Місце купівлі-продажу. Що таке біржа і для чого вона потрібна

Біржа — це фізичний або віртуальний майданчик, що організовує торги товарами, валютою, цінними паперами, їх похідними та іншими ринковими інструментами. З розвитком цифрових технологій біржові торги все більше йдуть на електронні майданчики, але торгівля товарами, наприклад худобою або квітами, все ще проводиться наживо.

Біржа не тільки організовує торги, а також встановлює правила торгівлі, розробляє типові контракти і врегульовує суперечки між учасниками. Також біржа може надавати гарантії виконання зобов’язань учасниками торгів — вона може мати біржовий склад, і забезпечує видачу товару за ф’ючерсними контрактами.

Зазвичай біржі заробляють на комісійних, стягнутих з кожної укладеної з їх допомогою угоди, але іншими джерелами доходу можуть бути членські внески, плата за доступ до торгів, а також продаж біржової інформації — наприклад, даних про динаміку цін на акції або цінні папери.

Види бірж

Залежно від активів, якими торгують біржі, вони поділяються на:

• товарні (наприклад, Лондонська біржа металів, LME),
• фондові (Нью-Йоркська фондова біржа, NYSE),
• валютні,
• ф’ючерсні,
• універсальні (де продається кілька видів активів),
• криптовалютні (наприклад, Mt.Gox).

Історія виникнення біржі

Біржі беруть початок своєї історії з купецьких зборів в італійських містах в XIII–XIV ст. Значну роль в їх розвитку зіграла робота в XVII ст. Амстердамської біржі, на якій сформувалися основні типи біржових операцій.

Перша біржа на території сучасної України була створена в 1796 р. в Одесі, вона обслуговувала переважно іноземних торгівців. У Києві біржа була відкрита в 1869 р. До 1914 р. в Російській імперії функціонувало 82 біржі, при цьому серед найбільших були такі установи в Одесі, Кременчуці, Києві та Харкові. На біржі в Києві найбільше операцій займали торги цукром і акціями цукрових заводів, а в Одесі — хлібом і іноземною валютою.

Фондова біржа

Фондова біржа — це постійно діючий майданчик, на якомц здійснює торгівля цінними паперами: акціями компаній, облігаціями, державними борговими зобов’язаннями і похідними від них фінансовими інструментами. На біржі здійснюється котирування цінних паперів — визначення їх вартості в результаті торгів, а процедура допуску цінних паперів до котирування — лістингом.

Найбільші фондові біржі — Нью-Йоркська, Лондонська та Токійська, на них торгуються акції кількох тисяч великих корпорацій, що становлять три чверті світового фінансового капіталу. Наприклад, середній щоденний обсяг торгів на Нью-Йоркській біржі становить понад $120 млрд, а загальна капіталізація (вартість цінних паперів, що торгуються на біржі) досягає майже $30 трлн.

Як працює фондова біржа

Людині або компанії, яка хоче купити акції на біржі, не можна зробити це безпосередньо — прийти на біржу і укласти угоду. Для цього потрібно звертатися до професійних посередників — брокерів або банків. Необхідно також відкрити на біржі спеціальний брокерський рахунок, з яким буде працювати посередник, укладаючи угоди від імені інвестора. З брокерського рахунку будуть списуватися гроші за придбання акцій і комісія самого брокера.

Брокер — це торговець, який виконує операції на біржі, але рішення про те, які саме акції купувати або продавати, приймає сам інвестор.

Якщо досвіду в купівлі-продажу акцій мало або немає часу постійно моніторити ситуацію на ринку, інвестор може знайти професійного посередника, який буде допомагати визначатися, які папери і коли продавати або купувати. Це буде довірчий керуючий — компанія, якій можна довірити управління пакетом цінних паперів, обумовивши заздалегідь стратегію.

Світові фондові індекси

Фондовий індекс — це показник вартості певної групи цінних паперів (індексний кошик), торгованих на біржі. Цей інструмент використовується інвесторами для визначення стану ринку і його зміни в динаміці. Найчастіше в індексний кошик включають цінні папери найдорожчих компаній або акції з найбільшим обсягом торгів. А якщо в такий кошик включені акції галузевих компаній, то індекс дозволяє побачити, як змінюється вартість фірм цілої галузі, наприклад телекомунікаційної.

Так, в промисловий індекс Доу Джонса (Dow Jones Industrial Average) включені цінні папери 30 найбільших американських компаній, список яких може час від часу змінюватися.

У кошику індексу S&P 500, що накопичується компанією Standard&Poor’s, цілих 500 акціонерних компаній США, що мають найбільшу капіталізацію.

Є також індекси NASDAQ-100, FTSE 100 (британський фондовий індекс, в основі якого лежать котирування акцій 100 найбільших за ринковою капіталізацією компаній на Лондонській біржі), DAX (фондовий індекс Німеччини), CAC 40 (головний фондовий індекс Франції) і Nikkei 225 (фондовий індекс Японії).

Біржі в Україні

Згідно з даними Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, сьогодні в Україні діють чотири фондові біржі: ПФТС, “Перспектива”, Українська міжбанківська валютна біржа і Українська біржа.

Однак сам фондовий ринок в Україні розвинений слабо: за підсумками 2019 р. капіталізація емітентів на українських біржах була на рекордно низькому рівні — 1,61 млрд грн (близько $59 млн), тоді як, наприклад, в сусідній Польщі — $151,62 млрд.

В Україні також працюють і товарні біржі: “Іннекс”, Аграрна біржа, “Подільська” та ін.

Все найважливіше за сьогодні читайте на наших сторінках в Facebook і Telegram

Що таке біржа і як вона працює?

Отже, що таке біржа: простими словами про все, що з нею пов’язано. Що це за ринок, для кого та навіщо він потрібен, як регулюється й кому буде цікавий? Одразу обмовимося, що є багато видів бірж: валютні, товарні, опціонні, ф’ючерсні тощо. Є й екзотичні варіанти, наприклад, Алсмеєрська біржа з продажу квітів.

Ми розглядатимемо особливості та функції фондових бірж, створених для укладення угод на фондовому ринку. Такі організації функціонують у всіх країнах з ринковими економіками.

В Україні одинадцять фондових бірж, головні відділення яких розташовані в Києві, Дніпрі та Миколаєві, а в інших містах діють їхні філії.

Що таке біржа і як вона працює?

Це ринок, де зустрічаються продавці та покупці для торгівлі акціями, облігаціями, іншими цінними паперами та фінансовими інструментами. Тут продають і перепродують цінні папери, тут формується їхня ринкова вартість, розробляються стандарти роботи для всіх учасників ринку.

Біржа працює за певними правилами, серед яких слід згадати насамперед державне регулювання. Саме так можна забезпечити гарантію виконання угод і загальну надійність ринку. Завдяки суворому дотриманню правил і контролю за їхнім виконанням, а також вдосконаленню технологій мінімізуються ризики для учасників процесу.

Для чого призначена біржа?

Сюди приходять, щоб укласти угоди з купівлі та продажу акцій, облігацій, інвестиційних паїв, купити або продати їх за справедливою ціною. Ось чим займається фондова біржа: виступає місцем, регулятором і гарантом угод для продавців, посередників і покупців.

Основні функції фондової біржі:

1. Посередництво. Одна з ключових функцій — забезпечити всім сторонам процесу комфортні й безпечні умови для торгівлі цінними паперами. І завдяки тому, що папери обертаються на біржі, підтримується їхня ліквідність і широка доступність для інвесторів.
2. Регуляція. Біржа коригує та змінює процедури торгів відповідно до змін технічної бази та різних тенденцій світових ринків.
3. Індикація. На фондовій біржі визначаються вартість і привабливість цінних паперів різних видів, біржа прагне забезпечити вірогідні котирування та надійну торгівлю.

Хоча низку цінних паперів продають і поза біржею, є навіть назва для цього способу торгівлі — позабіржовий. Причому учасниками можуть бути ті ж сторони, які діють на біржі: брокери, інвестори, інвестиційні компанії, банки. Однак позабіржові угоди не контролюються та не захищені від шахрайства, тому учасники таких торгів значно ризикують.

Угоди на фондовій біржі укладаються моментально, а сучасна технічна база дає змогу здійснювати мільйони операцій за секунду. І це аж ніяк не те гучне місце зі старих фільмів, де люди, обвішані телефонами, не зводять погляду з величезних табло, раз у раз щось вигукуючи в трубку. Вже давно учасники цього ринку працюють дистанційно — немає потреби кудись їхати та возитися з паперами, все доступно в електронному вигляді.

Існують реєстри цінних паперів, які ведуть компанії-реєстратори. У цих реєстрах прописані власники й емітенти, кількість акцій у конкретних акціонерів. Ними можуть користуватися й власне емітенти, відстежуючи нарахування дивідендів. Реєстратори — ліцензовані учасники ринків, а для перевірки дійсності ліцензій існують спеціальні довідники.

Облік активів інвесторів — завдання депозитаріїв. Це інші спеціальні компанії, які також працюють за ліцензіями.

Як посередники працюють брокери або брокерські компанії. Вони можуть лише втілювати в життя стратегію самого дилера, від імені якого виступають, а можуть діяти від імені фонду на основі довірчої угоди, самостійно розпоряджаючись коштами покупця.

Як бачимо, учасників процесу багато, й вся їхня діяльність повинна бути підпорядкована певним правилам і регламентам. Тому тепер, розібравшись у загальних рисах, що таке біржа і як вона працює, перейдемо до деталей.

Регулювальні та контролювальні органи

Фондова біржа має не тільки функції, але й низку чітких завдань:

• забезпечити стабільність роботи ринку цінних паперів;
• визначати їхню об’єктивну ціну, забезпечувати умови для обігу та доступність інформації про інструменти цього виду;
• забезпечувати гарантії угод, укладених учасниками біржі;
• постійно аналізуючи економічну кон’юнктуру, визначати перспективи розвитку внутрішнього та зовнішнього ринків;
• сприяти виходу національних емітентів на зовнішні ринки, розвивати співпрацю фінансових і кредитних установ усередині країни та за її межами.

Для виконання таких масштабних завдань слід організувати та підтримувати жорстку структуру регуляції та контролю.

Депозитарно-кліринговий центр

Орган, відповідальний за те, щоб придбані цінні папери були вчасно списані з рахунків продавця та доставлені на рахунки покупців. Також він зараховує взаємні зобов’язання з постачання цінних паперів і розрахунків за ними.

Розрахункові та клірингові палати

Організації, які фіксують взаємні угоди сторін і виконують розрахункові операції. Саме вони відповідають за проведення операцій, тим самим забезпечуючи біржі стабільне функціонування, захищаючи інтереси клієнтів, зміцнюючи державний контроль, мінімізуючи звернення готівки на біржі. Розрахункові (клірингові) палати розрізняються:

• за власністю — державні або приватні;
• за територіальним охопленням — місцеві, регіональні, національні, міжнародні;
• за типом роботи — традиційні та автоматизовані.

У клірингових палатах збираються дані про заплановані платежі. Палата враховує ці дані, сортує та зараховує взаємні вимоги. Тобто сторони, уклавши угоду, звертаються до розрахункової палати для її реєстрації та наступні дії вчиняють вже з самою палатою. В її компетенції здійснення взаємозаліків та перерахунків за угодами, фіксування фінансового стану учасника біржі. На розрахункову палату покладається відповідальність за угоди, які були зареєстровані, — це є для продавця гарантією, що він отримає кошти.

На фондових і товарних біржах розрахункові (клірингові) палати часто створюють ініціативні групи впливових гравців. Це може бути і центральний банк, і організація під егідою великого комерційного банку, й дочірня компанія самої біржі.

Загальне керівництво біржею здійснює керівний орган, наприклад, рада директорів, яка діє на підставі статуту. У статуті біржі визначені принципи та порядок управління, склад членів правління, порядок створення та ключові функції, покладені на біржові органи.