Розорювання земель руйнує клімат, – експерт

Матеріали з позначкою “Спецпроєкт”, “Партнерський матеріал” чи “Актуально” розміщені на комерційній основі. Редакція може не поділяти цю позицію.

В Україні останніми роками триває тотальне розорювання землі. А в Євросоюзі, тим часом, площі сільськогосподарських угідь суттєво зменшуються.

Про це у коментарі 24 каналу заявив голова Української природоохоронної групи (УПГ) Олексій Василюк. Він відзначає, що у питання розорювання землі “Україна разюче відрізняємося від цивілізованих країн – того ж Євросоюзу, куди ми наполегливо прагнемо”.

Зараз у Європі рішуче реагують на глобальні кліматичні зміни, – каже Василюк. – Так, ЄС затвердив Стратегію щодо збереження біорізноманіття, згідно з якою протягом найближчих 10 років 30% сільгоспугідь будуть переведені в статус природних територій та охоронятимуться. Уявіть – майже третина! Для України – це фантастика! Бо у нас навпаки – останні залишки природи намагаються якнайскоріше освоїти. Раніше Україна на половину була зайнята степовими ландшафтами. Але на сьогодні лишилось не більше трьох відсотків колишніх степів. Та й з тих майже кожен 5-й квадратний метр був розораний лише за останні 5-8 років.

Експерт відзначив, що розорювання земель дуже серйозно впливає на зміну клімату: “За розрахунками науковців, з одно квадратного метра ріллі за рік “викидається” в атмосферу 3 кілограми вуглецю. Якщо цей показник помножити на розорані площі на всій планеті, то вийде колосальна цифра, рахувати яку ніхто і не прагне, бо суспільству не вигідно буде визнати, що ми зруйнували клімат планети, вирощуючи їжу і технічну сировину. І кількість вуглецю, що опинилась в атмосфері в результаті оранки, на порядки більша за викиди заводів, електростанцій чи автомобілів”.

Олексій Василюк звертає увагу на те, що Міндовкілля України в Національному кадастрі викидів конкретно вказує, що останніми роками найбільший приріст викидів у атмосферу спричиняють саме нові розорювання. І це при тому, що більшість придатних територій в Україні “пішли під плуг” ще за часів СРСР. А нині вже розорють те, що не можна – схили, береги річок… В цих місцях орати заборонено законодавством, але такі випадки стаються сотнями і повсякчасно.

Як правило – це банальне самозахоплення, – пояснює природоохоронець. – Ми думаємо, це пов’язано з ринком землі. Хоч продавати її ще не можна, але власники паїв уже готуються до цього і шахрайськи розширяють свої площі, імітуючи що їхні землі – рілля, а не, наприклад, пасовища. Скажімо, куплятиме землю якась аграрна корпороція. Вона не буде детально розбиратися на місці, де там схили, де незаконно “доорана” територія… Подивляться на карті, скільки є квадратних метрів землі… Є 10 тисяч гектарів – купляємо!

УПГ намагається відслідковувати самозахоплення земель, відзначає Василюк. Тільки цього року группа подала більше 200 заяв до правоохоронних органів. “Але ми не можемо контролювати все і всюди, – бідкається голова УПГ. – Тому беремося за самі кричущі випадки – наприклад, розорювання в заповідниках чи заказниках. Також останнім часом місцеві громади піднімаються і чинять спротив захопленню земель. Але порушень, повторюся, сотні. Іноді й винних дуже важко знайти. Як от нещодавно було на Чернігівщині. Фермери взяли в аренду пасовища – і переорали. Фермери ті – не місцеві, їх ніхто не знає. Затримали тракториста – він, звісно, говорить: мене найняли, я лише виконував замовлення… Ситуація типова для всієї України”.

Детальніше про розорювання земель та стан природи в Україні читайте у статті 24 каналу “Безцінне багатство, яке не цінують”.

Ґрунтовний підхід: чому деградує земля і як її рятувати

Матеріали з позначкою “Спецпроєкт”, “Партнерський матеріал” чи “Актуально” розміщені на комерційній основі. Редакція може не поділяти цю позицію.

Україна має величезні запаси ґрунтових ресурсів – одні з найбільших у світі. Але їхня якість невблаганно погіршується, що є серйозною проблемою для сільського господарства і охорони довкілля. Чому так відбувається? Що треба робити, аби зберегти здоров’я ґрунтів? Читайте в матеріалі Агро24.

Українські аграрії та науковці б‘ють на сполох: вітчизняні землі стрімко деградують – втрачають корисні властивості й родючість. Частково це пов’язано з природними факторами – зокрема, з глобальною зміною клімату. Та все ж головна причина – неправильне або навіть грабіжницьке землекористування. Саме діяльність людини провокує найбільші проблеми для ґрунту – надмірне розорювання, деградацію чорнозему і хімічне забруднення.

Розорювання землі – розорення України

За даними Національної академія аграрних наук, загальна площа земель в Україні становить 60,4 мільйона гектарів. З них 42,4 мільйона – землі сільськогосподарського призначення, з яких щорічно обробляється понад 32 мільйона – тобто понад 54%. Це дуже високий і тривожний показник. У провідних країнах Євросоюзу він не перевищує 35%. Варто також зазначити, що фактична лісистість території України становить лише 16% – цього категорично недостатньо для підтримання екологічної рівноваги. Якщо знову ж таки порівнювати з країнами ЄС, то там середній показник лісистості 25 – 30%.

Високий рівень розорювання – світова проблема, бо цей процес не лише викликає ерозію ґрунтів, а й серйозно впливає на зміну клімату. За розрахунками науковців, з одного квадратного метра ріллі за рік “викидається” в атмосферу 3 кілограми вуглецю. Якщо цей показник помножити на розорані площі на всій планеті, то вийде колосальна цифра – кількість вуглецю, що опинилась в атмосфері в результаті оранки, на порядки більша за викиди заводів, електростанцій чи автомобілів. Й Україна, на жаль, – один із лідерів цього негативного процесу.

Українські ґрунти стрімко деградують

Виснажений чорнозем

Тотальне розорювання, а також неправильне використання та відновлення ґрунтів спричиняють деградацію славнозвісного українського чорнозему.

В нашій країні найбільші на планеті запаси цього дорогоцінного ґрунту – 28 мільйонів гектарів (8% світових). Але вітчизняний чорнозем – дуже виснажений і вже втратив велику частину гумусу. Якщо в цілинних чорноземах у верхньому горизонті знаходиться близько 10% гумусу, то в українських чорноземних ґрунтах нині середній вміст гумусу становить лише 3,7 – 4%.

Брудна земля

Українські ґрунти славляться своєю родючістю, але при цьому мають високу буферність – тобто чутливі та вразливі для хімічних засобів. Земля активно вбирає їх, а потім віддає десятками років у своїй продукції.

Ситуація ускладнюється через критичну екологічну ситуацію в Україні. Ґрунти навколо великих промислових міст та на проблемних територіях (як Чорнобильська зона чи зона Операції Об’єднаних Сил) отруєні радіоактивними елементами, металами і кислотами, які потім забруднюють врожаї. Вчені запевняють, що 95% “хімії” потрапляє в організм людини саме через продукти харчування.

Треба діяти, поки не пізно

Вирубка лісів напряму впливає на якість ґрунтів

Україна через деградацію ґрунтів має серйозні проблеми. І вони будуть поглиблюватися, якщо не вжити термінових заходів.

Треба негайно зупинити безсистемне розорювання землі та вирубку лісів, а також необхідно стимулювати посадку нових лісосмуг, бо саме лісові насадження є найдієвішим засобом захисту ґрунтів від вітрової та водної ерозії. Особливо важлива роль дерев у боротьбі з посухою, суховіями та пиловими бурями, які останнім часом стали частими гостями в степових та лісостепових регіонах України.

Важливий елемент – зменшення хімічного навантаження на ґрунт. Сучасний аграрний сектор не може обійтися без застосування засобів захисту рослин. Але якщо відповідально ставитися до цього процесу – користуватися якісними ЗЗР, чітко дотримуватися правил їхнього зберігання та внесення, то довкілля і, зокрема, ґрунти не зазнають негативного впливу.

Варто зазначити, що провідні світові виробники засобів захисту рослин докладають багато зусиль, аби зробити свою продукцію безпечнішою, а саме, щоб її застосування в менших об’ємах гарантувало належний захист від бур’янів, хвороб і шкідників. Таким чином, пестицидне навантаження на ґрунт суттєво зменшиться.

Крім того, відповідальні аграрні компанії регулярно проводять інформативні освітні заходи для фермерів. Так, популярними стали вебінари BASF – зокрема, про особливості використання засобів захисту рослин. На них спеціалісти компанії пояснюють, як правильно вносити ЗЗР, що таке максимально допустимий рівень залишків діючих речовин та як не перевищити його, яким чином аграрії можуть захистити себе і довкілля, працюючи з різними препаратами…

А допомогти фермерам правильно розрахувати необхідні об’єми ЗЗР для внесення можуть технології точного землеробства. Наприклад такі, як діджитал-платформа xarvio™ FIELD MANAGER. Її функціонал містить, зокрема, детальну інформацію про продукти ЗЗР, рекомендації щодо їхнього застосування і автоматизовані карти змінних норм внесення.

Користуючись агротермінологією, резюмуємо: ґрунтовний підхід до вирішення проблеми ґрунтів – єдиний вихід у нинішній складній ситуації. І треба починати діяти негайно, поки процес деградації земель в Україні ще не став незворотним.