Обмін білків.

Як відомо, білковий обмін координує, регулює та інтегрує більшість хімічних перетворень в організмі. Саме з станом білків пов’язане виникнення та розповсюдження збудження, скорочення м’язів, транспорт кисню, властивості крові, імунний захист, передача спадкової інформації та ін. Крім цього, білки є джерелом енергії: 1 г білків при розщепленні в організмі дає 4,1 кілокалорії (ккал) або 17,2 кілоджоулів (кДж) енергії. Слід пам’ятати, що 1 ккал = 4,2 кДж.

Синтез білків організму відбувається з 20-ти амінокислот, 1/3 частина яких утворюються із білків їжі, а 2/3 мають ендогенне походження, тобто утворюються із власних білків організму при розпаді клітин, що відмирають. Всі амінокислоти умовно поділяються на дві групи: незамінні до складу яких відносять 10 амінокислот, а саме: лізін, лейцин, ізолейцин, валін, триптофан, треонін, гістідін, аргінін, метіонін і фенілаланін.

Решта амінокислот є такими, що можуть замінюватись іншими або синтезуватись в організмі. При відсутності в їжі незамінних амінокислот можуть спостерігатись різноманітні порушення синтезу білків організму, що особливо шкідливо для росту і розвитку дитячого організму. Так, наприклад, при недостачі у їжі амінокислоти лізину затримується ріст дитини, виснажуються її м’язи; нестача валіну приводить до розладу рівноваги дітей і так далі.

їжа, білки якої містять увесь необхідний для синтезу білків організму набір із 20-ти амінокислот, вважається повноцінною (наприклад, білки яєць, м’яса, молока, риби то що), а решта — неповноцінною (білок кукурудзи, пшениці, картоплі та інших продуктів, переважно рослинного походження).

Перетворення білків їжі в організмі відбувається у два етапи: перший етап полягає у гідролізі білків до амінокислот; другий — у синтезі з амінокислот власних білків організму.

Продукти перетравлення білків (амінокислоти) в організмі про запас не накопичуються. У зв’язку з цим, якщо з їжею потрапляє білків менше, ніж потребує організм, то потреби пластичного обміну будуть задовольнятися за рахунок ендогенних білків, що може призвести до білкового голодування і виснаження організму.

При надмірному вживанні білкової їжі, надлишок амінокислот буде дезамінуватись, а хімічні радикали цих перетворень стануть створювати глікоген і далі розпадатися до моноцукрів з виділенням енергії (це має місце, коли організм витрачає багато енергії, наприклад, при фізичних навантаженнях у спортсменів). Розпад надлишкових амінокислот звично йде шляхом відщеплення аміногрупи від амінокислоти з утворенням отруйного аміаку, вуглекислого газу і води, Аміак потрапляє у кров, доставляється до печінки і тут перетворюється на сечовину та у складі сечі виводиться нирками із організму. Із надлишкових амінокислот може також синтезуватись жир і, як наслідок, відбуватись ожиріння всього організму.

В зв’язку з тим. що кінцевим продуктом всіх білкових перетворень ( азот, то стан білкового обміну в організмі зручно характеризувати співвідношенням кількості азоту, що виводиться з організму (наприклад, з сечею) і тією кількістю азоту, яка потрапляє в організм з білками їжі за добу. В результаті можна отримати показник азотистого балансу, який буває позитивним або негативним. При позитивному азотистому балансі кількість азоту, що потрапляє в організм з їжею перебільшує кількість того, що видаляється, то б то йде наростання кількості білків в організмі. Таке явище має місце у дітей, що ростуть, у спортсменів при наростанні у них маси скелетних м’язів, а також у вагітних жінок та у людей, які набирають масу тіла або видужують після хвороби. При негативному балансі в організм потрапляє азоту менше, ніж виводиться. Це властиво для людей, які втрачають вагу, для хворих і пристарілих людей, а також для людей, які мають білкове голодування. При повноцінному поміркованому харчуванні має місце азотиста рівновага.

Руйнування білків в організмі і виведення азоту з сечею не припиняється навіть при відсутності білків у їжі. При безбілковій дієті за добу руйнується приблизно 331 мг власних білків на 1 кг маси тіла. Для людини з масою тіла 70 кг це становить 23.2 г і називається “коефіцієнтом зношування”. Таким чином, кількість білків в складі їжі, необхідних для покриття коефіцієнту зношування за добу в середньому становить 23-25 г і називається білковим мінімумом. Якщо тривалий час людина вживає лише мінімальну кількість потрібних білків, настає негативний азотистий баланс. Для нормального функціонування організму дорослих людей необхідний білковий оптимум, який досягається при вживанні 100-110 г білка за добу (при значних фізичних навантаженнях—до 130-140 г).

Діти, які ростуть, потребують додаткової кількості білків у їжі (4-5 г на 1 кг маси тіла на добу). Молодші школярі у 6-7 років в середньому потребують до 70 г чистого білка на добу, старше 7 років — 75-80 г.

Важливо, аби діти отримували тільки оптимальну кількість повноцінних білків. При надлишках білкової їжі у дітей зникає апетит, порушується кислотно — лужний баланс, збільшується виведення азоту з сечею і калом.

Центр регуляції білкового обміну розташований в гіпоталамусі проміжного мозку. Активність нейросекреторних клітин цього центру передається гіпофізу, а той, в свою чергу, своїми гормонами впливає на обмін речовин та на активність інших залоз. Так, наприклад, соматотропний гормон гіпофізу (гормон росту) затримує білки (азот) в організмі і стимулює зростання розмірів і маси всіх органів. Гормони щитовидної залози (тироксин і трийодтиронін) стимулюють синтез білку і ріст тканин. Гормони надниркових залоз (гідрокортизон і кортикостерон) стимулюють синтез білків у печінці і сприяють його розпаду у м’язовій і лімфоідній тканинах, тобто регулюють обмінні процеси.

Білки в організмі людини — все, що потрібно про них знати

Що таке білки? Це поживні речовини, які необхідні для росту і відновлення клітин, а також для правильного функціонування організму. Вони знаходяться в усьому тілі – у м’язах, кістках, шкірі, волоссі і тканинах. Оскільки наше тіло не здатне накопичувати білок, важливо щоденно отримувати достатню його кількість з їжі. В цій статті розкажемо про те, в яких продуктах вони містяться і які функції виконують.

Білки складаються з амінокислот, які є їх будівельними блоками. Частину з них наш організм здатен виробляти самостійно, вони називаються замінними . А також є амінокислоти, які можуть бути отримані тільки завдяки певним продуктам, оскільки тіло не може їх синтезувати. Як ви могли здогадатися, вони отримали назву незамінних . До них відносяться:

• гістидин
• ізолейцин
• лейцин
• лізин
• метіонін
• фенілаланін
• треонин
• триптофан
• валін

В свою чергу білки поділяються на повноцінні і неповноцінні.

Повноцінними вважаються ті, до складу яких входять всі незамінні амінокислоти. Їх містять продукти переважно тваринного походження: м’ясо, птиця, яйця, молочні і кисломолочні продукти.

До неповноцінних відносяться білки, і яких відсутня хоча б одна з вищенаведених амінокислот. Як можна зрозуміти з назви, головним джерелом даного виду білка є овочі, фрукти, бобові, крупи, злаки, горіхи тощо.

Відмінність повноцінних і неповноцінних білків і продукти, в яких вони містяться

Функції білка в організмі

Для чого потрібні білки? Разом з жирами і вуглеводами , вони грають важливу роль в роботі організму, виконуючи наступні функції:

• Будівельну. Білки є основним структурним матеріалом всіх клітинних мембран.
• Каталітичну. Практично всі біохімічні реакції протікають завдяки білкам-ферментам. Наприклад, пепсин – травний фермент у шлунку, допомагає розщеплювати білки після вживання їжі.
• Рухову, адже робота м’язів, кісток, наш загальний стан напряму залежить від вживання білків.
• Транспортну. Наприклад, гемоглобін транспортує кисень через кров.
• Захисну. Антитіла – це білки, які виробляються імунною системою, які допомагають виявляти патогени і боротися з інфекціями.
• Гормональну. Білки гормонів координують функції організму, наприклад, інсулін контролює концентрацію цукру в крові, регулюючи поглинання глюкози клітинами.
• Пластичну. Наприклад, колаген і еластин грають важливу роль для з’єднувальних тканин.
• Рецепторну. Білки грають важливу роль в міжклітинних зв’язках і передачі сигналів.

Значення і функції білків в організмі людини

Скільки білка потрібно вживати на добу?

Згідно досліджень , вчені рекомендують споживати на день таке співвідношення білків – 0,8 г на 1 кг вашої ваги. Таким чином, людина з 70 кг повинна отримувати не менше 56 грамів білка на добу.

Але цей показник все ж відносний, оскільки люди, які ведуть активний спосіб життя і регулярно відвідують спортзал, потребують більшу їх кількість. Також дослідження стверджують, що вживання білків вище за норму йде на користь людям похилого віку, адже вони схильні до втрати м’язової маси.

При цьому не забувайте враховувати загальну формулу співвідношення білків. жирів і вуглеводів. В раціоні повинно бути 25-35% білків, 25-35% жирів і 30-50% вуглеводів.

Усереднена формула співвідношення білків, жирів і вуглеводів в денному раціоні

Відмінності білків рослинного і тваринного походження

Тваринні білки – ті, які містяться в продуктах, які ми отримуємо завдяки домашній худобі і риболовлі (різні види м’яса і птиці, риба і морепродукти, яйця, молочна і кисломолочна продукція). Вони вважаються повноцінними джерелами білка в їжі, оскільки містять всі незамінні амінокислоти, що необхідні організму для ефективного функціонування.

• Вітамін B12. Бере участь в синтезі ДНК і формування нервових волокон.
• Вітамін D. Міститься в жирній рибі, яйцях і молочних продуктах і краще засвоюється в даному вигляді, хоча його містять і деякі рослини. Бере участь в обміні речовин і сприяє кращому засвоєнню кальція.
• Докозагексаєнова кислота (ДГК) – це важливий компонент омега-3 , який міститься в жирній рибі. Він корисний для роботи мозку і його складно отримати з рослинних джерел.
• Гемове залізо. Міститься в м’ясі (переважно червоному), печінці і рибі. Воно допомагає в процесі обміну киснем, впливає на загальне самопочуття і роботу мозку.
• Цинк. Міститься в джерелах тваринного білка, таких як яловичина, свинина і баранина. Від нього залежить стан шкіри, волосся, нігтів і яким буде процесс оновлення клітин.

Візьміть до уваги, що не все м’ясо корисне. Наприклад, червоне м’ясо яловичини, свинини, баранини, телятини, слід вживати в обмеженій кількості.

Також уникайте обробленого м’яса (бекон, сосиски, ковбаси, м’ясне асорті).

Продукти, які містять білки рослинного і тваринного походження

На відміну від білків тваринного походження, рослинні містяться в бобах, горіхах, крупах, овочах, соєвих продуктах та ін. Вони вважають неповноцінними, оскільки в них відсутня одна або кілька незамінних амінокислот, які потрібні організму. Найчастіше хм не вистачає метіоніна, триптофана, лізина і ізолейцина. Саме тому дієтологи і лікарі наполягають на збалансованому харчування, щоб отримувати повний комплекс поживних речовин.

Чи можуть вегани і вегетаріанці отримувати необхідну кількість білка тільки з продуктів рослинного походження? Так. Крім того, дослідження показують, що завдяки цьому вегетаріанці часто мають нижчу масу тіла, більш низький рівень холестерину і артеріального тиску.

Джерела рослинного білка для вегетаріанців

Якщо ви не вживаєте продукти тваринного походження, ваше головне завдання – підібрати раціон, який забезпечить організм всіма необхідними компонентами.

Ви повинні враховувати, що, наприклад, рис містить замало лізина, щоб вважатися повноцінним джерелом білка. Але вживаючи його з квасолею або салатом з сочевицею, ви отримаєте всі дев’ять незамінних амінокислот.

Які продукти рослинного походження містять велику кількість білків?

• Кіноа – це зерно без глютену, яке містить 8 грамів білка на 1 приготовану чашку (185 грамів). До складу крупи входить багато корисних мінералів, в тому числі магній, залізо і цинк.
• Тофу – сир, який виготовляється з соєвого молока. Вживання 85 г дає приблизно 8 г білка. Містить кальцій, калій і залізо.
• Гречана крупа. Одна чашка (168 грамів) вареної гречаної крупи дає приблизно 6 грамів білка. Є джерелом багатьох важливих мінералів, включаючи фосфор, марганець, мідь, магній і залізо.
• Спіруліна – різновид синьо-зелених водоростей. 1 столова ложка (7 г) висушеної спіруліни дає 4 г білка. Вона багата на антиоксиданти і є джерелом кількох вітамінів групи В, міді і заліза.
• Насіння чіа. Дві столові ложки (28 г) насіння дають 4 грами білка. Є гарним джерелом Омега-3, заліза, кальція. магнія і селену.
• Рис і боби – класичне поєднання, яке є джерелом повноцінного білка. Одна чашка (239 г) риса і бобів дає 12 г білка і 10 грамів клітковини.
• Горіхи. Наприклад, 30 г мигдалю дають 6 грамів білка, майже стільки ж міститься в 30 г смаженого стейку рібай.

Продукти рослинного походження, які містять багато білка

Навіщо вживати продукти, які містять білок?

Дослідження показують, що високе споживання білка збільшує харчовий термогенез – енергію, що витрачається організмом на поглинання, перетравлювання і засвоєння їжі. А також дарує відчуття ситості і наповненості, адже білок знижує рівень гормону голода – греліна. Крім того, підтримує належний рівень pH і баланса рідини.

Вживння достатньої кількості білка допомагає підтримувати м’язову масу і сприяє зростанню м’язів при регулярних силових тренуваннях. Сприяє зниженню кров’яного тиску, який є причиною серцевих нападів, інсультів і хронічних захворювань. Формує імуноглобуліни (антитіла) для боротьби з різними інфекціями.

Більшість довгострокових досліджень показують, що рослинний і тваринний білок приносять користь для здоров’я кісток, зберігаючи кісткову масу з віком і зменшуючи ризики отримання переломів.

Амінокислоти беруть участь абсолютно в усіх процесах, які відбуваються в організмі, тому вживання білків дуже важливе для повноцінної його роботи.

Білки в складі організма

Дефіцит білка може призвести до наступних наслідків:

Симптоми дефіцита білка включають в себе:

• виснаження м’язової тканини
• набряки (найчастіше рідина накопичується в ногах та щиколотках)
• анемія (неспроможність крові доставляти достатню кількість кисню в клітини)
• повільне зростання у дітей та ін.

Низький рівень білка також може бути ознакою інших серйозних проблем, пов’язаних з печінкою, нирками або серцем.

Тілу важливо отримувати всі амінокислоти, адже кожна з них виконує різні функції і нестача тих або інших компонентів рано чи пізно може негативно вплинути на самопочуття.

Чи допомагає вживання білкової їжі в процесі схуднення?

Є багато переваг, які пов’язані з високим вживанням білка в процесі схуднення:

• Запобігає втраті м’язової маси на дієті з обмеженням калорій. Напевно всі чули, що для тих, хто хоче мати рельєфне тіло з чітко промальованими м’язами, рекомендують після тренування вживати молочні шейки, сир, яйця або протеїнові коктейлі.
• Дослідження показують, що білок збільшує витрату енергії більше, ніж будь-який інший макроелемент.
• Збільшення вживання білка призводить до відчуття ситості, меншій кількості перекусів, зниженню вживання калорій і в результаті – до втрати ваги.
• Заміна вуглеводів і жирів на білок запобігає ожирінню і прискорює метаболізм , збільшуючи кількість калорій, які спалюються, на 80-100 в день більше звичайного.
• Білкове харчування допомагає не тільки скинути вагу, але й утримати результат в довгостроковій перспективі. В одному з досліджень , яке тривало рік, 130 досліджуваних з надмірною вагою дотримувалися різних дієт, одні обмежили себе в калоріях, які споживаються, а інші – підвищили вміст білка в раціоні. В результаті друга група втратила на 53% більше жира, ніж перша.

Найголовніше, що на відміну від жирів і вуглеводів, у випадку з білками, вам не потрібно обмежувати себе в їх вживанні. Така дієта не про обмеження, а про збалансованість, тому викликає набагато менше стресу у організма.

Щоб дитина була здоровою: скільки білків, жирів, та вуглеводів має бути у її тарілці

Для нормального росту та функціонування дитячого організму важливо отримувати поживні речовини з їжі. Йдеться про білки, жири та вуглеводи.

Вуглеводи

Вуглеводи забезпечують людський організм необхідною енергією, а також є джерелом клітковини, вітамінів (насамперед, фолієвої кислоти, вітамінів групи В) та мінералів (зокрема, цинку, магнію, калію, селену та заліза).

Вуглеводи мають складати 45-65% від добового раціону. Для того, щоб отримати необхідну кількість вуглеводів, дитині достатньо з’їдати 4-5 порцій овочів та фруктів на день (1 порція – це один овоч чи фрукт вагою 80-100 г) та 3 порції зернових продуктів (1 порція в сухому вигляді каші чи макаронів – як кулак, 1 шматочок цільнозернового хліба).

Важливо пам’ятати, що вуглеводи бувають прості та складні. Прості вуглеводи – це ті, які складаються з мінімальної кількості структурних елементів і засвоюються організмом дуже швидко. Це цукор у будь-якому вигляді: рафінований цукор, варення, мед, шоколад, газовані напої, будь-яка випічка, солодкі фрукти, соки.

Саме тому рекомендуємо робити акцент саме на складних вуглеводах. Складні вуглеводи містять у собі клітковину, яка важлива для нормального функціонування шлунково-кишкового тракту. Вона перешкоджає швидкому всмоктуванню глюкози в кишківнику, що дає змогу отримувати енергію з їжі поступово і на тривалий час. Окрім того, клітковина є поживним середовищем для розвитку корисних бактерій у кишечнику . Складні вуглеводи містяться в овочах, фруктах, цільнозернових кашах та хлібі, в макаронах з твердих сортів пшениці.

Білки

Білки забезпечують клітини організму будівельним матеріалом, входять до складу гормонів та травних ферментів, а також беруть участь у транспорті кисню. Для дітей старше 4 років частка білків має складати 10-30% від добового раціону.

Білки також бувають двох видів – тваринного та рослинного походження. Важливо знати, що частка тваринного білка має переважати над рослинним і складати 65-70% всього денного раціону. Тому що тваринний білок, на відміну від рослинного, містить весь спектр необхідних незамінних амінокислот, важливих для нормального розвитку дитячого організму. Гарними джерелами тваринного білка є нежирне м’ясо, птиця, риба, молочні продукти та яйця. Рослинний білок міститься у таких продуктах, як соя та бобові: маш, горох, квасоля і сочевиця.

Жири

Завдяки жирам відбувається транспорт вітамінів в організмі, утворюється енергія та навіть виробляються деякі гормони. З їжею діти мають отримувати рослинні та тваринні жири.

Найкориснішим жиром або жирними кислотами є ті, які містяться у риб’ячому жирі. Вони носять назву Омега-3 поліненасичені жирні кислоти, вони зменшують ризик багатьох захворювань, включаючи серцево-судинні, неврологічні, запальні, поліпшують багато важливих функцій в організмі. Для отримання Омега-3 у достатній кількості необхідно вживати дві порції по 200 г жирної морської риби на тиждень, наприклад, оселедця чи лосося.

Рослинні мають переважати над тваринними та становити 3-4 порції на день, або не менше 20% від добового калоражу. Для орієнтира – одна порція це жменя горіхів чи насіння, половинка авокадо або 1 ч. л. рослинної олії. Джерелами рослинних жирів є горіхи, насіння та олії з них, оливкова олія, авокадо.

Більшість тваринних жирів належать до групи насичених. Якщо протягом тривалого часу споживати велику кількість продуктів, багатих на них, це може призвести до інфаркту або інсульту в дорослому віці. Важливо слідкувати за споживанням дитиною таких жирів. Їх частка має становити не більше 10%, це приблизно 20 г на день. Тваринні жири містяться у жирному м’ясі, салі, вершковому маслі, вершках, молоці чи сметані.

Окремо варто сказати про категорію трансжирів – сполук, утворених промисловими виробництвами з метою збільшення терміну придатності продуктів. Вони входять до складу чи не всіх магазинних солодощів: морозива, цукерок, пончиків, крекерів, печива, пирогів, панкейків, тортів та тістечок. Трансжири дуже небезпечні, бо підвищують ризик розвитку захворювань серцево-судинної системи у дорослому віці.

Відмова від відповідальності. Ця стаття має ознайомлювальний характер. Перш ніж вживати той чи інший продукт, проконсультуйтеся зі своїм сімейним лікарем або дієтологом.