Вимоги до інформаційного стенду, що має бути на стенді

Грамотне оформлення будь-якої інформації є запорукою її донесення до цільової аудиторії і отримання певної реакції, коли це необхідно. Одним з найбільш доступних і ефективних способів розміщення інформаційних матеріалів є використання спеціальних стендів.

Можливості використання цих конструкцій варіюються в залежності від функціонального навантаження і місця їх розташування. У прозорих кишенях і перекидних системах друковану інформацію можна розмістити таким чином, щоб контент привертав увагу якомога більшої кількості людей і досить легко сприймався. Однак при уявній простоті оформлення стенду, щоб зробити його не тільки красивим, але також зручним і змістовним, потрібно керуватися певними правилами.

У цьому матеріалі ми розповімо про те, які існують вимоги до оформлення інформаційного стенда, і яка інформація повинна бути на ньому, щоб привертати увагу відвідувачів офісу, магазину або адміністративної будівлі.

Переваги

До переваг конструкцій відносять:

1. швидку і легку зміну інформації
2. акуратний зовнішній вигляд
3. можливість виготовлення стендів будь-якого розміру, форми і товщини
4. доступність
5. зносостійкість і довговічність
6. різні варіанти кріплення, які дозволяють заощадити простір в невеликому приміщенні

Види інформаційних стендів

1. вуличні – використовуються в соціальних організаціях, кафе, на виробництві;
2. інтер’єрні – розміщуються в будівлях установ, де вони захищені від впливу несприятливих факторів і вандалізму.

За способом наповнення стенди діляться на конструкції:

1. зі змінним наповненням – припускають часту зміну інформації, можуть мати прозорі кишені з оргскла, що закриваються скляні дверцята, двосторонні кишені на обертових опорах, плашки, що вставляються в спеціальні напрямні
2. зі статичним наповненням – на підкладку наноситься самоклеюча плівка з попередньо нанесеним зображенням і текстом
3. комбіновані

Великою популярністю користуються мобільні стенди. Можливість вільного переміщення носія інформації важлива при організації виїзних заходів, виставок і ярмарків. Такі конструкції відрізняються компактністю в зібраному вигляді, невеликою вагою, легкістю монтажу і стійкістю.

Застосування стендів

Даний вид інформаційного носія використовується у всіх державних і комерційних організаціях: в установах охорони здоров’я та освіти, на виробництві і в офісах, на всіх торгових об’єктах і в громадських місцях.

Стенд може виконувати не тільки інформаційну або рекламну функції – конструкції часто використовуються в якості виставкового майданчика або дошки пошани.

Продумане розміщення інформаційних стендів та дотримання вимог до їх оформлення гарантують ефективність і затребуваність даного носія інформації.

Що повинно бути на інформаційному стенді?

Рекламу, новини або привітання компанія може розміщувати на свій розсуд, але існують певні види інформації, які завжди повинні бути на очах у відвідувачів і співробітників: наприклад, алгоритм дій в екстрених ситуаціях, виробничі інструкції, правила пожежної безпеки.

На підприємствах інформаційні стенди повинні містити нормативні документи, правила експлуатації обладнання і порядок надання першої допомоги.

У кожному об’єкті торгівлі та надання послуг можна побачити куточок споживача – стенд для розміщення закону про захист прав покупців. Найчастіше люди згадують про його існування, коли справа доходить до конфліктних ситуацій, і дивуються, як багато важливих нюансів існує у відносинах між продавцем і покупцем.

Куточок споживача: що має бути і як правильно оформити?

Приймальна або зал для обслуговування – це «обличчя» будь-якого підприємства. Неодмінним елементом у ньому є стенд з інформацією щодо захисту прав клієнтів. Змістовний і красиво оформлений «Куточок прав споживача» може стати центром спілкування з відвідувачами. Оригінальний стенд буде виграшною особливістю інтер’єру і допоможе підкреслити організаційний імідж. При підборі документів на “Куточок” завжди необхідно спиратися на існуючі правила. Яким повинен бути куточок споживача при дотриманні законних вимог?

• Правова база «Куточка споживача»
• Обов’язкові документи для “Куточка споживача”
• Додаткова документація до стенду
• Контролюючі органи для “Куточка споживача”
• Свідоцтва, ліцензії та сертифікати
• Асортиментний перелік і дані про сферу послуг
• «Жалобна» книга
• Журнал обліку
• Що слід включити в куточок покупця організаціям, які реалізують алкоголь?
• Як може виглядати стенд «Куточок споживача»?

Правова база «Куточка споживача»

Офіційною законодавчою базою для формування стенду є Закон РФ «Про захист прав споживачів» (ст. 8-10) і Правила продажу окремих видів товарів (п. 10).

Стенд «Куточок споживача» позбавлений офіційної назви, оскільки в законодавстві його формулювання не наводиться. Вказуються лише вимоги та перелік розміщується на ньому документації.

Підприємства, що належать до будь-яких організаційно-правовими формами, що виготовляють, які відпускають продукт або здійснюють надання послуг, зобов’язані забезпечити для споживача можливість доступу до інформаційних даними про своє підприємство, про режим роботи, особливостях товарів, послуг.

Про права клієнта на ознайомлення з цими достовірними даними йдеться у 8-й статті закону. Потрібно розмістити документи для споживчого стенду в помітному і легкодоступному місці. Тому «Куточок» треба повісити так, щоб відвідувачі безперешкодно могли підійти до нього і вивчити.

За законом до споживача потрібно донести такі відомості, як:

• офіційна реєстрація форми, що виготовляє, продає продукт чи виконуючої послуги;
• регистрирующее ведомство;
• наявність ліцензії та акредитації для певних сфер діяльності.

Усі обов’язкові до розміщення відомості містять і Правила продажу окремих видів товарів. Текст з ними також поміщають на інформаційний стенд. Підприємців, які порушили правила, чекає відповідальність, згідно зі ст. 14.5 Адміністративного кодексу.

Обов’язкові документи для “Куточка споживача”

Для споживчого стенду необхідно приготувати ряд обов’язкових документів.

1. Свідоцтво про держреєстрацію (завірена копія).
2. Ліцензія – залежить від обраного виду діяльності (завірена копія).
3. Перелік всіх відомств і органів (з адресами і телефонами), що виконують функцію контролю, і журнал перевірок з відмітками органів.
4. Закон РФ «Про захист прав споживачів». Перевіряючі органи зазвичай приймають друковане видання. Роздруківки документів з Інтернету до достовірними джерелами не відносять.
5. Правила продажу окремих видів товарів або Правила надання послуг громадського харчування (Вибір визначає сфера діяльності підприємства).
6. Книга відгуків. У більшості випадків вона висить на стенді в кишені, щоб залишатися у вільному доступі для споживача. Книга не відноситься до обов’язкових його елементам, так як надається після того як клієнт її зажадав (п. 8 Правил продажу).

У Законі «Про захист прав споживачів» зазначено, що продавці (виробники або виконавці) за допомогою вивіски інформують клієнтів про фірмовому найменуванні підприємства, його адресу і порядок роботи. ІП крім цього надають дані про держреєстрацію і відомстві, її здійснив. Режим роботи, якого завжди повинні дотримуватися співробітники, вказується на вивісці і стенді.

Додаткова документація до стенду

Наявність не тільки обов’язкової документації, а й додаткової інформації відіграє важливу роль при здійсненні послуг і відпустці товарів населенню. Список таких документів законом не регламентований, однак Росспоживнагляд їх перевіряє.

Список додаткової документації для споживчого стенду:

• План евакуації та інструкція з пожежної безпеки.
• СанПіН (розроблені як окремі стандарти для громадського харчування і торгівлі продовольчими товарами).
• Правила щодо здійснення побутових послуг (використовуються підприємствами даної сфери) і прайс-лист по пропонованих послугах.
• Визначені законом пільги та умови для обслуговування деяких категорій населення.
• Інформація, пов’язана з реалізацією деяких категорій товару. Наприклад, заборона і відповідальність за продаж спиртного та тютюнової продукції дітям.

До такого важливого елементу, як телефони для куточка споживача ставляться номери телефонів екстрених служб (МНС та інші), відомств, провідних контроль над продавцями, і служб, куди клієнти можуть звернутися зі скаргою. Потрібна присутність адреси і номера телефону місцевого відділу по захисту прав споживачів.

При великому обсязі стенду можна повісити додатково і стандарти щодо зберігання продовольчих товарів, за санітарними правилами. Іноді потрібно продемонструвати клієнту та іншу інформацію, корисні правила.

Оформлення куточка споживача індивідуально для всіх підприємств. Кожна сфера діяльності диктує свої умови. Салон краси, перукарня вимагають наявності санітарних норм і правил щодо розміщення обладнання в приміщенні. Комісійна торгівля не можливе без відповідних правил. В аптеках необхідні нормативи, що визначають відпустку життєво важливих ліків.

Контролюючі органи для “Куточка споживача”

Зміст споживчого стенду відстежується Росспоживнаглядом. Якщо в процесі перевірки знайшлися порушення, на організацію може бути накладено адміністративне стягнення, штраф: для підприємця – до 3 тисяч рублів, а для юридичної особи – до 30 тисяч. Стягнення можна оскаржити в суді, але набагато простіше підготувати відразу всі документи по правилам.

Стенд із захисту прав споживачів є об’єктом уваги місцевих органів і відомств. У перелік обов’язкової інформації включають місцеві законодавчі акти.

Свідоцтва, ліцензії та сертифікати

Вся документація, що регламентує діяльність продавців (виконавців, виробників), взаємини з клієнтами, вивішується на стенді «Куточок споживача». Що має бути на ньому для підтвердження контролю з боку держави?

Завірена копія свідоцтва про держреєстрацію фірми, що згадується в законодавстві (перший пункт 9 ст. Закону «Про захист прав споживачів»).

Копія свідоцтва про взяття на облік в податковій службі.

Свідоцтво про акредитацію (номер, період дії і відомство, яке видало його).

Торговельні організації надають копію документа про внесення організації до торговельного реєстру. Він формується владою суб’єктів РФ і регламентується Законом «Про основи державного регулювання торговельної діяльності в РФ». Реєстр містить дані про торговельній сфері на обласному рівні та підприємствах, що здійснюють реалізацію і поставку будь-яких товарів. Виробники в нього не входять.

Підприємство, зайняте в ліцензованих сферах діяльності, повинне проходити ліцензування. На законних підставах споживач має право побачити ліцензію і дізнатися, хто її видав, на який період і під яким номером.

Сертифікати та декларації

Сертифікати та декларації, які свідчать про відповідність надаваних послуг і здійснюваних робіт існуючим нормам (номер документа, період дії, відомство прийняло або зарегистрировавшее).

Даний перелік документації необхідно надавати в постійному приміщенні (стенд для клієнта) і на місці тимчасової ярмаркової, лоткової торгівлі, продажу через кіоски, намети або при виїзному побутовому обслуговуванні.

Асортиментний перелік і дані про сферу послуг

Згідно з правилами по обслуговуванню в сфері послуг побуту, виконавець зобов’язаний надати замовнику інформацію про послуги. Вона зазвичай вивішується на куточок споживача. Що має бути завжди доступно населенню для ознайомлення?

1. Асортимент послуг, робіт разом з формами їх здійснення. Форма оплати, вартість послуг і необхідних матеріалів.
2. Вказівки на стандарти з надання послуг і виконання робіт.
3. Терміни виконання та гарантійні терміни.
4. Дані про фахівця, що виконує роботи.
5. Зразки договорів, квитанцій та різноманітних документів, які видаються клієнту.
6. Зразки та журнали з наочними моделями.

«Жалобна» книга

Оформлення куточка споживача неможливо собі уявити без книги відгуків. До організацій, в обов’язок яких входить її надавати, відносять:

• аптекі;
• общепіт;
• торгові підприємства з реалізації окремих видів товарів;
• дрібнороздрібну мережу торгівлі;
• фірми, що здійснюють побутове обслуговування;
• підприємства з ремонту та обслуговування автомобілів, автотранспортних засобів.

«Жалобна» книга, як правило, розміщується на увазі, доступна і пред’являється клієнту, як тільки він її зажадав. Вона реєструється в місцевому відомстві, контролюючому торговельну сферу і громадське харчування. Ведеться з урахуванням “Інструкції про книгу скарг”.

Наявність книги перевіряється у всіх павільйонах, магазинах, наметах, як куток споживача. Що має бути приготовлено в магазині для відвідувача охочого реалізувати своє право на скаргу? Зрозуміло, стілець і місце за столом, щоб написати подяку, прохання чи звернення зі скаргою.

Забороняється просити у охочого залишити відгук клієнта паспорт і будь-які документи, задавати питання про те, навіщо він попросив книгу, чому пише скаргу.

Журнал обліку

Вимоги до куточка споживача пов’язані з наявністю журналу для обліку перевірок. Його не потрібно вивішувати на стенд, а просто мати в наявності. Представники контрольних органів залишають у ньому відмітку про результати здійсненої перевірки. Вказується, хто провів захід, дата, час, причина для перевірки, її предмет і завдання, відмітки про виявлені порушення, оформлених протоколах та виданих вказівках. За фактом відсутності журналу складають акт. Контрольні заходи регламентовані спеціальним законодавством.

Що слід включити в куточок покупця організаціям, які реалізують алкоголь?

Багато підприємств здійснюють реалізацію алкогольної продукції. Яку інформацію треба приготувати, щоб надати зацікавленій клієнтові? Що розмістити на стенді?

У споживчому куточку потрібно повісити витримку з 19-го розділу “Правил з продажу окремих видів товарів”. Згідно з цими правилами, керівництво організації зобов’язане забезпечити надання клієнту наочній і доступній інформації: прайс-лист, споживчі властивості, годинник реалізації алкоголю.

Відзначено, що продавець готує і надає на перше прохання споживача таку документацію:

• Документи, що підтверджують, що продавець або виготовлювач пройшов сертифікацію продукту.
• Дані про держстандартах для алкогольних продуктів.
• Відомості про виробника: країну виготовлення, фірмове найменування, юридичну адресу, дату і місце розливу.
• Прайс на продукцію (найменування, вартість).
• Харчову цінність і обсяг у тарі.
• Існуючі протипоказання до вживання алкоголю.
• Склад та інгредієнти товару, використовувані добавки.
• Інформацію про компоненти, виготовлених з використанням ГМО або згубних для здоров’я.

Всі дані надаються з урахуванням встановлених вимог і технічних стандартів.

Як може виглядати стенд «Куточок споживача»?

Як виглядає стандартний куточок споживача? Строгих вимог немає. Регламент для зовнішнього вигляду, розташування стенду відсутня.

Головне правило – наочність, доступність для відвідувачів і пред’явлення документів на першу вимогу. Необхідно забезпечити для клієнта комфортні умови для самостійного вивчення документації.

Як оформити куточок споживача? Документи можна розмітити просто на стенді або і в папках, на полицях, в будь-якій формі, зручній для клієнтів. Але ізольована вітрина зі скла для цих цілей не підійде, тому що перешкоджає головному – доступності.

Популярний такий варіант, як стенд з документами в прозорих кишенях. Іноді на ньому закріплюють невеликі папки. Якщо документи поміщаються просто в папку, то треба зробити на папці напис «Інформація для споживачів». Краще тримати її на загальному огляді, у вільному доступі.

Для клієнтів завжди важлива актуальна інформація. Документацію для споживача треба оновлювати по мірі її старіння.

Готовий куточок споживача (зразок стенду) завжди можна побачити в багатьох рекламно-виробничих фірмах в декількох варіантах. Перед виготовленням або замовленням стенду необхідно зібрати пакет документів для розміщення на ньому і визначитися з розмірами, числом кишень.

Таким чином, відсутність стандартів і різноманітність варіантів дають можливість зробити естетично привабливий і цікавий “Куточок споживача”. Що має бути на такому стенді? Документи, які регламентують діяльність організації, відносини з клієнтами та обов’язки продавця (виконавця, виробника).

Організація: роль та значення, функції управління, структура, риси. Реферат

Роль та значення організації. Сам термін “організація” в менеджменті вживається в двох значеннях. У першому з них під організацією розуміється підприємство, відомство, а в другому – функція організації людської діяльності. В принципі, друге значення поняття “організація” обов’язково розглядається в контексті першого, бо організація будь-якої людської діяльності залежить від структурної побудови підприємства.

Організація – соціальне утворення, яке об’єднує багато людей, діяльність яких має певну суспільно корисну мету й певним чином координується. В українському законодавстві організації, які мають статус юридичної особи, називаються підприємствами. На практиці використовуються терміни “фірма”, “корпорація” тощо.

Організації поділяються на формальні та неформальні. Формальні організації – це такі організації, в яких діяльність людей організовується свідомо й регламентується певними законами, наказами, обов’язками і т.д. Неформальні організації виникають і функціонують спонтанно.

Організація є системою, до якої входить керуюча й керована підсистеми, між якими існує прямий та зворотний зв’язок.

Успіх організації залежить:

• Від працівників.
• Від ефективного процесу управління.
• Від ресурсів, які забезпечують виконання цілей.
• Від впровадження нової техніки і технології.
• Від впливу зовнішнього середовища.

Для того, щоб організація утворилася і досягла цілей вона повинна відповідати таким вимогам:

• наявність не менше двох осіб;
• наявність не менше, як одної суспільно – корисної цілі;
• здатність працюючих досягти поставлених цілей.

Будь – яка організація в своєму розвитку проходить етапи життєвого циклу починаючи від народження до припинення існування.

Тривале існування притаманне не багатьом організаціям і свідчить про можливості пристосування до змінного середовища.

1. Народження – пов’язане з задоволенням потреб нового споживача, зайняттям вільної ринкової ніші. Цьому періоду притаманні такі риси: віра в успіх, готовність ризикувати, велика працездатність, невелика кількість працюючих.

2. Дитинство – надзвичайно загрозливий період для організації. Основна загроза полягає в некомпетентності керівників, в нереальності цілей, в тиску зовнішнього середовища.

3. Юність – здійснюється перехід від комплексного менеджменту до диференційованого, з використанням таких функцій, як планування, організування, стимулювання та ін. Управління на цьому періоді слід здійснювати керівниками – засновниками або однодумцями.

4. Зрілості – надзвичайно сприятливий період для організації. Керівництво самовдоволене розвитком організації, отриманням величезних прибутків. Цілі періоду складаються з 3- ох підперіодів:

• рання зрілість – про організацію дізнаються конкуренти;
• проміжна зрілість – між організаціями ведеться конкурентна боротьба;
• остаточна зрілість – конкурентна боротьба досягається найвищої гостроти.

5. Якщо менеджерами не втілюються нові ідеї в розвиток організації, не використовуються впровадження нової техніки, то організація переходить до етапу старіння. Етап старіння – надзвичайно громіздка структура управління, незбалансований бюджет видатків доходів, відсутність ефективної системи менеджменту. Така організація або банкрутує, або переходить до стану відновлення.

6. Відновлення – нова команда менеджерів, з новими ідеями, яка здатна забезпечити успіх і розвиток.

Загальні риси організації:

• наявність ресурсів (людських, матеріальних, технологічних, фінансових, інформаційних);
• залежність від зовнішнього середовища (економічних умов, законів, конкурентів тощо);
• наявність поділу праці (горизонтального й вертикального);
• наявність певної структурної побудови і необхідності управління;
• здійснення певних видів діяльності у відповідності з накресленими цілями.

Будь-яка організація має внутрішнє і зовнішнє середовище. Внутрішнє середовище складають цілі, завдання, технологія та структура організації:

• Цілі – це очікувані кінцеві результати діяльності організації на певному проміжку часу.
• Завдання – це види робіт з предметами праці, людьми та інформацією, які необхідно виконати певним способом у відповідні терміни.
• Технологія – це засіб перетворення вхідних елементів організації у вихідні.
• Структура – це рівні управління й види робіт (функціональні обов’язки), які виконують служби або підрозділи.

Зовнішнє середовище організації складають законодавчі акти, постачальники, споживачі, конкуренти, система економічних відносин у державі, міжнародні події, науково-технічний прогрес тощо.

У процесі управління організацією необхідно враховувати стан її внутрішнього й зовнішнього середовища.

Функції управління організацією

Функція організації полягає в забезпеченні діяльності підприємства (організації) шляхом координації дій працівників її трудового колективу, із врахуванням наявної формальної та неформальної її складової, із формуванням корпоративного духу. У центр уваги при цьому менеджмент ставить людину, працівника.

Планування є головною функцією, за допомогою якої створюється орієнтир майбутньої організації.

Американські і вітчизняні дослідники науки управління (менеджменту) виділяють два типи планування:

• стратегічне планування;
• планування реалізації стратегій.

Планування – це є формулювання цілі і перспектив зміни керованих параметрів, глибоке усвідомлення того, що треба зробити. Воно включає у себе обґрунтування та чітке передбачення, прогнозування і складання планів та графіків роботи на декілька років (рік, квартал, місяць, декаду, день, годину).

Стратегічне планування – це процес вибору цілей для організації і вирішення того, що слід зробити для їх досягнення.

Організація як функція управління – це вид управлінської діяльності, який є похідним від структури підприємства і взаємовідносин повноважень керуючої системи.

Організація, таким чином, залежить від таких факторів:

• поділу організації (підприємства) на підрозділи у відповідності до місії і стратегії;
• установлення певних взаємозв’язків повноважень між вищими і нижчими рівнями, розподілу, аналізу і координація завдань.

Організація – це коло робіт, спрямованих на визначення раціональних форм розподілу управлінської праці. Функцію організації по суті можна також розглядати у двох аспектах: по – перше, як процес створення системи управління, тобто утворення самих об’єктів управління, формування суб’єктів управління, визначення зв’язку між ними; по – друге, як процес удосконалення системи управління.

Доцільно зауважити, що основними принципами організації виступають спеціалізація, пропорційність, безперервність, ритмічність, надійність.

А умовами виконання функції організації є:

• затвердження структури виробництва, структури органів управління, схеми взаємозв’язків між підрозділами; регламентація функцій, підфункцій, робіт і операцій, установлення прав та обов’язків органів управління і службових осіб;
• затвердження положень, інструкцій; підбір, розстановка кадрів і формування штатів працівників у керуючій і керованій системах.

Перед розвитком організаційної структури управління керуючої системи вважаємо за потрібне дати визначення окремих понять, котрі пов’язані з відповідністю керівників та окресленням повноважень.

Відповідність – це обов’язок виконувати поставлені завдання і забезпечувати їх виконання. Відповідність не може делегувати.

Повноваження – це обмежене право використовувати ресурси господарської структури та вміння спрямувати зусилля працівників на виконання поставлених завдань.

Делегування – це є передача завдань і повноважень особі, яка приймає на себе відповідальність за їх виконання. Мері Паркер Фолліт делегування назвав “способом добитися виконання роботи іншими людьми”.

Але менеджери повинні усвідомити, що повноваження керівників обмежені різними факторами, і підлеглі можуть відмовитися виконувати певні роботи.

Структурна побудова організацій

Структурна побудова організацій – це їх поділ на підрозділи у відповідності з цілями та стратегією. Як уже зазначалося вище у залежності від того, якою буде ця структурна побудова, матиме свою специфіку й функція “організація”.

Організація – означає створення певної складової структури, яка могла б виконувати свої завдання і тим самим досягати своєї мети.

Можна виділити два основних типи організаційних структур: механічну і органічну.

Механічна структура має право на існування за відносно стабільних зовнішніх умов, коли низький рівень конкуренції і незначні зміни в технологічних розробках та відчутна стабільність.

А органічна структура швидше властива для нестійких обставин. Функція організації слідує за функцією планування й дає відповідь на питання: хто і як буде реалізовувати план дій, управляти організацією.

Здійснюючи організаційну діяльність, менеджер діє в умовах складної структури підприємства, головними компонентами якої є:

• формальна організація;
• неформальна організація;
• працівник;
• трудовий колектив;
• корпорація.

Формальна організація. У специфічному розумінні – це каркас для розміщення окремих працівників, керівників всіх рівнів. Усяка формальна організація має свою структуру управління, під якою слід розуміти впорядковану сукупність органів (підрозділів), які дозволяють управляти організацією та взаємовідносинами в ній.

Організаційні структури являють собою базові блоки, які є в основі усієї організації. Поєднання різних типів структур дає можливість спроектувати таку структуру, яка відповідає поставленим менеджером завданням.

Побудова організаційної структури управління підприємством залежить перш за все від його масштабів (обсягів виготовлюваної продукції, її видів, технологічної і конструктивної складності тощо). Саме масштабність виробництва визначає потребу у виділенні певних видів робіт у несоціальні напрями, які вимагають відповідної координації.

На підприємстві Коломийської виправної колонії (№ 41) розроблена і з роками виробничо-господарської діяльності вдосконалена та доведена до оптимального рівня організаційна структура управління виробництвом. Як у щоденній практичній роботі з організації виробничого процесу, так і при здійсненні планування, підготовці організаційно-технічних заходів, тощо налагоджена взаємодія між відділами і службами по горизонталі.

При розробці різних проектів застосовується сітковий графік виконання проміжних завдань і розрахунків. Приведена схема структури чітко демонструє вертикаль управління, підлеглість і рівень посадових осіб і структурних підрозділів.

Середньоспискова чисельність персоналу підприємства за 9 місяців 2005 року склала 347 чол., в тому числі 68 атестованих і вільнонайманих осіб, з них за категоріями:

• 21 – особи начальницького складу;
• 37 – вільнонаймані фахівці і службовці;
• 10 – вільнонайманих робітники.

Фонд оплати праці підприємства за звітний період склав 457,2 тис. грн., в тому числі штатних працівників 230,0 тис. грн., з них:

• 110,1 тис. грн. – начальницького складу;
• 96,6 тис. грн. – вільнонайманих фахівців і службовців;
• 23,3 тис. грн. – вільнонайманих робітників, що забезпечило середньомісячну заробітну плату даних категорій працюючих в сумі 582 грн. 54 коп., 283 грн. 45 коп.,258 грн. 89 коп. відповідно.

Крім забезпечення єдиноначальства, контролю за виконанням як поточних, так і стратегічних завдань, на підприємстві діє зворотній зв’язок від підрозділів нижчого рівня вертикально вгору, що дає змогу оперативно отримувати інформацію для розробки проектів і прийняття далі оптимальних управлінських рішень. Проте, частина посад не укомплектована, а певні працівники до роботи залучаються за неповним фондом робочого часу.

Групи та риси організації

Будь-яка організація складається з груп (колективів). За визначенням Марвіна Шоу група (колектив) – це дві і більше особи, які взаємодіють одна з одною таким чином, що кожна особа здійснює вплив на конкретних людей (працівників) і одночасно знаходиться під впливом конкретних людей. В організації тісно переплетені два види груп: формальні та неформальні.

Формальні групи створюються за бажанням керівника у результаті вертикального та горизонтального поділів праці з метою виконання певних завдань і досягнення конкретних цілей. Виділяють 3 типи формальних груп:

• групи керівників (командні групи): президент компанії і віце-президенти, начальник цеху та його заступники тощо.
• цільові виробничі (господарські) групи: групи технологів, дизайнерів, конструкторів, фінансистів, економістів тощо.
• комітети, які у свою чергу поділяються на спеціальні (комітет з усунення браку на виробництві, комітет зі скорочення працівників, ліквідаційна комісія) та постійні (ревізійна комісія, науково – технічна рада, рада директорів та ін.).

Неформальні групи створюються спонтанно на засадах соціальної взаємодії. Працівники вступають у неформальні групи для задоволення почуття причетності, взаємодопомоги, взаємо захисту, тісного спілкування. У неформальних групах є також певна структура, неформальний лідер, вони використовують у своїй діяльності неписані правила (норми), але управляти ними значно складніше, ніж формальними групами.

Можна виділити такі загальні риси організацій:

• 1.наявність ресурсів: людей, капіталу, матеріалів, технології, інформації тощо.
• 2.залежність від зовнішнього середовища (економічних умов, громадських організацій, міжнародних подій, законодавчих актів, конкурентів, менталітету суспільства тощо.).
• 3.горизонтальний поділ праці (виділення конкретних завдань), підрозділи, які виникли в результаті горизонтального поділу праці.
• 4.вертикальний поділ праці, спрямований на координацію роботи, тобто здійснення процесу управління.
• 5.необхідність управління.
• 6.наявність формальних та неформальних груп.
• 7.здійснення певних видів діяльності (виробничої, фінансової, інвестиційної, торговельної, науково-дослідної тощо).

Стратегія розвитку виробництва зводиться до:

1. Фінансового оздоровлення і стабілізації підприємства шляхом списання заборгованості (як дебіторської, так і кредиторської);

2. Пожвавлення комерційної діяльності підприємства за рахунок поглиблення співпраці з:

• МП «Союз – 96» (м. Чернівці) – по виробництву шпону струганого. Фірма спеціалізується на торгівлі шпоном струганим із закордонними споживачами;
• ТзОВ «Укргідравліка» (м. Чернівці) – по виробництву шпону лущеного. Фірма спеціалізується на експорті шпону лущеного;
• ТзОВ «Олісма» (м. Хмельницький) – по виробництву шпону лущеного. Фірма має широкі зв’язки зі споживачами ортопедичних меблів на всій території України;
• ТзОВ «Захід-сталь» (м. Івано-Франківськ) – по виробництву секцій огорожі, габіонних ящиків, решіток арматурних, строп. Взаємовигідні зв’язки з даним споживачем підприємство колонії має протягом двох років, отримуючи від нього металопрокат;
• ТзОВ «Уніплит» (смт. Вигода Івано-Франківської області) – по виробництву піддонів. Взаємовигідні зв’язки з даним споживачем підприємство підтримує з 2000 року;
• ПМК-82 (м. Коломия) – по виробництву ящиків габіонних та бордюрів. Взаємовигідні зв’язки з даним споживачем підприємство підтримує з 1990 року.

3. Виконання попередніх завдань дасть змогу збільшити суму обігових коштів для погашення заборгованості по заробітній платі виробничому персоналу, що підвищить матеріальну зацікавленість працівників у кінцевому результаті діяльності підприємства;

4. Зміна структури випуску продукції за рахунок зняття з виробництва 5-ти низькорентабельних чи малоліквідних видів продукції (шлакоблоків, паличок для морозива, виробів ” Єгоза “, комплектів заповнень, сап) при одночасному впровадження у виробництво 7-ми нових видів продукції переважно побутового призначення, які мають сталий попит на споживчому ринку;

5. Збільшення обсягів виробництва високоліквідних видів продукції при їх високій рентабельності дасть можливість акумулювати грошові кошти для компенсації збитків при максимальній реалізації продукції, що тривалий час зберігається на складі готової продукції і не може бути продана по діючій ціні;

6. Перерозподіл функцій працівників ВМТПЗіМ з метою відокремлення посадової одиниці для суттєвого і глибокого маркетингового вивчення споживчого ринку, створення відповідного “банку даних”, опрацювання наявної інформації для вироблення оптимальних управлінських рішень як щодо розвитку виробництва, так і глибшого проникнення продукції підприємства на ринок;

7. В галузі цінової політики відокремити ціноутворення по філії підприємства та виробничих дільницях цехів 2 і 3 для утримання рівня конкурентоспроможних цін при збільшенні матеріальних витрат на виробництво.

Виконання вказаних вище стратегічних завдань розвитку виробництва зумовить чітке виконання показників фінансового плану підприємства.

Висновки. Організація є системою, тобто сукупністю взаємопов’язаних, взаємодіючих елементів, які складають цілісне утворення, що має властивості, відмінні від властивостей складових елементів. На сучасному етапі усі організації розглядаються як відкриті системи, тобто такі, внутрішні елементи яких взаємодіють не лише між собою, але із зовнішнім середовищем.

Будь-яка організація складається з груп (колективів). За визначенням Марвіна Шоу група (колектив) – це дві і більше особи, які взаємодіють одна з одною таким чином, що кожна особа здійснює вплив на конкретних людей (працівників) і одночасно знаходиться під впливом конкретних людей.

Організації оточують людину протягом усього її життя. Це дитячі садки, навчальні заклади, підприємства, установи й т. ін. Організації виробляють продукцію і послуги, споживаючи які людство живе і розвивається, визначають умови життя в суспільстві й контролюють дотримання їх, дають можливість виражати й реалізувати власні погляди та інтереси. Якщо розглядати організацію як абстрактне поняття, то вона являє собою об’єднання людей, які спільно працюють для досягнення певної мети.

За деякими теоріями, організації бувають бюрократичні й діалектичні. Панівною організаційною структурою є бюрократична організація. Вона відрізняється від інших тим, що індивідуума наділяють правом здійснювати повноваження.