До галузі приватного права відносяться норми, які регулюють шлюбно-сімейні відносини, відносини власності, спадкування, зобов'язальні відносини тощо.
Привáтне пр́аво — це сукупність правових норм різних галузей права (підсистема), предметом регулювання яких є відносини у сфері приватних, індивідуальних інтересів юридично рівних суб'єктів за допомогою переважно диспозитивного методу регулювання. До приватного права відносять насамперед норми цивільного права.
Приватне право – система децентралізованого регулювання, у правове поле якого входять норми права, інститути та галузі, що визначають сферу реалізації приватних інтересів, що регулюють приватноправові відносини, які побудовані на засадах координації суб'єктів.
Публічне право охоплює питання організації держави та інших публічних органів та їх відносини між собою і з громадянами. Його основними галузями є конституційне, адміністративне, податкове, кримінальне право і процес, міжнародне публічне право.
Відтак різниця між приватним та публічним правом вбачається, перш за все, у відмінностях у інтересах, які мають захищатися першим та другим: приватне право захищає приватні інтереси окремих осіб, публічне право інтереси держави, загальні, суспільні інтереси.
Галузь права — сукупність норм, інститутів та підгалузей права, спрямована на регулювання певної сфери якісно однорідних суспільних відносин. Галузь права, найбільший структурний підрозділ і центральна ланка права, найповніше виражає «групові» особливості правового регулювання.