Травневі хрущі

Хрущі або травневі жуки – лат. Melolontha hippocastani, представники типу членистоногі, належать до класу комахи. Хрущі з’являються навесні, найчастіше в кінці квітня – травні. Якщо в цей час уважно придивитися до молодої ще невисокою траві, то можна помітити, як-то тут, то там вилазять з землі після зимівлі жуки і злітають у повітря. У тихі теплі весняні вечори хрущів можна спостерігати дуже часто. Вони сідають на дерева, особливо на березу, кінський каштан, клен, яблуню, грушу і обгризають на них листя, іноді догола. Якщо в цей час цвітуть сади, то хрущі сідають на квіти і пошкоджують їх. Вдень ці жуки зазвичай непомітні: вони сидять на деревах, вчепившись за гілки ніжками.

Будова травневого хруща

Тіло хруща, як і тіло річкового рака і павука-хрестовика, покрите хітиновим панциром. Тіло і кінцівки хруща членисті. Уже за цими ознаками видно, що жук належить до типу членистоногих. Але тіло його розчленоване інакше, ніж у річкового рака і павука. Воно розділене на три відділи: голову, груди і черевце. Груди складається з трьох члеників, а черевце – з восьми.

Кінцівки у хруща, як і у інших комах, розташовані на голові і грудях. На черевці у комах кінцівок немає.

Зовнішня будова травневого хруща

Як і у всіх комах, у хруща є три пари ніг, по одній парі на кожному з трьох члеників грудей. Кожна нога складається з декількох рухомих члеників і закінчується кігтиками, якими жук чіпляється за листя та кору дерев. Крім того, передніми ніжками жук риє землю, куди самки відкладають яйця. Ось чому ці ніжки дуже сильні й міцні нагадують скребки.

Коли травневий жук сидить спокійно, з трьох грудних члеників у нього видно лише перший. До двох іншим члениками грудей прикріплені дві пари крил. Крила жуків не однакові за своєю будовою і значенням. До другого членика грудей, прикріплені тверді бурі надкрила, а до третього – пара великих напівпрозорих літальних крил. Як у всіх жуків, у хруща тільки задні крила служать для літання. Передні крила підтримують тіло жука під час польоту. Перед польотом жук піднімала надкрила і починає посилено дихати. Набравши повітря, жук розправляє крила і злітає в повітря. Травневий жук – незграбне комаха, літає він повільно, важко і то в основному вечорами.

Внутрішня будова травневого хруща

Рот хруща розташований на нижній стороні голови. Шматочки рослинної їжі, які жук відгризати і роздрібнюють щелепами, через рот потрапляють в глотку. З глотки їжа надходить у довгий стравохід, частина якого, розширюючись, утворює зоб. Потім їжа потрапляє в жувальний шлунок. У жувальному шлунку хруща, як і у річкового рака, є тверді хітинові платівки, які приводяться в рух за допомогою особливих м’язів. Ці платівки остаточно перетирають їжу. З жувального шлунка їжа невеликими порціями потрапляє в середню кишку, так званий травний шлунок. Тут під впливом травних соків їжа перетравлюється і в рідкому вигляді всмоктується. Чи не переварені залишки їжі із середньої кишки потрапляють в задню кишку, що закінчувалася анальним отвором. Цей отвір знаходиться на кінці черевця. Через нього залишки не перевареної їжі виводяться з тіла комахи.

Органи почуттів травневого хруща

В зовнішньому середовищі травневий жук орієнтується за допомогою органів почуттів. Ці органи перебувають у нього на голові. У комах вони розвинені краще, ніж у тих тварин, яких ми вивчали раніше. У жука є органи дотику, нюху і зору. Довгі вусики грають у жука роль органів нюху. Переважно за допомогою нюху, хрущі відшукують їжу. Нюх у комах добре розвинене. Іноді хрущі в пошуках їжі прилітають до одиночних деревах на відстань понад кілометр. Органами дотику у хруща, як і у інших жуків, є щупики ротові придатки. Ними хрущі обмацують їжу.

Добре розвинене у хруща та зір. Опуклі очі поміщаються у нього з боків голови. Як і в раку, очі в хруща складні. Кожне око складається приблизно з 8000 окремих очок. У інших комах їх ще більше. У бабок їх буває до 20 000, а у деяких метеликів навіть до 27 000. Кожен вічко бачить окремо лише частина того чи іншого предмета. Всі ж разом вони дають загальне уявлення про навколишній світ. Так як окремі вічка звернені в різні боки, жук відразу бачить все, що відбувається навколо. Таким чином, складний очей є добре розвиненим органом зору, що особливо важливо для таких незграбних комах, як травневий жук.

Органи дихання травневого хруща

Дихальні органи хруща, як і всіх інших комах, не схожі на органи дихання раків та інших тварин. Як правило, комахи живуть на суші. Вони дихають атмосферним повітрям.

Тому у них зникли зябра, характерні для раків, як водних тварин.

У тілі хруща, як і всіх інших комах, є багато найтонших трубочок, по яким повітря розходиться до всіх органів. Ці дихальні трубочки називаються трахеїт. У тіло комахи повітря надходить через особливі отвори з боків тіла, які називаються дихальця. Дихалец у хруща 9 пар. Вони розташовані на членики грудей і черевця. У стінках трахей є спіральні хітинові нитки. Це забезпечує вільний доступ повітря до кожного органу, у всі тканини тіла хруща.

Органи кровообігу травневого хруща

Кисень надходить до органів тіла через трахеї. На відміну від інших тварин у комах кров розносить по тілу тільки поживні речовини від органів травлення. Тому кровоносна система комах має досить просте будову.

Кров у комах безбарвна. Так само, як у річкового рака, серце хруща знаходиться на спинній стороні тіла. Воно нагадує довгу трубочку і складається з ряду окремих камер. Від камер відходять в сторони, прикріплені до них м’язи. Завдяки цьому камери можуть скорочуватися і переганяти кров вперед у довгий кровоносну судину – аорту. З аорти кров тече далі не по замкнутих трубкам – кровоносних судинах, – як у багатьох інших тварин і у людини, а безпосередньо витікає в проміжки між органами і розтікається по тілу. Надалі кров знову збирається в серце через отвори в камерах. Таким чином, подібно річкового раку і молюсків, травневий жук, як і всі комахи, має незамкнену кровоносну систему.

Органи виділення травневого хруща

У тому місці, де середня кишка комахи переходить в задню кишку, в кишечник відкривається пучок найтонших, нітеобразних звивистих трубочок. Це видільні органи. У видільні трубочки з крові, яке заповнює порожнину тіла, надходять шкідливі речовини, винесені кров’ю з тканин і органів тіла. За трубочках ці речовини потрапляють в кишечник, а звідти назовні.

Нервова система травневого хруща

Нервова система хруща та інших комах схожа з нервовою системою раку, але має більш складну будову. Як і в раку, вона розташована на черевній стороні тіла і має вигляд черевного нервового ланцюжка. Навколо глотки вона утворює окологлоточное нервове кільце. Однак, на відміну від раку, нервові вузли не розміщені рівномірно по всьому тілу, а зливаються в кілька великих вузлів. У зв’язку з сильним розвитком органів чуття окологлоточное нервове кільце досягає особливо великих розмірів.

Злиття нервових вузлів і великі розміри окологлоточного нервового кільця вказують на більш високу ступінь організації комах в порівнянні з ракоподібними тваринами. У комах ми зустрічаємося з найбільш складними серед всіх безхребетні проявами нервової діяльності. Це виявляється часто в дуже складних інстинктах і поведінці цих тварин.

Інстинкти являють собою дуже складні рефлекси. Вони виробляються у тварин у процесі їх історичного розвитку і є однією з форм пристосування до умов життя.

Харчування травневого хруща

Спереду на голові хруща розташована пара членистих вусиків, витягнутих у довгі платівки. Цим ознакою комахи відрізняються від раків, що мають дві пари вусиків, і павукоподібних, зовсім їх не мають. По краях рота розташовані видозмінені кінцівки – ротові придатки, що мають вид хітинових платівок. Їх три пари. Вони утворюють жувальні органи хруща, пристосовані для живлення твердої рослинною їжею (поїдання листя і т. д.). З числа цих органів перша пара – верхні щелепи чи жували, – грає особливо важливу роль при живленні. Хрущі харчуються рослинною їжею. Вони об’їдають листя дерев. Друга пара ротові придатків називається нижніми щелепами. На них є по одному членистих щупики. Третя пара зрослася і утворює так звану нижню губу. Від неї також відходить пара щупиків. Зверху рухливі ротові придатки прикриті невеликий платівкою – верхньою губою. Хрущ відгризати їжу жували і частково нижніми щелепами. Нижні щелепи роздрібнюють їжу, а нижня туба підтримує її. Обидві пари щупиків безперервно обмацують і посувають їжу до рота. Якщо відрізати травневого жука щупики, він не зможе є.

Розмноження травневого хруща

Подібно до всіх інших членистоногих, травневий жук розмножується виключно статевим шляхом. Хрущі – роздільностатеві тварини. У самок розвинені яєчники, що складаються з тонкостінних трубочок, наповнених напівпрозорими жіночими статевими клітинами – яйцями. Самки хруща відкладають яйця в грунт, зариваючись на глибину 20 – 30, а іноді і 50 см. Кожна самка відкладає до 70 досить великих яєць.

Відклавши яйця, самки тут же, в землі, гинуть. Насінники самців мають вигляд двох довгих звивистих трубочок білого кольору. Самці гинуть раніше, ніж самки.

Розвиток травневого жука. Кожне покоління хруща живе від трьох до п’яти років. Тривалість життя кожного покоління хруща залежить від географічної широти місцевості, від кліматичних умов, зокрема температури, і від кількості їжі.

На Україні і в Молдові, розвиток хруща може тривати три роки, а на півночі збільшується іноді до п’яти років. За цей період часу хрущі проходять складний шлях розвитку.

Личинки хруща

Через місяць-півтора після того, як були відкладені яйця, з них виходять личинки, які живуть у землі три-чотири роки. Таких червоподібний личинок у народі на Україні називають «борознякамі». Вони зовсім не схожі на дорослих хрущів. Личинки пристосовані до життя в грунті. Завдяки червоподібний форми тіла вони в ній легко пересуваються. Подібно до більшості живуть у темряві тварин, личинки хрущів мають біле забарвлення. Очі в них відсутні. За допомогою сильних, схожих на щипці, верхніх щелеп личинка хруща риє землю і перегризає коріння рослин, якими вона харчується. Голова і ноги личинки хруща покриті міцним хітиновим панциром, що має захисне значення.

У перший рік свого життя личинки хруща харчуються різними рослинними залишками, а на другий, і особливо на третій рік життя перегризають коріння різних рослин і підгризають коренеплоди.

Личинка росте, кілька разів линяє і в кінці останнього року життя в землі, в червні – липні, переходить в наступну стадію розвитку, перетворюючись на лялечку. За зовнішнім виглядом лялечка нагадує жука, але вона безбарвна, м’яка, з дуже короткими крилами. Лялечка не пересувається і не зростає, але під її покривами відбуваються складні процеси: розвиваються крила, ноги та інші органи, характерні для дорослої комахи.

Через один – два місяці (у кінці липня – у серпні) лялечки перетворюються на дорослих жуків. Хрущі залишаються зимувати в грунті і лише на наступну весну виходять із землі.

Для травневого жука характерний розвиток з повним перетворенням. При повному перетворенні з яйця спочатку розвивається червоподібні личинка, яка за своєю будовою різко відрізняється від дорослої комахи. Личинка росте, після чого перетворюється на лялечку і, нарешті, у доросле комаха. Розвиток з повним перетворенням, як у хрущів, властиво і багатьом іншим комахам – жукам, метеликам, кімнатним мухам і т. д. Наявність червоподібний стадії личинки у розвитку хруща та інших жуків, а також метеликів, мух і багатьох інших комах, показує, що комахи в процесі історичного розвитку виникли від черв’яків.

Хрущі (хрущі): опис роду, чим живляться, де живуть

Красиві, просто величезні комахи, які знайомі кожному з дитинства, − хрущі. Коли вони летять, то лунає гучний гул, дзижчання, яке ніби грізно попереджає всіх: стережися, інакше вкушу! Але жуки ці наскільки великі, настільки і нешкідливі для людей. Личинка травневого жука — заповітна снасть для будь-якого рибалки, на неї клює добротна риба. Про цих комах ми і розповімо в основному змісті публікації, вони досить цікаві.

Опис роду та його характеристика

Рід травневих хрущів відноситься до сімейства пластинчатоусых. «Ім’я» своє комашка отримала з-за активізації життєдіяльності з останніх днів квітня і початку травня.

Опис роду варто почати з будови тільця комахи. Воно досить велике, від 0,17 до 0,32 див. Складається з 3 частин: голови, грудей і черевця. Форма овальна, а колір варіюється від чорного до темно-коричневого з червоним відтінком, хітиновий панцир виступає захистом від травм.

• Жук наділений надкрила, що захищають спину і нижні крила, створені для польоту. Коли жук злітає, він піднімає вгору жорсткі надкрила.
• Голова невелика, як б втягнута, чого комаха здається сутулою.
• Травневі хрущі — дуже волохаті створення. Шерстка покриває тіло комахи так густо, що часом приховує основне забарвлення. Волоски кольором відрізняються − в одних особин вони білясті, в інших — жовті і навіть сірі. На голові і грудях розташована найгустіша «шерсть», а по надкрыльям стирчать ріденькі, поодинокі волоски.
• На черевці хруща є невеликі отвори, які відповідають за надходження повітря в організм.
• Членисто ніжок у цієї комахи три пари. Передні — найпотужніші, з яскраво вираженими частинами, на гомілках є від 2 до 3 зубців. Інші дві пари лапок більш тонкі, в порівнянні з першими. Кінцівки жука теж покриті волосками, особливо густо вони поширені на верхніх ділянках. На кінчиках ніжок помітні щільні кігтики, трохи відігнуті назад.
• Очі у жука опуклі, складної будови — кожен складається з безлічі простих глазиков, що дає комасі гострий зір і великий кут огляду, а це важливо при польоті.
• Над органами зору травневого жука розташовуються вусики, які нагадують «брежнєвські брови»! Вони виконують функцію нюху. З довгих вусиків (10 члеників) відходить віялоподібна булава, яка складається з семи пластинок у самців, і шести — у самок.
• Ротовий апарат у описуваного комахи жує типу, саме він дозволяє жуку швидко і просто розправлятися навіть з самими міцними і жорсткими корінням. Біля рота розташувалися кілька пар ротових придатків. Перша — жувала. Друга — нижні щелепи, а третя, зрощена, перетворилася в губу, обрамлену щупиками, придвигающими ближче їжу.

Серед садових шкідників хрущ стоїть далеко не на останньому місці. Небезпечні для культур і статевозрілі екземпляри, і їх молодь — личинки.

• Хітиновий спинний щит красивий, глянсовий, у деяких представників на ньому розташований пунктирний малюнок. Пигидий (трикутний виступ в кінці черевця) у самців більш розвинений, у самочок — слабкий.

Багато плутають травневого жука з іншим, не менш великим, зеленим, і називають його бронзовкой. Між тим, це абсолютно різні види, і запропоноване у статті опис хруща дозволить вам розрізняти їх.