Пшениця тверда: що таке дурум, характеристика та сорти, особливості вирощування

Пшеницею твердою називається вид пшениці, збагачений високою концентрацією клейковини. Культура має багато підвидів, характеризується великою поширеністю та широким ареалом проростання. З цього злаку готуються вироби, які деякі джерела відносять до круп, інші – до макаронів. З твердих пшеничних сортів отримують такі вироби, як кускус і булгур.

Що це таке?

Говорячи про пшеницю, не всі споживачі знають, що вона поділяється на м’яку та тверду. На перший погляд ці сорти злаку дуже схожі між собою, тому люди, які не мають відношення до аграрного сектору, не зможуть їх розрізнити.Але, знаючи деякі особливості дуруму, навіть непрофесіонал зможе його розпізнати.

Ботанічне опис

Triticum durum – латинська назва пшениці твердої. Вона відноситься до однорічних трав’янистих рослин, вгору може бути від 30 до 150 см. Стебла бувають прямостоячими, порожнистими або виконаними. Піхви розщеплені майже до самого основи, на верхній частині можуть розташовуватися ланцетні вушка.

Загальне суцвіття має колос лінійної, прямої, яйцеподібної або довгастої форми. Коренева система у рослини мочкувата, колосся досить складні за своєю структурою. На їх поверхні паралельно один одному розташовані остюки.

Листя мають яскраво-зелений колір, їх ширина може досягати 20 см. Плід – зернівка: це щільне, склоподібне, з боків помітно здавлене, що нагадує ребро зерно. Забарвлення колосків варіюється від жовтуватого до бурого.

Історична довідка

Історія виявлення людиною корисних властивостей та поживної цінності культури сягає далеких 5-6 років до н. е. Тоді люди орали менш популярний на сьогодні вид рослини – полбу. Ймовірною областю походження пшениці вважається Середземномор’я. Пшеницю обробляють ще древні шумери. Також вона була поширена в Стародавньому Вавилоні, Єгипті, Месопотамії.

З часом про зернову культуру почали дізнаватися народи з інших куточків світу. Таким чином, вона почала поширюватися країнами, а потім – цілими континентами. Сьогодні пшениця твердих сортів – без перебільшення найпопулярніший різновид злаку в усьому світі.

Різниця між твердою та м’якою пшеницею

Між твердими та м’якими сортами пшениці ціннішим вважається злак з першої категорії. Зернівка щедро насичена клейковиною, тому тісто з неї виходить еластичним, що не рветься. Хоча за складом обидва різновиди зернових культур ідентичні один одному, майже як за показником харчової цінності.

Детальніші відмінності цих пшеничних сортів наведені в таблиці:

№

1

Критерій порівняння	М’які сорти	Тверді сорти
Особливості стебла	Пшениця має тонкостінні соломинки, порожнисті по всій довжині.	Стеблі товстостінні, незалежно від підвиду культури або її конкретного сорту.
Зерна	Консистенція склоподібна, борошниста або напівсклоподібна. Колір варіюється від білого до темно-червоного.	Мають більш жорстку структуру, відрізняються дрібними розмірами. Забарвлення може бути жовтуватим або бурим.
Крахмальні частинки	Великі, м’які, тому борошно при розмелюванні пшениці м’якого типу виходить розсипчастим, тонким. Вона погано вбирає рідину, тому продукція з неї схильна до швидкого окреслення.	Тверді та невеликі за розмірами. Борошно містить багато клейковини, має дрібнозернисту структуру, легко поглинає вологу. Вироби, приготовані з неї, можуть тривалий час не черствіти, зберігаючи свою структуру і свіжість.
Сфера застосування	Використовується в хлібопеченні та кондитерській галузі.	Підходить для отримання макаронів і сировини, що відноситься одночасно до круп і макаронів.

Різниця по енергетичній цінності у твердої та м’якої пшениці становить лише 1 одиницю. Хлібна пшениця (м’яка) містить 305 кілокалорій на 100 грам, тверда – 304 кілокалорії.

Склад дуруму

Тверда пшениця має багатий склад, який зумовлює її користь здоров’ю. Серед вітамінів рослина містить найвищі концентрації:

• ретинолу;
• токоферола;
• вітамінів групи В;
• вітаміну РР;
• аскорбінової кислоти;
• вітаміну F;
• вітаміну К;
• провітаміну А (бета-каротину).

Збагачений дурум також мінеральними речовинами:

• селеном;
• кремнієм;
• магнієм;
• бором;
• фосфором;
• кальцієм;
• бромом;
• залізом;
• калієм.

Також у складі дуруму міститься висока концентрація клітковини та рослинних білків. Саме з цієї причини цей різновид злаку вважається більш корисним, ніж хлібна пшениця.

Класифікація та сорти

Тверда пшениця, згідно з загальноприйнятою класифікацією, ділиться на яру та озиму.

1. Для озимої твердої пшениці характерний триваліший період вегетації – від 269 до 360 днів. Сіють таку пшеницю з останніх місяців літа до кінця осіннього періоду. Рослина вимоглива до ґрунту, вона не адаптується до торф’яних, болотистих, солонцевих або підзолистих ґрунтів. При цьому озима пшениця менш чутлива до перепадів погодних умов, ніж яра. Вона відрізняється підвищеною стійкістю до вологи та холодів, у той час як ярі сорти краще переносять посуху. Найпопулярніші сорти озимої пшениці – Шуліндинка, Аксиніт, Амазонка, Агат Донський та інші.

Вибір сорту дуруму залежить від регіону культивування культури, її сорту, а також кліматичних умов. Важливе значення мають склад грунту, вимоги кожного сортового підтипу до наявності в ґрунті мінералів, вологості та присутності багатьох інших елементів.

Де застосовують?

Область застосування твердих пшеничних сортів різноманітна. Її використовують не тільки в аграрній промисловості, а й в інших сферах.

У сільському господарстві

Тверда пшениця використовується не тільки в аграрній промисловості як сировина для посіву. Її застосовують також як корм для птахів. Використовується часто в домашньому сільському господарстві, пройшовши попереднє подрібнення.

У лікуванні

Пшениця тверда не є фармакопейним злаком і в офіційній медицині не використовується. Однак крохмаль, який отримується з неї, застосовується при виготовленні лікарських препаратів у формі мазей, тальків, присипок, спеціальних бинтів. Також ця речовина має імуномодулюючі властивості, тому її додають в деякі біологічно активні добавки.

Екстракт пшеничних зародків іноді призначається у складі комплексного лікування опіків. А профілактичний прийом дозволяє уникнути атеросклерозу (за рахунок очищення судин), гіпертонії (завдяки зміцненню судинної стінки з паралельним підвищенням її еластичності), злоякісних новоутворень.

У кулінарії

Найчастішою сферою використання пшениці твердої є харчова промисловість. Високий вміст клейковини в борошні із зерен даного типу дозволяє отримати тісто, що підходить для виготовлення:

• макаронних виробів;
• манних круп;
• крупчастого борошна;
• пельменного тесту;
• вафельних стаканчиків;
• основи для піци;
• булгура;
• кускуса.

Також борошно з твердих пшеничних сортів застосовують як паніровку. Нею посипають м’ясні або рибні напівфабрикати.

Де росте?

Пшениця займає перше місце з посіву та збору врожаю в. Вирощують озимі культури у тих районах, де температура повітря в холодну пору року досягає не нижче -20 °С.Рослина віддає перевагу чорноземним або каштановим грунтам, тому найкращим варіантом для неї є наступні райони:

Ярову тверду пшеницю вирощують перевагу в степах і лісостепу на захід або схід від Волги, а також на півдні лісових зон.

Особливості вирощування

Технологія вирощування дуруму аналогічна тій, яку використовують для культивації хлібної пшениці. Однак тверді сорти більш вимогливі до складу ґрунту, а також до мінеральних добрив, які використовуються для підживлення. Агрокультура чутлива до попередників, тому її не варто вирощувати на одному місці понад 2 роки поспіль.

Вищезазначені фактори підвищують витрати на вирощування твердих пшеничних сортів на 15-20%. Але, при отриманні високого врожаю витрати на виробництво повністю покриваються ще вищими закупівельними цінами.

Збір та зберігання врожаю

Дурум дуже вимогливий до термінів збирання врожаю. Навіть тижнева затримка може призвести до втрати зерном якості. А це ускладнить подальшу реалізацію сировини фірмам, які займаються виготовленням круп або макаронних виробів. Період збирання врожаю випадає на осінь, але все залежить від різновиду агрокультури.

Аграрні компанії зберігають дурум у спеціальних сушильних апаратах. Вони розташовуються біля елеваторів, працюють цілодобово. Після сортування та сушіння сировина може перебувати у спеціальних відсіках. Вони повинні бути обов’язково захищені від прямого сонячного проміння, вологи, сторонніх запахів. Крім того, приміщення або контейнер у вантажному автомобілі (якщо пшениця призначена для подальшого транспортування) обробляється засобами, що відлякують шкідників.

Тверда пшениця – це цінна сировина, яка використовується відразу в кількох галузях. Від її різновиду безпосередньо залежать термін посіву, вегетаційний період та час збирання врожаю. За обсягами культивації культура займає лідируюче місце. Втім, і в інших країнах світу вона відноситься до розряду найбільш затребуваних злакових культур.

Тверда пшениця: сорти, види, класність

Серед великої різноманітності зернових культур тверді сорти пшениці займають лідируючі позиції в сучасному агропромисловому комплексі. Така популярність обумовлена ​​не тільки відмінними характеристиками цієї культури, а й можливістю створити оптимальні умови для її вирощування.

Якщо розглядати агрокарту вирощування пшениці в Росії, то кращими, безумовно, вважаються для цієї культури простори степової зони Кубані. Однак і інші регіони можуть стати досить перспективними.

Найбільш поширені сорти і види пшениці

Коли початківці фермери задаються питанням, де вирощують пшеницю і які різновиди кращі, слід для початку розібратися в особливостях культивування цього злаку.

Традиційно кращими регіонаміявляются середні, які межують з субтропічними широтами, для яких характерна досить м’яка зима. Ця рослина віддає перевагу досить сухий і спекотний клімат, добре переносить атмосферну і ґрунтову посуху, відрізняється невибагливістю у догляді і хорошою врожайністю.

Пшениці класифікація традиційно ділить її на групи в залежності від часу посіву, фізичних і поживних характеристик зерна.

Так, в залежності від часу посіву вона може бути:

• ярої – ці культури відрізняються більшою теплолюбні і вирощуються крім Краснодарського краю, також в Ростовській, Саратовської, Оренбурзької і Волгоградській областях, на заході Сибіру і в Ставропольському краї;
• озимої – цей різновид призначена для подзимнего посіву , Відрізняється достатньою стійкістю до легким заморозків і культивуються переважно в Закавказзі і Середньої Азії.

Озима пшениця вважається унікальною, так як процес її культивування і селекції нових сортів має на увазі витримування досить строгих вимог яровизації. Яровизация сама по собі – це ефективна методика стимуляції підвищеного цвітіння і плодоношення, ефективність якої побудована на використанні природного зниження температур. Цей метод секціонування дозволяє створювати стійкі до різних зовнішніх впливів різновиди, процес вегетації яких входить в активну фазу тільки тоді, коли паросткам і майбутньої зав’язі вже не загрожують температурні перепади.

Примітно, що час збору озимої і ярої пшениці збігаються і припадають на кінець серпня-початок вересня.

Залежно від характеристик зерна пшениця ділиться на три основні групи (виду):

• тверді сорти пшениці відрізняються підвищеним вмістом в складі зерен білка і білкових з’єднань, що дозволяє використовувати її у виробництві хлібних борошна кращих сортів;
• м’яка пшениця складається переважно з вуглеводів (крохмалю), завдяки чому отримується з неї борошно застосовується для випічки здоби з легко кришиться структурою (багетів, печива і бісквітних коржів);
• дурум- одна з різновидів твердої пшениці, основною складовою якої є клейковина.

При схожих смакових якостях слід зазначити істотне відміну м’якої пшениці від твердої -Зміст вуглеводів і, відповідно різна харчова цінність. Науково доведено, що продукти харчування, приготовлені з твердих сортів пшениці, сміливо можуть відноситься до категорії здорової їжі і сприяють нормалізації обміну речовин. У той же час будь-який пшеничний продукт з м’яких сортів відноситься до вуглеводів легкого засвоювання, які можуть спровокувати набір ваги і більш серйозні наслідки.

Тверді і м’які сорти пшениці широко використовуються в харчовій промисловості. Основними категоріями продукції їх пшеничного сировини є манна крупа, крупчатка, вафельні стаканчики, переважна більшість різновидів хлібобулочних вироби, пельмені, суміші для обвалки м’яса.
до меню ↑

Огляд сортів озимої пшениці (відео)

Рекомендації по вибору сортів

Сорти твердої пшениці і / або м’якою вибираються в залежності від кліматичних умов в регіоні вирощування, а також від виробничої необхідності. При дотриманні правильної агротехніки і м’яка і тверда пшениця відрізняється хорошими показниками продуктивності, стійкістю до кліматичних особливостей регіону і поразки різними захворюваннями.
до меню ↑

сорт Иришка

Що стосується нових гібридів озимої пшениці, ми рекомендуємо звернути увагу на високоврожайний сорт Иришка. Він відноситься до категорії культур пшениця м’яка і має гарні борошномельними і хлібопекарськими якостями, а також істотні переваги перед аналогами. Культура низькоросла, що забезпечує її стійкість до вилягання, невибаглива до вологісного режиму і невимоглива в догляді.

сорт Злата

Ще один відмінний варіант – м’який сорт Злата, що відноситься до категорії ярих культур. У сегменті м’яких сортів Злата відрізняється відмінними смаковими і поживними якостями. зміст клейковини в її складі становить майже 40%, чим і забезпечуються її хороші хлібопекарські характеристики.

Злата, як і Иришка, відрізняється низькорослі і мінімальної схильністю до вилягання, має підвищену стійкість до зараження різними хворобами і шкідниками . Кращими регіонами для вирощування сорти Злата вважаються Центральний, Середньоволзький і Волговятскій.
до меню ↑

Сорти Оренбурзький і Новодонскій

Якщо ви плануєте віддати перевагу такій культурі, як пшениця тверда, рекомендуємо різновиди – Оренбурзька і Новодонская. Як і Злата, вони відносяться до ярових культур, якими і представлена ​​переважно дана галузь сільського господарства.

Обидва сорти відрізняють високий урожай і хороша стійкість до можливих кліматичних і температурних перепадів. Серед озимих культур на особливу увагу заслуговує Донський бурштин – високопродуктивний твердий сорт, який тут вирощували переважно в степових регіонах. Не варто також забувати про те, що нові сорти озимої пшениці з’являються постійно.

Як показує практика, тверді сорти є більш перспективними. Незважаючи на те, що в макаронної галузі харчової промисловості саме цей різновид пшениці є переважаючою (її частка у виробництві становить трохи більше 90%), під культивування твердої пшениці відведено близько 30% площ, запланованих під цю культуру в цілому.

Офіційною причиною того, що пшениця твердих сортів уповільнює зростання в загальнодержавному масштабі є невисока рентабельність через відсутність абсолютно підходять для культивування угідь, для фермерських же господарств рентабельність вирощування твердої пшениці істотно вище.

Сорти твердої пшениці SAATBAU PROBSTDORFER UKRAINE – ніша чи можливість

В сучасних реаліях кожен задумується про перспективи та планує сівозміну з врахуванням здорожчання всіх складових технологій вирощування і в частині посівів зернових колосових культур думки та плани набувають широкого різноманіття… На сьогодні левова частка ринку пшениці припадає на м’які сорти, тверді ж становлять лише 5-8%. Водночас зерно твердої пшениці та продукти його переробки є джерелом білка, життєво важливих амінокислот, вуглеводів, мінеральних елементів і вітамінів, надзвичайно корисних для людини. Вирощування сортів твердої пшениці є нішею, але нішею, яка завжди має високий попит, особливо зважаючи на схожу технологію догляду обох видів і велику різницю в ціні на користь твердої пшениці.

Орієнтація — на зовнішній та внутрішній ринки

Українські макаронні вироби різних видів набувають все більшої популярності завдяки масовості, європейські ж виробники наголошують на поживності та корисності своїх макаронних виробів і відповідно їх високій цінності. Чим же відрізняються підходи? Різниця полягає у сировині: тоді як в Україні таку продукцію виготовляють здебільшого із борошна м’яких сортів пшениці, у Європі для її приготування використовують борошно із пшениці Triticum durum — найтвердішого сорту із найвищим вмістом білка. Це робить її ідеальною для виробництва високоякісних макаронів, булгуру та кускусу. Отже, перший аргумент на користь твердої пшениці — внутрішній ринок, покращення якості харчування — здоров’я нації.

NB: До речі, згідно із затвердженими Урядом України нормами та порядком організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, харчувати дітей у дошкільних закладах необхідно макаронними виробами виключно з твердих сортів пшениці. Тому збільшення площ під відповідними сортами для задоволення внутрішніх потреб — наше найближче майбутнє.

У країнах ЄС пішли далі — тут виробники макаронних виробів для своєї продукції зобов’язані використовувати тільки борошно із сортів твердих пшениць. Цей факт тільки на руку фермерам, котрі планують вирощувати Triticum durum. Зважаючи на перспективу вступу України до ЄС виглядає логічним, що подібні правила діятимуть і в Україні (і не тільки у дитячих закладах). Місцевим переробникам теж доведеться перелаштовуватися на європейські стандарти, тобто, запит на такий продукт зросте в рази навіть на внутрішньому ринку. А поки його не буде у достатній кількості, стрибне ціна на макаронні вироби, що ми вже спостерігали під час Covid у Європі, коли люди масово закуповували вермішелі про запас.

NB: Сьогодні пшениці твердих сортів — преміум продукт на міжнародних ринках. Провідними виробниками твердої пшениці є країни ЄС, що займають 28-36% світового виробництва Triticum durum, решта виробництва зосереджена в Канаді, Туреччині, Сирії, США, Мексиці та країнах Північної Африки.

Станом на 2010 рік в Україні посіви Triticum durum сягали 500 тис. гектарів, при валовому виробництві близько 2 млн тонн. У 2018 році світове виробництво зерна твердих сортів пшениці досягло 35 млн тонн, з яких на українських полях виробляли орієнтовно 30 тисяч тонн. Нині площі ще менші, найперше через те, що Triticum durum в основному вирощували на Півдні та Сході України, які зараз перебувають під тимчасовою окупацією чи в зоні активних бойових дій.

Оскільки попит на пшеницю твердих сортів постійно зростає, посіви Triticum durum поширюються вже майже до Карпатських гір. Глобальне потепління вносить свої корективи як в наше уявлення, так і в реальність підбору сортів для сівозміни.

Прості правила якісного дуруму

Як правильно вирощувати тверді сорти пшениці, щоб збирати якісний багатий урожай, не мати проблем із експортом (бо такий товар заберуть «з руками та ногами») і отримувати прибутки, цікавимося в Антона Косяка, керівника відділу з розвитку продукту «ЗААТБАУ ПРОБСТДОРФЕР Україна».

— В Україні, як і у світі, тверда пшениця, фактично, належить до нішевих культур, адже вітчизняні виробники теж відводять під неї незначний відсоток загальної площі посіву пшениці. На ринку України не так багато й насіння, завдяки якому аграрії забезпечили б ринок цим дефіцитним продуктом, — розповідає Антон Косяк. — Селекційний центр SAATBAU PROBSTDORFER (Австрія) — один із світових флагманів створення асортименту твердої пшениці. Нині у портфоліо української компанії чотири сорти культури: два озимі та два — ярої. Ярі Тамадур та Колліодур вже встигли сподобатися українським фермерам і мають попит серед господарств, які виробляють органічну продукцію або в аграріїв, котрі мають прямі контракти із переробниками.

NB: Зерно твердої пшениці містить більше клейковини і каротиноїдів, а дієтичні та поживні властивості борошна, отриманого з нього, забезпечують йому перевагу у харчовій галузі. Тверда пшениця порівняно з м’якою майже не осипається, менше уражується хворобами та шкідниками, стійкіша до вилягання. На родючих ґрунтах із дотриманням агротехнології дає високі й стабільні врожаї.

На користь озимого сорту твердої пшениці Діадур свідчать й економічні чинники, адже склоподібність їх зерна сягає 90%, що дає можливість отримати більший вихід борошна, особливо — вищих сортів.

Як і більшість сортів Triticum durum, на території України Діадур придатний для інтенсивного вирощування від Півдня до Центрального Сходу, однак у компанії «ЗААТБАУ ПРОБСТДОРФЕР Україна» наводять приклади вигідного культивування їх у Центральній та Західній Україні, і навіть на «глибокому» Поліссі.

— Що більше світла та тепла — чим далі на Схід і на Південь, тим простіше вирощувати тверду пшеницю, отримуючи кращі показники якості. Порівняно із сортами м’якої сорти Triticum durum більш посухостійкі, коренева система рослин сильна, проникає на глибину приблизно 1,8 м, то ж добуває необхідну вологу і гірше переносить надмірне зволоження. Збирати урожай можна за вологості зерна 16–17% і досушувати, щоб зменшити його травмування і уникнути проростання, до якого зерно твердої пшениці менш стійке, ніж м’якої. Тому важливо, щоб під час жнив стояла суха погода. Хоча упродовж двох останніх років у цей період йшли дощі, які ускладнювали збір, однак у підсумку культура все одно залишилася високорентабельною.

Через те, що тверда пшениця погано кущиться й у неї повільніший розвиток на ранніх фазах порівняно з м’якою, треба збільшувати норму висіву.

Час посіву: від початку вересня до початку жовтня.

Рекомендована норма висіву сорту Діадур за ранніх термінів посіву 3,5 – 3,8 млн насінин на 1 га; оптимальних термінів посіву: 4,0 – 4,2 млн насінин на 1 га. Зріджені посіви призводять до зменшення врожайності.

Краще обирати площі на відкритій, добре провітрюваній місцевості, аби уникати застою вологи у посівах.

Урожай та якість зерна прямо залежать не лише від вибору сорту та ґрунтово-кліматичних умов, а й від технології вирощування. На Західній Україні сума температур за вегетаційний період відрізняється порівняно із південним та центральним регіоном, тому там потрібне краще живлення, особливо таке, що впливає на якість — ближче до виходу в трубку і до формування колосу.

Товарний посів твердої озимої пшениці сорту Діадур у ТОВ “Агропромтехніка” (Хмельницька обл., с. Скібнево).

— Під тверду пшеницю рекомендуємо робити інтенсивне живлення, — пояснює Антон Косяк та деталізує: — дослідженнями компанії «ЗААТБАУ ПРОБСТДОРФЕР УКРАЇНА» підтверджено, що найважливішою умовою отримання високих врожаїв зерна твердої ярої пшениці є забезпеченість рослин азотним харчуванням протягом вегетації. Базуючись на цьому, компанія визначила рекомендовані середні норми добрив для сорту Діадур:

1-е внесення: початок вегетації (ВВСН 21-29).

2-е внесення: фаза виходу в трубку (ВВСН 31-32).

3-е внесення: фаза початку колосіння (ВВСН 49-51).

Третє внесення у вигляді добрива у твердій формі має сенс лише за умови дощової погоди чи достатньої вологи у ґрунті, аби забезпечити розчинення гранул та доступність азоту рослинам. Найкраще проводити позакореневе підживлення КАСом із використанням спеціалізованих розпилювачів. Варіанти оптимального розподілення загальної норми азоту за внесеннями, кг/га азоту у д.р.:

У вирощуванні твердої озимої пшениці основну увагу приділяють контролю хвороб. Обробку проти борошнистої роси проводять за необхідності, тому що сорт має хорошу генетичну стійкість, у фазу кінця кущіння – початку трубкування. Можливо одночасно із внесенням гербіциду. Щодо септоріозу, то для нього ідеальні умови, якщо спостерігається тривала підвищена вологість повітря і листовий апарат довгий час перебуває у зволоженому стані. Надзвичайно важлива обробка проти фузаріозу в фазу колосіння та цвітіння культури. Ідеальним є застосування фунгіциду проти фузаріозу у фазу початку цвітіння або максимум протягом 48 годин після закінчення цвітіння.

На Поліссі пшениця — тверда, ще й органічна

Яра тверда пшениця Тамадур на органічних полях Рівненщини.

— Маємо дуже цікавий досвід: минулого року пшеницею твердих сортів селекції компанії SAATBAU PROBSTDORFER були засіяні поля на Рівненському Поліссі, — Антон Косяк, керівник відділу з розвитку продукту «ЗААТБАУ ПРОБСТДОРФЕР Україна», із задоволенням розповідає про вирощування Triticum durum в нехарактерних, здавалося б, для нього умовах. — Попри те, що ми рекомендуємо інтенсивне живлення, сільгосппідприємство, що придбало насіння Тамадур, вирощувало зерно за органічною технологією, сіяли після сої. Отримали урожайність 3,5 т/га — видається на перший погляд, що показник невисокий, але для твердої пшениці, та ще й органічної, це потужний результат, тому що тверда пшениця, по-перше, менш урожайна, ніж м’яка, по-друге, органічний спосіб виключає чимало можливостей інтенсивного живлення та обробок. Скловидність зерна — понад 85% — відсоток непоганий, хоча не ідеальний, оскільки йдеться про зону достатнього перезволоження — там специфічний клімат… Але все одно результат дуже хороший, і виробники ним задоволені.

Якщо на інтенсивній технології фермер досягає високої якості зерна та урожайності, забезпечуючи рослинам належне азотне живлення, то в органіці таких інструментів значно менше. Господарства, що мають гній, вносять його під попередника, завдяки якому в органіці можна покращити показники.

— Наголошу, що це — горох, соя, але найкраще — багаторічні трави: на полях, де попередником упродовж кількох років була люцерна, збирають просто розкішний урожай.

Яка ж вигода?

В Україні ще наприкінці XIX століття тверда пшениця, яку значними обсягами відправляли на експорт, високо цінувалася і коштувала на світовому ринку на третину дорожче від м’якої.

NB: Минулого року ціни на тверду пшеницю, на думку Антона Косяка, видалися дуже привабливими: якщо за зерно м’яких сортів можна було вторгувати 4-4,5 тисячі гривень за тонну, то за зерно твердих сортів платили удвічі більше. Останніми роками, зауважив представник «ЗААТБАУ ПРОБСТДОРФЕР Україна», різниця в середньому становила в межах 20%.

Як не дивно, в наші часи різновид однієї із найпоширеніших у світі культур потрапив до категорії унікальних нішевих продуктів. Нині тверді сорти пшениці — перспективний напрям для українських господарств, націлених на економічну стабільність, а якісне насіння та технологічні особливості вирощування від лідера європейського насіннєвого ринку — надійний фундамент для багаторічного успіху.