Русалонька Аріель

Аріель (англ. Ariel) — вигаданий персонаж і герой 28-го повнометражного мультфільму компанії Волта Діснея «Русалонька», знятого в 1989 році. Згодом він з’являється в серіалі-приквелі (1992—1994), продовженні direct-to-video Русалонька 2: Повернення до моря (2000) та приквелі Русалонька: Початок історії Аріель (2008). У всіх офіційних анімаційних появах та супутніх товарах Аріель озвучена актрисою Джоді Бенсон [1] . Аріель також є четвертою принцесою Діснея та третьою з них за старшинством (разом з Авророю та Жасмін). Їй 16 років і вона єдина не людського походження, а також, єдина з принцес, котра стала матір’ю.

В Аріель блакитні очі, довге червоне волосся, зелений хвіст і бузковий топ-купальник з мушель, вона є 7-ю донькою короля Тритона і королеви Афіни. Спочатку жила в Атлантиці [2] [3] (підводне королівство русалок і русалів) зі своїми друзями, крабом Себастьяном і рибкою Флаундером. Згодом побралася зі своїм рятівником — принцом Еріком, і в них народилась донька, Мелоді [4] .

Персонажа створено на основі казки Ганса Крістіана Андерсена, «Русалонька», але була переписаною, для адаптації історії в стрічці 1989 року. Аріель отримала змішані відгуки від критиків; деякі, такі як Time критикують її надмірну «відданість» Еріку, тоді як інші, такі як Empire, вихваляють її бунтівний характер, на противагу попереднім принцесам Діснею.

Oops something went wrong:

Хто такі строковики та яка їх чисельність в Україні у 2024 році

Строкова служба — вид військової служби, яку проходять з метою здобуття військово-облікової спеціальності.

Строковики — це люди, що проходять строкову (військову) службу в пунктах постійної дислокації військових частин. Їхнє завдання – набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту України.

Скільки строковиків в Україні 2024

У лютому 2023 року Уряд скасував призов на строкову військову службу. Розпорядження буде діяти впродовж усього воєнного стану.

Попри скасування призову на строкову службу, на період дії воєнного стану під мобілізацію потрапляють усі чоловіки віком від 18 до 60 років. Вони вважаються військовозобов’язаними.

За даними КМУ Про затвердження чисельності громадян України , що підлягають призову на строкову військову службу, найбільше призовників було у 2019 році.

Тоді підлягали призову майже 34 тис. осіб. У період з квітня до червня призвали 18 752 осіб. До лав ЗСУ відправили 18 тис., до Національної гвардії – 9 552, до Держспецтрансслужби – 1,4 тис. осіб. Також 5 тис. призовників відправили до Держприкордонслужби.

Призову у 2020 році підлягали 30 030 осіб. 16,5 тис. військових направили до ЗСУ, 10 430 осіб — до Національної гвардії.

Навесні 2021 року призвали 14 246 осіб, під час осіннього призову – на тисячу менше.

Якщо розглядати кількість строковиків в Україні у попередні роки, то у 2018 році у період з жовтня до грудня призивали 17 960 осіб, а під час першого призову – 15 190 осіб. До Збройних сил відправили 18 тис. осіб.

У 2017 році кількість строковиків становила 27 595 осіб. Майже 17,5 тис. відправили до ЗСУ, до Національної гвардії – 8,7 тис.

Призову у 2016 році підлягали 30,5 тис. громадян, половину з них направили до Збройних сил. До лав Державної прикордонної служби призвали 4 тис. осіб.

У 2015 році призову підлягали 33 132 українці. До Збройних сил України направили 20 тис. осіб, до Національної гвардії – 11 130 осіб. У період з квітня до червня призвали 21 тис. осіб, інших призвали у листопаді.

Аріель

Аріе́ль (Аріє́ль) ― четвертий за величиною супутник (див. Супутники планет) Урана. Ймовірно утворився з акреційного (див. Акреція) диска, що оточував планету відразу після її формування з протопланетної газової хмари (як і всі великі супутники Урана).

Зміст

Історична довідка

Відкрито 24.10.1851 Вільямом Ласселлом (1799–1880, Велика Британія). Названо на честь сильфа з поеми А. Поупа «Викрадення локона», а також духа, який служив Просперо в творі В. Шекспіра «Буря».

Характеристика

Характеристики добового обертання

Екваторіальна площина Урана майже перпендикулярна до площини його орбіти (кут нахилу дорівнює 97,8о). Площина орбіти Аріеля практично збігається з екваторіальною площиною Урана. Це приводить до сильних сезонних змін в умовах освітленості Аріеля (тривалість сезону на Урані та його супутниках дорівнює майже 21 земний рік). Відтак на кожному полюсі Аріеля 42 роки триває полярна ніч і 42 роки ― полярний день, причому Сонце під час сонцестоянь на полюсах (почергово) майже досягає зеніту.

Умови для спостережень

Для земного спостерігача Аріель є непростим для спостерігання об’єктом через велику різницю блиску з Ураном (майже в 3 000 разів) та невелику максимальну кутову відстань від нього ― 12,5″.

Діапазон змін фазового кута Аріеля для земного спостерігача ― у межах від 0º до 3º. Візуальна зоряна величина в середній опозиції 14,47m. Фазовий інтеграл становить близько 1,05.

Орбітальні характеристики руху

Велика піввісь орбіти дорівнює 191 020 км, ексцентриситет орбіти ― 0,0012 (тобто орбіта Аріеля практично колова). Нахил орбіти до екваторіальної площини Урана ― 0,26°. Орбітальний сидеричний період обертання Аріеля дорівнює 2,52 доби (60 год 29 хв), при цьому орбітальний сидеричний період синхронізований з його осьовим сидеричним періодом за рахунок дії припливних сил з боку Урана, отже Аріель завжди повернутий до планети однією стороною (як і Місяць до Землі).

Орбітальна швидкість руху Аріеля дорівнює 5,57 км/с. Це майже вшестеро перевищує відповідний показник для Місяця.

Орбіта Аріеля повністю лежить усередині магнітосфери Урана. Тому з його веденою півкулею постійно стикаються частинки магнітосферної плазми планети, швидкість руху яких набагато більша за орбітальну швидкість Аріеля (період обертання плазмових частинок дорівнює періоду осьового обертання Урана ― 17 год 14,5 хв). Ймовірно це зумовлює потемніння веденої півкулі Аріеля.

Фізичні характеристики

Майже правильна куляста форма. Габаритні розміри 1 162,2 × 1 155,8 × 1 155,4 км. Середній радіус ― (578,9 ± 0,60) км (0,0908 земного). Площа поверхні становить 4 211 300 км², об’єм супутника ― 812 600 000 км³, маса ― (1,353 ± 0,120) ∙ 1021 кг (1,8 % від маси Місяця). За таких значень маси й об’єму середня густина Аріеля ―(1,592 ± 0,15) г/см³. Це означає, що супутник складається приблизно з рівних частин льоду й щільніших порід. Породи можуть складатися з каменю й вуглецевого (див. Вуглець) матеріалу, зокрема з високомолекулярних органічних сполук ― толінів. Можливо, Аріель диференційований на кам’яне ядро й крижану мантію. Теоретичні розрахунки показують, що маса ядра (якщо воно є) має становити близько 56 % маси Аріеля, а радіус ядра ― 64 % від його радіуса (близько 372 км).

Друга космічна швидкість з поверхні Аріеля становить 0,558 км/с. Нахил осі обертання до площини орбіти практично дорівнює нулю. Максимальна температура на поверхні супутника в підсонячній точці на екваторі дорівнює 85 К (на затемненій стороні температура може знижуватися до 55 К). Приведені значення температури є теоретично розрахованими, а не безпосередньо виміряними.

Геологічні характеристики поверхні

Геометричне альбедо поверхні Аріеля дорівнює 0,53, він ― найсвітліший із супутників Урана. Поверхня Аріеля демонструє сильний опозиційний ефект: за збільшення фазового кута від 0° до 1° відбивна здатність зменшується з 53 % до 35 %.

В Аріеля складний рельєф поверхні (густо всіяна кратерами, ділянками, які пересічені обривами, каньйонами й хребтами гірськими). Найбільший кратер ― Йангоор ― 78 км у діаметрі. У всіх великих кратерів на поверхні супутника плоске дно й центральний пік (результат реакції кори на удари метеоритів). Південний полюс Аріеля оточує сильно кратерована область ― найбільша й найстаріша ділянка на його поверхні. Чимало багатокутних кратерів.

На поверхні Аріеля (окрім сильно кратерованих ділянок) є великі області, де мало ударних кратерів. Це свідчить про геологічну активність супутника (принаймні, у відносно недавньому минулому). Джерелом енергії для геологічної активності на такому невеликому космічному тілі радше за все було припливне нагрівання за рахунок гравітаційної (див. Гравітація) взаємодії з Ураном.

Каньйони вкривають практично всю поверхню Аріеля, яку вдалося сфотографувати космічному апарату «Вояджеру-2». За формою каньйони подібні до широких грабенів. Поверхня супутника в багатьох місцях укрита відкладеннями дуже світлого матеріалу, напевно, інею. Висота стінок рифтових (див. Рифт) долин досягає 10 км. На фото, зроблених «Вояджером-2», грабени поблизу термінатор (в астрономії)|термінатора (в астрономії) залиті гладким матеріалом, імовірно, винесеним з надр за допомогою кріовулканізму (див. Вулканізм). Найдовша система каньйонів Аріеля ― так звані каньйони Качина (протяжність понад 620 км). Числені смуги пересічених місцевостей на поверхні Аріеля часто перетинаються каньйонами ( можуть бути результатом реакції кори супутника на розривну напругу, яка виникла в ранню епоху формування його поверхні під час остигання).

За допомогою інфрачервоної спектроскопії на поверхні Аріеля виявлено лід, а також вуглекислий газ (CO2).

Дослідження космічними апаратами

Майже всі (на 2020) дані про рельєф Аріеля зібрано 1986, коли систему Урана пролітав космічний апарат «Вояджер-2». Тоді він зміг сфотографувати лише 35 % поверхні супутника. Більше жоден космічний апарат з ним не зближувався. Проліт «Вояджера-2» збігся з літнім сонцестоянням у південній півкулі Аріеля, при цьому майже вся північна півкуля була в тіні, тож її сфотографувати не вдалося (див. фото).

Мінімальна відстань між зондом й Аріелем становила 127 000 км. У ліпших знімків супутника розділення близько двох кілометрів на піксель.

Додатково

Зараз в Аріеля немає орбітального резонансу зі жодним із супутників Урана, але в минулому, ймовірно, був резонанс 5 : 3 з Мірандою.

Література

1. Thomas P. C. Radii, shapes, and topography of the satellites of Uranus from limb coordinates (англ.) // Icarus. 1988. Vol. 73, № 3. Рp. 427–441.
2. Hillier, J.; Squyres, Steven Thermal Stress Tectonics on the Satellites of Saturn and Uranus// Journal of Geophysical Research 1991. 96 (E1): 15. Рp. 665–74.
3. Jacobson R. A.; Campbell J. K.; Taylor A. H. and Synnott S. P. The Masses of Uranus and its Major Satellites from Voyager Tracking Data and Earth based Uranian Satellite Data // The Astronomical Journal. 1992. Vol. 103, №. 6. Рp. 2068–2078.
4. Аріель // Астрономічний енциклопедичний словник/ За заг. ред. І.А.Климишина, А.О.Корсунь. Львів, 2003. С. 27.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Аріель // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/ Аріель (дата звернення: 27.02.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.03.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів