Запор у грудної дитини (лікування запору)

Проблеми з випорожненням кишечника нерідко доводять батьків малюка до нестями. Будь-яка затримка стільця (скільки дитина какає) одразу ж наводить на думку про запорі. Але запор у немовляти – це явище не часте. До цього діагнозу ставиться далеко не будь-відсутність стільця.

Ознаки запору

Головне, на що необхідно звернути увагу – це загальний стан дитини і консистенція калу:

• дитина при запорі вередує, плаче;
• дитина часто тужиться, але натуживание не призводить ні до якого результату;
• будь-яка спроба спорожнити кишечник супроводжується криками і неспокійними рухами малюка;
• кал при запорі у немовляти твердий: або має вигляд горошку, або перша порція схожа на «пробку», а за нею слід кашкоподібна маса.

Якщо ж дитина спокійна, не відмовляється від грудей або пляшечки і спорожнення кишечника не доставляє йому дискомфорту, то це точно не запор. У новонароджених материнське молоко або суміш може засвоюватися настільки добре, що ходити в туалет їм просто нічим.

Якщо перераховані проблеми все ж таки присутні, то перш ніж лікувати запор, необхідно з’ясувати причини.

Причини запору

Найчастіше запори викликані неправильним харчуванням матері або дитини:

1. Порушення дієти годуючої мами. Запори у грудничка може викликати пристрасть мами до білкової їжі (сир, велика кількість м’яса), до борошняним виробам (білий хліб, випічка), а також до кави і чорного чаю. Список продуктів годуючій мамі.
2. Неправильний вибір суміші або раннє введення прикормів.
3. Недостатнє споживання рідини дитиною і використання в якості напою тільки кип’яченої води.

В даному випадку необхідно виконувати прості рекомендації, які допоможуть, навіть якщо ознаки запору у немовляти відсутні:

• звести до мінімуму вживання мамою перерахованих вище продуктів. Винятком буде лише м’ясо – його необхідно з’їдати не менше 100 г на добу;
• збагатити раціон мами клітковиною – вона міститься в овочах і фруктах;
• пропонувати дитині в якості напою відвар родзинок і інших сухофруктів;
• робити масаж живота немовляті;
• спробувати годувати малюка іншої сумішшю. Даний пункт краще узгодити з педіатром.

Існують також психологічні причини запору у немовлят:

1. По-перше, дитина може боятися відходити з-за болю, яка в цей момент виникає. У цьому випадку необхідно постаратися повернути нормальну кашкоподібну консистенцію стільця малюка, дотримуючись дієти.
2. По-друге, дитина може маніпулювати таким чином дорослими. Якщо будь-які ознаки запору у дитини викликають у його батьків паніку і батьки починають безупинно жаліти, співчувати і метушитися навколо дитини, то дитина може свідомо затримувати стілець. Єдиним способом лікування в подібній ситуації буде спокійне ставлення до проблеми.

Захворювання, які призводять до запору

На щастя, ці захворювання зустрічаються нечасто. До них можна віднести долихосигму, хвороба Гіршпрунга та лактазну недостатність.

• Долихосигма – це подовження сигмовидної кишки. Спорожнення кишечника сповільнюється із-за перегинів і надлишкового тиску сигмовидної кишки на себе саму і пряму кишку.
• Хвороба Гіршпрунга виникає із-за порушення іннервації кишечника. Це призводить до того, що деякі ділянки кишечника, не працюють та перебувають у спазмированном стані.
• Лактазна недостатність з’являється внаслідок відсутності або малої кількості ферменту, що розщеплює молочний цукор (лактази). В даному випадку запори у малюка будуть чергуватися з проносами.

Тільки лікар зможе виявити подібний запор у немовляти що робити в даній ситуації теж вирішує лікар.

Лікування запорів

Якщо ні дієта, ні масаж не допомагають, варто вдатися до медичних заходів.

1. Гліцеринові свічки вважаються найбільш безпечним методом лікування. Їх вводять у пряму кишку дитини, ефект не змушує себе довго чекати.
2. Введення газовідвідної трубки – дратує пряму кишку і провокує дефекацію.
3. Препарати лактулози – не мають протипоказань, тому можуть застосовуватися у дітей будь-якого віку. Але через складність дозування (доза залежить і від ваги дитини і від ступеня порушення стільця) застосовувати їх краще за призначенням лікаря.
4. Клізма – до неї варто вдаватися в крайніх випадках, якщо інші способи не допомагають. Проведення цієї процедури краще узгоджувати з педіатром. Як правильно зробити клізму немовляті
5. Якщо мама годує дитину грудьми, то диня чудово допомагає при запорах.

Існують народні методи вирішення проблем зі стільцем і лікування закрепів у грудних дітей, але ставитися до них треба з обережністю.

Поширена рекомендація вводити мило в пряму кишку, запідозривши запор, що робити категорично не варто. Дія мила ґрунтується на подразненні слизової прямої кишки. Але роздратування відбувається за рахунок створення лужною рн, що може призвести до пошкодження і опіку слизової оболонки кишечника.

Варто сказати, що лікування закрепів у немовлят медикаментозними засобами краще довірити педіатра, він зможе врахувати всі особливості вашої дитини і порекомендувати відповідні препарати.

По темі:

Закреп у немовляти – що робити? Як позбутися запору в домашніх умовах?

Що найчастіше турбує дитину і її батьків в перші місяці життя, з чим найчастіше звертаються на першому році життя дитини до педіатрів або сімейних лікарів? Це к оліки, зригування, запори, проноси, здуття живота. Закрепи в маленьких діточок виникають досить часто, а ось наскільки це страшно і чи потрібно панікувати, бігти до лікаря, ось про це ми і поговоримо.

У перші дні життя у вашої дитини були випорожнення, які часто називають меконієм. Це густа, чорна або темно-зелена речовина, яке заповнювала кишківник до народження, і як тільки меконій вийде, випорожнення стають жовто-зеленими.

А що далі? Якщо ваша дитина знаходиться на грудному вигодовуванні, її кал зазвичай нагадує гірчицю з зернистими частками. Поки вона не почне їсти твердої їжі, консистенція випорожнень має бути від дуже м’якої до напіврідкої і рідкої. Якщо дитина харчується молочною сумішшю, випорожнення зазвичай будуть коричневого або жовтого кольору, а ось якщо вона харчується гіпоалергенними сумішами або з глибоким гідролізом білка – кал може бути зеленого кольору. Це нормально. Якщо ваша дитина знаходиться на грудному або на штучному вигодовуванні, тверді або дуже сухі випорожнення можуть бути ознакою того, що вона не отримує достатньо рідини або втрачає її занадто багато через хворобу, лихоманку або спеку.

1. Як часто маленька дитина повинна мати дефекацію?

У перші пару тижнів після народження частота може дорівнювати кількості годувань, потім зазвичай встановлюється 1-2 рази на добу.

Коли ми будемо підозрювати, що у малюка запор? Коли будуть збільшені інтервали між дефекацією (у порівнянні з віковою нормою), наприклад, дві або менше дефекації за тиждень, якщо дефекація буде супроводжуватися значним напруженням дитини, неспокоєм, плачем, або коли ми будемо бачити оформлений кал у вигляді глини, твердий кал, “овечий кал”, фрагментований, маленькими порціями, з домішкою крові. Або, якщо ви помітите що дитині боляче під час дефекації, дефекація триває ненормально довго, з’явилися невеликі тріщини на шкірі навколо заднього проходу або у малюка твердий живіт.

Говорячи про запори, звертаємо увагу на дві новини: погану і хорошу. Погана – це те, що вони зустрічаються часто, хороша – що 95% мають функціональний характер, досить ефективно лікуються і не вимагають втручання дитячого хірурга.

2. Основні причини розвитку функціональних запорів у дітей першого року життя

Головними причинами є аліментарні (тобто харчові). Ранній або швидкий перехід на штучне вигодовування неякісними сумішами або сумішами, які містять альфапальмітинову жирну кислоту, неправильний режим дня і харчування матері, недотримання матір’ю і дитиною питного режиму, порушення вигодовування (недокорм, неправильне введення прикорму, одноманітне харчування і порушення її режиму, часта зміна сумішей, годування молочними сумішами з високим вмістом заліза тощо). До причин запору також належать:

1. Непереносимість білка коров’ячого молока, тобто харчова алергія
2. Дефіцит заліза
3. Недостатнє споживання молока
4. Гіпогалактія у матері, неефективне смоктання (дефекти порожнини рота, загальна слабкість), часті зригування і блювання теж викликають запори. При цьому кал стає темним, в’язким, в невеликій кількості. Дитина рідше і менше пісяє, погано набирає вагу.

3. Як поставити діагноз закреп і що робити після цього?

Потрібно оцінити загальний стан і вагу дитини, скільки отримує молока за одне годування і протягом доби шляхом зважування до і після годувань, якщо вона на грудному вигодовуванні і провести корекцію харчування при необхідності.

4. Введення штучних сумішей: чи може це спричинити закреп?

Раніше, після переведення на штучне харчування, у більшості дітей розвивався запор. Це часто було зумовлено наявністю в коров’ячому молоці жирового компоненту у вигляді альфа-пальмітату, що викликало ущільнення калу. Білок коров’ячого молока часто викликав алергічні реакції, які проявлялися порушенням перистальтики, відсутність в коров’ячому молоці пребіотиків-олігосахаридів не давала сформуватися норм альному мікробиоценозу кишок, що теж впливало на їх перистальтику. Зараз ситуація змінилася, більшість дитячих сумішей максимально наближена за своїм складом до параметрів грудного молока і не викликає такої проблеми.

Тому, переходячи на штучне харчування у проблемних дітей подивіться, щ об суміш містила жировий компонент у вигляді бета-пальмітату, містила пребіотики галакто- і фруктоолігосахаріди в співвідношенні 9: 1, в к онцентрації 0,8 г/100 мл., частково гідролізований білок, наприклад Нутрилон Комфорт 1.

Якщо запор пов’язаний з алергією на білок коров’ячого молока, то додатково у дитини може бути висип і сухість шкіри, свербіж, тобто симптоми атопічного дерматиту, або кров у калі при гастроінтестинальній формі алергії.

Як перевірити, чи ця причина викликає запор? Спробувати елімінаційну дієту. Якщо мама годує грудьми, необхідно виключити всі молочні продукти з її раціону харчування на 3-4 тижні (і не забути призначити їй препарати кальцію в кількості мінімум 1 г на добу), якщо годує сумішами – дати дитині суміші з глибоким гідролізом білка, тобто суміш для лікування алергії, наприклад, Нутрилон Пепті.

Інші можливі причини запорів:

1. Генетична схильність (наявність запорів у батьків)
2. Патологічний перебіг вагітності і пологів
3. Перинатальне ураження ЦНС
4. М’язова гіпотонія, викликана різними причинами
5. Недоношеність
6. Гіпотиреоз
7. Гіпервітаміноз вітаміну D
8. Харчова алергія
9. Дисбактеріоз кишок
10. Недостатня увага матері до своєчасного формування у дитини рефлексу дефекації

З цим повинен допомогти розібратися ваш педіатр.

5. Чим небезпечні закрепи?

Підвищення тиску в кишках призводить до больового синдрому, порушує евакуацію з тонких кишок, сприяє розвитку різних рефлюксів, порушується нормальний склад кишкової мікрофлори, в кишківнику з’являються продукти гниття білка, які збільшують функціональне навантаження на печінку, збільшується ризик формування функціонального мегаколону. У дітей з запорами може виникнути інтоксикація: знижується апетит , погіршується настрій, дитина стає дратівливою.
Якщо запори досить стійкі, то ваш лікар пов инен виключити органічну патологію: хворобу Гіршпрунга, доліхосігму, мегаректум, мегадоліхосігму, поліпи, пухлини кишок, спайкову хворобу і стеноз аноректальної області.

Запори у дітей зазвичай не становлять великої проблеми, але якщо вони тривають понад два тижні або є лихоманка, втрата ваги, відмова від їжі, кров або велика кількість слизу в калі, різке здуття або набряк живота, блювання жовчю, біль при дефека ції або випадіння прямої кишки, зниження м’язової сили/тонусу нижніх кінцівок – швидше зверніться до лікаря.

6. 7 домашніх порад при запорах:

1. Спеціальні вправи: плавно рухайте ногами дитини, яка лежить на спині, імітуючи рух на велосипеді.
2. Зробіть їй теплу ванну, це розслабляє м’язи живота і полегшує неприємні відчуття, пов’язані і з запорами. Ваша дитина може покакати в ванні, так що будьте до цього готові.
3. Підберіть оптимальне харчування. Для матері-годувальниці варто спробувати дієту з виключенням коров’ячого молока, при штучному харчуванні вибрати суміш, яка містить пребіотики галакто- і фруктоолігосахариди, частково гідролізований білок, жировий компонент у вигляді бета-пальмітату. Якщо дитина годується сумішшю, перевірте, чи достатньо води ви туди додаєте, двічі перевірте, що ви правильно дотримуєтеся інструкцій на банці з сумішшю, переконайтеся, що ви використовуєте ложку, яка поставляється разом з сумішшю, переконайтеся, що ви не щільно утрамбовуєте порошкоподібну суміш в мірну ложку – вона повинна бути вільно заповнена і вирівняна плоскою стороною ножа або наданим вирівнювачем. Переконайтеся, що ви спочатку додаєте в пляшку воду, а потім порошкову суміш, це важливо, інакше ви будете додавати занадто мало води в пляшку. У харчування, якщо дозволяє вік, можна включити яблука без шкіри, броколі, вівсянку або цільнозерновий хліб, макарони, персики, груші, сливи, тушкований чорнослив, тушковані абрикоси і тушковані овочі.
4. Додаткова рідина. Маленькі діти отримують її з грудного молока або суміші. Але при запорах іноді допомагає невелика кількість води або, рідше, розведеного фруктового соку, коли дитині більше 4 місяців.
5. Масаж. Робіть кругові рухи на животі за годинниковою стрілкою, не сильно натискаючи на живіт. Без фанатизму!
6. Фруктовий сік. Невелика кількість розведеного соку: 1 частина соку на 3 частини води: яблучного або з чорносливу 50-60 мл, це може зменшити запор. Але попередньо проконсультуйтеся з педіатром!
7. Подразнення ректальної зони.Візьміть тонку газовідвідну трубочку добре її змастіть і введіть в попку на 1-2 см. Але цього не треба робити часто, можна викликати звикання до такої процедури.

Давати дитині проносні, робити клізми, вводити лікувальні супозиторії-свічки можна тільки за рекомендацією лікаря, самостійно – не можна! Ніколи не давайте цих ліків дитині, якщо тільки лікар не призначить їх.

🎦 Відео: Запор у немовляти: причини, небезпека, лікування; правильне харчування при запорі.

Якщо Вам потрібна індивідуальна консультація, замовляйте її через сайт, будемо раді допомогти.

Нехай Ваші діти будуть здорові!