Чому нічого не хочеться і немає сил

Стан, коли нічого не хочеться робити, нормальний протягом короткого часу, але він не повинен розтягуватися на дні, тижні, місяці і роки… Людям властиво мати багато бажань і намагатися їх виконувати.

Спочатку варто розбиратися, які події або зміни в організмі призвели до занепаду сил. Якщо причини психологічні, потрібно вирішувати їх з психологом або психотерапевтом. Не давайте собі вигорати, але і не давайте тривалий час на «розумову лінь», ставлячи маленькі цілі і винагороди за них.

Психотерапія

Коли хочеться тільки спати, нічого не радує, зовсім немає сил, немає мети і настрою, це достатній запит для того, щоб піти до психотерапевта. Це може бути депресія або інший стан – що вам з ним робити і як відчути себе краще, підкаже фахівець.

Іноді це вимагає тривалої психотерапії, особливо якщо людина ніби як звикає до постійного смутку, а порожнеча всередині стає звичним станом.

Але не треба вважати нормою відчуття, коли нічого не хочеться і долає апатія.

Використовуйте можливість звернутися до фахівців. Власні вольові зусилля з подолання ліні не замінюють психотерапію, але і не вступають з нею в протиріччя, навпаки, особиста робота над собою і взаємодія з терапевтом ефективні в комплексі.

Чи потрібен довгий відпочинок

Один із способів, як знову почати цікавитися життям і щось робити, є період тривалого відпочинку. Йдеться про те, щоб дійсно відкласти всі активності, що не викликають ентузіазму ними займатися, і вступити в період неробства і пасивного відпочинку. Дозволяти собі щось зробити в цей час потрібно тільки тоді, коли ви реально відчуєте, що вам хочеться цим зайнятися.

Таким чином, через якийсь термін можна навчитися відстежувати свої бажання. А ще так можна прийти до діяльності, на яку вам раніше не вистачало сил, часу або внутрішнього дозволу цим займатися.

Однак такий відпочинок вихід не для всіх. Це підійде для “вигорілої” людини, яка втомився від безлічі завдань і активностей, або для людини, яка тривалий час виконувала багато вимушеної рутини.

Але якщо ви й так не були завантажені, а хронічна втома як би фіктивна, слід пошукати її реальні причини і мотивувати щось робити і чогось хотіти силою самодисципліни. Інакше легко впасти в звичне неробство, повертатися з якого в будь-яку активність взагалі не захочеться.

Як мотивувати себе

Інший шлях до того, щоб заново почати до чогось прагнути – ставити собі маленькі цілі і знаходити маленькі бажання. Так, наприклад, рекомендують діяти людям в депресії.

Якщо зовсім не хочете і не відчуваєте в собі сил робити щось глобальне, з результатами, які будуть відчутні постфактум, відкладіть поки що ці завдання або займайтеся ними з мінімальним вкладенням ресурсів. Замість цього обмірковуйте те, що вам зробити прямо зараз.

Наприклад: мета-встати і приготувати сніданок. В результаті ви отримаєте можливість з’їсти улюблену їжу і, наприклад, почитати. Мета-сходити на пошту за посилкою. Мета – скласти резюме. Мета – погодувати кота. Мета – послухати нову музику. Чим дрібніші будуть цілі, тим психологічно легше вам буде їх виконувати.

Планування на день теж може бути корисним, якщо ви любите списки і замітки на пам’ять. Туди потрібно включати і приємні завдання – подивитися фільм, зайти в кафе і т.д. На тиждень, місяць можна запланувати те, за що братися важче, але вам не захочеться зривати поставлений дедлайн.

Такі кроки вимагають зусиль волі, але допомагають вийти з періоду апатії.

Що робити, якщо нічого не хочеться?

Бувають такі дні, коли нічого не хочеться? Немає бажання йти на роботу, виконувати звичайні, здавалося б, обов ‘язки. Навіть спілкуватися з друзями – не хочеться і все тут! Однак у такому стані немає нічого дивного, адже людина – це складна біосоціальна система, всередині якої щодня протікають тисячі як фізіологічних, так і психічних процесів.

Так, страшного в цьому нічого немає, проте задуматися про те, чому вам нічого не хочеться робити, все ж варто. Наприклад, ранок буднього дня, коли потрібно стати раніше, щоб йти на роботу, викликає у вас самі негативні почуття. Ви всією душею протестуєте, проте заспокоюєте себе чимось на кшталт: “Та годі, у всіх так”. І опиняєтеся в корені неправі. Справа в тому, що у вас немає не бажання йти на роботу, а йти на нелюбиму роботу. Так от, щоб позбутися пригніченого стану, пов ‘язаного з такими думками, роботу необхідно змінити. Напевно в дитинстві ви мріяли кимось стати, правда? Мріям збуватися ніколи не пізно. І нехай зарплата буде меншою: ніякі суми не зрівняються з тим почуттям задоволення, яке людина отримує, займаючись улюбленою справою.

Якщо сміттєве відро або гора посуду на кухні чекають свого часу вже довгий час, а ви старанно обходите приміщення стороною, заглядаючи туди тільки з метою витягнути їжу з холодильника, то це – найбільш звичайна лінь, що до психічних розладів не має майже ніякого відношення. Боротися з нею ви можете тільки самостійно: нічиї поради в цьому випадку, як правило, належного ефекту не мають.

А може бути, вам нічого не хочеться через те, що ви перевтомлені? Швидше за все, після багатогодинного напруженого трудового дня ви прагнете “відпочити” в компанії телевізора або Інтернету. У боротьбі з “нічогоніхотінням” вони зовсім не допоможуть, а навіть навпаки: витягнуть останні сили і енергію. Тому навіть у тому випадку, якщо нічого не хочеться в кінці дня, спробуйте прогулятися на самоті. Здорово також влаштувати пробіжку. Не варто після довгих годин монотонної роботи слухати музику з плеєра або читати книгу (хоча читання, безумовно, річ корисна і приємна – тільки в інший час).

А що криється за небажанням спілкуватися з друзями? Причин може бути кілька. Наприклад, кожному з нас властиво на деякий час як би замикатися в собі. А розмови з людьми при цьому приїдаються і наскучують. Це нормально, навіть якщо ви – екстраверт. А вже в тому випадку, якщо ви – інтроверт, турбуватися і поготів не варто. Для людей з такою психологічною особливістю спілкування часто є справжньою роботою. Деякі звинувачують інтровертів у тому, що їм абсолютно нічого не хочеться: ні взаємодіяти з колективом, ні брати участь у масштабних заходах, та й взагалі – вести активний спосіб життя. Однак не варто нікому нічого доводити: ви такий, який є, а тому ведете той спосіб життя, який представляється вам найбільш комфортним.

Деякі фахівці стверджують, що якщо вам нічого не хочеться, варто прислухатися до свого організму: просто візьміть і нічого не робіть. Нехай у кімнаті буде тихо, а ви сидите на стільці і дивіться в одну точку. Ефект не змусить себе довго чекати: вже через 10 хвилин ви страшно захочете чимось зайнятися.

Насправді, навіть апатія, що триває більше тижня, повинна викликати побоювання. У тому випадку, якщо вам нічого не хочеться вже як мінімум місяць, краще звернутися за допомогою до психолога, тому що такий стан може перерости в глибоку депресію, вибратися з якої часом буває вкрай важко.