Харчове отруєння — як проявляється?

Харчове отруєння — це захворювання, яке виникає внаслідок вживання продуктів, які містять різні патогенні або умовно-патогенні бактерії/віруси та їхні токсини. Характеризується захворювання короткочасним клінічним перебігом із симптомами гострого гастроентериту, загальної інтоксикації та водно-електролітних розладів. У цій статті ми детально розповімо, що таке харчове отруєння, як його уникнути та за яких симптомів варто звернутися до лікаря.

Причини отруєння. Які існують види харчового отруєння?

Харчове отруєння буває мікробним та немікробним. Мікробне отруєння виникає найчастіше. Захворювання провокують патогенні або умовно-патогенні мікроорганізми з харчових продуктів. Цими мікроорганізмами є стафілококи, пеніцили, ентерококи, кишкові палички.

Потрапляючи в організм людини з їжею, патогенні мікроорганізми активно розмножуються та виділяють токсини. Через оболонки органів ШКТ токсини потрапляють у системний кровотік та викликають симптоми інтоксикації, можуть впливати на центр блювання головного мозку. Їжа, яка була протермінована, зберігалась та оброблялась неправильно, може легко перетворитися на причину отруєння у дітей та дорослих.

Немікробне отруєння провокують отруйні продукти рослинного та тваринного походження (деякі гриби і ягоди, певні види риби.), медикаменти, побутові луги та кислоти.

Які продукти найчастіше викликають харчові отруєння?

Будь-яка їжа може стати причиною розладів органів шлунково-кишкового тракту. Але найчастіше, отруєння викликають:

• риба (особливо сира/ слабосолена);
• продукція холодного копчення;
• сирі яйця;
• молоко та молочні продукти;
• кондитерські вироби з кремом (торти, тістечка)
• домашні консерви

Випадки харчових отруєнь часто фіксують після вживання неякісного фаст-фуду, квасу з бочки.

Симптоми харчового отруєння

Харчове отруєння проявляється по-різному: це залежить від його причини, віку пацієнта та дози токсину, що перебуває в організмі. Найчастіші симптоми отруєння:

• нудота та блювання;
• діарея
• біль у животі;
• підвищення температури тіла;
• озноб
• блідість шкірних покривів.

Не рідко ознаки інтоксикації з’являються дуже швидко після вживання зараженої їжі – через кілька годин, рідше — декілька днів.

Класифікація харчових отруєнь за збудником, тривалістю симптомів та причиною

Що робити при харчовому отруєнні?

Оскільки кількість епізодів розріджених випорожнень та блювання може бути великою, потрібно оцінити важкість перебігу, та ризик зневоднення дитини:

• апатичність та надмірна сонливість;
• губи та язик сухий, обкладений білим налетом;
• запах ацетону з рота;
• суха і тьмяна шкіра, на тильній поверхні кисті шкірна складка розправляється повільно;
• характерна затримка сечовипускання (відсутність сечовипускань протягом 3-4 годин), сеча темна, концентрована, з різким запахом;
• при спробі заплакати – сльози не виділяються, або їх менше, ніж зазвичай;
• зниження артеріального тиску;
• прискорений пульс, швидке дихання.

Негайно викликати швидку допомогу необхідно, якщо спостерігаєте:

• часті епізоди блювання;
• кров’яниста діарея або блювання;
• сильний біль у животі;
• температура понад 39,5 °C, що не коригується актуальними дозами антипіретиків (жарознижуючі препарати). Про те, як правильно розрахувати дозу на вагу дитини ми писали у цій статті ;
• нечіткість зору, порушення мови;
• м’язова слабкість та поколювання в руках.

Що можна робити у домашніх умовах?

• Вживати велику кількість рідини. Для дітей найкраще підійдуть адаптовані розчини для оральної регідратації з осмолярністю не вище 245 мосмоль/л – (БіоГая ОРС, Хумана Електроліт, Іоніка дитяча та ін). У цій статті ми детально писали про те, як розрахувати кількість регідратаційних розчинів для дитини.
• Застосовувати симптоматичне лікування — зниження гарячки, прийом спазмолітиків за потреби.

Що не варто робити у домашніх умовах?

1. Сорбенти можна застосовувати виключно після консультації з лікарем, оскільки їх призначають при харчових отруєннях, проте вони не показані при вірусних гастроентеритах, які мають дуже схожі симптоми до харчового отруєння.
2. Протиблювотні та антидіарейні препарати не варто давати дитині самостійно, оскільки передозування цими препаратами не рідко погіршує стан дитини, адже вони можуть спричинити втрату свідомості, порушення дихання та серцебиття, судоми або спазми окремих м‘язів). Найкраще рішення — навіть за слабких ознак харчового отруєння проконсультуватися з сімейним лікарем чи педіатром, оскільки деякі симптоми харчового отруєння можуть маскувати гостру хірургічну проблему або дебют цукрового діабету.

Харчування після отруєння: рекомендації

Щоб уникнути харчового отруєння, необхідно:

• Ретельно та часто мити руки. Перед приготуванням та вживанням їжі, після повернення додому з вулиці, до та після туалету. Батьки повинні стежити за виконанням цих правил дітьми, тому дії дорослого – найкращий приклад для дитини.
• Мити овочі та фрукти перед вживанням. Обов’язково промивайте їх у чистій проточній воді. Не дозволяйте їсти немиті продукти, навіть якщо збираєте з власного городу.
• Правильно зберігати продукти та загалом стежити за гігієною вживання їжі. Харчуйтеся в перевірених місцях, обирайте безпечні методи приготування, дбайте про правильний температурний режим зберігання їжі.
• Термічно обробляйте м’ясо та рибу. Вживайте тільки гарантовано свіжу продукцію. Навіть натяк на неприємний запах — привід викинути м’ясо/рибу у смітник. Це правило працює не лише з м’ясними та рибними продуктами, а й з будь-якими іншими.
• Вживайте лише термічно оброблені яйця. Уникайте вживання продуктів, що приготовлені з сирих яєць (майонез, креми, соус тартар), особливо гусячих.
• Безпечно розморожуйте продукти. Заборонено розморожувати їжу за кімнатної температури. Найкращий спосіб — перекласти продукт з морозилки в холодильник.
• Зберігайте сирі продукти окремо від готових, це допоможе запобігти перехресному забрудненню.

І наостанок, нагадаємо, надавайте перевагу збалансованому харчуванню за методом «Здорової тарілки», адже здоров‘я кишківника напряму залежить від того, яку їжу ми вживаємо! З турботою про ваше здоров’я, клініка Medialt!

Що робити при харчовому отруєнні? Лікування та перші дії, які вирішують все

Як лікувати харчове отруєння швидко, щоб миттєво впоратися з нудотою і блювотою? Називаємо список кращих ліків від харчового отруєння.

Зміст :

У більшості випадків харчове отруєння виникає через вживання недоброякісної їжі. Вона може бути зіпсованою, з високим вмістом токсинів, або зараженою бактеріями й вірусами. Одна з найчастіших причин інтоксикації — вживання грибів.

До інфекційних харчових отруєнь відносяться: кишкова паличка, золотистий стафілокок, дизентерія, сальмонельоз та інші.

Відомо, що є «погані» і «хороші» бактерії. Останні — це, наприклад, молочнокислі бактерії, які необхідні нам для травлення. Однак отруєння залежить від кількості бактерій. Так, якщо кисле молоко довго стоїть, то в ньому значно збільшується кількість тих самих корисних бактерій. Але при перевищенні норми вони теж викликають отруєння.

Як проявляється харчове отруєння?

Перші ознаки з’являються дуже швидко. Зазвичай вже через 4-6 годин після вживання неякісної або зараженої їжі людині стає погано. Інкубаційний період може бути й коротше цього часу. Інтоксикація проявляється у всіх, хто їв зіпсований продукт.

Симптоми отруєння зазвичай типові й дуже схожі, але відрізняються за ступенем тяжкості.

Основні ознаки отруєння — це:

• болі в животі;
• відчуття здуття живота, важкість, дискомфорт;
• сильна нудота й блювання, які можуть бути багаторазовими;
• діарея з частими позивами й болісними відчуттями в животі;
• підвищена слабкість;
• кидає в холодний та липкий піт;
• запаморочення, потемніння в очах, дезорієнтація;
• озноб і знижена температура тіла;
• знижений тиск;
• пришвидшене серцебиття;
• відраза до їжі;
• може бути висока температура.

У найважчих випадках харчове отруєння може викликати:

• астенію — сильну м’язову слабкість;
• зниження або навіть повну втрату зору;
• дуже рясне виділення слини;
• порушення в роботі головного мозку аж до марення, галюцинацій і коми;
• ураження нервової системи, які можуть призводити до паралічу.

У яких випадках викликати «швидку допомогу»?

Виклик невідкладної допомоги необхідний деяким категоріям людей незалежно від тяжкості інтоксикації:

• вагітним на будь-якому терміні гестації;
• маленьким дітям, які не досягли трирічного віку;
• літнім людям, особливо, якщо у них є серйозні хронічні захворювання;
• усім, незалежно від віку, якщо в їжу вживалися гриби або отруйні рослини.

Також «швидку допомогу» потрібно викликати, якщо у вас є такі важкі симптоми:

• температура при отруєнні різко піднялася вище 39 °;
• температура не спадає більше двох діб;
• випорожнення з кров’ю або блювота з кров’ю;
• часті напади діареї до 10 разів на добу;
• невпинна блювота;
• якщо у людини з’являється марення та галюцинації;
• судоми й повна м’язова слабкість;
• проблеми з диханням;
• занадто часте серцебиття;
• дуже сильні гострі болі в животі;
• якщо хворому не стає краще протягом 3-х днів при домашньому лікуванні;
• якщо слабкі ознаки інтоксикації тримаються вже тиждень і не проходять.

Лікування харчового отруєння

Харчове отруєння в легких випадках можна лікувати вдома. Бажано в будь-я-кому випадку звернутися до лікаря, але лікування може проходит амбулаторно.

Що робити при отруєнні в першу чергу? Промити шлунок, позбутися от токсинов, відновити водно-сольовий баланс і приймати ліки за показаннями.

Перші дії в домашних умовах

№1 Промити шлунок

Як тільки з’являються симптоми отруння, потрібно бистро промити шлунок й очистить організм від токсинів. Для цього випийте багато чистої води. Потім викличте блювоту – для цього достатньо натиснути двома пальцями на корінь язика.

Пийте воду й викликайте блювоту до тих пір, поки вода зі шлунку не буде виходити чистою, без домішків їжі.

№2 Вивести з організму токсини

Для цього використовуються сорбенти. Чим раніше ви їх приймите, тим швидше стане краще.

№3 Викликати дефекацію

Це не обов’язково, тільки в той випадку, якщо ви не можете випорожнитися. Організм швидше очиститься, якщо вийдуть калові маси. Для цього можна прийняти проносні засоби.

№4 Відновити водно-сольовий баланс

Коли шлунок чистых и нових атак блювоти больше немає, потрібно приймати регідратанти – препарати з солями натрію та калію, які відновлюють водно-сольовий баланс. Це не обов’язково, але при рясній блювоті організм втрачає дуже багато рідини й корисних солей, потрібних для повноцінного функціонування.

№5 Більше води

Під час блювоти організм втратив багато рідини. Її рівень потрібно відновити. Тому більше пийте чистої води.

№6 Відмова від їжі

Під час отруєння потрібно відмовитися від прийому їжі. Вам і так не захочеться нічого їсти. Не змушуйте себе – не навантажуйте свій організм ще більше. Зараз головне – дозволити організму очиститися та відновитися.

№7 Повний спокій

Обмежте будь-яку активність, недопустима фізична робота. Вам потрібен постільний режим. Доброе, якщо ви обмежите навіть розумовне й емоційне навантаження.

Ліки при харчовому отруєнні

Після того, як ви промили шлунок, потрібно очистити організм від токсинів. Для цього використовуються сорбенти. Можна використовувати такі таблетки при отруєнні:

При сильній діареї можна прийняти препарат Смекта .

Коли блювота припиниться, потрібно відновити водно-сольовий баланс. Пийте багато чистої води. Заповнити недолік солей натрію та калію допоможе регідратант, наприклад, Регідрон або EASYsalt.

При сильних болях у животі допустимо прийняти спазмолітики — Но-шпу чи Спазмалгон . Якщо болі в животі супроводжуються сильним метеоризмом і здуттям, то Мовеспазм зніме спазми і зменшить газоутворення.

Ніфуроксазид при харчовому отруєнні незамінний, якщо отруєння викликане інфекцією. Ніфуроксазид дуже ефективний, особливо при гострій діареї, викликаній інфекційними захворюваннями, проте цей препарат може призначати тільки лікар за наявності точного діагнозу.

Діарею також зупиняють Імодіум і Лоперамід . Але призначати самим собі ці препарати не можна, так як зупинка діареї тоді, коли організму потрібно очиститися, буде небезпечною для здоров’я. Ці ліки приймайте тільки за призначенням лікаря.

Коли всі неприємні симптоми інтоксикації підуть на спад, і ви почнете одужувати, залишається тільки допомогти шлунково-кишковому тракту відновити свою функцію та мікрофлору. Для цього можна приймати пробіотичні препарати від дисбактеріозу кишечнику — Лінекс , Ентерожерміна , Пробіз, EASYyogurt.

Але, звичайно, завжди краще не допустити отруєння, ніж потім його лікувати. Слідкуйте за свіжістю й чистотою продуктів і не змішуйте несумісне!

Якщо у вас болить живіт і ви не знаєте в чому причина, може всьому виною кава, а може запалення підшлункової. Обов’язково зверніться до лікаря й прочитайте нашу нову статтю про панкреатит .

Як часто ви думаєте про погане? А чи знаєте ви про те, що негативні думки можуть впливати на здоров’я та навіть призводити до захворювань. Читайте тільки цікаві факти про силу думки й психосоматику в нашому новому інтерв’ю з психологом .

apteka24.ua — перша інтернет-аптека, якій можна довіряти.

Джерела

Відмова від відповідальності

apteka24.ua надає вичерпну і надійну інформацію з питань медицини, здоров’я і благополуччя, однак постановка діагнозу і вибір методики лікування можуть здійснюватися тільки вашим лікарем! Самолікування може бути небезпечним для вашого здоров’я. apteka24.ua не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що виникли в результаті використання користувачами apteka24.ua інформації, розміщеної на сайті.

Загальні принципи отруєння

Отруєння — це контакт із речовиною, яка призводить до токсичності. Симптоми відрізняються, але деякі поширені синдроми можуть передбачати певні класи отруєнь. Діагностика переважно є клінічною, але при деяких отруєнні можуть допомогти аналізи крові та сечі. Лікування підтримується для більшості отруєнь; деякі антидоти необхідні. Профілактика включає чітке маркування контейнерів для препарату та зберігання отрут у недоступному для дітей місці.

Більшість отруєнь залежить від дози. Доза визначається концентрацією з часом. Токсичність може виникати внаслідок впливу надмірної кількості зазвичай нетоксичних речовин. Деякі отруєння виникають внаслідок впливу речовин, які є отруйними при всіх дозах. Отруєння відрізняється від реакцій гіперчутливості та ідіосинкратичних реакцій, які є непередбачуваними та не пов’язаними з дозою, а також від непереносимості, що є токсичною реакцією на зазвичай нетоксичну дозу речовини.

Отруєння зазвичай зумовлене прийомом всередину, але може бути наслідком ін’єкції, вдихання або контакту з поверхнями тіла (наприклад, зі шкірою, очима, слизовими оболонками). Багато нехарчових речовин, які часто проковтуються, загалом нетоксичні (див. наступну таблицю Substances Usually Not Dangerous When Ingested*† ), однак майже будь-яка речовина може бути токсичною, якщо вжити її у надмірній кількості.

Після впливу або проковтування та абсорбції більшість отрут метаболізуються, проходять через шлунково-кишковий тракт (ШКТ) або виводяться. Інколи таблетки (наприклад, аспірин, залізо, препарати з кишковорозчинною оболонкою) утворюють великі концепції (безоари Безоари A bezoar is a tightly packed collection of partially digested or undigested material that most commonly occurs in the stomach. Gastric bezoars can occur in all age groups and often occur in. прочитати більше ) у ШКТ, де вони зазвичай залишаються, продовжують абсорбуватися та викликають токсичність.

Симптоми та ознаки отруєння

Симптоми та ознаки отруєння залежать від речовини (див. таблицю Симптоми та лікування специфічних отруєнь Симптоми та лікування специфічних отруєнь ). Крім того, у різних пацієнтів, отруєних однією речовиною, можуть спостерігатися дуже різні симптоми. Однак часто виникають 6 кластерів симптомів (токсичні синдроми або синдроми інтоксикації), які можуть свідчити про певні класи речовин (див. таблицю Загальні токсичні синдроми Common Toxic Syndromes ). Пацієнти, які ковтають декілька речовин, з меншою ймовірністю матимуть симптоми, характерні для однієї речовини.

Проковтування та поглинання токсинів зазвичай викликають системні симптоми. Каустичні та корозійні рідини пошкоджують переважно слизові оболонки шлунково-кишкового тракту (ШКТ), викликаючи стоматит, ентерит або перфорацію. Деякі токсини (наприклад, алкоголь, вуглеводні) викликають характерні запахи подиху. Контакт шкіри з токсинами може викликати різні гострі шкірні симптоми (наприклад, висип, біль, утворення пухирів); хронічний вплив може викликати дерматит.

Інгаляційні токсини, ймовірно, можуть викликати симптоми пошкодження верхніх дихальних шляхів, якщо вони водорозчинні (наприклад, хлор, аміак) та симптоми пошкодження нижніх дихальних шляхів та некардіогенний набряк легень, якщо вони менш водорозчинні (наприклад, фосген). Вдихання монооксиду вуглецю, ціаніду або сульфідного сірководню може спричинити ішемію органів, зупинку серця або дихання. Контакт з токсинами (твердими, рідкими або парами) може пошкодити рогівку, склеру та кришталик, викликаючи біль в очах, почервоніння та втрату зору.

Діагностика отруєння

Перший етап діагностики отруєння — це оцінка загального стану пацієнта. Тяжке отруєння може вимагати швидкого втручання для лікування порушення дихального шляху або серцево-легеневого колапсу.

При пред’явленні може бути відомо про отруєння. Необхідно підозрювати, що у пацієнтів спостерігаються незрозумілі симптоми, особливо змінена свідомість (яка може варіюватися від збудження до сонливості до коми). Якщо у дорослих виникає цілеспрямоване отруєння, слід підозрювати наявність декількох речовин.

Історія часто є найціннішим інструментом. Оскільки багато пацієнтів (наприклад, недоношені діти, дорослі пацієнти з суїцидами або психозами, пацієнти зі зміненою свідомістю) не можуть надати достовірну інформацію, слід поставити під сумнів друзів, родичів та персонал, який надає допомогу. Навіть, здавалося б, надійні пацієнти можуть неправильно повідомити про кількість або час прийому. Коли це можливо, житлові приміщення пацієнта слід перевіряти на наявність підказок (наприклад, частково порожні контейнери для таблеток, суїцидальна записка, докази вживання наркотиків). Аптека та медична документація можуть надавати корисну інформацію. У разі потенційних отруєнь на робочому місці слід ставити під сумнів колег і керівників. Усі промислові хімічні речовини повинні мати паспорт безпеки хімічної продукції (ПБХП), який легко доступний на робочому місці; ПБХП надає детальну інформацію про токсичність та будь-яке конкретне лікування.

У багатьох частинах світу інформацію про побутові та промислові хімічні речовини можна отримати в токсикологічних центрах. Рекомендуються консультації з центрами, оскільки інгредієнти, заходи першої допомоги та антидоти, надруковані на контейнерах з продуктом, іноді є неточними або застарілими. Також, можливо, контейнер був замінений, або упаковка могла бути зіпсована. Токсикологічні центри можуть допомогти виявити невідомі таблетки на основі їх зовнішнього вигляду. Центри мають доступ до токсикологів. Номер телефону найближчого центру часто вказується разом з іншими номерами екстрених викликів у передній частині місцевої телефонної книги; цей номер також можна отримати в оператора телефонного зв’язку або в США, набравши номер 1-800-222-1222. Докладнішу інформацію можна знайти на вебсайті Американської асоціації токсикологічних центрів.

Фізикальне обстеження іноді виявляє ознаки, що свідчать про певні типи речовин (наприклад, токсичні синдроми [див. таблицю Загальні токсичні синдроми Common Toxic Syndromes ], запах подиху, наявність місцевих препаратів, слідів від голки або слідів, що свідчать про вживання ін’єкційних препаратів, стигма хронічного вживання алкоголю).

Навіть якщо відомо, що пацієнт отруєний, зміна свідомості може бути викликана іншими причинами (наприклад, інфекція центральної нервової системи, травма голови, гіпоглікемія, інсульт, печінкова енцефалопатія, енцефалопатія Верніке), які також слід враховувати. Спроба самогубства завжди повинна розглядатися у дітей старшого віку, підлітків та дорослих, які приймали препарат (див. розділ Суїцидальна поведінка Суїцидальна поведінка Suicide is death caused by an act of self-harm that is intended to be lethal. Suicidal behavior encompasses a spectrum of behavior from suicide attempt and preparatory behaviors to completed. прочитати більше та Суїцидальна поведінка у дітей та підлітків Суїцидальна поведінка у дітей та підлітків Suicidal behavior includes completed suicide, attempted suicide (with at least some intent to die), and suicide gestures; suicidal ideation is thoughts and plans about suicide. Psychiatric referral. прочитати більше ). Крім того, діти часто діляться виявленими пігулками та речовинами; слід провести ретельне розслідування щодо виявлення додаткових потенційно отруєних пацієнтів серед товаришів по грі та братів і сестер.

Тестування

У більшості випадків лабораторні аналізи надають обмежену допомогу. Стандартні, легко доступні тести для виявлення поширених наркотиків (які часто називають токсичними екранами) є якісними, а не кількісними. Ці аналізи можуть дати хибнопозитивні або хибнонегативні результати, і вони перевіряють лише обмежену кількість речовин. Крім того, наявність наркотиків не обов’язково вказує на те, що препарат викликав симптоми або ознаки пацієнта (тобто пацієнт, який нещодавно приймав опіоїди, насправді може бути пригнічений через енцефаліт, а не препарат). Скринінг сечі на наявність наркотичних речовин використовується найчастіше, але має обмежене значення і, як правило, виявляє класи препаратів або метаболітів, а не специфічні препарати. Наприклад, опіоїдний імуноаналіз сечі не виявляє фентаніл або метадон, але реагує з дуже малою кількістю аналогів морфіну або кодеїну. Аналіз, що використовується для ідентифікації кокаїну, виявляє метаболіт, а не сам кокаїн.

Цінні поради та підводні камені

Виявлення наркотичних речовин за результатами скринінгового аналізу не обов’язково вказує на те, що наявні в пацієнта симптоми або ознаки викликані наркотиком (тобто пацієнт, який нещодавно приймав опіоїди, насправді може бути пригнічений через енцефаліт, а не через наркотик).

Для більшості речовин рівні в крові не можна легко визначити або не допомагають проводити лікування. Для декількох речовин (наприклад, ацетамінофену , аспірину , монооксиду вуглецю, дигоксину , етиленгліколю, заліза , літію , метанолу , фенобарбіталу , фенітоїну , теофіліну ) рівні в крові можуть допомогти в лікуванні. Багато органів влади рекомендують вимірювати рівні ацетамінофену в усіх пацієнтів зі змішаними проковтуваннями, оскільки прийом ацетамінофену часто є безсимптомним на ранніх стадіях і може спричинити серйозну відстрочену токсичність, яку можна попередити за допомогою антидоту. Для деяких речовин інші аналізи крові (наприклад, ПЧ [протромбіновий час] для передозування варфарином , рівні метгемоглобіну для певних речовин) допомагають контролювати лікування.

Для пацієнтів, у яких змінена свідомість або спостерігаються відхилення від норми основних фізіологічних показників, або які споживали певні речовини, аналізи повинні включати електроліти сироватки, азот сечовини крові (АСК), креатинін, осмоляльність сироватки, глюкозу, дослідження коагуляції та гази артеріальної крові (ГАК). Інші аналізи (наприклад, рівень метемоглобіну, рівень монооксиду вуглецю, КТ головного мозку) можуть бути показані при певних підозрюваних отрутах або в певних клінічних ситуаціях.

При отруєннях препаратами, що впливають на серцево-судинну систему, або невідомою речовиною, показані електроенцефалографія (ЕЕГ) та кардіомоніторинг.

Якщо рівень речовини в крові або симптоми токсичності зростають після початкового зниження або збереження протягом незвично тривалого часу, слід підозрювати безоар Безоари A bezoar is a tightly packed collection of partially digested or undigested material that most commonly occurs in the stomach. Gastric bezoars can occur in all age groups and often occur in. прочитати більше – препарат пролонгованого вивільнення – або повторний вплив (тобто повторний прихований вплив препарату, що використовується у реальному часі).

Лікування отруєння

Пацієнти з серйозними отруєннями можуть потребувати штучної вентиляції легень або лікування серцево-судинної недостатності. Пацієнти з порушенням свідомості можуть потребувати постійного моніторингу або обмежень. Обговорення лікування специфічних отруєнь нижче та в таблицях Загальні специфічні антидоти Common Specific Antidotes , Рекомендації з хелативної терапії Guidelines for Chelation Therapy та Симптоми та лікування специфічних отруєнь Симптоми та лікування специфічних отруєнь є загальним та не включає специфічні складності та деталі. У разі будь-яких отруєнь, окрім найлегших та більшості з них, рекомендується звернутися за консультацією до токсикологічного центру.

Початкова стабілізація

Якщо у пацієнтів апное або порушені дихальні шляхи (наприклад, чужорідний матеріал в ротоглотці, зменшений рефлекс блювоти), слід вставити ендотрахеальну трубку (див. Трахеальна інтубація Інтубація трахеї Most patients requiring an artificial airway can be managed with tracheal intubation, which can be Orotracheal (tube inserted through the mouth) Nasotracheal (tube inserted through the nose). прочитати більше ). Якщо у пацієнтів спостерігається пригнічення дихання або гіпоксія, за необхідності слід надати додатковий кисень або механічну вентиляцію.

В/в введення налоксону (2 мг у дорослих; 0,1 мг/кг у дітей; у деяких випадках можуть знадобитися дози до 10 мг) слід проводити пацієнтам з апное або тяжким пригніченням дихання, зберігаючи при цьому підтримку дихальних шляхів. У опіоїдних наркоманів налоксон може спровокувати синдром відміни, але він є кращим варіантом, ніж тяжке пригнічення дихання. Якщо пригнічення дихання зберігається, незважаючи на застосування налоксону , необхідна ендотрахеальна інтубація та безперервна штучна вентиляція легень. Якщо налоксон зменшує пригнічення дихання, за пацієнтами спостерігатимуть. Якщо пригнічення дихання рецидивує, пацієнтів слід лікувати повторним внутрішньовенним болюсним введенням налоксону або ендотрахеальною інтубацією та штучною вентиляцією легень. Були рекомендації щодо застосування низькодозової безперервної інфузії налоксону для підтримки активності дихального центру без провокування синдрому відміни, але в реальних умовах їх виконання може бути дуже складним.

В/в декстрозу (50 мл 50 % розчину для дорослих; 2-4 мл/кг 25 % розчину для дітей) слід вводити пацієнтам зі зміненою свідомістю або пригніченням центральної нервової системи (ЦНС), якщо тільки гіпоглікемія не була виключена шляхом негайного приліжкового визначення рівня глюкози у крові.

Тіамін (100 мг в/в) призначають з глюкозою дорослим або перед нею дорослим із підозрою на дефіцит тіаміну (наприклад, алкоголіки, пацієнти з недоїданням).

Рідини для в/в введення вводяться при гіпотензії. Якщо рідини неефективні, може знадобитися інвазивний моніторинг гемодинаміки для спрямування рідини та вазопресорної терапії. Першим вазопресором вибору для більшості отруйно-індукованої гіпотензії є в/в інфузія норадреналіну в дозі від 0,5 до 1 мг/хв, але лікування не слід відкладати, якщо інший вазопресор доступний більш негайно.

Місцеве деконтамінація

Будь-яка поверхня тіла (включаючи очі), що піддається впливу токсину, промивається великою кількістю води або фізіологічного розчину. Слід зняти забруднений одяг, включаючи взуття та шкарпетки, а також прикраси. Видалено місцеві пластирі та трансдермальні системи доставки.

Активоване вугілля

Вугілля зазвичай приймають, особливо при вживанні кількох або невідомих речовин. Використання деревного вугілля призводить до незначного ризику (якщо пацієнти не піддаються ризику блювання та аспірації), але не було доведено, що воно знижує загальну захворюваність або смертність. При використанні деревне вугілля подається якомога швидше. Активоване вугілля адсорбує більшість токсинів завдяки своїй молекулярній конфігурації та великій площі поверхні. Багаторазове застосування активованого вугілля може бути ефективним для речовин, які проходять ентеропечінкову рециркуляцію (наприклад, фенобарбіталу , теофіліну ) та для препаратів із уповільненим вивільненням. Вугілля можна вводити з інтервалами від 4 до 6 годин для серйозного отруєння такими речовинами, якщо тільки звуки кишечника не є гіпоактивними. Вугілля неефективне для їдких, спиртних та простих іонів (наприклад, ціанід, залізо, інші метали, літій ).

Рекомендована доза у 5-10 разів перевищує дозу підозрюваного проковтування токсину. Однак, оскільки кількість спожитого токсину зазвичай невідома, звичайна доза становить від 1 до 2 г/кг, що становить приблизно від 10 до 25 г для дітей віком &lt 5 років і від 50 до 100 г для дітей старшого віку та дорослих. Вугілля подають у вигляді суспензії у воді або безалкогольних напоях. Він може бути неприємним і призводити до блювання у 30 % пацієнтів. Можна розглянути можливість введення через шлункову трубку, але слід бути обережними для попередження травми, спричиненої введенням або аспірацією деревного вугілля; потенційна користь повинна переважати ризики. Активоване вугілля, ймовірно, слід використовувати без сорбітолу або інших катарних засобів, які не мають чіткої користі та можуть викликати зневоднення та порушення рівня електролітів.

Спорожнення шлунку

Спорожнення шлунку, яке раніше було добре сприйняте та здавалося інтуїтивно корисним, не слід виконувати регулярно. Воно не має чіткого зменшення загальної захворюваності або смертності та має ризики. Розглядається спорожнення шлунку, якщо його можна зробити протягом 1 години після прийому препарату, що загрожує життю. Однак багато отруєнь проявляються занадто пізно, і те, чи загрожує отруєння життю, не завжди зрозуміло. Таким чином, спорожнення шлунку показане рідко, а у випадку проковтування їдкої речовини протипоказане (див. Проковтування їдких речовин Проковтування їдких речовин Каустичні препарати (сильні кислоти та луги), при ковтанні спалюють тканини верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, що іноді призводить до перфорації стравоходу або шлунку. Симптоми можуть. прочитати більше ).

Якщо використовується спорожнення шлунку, оптимальним методом є промивання шлунку. Шлунковий лаваж може викликати такі ускладнення, як носова кровотеча, аспірація або, в рідкісних випадках, травма ротоглотки або стравоходу. Сироп іпекакуани має непередбачувані ефекти, часто викликає тривале блювання і не може видалити значну кількість отрути зі шлунку. Сироп іпекакуани може бути гарантований, якщо проковтнутий препарат є високотоксичним, а час транспортування до відділення невідкладної допомоги незвично довгий, але це нечасто в США.

Для промивання шлунку водопровідну воду закапують і виводять зі шлунку через зонд. Щоб можна було видалити фрагменти таблеток, використовується найбільша можлива трубка (зазвичай > 36 French для дорослих або 24 French для дітей). Якщо у пацієнтів змінена свідомість або слабкий рефлекс блювоти, перед промиванням слід провести інтубацію трахеї Інтубація трахеї Most patients requiring an artificial airway can be managed with tracheal intubation, which can be Orotracheal (tube inserted through the mouth) Nasotracheal (tube inserted through the nose). прочитати більше , щоб запобігти аспірації. Пацієнти розміщуються в положенні лівого бічного декубіту, щоб запобігти аспірації, а трубка вставляється перорально. Оскільки іноді лаваж спрямовує речовини далі в шлунково-кишковий (ШКТ) тракт, вміст шлунку слід аспірувати, а дозу 25 г деревного вугілля слід закапати через трубку відразу після введення. Потім в них закапують аліквоти (близько 3 мл/кг) водопровідної води, а вміст шлунку вилучається гравітацією або шприцом. Промивання продовжується до тих пір, поки вилучені рідини не вивільняються від речовини; зазвичай, необхідно вимити від 500 до 3000 мл рідини. Після промивання закапують 2-у дозу деревного вугілля 25 г.

Зрошення всього кишечника

Ця процедура промиває ШКТ і теоретично зменшує час проходження ШКТ для таблеток. Не було доведено, що зрошення знижує захворюваність або смертність. Зрошення показане для будь-якого з наступних пунктів:

Деякі серйозні отруєння через препарати зі стійким вивільненням або речовини, які не абсорбуються вугіллям (наприклад, важкі метали)

Наркотики (наприклад, пакети з латексним покриттям з героїном або кокаїном, які проковтуються людьми, які перевозять наркотики в шлунку)

Комерційно приготований розчин поліетиленгліколю (який не розсмоктується) та електролітів, який іноді використовується для очищення кишечника під час колоноскопії, призначається з частотою від 1 до 2 л на годину для дорослих або від 25 до 40 мл/кг/год для дітей до тих пір, поки ректальний інфільтрат не стане прозорим; цей процес може тривати багато годин або навіть днів. Розчин зазвичай вводять через шлунково-кишкову трубку, хоча деякі вмотивовані пацієнти можуть пити ці великі об’єми.

Лужний діурез

Лужний діурез посилює виведення слабких кислот (наприклад, саліцилати , фенобарбітал ). Розчин, виготовлений шляхом поєднання 1 л 5 % Д/В з трьома ампулами 50 мEкв (50 ммоль/л) бікарбонату натрію та 20-40 мЕкв (20-40 ммоль/л) калію, можна вводити зі швидкістю 250 мл/год у дорослих та 2-3 мл/кг/год у дітей. Показник рН сечі підтримують на рівні > 8, також треба поповнювати дефіцит калію. Може виникнути гіпернатріємія, алкалемія та перевантаження рідиною, але зазвичай вони не є серйозними. Однак лужний діурез протипоказаний пацієнтам із нирковою недостатністю.