Справжня легенда – Шевроле Імпала 67 року

Шевроле Імпала є культовим американським повнорозмірним автомобілем. Він випускався підрозділом корпорації Шевроле. Свою назву автомобіль запозичив у африканської антилопи, яка відрізняється швидкістю і статтю. Машина із зображенням граціозної тварини на капоті повністю виправдовує власну назву.

У 1960-1970-х роках ця машина була номером один практично для всіх американців. Абсолютний рекорд з продажу належить Шевроле Імпала: більше мільйона примірників за рік. Залізна завіса того часу не дозволила нашим співвітчизникам ближче познайомитися з автомобілем і стати його шанувальниками.

Моделі Імпалу 67 року вироблялися в декількох варіаціях: чотиридверні седани, універсали і хардтопи, дводверні хардтопи, купе і моделі з відкритим верхом. Найбільшим попитом користувалися дводверні купе і хардтопи, а чотиридверні моделі більше використовувалися як сімейне авто.

Модель Шевроле Імпала 67 року вийшла завдяки рестайлінгу кузова моделі 65 року, яка мала найбільший успіх у американських автовласників і довгі роки залишалася в строю. Після технічної модернізації автомобіль отримує пружинну підвіску коліс і масивну периферійну раму.

Після ретельної скульптурної роботи Імпалу 67 стає власницею кузова з трохи згладженими боковинами, втоплених у решітці радіатора фар і великих покажчиків повороту з боків від них.

Зовнішній вигляд машини вийшов досить гармонійним і агресивним. На місце круглих задніх ліхтарів прийшли такі, що складаються з трьох секцій, горизонтальні, широкі, із загостреними краями аналоги.

Імпала 67 відрізнялася посиленим хромуванням деталей кузова. Всі наступні моделі містили набагато менше хрому і вже не виділялися такими незвичайними вигинами.

Завдяки новому законодавству, виробники автомобіля серйозно попрацювали над його безпекою. Імпала 67 була оснащена деформованою рульовою колонкою, повторювачами покажчиків повороту, обитою панеллю приладів, триточковими ременями безпеки (на моделях із закритими кузовами).

Шевроле імпалу 67 оснащувалася турбодвигуном V8 об’ємом 6,7 л, що видає потужність до 425 к. с. При вазі 1964 кг ширина авто – 2,2 м, довжина – 5,5 м. Автомобіль із заднім приводом і дисковими гальмами міг розвивати швидкість до двохсот км/год. Можна було вибрати машину з три- або чотириступеневої механічної або автоматичної КПП.

Паливний бак вміщував 90 л бензину, але цієї кількості вистачало ненадовго. Середній показник апетиту американця приблизно 26 літрів на 100 км.

Саме Шеві Імпала 67 року, як найвідоміша з усіх представників цієї маркії, стає героїнею багатьох американських фільмів, в яких є транспортним засобом бандитів і гангстерів.

У нас в країні Імпалу 67 стає відомою завдяки виходу на екрани серіалу «Надприродне», де два брати, використовуючи хардтоп-седан чорного кольору, ведуть боротьбу з «нечистю». Любов головного героя до машини передається глядачам, і Шеві Імпала стає мрією автолюбителів різних поколінь.

Шевроле Імпала 1967 року заслужено вважається автомобілем-легендою, який ніколи не покине серця справжніх шанувальників і поціновувачів цієї моделі в усьому світі.

Легендарний Шевроле Імпала 1967

У 1967 році на американському ринку з’явився автомобіль Шевроле Імпала 427, назва якого була запозичена у африканської антилопи у зв’язку зі швидкістю і граціозністю машини. Зараз модель більш відома як Імпала 1967. Незвичайний дизайн, в якому використовувалася величезна кількість всіляких хромованих елементів, задні трипарні фари і шикарний салон зробили свою справу. Як результат, в середині минулого століття авто справило справжній фурор, свідченням чого є нечувана до цього кількість продажів, що перевищила мільйон екземплярів. Цим же можна пояснити і часте використання авто в кінематографі.

У той час виробники відмовилися від використання великої за обсягом силової установки від Корвета. Більш того, мотор був розроблений на рік раніше. Незважаючи на менший обсяг, клапани, які розташовувалися в ньому в шаховому порядку, забезпечували кращий потік, отже – більшу потужність. Тяга в Шевролі Імпала 67 року полегшувалася за рахунок нерівномірного розподілу крутячого моменту. Якщо конкретніше, то тут використовувалася V-подібна «вісімка», потужність якої досягала 425 кінських сил. Що стосується ходової частини, то авто отримало передні колеса, ширина яких була більшою порівняно з попередниками. Завдяки використанню міцного кузова з дахом, що плавно спускається в задній частині, у Імпалу 1967 істотно покращилися динамічні характеристики. Все це дозволяло розганяти машину до 211 км/год, в той час як позначку в 95 км/год вона долала за 7,1 с. Двигун працював в парі з 3-ступінчастим автоматом або 4-ступінчастою механікою. З недоліків можна відзначити лише те, що, аналогічно іншим заокеанським авто, модель є справжнім пожирачем палива, адже її витрата становить 26 літрів на сто кілометрів.

До управління автомобілем немає жодних претензій як на прямих ділянках, так і на крутих поворотах. Машина м’яко котиться навіть по всіляких ямах і западинах, від чого сильне натискання на педаль газу стає ще більш приємним, навіть незважаючи на те, що вона аж ніяк не є гоночною. Шевроле Імпала 1967 можна сміливо назвати тим автомобілем, в якому більше хочеться опинитися не на водійському місці, а на пасажирському. Чого варта можливість одного тільки спостереження за реакцією перехожих на модель, яка не може залишити байдужими навіть тих, хто не вважає себе поціновувачем авто. Зазначимо, що модель випускалася в двох варіантах – з чотирма або з двома дверима.

Найбільш захоплюючою при їзді є робота мотора Імпалу 1967 на повну потужність, незалежно від обраного режиму їзди. Обгін інших учасників руху здійснюється легко і «без напрягу», що змушує інших водіїв сильно натискати на газ, щоб наздогнати раритет. При всьому цьому силова установка видає оригінальних звук, вона ніби булькає, що змушує інших озирнутися. Не дивно, що цей автомобіль в Америці став культовим. Навіть зараз його заслужено можна поставити в один ряд з сучасними потужними машинами. Незважаючи на вік Імпалу 1967, ціна його досить висока і на вторинному ринку становить близько 65 тисяч доларів. Єдине, про що доводиться шкодувати, це сформована політична ситуація в 60-ті роки, яка не дозволила моделі з’явитися в Радянському Союзі.