Номінальний та реальний ВВП: зміст і особливості розрахунку. Дефлятор ВВП як показник рівня цін

Мета уроку: визначити особливості розрахунків макроекономічних показників, для того щоб уміти аналізувати ефективність діяльності національної економіки, стабільність або нестабільність у національній економіці тощо; розглянути чинники зростання реального ВВП; навчитися коригувати реальну величину створеного за певний час ВВП, використовуючи дефлятор ВВП, що вимірює інтенсивність інфляції.

Основні поняття: номінальний ВВП, реальний ВВП, дефлятор.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

• Запитання для дискусії

• 1. Які чинники зростання реального ВВП вам відомі?
• 2. Зростання реального ВНП означає збільшення фізичного обсягу продукції?
• 3. Чим вищий рівень безробіття, тим більшу частку ВВП недоотримує країна?
• 4. Технологічне зростання сприяє збільшенню ВВП?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Макроекономічні показники — це показники, виражені в грошовій формі, тому їхній рівень та динаміка залежать як від фізичних обсягів виробництва, так і від рівня цін. Зіставлення фізичних обсягів виробництва різних періодів із метою визначення їх реальної зміни можна забезпечити лише за умов, якщо ціни будуть незмінними. Насправді ціни з року в рік змінюються. Це означає, що на величину ВВП впливають зміни як фізичних обсягів виробництва, так і цін. З метою нівелювання цінового фактора в макророзрахунках обчислюють два види ВВП: номінальний та реальний, застосовуючи при цьому два види цін — поточні й постійні.

IV. Вивчення нового матеріалу

Номінальний ВВП — це ринкова вартість товарів і послуг, виражена в поточних цінах, або ВВП, обчислений у цінах того самого періоду, за який визначають ринкову вартість, тобто в поточних цінах. У багатьох країнах значна частина приросту ВВП припадає на зростання цін, або інфляцію.

Реальний ВВП вимірюється вартістю виробленого продукту за різні роки з використанням цін загального базового року. Ці ціни є незмінними — у тому розумінні, що рік за роком вимірюється ВВП із постійною купівельною спроможністю. Реальний ВВП вимірює економічне зростання, тобто зростання, у якому не враховується ефект інфляції. Отже, реальний ВВП відбиває вартість створених товарів і послуг, яку обчислюють у незмінних цінах певного періоду, який називається базовим. Використання цін базового року дає змогу здійснювати кількісне порівняння обсягів продукції та послуг різних років.

Потенційний (природний) ВВП означає довгострокові виробничі можливості національної економіки за максимального використання наявних ресурсів і стабільності цін. Потенційний ВВП вимірюється рівнем, на якому перебував би ВВП, якби всі ресурси використовувалися повністю. При цьому, звичайно ж, не йдеться про стовідсоткове використання робочої сили й капіталу. Це практично неможливо, адже природне безробіття (або безробіття, що не підвищує рівня інфляції) становить близько 2-6 %, адже працюючі можуть добровільно змінювати місце роботи, тимчасово втрачати її тощо. За «повне використання» основного капіталу зазвичай беруть коефіцієнт завантаження виробничих потужностей у розмірі 85-90%.

Недоотриманий ВВП (або розрив ВВП) — це різниця між поточним виробництвом товарів і послуг та рівнем виробництва, який міг би бути за наявності повного використання наявних у суспільстві ресурсів. Інакше кажучи, недоотриманий ВВП обчислюється як різниця між дійсним, або фактичним, і потенційним ВВП.

Потенційний і дійсний ВВП

Розрив ВВП може бути додатним, нульовим або від’ємним. Додатний розрив ВВП означає використання робочої сили понад норму (наднормові роботи) або дуже високий рівень використання виробничих потужностей. Нульовий розрив ВВП означає кількісну однаковість дійсного і потенційного ВВП. Ця однаковість забезпечується повним використанням наявних ресурсів. Від’ємний розрив ВВП означає, що ресурси робочої сили й капіталу використовуються неповно. На рисунку бачимо, що кожна точка відрізків АВ і КМ графіка фактичного ВВП ілюструє додатний розрив ВВП, кожна точка відрізків ВК і МС графіка фактичного ВВП — від’ємний розрив ВВП (точка К), а кожна точка перетину цих двох графіків — нульовий розрив ВВП (точки В, К, М).

Потенційний ВВП і розрив ВВП мають особливе значення в дослідженні економічних циклів, інфляції, економічного зростання, загальних втрат національної економіки, причин відхилення фактичного ВВП від його потенційного рівня тощо.

• Дефлятор ВВП

Показник ВВП у базових цінах може впродовж року зростати менше або більше, ніж ВВП у поточних цінах у країні. Це відбувається через зміну загального рівня цін. Відмінність між реальним і номінальним ВВП можна використати як міру зростання реального рівня цін, або інфляції. ВВП-дефлятор, який є одним зі способів вимірювання рівня цін, визначається як відношення номінального ВНП до реального ВВП, помножене на 100 %.

Дефлятор ВВП вимірює інтенсивність інфляції (або дефляції), коли наявне зниження загального рівня цін у країні. Якщо індекс цін виявився більшим за одиницю, це свідчить про дефлювання ВВП (елімінування інфляції). Якщо ж індекс цін менший за одиницю, значить, провели інфлювання ВВП (очищення номінального ВВП від впливу дефляції). Дефлятор ВВП є загальним індексом цін, оскільки ґрунтується на обчисленнях, що враховують усі товари й послуги. Щоправда, вони не збігаються повністю, а мають деякі відмінності.

ВВП-дефлятор включає не лише ціни споживчих товарів, але й ціни інвестиційних товарів, товарів, придбаних державою, товарів, що продаються та придбаваються на світовому ринку. Отже, дефлятор ВВП є інструментом коригування грошового обсягу ВНП.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

1. Опишіть ситуацію, коли реальний ВВП:

2. Знайдіть правильну відповідь.

1) У підрахунку ВВП певного року враховується:

• а) сума грошей, отриманих громадянами країни впродовж цього року;
• б) ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених за рік;
• в) сума доходів і витрат держави;
• г) вартість сировини і матеріалів, що споживаються підприємствами в цьому році.

2) Укажіть, які з перелічених нижче видів доходів ураховуються в підрахунку ВВП:

• а) пенсія колишнього фабричного робітника;
• б) робота маляра з пофарбування власного будинку;
• в) доходи зубного лікаря, який має приватну практику;
• г) щомісячні грошові перекази, одержувані студентом з дому;
• е) купівля 100 акцій заводу.

3) Номінальний ВВП дорівнює 1250 млн грн., а реальний — 1000 млн грн. Тоді індекс-дефлятор ВВП дорівнює:

• Розв’яжіть задачі

Завдання 1. Припустімо, що в економіці виробляються і споживаються три блага. Обчисліть дефлятор ВВП для 1992 р.

Номінальний і реальний ВВП

Номінальний і реальний ВВП – це макроекономічні показники, які обчислюються у вартісному вираженні, а їх значення залежить від зміни цін, купівельної спроможності грошових одиниць і т. д.

Сутність реального і номінального ВВП, порядок розрахунку

ВВП є одним з ключових макроекономічних показників. Головна особливість ВВП – це одночасне поєднання грошових (або вартісних) і кількісних характеристик. Величина ВВП відображає ціновий рівень, виробничий обсяг товарів за даний часовий проміжок.

Всі підсумки річного функціонування економіки виражаються в номінальних і поточних цінах. Їх часта зміна не дозволяє використовувати номінальний ВВП, щоб порівняти валові внутрішні продукти різних держав за кілька років.

У таких випадках використовуються показники, які відображають дійсні обсяги виробництва і фактичний прибуток. Вони виражаються в постійних величинах.

Під номінальним ВВП розуміється сума вартості всієї виробленої продукції. При розрахунку даного показника враховують поточні ціни, він прямо пропорційний кількості випущених товарів і усталеними цінами.

Оскільки номінальний ВВП збільшується разом зі збільшенням вартості, то він не може достовірно характеризувати стан економіки, оскільки буде підвищуватися разом з інфляцією.

Реальний ВВП на відміну від номінального показує фактичну вартість товарів. З його допомогою можна порівнювати економічне становище держав і аналізувати зміну ВВП в одній країні. Розрахунок показника проводиться на основі вартості продукції в базовому періоді. Якщо ж ця умова не буде дотримуватися, то в кінцевому підсумку вийде номінальний ВВП.

Щоб обчислити значення ВВП, що підлягає порівнянню, необхідно розділити величину номінального ВВП на індекс цін.

Реальний ВВП = номінальний ВВП/індекс цін

Однак перед цим необхідно визначити ВВП в цінах поточного року. Він обчислюється шляхом підсумовування всіх вироблених в країні благ за рік.

Для порівняння показника між різними країнами як правило використовується Долар США.

Індекс цін

Індекси цін можуть бути декількох видів:

Розрахунок індексу споживчих цін проводиться на основі ринкової вартості споживчого кошика, що включає основні товари і послуги, споживані типовою сім’єю.

Розрахунок індексу цін виробників заснований на вартості кошика товарів з виробничим призначенням, наприклад, в США включає близько 3200 найменувань.

Описані індекси розраховуються як індекси з вагами базового року:

Дефлятор ВВП розраховується на основі вартості набору кінцевих товарів і послуг, які вироблені в економіці за рік. Статистично дефлятором ВВП є індекс Пааше:

• p_ti, p_0i – це ціни товарів для досліджуваного і базисного періодів,
• q_ti– це кількість товарів, які були продані в досліджуваному періоді.

Щоб визначити загальний рівень цін і темпи інфляції як правило використовуються ІСЦ і дефлятор ВВП.

Перерахуємо основні відмінності ІСЦ і дефлятора ВВП:

• Розрахунок індексу споживчих цін проводиться на основі тільки тих цін товарів, які включаються в споживчий кошик, дефлятор ВВП враховує всю продукцію, вироблену економікою;
• В ІСЦ враховуються не тільки вітчизняні, а й імпортні товари, а в дефляторі ВВП Тільки товари, вироблені в країні;
• Щоб визначити загальний рівень цін і темп інфляції, можуть застосовуватися і ІСЦ, і дефлятор ВВП, але ІСЦ виступає основою для обчислення темпу зміни вартості життя і розробки на його основі всіляких програм соціальної підтримки суспільства;
• У макроекономічних моделях як правило застосовується в якості показника рівня цін дефлятор ВВ, вимірюваний у відносних величинах;
• ІСЦ завищує показники інфляції і загального рівня цін, а дефлятор ВВП їх навпаки занижує. Це відбувається тому, що в ІСЦ недооцінюються структурні зрушення в споживанні, а також ігнорується зміна вартості товарів через зміни їх якості.

Що не відображається у ВВП

ВВП відіграє ключову роль у прогнозуванні та аналітиці. Однак цей інструмент відображає не всі фактори. Перерахуємо тим аспекти, які не зачіпаються у ВВП:

• За рівнем ВВП не можна з точністю сказати про добробут держави. Якщо дві країни володіють однаковим показником валового продукту на душу населення, але істотною різницею в рівні цін, то на одну грошову одиницю в кожній країні можна буде придбати різну кількість благ;
• Підвищення якості товарів, а також рівня послуг, що надаються;
• Діяльність за межами ринку, наприклад, праця домогосподарок або ж неоплачувана діяльність вчених;
• Доходи від тіньової економіки, яку можна виявити в кожній країні в різних масштабах;
• Суб’єктивні фактори, такі як: рівень задоволення населення своєю роботою, кількість вільного часу і т. д.;
• Включається пункт небажаного ВНП, куди входять забруднення, звалища, перенаселення, що відносяться до загальної статистики, але не характеризують позитивно життя суспільства.

Як вже було зазначено, ВВП – це не єдиний і не самий достовірний показник, який відображає добробут населення і визначає ринкові тенденції. Це необхідно враховувати при проведенні фундаментального аналізу і додатково вивчити диференціацію доходів, тривалість життя в країні, рівень освіти та інші.

Реальний і номінальний ВВП – це ключові показники фінансового клімату і зростання економіки. Зміна даних абсолютних показників характеризує якісне поліпшення і збільшення громадських проектів в розглянутому періоді.