Референдум про незалежність України 1991 року: Донбас голосував “за”

На питання “Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?” ствердно відповіли 28 млн. 804 тис. українців або 90,32% з тих, хто взяв участь у голосуванні.

Несподівані результати

Як згадував тодішній представник України в ООН Геннадій Удовенко, тоді “навіть найоптимістичніші оптимісти не думали про те, що така величезна кількість людей проголосує “за” на референдумі”.

“Це було несподівано для всіх. Я пригадую, як В’ячеслав Чорновіл говорив: “Ну, хоча б ми отримали 50 відсотків плюс один голос “за”,- розповідав пан Удовенко в інтерв’ю виданню “Тиждень”.

1 грудня 1991 року разом з референдумом відбулися перші в історії України президентські вибори. Переміг Леонід Кравчук

“Настрій в українському суспільстві був таким, що відіграти назад уже ніхто не зміг. Бо переважна більшість українців була за незалежність України, за створення своєї національної держави”, – описував настрої суспільства член Проводу “Народного руху” Іван Заєць.

83% “за” на Донбасі

Попри те, що рекордну підтримку “Акт проголошення незалежності” отримав у традиційно проукраїнських західних регіонах – Івано-Франківська і Тернопільська області – більше 98%, Донбас також сказав незалежності України “так” – понад 83% в Донецькій та Луганській областях.

Навіть в Криму “за” незалежність за проголосували 54%.

При цьому участь в голосуванні на сході взяла значна частина населення – 2,9 млн. в Донецькій області, і 1,6 млн. в Луганській, та 1 млн. в Криму.

Разом з тим політолог Володимир Фесенко закликає не мати ілюзій щодо результатів референдуму 1991 року на Сході України.

Відомість про результати референдуму 1991 року

“Не треба зараз мати ілюзії, що всі були щирими українцями і всі щиро підтримали незалежність України – ні. Це не був вибір між незалежністю і продовженням членства в СРСР. У тих, хто був проти незалежності – у них не було альтернативи. Було очевидно, що СРСР вже розпався. Треба було підтвердити вже очевидне, що країна є незалежною”, – вважає пан Фесенко.

На думку керівника “Центру прикладних політичних досліджень”, у людей на Донбасі, які голосували тоді за незалежність “були певні ілюзії, що незалежність принесе економічний добробут, що стане краще жити”.

“Згодом було розчарування, що швидких змін не відбулося. Якби референдум відбувся в 1993-1994 роках, то результати були б не такими високими”, – розповів політолог в коментарі ВВС Україна.

Водночас президент Петро Порошенко у своїй вітальній промові до 23-ї річниці референдуму назвав 1 грудня “днем єднання українців довкола ідеї державності, демократії, європейської інтеграції”.

Українська демографія: що змінилося за 25 років

У 1991 році в Україні проживало 51,944 млн осіб, а станом на 1 січня 2016 – 42,760 млн осіб.

Найбільше українців було у 1993-му році – 52,244 млн осіб. Саме на цій цифрі базувалася реклама одного із популярних телеканалів, яку й досі пам’ятають більшість українців.

Втім, як пояснює ВВС Україна директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова, до всіх цифр, які стосуються української демографії, треба ставитися обережно.

Дані за 2015-2016 роки подаються без урахування “тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя”, також досить приблизними є дані щодо неконтрольованих Києвом територій на сході країни.

“Крим прибрали ще у 2015 році. Прибрали тому, що Держстат не може гарантувати точність інформації, і це стосується не тільки демографії, по територіях, що непідконтрольні Україні. Крім Криму з переважної більшості індикаторів прибрали і тимчасово окуповані території (Донбасу. – Ред.)”, – каже пані Лібанова.

Отже точніше буде сказати, що населення України скоротилося на 8 мільйонів осіб.

“Вичерпаний потенціал”

Як і 25 років тому, жінок в Україні більше, ніж чоловіків.

Майже не змінилася кількість осіб, яким за 60 – у 1991 році їх було 9,631 млн, а у 2016 – 9,417 млн.

Однак разюче скоротилася кількість дітей – майже удвічі у порівнянні із 1991 роком: з 13,225 млн – до 7,614 млн.

У 1991 році в Україні народилися 630 тис. немовлят. У 2015 – 411 тис. Проте за відносними показниками народжуваність в Україні майже вийшла на рівні 25-річної давнини. Якщо у 1991 році на тисячу українців народжувалися 12 немовлят, то у 2015 – 10,7.

Найгірші показники народжуваності припадали на 1999-2002 роки – тоді в Україні народжувалося менше 400 тис. немовлят. Найменший показник народжених на кожну тисячу осіб – лише 7,7 – був зафіксований у 2001 році.

Елла Лібанова вважає, що в Україні вичерпаний потенціал демографічного зростання.

“Для того, щоб покоління батьків чисельно заміщувалося поколінням дітей, треба, щоб на одну жінку припадало 2,13-2,15 дитини. В Україні стільки не народжується із 60-х років минулого сторіччя. Та й у жодній країні Європи не народжується. І кожне наступне покоління чисельно є меншим за попереднє. У найгіршому році – це був 2001 рік – було трохи більше 1. Зараз показник становить 1,5”.

Демографи попереджали про цю проблему вже давно, каже Елла Лібанова. Отож, коли у 1991 року кількість померлих в Україні вперше перевищила кількість народжених, “до незалежності це не мало жодного стосунку”.

За два роки після того відбулася певна “компенсація” за рахунок тих, хто повертався до свого українського коріння після розпаду СРСР. І у 1993 році населення України досягло свого максимуму – понад 52 млн осіб.

“Але ми попереджали, що як тільки вичерпається оце “етнічне підґрунтя”, міграція припиниться. Вона і припинилася. І з 1994 року у нас відбувається абсолютне скорочення чисельності населення”, – каже Елла Лібанова.

Народжувати – пізніше, дитинство – без бабусь

За роки незалежності майже удвічі – з 13,9 до 7,9 на тисячу населення – зменшилася смертність немовлят до року. Це непогані цифри, вважає пані Лібанова, однак каже, що на це вплинули, зокрема, зміни в методиці підрахунку:

“У 1991 році живо народженою вважалася дитина, яка важила 1 кг, довжиною 35 см, яка зробила самостійно хоча б один вдих. Тепер ми перейшли на європейську статистику, у якій є єдиний критерій – дитина має важити 500 г. Тобто, багато з тих, кого ми сьогодні вважаємо живими, за попередньою статистикою вважалися просто мертвонародженими”.

Нині в Україні народжується 1,5 дитини на одну жінку

За останні 25 років українці стали пізніше заводити дітей.

У 1991 році жінки народжували переважно у віці 20-24 років. Тих, хто народжував у 25-29 років було удвічі менше.

У 2015-му кількість породіль у цих двох вікових групах майже зрівнялася. Крім того, зараз в Україні майже удвічі частіше народжують ті, кому 30-34 роки. Це майже удвічі частіше, ніж 25 років тому.

“Сучасна українська родина спочатку соціалізується, а потім народжує дитину. Тобто, спочатку набуває освіту, професію, шукає роботу, якось влаштовується із житлом”, – пояснює Елла Лібанова і вважає, що ці зміни на краще.

“Медики, безперечно, кажуть, що це дуже погано, бо їм краще, щоб народжувала молода жінка, у якої ще немає нічого поганого в анамнезі. Взагалі, за радянських часів у 28 років жінку називали називали “старая первородящая”. Але для жінок це не означає нічого поганого. Вона здобуває освіту, стає на ноги. Я абсолютно переконана, що жінка, якій десь 30 років, дасть дитині більше, ніж та, якій 20 років. Вона просто розумніша, вона сумлінніше до цього ставиться. Інше питання, що інститут бабусь, який у нас зажди існував, потроху сходить нанівець. Але це також неминуче”.

Смертність: зарано і забагато

У Європі єдиним чинником скорочення населення є занизька народжуваність, натомість в Україні діє ще один чинник – зависока смертність, говорить Елла Лібанова.

У 1991 році в Україні померло 669 тис. осіб, у 2015 – 594 тис. осіб. Піковими у смертності серед українців були 1999-2009 роки, коли в Україні помирало понад 700 тис. людей на рік, найбільше – у 2005 році, коли померли 782 тис. осіб.

Найпоширенішою причиною смерті залишаються хвороби системи кровообігу.

Скільки було українців 1991 року

Понад 52 мільйони жителів, гроші номіналом в 1 000 000, інфляція понад 10 000%, мільйони українських мігрантів за кордоном. І понад 13 тисяч загиблих у війні на сході України. Це лише деякі із цифр часів незалежної України.

Іноді вони можуть бути красномовнішими за слова. ВВС News Україна пропонує поглянути, якою була і якою стала країна за 30 років незалежності.

Скільки українців

Кількість населення України:

41,588 млн у 2021 році (без Криму та непідконтрольних територій Донбасу)

Джерело: Державна служба статистики

Суто арифметично, за 30 років незалежності України її населення скоротилося на понад 10 млн людей.

За даними Держстату, у 1991 в Україні жили 51,944 млн. А на початок 2021 – 41,588 млн осіб.

Показник 2021 року не враховує населення анексованого Росією Криму та непідконтрольних Києву районів Донбасу. До анексії Криму і окупації Донбасу у 2014-му Держкомстат повідомляв про 45,426 млн жителів України.

Найбільше українців було у 1993-му році – 52,244 млн.

Україна старішає

Кількість дітей в Україні у віці від 0 до 17 років:

Джерело: Державна служба статистики

На додачу до скорочення, населення України стрімко старішає.

І це видно, як би парадоксально це не лунало, з кількості українців віком від 0 до 17 років.

Якщо у 1991-му їх було 13,225 млн, то у 2021 – 7,459 млн. Тобто, майже удвічі менше.

За ті ж 30 років кількість пенсіонерів в Україні також скоротилася, але не так різко. До того ж за час пенсійної реформи пенсійний вік підвищився, тож нині, наприклад, жінки у 59 років ще не є пенсіонерками, тоді як у 1991-му вже чотири роки, як були б.

Кількість пенсіонерів в Україні:

Джерело: Державна служба статистики, Пенсійний фонд

Якщо у 1991 році в Україні було 13,1 млн пенсіонерів, то на початок 2021 – 10,96 млн.

І весь цей час переважна більшість їх були серед найменш забезпечених верств населення.

Середня пенсія в Україні

110 карбованців у 1991 році

Джерело: Пенсійний фонд, Державна служба статистики

У 1991 році середня пенсія за віком становила 110 карбованців – ще старого, радянського зразка. За офіційним курсом Держбанку СРСР це було близько 61 долара, за комерційним курсом – близько трьох доларів.

Через рік, у 1992-му, середня пенсія українців вже дорівнювала 5 137 купоно-карбованців, або близько 25 доларів за офіційним середньорічним курсом.

Через інфляцію у 1994-1995 роках пенсіонери отримували сотні тисяч купоно-карбованців пенсії.

У 1996 році, коли запровадили національну валюту – гривню, пенсіонерам платили в середньому 39 гривень пенсії, або близько 21 долара.

У 2021 середня пенсія становить 3 778 гривень, що дорівнює приблизно 140 доларам.

Щоб зрозуміти, багато це чи мало, варто подивитися на середні заробітки українців.

Скільки заробляють українці

На кінець 1991 року середня зарплатня в Україні, згідно із офіційною статистикою, дорівнювала в середньому по економіці майже 480 карбованців. За офіційним курсом – це перевищувало 260 доларів, а за реальним комерційним – не дотягувала і до 20.

У листопаді 1992 Україна отримала свою першу тимчасову валюту – купоно-карбованці, а разом із нею й офіційний курс до долара, який становив 403 крб/дол. Проте середній курс за весь рік становив, за даними НБУ, майже удвічі менше – 208 карбованців за долар.

Звісно, на той момент були й інші – сірі та чорні – курси валютного ринку, а зарплату починали видавати не лише “живими грошима”.

Але якщо керуватися лише офіційними даними, то середній місячний дохід українця того року становив 6 505 карбованців або близько 31 долара, якщо рахувати по середньому курсу.

У 1993 цифр у зарплатах українців додалося, проте в перерахунку на тверду валюту середня зарплата становила близько 35 доларів.

Утім, це досить умовні розрахунки, якщо взяти до уваги, що офіційний курс впродовж року шалено стрибав, а зарплата зростала від десятків тисяч до сотень тисяч.

Перед грошовою реформою у 1995 українці були мільйонерами і в середньому заробляли по 7,3 млн карбованців на місяць, це дорівнювало близько 50 доларам.

Середня зарплата в Україні

14300 грну червні 2021- року

Джерело: Державна служба статистики

У червні 2021 середня зарплатня українців становила 14,3 тис гривень – близько 520 доларів.

Гіперінфляція та найбільші гроші України

Якщо ви думаєте, що нинішні 10% інфляції – це багато, варто згадати перші роки незалежності України.

У 1992-му інфляція становила понад 2 000%, у 1993-му – перевищила 10 000%.

Загалом, з січня 1991 року до вересня 1996, коли було запроваджено гривню, ціни в Україні зросли приблизно у 95 тисяч разів.

Найвища інфляція в Україні

10 256% індекс споживчих цін за 1993 рік

Дані Державної служби статистики

Сплески інфляції були і у кризовому 2008 році, коли ціни зросли на понад 22%, і у 2014-2015 роках, коли українська економіка намагалася оговтатися від перших наслідків російської анексії Криму та конфлікту на Донбасі. Тоді ціни зросли на майже 25% та понад 43% відповідно.

Гіперінфляція вимагала і гіпергрошей. Найбільший номінал купюри, що існував в Україні за 30 років, був один мільйон (1 000 000 000) карбованців. Купюру надрукували у 1995 році. І вона проіснувала лише до вересня 1996.

До цього, із 1992 року, українці мали купюри 1 000, 100 000, 500 000 карбованців.

Найбільші гроші України

1000000000 – найбільший номінал карбованців, в обігу з 1995 року

Під час грошової реформи 1996 року 100 тисяч карбованців обмінювали на 1 гривню.

Скільки виробляє країна

Рахунок валового внутрішнього продукту – всього, що виробляє країна – за 30 років її існування вимірювався і в мільярдах, і в трильйонах, а також у кількох національних валютах.

У 1990-му – році, що передував незалежності – ВВП становив 167 млрд карбованців. А у 2020 – останньому році, за який є повні офіційні дані – понад 4 трлн гривень.

Тому показовішим, очевидно, буде ВВП, розрахований у доларах.

Якщо брати дані Світового банку, то від 1990 до 2020 року ВВП України майже подвоївся – від майже 81,5 млрд доларів до понад 155,5 млрд доларів.

ВВП України

167 млрд крб у 1990 році ($81,457 млрд)

4,194 трлн грн у 2020 році ($155,582 млрд)

Дані Державної служби статистики та Світового банку

Але, як казав третій президент України Віктор Ющенко, “ВВП на хліб не намажеш”. І тому більш красномовним буде показник валового національного доходу на душу населення, – тобто це все, що вироблено та отримано як дохід та “намазано на хліб” кожного українця.

За підрахунками Світового банку та ОЕСР, цей показник зріс за 30 років у більше ніж удвічі – із 1610 доларів на людину у 1990 році до 3540 доларів – у 2020.

Валовий національний дохід на душу населення на рік:

Певним показником доходів українців, які далеко не завжди є офіційними, можна вважати кількість авто, яке за роки незалежності поступово перетворювалося із того, що можна було “дістати” до того, що можна купити.

За даними інформаційно-аналітичної групи AUTO-Consulting, якщо у 1991 рік на 1000 жителів України було лише 58 авто, то до 2021 цей показник зріс у понад чотири рази і нині становить 245 авто на 1000 жителів України.

Кількість автомобілів на 1000 жителів:

Дані Інформаційно-аналітичної групи AUTO-Consulting

Київ має значно вищий показник – майже удвічі більший, ніж загалом по Україні – 407 авто на 1000 жителів.

Нація мігрантів

Очевидно, “середня температура по палаті” не дає уявлення про справжні доходи українців.

За даними Світового банку, частка найбідніших у загальних доходах за роки незалежності України зросла – із 8% до 9,7%.

Тож багато українців шукали роботу і доходи за кордоном.

Суперечка щодо кількості заробітчан точиться роками, адже українці можуть працювати за кордоном як офіційно (і таких дедалі більше), так і як студенти чи навіть туристи.

За даними, оприлюдненими директором Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Еллою Лібановою у липні 2021 року, за кордоном нині перебуває від 3 до 5 млн українських мігрантів. При цьому, на думку науковця, українці їдуть за кордон не тільки через низькі доходи в Україні, але й через те, що вони “не бачать майбутнього України”.

2-5 млн українців живуть і працюють за кордоном

За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень, міністерства економіки

Водночас міністр економіки Олексій Любченко заявляв, що точну кількість громадян, які працюють за межами України, підрахувати неможливо. Він каже про 2-3 мільйони українців.

Урядовець заявляв також, що Україна є лідером у Європі за кількістю працездатного населення, яке працює за кордоном.

Найбільше українців працює у Польщі. За словами українського посла в цій країні Андрія Дещиці, сьогодні там працює майже 1,5 мільйона українців і навчаються орієнтовно 50 тисяч студентів.

За ці роки українські заробітчани стали і найбільшими інвесторами в українську економіку.

За даними Нацбанку, у 2020 році, попри пандемію і карантин, сума приватних грошових переказів до України перевищила 12 млрд доларів.

Грошові перекази в Україну у 2020 році

$12,12 млрдобсяг приватних переказів традиційними та неформальними каналами

При цьому у карантинний 2020 рік прямі іноземні інвестиції взагалі витікали з країни, а у докарантинному 2019-му вони були удвічі меншими, ніж перекази від мігрантів.

Анексія Криму та конфлікт на Донбасі

Українці не лише шукали кращої долі за кордоном. Від березня 2014 року, коли Росія анексувала Крим, а згодом почалася війна на Донбасі, вимушеними переселенцями всередині самої України стали майже 1,5 млн українців.

Кількість вимушених переселенців з Донбасу і Криму на квітень 2021

1 464 628 переселенців з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей та АР Крим

Дані Міністерства соціальної політики України

Втрата територій обернулася для України і втратою життів. Від квітня 2014 року до 30 червня 2021 року загинули понад 13 тисяч людей. Такі дані наводить Радіо Свобода з посиланням на Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

До цієї цифри входять цивільні, військові Збройних Сил України та члени сепаратистських військових угруповань.

За даними Управління Верховного комісара ООН, серед загиблих – щонайменше 3 900 цивільних осіб, приблизно 4 200 українських військових та приблизно 5 800 членів озброєних груп сепаратистів.

Жертви конфлікту на Донбасі від квітня 2014

понад 13 000 людей загинули:

4 200 українських військових

5 800 членів озброєних груп сепаратистів

Дані Управління Верховного комісара ООН з прав людини

Крім того, під час семи років війни на сході України, за різними підрахунками, по обидва боки лінії розмежування були поранені від 29 600 до 33 600 людей.

У 1986 році Україна стала місцем наймасштабнішої техногенної й екологічної катастрофи через аварію на Чорнобильській АЕС.

За роки незалежності на ліквідацію наслідків аварії, виведення станції з експлуатації, виплати ліквідаторам та чорнобильцям пішли десятки мільярдів.

Лише перетворення зруйнованого четвертого реактора ЧАЕС на безпечний об’єкт коштувало понад 2 млрд євро. Саме стільки коштувало спорудження нової “Арки” над зруйнованим четвертим реактором Чорнобильської АЕС, яка запобігатиме тому, щоб радіація не потрапляла у навколишнє середовище впродовж 100 років.

Окрім України до фінансування будівництва нового укриття долучилися понад 45 міжнародних донорів та ЄБРР.

Вартість “Арки” над ЧАЕС

€2,1 млрд коштувало спорудження нового “саркофагу” над зруйнованим четвертим блоком ЧАЕС

Новий безпечний конфайнмент ЧАЕС – найбільша з коли-небудь побудованих рухомих наземних конструкцій. Його довжина 165 м, ширина 257 м, висота 108 м і загальна вага 36 тис тонн.

Будівництво “Арки” почалося в квітні 2012 року, її здали в експлуатацію у липні 2019.

Менше викидів. Але чому

За 30 років є один показник, зниження якого, здавалося б, має свідчити про дуже позитивні тенденції в Україні. Йдеться про викиди вуглецю на душу населення.

За даними Світового банку, вони скоротилися у понад три рази – із 13,27 тонни на душу населення у 1990 році до 4,15 тонни у 2020.

метричні тонни на душу населення:

З іншого боку, таке екологічне “досягнення” можна пояснити радше не кращими очисними спорудами, застосуванням новіших технологій чи відмовою від викопаного палива, а скороченням частки промисловості в економіці країни.

Виробляти чи торгувати

За даними того ж Світового банку, частка доданої вартості промисловості у ВВП України за роки незалежності скоротилася удвічі – від 43% у 1990 році до 21% у 2020.

Натомість утричі зросла частка зовнішньої торгівлі – із 21% у 1992 до 66% ВВП у 2020.

Тобто українці стали менше виробляти, але більше торгувати.

Частка промисловості та завнішньої торгівлі у ВВП

43% частка промисловості, додана вартість, 1990

21% частка зовнішньої торгівлі, 1990

21% частка промисловості, додана варість, 2020

66% частка зовнішньої торгівлі, 2020

Дані Світового банку, ОЕСР

При цьому українці стали як більше продавати за кордон, так і більше купувати звідти, – частки як експорту, так і імпорту зросли приблизно однаково. Якщо 30 років тому вони становили 28 та 29% від ВВП країни, то нині – 39 та 40% відповідно.

Нація, що читає, чи цифрова країна

За 30 років незалежності видавництво книжок на душу населення скоротилося приблизно у 30 разів.

Якщо у 1990 році в Україні різними мовами видавали 3,8 книжки на одного мешканця країни, то у першому кварталі 2021 року лише 0,13 книжки на одного мешканця.

Падіння видання книжок почалося у 1994 році, коли на одного українця припадала приблизно 1 книжка.

За понад останніх 15 років цифри коливалися від 0,4 до 1,6 книжки на людину.

Кількість книжок

3,8 книжок видавалося у 1990 на одного українця

0,13 книжки видавалося на одного українця у І кв. 2021 року

Дані Книжкової палати України та Української асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів

Станом на 1991 рік в Україні було близько чотирьох тисяч книгарень. Зараз, за даними Олександра Афоніна, голови Української асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів, трохи більше ніж 200. До закриття книгарень, крім інших чинників, у 2020-2021 додалися і кілька коронавірусних карантинів.

А от чого зовсім не було у 1991 – так це мобільних телефонів та інтернету.

Нині ж, за даними операторів та Держстату, в Україні є майже 54 млн абонентів мобільного зв’язку, тобто їхня кількість на 12 мільйонів перевищує загальну чисельність жителів України.

А за даними Світового банку, кількість мобільних телефонів на 100 українців перевищує 130.

Кількість абонентів мобільного зв’язку

53,7 млн абонентів мобільного зв’язку було в Україні за підсумками 2020 року

Дані Державної служби статистики, Київстар, Vodafone, Lifecell

Перший мільйон користувачів Інтернету в Україні з’явився у 2007 році.

За даними маркетингової компанії Kantar Україна, у 2020 році 79% українців у віці 12-70 користувалися інтернетом.

Світовий банк дає трохи нижчу цифру користувачів інтернету – 62,6% населення.

Скільки українців користуються інтернетом

62,6-79% – частка українців, які користувалися інтернетом у 2020 році

Дані Світового банку, маркетингової компанія Kantar, комунікаційної групи PlusOne, міністерства цифрової трансформації України, Держстату.

Водночас, за даними міністерства цифрової трансформації, 40% українських шкіл, 92% бібліотек та 37% лікарень сьогодні ще не мають доступу до оптичного інтернету.

Окрім того, 3 мільйони людей живуть у селах, де підключення до оптичного інтернету взагалі відсутнє. А це майже як населення таких країн, як Грузія чи Естонія.

Найпопулярнішими соціальними мережами в Україні є Facebook – (16 млн користувачів) та Instagram (15 млн користувачів).