Цукровий діабет 2 типу (інсулінозалежний)

У людей, які страждають на цукровий діабет 2 типу, підшлункова залоза може продукувати недостатня кількість інсуліну або організм неспроможний адекватно використовувати його.

Загальні відомості
Всі форми цукрового діабету обумовлені нездатністю адекватно утилізувати глюкозу, головне джерело енергії в організмі. Це пов’язано з порушенням продукції або використання в організмі інсуліну гормону, який утворюється в клітинах підшлункової залози і який необхідний для перетворення цукру, крохмалю та інших харчових компонентів в енергію.
У людей, які страждають на цукровий діабет 2 типу, підшлункова залоза може продукувати недостатню кількість інсуліну або організм неспроможний адекватно використовувати його. В результаті підвищується вміст глюкози в крові, що призводить до пошкодження кровоносних судин і інших органів.

Дана форма діабету виникає у людей середнього віку і старше. Діагноз цукрового діабету 2 типу ставлять на підставі високого вмісту глюкози в крові, а також вмісту глюкози в сечі.

Причини
Вважається, що при виникненні цукрового діабету 2 типу грає роль генетична схильність до захворювання; поєднання таких факторів ризику як вік і надлишкова маса тіла. З віком функції підшлункової залози знижуються. Найважливішим фактором, однак, виявилося ожиріння. Встановлено, що понад 80% з цукровим діабетом 2 типу мають надлишкову вагу. Вважається, що надмірний вміст жиру порушує здатність організму утилізувати інсулін.

Симптоми цукрового діабету 2 типу
Сильна спрага, часте сечовипускання, швидка втрата маси тіла, слабкість і втома, дратівливість, нудота і блювота.

Ускладнення
У разі недостатнього контролю цукрового діабету 2 типу підвищується ризик інфаркту міокарда, інсульту, захворювання нирок, неврологічних порушень, імпотенції, порушень зору (включаючи сліпоту), гангрени. Цукровий діабет 2 типу небезпечне захворювання. При відсутності ефективно терапії можливий летальний результат, що пов’язано з ускладненнями внаслідок високого вмісту глюкози в крові або патологічними змінами з боку органів і систем.

Що можете зробити ви
При будь-яких симптомах цукрового діабету слід негайно пройти медичне обстеження. Навіть якщо симптоми цукрового діабету відсутні, слід проконтролювати вміст цукру крові і в сечі, особливо це стосується людей із зазначенням на цукровий діабет у сімейному анамнезі, особам старше 40 років і / або мають надлишкову масу тіла.
Після того, як поставлено діагноз цукрового діабету необхідно регулярне медичне спостереження і контроль вмісту глюкози в крові, щоб уникнути розвитку ускладнень.
Для ефективного лікування цукрового діабету слід ретельно контролювати свій стан.
Люди, які страждають на цукровий діабет 2 типу, повинні:
– Контролювати вміст глюкози і холестерину, а також масу тіла, включаючи в свій раціон низькокалорійну їжу з низьким вмістом цукру, жиру і з високим вмістом складних вуглеводів і рослинних волокон;
– Регулярно займатися фізичними вправами з метою зменшення потреби в інсуліні і підвищення втрати маси тіла;
– Визначати вміст глюкози в крові в домашніх умовах за допомогою простих приладів, що допомагає людині коригувати свій режим харчування і фізичних вправ і запобігати розвитку ускладнень цукрового діабету. Самостійний контроль вмісту глюкози також дозволяє спостерігати, як знижується рівень глюкози в крові у міру зменшення маси тіла.

Люди, які страждають на цукровий діабет, повинні вживати профілактичних заходів, щоб уникати простудних захворювань, рекомендується дотримуватися гігієни стоп.
Перебіг цукрового діабету 2 типу у величезній мірі залежить від самоконтролю. У більшості випадків цукровий діабет 2 типу піддається контролю шляхом дієтотерапії і фізичних вправ. Однак не у всіх людей, які страждають на цукровий діабет 2 типу, є надлишкова маса тіла. Цій категорії пацієнтів потрібно призначення інсуліну і гіпоглікемічних препаратів для прийому всередину.

Що може зробити ваш лікар
При підозрі на цукровий діабет лікар повинен призначити відповідні аналізи крові для діагностики захворювання. Якщо діагноз поставлений, то лікар повинен призначити спеціальну дієту або направити пацієнта на консультацію до дієтолога. Дієта та фізичні вправи є основою лікування цукрового діабету 2 типу. У ряді досліджень виявлено, що в 80% і більше випадків цукрового діабету 2 типу можна контролювати шляхом зменшення маси тіла і фізичними вправами. Якщо ці способи не ефективні і рівень глюкози в крові не нормалізується, то лікар повинен призначити лікарські препарати пероральні гіпоглікемічні препарати. Залежно від вмісту цукру в крові і реакції на дієтотерапію, лікар може призначити лікарські препарати, що підвищують здатність організму до ефективного використання власного інсуліну або збільшують його продукцію.
Згодом частоту відвідування лікар визначає залежно від необхідності проведення різних аналізів, загального стану пацієнта і ризику розвитку ускладнень, що вимагають спеціального додаткового лікування.
У деяких випадках можуть знадобитися ін’єкції інсуліну.

Профілактичні заходи
Щоб уникнути цукрового діабету 2 типу слід застосовувати збалансований раціон харчування з високим вмістом рослинних волокон; регулярно займатися фізичними вправами; уникати надмірної маси тіла і різкого її зниження; регулярно контролювати вміст глюкози в крові, особливо при наявності цукрового діабету в сімейному анамнезі або при надмірній масі тіла.

Цукровий діабет 1 типу: інсулінозалежний, ювенільний

Цукровий діабет є надзвичайно поширеним хронічним захворюванням, яке посідає третє місце серед основних причин смертності: після серцево-судинних та онкологічних захворювань. Існує кілька типів діабету, перший з яких є найважчим. Він виникає, в основному, в дитячому та юнацькому віці, але це не означає, що хвороба не може наздогнати у зрілому та похилому віці. Багато хто чув про це інсулінозалежне захворювання, тому в даній публікації розглянемо особливості 1 типу діабету, перші симптоми, причини, методи лікування і те, з якими складнощами стикаються його носії.

ЗМІСТ:

Що таке цукровий діабет 1-го типу?

Як виникає цукровий діабет?

Джерелом енергії для людського тіла є їжа. Вона забезпечує організм енергією, яка потрібна на виконання всіх основних функцій. Коли ми їмо, їжа потрапляє у шлунок та кишечник, там вона розщеплюється і частина її перетворюється на цукор (глюкозу). З кишківника глюкоза всмоктується в кровотік, а потім потрапляє в клітини організму, які перетворюють її на енергію. Щоб глюкоза потрапила до клітин і стала енергією, потрібен ключ. Таким ключем є гормон інсулін, що виробляється так званими «бета-клітинами», що знаходяться у підшлунковій залозі. Інсулін бере участь у метаболічних процесах вуглеводів і жирів у всіх тканинах, але його вирішальна роль полягає в тому, щоб допомогти доставити глюкозу в клітини для виробництва енергії. Нестача цукру всередині клітин викликає розщеплення жирів та білків як замінника джерела енергії. Використання цього ресурсу призводить до руйнування тканин, що призводить до втоми та втрати ваги.

Якщо з якихось причин підшлункова залоза не виробляє інсулін або виробляє його недостатньо, тоді цукор замість того, щоб потрапляти в клітини та перетворюватися на енергію, залишається в кровотоку і організм не може його використовувати. Рівень цукру у крові стає високим, а його надлишок виводиться із сечею. Через появу глюкози в сечі нирки також важко поглинають воду, яка проходить через них назад у кровоносні судини і організм реагує багаторазовим сечовипусканням. Крім того, існує небезпека зневоднення, на яку організм реагує посиленням спраги, звідси і дві явні ознаки діабету – спрага та часте сечовипускання. Згодом високий рівень глюкози в крові ушкоджує дрібні кровоносні судини, що призводить до захворювань очей, нирок, нервових закінчень, а також серцево-судинної системи.

Цукровий діабет типу 1: що це?

Діабет першого типу – це аутоімунне захворювання, при якому організм перестає виробляти інсулін. Імунна система, яка повинна захищати організм від ворожих факторів, з невідомої поки що причини, помилково розпізнає бета-клітини як ворога, атакує і поступово знищує їх, поки вони не зникнуть повністю, а вироблення інсуліну при цьому припиняється. Діабет є хронічним, невиліковним захворюванням, оскільки бета-клітини підшлункової залози руйнуються необоротно і не можуть бути відновлені. Пацієнт повинен постійно одержувати інсулін лише шляхом ін’єкцій. Інсулін у формі таблеток або сиропу неприпустимий, оскільки гормон є складним білоком і розщеплюється в травному, не досягаючи своєї мети.

Цей тип захворювання називають ще «ювенільним діабетом», оскільки він найчастіше з’являється в молодому віці, але може розвинутись і набагато пізніше. Пік захворюваності припадає на вік від 4 до 7 років та підлітковий вік.

Діабет 1 типу не є генетичним захворюванням у класичному розумінні цього слова та не має чіткої спадкової закономірності. Однак люди з певною генетичною структурою мають підвищений ризик, який робить їх більш чутливими до факторів навколишнього середовища, які стимулюють імунну систему до початку аутоімунного процесу, коли імунна система організму атакує та руйнує бета-клітини, що виробляють інсулін.

Причини цукрового діабету

Причина початку процесу самознищення бета-клітин підшлункової залози досі не зрозуміла. У формування процесу залучено багато чинників. Відомо, що для розвитку такого процесу необхідне поєднання як мінімум двох важливих умов: генетична схильність до його розвитку та вплив вірусу протягом життя або одного з факторів довкілля, які можуть активувати імунну систему проти бета-клітин.

Генетична схильність

Було виявлено, що більшість людей з діабетом мають певну генетичну структуру, яка відрізняє їхню відмінність від решти населення. З іншого боку, очевидно, що одного генетичного навантаження недостатньо, і прикладом цього є частота захворювання серед однояйцевих близнюків, у яких вона однакова. Коли в одного з близнюків розвивається хвороба, ризик для іншого близнюка становить близько 40% (а не 100%), що вказує на наявність інших факторів, найбільш важливим з яких є фактор навколишнього середовища.

Чинники довкілля

Багато факторів, таких як дієта, географічне положення, соціально-економічний статус, гігієна та різні вірусні інфекції вважаються додатковими активаторами генетичної схильності. Багато дослідників вважають, що причиною захворювання є вірус і протягом багатьох років вказували на різні види вірусів. Зараз широко стверджується, що віруси, швидше за все, відповідальні за активацію аутоімунного процесу, що викликає діабет 1 типу, належать до групи ентеровірусів, що розмножуються в травному тракті. Вірус цієї групи може проникати в бета-клітини підшлункової залози, розмножуватися в них і потім знищувати.

Симптоми діабету 1-го типу

На жаль, руйнування бета-клітин відбувається практично без симптомів. Коли майже всі клітини зруйновані, підвищується рівень глюкози у крові і лише тоді з’являються ознаки хвороби. Типові симптоми діабету першого типу у дітей мають тенденцію розвиватися протягом дуже короткого періоду – днів чи тижнів. Аутоімунний діабет у дорослих, як правило, розвивається повільніше. Ознаки цукрового діабету включають:

• Часте сечовипускання. Коли рівень цукру в крові піднімається вище за нормальний, то організм починає виводити його з сечею. У здорових людей у сечі цукор не виявляється. Тільки коли його рівень у крові перевищує 180-200 мг/дл, він починає виводиться з сечею, що викликає надмірне сечовипускання і, отже, зневоднення.
• Почуття спраги. Організм намагається заповнити велику кількість рідини, що виділяється із сечею, тому виникає відчуття надмірної спраги.
• Підвищений апетит. Нестача інсуліну в крові посилає в мозок сигнал голоду, що викликає потребу в їжі.
• Зниження ваги, незважаючи на підвищений апетит. Цукор, який надходить з їжею, не досягає «зголоднілих» клітин. У відповідь це організм починає використовувати інші компоненти. Спочатку білок з м’язів, а потім жир. Виведення цукру із сечею також сприяє схуднення.
• Слабкість та втома. Клітини не можуть виробляти енергію з глюкози, тому виникає відчуття втоми та слабкості.
• Кататонічний ацидоз. Це одне з безпосередніх та тяжких ускладнень діабету 1 типу, яке виникає, коли рівень цукру в крові підвищується до дуже високих значень понад 300-400 мг/дл. Це невідкладна ситуація, яка потребує негайного введення інсуліну. Таке ускладнення супроводжується слабкістю, нудотою, блюванням та болем у животі. Крім того, якщо вчасно не надати медичної допомоги, стан може погіршитися і навіть загрожувати життю.

Можуть спостерігатися й інші симптоми, включаючи зміну апетиту, нечіткість зору, свербіж статевих органів, різні шкірні симптоми, біль у животі, нудоту і блювання, а також фруктовий запах з рота.

Ускладнення цукрового діабету

Згодом ускладнення діабету першого типу можуть вражати основні органи тіла, включаючи серце, кровоносні судини, нерви, очі, нирки і навіть поставити під загрозу життя.

• Гіперглікемія – значне підвищення рівня цукру в крові, що супроводжується зневодненням, організм переходить у стан шоку, спостерігається втрата свідомості та у крайньому випадку –смерть.
• Гіпоглікемія – значне зниження рівня цукру в крові, що супроводжується слабкістю, запамороченням, почуттям голоду, прискореним серцебиттям, пітливістю, тремором, сплутаністю свідомості, втратою свідомості та у крайніх випадках – смертю.
• Серцево-судинні захворювання. Діабет різко збільшує ризик серцево-судинних захворювань, включаючи ішемічну хворобу серця з болем у грудях (стенокардія), серцевий напад, інсульт, атеросклероз та гіпертонію.
• Пошкодження нервів (невропатія). Надлишок глюкози може пошкодити стінки дрібних кровоносних судин (капілярів), які живлять нерви, особливо нерви нижніх кінцівок. Це може викликати поколювання, оніміння, печіння або біль, який зазвичай починається з кінчиків пальців і поступово поширюється вгору по тілу. Неправильно контрольований рівень цукру в крові може зрештою викликати повну втрату чутливості в уражених кінцівках. Пошкодження нервів у системі травлення може викликати нудоту, блювання, діарею або запор. У чоловіків може виникати еректильна дисфункція.
• Пошкодження нирок (нефропатія). Нирки містять мільйони крихітних кровоносних судин, які фільтрують “відходи”, що знаходяться в крові. Діабет може пошкодити цю тонку систему фільтрації та викликати серйозну ниркову недостатність або необоротне захворювання нирок, що потребує діалізу або трансплантації.
• Захворювання очей. Діабет може пошкодити кровоносні судини сітківки очей (діабетична ретинопатія) та спричинити сліпоту. Також збільшується ризик інших серйозних проблем із зором, таких як катаракта та глаукома.
• Діабетична стопа. Ушкодження нервів чи поганий приплив крові до ніг збільшує ризик різних захворювань стоп. Без лікування рани та виразки можуть перетворитися на серйозні інфекції, які можуть вимагати ампутації стопи.
• Діабет може спричинити подразнення шкіри та інфекції ротової порожнини, у тому числі бактеріальні та грибкові. Також можуть виникнути захворювання ясен та сухість у роті.
• Ускладнення при вагітності. Високий рівень глюкози в крові може бути небезпечним як для матері, так і для дитини. Ризик викидня, мертвонародження та вроджених дефектів збільшується, якщо діабет не контролюється належним чином.

Діагностика цукрового діабету 1 типу

Діагноз діабету ставиться на підставі аналізу рівня цукру в крові натще і після їди. Норма цукру в крові при заборі з пальця натще становить 3,3-5,5 ммоль/л (або 100 мг/дл), а після їжі – 5,6-6,6 ммоль/л (не більше 180 мг/дл).

Норма цукру в крові (мг/дл) у різних вікових груп

Інсулін

Інсулін – гормон, який продукується підшлунковою залозою. Він бере активну участь в процесах обміну речовин, насамперед знижуючи рівень глюкози в крові (дія протилежна до соматотропного гормону та деяких інших гормональних регуляторів – кортизолу, глюкагону, гормонів щитоподібної залози, які підвищують її концентрацію).

Інсулін не тільки зменшує концентрацію глюкози за рахунок стимуляції її переходу в тканини, але ще й керує утворенням глікогену – полісахариду, який накопичує запас глюкози в печінці та м’язах. Також він впливає на перетворення глюкози в жирні кислоти і накопичення енергетичних запасів у вигляді тригліцеридів у жировій тканині. Рецептори до інсуліну має м’язова і жирова тканині організму, таким чином він діє на більшу частину тіла, впливаючи на рухову функцію, дихання, кровообіг.

Окрім безпосереднього впливу на вміст глюкози, інсулін чинить таку дію на організм:

• активізує засвоєння амінокислот клітинами;
• збільшує насичення клітин кальцієм, магнієм і фосфором;
• сприяє синтезу білків;
• знижує вміст жирних кислот в крові.

Виділення інсуліну підшлунковою залозою стимулюється підвищенням концентрації глюкози в крові. Концентрація глюкози в крові підтримується за рахунок роботи системи “глюкоза-інсулін-глюкагон”. Після вживання їжі рівень глюкози зростає, у відповідь на це підшлункова залоза виробляє інсулін, який переводить надлишок глюкози в глікоген. У випадку потреби в додатковій енергії (фізичне або емоційне навантаження, стрес і т.п.) підшлункова залоза синтезує глюкагон, який вивільняє глюкозу з накопиченого глікогену.

Крім того, концентрація інсуліну зростає при збільшенні вмісту жіночих статевих гормонів (естрогену), адренокортикотропного гормону, підвищенні рівня калію і кальцію, вживанні деяких лікарських засобів. Коли синтез інсуліну порушений, то його концентрація в крові зменшується. В результаті припиняється надходження глюкози в тканини, і вони втрачають джерело енергії. Окремим видам клітин (наприклад нервовим) для нормальної роботи потрібно, щоб рівень глюкози в крові був в конкретних межах, інакше вони не можуть виконувати свої функції.

Результатом нестачі глюкози в клітинах стають важкі ураження цілих органів – в першу чергу нервової системи, також нирок, зору, серцево-судиної системи. Зниження рівня інсуліну – одна з причин цукрового діабету. Відомо декілька типів цукрового діабету. Причиною першого типу є недостанє вироблення інсуліну підшлункової залозою – це є інсулінозалежний діабет. Найбільше розповсюджений другий тип, який пов’язаний із втратою чутливості клітин до дії інсуліну. Для встановлення причини хронічної або гострої гіпоглікемії визначення інсуліну проводять разом із тестом на С-пептид та аналізом на глюкозу крові.

Збільшення вмісту цього гормону (гіперінсулінемія) зв’язують з пухлинним процесом – інсуліномою. Різке зниження концентрації глюкози в крові вкрай небезпечне і може призвести до коми та смерті головного мозку. Крім того, в нормі рівень інсуліну підвищений у вагітних.