Папороть

Папоротеподібні (Polypodiophyta) – група судинних рослин, здебільшого багаторічні (рідше однорічні) трави, іноді дерева. Папороті ростуть у різному кліматі, на луках, болотах, у лісах, але найбільше їх у тропіках. Саме тропічні види придатні для вирощування у будинку.

Всі різновиди рослин утворені корінням та ажурним, перистим, вигнутим дугою листям, яке називають вайями. Багато видів папороті мають перисто-розсічені листи, але є і види з цілісним листом, яке може бути різної форми і розмірів. Розмноження рослин відбувається спорами, як у грибів, мохів та водоростей.

По рослинам можна визначити чистоту повітря: якщо вони перебувають у забрудненій атмосфері, то листя в’яне. Папороть відмінно підходить для озеленення квартири та будинку при нестачі освітлення. Ця рослина вважається тіньовитривалою, тому її можна розмістити на північних вікнах, у ванних кімнатах, кухнях, передпокоях. Також вона комфортно почувається при високій температурі і вологості.

1. Догляд кімнатної папороті
2. Полив та вологість
3. Освітлення та температура
4. Підбір ґрунту для папороті
5. Внесення підживлень
6. Пересадка папороті
7. Вибір ємності
8. Розмноження папороті
9. Види кімнатної папороті з фото
10. Адіантум
11. Аспленіум
12. Нефролепіс
13. Блехнум
14. Давалія
15. Платіцеріум
16. Пеллея
17. Хвороби та шкідники

Догляд кімнатної папороті

Рослини потрібні регулярні поливи та підтримання комфортної вологості. Майже всі види не переносять посуху. Важлива оптимальна температура та освітлення. Якщо рослина знаходиться біля інших домашніх квітів, слід перевірити, щоб її ажурне листя не стискалося, воно відрізняються крихкістю і потребує вільного простору. Пошкоджене та сухе листя слід своєчасно видаляти, забезпечуючи вільний розвиток молодих пагонів.

Полив та вологість

Рослина любить воду, тривала посуха її губить. Надлишок вологи теж негативно впливає на кореневу систему і здатний призвести до загибелі рослини. При сильному зволоженні на листі з’являються жовті та коричневі плями, корінь гнитиме, і рослина засихає. Поливати слід кілька разів на тиждень відстояною водою кімнатної температури.

Полив слід виконувати після підсихання верхньої частини ґрунту.

Влітку процедура зрошення повинна проводитись у два рази частіше, ніж у холодні місяці. Якщо не скоротити полив узимку, то папороть продовжить рости і в результаті виявиться занадто довгою, але з маленькими листочками.

Окрім поливу, кімнатній папороті обов’язково потрібні регулярні обприскування листя, що сприяють підтримці необхідної вологості повітря. Особливо важлива процедура стає в зимовий час, коли підключається опалення, а провітрювання стають менш частими. Можна також придбати зволожувач повітря чи регулярно вивішувати на радіатор мокрий рушник. Воду для обприскування рекомендується використовувати або дощову, або дистильовану.

Освітлення та температура

Рослина любить світло, в тіні вона здатна загинути. Бажано помістити папороть на південно-західній стороні. Якщо яскравого розсіяного світла достатньо, листя стає великим, здоровим, зеленим.

Необхідно забезпечити також оптимальну температуру утримання папороті, яка складає 15-22 градуси. Але конкретний режим підбирається з урахуванням виду рослини.

1. Теплолюбні. До них відносять нефролепіс, аспленіум, платіцеріум. Взимку має бути температура не менше 18 градусів.
2. Стійкі до знижених температур. Це поліподіум, пухирчастий, пелея. Рослини можуть жити при зниженні температури до 12 градусів.

Будь-якому виду папороті не потрібні протяги, але вони добре розвиваються на свіжому повітрі. Приміщення, де знаходиться квітка, слід регулярно провітрювати.

Підбір ґрунту для папороті

Грунт для кімнатної папороті повинен бути пухким, що пропускає повітря, воду. Застояла волога стає причиною загнивання коріння. Подбайте про хороший дренаж. Бажано, щоб у ґрунті було багато перепрілого листя, трохи менше хвої та торфу.

Для папороті потрібен субстрат із дещо підвищеною кислотністю (pH 5,0-6,6). Параметр легко встановлюється за допомогою лакмусового папірця. Грунт (2 г) слід змішати з дистильованою водою (10 мл). Суміш збовтується, і нехай вона трохи постоїть. Потім у рідині над осадом потрібно опустити лакмусовий папірець. При pH=5 він буде жовтим, а при 6 – зеленувато-жовтим.

Внесення підживлень

Підживлення для папороті необов’язкове, оскільки вона нормально почувається і без нього. Якщо листя стає блідими та дрібними, то це свідчить про нестачу поживних компонентів у ґрунті.

Рослині потрібні підживлення в період активного зростання – пізньої весни та влітку. Добрива бажано виконувати за допомогою рідких комплексних мінеральних складів, наприклад, розчином, 1 літр якого включає:

• калійну сіль – 1 г
• суперфосфат – 1,5 г
• аміачну селітру – 1,5 г

Обережно слід застосовувати органіку, оскільки вона здатна викликати опік. Деякі квіткарі періодично додають у горщик чайну заварку або здійснюють полив слабким напоєм.

Пересадка папороті

Ця рослина швидко росте, тому в молодому віці її потрібно пересаджувати щорічно. А дорослі види – кожні 2-3 роки. Процедуру виконують навесні. Пересадку кімнатної папороті виконують методом перевалки. При цій процедурі не варто заглиблювати в землю основу листової розетки.

Землю з коріння квітки очищати не варто, щоб унеможливити пошкодження крихких корінців. Винятком є ​​хвороба кімнатної квітки, при якій потрібно виявити пошкоджене коріння.

Для пересадки слід купувати ґрунтовий субстрат з кислим середовищем або готувати ґрунт своїми руками. Для цього потрібно:

• землі – 1 частина
• перегною-1
• торфу – 1
• кісткового борошна – ½ частина

Вибір ємності

Потрібні широкі неглибокі горщики для квітів. Для молодої рослини підійдуть середні, але важливо, щоб вони підходили за розміром кореневої системи. У занадто великій ємності рослина часто хворіє, а в маленькій зупиняється у розвитку.

По мірі зростання знадобиться пересадка в більш просторі ємності. Важливо, щоб вона була круглою, без загнутих країв, оскільки під час пересадки простіше буде перевалити бульбу землі.

Для вирощування квітів експерти рекомендують використовувати глиняні горщики, що дозволяють корінню «дихати» і не виділяють токсичні для людини компоненти. Глиняні горщики масивні та стійкі, тому здатні втримати квітку. Їхній мінус у тому, що з повітрям у кореневу систему здатні потрапити мікроби та хвороботворні грибки.

Розмноження папороті

Розмноження рослини виконується за допомогою:

Другий варіант складний та трудомісткий. Тому ним рідко користуються навіть професійні квітникарі. Коричневі крапки на нижній частині листа є спорами, якими відбувається розмноження рослини.

Вдома папороті розмножують поділом куща. Для цього потрібно вибрати молоді прикореневі розетки. Відокремлювати їх слід обережно, щоб не нашкодити рослині. Поділ бажано виконувати холодного, похмурого дня.

Після висадки в новий горщик бов’язково потрібно забезпечити відповідну вологість повітря (близько 70%) та рясний полив протягом 2 місяців. Сухе повітря і земля в горщику здатні пошкодити папороть.

Види кімнатної папороті з фото

Є кілька видів кімнатних папоротей, які добре приживаються в домашніх умовах.

Адіантум

У цієї рослини тонкі, міцні стебла, витончене листя. Вона любить тепло, тінь та вологу. Папороть адіантум вважається найбільш популярною декоративною культурою, причому вирощується вона або в квартирних умовах або в оранжереях. Багаторічник має слабке повзуче кореневище, відростки якого покриті матовими лусочками, пофарбованими в коричневий або чорний відтінок. Листки зеленого або сизого відтінку найчастіше розташовуються по черзі на темних лускатих черешках. Довжина пластин складає близько 25 сантиметрів. Круглі або лінійні спорангії зафіксовані з виворітної сторони пластин.

Аспленіум

Цей вид кімнатної папороті любить перебувати в тіні та при вологому повітрі. У домашніх умовах розводять кілька видів, які не схожі один на одного. Це Гніздовий і Цибулинний, Живородний. Аспленіум може бути наземною або епіфітною рослиною. Широко поширена культура часто вибирається для домашнього розведення. Рослина характеризується наявністю великих листових пластин, пофарбованих у світло-зелений відтінок, що формують розетку. Короткі повзучі коріння покриті лусочками. Треба додати, що і листя аспленіуму можуть мати різну форму, в тому числі і трикутну, або хвилясті краї. Спори кріпляться до нижньої поверхні пластини.

Нефролепіс

Рослини потрібен простір. Листочки розсічені завдяки чому забезпечується оригінальний ажурний ефект. Зазвичай вирощують нефролепіс піднесений, догляд за яким дуже простий.

У домашніх умовах він найчастіше використовується з декоративною метою, вирощуючись або просто в горщику, або ампельным способом. Трав’яниста культура має короткі корінці, а також зелені листові розетки. Кожен листок досягає в довжину 70 сантиметрів і складається з маленьких сегментів, довжина яких не перевищує 50 міліметрів. Листові пластини з часом змінюють зелене забарвлення на жовте, після чого висушуються та відмирають.

Блехнум

Зазвичай вирощують Блехнум Горбатий і Бразильський. Папороть блехнум має дуже довгі шкірясті листи, що витягуються практично до одного метра. Листові пластини пофарбовані в бляклий зелений відтінок і збираються в розетку на вершині стебла. У зрілих рослин блехнума стовбур виростає практично до 50 сантиметрів, роблячи папороть схожою на невелику пальму.

Давалія

У рослини товсті кореневища. Тому його називають заячими або біличними лапками. Папороть давалію характеризується наявністю ажурних листків, складених із зубчастих фрагментів. Молоді платівки мають яскраво-зелений відтінок, зате старі вже пофарбовані в жовто-зелений тон. Нові відростки формуються практично до кінця осені, після чого рослина впадає у сплячку. Товсте коріння папороті покривається срібними пушинками. Вони розвиваються у напрямку вгору, а тому через певний час «вилазять» із горщика. Довжина коріння досягає близько 90 сантиметрів.

Платіцеріум

Папороть платіцеріум виглядає дуже незвичайно. Листові пластини нагадують своїм зовнішнім виглядом ріг оленя, внаслідок чого в народі рослина називається «оленячий ріг». Вайї можуть бути як стерильними, так і спороносними. Стерильні – розташовуються в нижній частині папороті та залишаються зеленими навіть у холодну пору року, а спороносні згодом жовтіють та засихають. Поверхня спороносних відростків покрита білими нитками, які забезпечують захист від сонячних променів та збереження вологи.

Пеллея

Рослина віддає перевагу сухим місцям проживання. Затребувані пеллея Круглолистна та Зелена. Пеллея відрізняється від інших різновидів здатністю без особливих проблем переносити періоди посухи. Якщо залишити рослину на довгий час без зволоження, її листові пластинки засохнуть і облетять, але як тільки волога повернеться, папороть швидко відновиться.

У висоту домашня папороть досягає близько 25 см. Довжина однієї листової пластини може становити 30 сантиметрів, а її ширина дорівнюватиме всього лише півтора сантиметри. Незважаючи на те, що вегетативний період пеллеї триває весь рік, найактивніше культура розвивається у весняні та літні місяці.

Хвороби та шкідники

При неправильному догляді папороть хворітиме.

1. Нематода. З’являється при поливі холодною водою із хлором. Листя буде жовтим, сухим. Єдиним способом порятунку буде пересадка у новий горщик, який заздалегідь обробляють інсектицидами. Але не завжди лікування успішне, іноді папороть гине.
2. Щитівка, трипси, попелиці. Зазвичай вони заводяться на папороті, яка знаходиться в приміщенні, де занадто сухе повітря. Не допустити ураження квітки дозволяє регулярне обприскування, теплий душ. Якщо шкідники однаково з’явилися, рослину потрібно обробити інсектицидами.

Захворювання та шкідники не всі проблеми, з якими стикаються квітникарі. Рослини чуйно реагують на невідповідні умови утримання, через що стають пожовклими, сухими. Папороть висихає за:

• низької або високої температури (понад 25 градусів)
• використання холодної води
• поливу рідиною, у якій багато хлору
• сухості повітря; наявності опалювальних приладів біля квітки
• дії прямих променів сонця
• вирощування в тісному горщику або нестачі поживних компонентів у ґрунті

Папороть кімнатна

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 15 листопада 2023 Опубліковано: 16 лютого 2019 Перша редакція: 16 травня 2013 🕒 6 хвилин 👀 145666 разів 💬 4 коментарі

Легенда про папороть, яка цвіте в ніч на Івана Купала, у нас має сімейне втілення. Мій дід колись у молодості ходив саме опівночі з 6 на 7 липня в ліс, щоб побачити, як цвіте папороть. І він стверджував, що тільки нечиста сила не дозволила йому це побачити: піднявся вітер, казна-звідки з’явилися коні, встали на диби. Дід злякався і втік з того місця.

Папороть дійсно одна з найзагадковіших рослин на Землі, хоча б тому, що її історія налічує мільйони років. Вчені-археологи і зараз знаходять скам’янілості з відбитками листя папоротевих рослин.

Папороті дуже життєстійкі і виживають в будь-яких катаклізмах, але в домашніх умовах вирощують тільки деякі види. Найпопулярніша кімнатна папороть – Нефролепіс. Іноді в квартирах зустрічаються також адіантум (Венерине волосся) і платіцеріум.

Кімнатна папороть – екологічний інспектор

Кімнатні папороті, як і їх дикі родичі, вважаються невибагливими рослинами. Але, тим не менш, не в будь-яких умовах вони будуть добре рости і красиво виглядати. У лісі папороті прекрасно себе почувають на піщаних, а особливо, на торф’яних грунтах. Причому, без щоденного поливу, в спеку, без пересаджування або обрізки. А от у міському середовищі, навіть у хорошій землі можуть чахнути. Чому? Папороті – своєрідний індикатор чистоти атмосфери.

Папоротеві дуже погано переносять загазованість і задимленість атмосфери, реагують на пересушене повітря, і якщо ви вирішили завести вдома кімнатну Папороть, то забезпечте їй в першу чергу доступ до свіжого повітря. Але, з іншого боку, якщо ви купили цю квітку, а вдома вона почала у вас гинути, це привід задуматися, чи все в порядку у вашій квартирі. Може, десь є витік газу або пора встановити на кухні витяжку. Також Папороть кімнатна може всихати від надмірної сухості повітря – це підкаже вам, що час купити зволожувач повітря або хоча б поставити в будинку пару судин з водою для випаровування.

Кімнатна папороть – догляд

Нефролепис в домашніх умовах більше інших папоротей підходить для квартир, оскільки є найбільш витривалим видом. До того ж вони декоративні і красиві. Листя може мати як світло-салатовий, так і темно-зелений насичений відтінок. Це залежить від рівня освітленості і складу земельної суміші.

В іншому ж кімнатна Папороть невибаглива у догляді. Це тіньовитривала рослина, так що ви можете прикрасити ним найвіддаленіший від вікон куточок кімнати. Полив Папороті повинен бути помірним, а підживлення – нечастою. Решту нюансів догляду за кімнатною папороттю розглянемо докладніше.

Освітлення

Як я вже сказала, це тіньовитривала рослина. Але кімнатні сорти Нефролепіса більше люблять розсіяне сонячне світло. Так що якщо у вас вільні кути навпроти вікон або є місце біля південно-західного вікна, спокійно розміщуйте там вазон з кімнатною папороттю.

На мій погляд, важливим в розміщенні Папороті кімнатної є не тільки освітлення, а й наявність вільного місця взагалі. Це досить велика рослина. Листя розростається і у висоту, і в сторони. Так що навряд чи ви зможете поставити горщик з папороттю на підвіконня. Шукайте для неї просторе місце.

Полив кімнатної папороті

При поливі Папороті потрібно керуватися принципом помірності. Земляний ком в горщику з кімнатною папороттю не повинен пересихати. Він постійно повинен бути в стані легкої вологості, але не заболоченості. А якщо ви спочатку пересушите земляний ком, а потім його сильно поллєте, то маєте всі шанси залити Папороть та згноїти її коріння. Так що, головне – постійність і помірність в поливі. Її треба поливати 2-3 рази на тиждень і в цей же час можна обприскувати. І полив, і обприскування потрібно робити м’якою, відстояною (немов дощової) водою.

Обприскування папороті кімнатної

Вище я вже згадувала, що для Папороті кімнатної згубним є сухе повітря. Тому обприскувати її потрібно частіше. Якщо в квартирі дуже сухо, то хоч і щодня. В інших випадках достатньо двічі на тиждень. Обприскування можна поєднувати, а можна чергувати з поливом.

Грунт Пам’ятаєте, який грунт у лісі? Пухкий, з великою кількістю перепрілого листів, іноді хвої, торф’яних залишків. Ось така земля потрібна кімнатній папороті.

Грунт має бути злегка підвищеної кислотності. Добре, якщо до складу земельної суміші для Папороті буде входити торф’яна, дернова і листова земля, перегній і пісок. Грунт обов’язково повинен бути рихлим і водопроникним. У горщику не повинна застоюватися вода, інакше коріння Папороті буде гнити, а рослина почне хворіти, а може і загинути. Перша ознака перезволоження грунту – коричневі або бурі плями на листі. Потім воно остаточно всихає. Втім, не переплутайте, подібна ситуація буває і при дуже сухому повітрі і пересиханні грунту.

Підживлення

Папороть кімнатна, на мій погляд, в частому підживленні не має потреби. Багато хто радить удобрювати її раз на 2 тижні. Я це роблю 1 раз на місяць, та й то слабким розчином добрив. Можна використовувати і органічні добрива, наприклад, настій коров’яку. Але з ними легко перестаратися, тому я вибрала для підживлення Папороті кімнатної готові концентровані мінеральні калійні добрива, які розводжу у відповідності з інструкцією на пляшечці. І удобрюю до того ж тільки навесні і влітку.

Пересадка і розмноження кімнатної папороті

Пересаджувати Нефролепіс або інші види Папороті кімнатної можна щорічно. Але краще не пересаджувати, а перевалювати. Коріння не варто травмувати.

Для пересадки просто обираємо горщик на 2-3 сантиметри більше (в діаметрі), ніж попередній, і акуратно перевалюємо туди квітку, намагаючись не струсити грунт з коріння. Потім додаємо свіжу земельну суміш. Робити це краще на початку вегетаційного періоду – навесні. Якщо зробити перевалку восени, Папороть кімнатна буде довго освоюватися і хворіти.

Під час пересадки можна зробити поділ куща. Це, по суті, найдоступніший спосіб розмноження Папороті кімнатної. Це можливо зробити, якщо біля розетки основного куща з’явилися маленькі прикореневі дітки-розетки. Їх можна спробувати відокремити разом з частиною кореневища і висадити в окрему ємність. Після пересадки маленькому кущику необхідні парникові умови. І якщо чесно, то приживаються не всі дітки. Деякі гинуть. Але все одно, це найдоступніший спосіб розмноження папоротей.

Спосіб розмноження за допомогою насіння (спорами) дуже складний. Я б сказала, що в домашніх умовах виростити Папороть із спори практично неможливо.

Хвороби та шкідники

Якщо догляд за папороттю кімнатною правильний, вона навряд чи буде хворіти. Але головна помилка – неправильний полив – може стати причиною різних хвороб і заражень.

Я вже згадувала, якщо ви неправильно поливаєте Папороть, на ній відразу з’являються коричневі плями. Починається все з кінчиків листя: вони буріють, всихають, а потім пропадає весь лист.

Якщо для поливу взяти холодну, невідстояну воду, то в грунті заведеться нематода. В результаті Папороть потрібно відразу ж пересаджувати, і то можна не врятувати. Адже ці черв’яки заводяться і в листі, і в корінні, звідки їх неможливо остаточно витравити. Але можна спробувати – при пересадці побризкати розчином Актелліка.

Якщо в будинку занадто сухе повітря, Папороть може уразити попелиця, трипс або щитівка. Для того, щоб цього не сталося, частіше обприскуйте рослину. Заражену рослину краще за все обробити розчинами Карбофоса або Актеліка.

Ось і всі тонкощі догляду за папороттю кімнатною. Якщо ви все зробите правильно, зможете відчути себе, немов у тисячолітньому лісі – тінистому, прохолодному і чистому.