Людина вміла – коротка характеристика і спосіб життя наших предків

Найдавніші люди. Якими вони були? В Африці і на півдні Євразії знайдено викопні останки представників сімейства гомінідів, які мешкали в різних регіонах нашої планети приблизно 2 млн років тому і раніше. До цієї групи належить людина вміла, або австралопиток уміла. Знахідки викопних останків істоти, що відносяться до виду Homo hablilis, його походження і родинні стосунки з іншими гомінідами викликали гострі дискусії у палеоантропологів.

Знахідки в Олдувайській ущелині та інших районах Африки

Почалося все зі знахідок сім’ї палеоантропологів Ліки. Кілька поколінь з 1930 року вели пошуки предків людини в Африці. Влітку 1960 року в Олдувайській ущелині, на північному заході Танзанії, Джонатан Лікі і його супутники знайшли викопні останки, що належали дитині 11-12 років. Кістки пролежали в землі 1,75 млн років. Особливості будови стопи доводили, що істота ходила прямо. Новий гомінід спочатку був названий презінджантропом, але через кілька років з’явився інший науковий термін – «» людина вміла «». Назва виду вказує на використання примітивних кам’яних знарядь, знайдених поруч з кістками в тих же геологічних шарах. У Кенії 1961 року група вчених розкопала останки гомінідів, які мешкали в Африці 1,6-2,33 млн років тому. Більш повні зразки були виявлені в 1972 році поблизу озера Туркана. Вік знахідок становив 1,9 млн років. Нові розкопки тоді не прояснили загальну картину.

Найдавніші люди. Людина вміла

Деякий час для викопного предка, знайденого в Олдувайській ущелині, використовувалися дві назви – Australopithecus hablilis і Homo hablilis. Це було пов’язано з сумнівами, які існували у палеоантропологів щодо родинних зв’язків з іншими гомінідами. Одні дослідники вважали цей вид найбільш раннім предком сучасних людей. Знайдена Ліки людина вміла могла пересуватися на задніх кінцівках, як це роблять сучасні люди. Можливо, він проводив ніч на деревах, відпочивав і рятувався в гілках від хижаків. Висловлювалися припущення, що H. hablilis є предком людини прямоходящого. Були фахівці, які заявили, що знайдена істота належить до роду Австралопітеки, представники якого вимерли і не зустрічаються на планеті близько 1 млн років. Причина розбіжностей полягає в помилковому припущенні вчених, що еволюція людини є прямолінійною. Довгий час вважалося, що один вид приматів давав початок іншому. Пізніше виникла гіпотеза про можливе співіснування в минулому декількох видів сімейства гомінідів, як австралопітеків, так і людей. Виникла більш складна картина еволюції людини, ніж та, яка існувала на початку і середині минулого століття.

Людина вміла. Характеристика зовнішнього вигляду

За багатьма рисами своєї зовнішності представники вигляду H. hablilis нагадували австралопітеків. У них була мавпоподібна зовнішність, що передбачає коротке тулуб і довгі, що звисають нижче колін верхні кінцівки, за розмірами порівнянні з ногами. Є припущення, що А. афарський, який жив понад 3 млн років тому, був прямим предком H. hablilis. Близькість цього виду до головної лінії еволюції людини підтверджується характерною будовою черепа. Зростання самців становило приблизно 1,5-1,6 м, маса тіла – близько 45 кг, самки були нижче. Особливості, які відрізняли H. hablilis від австралопітеків:

• порівняно великий мозок;
• дрібні зуби;
• виступаючий ніс;
• гнучка походка;
• місткість черепа представників виду H. hablilis становила 630-700 см 3 .

Спосіб життя і харчування людини вмілої

Зміна середовища проживання могла викликати появу різних пристосувальних особливостей у будові тулуба, кінцівок, травної системи. Знайдені разом з викопними останками гомінідів кістки тварин, пилку, примітивні інструменти доводять, що ці істоти їли м’ясо, а також фрукти, комах і рослини. Слово «вмілий» у назві першої людини характеризує особливості будови пензля, пристосованої до захоплення гармат праці.

Найдавніші істоти розбивали кістки, щоб витягти поживний мозок з внутрішньої порожнини, об’єднувалися для захисту від хижаків і пошуків їжі. Є дані, які свідчать про те, що саме тоді між жінками і чоловіками виник поділ праці.

Сильна підлога добувала м’ясо, а самки збирали рослинні продукти. Набуті риси поведінки були вигідними для виживання в змінених умовах середовища проживання.

Виготовлення та застосування знарядь праці

Знаряддя праці людини вмілої були кам’яними, грубо обробленими. Гомініди використовували як сокири і скребки щебінь, булижники, а кісткові уламки застосовували для викопування корінців із землі. Камені, можливо деревина, були основними матеріалами для виготовлення знарядь праці та захисту від хижаків.

Скребки з гострими краями служили для розсічення туш, розрізання сухожиль, очищення шкур. Деякі вчені припускають, що перші інструменти були результатом дії природних факторів. Вода, вітер, ерозія обробили природні матеріали, а не руки людини вмілої. Завдяки мікроскопічним дослідженням виявлені подряпини і борозни від інших каменів – інструментів, за допомогою яких відбувалося виготовлення знарядь праці.

Зміна клімату та еволюція гомінідів

У період похолодання, яке сталося в Східній півкулі понад 3 млн років тому, тропічні ліси змінилися стародавньою саванною. Є докази того, що еволюція тварин Східної і Південної Африки була пов’язана з цими змінами клімату.

Стародавнім приматам потрібно було знайти додаткові джерела їжі, що дають більше енергії, ніж лісові фрукти і коренеплоди. Одну гілку еволюції дав початок австралопиток, людина вміла продовжила цю лінію. Поява інших гомінідів стала результатом розвитку в напрямку вживання не тільки рослинної, а й тваринної їжі. Основною ознакою переходу від австралопитеків до людей є виготовлення примітивних інструментів і збільшення обсягу черепа.

Родинні зв’язки людини вмілої з іншими копалинами гомінідів

Двоногі прямоходні примати виду H. hablilis за зовнішнім виглядом майже ідентичні А. Афарському, з яким їх пов’язувало походження. У центральній частині Китаю були знайдені знаряддя праці і кістки цих гомінідів, вік яких перевищував 1,9 млн років. Інші останки виду H. hablilis містяться в археологічних пам’ятках Танзанії, Кенії, Стеркфонтейна. Знахідки доводять широке поширення виду в Африці та Азії.

Можливо, що протягом 0,5 млн років на планеті одночасно співіснували австралопітеки, людина прямоходяща, вміла і робоча. Відмінності між видами дуже незначні, вони могли вести різний спосіб життя, займаючи різні екологічні ніші. У людини прямоходячої пропорції тіла були близькі до таких же параметрів H. sapiens, але був більш виступаючий ніс, ніж у представників виду H. erectus. Вимерлі гомініди:

• людина вміла;
• людина прямоходящая (Homo erectus);
• ч. озера Рудолф (H. rudolfensis);
• т. ч. грузинський (H. georgicus);
• ч. робочий (H. egaster).

Місце людини вмілої в еволюції Homo sapiens

Багато років уми палеоантропологів займає питання про прямих предків сучасної людини. Людина вміла відноситься до їх числа? Так само, як австралопітеки, найперші люди харчувалися горіхами, насінням і коренеплодами. Але вони були в змозі виготовити знаряддя праці і за допомогою них добувати собі тваринну їжу. Стародавній представник роду Homo – H. erectus – не ставився до австралопітеків. Це був перший прямий предок сучасної людини, яку після тривалих суперечок вчені включили в рід Люди (Homo) сімейства гомінідів. Кісткові останки і знаряддя праці H. erectus були виявлені не тільки в Африці, але також в Азії і Європі. Одночасно існував чоловік прямоходящий, який застосовував більш досконалий спосіб обробки каменю, виготовлення гармат праці. Чоловік робітник був м’ясоїдним і також використовував оброблені камені, деревину, кістки як примітивні інструменти.

Людина вміла – характеристика і спосіб життя наших предків

Людина вміла (Homo habilis) являв собою перехідний вид між австралопитеком і людиною прямоходящим, він жив 2,5-1,5 млн років тому на території Африки. Даний представник роду менш за все схожий на сучасну людину, його примітивні риси приводять деяких фахівців до висновку про виключення цього виду з роду Homo.

Будова і морфологія

Людина вміла була зростом не більше 130 см, вона володіла непропорційно довгими руками. Його вага становила близько 30-50 кг, а обсяг мозку був удвічі меншим, ніж у сучасної людини. Від австралопітеків він відрізнявся великим об ‘ємом черепної коробки і будовою тазу, яка забезпечувала більш досконалий спосіб пересування за допомогою ніг.

Череп людини вмілої був розширений в теменно-потиличній і підглазничній областях. У нього вже склалися структури мозку, необхідні для появи мови, збільшилися лобова і теменна частки. Порівняно з австралопітеком, розмір зубів Homo habilis зменшився, а емаль стала тонше. Якщо судити з будови щелепи, то даний представник роду надавав перевагу м ‘ясній їжі, а не рослинній.

У ноги людини вмілої було 5 кісток ступні, 5 фаланг пальців, щиколотка і п ‘яточна кістка. За своєю будівлею нога була примітивною, але все ж людською. Структура пензля поєднувала в собі як прогресивні риси, необхідні для створення знарядь і силового захоплення, так і сліди адаптації до лазанню по деревах. Розширення нігтьових фаланг свідчить про формування пальцевих подушечок як обов ‘язкового апарату.

Соціальна організація

Один з головних критеріїв приналежності до роду Homo – створення знарядь, для чого потрібен великий обсяг головного мозку і зміни в будові пензля. Людина вміла виготовляла інструменти, які являли собою камені, розколоті з метою отримання ріжучої кромки. Homo habilis називають творцем галечної культури, проте його знаряддя несуть сліди незначної обробки, для їх створення використовувалося всього від 3 до 10 ударів. Такі інструменти були більш досконалими, ніж ті, що застосовувалися раніше. Вони надали людині вмілу можливість вижити в умовах, які раніше були ворожими для приматів. Експерти вважають, що соціальна організація та інтелект Homo habilis були складнішими, ніж у австралопітеків. Хоча людина вміла і використовувала знаряддя, на відміну від сучасних людей, вона не була хорошим мисливцем і часто ставала здобиччю великих тварин, про що свідчать викопні останки. За допомогою інструментів відділялося м ‘ясо від кісток, які залишали хижаки. Як правило, знаряддя людини вмілої не використовувалися для нападу і захисту.

§ 2. Розселення людини

1. Перші людиноподібні істоти. Процес формування людини сучасного типу має назву антропогенез.

Перші людиноподібні істоти з’явилися близько 4 млн років тому в саванах Південно-Східної Африки. Цей тип людиноподібних істот називають австралопітеками (у перекладі із грецької — південна мавпа). Щоб прогодувати себе, вони полювали на невеликих тварин, а також збирали коріння, молоді пагони і плоди рослин. Австралопітеки ще не вміли виготовляти знаряддя праці, а використовували дрючки й камені, які знаходили.

Першою істотою, що навчилася виготовляти знаряддя праці з каменю, була людина вміла (латиною — Homo habilis). Вона з’явилася 2,5 млн років тому. Свої знаряддя праці ці люди виготовляли з гальки та використовували для того, щоб різати м’ясо і трощити кістки. Людина вміла жила не лише в Південно-Східній Африці, а ще заселила Аравійський півострів і Близький Схід.

• 1) Назвіть ключову особливість кожного із зображених видів гомінідів.
• 2) Чому, на вашу думку, зріст і вага людиноподібних істот у процесі еволюції переважно збільшувалися?

Еволюція людини.

Реконструкція зовнішнього вигляду дитинчати австралопітека (1) та особи жіночої статі, яка отримала ім’я Люсі (2).

Приблизно 1,8 млн років тому з’явився пітекантроп (латиною — Homo erectus). Він умів користуватися вогнем, виготовляти списи для полювання на великих тварин (оленів, коней, слонів) та кам’яні рубила, які використовував як сокири або ножі.

Пітекантропи розселилися по всій Африці, жили на Близькому Сході до Кавказу, на півдні Європи, у Китаї та Індонезії. На землях сучасної України пітекантропи з’явилися 1 млн років тому. Їхні рештки знайдено поблизу села Королеве в Закарпатті. Тому пітекантропи є найдавнішими людиноподібними істотами, що жили на території України.

2. Неандертальці та кроманьйонці. У час, коли в Африці з’явився пітекантроп, на території Європи розпочався тривалий період похолодання, який закінчився лише 10 тис. років тому. В умовах льодовикової Європи 200 тис. років тому сформувався окремий тип людиноподібних істот — неандерталець. Свою назву він отримав від долини Неандерталь у Німеччині, де вперше було знайдено його рештки. В Україні рештки неандертальців археологи знайшли в печері Киїк-Коба у Криму.

Неандертальці були добре пристосовані до життя в холодному кліматі. Вони були кремезними, низького зросту, мали великі голови — більші, ніж сучасні люди. Для обличчя неандертальців були характерні суцільні надбрівні дуги, низький похилий лоб, а їхні потилиці мали виступ, відсутній у сучасної людини. Тому зовні неандертальці дуже відрізнялися від людей сучасного типу. Вони вміли виготовляти різноманітні знаряддя праці з каменю, шити одяг зі шкур тварин, а також влаштовували поховання померлих. Приблизно 28 тис. років тому неандертальці вимерли. Остаточно причини цього не з’ясовані.

Отже, неандертальці населяли Європу та Близький Схід у період 200—28 тис. років тому. Одночасно із цим, приблизно 120 тис. років тому, на території Африки формувалася людина сучасного біологічного типу — Homo sapiens (людина розумна). Приблизно 40 тис. років тому вона почала заселяти Європу. У цей час людина розумна зовні вже майже нічим не відрізнялася від сучасних людей.

Homo sapiens поділялися на кілька типів. У Європі вони зустрілися з неандертальцями, із якими частково змішалися. Це, а також необхідність пристосовуватися до різних природних умов стало причиною виникнення різноманіття людських рас.

Розгляньте малюнок. Назвіть основні відмінності в будові черепа неандертальця та кроманьйонця.

Череп неандертальця (1) та кроманьйонця (2).

Вважається, що саме в пітекантропа з’явилися потові залози. Це значно розширило можливості підтримувати температуру тіла, а також призвело до зникнення густого волосяного покриву на тілі. Пітекантропи змогли освоїти нові території з різноманітним кліматом.

Розселення Homo sapiens. Сучасні люди — Homo sapiens, або кроманьйонці, з’явилися в Південно-Східній Африці 120 тис. років тому. Кроманьйонці не були нащадками неандертальців, а еволюціонували з пітекантропів.

Розгляньте картосхему розселення Homo sapiens. Коли людина з’явилася в Європі? Які території були заселені найпізніше?

Реконструкція зовнішнього вигляду найдавнішого в Європі представника Homo sapiens. Його рештки, яким близько 40 тис. років, було знайдено в печері Пештера-ку-Оасе в Румунських Карпатах. Вчені з’ясували, що один із його недалеких предків, імовірно прапрадід, був неандертальцем.

• Процес формування саме людини має назву антропогенез, а еволюція — це процес послідовних змін, який може стосуватися різних сфер життя. Еволюція пояснює, як саме сформувалася людина сучасного біологічного типу.
• Homo sapiens з’явилися в Південно-Східній Африці 120 тис. років тому. На територію Європи вони потрапили близько 40 тис. років тому, а Америки — 12 тис. років тому.
• Різні види людиноподібних істот могли жити одночасно та навіть змішуватися.

Запитання та завдання

• 1. Який тип людиноподібних істот почав виготовляти знаряддя праці? А який навчився використовувати вогонь?
• 2. Назвіть стоянку неандертальців на території України.
• 3. Заповніть таблицю, указавши час появи та територію розселення людиноподібних істот.

територія розселення