Скільки людей виїхало за кордон з 2022 року і скільки зараз живе в Україні: демограф назвала цифри

Дані про кількість біженців з України дуже відрізняються, щоб назвати точну цифру людей, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Про це повідомила український демограф Елла Лібанова.

“В мене є 2 джерела даних про кількість людей, що виїхали з України. Перше – європейські структури і структури ООН, друге – українські прикордонники. Якщо взяти сальдо з 24 лютого 2022 року по теперішній час. всі хто виїхав, мінус ті хто приїхав, то виходить десь 1,8 млн. Якщо слідувати тільки даним ООН, то виходить приблизно 6 млн. Чим це можна пояснити я не знаю. Так, напевно, спочатку не всіх врахували, коли по 120 тисяч виїжджало на день. А ле прикордонники кажуть, що не працювала система “Аркан”, оскільки багато хто виїжджав без закордонного паспорта, за внутрішніми документами, по “Дії”. Але прикордонники кажуть, що кількість людей вони враховували. Принаймні намагались враховувати. Але різниця в мільйони не має бути. Цілком можливо, що якась кількість людей зареєстрована за кордоном, але повернулися і живуть тут. Я не виключаю цього. Тому що схожа ситуація була з ОРДЛО. Ми це знали, бачили. Почасти тому і запустили систему. Аркан”, яка фіксує в’їзди та виїзди “, – розповіла Лібанова.

Вона додала, що дані ООН про 6 мільйонів біженців – це з урахуванням 1,2 млн у РФ і приблизно 800-900 тисяч за межами ЄС, зокрема Британії, Канаді та США.

“Наразі населення України становить десь 37 мільйонів людей у кордонах 1991 року. А якщо за вирахуванням окупованих територій, то приблизно 31,5 мільйона“, – зазначила Лібанова.

Раніше “Апостроф” писав, де найбільше українських біженців в країнах ЄС.

Население Сочи на 2023 год

За последние десять лет количество людей, постоянно живущих в Сочи, выросло в десять раз. Для небольшого курортного города это очень солидный показатель. С учетом данных википедия — урбанизационные процессы здесь начались только во второй половине 19 века. При этом население Сочи на 2022 год составляет 720 тысяч человек. Это делает его вторым по численности в регионе. Цифры легко сравнить: в 2020 году это было 530 391, в 2021 — 564 367, а к 2022 году численность дошла до 720 тысяч человек. Сочинская агломерация имеет стабильно растущие показатели. Администрация намерена использовать эту информацию при создании нового городского генерального плана.

Рост количества приехавших связан не только с Олимпиадой 2014 года, но и с эпидемией коронавируса. Многих привлекает южное расположение города, а также мягкий климат этих мест. Прогнозируется, что с такими темпами прироста через несколько лет он станет городом-миллионником. С этим будет связан ряд изменений в инфраструктурном плане.

Численность населения Сочи по районам

Распределение жителей по районам г. Сочи неравномерное, что предполагает беспрепятственный рост плотности населения. Центральный район города считается самым большим по площади, в нем проживает около 183 тысяч жителей. На втором месте Адлерский район, где численность жителей перешагнула знаковый рубеж в 150 тысяч. В Лазаревском и Хостинском районе на 2021 год проживало примерно по 100 тысяч человек, но эта цифра постоянно растет.

Интересную статистику можно увидеть и по микрорайонам. Например, Адлер, являющийся сердцем Адлерского района, — это около ста тысяч населения. Иными словами, по численности с микрорайоном может сравниться целый Лазаревский район. В туристический сезон эта цифра может возрасти в 8-9 раз с учетом приезжих.

Стоит отметить, что перепись дает одни цифры. Неофициальные данные всегда выше, поэтому динамика по районам неравномерная. К тому же в июле и августе, в самый горячий туристический сезон, количество людей существенно увеличивается. Туристы не являются постоянными жителями, но их тоже следует учитывать, поскольку повышается нагрузка на инфраструктуру.

Средняя плотность жителей в городе — 2636.64 человек на квадрат, но приморская часть, с мягким и теплым климатом, заселена существенно плотнее. В то время как в более отдаленных от моря районах, практически отсутствуют постоянно живущие там люди. Также неравномерное заселены городские и сельские округа.

Численность населения Сочи по возрастным группам

Если брать численность населения Сочи в 2022 году, то цифры получаются интересными. Там достаточно много детей дошкольного возраста — 52 973 человек. А несовершеннолетних школьников — на десять тысяч больше и примерно столько же молодежи до 30 лет. Наиболее значительную часть составляют трудоспособные граждане. Население Сочи на 2022 год более чем наполовину состоит из людей от 30 до 60 лет. Тех, кому уже исполнилось 60 в городе больше 115 тысяч. Однако по каким-то причинам очень мало долгожителей — пенсионеров в возрасте от 80 лет. Их в городе немногим более 0,01%.

Возможно, именно с таким возрастным делением связана цена газа в Сочи для населения 2022. Она составляет 6,81 руб./куб. м., поскольку это практически мегаполис, куда входят поселки и частные дома. Для них действует свой тариф, составляющий 10,91 рублей за куб.

Национальный состав населения Сочи

В этом многонациональном городе, как шутят местные, у всех одна национальность — сочинец. Однако достоверные данные Росстата официально говорят о том, что национальный состав действительно неоднородный. Получается, что 88% жителей составляют русские, 5% — армяне, а оставшиеся 7% делят между собой грузины, адыги и греки. Около 2% и практически поровну приходится на каждую национальность.

Если говорить о тенденциях, то около ста лет назад, русские составляли немногим более половины. Согласно данным переписи жителей города, остальные 50% — адыги, грузины, армяне, греки. Но постепенно разрыв существенно увеличился. Современное население Сочи и его национальный состав, наиболее активно формировались в советский период. И такой же активный рост фиксируется в последнее десятилетие.

Сезонные рабочие, которые не учитываются при переписи, — это узбеки, таджики и белорусы.

Сочинская агломерация

Если говорить о численности населения Сочи на 2022 год, то в Сочинской агломерации нет изменений. Национальное деление примерно такое же, как и в самом городе. Несмотря на численность русских больше — 89%.

Гендерный состав населения Сочи

В городе неоднородный гендерный состав с преобладанием женщин. Слабый пол составляет 55,1%, в то время как сильный — 44,9%,В итоге разница составляет более 10%. Но если посмотреть статистику конца 2022 г, то трудоспособная категория мужчин всегда больше. Процент женщин начинает увеличиваться в возрастных категориях после 55 лет.

Росстатом отмечается регулярный прирост числа мужчин в городской агломерации. Если в 2010 году он составлял 1%, то к 2022 году цифра возросла до 4%. Это считается важным показателем.

Уровень образования

В Сочи на 2022 год, всего 23% имеют полное высшее образование и 2,5% неполное. При этом максимальное число людей имеет среднее профессиональное образование — это 35,8%. В тоже время достаточно и тех, кто закончил только 11 классов — это 18%. Девять классов образования — у 8,7% людей, остальные закончили 7 классов и меньше.

Занятость населения, безработица и пенсионеры Сочи

Более половины жителей имеет официальное трудоустройство. Их число приближается к 60%, что является достаточно хорошим показателем. В то же время в городе проживают и пенсионеры — их в Сочи 29%. Интересен и вопрос о том, сколько там на сегодняшний день безработных. В частности те кто состоят на учете в городском центре занятости. В конце 2022 года их было менее 6%.

Таким образом, высокий процент занятости полностью объясняет стоимость газа на 2022 г для населения. Жителям не составляет труда оплачивать коммунальные счета. Они платят они за фактически потребленный газ и сами могут регулировать его количество. Проблем с данным вопросом у сочинцев нет. Для льготных категорий граждан цена существенно ниже.

Инвалидность

Постоянные жители Сочи, которые имеют инвалидность, составляют 7.49% от общей численности городского населения. Но деление по группам достаточно неравномерное. Так, максимальное число среди сочинцев инвалидов второй группы — их 3.41.%. Остальные — инвалиды третьей группы, их 3.14%. Меньше всего людей относятся к первой группе инвалидности — 0.94%.

К сожалению, есть в городе и дети с инвалидностью, но их всего лишь 0.48.%. При расчете имеется в виду население большого Сочи на конец 2022 года. Однако цифры по инвалидности достаточно стабильные еще с 2018 года. Это учитывается при формировании городского бюджета. Для граждан с инвалидностью стоимость кубометра газа снижается.

Почётные граждане Сочи

Звание почетного гражданина может получить даже человек, который не является сочинцем. Главное, чтобы этот гражданин принимал активное участие в жизни города. В то же время это много говорит о том, какое население Сочи в 2022 году. В частности наиболее репрезентативно в сфере общественно-политической деятельности.

Всего в списке почетных граждан 44 человека. Это звание не присваивается на регулярной основе, его требуется заслужить.

В 2022 году было принято решение выдать почетным гражданам специальные знаки отличия из золота. Они будут присуждены пяти обладателям почетного звания, которые были выбраны депутатским корпусом города. Значок — это символическое решение, но зато очень памятное.

Таким образом население города Сочи 2022 на последний день года составляет более 720 тысяч человек. Если брать неофициальную, но достоверную статистику, большинство из них имеют славянское происхождение. Достаточно крупной национальной группой были и остаются армяне.

Значительную часть жителей составляют трудоспособные граждане. Большинство из них имеют официальное трудоустройство, это хорошо для городского бюджета. А вот процент безработных и инвалидов достаточно низкий.

Україна втрачає людей. Як війна вплинула на демографію

Повномасштабне вторгнення РФ загострило тенденції з падіння рівня народжуваності, збільшення смертності та міграції в Україні. Як змінилася демографічна ситуація за два роки, читайте у статті DW.

Унаслідок війни Україна зіштовхнулася з депопуляцієюФото: Mykola Miakshykov/Ukrinform//abaca/picture alliance

Скорочення чисельності населення спостерігалося в Україні ще до початку вторгнення Росії. Утім, напад РФ і спричинена ним масштабна міграція загострили й без того тривожні прогнози науковців.

За оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя, за два роки населення України в кордонах 1991 року скоротилося зі 42 мільйонів до 35 мільйонів осіб, каже у розмові з DW заступник директора Інституту Олександр Гладун. За його словами, це приблизно співставно з даними щодо близько 6,5 мільйона українських біженців за кордоном, наведеними Управлінням верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) 15 лютого цього року. Водночас за оцінкою Центру економічної стратегії (ЦЕС), нині за кордоном включно з РФ та Білоруссю п еребуває приблизно 4,8 мільйона українців. У своїх дослідженнях ЦЕС послуговується даними Державної прикордонної служби та прикордонних служб сусідніх з Україною держав щодо перетинів кордону.

Для прогнозування ситуації з демографією в майбутньому варто зважати, зокрема, на подальше зниження рівня народжуваності та збільшення надсмертності (різниця між природним рівнем смертності та фактичною кількістю смертей на тлі війни. – Ред.), зазначає Олександр Гладун.

Народжуваність в Україні впала майже на третину

За даними міністерства юстиції, протягом 2023 року в Україні зареєстрували майже 187,4 тисячі народжень, що на дев’ять відсотків менше, ніж за перший рік вторгнення (206 032 дитини), та на 31,5 відсотка менше, ніж у 2021 році (близько 273,8 тисячі дітей).

Таке різке скорочення Гладун пояснює у тому числі меншою кількістю включених до статистики регіонів через окупацію РФ. Станом на початок лютого Україна не контролює близько 26 відсотків своєї території, повідомив президент Володимир Зеленський.

Хоча падіння рівня народжуваності в умовах війни є природним через невизначеність ситуації, зауважує Гладун, така тенденція може призвести до того, що в 2035-2037 роках частка вікової групи населення до 18 років становитиме 12-15 відсотків у порівнянні з 25 відсотками, зафіксованими у 1993 році. “А це означає, що з їх переходом у репродуктивний вік у наступному поколінні народяться ще менше дітей. Відповідно в наступному – ще менше”, – зазначає демограф.

Мін’юст: За два роки в Україні помер понад мільйон людей

За словами Олександра Гладуна, смертність в Україні зростає не лише за рахунок загибелі людей внаслідок бойових дій, а й у результаті зниження рівня медичного обслуговування та збільшення рівня летальності через серцево-судинні захворювання під впливом стресу.

Протягом двох воєнних років, як випливає зі статистики мін’юсту, на підконтрольних Києву територіях України зареєстрували понад мільйон смертей, при чому за 2023 рік – на близько восьми відсотків менше (496,2 тисячі), ніж у 2022-му (541,7 тисячі). Падіння абсолютного числа померлих Гладун пов’язує зі зменшенням кількості регіонів, охоплених активними бойовими діями, а отже – з імовірним зниженням кількості постраждалих цивільних.

Станом на початок лютого Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікувала 10 378 загиблих від початку вторгнення мирних жителів по всій Україні. Водночас у місії визнають, що реальні цифри жертв є значно вищими, оскільки через окупацію досі невідома кількість загиблих у Маріуполі та інших містах, де повідомлялося про високі втрати серед мирного населення.

Чи включає загальна статистика смертності загиблих військових, невідомо – Україна засекретила ці дані на період воєнного стану. Утім, як припускає Гладун, оскільки статистика відображає кількість виданих за рік документів про смерть, вона має охоплювати й загиблих військових. “Інакше без видачі акту про смерть у близьких загиблих виникала б низка юридичних колізій, зокрема з отриманням компенсації та вступом у спадщину”, – каже він.

Скільки українців живе на окупованих РФ територіях?

Громадяни України, які лишаються на окупованих територіях, гинуть на війні і в лавах армії РФ, адже у разі набуття громадянства РФ вони підлягають призову, зауважує Гладун. Точна кількість українців, які опинилися в окупації, де громадянство РФ оформлюють в “автоматичному” режимі та під примусом, невідома.

На запит DW щодо цього в міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на момент виходу матеріалу не відповіли. Водночас у російському міністерстві внутрішніх справ у вересні 2023 року стверджували, що з моменту спрощення процедури набуття громадянства РФ у 2019 році паспорти отримали понад три мільйони жителів непідконтрольних Києву частин України. При чому нібито більш ніж 2,2 мільйона документів було видано з моменту незаконної анексії РФ Запоріжжя, Луганщини, Донеччини та Херсонщини у жовтні 2022. Перевірити ці дані в умовах війни неможливо.

Із майже 6,5 мільйона українських біженців за кордоном, за даними УВКБ ООН, близько 1,2 мільйона перебуває на території РФ. “Це дуже велике число, і вплив цього значний. Так само, як і 19,5 тисячі депортованих наших дітей і перевиховання їх у російському дусі. Що робить окупант? Вичавлює цивільне населення з регіонів, вбиває, частину депортує на свою територію, а тих, хто лишається, активно асимілює”, – каже демограф.

Чим довше триває війна – тим менше біженців повернуться

Не додають оптимізму і прогнози щодо ймовірності повернення українських біженців з-за кордону. Частка тих, хто планує повернення, з часом зменшується, говорить старша економістка ЦЕС Дарія Михайлишина, порівнюючи дані опитувань, проведених навесні 2023 року та у грудні 2023-го – січні 2024 року у країнах перебування біженців з України (крім РФ та Білорусі). Якщо минулого року 63 відсотки респондентів підтверджували свої плани повернутися, то нині лише 26 відсотків опитаних мають точні наміри щодо цього, продовжує Михайлишина. Ще стільки ж заявили, що “скоріше повернуться”, додає вона. Загалом, за попередніми підрахунками, з-за кордону можуть не повернутись від 1,4 мільйона до 2,3 мільйона українців – без урахування РФ та Білорусі, зазначає експертка.

Про зниження частки тих, хто планує повернення, 21 лютого цього року звітувало також УВКБ ООН, спираючись на дані останнього дослідження, згідно з яким 65 відсотків опитаних українських біженців “все ще висловлюють бажання одного дня повернутися додому”.

Міграція після завершення війни

Головним стимулом до повернення, як і раніше, залишається безпека, констатує Михайлишина. Серед інших факторів опитані українці назвали, зокрема, вищий рівень життя в Україні, достойно оплачувану роботу, закінчення дії тимчасового захисту та відновлення інфраструктури в рідному регіоні.

На думку Олександра Гладуна, не менш важливою буде післявоєнна політика держав, які приймають біженців з України. “У сучасній Європі демографічна ситуація також не дуже добра, тож вони зацікавлені в українцях. І скоріше за все в більшості країн буде політика, спрямована на те, щоб їх залишити, зважаючи на нинішні активні дії з їхньої адаптації”, – вважає Гладун. До того ж після війни демограф прогнозує зустрічні міграційні потоки – себто частина чоловіків виїде до своїх родин за кордон. Він переконаний, аби не програти боротьбу за своє населення та зберегтися як нація, Україна вже зараз має здійснювати активну політику соціального, гуманітарного та економічного розвитку.

“Душа болить, що так мало пологів”: як народжують у Херсоні

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video