РИБОНУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ (РНК) (лат. acidum ribonukleinicum) — органічні біополімери, які входять до складу всіх живих клітин і складаються з великої кількості рибонуклеотидів, з'єднаних між собою 3ў,5ў-фосфодіефірними зв'язками.
Рибонуклеїнова кислота, РНК — клас нуклеїнових кислот, лінійних полімерів нуклеотидів, до складу яких входять залишок фосфорної кислоти, рибоза (на відміну від ДНК, що містить дезоксирибозу) і азотисті основи — аденін, цитозин, гуанін і урацил (на відміну від ДНК, що замість урацила містить тимін).
Основна функція іРНК — зняття інформації з ДНК і перенесення її до місця синтезу білка — на рибосоми.
Молекули РНК містяться в ядрі, цитоплазмі, рибосомах, мітохондріях та пластидах клітини.
Функції ДНК і РНК в організмі різні. ДНК відповідає за зберігання та передачу генетичної інформації, в той час як РНК безпосередньо кодує амінокислоти і виступає в якості посередника між ДНК і рибосомами для виробництва білків.
ДНК містить залишок дезоксирибози, РНК – рибози. ДНК містить залишок тиміну, РНК – урацилу. ДНК існує у формі подвійної спіралі, що складається з двох окремих молекул. Молекули РНК у середньому набагато коротші й переважно одноланцюгові.
Що таке РНК людини? РНК – рибонуклеїнова кислота, одна з трьох молекул, що містяться в клітинному ядрі. Вона бере участь у кодуванні та вираженні генів.