У легенях є шість трубчастих систем: бронхи, легеневі артерії та вени, бронхові артерії та вени, лімфатичні судини.
Легені складаються з альвеол. Стінки альвеол мають один шар епітеліальних тканин і обплетені густою мережею кровоносних капілярів. Така будова альвеол забезпечує газообмін між повітрям, що міститься у легенях, і кров'ю.
На внутрішній поверхні Л. розміщені ворота, через які проходять бронхи, легеневі артерії, легеневі вени, нерви та лімфатичні судини. Зовні Л. вкриті сполучнотканинною оболонкою — плеврою, що складається з 2 листків: внутрішній листок зростається з тканиною Л., а зовнішній — зі стінками грудної порожнини.
Легені людини мають вигляд конуса, верхівка якого обернена догори, а основа (лат. basis pulmonis) прилягає до діафрагми, спереду, збоку та ззаду — до грудної стінки, присередньо — до органів середостіння та до хребтового стовпа. Права легеня об'ємніша приблизно на 10 % за ліву, а також товстіша та коротша за неї.
Плевра — це серозна оболонка, що покриває легені (легенева плевра [вісцеральна], внутрішню поверхню грудної стінки та діафрагми (паріетальна плевра). Плевральна поверхня вистелена одношаровим мезотелієм.
Права легеня розділена на три частки, а ліва – на дві. Ліва легеня менша правого, так як зліва багато місця займає серце.
Леге́ні (лат. púlmo, pulmónes; грец. pneumon) — органи повітряного дихання у деяких риб (наприклад, дводишні), наземних хребетних і у людини. Легені розташовуються в передньому відділі порожнини тіла, а у ссавців і людини — в грудній порожнині, відокремленій від черевної порожнини …