Що краще, хмара чи сервер? Порівнюємо інфраструктурні платформи

Порівняння хмари та сервера – не нова тема на ринку IT-інфраструктурних рішень, проте багато джерел не розглядають технологічну різницю між цими рішеннями простою мовою та в деталях. У цій статті ми порівняємо, яке рішення краще вибрати виходячи з технічних параметрів платформ, а також розглянемо, яке з них вигідніше.

Критерії порівняння хмари та сервера

Перш ніж розпочати порівняння IT-інфраструктурних платформ, слід визначити критерії порівняння та значення термінології.

По-перше, ми порівнюємо хмару та сервер у контексті послуг IT-інфраструктурних провайдерів. Платформа, на якій розміщено рішення, безпосередньо впливає на технологічні можливості всієї інфраструктури; локальні ЦОД та професійні дата-центри рідко пропонують рівні умови. Для цілей статті ми припускаємо, що хмара та сервер розміщені у дата-центрі провайдера. Крім того, якість локальних інфраструктур складно усереднити; пропозиції провайдерів надійніше демонструють реальні можливості платформ.

По-друге, «хмарою» іноді помилково називають будь-яке рішення, що розміщене віддалено. Насправді хмара – це обчислювальна платформа на базі багатьох фізичних серверів, яка використовує технологію віртуалізації для створення віртуальних машин із гнучкими конфігураціями. Віддалений доступ можна отримати як до хмари, так і традиційного серверного рішення. У цій статті ми порівнюємо технологічні можливості цих опцій та економічні аспекти роботи з ними.

Категорія 1. Відмовостійкість

Віртуальні машини у хмарі використовують частину ресурсів кількох фізичних серверів одночасно. Це означає, що у разі відмови компонента або цілого сервера ВМ автоматично задіє інші потужності для виконання завдань. На додаток до цього ключового функціоналу, добре спроектована хмара використовує резервування компонентів на рівні архітектури. Наприклад, хмара SIM-Networks використовує резервування за схемою 2N+1 – кожен компонент має паралельну копію, а також ще одну в резерві. Таким чином, елемент системи вийде з ладу тільки при відмові всіх трьох пристроїв.

У деяких хмарах також є спосіб захистити інфраструктуру від масштабніших відмов – наприклад, від пошкодження джерела електроживлення через природний катаклізм. Дані можна розподілити між кількома зонами доступності – незалежними сегментами хмари. Ці зони – частини однієї інфраструктури, проте використовують власні обчислювальні потужності, джерела електроживлення, системи охолодження тощо. Таким чином, масштабна поломка в одній зоні не вплине на роботу хмари в іншій зоні.

Серед традиційних серверних рішень, кластер – найбільш відмовостійке. Кластер – це система із кількох взаємозалежних серверів під централізованим керуванням. Як і у хмарі, задачі у кластері автоматично перерозподіляються при відмові обладнання. Однак навантаження буде переміщене з одного фізичного сервера на інший – ця система не може розподілити один процес між кількома машинами одночасно.

Як правило, фізичних машин у кластері менше, ніж у хмарі. На відміну від публічної хмари, кластер серверів – це індивідуальне рішення, яке використовує один клієнт. Завдання кластера – зберегти роботу сервісів у разі відмови однієї з машин, щоб системний адміністратор швидко усунув поломку. У випадку з публічною хмарою, яка розподіляє ресурси між багатьма користувачами, відмовостійкість досягається в тому числі за рахунок масштабу – у будь-який момент можна підключити потрібний набір ресурсів і продовжити роботу.

Кластери часто використовують для великих баз даних – для цього потрібна продуктивність декількох виділених серверів і висока відмовостійкість, але не потрібна гнучкість конфігурації та вартості, яку пропонує хмара. Таким чином, рівень відмовостійкості вищий у хмарі, проте кластер може бути більш доцільним рішенням залежно від завдання.

Категорія 2. Додаткові можливості

Хмарна інфраструктура – це не лише набір обчислювальних потужностей, а й комплекс інструментів, які відповідають за різні аспекти роботи з ІТ-сервісами. Розглянемо ці можливості на прикладі OpenStack – платформи для створення хмар. OpenStack складається з модулів, кожен із яких відповідає за певну функцію. Ось що роблять деякі з основних модулів:

• Neutron дозволяє налаштовувати мережеву інфраструктуру хмари, VPN, брандмауер, створювати віртуальні мережі тощо;
• Glance зберігає віртуальні образи дисків і складає з них бібліотеку, щоб встановлювати ПЗ на віртуальні машини;
• Keystone розподіляє права доступу до даних та ресурсів між користувачами через автентифікацію;
• Swift зберігає дані у вигляді неструктурованих об’єктів та підтримує розподілене зберігання даних;
• Horizon надає користувачеві графічний інтерфейс для управління ресурсами хмари та іншими модулями.

Ці можливості – частина базового функціоналу хмари на OpenStack, який входить у вартість оренди. Крім того, до хмар часто можна замовити сервіс резервного копіювання – BaaS, Backup-as-a-Service. Для створення бекапу достатньо вказати частоту та глибину бекапу, а також вибрати локацію сховища резервних копій. Наприклад, SIM-Networks пропонує клієнтам два варіанти – BaaS Local і BaaS Remote. Перше рішення зберігає резервні копії у тому ж дата-центрі, де розміщена основна інфраструктура; друге завантажує бекапи у віддалений дата-центр для підвищення безпеки.

Виділений сервер також називають «bare-metal server», тобто «голе залізо» – як правило, серверні рішення не пропонують той же рівень автоматизації, що і хмара. Провайдери пропонують спектр додаткових послуг до виділених серверів, проте багато з них не входять у вартість оренди. Якщо постачальник, наприклад, не пропонує послугу резервного копіювання, компанії доведеться налаштовувати систему самостійно або шукати сторонній інструмент. У порівнянні з хмарою, такою системою складно керувати: у хмарній інфраструктурі керування додатковим функціоналом зосереджено в одній панелі. Таким чином, хмара – найкращий вибір, якщо вам потрібен набір готових сервісів інструментів до обчислювальних потужностей.

Категорія 3. Гнучність налаштування і масштабування

Гнучкість конфігурації – одна з основних переваг хмари. У такій інфраструктурі ресурси представлені як пул, тобто невпорядкований набір. Користувач створює віртуальні машини із цього набору обчислювальних потужностей. Кожна ВМ має той самий набір характеристик, що й фізичний сервер – ядра центрального процесора, ОЗУ, сховище даних тощо. Для створення або переналаштування ВМ достатньо вказати потрібні параметри в панелі керування – процес займе не більше кількох хвилин. Це означає, що користувач може будь-якої миті створити інстанс для того чи іншого завдання і відразу приступити до роботи.

Хмарний пул складається із потужностей всіх фізичних машин. Таким чином, верхня межа масштабування хмари – обсяг незадіяних ресурсів усієї інфраструктури. Цей пул непросто вичерпати – публічна хмара завідомо будується так, щоб забезпечити можливість масштабування багатьох користувачів одночасно.

Конфігурація фізичного сервера відповідає його компонентам, тому масштабування досягається за допомогою заміни обладнання. На основі сервера можна створити VPS – віртуальний сервер, схожий на ВМ у хмарі. Однак, навіть якщо об’єднати кілька серверів у кластер, віртуальний сервер зможе використовувати лише ресурси свого хоста. Конфігурацію VPS також не можна змінювати будь-якої миті – доведеться створювати новий віртуальний сервер із потрібними параметрами. Якщо хочете дізнатися більше про різницю між VPS та віртуальними машинами у хмарі, читайте статтю «Чим хмара відрізняється від VPS?».

Кластеризація – один із способів масштабувати серверну інфраструктуру. Цей метод менш гнучкий, ніж масштабування у хмарі. Новий сервер доведеться замовляти, налаштовувати та підключати до кластера – для цього потрібен час. Крім того, компанії не завжди потрібний цілий виділений сервер, щоб упоратися з навантаженням; якщо мова йде про тимчасове завдання, сервер може виявитися зайвим після його виконання. Навпаки, у хмарі можна вимкнути віртуальну машину будь-якої миті. Якщо гнучкість є пріоритетом для вашого бізнесу, варто вибрати хмарне рішення.

Категорія 4. Економіка рішення

Публічні хмари оплачуються за моделлю «pay-as-you-go» – це означає, що клієнт платить тільки за ті потужності, які використовує в даний момент. Якщо користувач підключає або вимикає ресурси, ціна миттєво підвищується або знижується. Така модель – наслідок гнучкого масштабування хмари; неможливо передбачити, які конфігурації буде використовувати клієнт, наприклад протягом місяця.

Ця перевага має зворотний бік: публічна хмара може втратити економічну доцільність для компанії. На ранніх етапах розвитку бізнесу гнучкість потрібна у багатьох аспектах роботи. Однак під час зростання бізнесу важливо визначити, для яких завдань вигідніше купити або орендувати більш постійне рішення – наприклад, виділений сервер або приватну хмара з фіксованою вартістю. При цьому публічну хмару можна використовувати для непостійних навантажень та об’єднати в єдину систему з приватною – така інфраструктура називається «гібридна хмара».

Вартість оренди виділеного сервера фіксована і не залежить від реального використання ресурсів. Як правило, це невигідно для компаній на ранніх етапах розвитку – витрати на оренду серверів можуть перевищувати реальну потребу в обчислювальних потужностях. Крім того, серверна інфраструктура неефективно справляється із сезонними навантаженнями. Наприклад, якщо компанія працює з напливами клієнтів навесні та восени, набагато вигідніше підключити необхідний обсяг ресурсів у хмарі, ніж орендувати виділений сервер з фіксованою конфігурацією.

Сервер – економічно виправданий інструмент для постійних завдань із стабільним навантаженням. Якщо конфігурація сервера відповідає вимогам сервісів, це рішення може виявитися вигіднішим за оренду еквівалентного пулу ресурсів у хмарі. Однак, якщо компанія не може прогнозувати навантаження або для завдання не потрібні потужності цілого фізичного сервера, публічна хмара – хороший вибір.

Категорія 5. Безпека і засоби захисту

Проблема безпеки часто порушується в контексті обговорення хмарних технологій. Поширена думка, що публічна хмара – небезпечна інфраструктура тому, що дані кількох користувачів розміщені на одниих машинах. Припускається, що зловмисники можуть легко отримати доступ до чужої інфраструктури – це не так. Ресурси хмари поділяються на віртуальні машини за допомогою гіпервізора – технології, яка ізолює ВМ один від одного так, ніби це різні виділені сервери. Крім того, існують і фізично ізольовані хмарні платформи – приватні хмари.

Архітектура хмари також сприяє захисту даних. Хмарна інфраструктура підтримує розподілене зберігання даних – це значно знижує ризик втрати або викрадення даних. Критично важливі сервіси не зберігаються на одному сервері, тому до них складніше отримати доступ. Надійні хмари також використовують апаратне шифрування дисків та програмні засоби захисту – наприклад, сервіси автентифікації, брандмауери, DDoS-захист тощо.

Виділений сервер – повністю ізольована платформа, якою користується лише один клієнт. Однак базовий рівень захисту в “залізному” сервері обмежується фізичною ізоляцією та можливостями дата-центру – інші інструменти безпеки користувач встановлює самостійно. Також варто враховувати, що хакери часто використовують «дірки» у застарілому програмному забезпеченні, щоб отримати доступ до даних. Оновлення базового програмного забезпечення у хмарі – відповідальність провайдера; у випадку з виділеним сервером, цим займається користувач.

Організувати безпечну інфраструктуру на базі виділених серверів – досяжна мета, проте хмара пропонує більше засобів захисту за замовчуванням. Це дозволяє заощаджувати кошти та час технічного персоналу компанії як на етапі побудови інфраструктури, так і у довгостроковій перспективі – провайдер повністю відповідає за запропоновані механізми захисту даних. Таким чином, хмара за замовчуванням захищена краще, ніж сервер і потребує менше витрат на безпеку.

Як вибрати хостинг

🔎 Хостинг — це послуга з розміщення інформації на сервері. Ви завантажуєте на сервери хостинг-провайдера файли свого сайту, і він стає доступний для інших користувачів в мережі.

Файли сайту можна розмістити і на домашньому комп’ютері, у якого є вихід в інтернет. Але тоді вам доведеться налаштовувати потрібне програмне забезпечення, постійно тримати комп’ютер включеним і стежити за стабільністю його роботи самостійно.

Зручніше купити послугу хостингу у компанії, яка буде робити все це за вас 24/7. Тому вибір хостингу для сайту — одна з перших справ в списку при створенні власного інтернет-ресурсу.

Види хостингу

Якщо вас турбує питання того, як правильно вибрати хостинг для сайту — почніть з вибору виду хостингу. Є 5 основних видів: віртуальний хостинг, хмарний хостинг, ВПС, виділені сервери і колокейшн.

Відео З теми:

Прочитати статтю — добре, а прочитати статтю та подивитися відео — ще краще!

Дивіться наше відео, як вибрати хостинг для сайту

Віртуальний хостинг

Віртуальний хостинг — це бюджетний тип хостингу, при якому ресурси одного сервера діляться між безліччю клієнтів. Для кожного клієнта виділяється місце на диску, оперативна пам’ять і потужність процесора.

Віртуальний хостинг можна порівняти з камерою схову: на стійці з вашою камерою схову розташовані камери і інших клієнтів. У вас немає окремого входу і виходу з приміщення, в вашому розпорядженні тільки сама камера, в яку ви можете класти свої речі і забирати їх звідти.

Такий тип хостингу підходить для новачків, тому що все програмне забезпечення налаштовує хостинг-провайдер. Ви займаєтеся тільки адмініструванням сайту, а за всю серверну частину відповідає хостер. Для управління віртуальним хостингом надається графічна панель, тому технічні знання або навички вам не будуть потрібні.

‎Дуже багато плюсів. Стабільний хостинг, грамотна підтримка, швидке та компетентне реагування. А ще лояльне ставлення до клієнта!

Хмарний хостинг

Хмарний хостинг схожий на віртуальний, але у нього є основна відмінність — дані копіюються відразу на кілька носіїв. Тому якщо сервер з вашим сайтом вийде з ладу, замість нього відразу ж почне працювати інший. За рахунок цього хмарний хостинг надійніший.

З хмарним хостингом у вас буде все та ж камера схову на загальній стійці, але компанія, яка надає вам складські послуги, продублює вміст комірки ще на дві стійки в окремому приміщенні. Якщо стійка з вашої основною коміркою загориться, вам не доведеться чекати усунення пожежі — ви зможете відразу ж користуватися резервною камерою схову.

Беріть хмарний хостинг, якщо у вас оплачена реклама сайту, на ньому багато фінансових транзакцій або є будь-яка інша причина, через яку вам критично важливо залишатися 24/7/365 в онлайні.

ВПС

ВПС — це віртуальний приватний сервер. Ресурси однієї фізичної машини поділені на частини між невеликою кількістю клієнтів. При цьому кожна з цих частин думає, що вона — окрема фізична машина. За рахунок цього ви більш ізольовані від сусідів по носію. Крім того, у вас будуть права адміністратора сервера, з якими ви можете встановлювати і налаштовувати під свої потреби майже будь-яке програмне забезпечення.

ВПС-хостинг схожий на окрему кімнату на складі. Ви все ще ділите одну будівлю з іншими орендарями, але ви вже більш незалежні. Ключі до кімнати є тільки у вас, тому можете обставити її на свій смак. Можете зберігати в кімнаті свої речі або поставити робочий стіл і організувати міні-офіс.

ВПС підійде, якщо у вас вже є досвід адміністрування серверів. Орендуйте ВПС, якщо у вас великий зростаючий проект або для нього потрібні тонкі налаштування хостингу.

За 6 хвилин покажемо кращий хостинг для новачків: як замовити та почати з ним працювати 👇

Виділені сервери

Виділений сервер — це окрема фізична машина. Ви керуєте усіма ресурсами сервера і ніяк не залежите від інших клієнтів.

Оренда виділеного сервера — це оренда окремого будинку на території складу. У вас повна свобода дій всередині свого будинку, а співробітники складу забезпечують стабільну роботу електрики, води та інших основних комунікацій.

Як і з ВПС-хостингом, для управління виділеним сервером вам потрібен досвід в їх адмініструванні. Виділені сервери підходять для великих інтернет-магазинів, популярних медіавидань і інших високонавантажених проектів.

Колокейшн

Колокейшн — це послуга з розміщення ваших серверів в датацентрі хостинг-провайдера. У датацентрі стежать за збереженням серверів, температурним режимом, стабільною роботою електрики і інтернет-з’єднання.

Колокейшн вибирають у випадках, коли на постійній основі потрібно відразу кілька виділених серверів, і стає дешевше їх купити, ніж оплачувати оренду щомісяця.

Стаття з теми:

Плюси і мінуси безкоштовного хостингу

Деякі компанії надають послуги хостингу безкоштовно. Радимо ознайомитися з плюсами і мінусами безкоштовного хостингу, щоб заздалегідь знати про всі підводні камені.

Плюси

• Безкоштовність. Найочевидніша перевага — вам не потрібно платити за послуги хостингу.
• Конструктор сайтів. Часто на безкоштовних хостингах є конструктори сайтів або готові шаблони, за допомогою яких новачкові буде простіше створити свій сайт.

Мінуси

• Обмежені ресурси. На безкоштовному хостингу вам видадуть мінімальну кількість диска і трафіку. У більшості безкоштовних тарифів не можна створити доменну пошту і немає автоматичних резервних копій.
• Домен третього рівня. Для створення сайту вам видається піддомен виду subdomain.freehosting.top. Такий домен погано запам’ятовується і не викликає довіри у відвідувачів сайту.
• Реклама на вашому сайті. Щоб заробити, провайдери безкоштовного хостингу розміщують на сайтах клієнтів рекламні банери. Ви ніяк не контролюєте вміст таких рекламних блоків. Вони можуть псувати зовнішній вигляд вашого сайту і відлякувати потенційних клієнтів.
• Погана індексація і проблеми з просуванням. Відсутність власного домену і повільна робота сайту через обмежені ресурси погано впливають на просування сайту в пошукових системах.
• Відсутність гарантій від хостера. Хостинг-провайдер не несе ніякої відповідальності за технічні проблеми на своїх серверах або втрату ваших даних.

Висновок: безкоштовний хостинг підходить для тимчасових або некомерційних проектів, наприклад, для невеликих лендингів або візиток. Також ви можете вибрати безкоштовний хостинг для своїх перших експериментів в сайтобудуванні.

Стаття з теми:

25 причин не використовувати безкоштовний хостинг

Як вибрати провайдера хостингу

Відгуки. При виборі хостера звертайте увагу на відгуки клієнтів: що їм подобається в послугах провайдера, з чим бувають проблеми і як вони вирішуються. Дивіться відгуки не тільки на сайтах самих хостинг-провайдерів, а й на незалежних майданчиках, наприклад, Hostings.info або Tophosting.

Служба підтримки. Перевірте, чи є у хостера служба підтримки, як швидко вона відповідає і за яким графіком працює. Дізнайтеся, скількома способами можна зв’язатися з підтримкою, чи доступна вона по телефону або в чаті на сайті. І просто поспілкуйтеся зі службою підтримки, це кращий із способів її оцінити.

Високий аптайм. Аптайм — це час безперебійної роботи сервера. Чим вище аптайм, тим довше працюють сайти без зупинки. 100% аптайма не буває, для справної роботи серверів потрібно регулярно проводити технічні роботи з перезавантаженням обладнання. Шукайте хостинг-провайдера з аптаймом не нижче 99%.

Обмеження щодо використання послуги. Заздалегідь прочитайте правила користування послугами обраного хостинг-провайдера. Хостери можуть встановлювати обмеження на кількість файлів, обсяг медіафайлів, баз даних або електронної пошти. У послугах віртуального хостингу ці обмеження потрібні, щоб сусіди по серверу менше впливали на ваші сайти, а ви — на їхні. Обов’язково ознайомтеся з такими правилами заздалегідь, щоб це не стало неприємним сюрпризом вже після покупки послуги.

Тестовий період або повернення грошей. Дізнайтеся у хостинг-провайдера, чи можна протестувати обраний тариф безкоштовно. Так ви зможете самі оцінити його плюси і мінуси без ризику втрати грошей. Якщо тестового періоду немає, запитайте про повернення коштів — багато хостерів надають повне або часткове повернення коштів, якщо вам щось не сподобалося протягом першого місяця роботи з хостингом.

Підтримка на хорошому рівні, лояльність до клієнта. Сподобався котик на сайті.

Як вибрати тариф хостингу

При виборі тарифу хостингу в першу чергу дивіться на технічні характеристики — дисковий простір, оперативну пам’ять, потужність процесора і кількість сайтів, яку можна розмістити в послузі. Якщо ви тільки плануєте створення сайтів і не знаєте, скільки ресурсів вам знадобиться — не потрібно брати тариф «на виріст». Почніть з мінімального, якщо в процесі буде потрібно більше ресурсів — перейдете на більш просторий варіант.

Обов’язково зверніть увагу на те, що входить у вартість, крім розміщення файлів на сервері. Це може бути доменна пошта, FTP/SSH-доступ, автовстановлювач скриптів або SSL-сертифікат. З цього можна буде зробити висновок, наскільки справедлива ціна, яку встановив для тарифу хостинг-провайдер.

Дізнайтеся, чи робить хостер резервні копії даних в обраному тарифному плані. Якщо робить — як часто. Автоматичні резервні копії служать гарним підстраховуванням, якщо ви експериментували зі своїм сайтом і щось пішло не так.

FAQ: який вибрати хостинг для сайту

Який датацентр вибрати?

Вибирайте датацентр, який найближче розташований до цільової аудиторії сайту. Чим ближче датацентр знаходиться до відвідувача сайту, тим менше потрібно часу для передачі даних від сервера з сайтом до пристрою клієнта. Відповідно, тим швидше завантажується вміст.

Тому якщо ваш сайт розрахований на український ринок — орендуйте хостинг в українському датацентрі. Якщо основна маса клієнтів в Америці — шукайте хостинг-провайдера з датацентрами в США.

Чи можна змінити хостинг-провайдера?

Вибір хостера може бути невдалим: повільні сервери, низький аптайм, груба служба підтримки. Якщо ви помилилися у виборі хостинг-провайдера, це не критично — зазвичай змінити хостера можна. Труднощі будуть лише у випадку, якщо ви створили сайт за допомогою специфічного конструктора, який є лише у вашого поточного провайдера.

Ми допомагаємо втекти від поганого хостера і переносимо сайти до нас безкоштовно. Щоб ми допомогли і вам, заповніть форму переїзду. Наші технічні фахівці проаналізують ваші сайти на поточному хостингу, підберуть оптимальний тариф і перенесуть їх за вас.

Який хостинг вибрати для сайту, якщо на ньому 1000/15000/100000 відвідувачів на місяць?

Кількість відвідувачів — лише один із критеріїв, які потрібно врахувати. Також потрібно враховувати платформу, на якій побудовано сайт, використовувані скрипти, плагіни та інші деталі. Тому підібрати хостинг та передбачити, скільки ресурсів знадобиться для нормальної роботи сайту, лише за кількістю відвідувачів не вийде.

Потежте за своїм сайтом на хостингу деякий час, і ви зрозумієте, скільки ресурсів потрібно для його роботи. У багатьох панелях управління хостингом є функціонал для моніторингу використовуваних ресурсів. Якщо характеристики поточного тарифу вам не підходять — в будь-який момент можна перейти на інший тариф.

Якщо після того, як ви прочитали статтю, ви все ще ставите собі питання про те, як вибрати хостинг для свого сайту — напишіть працівникам зі служби підтримки! Вони працюють 24/7, тому допоможуть вам з вибором оптимального тарифу навіть похмурого недільного ранку 😉

🔗 Корисні статті на тему:

Спробуйте хостинг з купою принад: автовстановлювачем 330 движків, конструктором сайтів та теплою підтримкою 24/7!