Обставина – це другорядний член речення, який указує на місце, час, причину, мету, умову дії, а також на її спосіб або інтенсивність. У ролі обставини вживаємо здебільшого прислівники, діє-прислівники та іменники в непрямих відмінках. НАПРИКЛАД: Сиджу на березі ріки, дивлюсь вогким навколо зором (В. Сосюра).
Обставина — це другорядний член речення, що вказує на місце, час, умову, причину, спосіб дії або її інтенсивність. Обставина відповідає на запитання як? де? коли?
Обста́вина — другорядний член речення, який пояснює слово зі значенням ознаки, виражає якісно-означальну характеристику дії, стану чи позначає, за яких обставин відбувається дія, вказує на спосіб, міру або ступінь вияву дії або ознаки. Типовим, морфологізованим, вираженням обставини є прислівник як?
Обставина — це другорядний член речення, який указує на час, місце, причину, умову, мету дії, спосіб її виконання.
Обставина — другорядний член речення, який пояснює слово зі значенням ознаки, виражає якісно-означальну характеристику дії, стану чи позначає, за яких обставин відбувається дія, вказує на спосіб, міру або ступінь вияву дії або ознаки.
Обставини виражаються: прислівниками: Спросоння він голосно закричав.іменником (із прийменником або, рідше, без нього): Він поїхав поїздом.дієприслівником, дієприслівниковим зворотом: Він зрадів, побачивши сина.неозначеною формою дієслова: Він …