, ягідних і декоративних рослин, чагарників, дерев чи трав’янистих культур.

Завдяки вмісту половини «повільного» азоту аміачна селітра вважається ідеальним азотним добривом для рослин з тривалою вегетацією (від цвітної капусти до цибулі та буряку).

Читайте також наші статті:

Коли і як застосовують аміачну селітру

Це ефективне азотне добриво, половина азоту в якому міститься в доступній та рухливій нітратній формі, що не лише починає відразу засвоюватися рослинами, але й легко вимивається опадами. Тому аміачну селітру краще використовувати не під зиму чи восени, а в першій половині сезону.

Найефективніша аміачна селітра напровесні, зокрема при підготовці до посівів та висадки.

Аміачна селітра водорозчинна, з нею швидко готують робочі розчини. Та за методами використання вона абсолютна універсальна.

Добриво можна вносити:

• в ґрунт на глибину в 10-15 см;
• по мерзлій землі чи по снігу на початку відлиги;
• безпосередньо в рядки та лунки;
• у вигляді водних розчинів для підживлення вегетуючих рослин, розчиняючи у теплій воді.

При «сухому» застосуванні аміачну селітру важливо розсипати рівномірно і забезпечити рясний полив, а при поливі розчинами – уникати контакту добрива чи розчину зі стеблами та листям.

Мінімальний інтервал для повторного внесення цього добрива – 3 тижні.

Норми використання

Аміачну селітру використовують у кількості від 10 до 50 г на квадратний метр насаджень або 10 л води для поливу. Стандартні норми підживлення аміачною селітрою:

• для газонів, декоративних багаторічників – 25-30 г;
• для декоративних кущів та дерев – 40-50 г;
• для плодових дерев та ягідних кущів – 15-30 г;
• для однорічних квітів та овочевих культур – 20-30 г;
• під суницю та інші дрібні ягідники – 10-15 г.

Якщо ви сумніваєтеся у нормах використання, запам’ятайте «середній» стандарт у 30 г. Для виснаженого ґрунту норму добрив збільшують не більше, ніж на 20%.

Чи можна поєднувати аміачну селітру з іншими добривами

Аміачна селітра чудово змішується з усіма видами класичних мінеральних добрив (калієва та натрієва селітри, хлористий та сульфатний калій, фосфоритне борошно, суперфосфат).

Її можна вводити як азотовмісний компонент до сумішей з калійними та фосфорними добривами за умови змішування безпосередньо перед застосуванням.

Не варто одночасно застосовувати аміачну селітру з кальцієвмісними, вапняними добривами, сульфатом амонію та органікою, в тому числі компостом, перегноєм, золою, торфом. Між внесенням органічних добрив та застосуванням аміачної селітри доречно витримувати паузу не менше як у 3 тижні.

Правила безпеки

Половина нітратного азоту в аміачній селітрі вимагає ретельного прорахування доз і врахування ризиків накопичення нітратів у плодах при надлишковому внесенні.

Аміачна селітра – добриво кисле, і для певних декоративних та овочевих рослин після його внесення ефект підкислення може бути суттєвим. Обов’язково враховуйте вплив добрива на реакцію ґрунту для рослин, що вимагають лужного рН. Компенсувати внесення селітри можна за допомогою карбонату кальцію та вапнякового борошна.

Для уникнення самозаймання варто обмежити використання органічної та сухої мульчі (соломи, тирси).

Дрібні, деформовані квітки, надмірний ріст «жирної», водянистої зелені замість цвітіння та плодоношення, в’янення, погіршення стійкості рослини до хвороб та шкідників – ознаки надлишкового підживлення аміачною селітрою. За їх появи потрібно спробувати «вимити» азот з ґрунту рясними поливами і збалансувати живлення рослин внесенням калію та фосфору.

Аміачна селітра дуже легко накопичує вологу. При межі гігроскопічності у 65%, вона вимагає зберігання у сухих приміщеннях та щільній, бажано пластиковій тарі, що унеможливлює проникнення вологи.

Це добриво вогне- та вибухонебезпечне, але лише при контакті з відповідними реагентами та нагріванні вище 30°C. Транспортується та зберігається аміачна селітра цілком безпечно за дотримання елементарних правил, які ретельно прописує виробник. Його рекомендацій потрібно неухильно дотримуватися.

При роботі з аміачною селітрою завжди захищайте шкіру та органи дихання, уникайте потрапляння в очі, не допускайте дітей та домашніх тварин. При потраплянні аміачної селітри на шкіру чи слизові, рясно промийте їх водою. У випадку появи будь-яких ознак подразнення терміново зверніться до лікаря.

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Вапняно-аміачна селітра (ВАС)

Вапняно-аміачна селітра (ВАС) — це універсальне фізіологічно нейтральне добриво, що використовується під усі сільськогосподарські культури та придатне для застосування на всіх типах ґрунтів. Застосування вапняно-аміачної селітри може розв’язати проблему негативного впливу азотних добрив на ґрунт, а також підвищити безпеку виробничого процесу. В Україні випускають ВАС двох марок А і Б. Марка А містить у складі 25–28 % азоту і 4–16 % кальцію, марка Б — 20–24 % і 9–22 % відповідно.

Роль елементів живлення для рослин

Азот – один з основних біогенних елементів, який входить до складу білкових речовин і багатьох інших природних життєво важливих для рослин органічних сполук: ліпоїдів, хлорофілу, алкалоїдів, фосфатидів, нуклеопротеїдів, багатьох ферментів.

Підвищення рівня азотного живлення збільшує засвоєння рослинами інших елементів: Р, К, Са, Mg, S, Cu, Fe, Μn і Ζn. Оптимальне азотне живлення рослин інтенсифікує синтез білкових речовин, пришвидшує ріст і затримує старіння рослинного організму, посилює і продовжує життєдіяльність листків. При цьому рослини швидше ростуть, утворюють міцні стебла і листки інтенсивно-зеленого кольору, поліпшується формування репродуктивних органів, підвищується продуктивність.

Кальцій потрібний для нормального росту надземних органів і кореневої системи рослин. У рослини він надходить упродовж усього періоду активного росту. Потрапивши в рослину, іони кальцію перебувають у ній у вільному стані, частина їх взаємодіє з органічними речовинами. Так, кальцій підвищує жаростійкість рослин, усуває токсичну дію деяких мікроелементів (міді, заліза, цинку), сприяє кращому транспортуванню вуглеводів і білкових речовин, синтезу хлорофілу, росту коренів.

Ознаки дефіциту елементів живлення у рослин

За недостатнього азотного живлення гальмуються ріст і розвиток рослин, внаслідок чого знижується їх продуктивність. Нестача азоту насамперед впливає на зміну забарвлення листків. Спочатку знебарвлюються нижні листки: колір змінюється від інтенсивно-зеленого до світло-зеленого, починаючи від верхівки до країв. Поступово листки жовкнуть, набувають оранжевого і червонуватого відтінків. Пожовтіння супроводжується відмиранням листків. Якщо рослини потерпають не від нестачі азоту, а від посухи, то жовкнуть і нижні, і верхні листки.

Внаслідок азотного голодування затримується ріст рослин, що спостерігається візуально. Стебла стають тонкими, витягнутими, слабко галузяться, розмір листків зменшується, формування репродуктивних органів погіршується. Найчастіше азотне голодування рослин відмічається на погано окультурених ґрунтах, у разі заорювання значної кількості нерозкладеного гною, соломи чи інших рослинних решток з низьким вмістом азоту. Це явище спостерігається і тоді, коли весна холодна, сира і в ґрунті повільно накопичується доступний для рослин азот, а також під час посухи після висихання верхніх шарів ґрунту та зниження життєдіяльності кореневих систем рослин. Ознаки азотного голодування легко розпізнати на молодих рослинах. Це дає змогу виправити становище їх підживленням.

Дефіцит кальцію затримує ріст листків, їх жилки буріють (провідні пучки забиваються бурими продуктами розкладання клітковини), на них спочатку з’являються світло-жовті плями (хлоротичність), потім вони відмирають. При цьому листки, які утворилися раніше, не відчувають його нестачі й залишаються нормальними: вони містять кальцію більше, ніж молоді листки, оскільки рослини не можуть його перерозподіляти.

Склад та фізико-хімічні властивості

Вапняно-аміачна селітра (ВАС, вапняно-аміачна суміш, кальцієво-аміачна селітра, нейтралізована аміачна селітра, азотно-вапнякове добриво) NH4NO3 + СаСO3 марки А містить 25-28 % азоту і 18-34 % карбонатів кальцію, марки Б відповідно 20–24 і 34-46 %. ВАС з вмістом азоту 20% вважається лужним добривом, близько 23% — нейтральним, з 26% і більше — слабкокислим. Азотно-вапнякове добриво в порівнянні з аміачною селітрою має кращі фізико-хімічні властивості. Воно менш гігроскопічне і добре піддається механізованому внесенню в ґрунт. Відноситься до горючих речовин, але одне з основних відмінних властивостей даного добрива — вибухобезпечність. Добриво менш схильне до злежування, ніж звичайна аміачна селітра, і може зберігатися в великих штабелях без спеціальних запобіжних заходів. Цю технологічну перевагу досягнуто за рахунок зниження концентрації азоту. Недоліком ВАС є більш низька концентрація поживних речовин, чим в аміачній селітрі.

Способи внесення

Цінність цього добрива полягає в тому, що його можна використовувати на будь-яких ґрунтах і під всі сільськогосподарські культури, в тому числі зернові колосові. Застосовують це добриво в якості основного і для підживлення в різні фази вегетації. Під зернові культури вапняно-аміачну селітру доцільно вносити в передпосівну культивацію в кількості 30-40 кг / га д. р. Навесні, після відновлення вегетації, проводять підживлення по мерзлоталому ґрунту, кількість азоту, яке вносять з добривом, становить близько 30% від повної дози внесення цього елемента. Якщо ґрунтова діагностика вказує на необхідність в азоті, проводять підживлення вапняно-аміачної селітрою прикореневим способом у фазі кущіння в кількості 30 кг / га д.р.

Вплив на різні типи ґрунтів

Маючи нейтральну реакцію, вапняно-аміачна селітра створює оптимальні умови живлення азотом в зоні його внесення, де розміщується основна маса коріння рослини. Це дає можливість більш повно використовувати азот з добрива. Наявні в вапняно-аміачної селітри карбонати кальцію зумовлюють високу ефективність як на кислих, так і на лужних ґрунтах, а також на ґрунтах легкого гранулометричного складу (піщаних, супіщаних) і солонцюватих. Хороші результати спостерігаються після внесення вапняно-аміачної селітри на ґрунтах бідних магнієм. При систематичному використанні цього добрива ґрунт не підкислюється. Висока ефективність вапняно-аміачної селітри насамперед визначається способом її внесення, а саме — в шар ґрунту, де знаходиться основна маса коренів. При всіх способах внесення ВАС газоподібні втрати азоту на лужних грунтах мінімальні. Перевага ВАС проявляється на більш кислих і піщаних ґрунтах з рН 4-5.

Норми внесення

Під час основного внесення ВАС рекомендовано застосовувати в наступних дозах:

Пшениця — кг/га: 150-200

Кукурудза — кг/га: 180-260

Цукровий буряк — кг/га: 200-250

Соняшник — кг/га: 100-150

Плодові дерева — кг/га: 300-450

Картопля — кг/га: 200-400

Під час посіву під овочеві культури ВАС вносять стрічковим способом з нормою від 7 до 15 кг на гектар.

Під ярі зернові ВАС використовують як підживлення, яке проводиться два рази за вегетаційний період. У перший раз підживлення проводять виходячи з норми 10-30 кг на гектар, другий раз — 15-40 кг на гектар. При цьому строки підживлення призначають залежно від фаз розвитку рослин.

Норма внесення ВАС під силосні культури коливається від 40 до 50 кг на гектар. Так як в цьому випадку ВАС вноситься разом з органічними добривами, то норма залежить від їх кількості.

Під соняшник аміачно-вапняна селітра вноситься в якості підживлення для підвищення вмісту в ньому протеїну. При цьому норма становить 30 кг на гектар.

Виробництво

ВАС добувають сплавлянням або змішуванням з тонкорозмеленим вапном, доломітом чи крейдою. ВАС випускається у вигляді гранул з вмістом 21-28% азоту, зрізним співвідношенням аміачної селітри і карбонату кальцію. Наприклад, до складу добрива, що містить 21% азоту, входить 60% NH₄NO₃ і 40% CaСO₃, при 26% азоту — відповідно 74% NH₄NO₃ і 26% CaСO₃. Коли в якості вихідного матеріалу для виробництва ВАС використовується вапняк або крейда, вона містить два поживних елементи — азот і кальцій. Але коли використовується доломіт, в її складі з’являється і магній.

Запобіжні заходи

Під час зберігання, транспортування та застосування всіх видів селітр в сільському господарстві слід дотримуватися норм і правил відповідно до санітарно-гігієнічних вимог, які діють на території держави, щодо зберігання, застосування і транспортування агрохімікатів. Всі роботи з селітрою необхідно проводити із застосуванням засобів індивідуального захисту.

Транспортування та зберігання

Вапняно-аміачну селітру транспортують усіма видами транспорту у відповідності з правилами перевезення вантажів, що діють на кожний вид транспорту. Залізничним транспортом допускається перевозити ВАС насипом у вагонах-мінераловозах. Упаковану вапняно-аміачну селітру зберігають в критих чистих сухих провітрюваних приміщеннях, що захищають продукт від зволоження (необхідна наявність вільного простору не менше 1 м між дахом і верхнім рівнем мішків з ВАС), або під провітрюваним навісом. Допускається зберігання ВАС насипом в сухих провітрюваних холодних складських приміщеннях (з температурою не вище 32 ° С).

Фасування

В Україні ВАС можна придбати у кількості від 3 кг.

Літературні джерела:

• Известково-аммиачная селитра и её применение в сельскохозяйственного производстве / [А. М. Реймов, Ш. С. Намазов, А. Г. Сейтназаров и др.]. // Universum: технические науки. — 2017. — С. 1-8.
• Ходаницкий В. Удобрение озимых зерновых культур: особенности применения известково-аммиачной селитры [Электронный ресурс] / В. Ходаницкий // Предложение. — 2017. — Режим доступа к ресурсу: https://propozitsiya.com/vapnyano-amiachna-selitra-harakteristika-dobriva-ta-osoblivosti-zastosuvannya-na-ozimih-zernovih.
• Известково-аммиачная селитра. Особенности применения всельском хозяйстве [Електронний ресурс] // АГРОХИМИЧЕСКИЙ БЮЛЛЕТЕНЬ No5. – 2007. – Режим доступу до ресурсу: https://docplayer.ru/27699790-Izvestkovo-ammiachnaya-selitra-osobennosti-primeneniya-v-selskom-hozyaystve.html.

Вапняно-аміачна селітра виробництво

ВАС добувають сплавом або змішуванням з тонкорозмеленим вапном, доломітом або крейдою. ВАС випускається у вигляді гранул з вмістом 21-28% азоту, з різним співвідношенням аміачної селітри і карбонату кальцію. Наприклад, до складу добрива, що містить 21% азоту, входить 60% NH4NO3 і 40% CaСO3, при 26% азоту — відповідно 74% NH4NO3 і 26% CaСO3. Коли в якості вихідного матеріалу для виробництва ВАС використовується вапняк або крейда, вона містить два поживних елементи — азот і кальцій. Але коли використовується доломіт, в її складі з’являється і магній.

Вапняно-аміачна селітра склад

Вапняно-аміачна селітра (ВАС, вапняно-аміачна суміш, кальцієво-аміачна селітра, нейтралізованая аміачна селітра, азотно-вапнякове добриво) NH4NO3 + СаСO3 марки А містить 25-28% азоту і 18-34% карбонатів кальцію, марки Б відповідно 20- 24 і 34-46%.

Вапняно-аміачна селітра формула

Вапняно-аміачна селітра (ВАС, вапняно-аміачна суміш, кальцієво-аміачна селітра, нейтралізованая аміачна селітра, азотно-вапнякове добриво) NH4NO3 + СаСO3 марки А містить 25-28% азоту і 18-34% карбонатів кальцію, марки Б відповідно 20- 24 і 34-46%.

Вапняно-аміачна селітра різновиди

В Україні випускають ВАС двох марок А і Б. Марка А містить в складі 25-28% азоту і 4-16% кальцію, марка Б — 20-24% і 9-22% відповідно.

Вапняно-аміачна селітра аналоги

Аналогами ВАС є кальцієва селітра

Коли вносити добриво вапняно-аміачна селітра

Під зернові культури вапняно-аміачну селітру доцільно вносити в передпосівну культивацію в кількості 30-40 кг / га д. р. Навесні, після відновлення вегетації, проводять підживлення по мерзлоталому ґрунту, кількість азоту, яке вносять добривом, становить близько 30% від повної дози внесення цього елементу. Якщо ґрунтова діагностика вказує на необхідність в азоті, проводять підживлення вапняно-аміачної селітрою прикореневим способом у фазі кущіння в кількості 30 кг / га д.р.

Як використовувати добриво вапняно-аміачна селітра?

Застосовують це добриво в якості основного і для підживленняв різні фази вегетації.

Для чого застосовується вапняно-аміачна селітра?

Вапняно-аміачна селітра (ВАС) — це універсальне фізіологічно нейтральне добриво, використовується під всі сільськогосподарські культури і придатне для застосування на всіх типах ґрунтів.

Вапняно-аміачна селітра вплив на різні види ґрунтів

Наявні в вапняно-аміачній селітрі карбонати кальцію зумовлюють високу ефективність, як на кислих, так і на лужних ґрунтах, а також на ґрунтах легкого гранулометричного складу (піщаних, супіщаних) і солонцюватих.

Вапняно-аміачна селітра норми внесення для польових культур

Пшениця — кг / га: 150-200
Кукурудза — кг / га: 180-260
Цукрові буряки — кг / га: 200-250
Соняшник — кг / га 100-150
Плодові дерева — кг / га: 300-450
Картопля — кг / га: 200-400

Вапняно-аміачна селітра клас небезпеки

За ступенем впливу на організм людини ВАС — помірно небезпечна речовина (відноситься до 3 класу небезпеки)

Вапняно-аміачна селітра запобіжні заходи

Під час зберігання, транспортування та застосування всіх видів селітр в сільському господарстві слід дотримуватися норм і правил відповідно до санітарно-гігієнічних вимог, що діють на території держави, зі зберігання, застосування і транспортування агрохімікатів. Всі роботи з селітрою необхідно проводити із застосуванням засобів індивідуального захисту.

Вапняно-аміачна селітра транспортування

Вапняно-аміачну селітру транспортують усіма видами транспорту у відповідності з правилами перевезення вантажів, що діють на кожен вид транспорту. Залізничним транспортом допускається перевозити ВАС насипом у вагонах-мінераловозах.

Вапняно-аміачна селітра зберігання

Упаковану вапняно-аміачну селітру зберігають в критих чистих сухих провітрюваних приміщеннях, що захищають продукт від зволоження (необхідна наявність вільного простору не менше 1 м між дахом і верхнім рівнем мішків з ВАС), або під провітрюваним навісом. Допускається зберігання ВАС насипом в сухих провітрюваних холодних складських приміщеннях (з температурою не вище 32 ° С).

Вапняно-аміачна селітра фасування

В Україні ІАС можна придбати в кількості від 3 кг.

Вапняно-аміачна селітра перевезення

Вапняно-аміачну селітру транспортують усіма видами транспорту у відповідності з правилами перевезення вантажів, що діють на кожен вид транспорту. Залізничним транспортом допускається перевозити ВАС насипом у вагонах-мінераловозах.

Селітра (аміачна, калійна, кальцієва, натрієва)

Селітрами називають нітрати амонію, лужних та лужноземельних металів. Розрізняють наступні види селітр: амонійна (аміачна) селітра, натрієва селітра (чилійська або натронна селітра), калійна селітра (індійська або каліїста селітра, нітрокаліт), магнезіальна селітра (нітромагнезит, Mg[NO₃]₂•2H₂O), кальцієва селітра (кальціїста селітра або нітрокальцит, Cа[NO₃]₂•4H₂O), барієва селітра (баріїста селітра або нітробарит, Ва[NO₃]₂). В сільському господарстві застосовують аміачну, натрієву, калійну та кальцієву селітри. Всі селітри є джерелом азоту для рослин. Аміачна селітра є найбільш розповсюдженим азотним добривом.

Роль елементів живлення для рослин

Азот – один з основних біогенних елементів, який входить до складу білкових речовин і багатьох інших природних життєво важливих для рослин органічних сполук: ліпоїдів, хлорофілу, алкалоїдів, фосфатидів, нуклеопротеїдів, багатьох ферментів.

Підвищення рівня азотного живлення збільшує засвоєння рослинами інших елементів: Р, К, Са, Mg, S, Cu, Fe, Μn і Ζn. Оптимальне азотне живлення рослин інтенсифікує синтез білкових речовин, пришвидшує ріст і затримує старіння рослинного організму, посилює і продовжує життєдіяльність листків. При цьому рослини швидше ростуть, утворюють міцні стебла і листки інтенсивно-зеленого кольору, поліпшується формування репродуктивних органів, підвищується продуктивність.

Ознаки дефіциту елементів живлення у рослин

За недостатнього азотного живлення гальмуються ріст і розвиток рослин, внаслідок чого знижується їх продуктивність. Нестача азоту насамперед впливає на зміну забарвлення листків. Спочатку знебарвлюються нижні листки: колір змінюється від інтенсивно-зеленого до світло-зеленого, починаючи від верхівки до країв. Поступово листки жовкнуть, набувають оранжевого і червонуватого відтінків. Пожовтіння супроводжується відмиранням листків. Якщо рослини потерпають не від нестачі азоту, а від посухи, то жовкнуть і нижні, і верхні листки.

Внаслідок азотного голодування затримується ріст рослин, що спостерігається візуально. Стебла стають тонкими, витягнутими, слабко галузяться, розмір листків зменшується, формування репродуктивних органів погіршується. Найчастіше азотне голодування рослин відмічається на погано окультурених ґрунтах, у разі заорювання значної кількості нерозкладеного гною, соломи чи інших рослинних решток з низьким вмістом азоту. Це явище спостерігається і тоді, коли весна холодна, сира і в ґрунті повільно накопичується доступний для рослин азот, а також під час посухи після висихання верхніх шарів ґрунту та зниження життєдіяльності кореневих систем рослин. Ознаки азотного голодування легко розпізнати на молодих рослинах. Це дає змогу виправити становище їх підживленням.

Склад та фізико-хімічні властивості

Аміачна селітра — це аміачно-нітратне добриво. Гранульована аміачна селітра менш гігроскопічна, менше злежується при зберіганні, зберігає гарну розсіюваність. Аміачна селітра випускається тільки із застосуванням кондиционирующих добавок, що містять магній, кальцій, сульфат або сульфат з фосфатом. Добавки з сульфатом і фосфатом вимагають присутності в добриві поверхнево-активних речовин.

Аміачна селітра (амонійна селітра, нітрат амонію) NH₄NO₃ містить 34,4 % азоту (другий сорт – 34 %). Гранули мають кулеподібну форму, білі з жовтуватим або червонуватим відтінком, розміром 1–4 мм, добре розчинні у воді та в аміачній воді. Аміачна селітра містить швидкодійний нітратний і менш рухливий амонійний азот. Добриво є фізіологічно кислим, але підкислювальна дія його на ґрунт майже не виявляється. Через велику розчинність у воді, значний температурний коефіцієнт розчинності, гігроскопічність та поліморфні перетворення нітрат амонію дуже злежується, що ускладнює його застосування. Нітрат амонію може підтримувати горіння, оскільки за підвищених температур є окисником. За швидкого нагрівання нітрату амонію до 400-500 °С він розкладається з вибухом. Вибухонебезпечною є температура 300 °С. Вибухонебезпечність збільшується також за наявності мінеральних кислот, легкозаймистих органічних речовин, деяких металів (алюмінію, міді, цинку тощо), особливо, якщо вони знаходяться в порошкоподібному стані.

Аміачна селітра (без домішок) — біла кристалічна, дуже гігроскопічна речовина, на відкритому повітрі сиріє і злежується. Залежно від температурних умов, існує п’ять кристалічних модифікацій, здатних перетворюватися один в одного тільки при зміні температури навколишнього середовища.

Практичне значення мають четверта і п’ята модифікації, існуючі в наступних межах:

При переході з однієї модифікації в іншу відбувається перекристалізація речовини зі зміною обсягу, при цьому речовина сильно ущільнюється.

Щільність IV модифікації — 1,725 ​​г / см3.

Аміачна селітра добре розчиняється в воді і інших речовинах.

Розчинність в воді:

• при 0 ° C — 119 г на 100 г,
• при + 25 ° C — 212 г на 100 г,
• при + 50 ° C — 346 г на 100 г.

Розчинність в рідкому NH3 при + 25 ° C — 391 г на 100 г.

Розчиняє аміачну селітру метанол, етанол, піридин.

При 200-270 ° C розкладається на оксид азоту і воду з виділенням теплоти. Вище 270 ° C або при впливі удару розкладання супроводжується вибухом.

Аміачна селітра (добриво) — гранульована речовина з набагато меншою гігроскопічністю. Розмір гранул — 1-4 мм. Добриво містить різні добавки для зменшення злежування. Конденсуючими речовинами можуть служити дрібно мелене фосфоритне борошно, гіпс, каолініт, нітрат магнію та інше. Ці добавки надають добриву жовтуватий відтінок. ФИКСИН, що вводиться в якості добавки, надає йому червонуватий колір.

Аміачна селітра (добриво) відповідає таким вимогам:

• вміст азоту в сухій речовині — не менше 34%;
• вміст води — не більше 0,2-0,3%;
• кислотність 10% -ного водного розчину — 4-5%;
• статистична міцність гранул — 5-7 Н / гранулу;
• крихкість — не менше 100%.

Аміачна селітра (добриво) є окислювачем. Пожежонебезпечна. При температурі 210 ° C і взаємодії із сіркою, сірчаним колчеданом, кислотами, суперфосфатом, хлорним вапном і порошковими металами розкладається з виділенням токсичних оксидів азоту і кисню.

Калійна селітра (індійська селітра, нітрат калію) KNO₃ як добриво відноситься до комплексних двоскладних добрив, що містять калій 36-38,2 % і азот 13-13,5 %. Вміст поживних речовин в залежності від марки добрива становить за азотнокислим калієм не менше 99,85%. Домішки (баласт) практично відсутні. Гігроскопічність низька.

Кальцієва селітра (вапняна селітра, норвезька селітра, кристалогідрат кальцію) Ca(NO₃)₂· 4·H₂O містить 17,5-33 % азоту і 15-25 % СаО. Гігроскопічна. За нормальних умов зберігання сильно зволожується, розпливається і злежується. Для зменшення гігроскопічності її гранулюють з використанням гідрофобних плівок (гіпс, парафінистий мазут тощо), перевозять і зберігають у вологонепроникній тарі. Фізиологічно є лужним добривом.

Натрієва селітра (натронна селітра, чилійська селітра, нітрат натрію) NaNO₃ містить 15–16 % азоту і 26 % натрію. За зовнішніми ознаками – це мікрокристалічна сіль білого, сірого або бурувато-жовтуватого кольору, гігроскопічна, під час зберігання злежується. Фізиологічно є лужним добривом.

Способи внесення

Селітри добре розчинні у воді, не поглинаються ґрунтом, добре засвоюються рослинами, дуже ефективні для підживлення сільськогосподарських культур, що потребують великих кількостей азоту (озимі й просапні культури). Азот цих добрив може легко вимиватися з орного шару ґрунту атмосферними опадами та під час зрошення. Це потрібно враховувати для визначення строків їх внесення.

Аміачну селітру використовують майже під усі культури для основного, рядкового удобрення та для підживлення. Особливо широко її застосовують для підживлення зернових колосових культур. Оскільки це добриво добре розчиняється, його можна використовувати і для фертигації — як самостійно, так і у водному розчині з іншими добривами.

Випускаються дві марки аміачної селітри: А — для промисловості і Б — для сільського господарства. Можливе застосування марки Б для потреб промисловості.

Калійна селітра використовується для кореневих і позакореневих підживлень протягом усього вегетаційного періоду. Калійна селітра як азотне і калійне добриво є джерелом азоту і калію для рослин. Практично не містить хлору і підходить для удобрення хлорофобних культур, зокрема, картоплі, тютюну, винограду та інших. У багаторічних плодових та ягідних культур при застосуванні пізнього осіннього підживлення підвищується зимостійкість і морозостійкість.

Кальцієву селітру в формі безводної солі і кристалогідратів нітрату кальцію вносять в ґрунт як в сухому вигляді, так і в якості низькопроцентного розчину для позакореневого, кореневого підживлення, а також під час фертигації протягом вегетаційного періоду. Концентрація розчину залежить від вихідного складу і марки добрива. Під час приготування розчину слід дотримуватися рекомендацій виробника.

Кальцієва селітра гранульована рекомендується для прикореневого, позакореневого підживлення та фертигації всіх культур відкритого і закритого грунту як через системи крапельного поливу і дощувальні установки, так і для сухого внесення з використанням тукових сівалок та розкидачів. Позакореневі підживлення проводять із застосуванням обприскувачів різної модифікації. Систематичне внесення кальцієвої селітри на кислих, бідних на основи ґрунтах сприяє поліпшенню їх властивостей. Використовується в якості передпосівного добрива і підживлення різних овочевих, плодових і декоративних культур.

Натрієва селітра застосовується навесні в якості передпосівного добрива, під передпосівну культивацію і в якості кореневих та позакореневих підживлень рослин протягом всього періоду вегетації. Натрієва селітра рекомендується як рядкове добриво одночасно з посівом насіння. Це добриво потрібно насамперед використовувати під буряк цукровий, що пов’язано з позитивним впливом натрію на його продуктивність.

Вплив на різні типи ґрунтів

У ґрунті азот з аміачної селітри легко поглинається мікроорганізмами. Після мінералізації останніх азот стає доступним для рослин. Одночасно відбувається розчинення аміачної селітри в ґрунтовому розчині і вступ в реакцію з ґрунтово-поглинальним комплексом (ҐПК). Під час обмінного поглинання амоній адсорбується колоїдами ґрунту, а NO₃ утворює солі лужних або лужноземельних металів.

За нестачі кальцію на кислих підзолистих ґрунтах внесення аміачної селітри викликає деяке підкислення ґрунтового розчину. На ґрунтах, багатих основами (сероземах і чорноземах), навіть систематичне внесення високих доз аміачної селітри підкислення ґрунтового розчину не викликає. Місцеве підкислення — явище тимчасове, але може зробити негативний вплив на рослини на самому початку росту.

При обмінному поглинанні амоній адсорбується колоїдами грунту, а NO3 утворює солі лужних або лужноземельних металів.

При нестачі кальцію на кислих підзолистих грунтах внесення аміачної селітри викликає деяке підкислення ґрунтового розчину. На грунтах, багатих підставами (сероземах і чорноземах), навіть систематичне внесення високих доз аміачної селітри підкислення ґрунтового розчину не викликає.

Місцеве підкислення — явище тимчасове, але може зробити негативний вплив на рослини на самому початку росту.

Аміачна селітра — універсальне добриво. З деякими нюансами вона застосовується для всіх сільськогосподарських культур і в будь-який з прийомів внесення добрив.

• На кислих грунтах усунути ефект тимчасового підкислення і підвищити ефективність аміачної селітри можна шляхом вапнування або нейтралізації кислотності самого добрива вапном або доломітом в співвідношенні 1: 1.
• На кислих дерново-підзолистих грунтах високий ефект досягається за умови систематичного застосування нейтралізованої або вапняно-аміачної селітри (NH4NO3 + CaCO3).
• Чорноземи і сіроземи, насичені основами, не підкислюються. У грунтовому розчині таких грунтів утворюється кальцієва або магнієва селітра, що не допускає підкислення і при систематичному внесенні значних доз добрива. Для таких грунтів аміачна селітра — одна з кращих форм азотних добрив.

Амонійна частина селітри іноді може піддаватися нітрифікації, що також призводить до тимчасового підкислення грунту. Подальша денітрифікація призводить до переходу частини нітратного азоту в газоподібний стан (N2, N2O, NO).

Амонійна частина селітри іноді може піддаватися нітрифікації, що також призводить до тимчасового підкислення ґрунту. Подальша денітрифікація призводить до переходу частини нітратного азоту в газоподібний стан (N2, N2O, NO). На кислих ґрунтах усунути ефект тимчасового підкислення і підвищити ефективність аміачної селітри можна шляхом вапнування або нейтралізації кислотності самого добрива вапном або доломітом в співвідношенні 1: 1. На кислих дерново-підзолистих ґрунтах високий ефект досягається за умови систематичного застосування нейтралізованої або вапняно-аміачної селітри (NH4NO3 + CaCO3). Для чорноземів і сіроземів аміачна селітра — одна з кращих форм азотних добрив.

Калійна селітра вноситься в ґрунт в залежності від вмісту в ній калію і азоту і ґрунтово-кліматичних умов регіону. Добриво підходить для всіх типів ґрунтів. При внесенні в ґрунт в регіонах з надлишковим зволоженням потрібно враховувати можливість втрати азоту.

Натрієва селітра рекомендується до застосування на всіх типах ґрунтів, крім засолених і солонців. Тривале застосування на кислих дерново-підзолистих ґрунтах надає нейтралізуючу дію. Систематичне внесення на малобуферних легких ґрунтах призводить до зниження їх кислотності. На дерново-підзолистих ґрунтах натрієва селітра, як і всі нітратні добрива, більш ефективна, ніж кислі аміачні добрива. Однак на чорноземах ця перевага втрачається.

Кальцієву селітру рекомендується застосовувати повсюдно на різних типах ґрунтів. В результаті застосування кальцієвої селітри кислотність нейтралізується, реакція ґрунту зсувається до нейтральної. Це особливо ефективно на кислих дерново-підзолистих ґрунтах.

Норми внесення

Основне внесення (під перекопування):

для окультурених грунтів — 20-30 грам. на кв.м.

для неокультурених грунтів — 30-50 гр. на кв.м.

Під час висадки розсади (гранули добрива обов’язково змішати з ґрунтом): 3-4 грами на 1 рослину.

Для кореневого підживлення (рівномірно розподілити навколо пристовбурного кола рослини, акуратно закласти в грунт, а потім полити. Або відразу приготувати розчин з розрахунку на 10 літрів води і полити):

Овочеві культури — 10-20 гр. на кв.м. або на 10 л.

Ягідні кущі — 20-30 гр. на кв.м (під полуницю трохи менше — 15-20 гр).

Плодові дерева — 40-50 гр. на кв.м (у молодого дерева пристовбурні кола зазвичай близько 1,5-2 кв.м, у більш дорослого і плодоносному — від 3 до 5 кв.м).

Внесення аміачної селітри позитивно впливає на всі сільськогосподарські культури, наприклад, досліди, проведені в різних штатах США, давали такі результати:

• Картопля показує стабільне підвищення врожайності. У порівнянні з дослідами без азоту, врожайність в ц / га при інших однакових умовах збільшується більш ніж на 80 ц / га.
• Кукурудза при використанні аміачної селітри при поверхневому внесенні або закладенні в грунт на глибину 10-12,5 см також демонструє стійке збільшення врожайності. При цьому врожайність тим вище, чим вище доза внесеного добрива азоту.
• Овочеві культури (капуста, томати, квасоля). При глибині закладення 10 см і внесення добрива в два прийоми (перед посівом і при підгодівлі) були отримані значні прибавки врожайності.
• Овес. Надбавка врожаю значна при використанні аміачних добрив для ранньовесняних підживлень, коли рослини активно використовують азот, і він не встигає мігрувати по грунтовому профілю.
• Пасовищні трави. При достатній кількості опадів закладення добрива врозкид дає стійке збільшення врожайності.
• Пшениця. Навіть на кислих грунтах весняне внесення аміачної селітри робить позитивний вплив на врожайність.

Для прикореневого живлення калійну селітру можна використовувати як в сухому, так і в рідкому вигляді. Так як розчин діє набагато швидше, то для підживлення його застосовують частіше.

Овочеві та квіткові культури — 15-20 г на 10 л води 1 раз в 10-15 днів

Декоративні та ягідні кущі — 20-25 г на 10 л води 1 раз в 10-15 днів

Плодові дерева — 25-30 г на 10 л води 1 раз в 10-15 днів

Для позакореневого підживлення готують розчин з наступними нормами використання добрива:

Овочеві та квіткові культури, суниця — 15-20 г на 10 л води; 1-1,5 л на 10 м 2 . Протягом вегетації проводять 2-4 обприскування.

Декоративні та ягідні кущі — 20-25 г на 10 л води; 1,5 л на 1 кущ. Протягом вегетації проводять 2-4 обприскування.

Плодові дерева — 25-30 г на 10 л води; 2 л на молоде, 5-8 л на доросле дерево. Протягом вегетації проводять 2-4 обприскування.

Норми для кореневого підживлення:

Ягоди в початковий період росту — 25г на 8-16 л води 1-2 рази за вегетаційний період.

Овочеві культури — 25г на 10-15 води 2 рази з перервою в 2 тижні.

Плодові дерева — 25г на 10 л води до розпускання бруньок.

Норми для позакореневого підживлення:

Для створення робочого розчину в 1 літр рідини додають 25г гранул.

Ягідні і овочеві — 1-1,5 л розчину на 1 м 2 .

Квіти — -1-1,5л на 1 м 2 .

Кущі — 1,5-2 л на 1 кущ.

Норми внесення натрієвої селітри наступні:

під перекопування — 1-2 кг на сотку восени або 0,5 кг на аналогічну площу ранньою весною.

восени в одну посадкову яму дерева — від 100 до 150 г, куща — 60 г.

осіннє удобрення пристовбурного кола в саду — 15-30 г на 1 кв. м, але не більше 250 г під доросле дерево.

ранньою весною під час перекопування ґрунту та в рядки під час посадки (посіву) під столовий, кормовий і цукровий буряк — 50 г на 1 м 2 ; під овочеві культури — 40 г на 1 м 2 ; під квіткові та декоративні культури — 35-40 г на 1 м 2 .

для позакореневого підживлення розчиняють 100г натрієвої селітри в 10 л води і вносять розчин на площу 10 м 2 .

Виробництво

Аміачну селітру отримують нейтралізацією азотної кислоти газоподібним аміаком. Отриманий розчин нітрату амонію упарюють, піддають кристалізації і в кінці висушують. До отриманої речовини додають різні домішки, що покращують її фізико-хімічні властивості.

Синтетичну натрієву селітру добувають нейтралізацією азотної кислоти їдким натром або содою. Найчастіше її добувають як побічний продукт під час виробництва азотної кислоти з аміаку адсорбцією їдким натром або нейтралізацією оксидів азоту нітратних газів содою.

Кальцієву селітру добувають нейтралізацією азотної кислоти крейдою або вапняком. Вона є побічним продуктом виробництва азотної кислоти внаслідок збагачення вапняного молока нітратними газами, а також під час виробництва комплексних добрив за методом азотнокислотної переробки фосфатів.

У хімічній промисловості Калійну селітру отримують декількома способами: нейтралізацією лугів азотною кислотою, абсорбцією калієвими лугами нітрозних газів, конверсійним способом, взаємодією оксидів азоту і хлористого калію. Конверсійний спосіб найбільш поширений спосіб отримання нітрату калію. Він заснований на обмінному розкладанні хлориду калію і нітрату натрію.

Запобіжні заходи

Під час зберігання, транспортування та застосування всіх видів селітр в сільському господарстві слід дотримуватися норм і правил відповідно до санітарно-гігієнічних вимог, які діють на території держави, щодо зберігання, застосування і транспортування агрохімікатів. Всі роботи з селітрою необхідно проводити із застосуванням засобів індивідуального захисту.

Траспортиртування та зберігання

Селітри транспортують усіма видами транспорту, крім повітряного, відповідно до правил перевезення небезпечних вантажів, що діють на даному виді транспорту.

Всі види селітр повинні зберігатися у закритих складських приміщеннях в упакованому вигляді, окремо від інших речовин.

Фасування

В Україні можна придбати аміачну селітру в упаковці від 1 кг, калієву селітру — від 0,4 кг, кальцієву селітру — від 1 кг, натрієву селітру – від 0,5 кг.

Літературні джерела:

• Господаренко Г. М. Агрохімія / Г. М. Господаренко. – Київ: ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА», 2015. – 376 с.
• Селитра аммиачная [Электронный ресурс]
• Селитра калиевая (нитрат калия) [Электронный ресурс]
• Селитра кальциевая [Электронный ресурс]
• Селитра натриевая [Электронный ресурс]
• Межак С. Удобрение аммиачная селитра: грамотное применение в сельском хозяйстве [Электронный ресурс] / Сергей Межак
• Чиркова Н. Аммиачная селитра: состав, инструкция по применению удобрения в саду и огороде, нормы внесения [Электронный ресурс] / Надежда Чиркова