Їжак європейський

Їжа́к європе́йський, або їжа́к звича́йний (Erinaceus europaeus ) — комахоїдний ссавець родини Їжакових. Один з 4-х видів свого роду. Поширений на більшій частині Європи, у фауні України відсутній.

Цей вид інколи (особливо у давній літературі) згадують для фауни України, проте насправді в Україні достовірно відомий інший вид, їжак білочеревий, або білогрудий (Erinaceus roumanicus ) Деякий час після обґрунтування належності їжаків України до іншого, ніж Erinaceus europaeus, виду їх позначали як Erinaceus concolor. Вважається, що у зоні дотику ареалів їжака європейського та їжака білогрудого має місце спонтанна гібридизація, факти якої припускаються тільки за морфологічними даними і не підтверджені генетично.

Довжина тіла складає 20—30 см. Маса тіла — 700—1200 г.

Нічний спосіб життя тварин — це особлива поведінка тварин, при якій активне життя здебільшого ведеться серед ночі, а сон серед дня.Нічні тварини за.

Всеї́дні, або пантофа́ги — тварини, в типовому раціоні яких присутня їжа як рослинного, так і тваринного походження. Деякі з представників всеїдних.

Живоро́дний — термін на позначення тварин, у яких ембріон розвивається в організмі матері, тож дитинчата з’являються на світ живими, а не з відкла.

Спля́чка — період сповільнення життєвих процесів та метаболізму у тварин. Характеризується зниженням температури тіла, уповільненням дихання, та вс.

Фотографії Їжак європейський

Відео

Ареал

Географія

Ареал включає Західну і Центральну Європу, Британські острови, південь Скандинавії, північний захід Європейської частини Росії, Західний Сибір і Казахстан. Зустрічається також на островах Середземного моря (Корсика, Сардинія, Ельба, Сицилія).Цей вид також був інтродукований до Нової Зеландії.

Звичайний їжак населяє найрізноманітніші місця проживання, уникаючи великих боліт і суцільних хвойних масивів. Віддає перевагу узліссям, переліскам, невеликим галявинам, заплавам річок. Цей вид цілком може жити поруч з людиною. В Європі звичайного їжака можна знайти у відкритих лісах, трав’янистих рівнинах, в чагарниках, піщаній місцевості і навіть у парках

Біом

Кліматичні пояси

Звички та спосіб життя

Цей вид веде значною мірою нічний спосіб життя. День їжаки проводять у гнізді або інших укриттях. Гнізда будують в кущах, ямах, печерах, занедбаних норах гризунів або в коренях дерев. Зазвичай гніздо займає в діаметрі 15—20 см, в ньому знаходиться підстилка з сухої трави чи листя, моху. За допомогою довгих середніх пальців на ногах їжаки доглядають за своїми колючками. Груди тварини вилизують язиком. Самці агресивні один до одного, ревно охороняють свої ділянки. Площа таких ділянок становить у самців 7-39 га, а у самок — 6-10 га. Линяння у звичайних їжаків відбувається повільно, зазвичай навесні або восени. В середньому, за рік міняється тільки одна голка з трьох. Кожна голка зростає 12—18 місяців. У природі ці тварини живуть 3—5 років, в неволі можуть доживати до 8-10 років.

Звичайні їжаки — досить швидкі тварини для своїх розмірів. Вони здатні бігати зі швидкістю до 3 м/с, вміють добре плавати і стрибати. Ходячи та бігаючи, їжаки ступають на землю всією ступнею. Як у багатьох нічних тварин, у їжака погано розвинений зір, зате вони мають гострий нюх і слух. Тваринка може легко стати на задні лапи у повен зріст, щоби якнайдалі побачити щось, почути, або відчути запах . У літній час частота пульсу становить 180 скорочень на хвилину, в зимову сплячку частота знижується до 20-60 ударів на хвилину, при цьому їжаки роблять всього один вдих на хвилину. З настанням заморозків європейські їжаки щільно закривають вхід в нору і впадають в зимову сплячку. Зазвичай така сплячка триває з жовтня по квітень. Під час сплячки температура тіла їжака падає до 1,8 °C. За літо йому необхідно запасти якомога більше жиру, адже якщо звичайний їжак впаде в сплячку без достатнього запасу жиру (менше 500 г), то взимку він ризикує померти від голоду. Після сплячки не виходить з гнізда до тих пір, поки температура повітря не підніметься до 15 °C. Звичайні їжаки ведуть одиночний спосіб життя, але живуть недалеко один від одного. Дорослі статевозрілі особини намагаються не підходити надто близько один до одного.

Дієта та харчування

Звичайний їжак — це всеїдна тварина. Основу його харчування складають дорослі комахи, гусениці, слимаки, іноді дощові черви. У природних умовах на хребетних нападає рідко, найчастіше жертвами їжака стають задубілі рептилії і амфібії. З рослин може поїдати ягоди і фрукти.

Дослідження харчування звичайного їжака показують, що іноді в неволі він може з’їсти гадюку. Таке можливо і в диких умовах, зважаючи на малу сприйнятливість їжаків до зміїної отрути. У 1811 році П. С. Паллас експериментально встановив, що їжаки без шкоди для себе поїдали наривників, що містять високотоксичну для інших тварин отруту. На їжаків також слабо діють такі отрути, як миш’як, сулема, опіум і навіть синильна кислота.

Мишей, до яких іноді відносять не стільки справжніх мишей, скільки менш спритних полівок, в природі їжаки добувають досить рідко і в невеликих кількостях. Зазвичай їжаки ласують яйцями або пташенятами будь-яких дрібних птахів, що гніздяться на землі.

Їжак

Походження російського слова “їжак” до сих пір остаточно не вивчено. За однією з версій, свою назву їжачок отримав завдяки грецькому «echinos», що означає “пожирач змій”. Прихильники іншої версії вбачають в слові “їжак” індоєвропейський корінь “eg`h”, що означає “колоти”.

повернутися до змісту ↑

Їжак: опис і фото. Як виглядає тварина?

Довжина тіла їжака, в залежності від виду, становить від 10 до 44 см. Вага їжака варіюється від 300 грам до 1,5 кілограм. Також у тварини є хвіст, який виростає від 1 до 21 см в довжину.

У тварин велика голова клиноподібної форми і витягнута мордочка з загостреним, рухомим і вологим носом.

Зуби їжака дрібні і гострі, на верхній щелепі розташовано 20 зубів, на нижній – 16. Деякі види їжаків мають до 44 зубів. Перші різці збільшені і схожі на ікла.

Задні лапи довші за передні, кожна кінцівка закінчується 5 пальцями, за винятком белобрюхого їжака, задні ноги якого мають по 4 пальці.

Довгі середні пальці допомагають їжаку чистити голки.

Колючки їжака порожнисті, між ними ростуть тонкі, рідкісні, ледь помітні волоски. Голова і черево тварини покриті звичайною шерсткою. В середньому, кожен їжак носить на собі до 10 тисяч голок, які поступово оновлюються.

Забарвлення голок більшості видів темний, з перемежованими світлими смужками. Забарвлення шерсті їжака, в залежності від виду, може бути чорно-бурого, коричневого, пісочного або білого кольору. Місцями чорне забарвлення витісняє білий, утворюючи своєрідні цятки.

Більшість видів їжаків відрізняє добре розвинена підшкірна мускулатура. Під час небезпеки їжак згортається в клубок, і в цьому йому допомагають підшкірні м’язи, розташовані в місцях зростання колючок.

Як у більшості нічних тварин, зір їжаків слабке, зате чудово розвинені слух і нюх.

Швидкими цих тварин назвати складно, середня швидкість тікає їжака становить 3-4 км / год. Незважаючи на те, що їжачок – сухопутна тварина, більшість видів відмінно плавають і лазять.

повернутися до змісту ↑

Тривалість життя їжака

Тривалість життя їжака в природі становить 3-5 років. У домашніх умовах їжаки живуть до 8-10 років, так як не гинуть від природних ворогів, які полюють на їжаків в дикій природі. Основні вороги їжаків – це вовки , лисиці , тхори , сови , борсуки , Куниці, мангусти , гієни , шакали , Медоїди, орли , А також інші хижаки.

повернутися до змісту ↑

Де живуть їжаки?

Ареал проживання їжаків досить широкий: це колюче тварина зустрічається у всіх країнах Європи – від південних областей Скандинавії до Британських островів, живе їжачок в Росії і спекотній Африці, на території Азії, в Новій Зеландії і на Близькому Сході.

У природі дикі їжаки живуть в лісах, пустелях, степах, окультурених ландшафтах і навіть містах. Вони риють собі норки під корінням дерев або в кущах, а також селяться в кинутих норах гризунів.

повернутися до змісту ↑

Як живуть їжаки в природі?

За своєю природою їжаки – нічні тварини і одинаки, що ведуть потайний спосіб життя. Днем їжаки сплять, сховавшись в самостійно виритих норах довжиною до 1 метра або зайнявши спорожнілі житла гризунів. Популяції передгірних районів використовують в якості укриттів ущелини між скель і порожнечі під каменями. Вночі дикі їжаки виходять на полювання, вважаючи за краще не віддалятися далеко від будинку. На жаль, статистика показує, що досить багато їжачків гинуть під колесами автомобілів, намагаючись перетнути автостради в нічний час.

повернутися до змісту ↑

Чим харчуються їжаки в природі?

Їжак всеїдний, але основу раціону складають дорослі комахи, щипавки, жуки , павуки , Жужелиці, гусениці , Слимаки, мокриці, дощові черв’яки. Також їжаки люблять їсти жаб, сарану , Яйця птахів, ракоподібних і безхребетних тварин. Північні популяції лісових їжаків харчуються ящірками , жабами , мишами і іншими дрібними гризунами.

Всі види сімейства їжакових стійкі до будь-яких, навіть найтоксичнішою отрут, тому їжаки їдять отруйних змій і скорпіонів . Чи не погребує їжачок падаллю, а також харчовими відходами, які можна знайти на дачних ділянках. Рослинна їжа лісового їжака – це гриби, мох, жолуді, злакові насіння і будь-які солодкі ягоди – полуниця , малина , Ожина.

За літо їжачок повинен добре відгодуватися, інакше під час зимової сплячки тварина може загинути. Ґрунтовний запас жиру дозволяє ежам перебувати в стані анабіозу з жовтня по квітень.

повернутися до змісту ↑

Види їжаків: фото, назви і опис

Сімейство їжакові включає 2 підродини: справжні їжаки (лат. Erinaceinae) і щурячі їжаки (гимнуров) (лат. Galericinae), представлені 7 пологами і 23 видами. Нижче представлено кілька цікавих видів їжаків:

• Звичайний їжак(європейський їжак) (лат. Erinaceus europaeus)

Один з найпоширеніших видів їжаків. Довжина тіла становить 20-30 см, хвіст виростає до 3 см, вага – близько 800 г. Голки їжака мають довжину не більше 3 см, забарвлення буро-коричнева з темними поперечиною. Забарвлення морди, кінцівок і черева може бути темним або жовто-білим.

Звичайний їжак – це типовий мешканець рідколісся, рівнин і парків на території Західної та Центральної Європи, Великобританії, скандинавських країн, западносибирского регіону, північного заходу Європейської частини Росії і Казахстану.

Линька звичайного їжака йде повільно, в осінній або весняний період. Змінюється кожна третя голка. Ростуть голки близько року і навіть трохи довше.

Відрізняється довгими вухами, часом виростають до 5 см в довжину. Представники виду маленькі, розмір їжака досягає від 12 до 27 см в довжину, маса становить 430 м Голки їжака вухатого мають довжину від 1,7 до 1,9 см. У разі небезпеки тварини рідко згортаються в клубок, намагаючись рятуватися втечею.

Цей вид їжаків воліє сухі степи, пустелі і напівпустелі, де тримається сирих ярів і занедбаних ариків. Ареал проживання охоплює Африку, Малу і Середню Азію, Індію, Казахстан, Монголію і Китай. У Росії вухатий їжак мешкає в районах Поволжя до Уральських гір.

Тваринки харчуються комахами, ящірками , жабами , Жуками, мурахами , Дрібними птахами, ягодами, насінням, фруктами.

Нагадує європейського їжака, але забарвлення передній частині шиї і живота набагато світліше вовни на голові і боках. Дорослі особини виростають до 35 см в довжину, а вага їжака в літній період може досягати 1,2 кг.

Східноєвропейський вид їжаків поширений в Австрії, Німеччині, Словенії, на Уралі, в Казахстані, Малій Азії і на островах Середземномор’я. Зустрічається в самій різній місцевості: на узліссях лісу, в парках, присадибних ділянках, полях і долинах річок.

Єжи харчуються гусеницями, жужелиці, жуками, щипавками, равликами , Мокрицями, слимаками, дощовими черв’яками, мохом, жолудями, насінням соняшнику, ягодами ( полуницею , малиною , суницею , Шовковицею), грибами.

• Африканський карликовий їжак (їжак карликовий) (лат. Atelerix albiventris)

Має довжину тіла від 15 до 22 см. Вага тварини досягає 350-700 г. Забарвлення зазвичай коричнева або сіра, голки їжака мають білі кінчики. Зазвичай африканський їжак тихо фиркає або верещить, але в разі небезпеки може голосно кричати. Хвіст їжака досягає 2,5 см в довжину. Очі тварини дрібні, вуха круглі, самки більші за самців.

Африканські їжаки живуть на південь від пустелі Сахара, в таких країнах, як Нігерія, Судан, Ефіопія, Сенегал, Мавританія. Їдять павуків, комах, скорпіонів, змій, равликів, черв’яків.

Має розмір до 22-27 см в довжину при масі тіла 500-900 грам. Вид отримав свою назву завдяки невеликій лисини на тімені і довгим, товстим голок, довжиною до 4-4,2 см. Голки їжака мають різне забарвлення: він може бути чорним з білим підставою або дуже світлим, практично білим.

Лисий їжак мешкає на рівнинах і в передгір’ях, вважаючи за краще кам’янисті і піщані ландшафти. Ареал частково проходить по Аравійського півострову, островам Перської затоки, через Іран і Пакистан до Казахстану. Занесений до Червоної книги Узбекистану, а також охороняється державою на території Туркменії.

Длінноїглий їжаки їдять комах, сарану, цикад, турунів, довгоносиків, щелкунов, дрібних безхребетних і плазунів, в тому числі змій, а також гризунів. Не гребує падаллю.

Відрізняється світло-коричневими голками, короткими, темними кінцівками і темної «маскою» на морді. При цьому інші частини тіла мають біле забарвлення. Доросла особина виростає до 15-25 см в довжину, а вага їжака становить від 400 до 700 г. Взагалі, вид відрізняє рідкісна ненажерливість.

Ефіопський їжак мешкає в пустелях і випалених сонцем степах Північної Африки: від Єгипту і Тунісу до узбережжя Перської затоки.

Ефіопські їжаки харчуються комахами, скорпіонами , зміями , Пташиними яйцями, жабами , Термітами, жуками, сараною .

Відноситься до роду степові їжаки і від більшості родичів відрізняється відсутністю смужки голої шкіри, що розділяє голки голови на проділ. Колючки їжака короткі, пісочного або коричневого кольору, хутро грубий, забарвлений в сірий або темно-бурий колір.

Цей різновид їжаків є типовим мешканцем лесостепей і степових масивів від Забайкалля до Монголії і північній частині Китаю. Харчуються їжаки жуками, дрібними ссавцями ( хом’яками , Пищухами), пташенятами і яйцями птахів, зміями , жабами , жабами , Ягодами кизильника і шипшини.

Відноситься до підродини щурячі їжаки. Гимнуров виростає в довжину від 26 до 45 см при масі тіла від 500 г до 2 кг. Хвіст їжака, покритий рідкісними волосками і лускою, досягає 17-30 см в довжину, а його задня частина пофарбована в білий колір. Спина і боки чорні, голова їжака і шия білі.

Гимнуров населяє вологі тропічні ліси південного сходу Азії від Малакки до Борнео. Харчується безхребетними і дрібними хребетними тваринами, ракоподібними, жабами, жабами, рибою, плодами.

Найменша в роду. Довжина її тіла не перевищує 10-14 см. Хвіст досягає 2,5 см. Вага тварини становить 45-80 грам.

Мешкає звірок в гористих місцевостях і на пагорбах в країнах південно-східної Азії (Індонезія, Бруней, М’янма, Камбоджа, Лаос, Малайзія, Таїланд, В’єтнам, Китай). Малі гимнуров їдять комах і черв’яків.

повернутися до змісту ↑

розмноження їжаків

По завершенні зимової сплячки, коли повітря прогрівається до 18-20 градусів, у їжаків настає шлюбний сезон. Статевої зрілості їжаки досягають до 10-12 місяців. Північні популяції розмножуються 1 раз в рік, південні приносять потомство двічі.

Самки їжаків будують гнізда в своїх норах, вистілая дно ями сухими листочками і травою.

Самці нерідко б’ються за самку, влаштовуючи побоїща з сопінням і пирханням, кусають одне одного за морду і ноги, колються гострими голками. Потім переможець довго кружляє навколо самки, яка перед спарюванням грунтовно пригладжує свої голки. Єжи – полігамні тварини і після спарювання відразу розлучаються.

Період виношування потомства становить від 34 до 58 днів, в результаті на світ з’являється від 1 до 7 (частіше 4) дитинчати, масою 12 грам.

Новонароджені їжачки сліпі, покриті абсолютно голою, яскраво-рожевою шкірою. Протягом першої доби життя на тілі маленьких їжачків виростають м’які, світлі і темні голочки. Через 2 тижні голчастий покрив тваринного вже повністю сформований.

Перший місяць самка їжака годує дитинчат молоком, потім молодняк переходить до самостійного життя.

повернутися до змісту ↑

Зміст їжака в домашніх умовах і догляд за ним

У наш час їжаки вважаються досить популярними домашніми тваринами, але зловити дикого звіра і принести додому – це нерозумне рішення. Дикий їжак може бути переносником ряду небезпечних захворювань: стригучий лишай, сальмонельоз, геморагічна лихоманка, сказ. Крім цього на їжаках практично завжди можна знайти бліх і кліщів . Тому, кращий спосіб придбання забавного звірка – звернення до заводчикам, що гарантує здоров’я вихованця, хорошу спадковість і адаптацію до існування в неволі.

Утримувати їжака в домашніх умовах нескладно. Будинки їжачка необхідно визначити в гідне житло – простору, дерев’яну або металеву клітку з піддоном. У клітці завжди повинні бути свіжі тирсу або солома, а також мисочки з їжею і водою.

Будьте обережні, відпускаючи домашнього їжачка гуляти по квартирі: вихованець може заплутатися в проводах, поранитися або погризти ваші речі. Клітку їжака потрібно щодня чистити від бруду, щоб уникнути неприємного запаху. Єжи – одинаки, тому якщо ви тримаєте вдома 2 і більше домашніх їжачка, краще виділити для них 2 різні клітини. Також не забувайте, що їжак – нічна тварина, тому саме вночі домашній їжачок буде шарудіти, пихкати, фиркати і займатися своїми справами.

повернутися до змісту ↑

Чим годувати їжака в домашніх умовах?

Основу корму домашнього їжака має становити сире, нежирне, нарізане м’ясо, відварна печінку і свіжа риба. Як делікатесу можна запропонувати їжаку мотиля , Борошняних черв’яків, цвіркунів, тарганів . Також домашнього їжака можна годувати яблуками і морквиною . Багато хто задається питанням, чи можна ежам молоко. Насправді, молоком домашнього вихованця годувати не можна, так як у їжаків непереносимість лактози, і молоко не тільки може викликати нетравлення у тварини, але і привести до його загибелі. Також не рекомендується пропонувати домашньому їжаку дощових черв’яків, равликів, слимаків і тарганів, спійманих в природі, так як вони можуть бути заражені паразитами і привести до хвороби їжачка.

повернутися до змісту ↑

Коли їжаки впадають в зимову сплячку?

Найголовніше, про що повинен знати майбутній господар колючого вихованця: навіть в неволі домашньому їжаку необхідна зимова сплячка, нехай не така довга, як в природних умовах. В іншому випадку до весни звір може загинути. Правда, це не відноситься до африканських карликовим ежам, які не впадають в сплячку. Восени їжака потрібно годувати посилено, так як саме в цей період їжаки накопичують жирові запаси.

В кінці жовтня – початку листопада у тварини буде спостерігатися період заціпеніння і млявості, це і означає початок сплячки. Зазвичай в природі їжаки зимують в своєму гнізді, тому тварині необхідно виділити затишне місце, де температура не перевищує 5 градусів за Цельсієм: на лоджії, горищі, в сараї. У теплі їжак може не впасти в сплячку. У гніздо домашнього їжака потрібно покласти сухе листя, тирсу, солому, ганчірки. А потім туди можна визначити вашого вихованця.

повернутися до змісту ↑

Як мити їжака в домашніх умовах?

Купати їжака в домашніх умовах можна, тільки якщо мова йде про дорослому здоровій тварині. Маленьких новонароджених їжачків, а також хворих слабких тварин мити не слід. Візьміть таз і наповніть його теплою водою не вище 34.8 градусів за Цельсієм. Рівень води не повинен перевищувати 5 см. Замість тазика для купання домашнього їжака можна використовувати умивальник, головне простежте за температурою води.

Підтримуючи їжака під голову і груди, можна опустити його в воду. Потрібно дозволити їжакові освоїтися, але не дозволяйте йому плавати. Вимийте живіт і лапи їжака, потім спинку і голки. Не лийте воду на мордочку, інакше домашній їжачок може злякатися. Щоб помити голки їжака, можна використовувати зубну щітку і нейтральний дитячий шампунь, який слід ретельно змити. Після миття їжака можна загорнути в рушник. Але ні в якому разі не сушіть його феном і бережіть вихованця від протягу.

повернутися до змісту ↑

Цікаві факти про їжаків

• Стародавні римляни використовували шкурки їжаків для вичісування овець .
• Цигани їдять їжаків, а смажений їжак – улюблене циганське блюдо.
• Серби лікують алкоголізм ежіной сечею, а серце звіра використовують в якості талісмана від хвороб.
• На початку 20 століття мережа ресторанів McDonalds погубила безліч нещасних їжачків. Стаканчики з-під популярного морозива McFlurry виявлялися на смітнику, чим не забарилися скористатися їжаки-ласуни. Тваринки з задоволенням вилизували залишки морозива, просунувши голову в горловину стакана, а витягнути її назад не могли через занадто невдалого діаметра тари. В результаті тисячі їжаків загинули, фактично замуровані в склянках. В результаті протестів захисників тварин діаметр горловин склянок був змінений, і тварини перестали гинути.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями: