Ферменти розщеплюють складні поживні речовини, амілаза – вуглеводи, ліпаза – жири, а протеаза – білки1.
Деякий час у харчовій грудці продовжують діяти ферменти слини, що перетравлюють сахариди, а потім харчова грудка просочується шлунковим соком, і в ньому відбувається перетравлення білків під дією шлункового соку.
Шлунковий сік – прозора рідина, що має кислу реакцію, містить ферменти (ліпаза, пепсин), слиз (муцин) і хлоридну кислоту (концентрація хлоридної кислоти – 0,5%). За добу у людини виділяється від 1,5 до 2 літрів шлункового соку. Фермент шлункового соку пепсин розщеплює молекули складних білків на простіші.
Пепсин (Pepsinum) — фермент шлункового соку. Молекулярна маса 35 000. Молекула пепсину складається з 340 амінокислотних залишків. Пепсин гідролізує білки до пептидів.
Ліпаза — водорозчинний фермент-естераза (КФ 3.1. -), що каталізує гідроліз нерозчинних естерів — ліпідних субстратів, допомагаючи перетравлювати, розчиняти і фракціонувати жири.
— це травні залози, протоки, які відкриваються у ротову порожнину. Вони секретують травний сік — слину. Розрізняють малі та великі слинні залози. До великих слинних залоз належать парні привушні, підщелепні та під'язикові залози, а малі містяться в слизовій губ, язика, ротової порожнини та глотки.
Виділяють три групи речовин: Ліпази – ферменти, що розщеплюють жири. Виробляються підшлунковою залозою, входять до складу шлункового соку. Протеази – ці ферменти розщеплюють білок і нормалізують мікрофлору ШКТ. Амілази – речовини необхідні для переробки вуглеводів. …