На думку М. Й. Байтіна, правова система – це сукупність внутрішньо організованих і взаємопов'язаних, класово однорідних і спрямованих до спільних цілей правових явищ, кожне з яких у межах єдиної структури виконує свою специфічну службову роль [2].
Правова система — це комплекс взаємозалежних і узгоджених юридичних засобів, призначених для регулювання суспільних відносин, а також юридичних явищ, що виникають унаслідок такого регулювання (правові норми, правові принципи, правосвідомість, законодавство, правові відносини та ін.).
Основні структурні елементи системи права:
- норма права;
- інститут права;
- підгалузь права;
- галузь права.
Право — сукупність загальнообов'язкових правил (норм), що охороняються силою держави; один з елементів, на які спирається правління в державі, феоді, банді та подібних утвореннях.
Зокрема науковець зазначає, що структура правової системи включає такі елементи: суб'єкти права; правові норми та принципи; правові відносини, правова поведінка, юридична практика, режим функціонування правової системи; правова ідеологія, правова свідомість, правові погляди, правова культура; зв'язки між вказаними …
Німецькі вчені К. Цвайгерт і Г. Кьотц поклали в основу класифікації правових систем критерій "правового стилю"[2, с. 101].
Тому тип (сім’я) правової системи — це сукупність національних правових систем держави, які мають загальні риси, що виявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку, домінуючих форм (джерел) і принципів …