Глобальна навігаційна попутникова система (ГЛОНАСС, GLONASS) – радянська та російська супутникова система навігації, розроблена на замовлення Міністерства оборони СРСР. Одна з двох систем глобальної супутникової навігації, що функціонують на сьогодні.
Основою системи є 24 супутники, що обертаються над поверхнею Землі в трьох орбітальних площинах. Координати визначаються за принципом, узятим за аналогією американської системи глобального позиціювання GPS.
Система GPS складається з трьох сегментів: космічного, сегменту управління та сегменту користувачів. Космічний сегмент складається з 24 активних і 8 резервних супутників, що розташовані на 6 кругових орбітах на висоті 20 180 км над Землею, нахил орбіти складає 55 градусів, а період обертання — 12 годин.
2.1 Космічний сегмент
| Показник | GPS | ГЛОНАСС |
|---|---|---|
| Кількість супутників у кожній площині | 4 | 8 |
| Висота орбіти, км | 20 300 | 19 100 |
| Кут нахилу орбіти, ° | 55 | 64,8 |
| Період обертання супутника навколо Землі год. | 12 | 11,26 |
Перші навігатори з'явилися в 1920-му році. Карти, які додавалися до пристрою Routefinder, доводилося крутити вручну. У 1930-х їх змінило наступне покоління. Основна відмінність пристрою Iter-Auto полягала в автоматичному прокручуванні карти, а швидкість прокрутки залежала від швидкості автомобіля.
ГЛОНАСС (Глобальна Навігаційна Супутникова Система) — спочатку радянська, а потім російська радіонавігаційна супутникова система, розроблена на замовлення Міністерства оборони СРСР. Розгортання системи у космосі зроблено за допомогою супутників «Глонасс-К» та «Глонасс …