Сучасне обличчя самостійних абортів

Його висновки також кажуть про те, що в країнах, де закони щодо абортів більш суворі, спостерігається більший інтерес до пошуку таблеток для переривання вагітності.

Купуючи таблетки в інтернеті та обмінюючись медичними порадами через групи у WhatsApp, жінки дедалі частіше звертаються до технологій, щоб уникнути правових перепон для аборту.

Це – сучасне обличчя так званого “самостійного аборту”.

У країнах з найсуворішим законодавством, у яких аборт дозволений лише для збереження життя жінки або взагалі заборонений, таблетки для аборту мізопростол шукають більш ніж у десять разів частіше, аніж у країнах без обмежень, показує аналіз BBC.

Існує два основних способи проведення аборту – хірургічний та медикаментозний.

Медикаментозний аборт зазвичай передбачає прийом комбінації таблеток, мізопростолу та міфепристону, щоб спровокувати викидень. Мізопростол також має інші комерційні назви, наприклад сайтотек (Cytotec).

І хоча в таких країнах, як Велика Британія, жінкам цю комбінацію призначають лікарі, ті жінки, які шукають та купують таблетки онлайн у країнах, де доступ до абортів обмежений, часто порушують закон, ризикуючи отримати суворе покарання.

За даними Google, дві країни з найвищим пошуковим інтересом до мізопростолу – це Гана та Нігерія.

Гана дозволяє аборти лише у випадках зґвалтування, інцесту, вадах плоду чи для збереження психічного здоров’я жінки.

У Нігерії все ще суворіше: аборт можливий лише в ситуаціях, коли життя жінки – у небезпеці.

З 25 країн з найвищим пошуковим інтересом до мізопростолу 11 розташовані в Африці та 14 – у Латинській Америці.

Усі, крім двох – Замбії та Мозамбіку – або забороняють аборти взагалі, або дозволяють їх лише задля порятунку життя або здоров’я жінки.

В Ірландії за прийом таблеток для аборту загрожує 14 років ув’язнення, проте референдум, який провели у травні, показав, що виборці переважно висловились за скасування цього закону.

Прем’єр-міністр країни Лео Варадкар, який виступив за лібералізацію, заявив, що сподівається, що нові правила запровадять до кінця року.

Нещодавно BBC повідомляла про групу у WhatsApp, яка допомагає жінкам у Бразилії отримати таблетки та пропонує їм консультації під час процедури.

Джуліана (ім’я змінено) була серед жінок, які шукали допомогу у цій групі.

“Я робила цю процедуру сама вдома і повідомила у групу WhatsApp про час, коли збираюсь її почати”, – говорить 28-річна жінка.

“Мені дуже сподобалось, що жінки в групі допомагають одна одній, обмінюючись інформацією та обговорюючи сумніви та страхи. Це в певному сенсі додало мені сил, – розповіла Джуліана. – Завжди добре знати, що ти не один. Група була дуже важливою для мене, щоб я відчувала себе в безпеці”.

Аналіз даних Google не лише показує країни, у яких найбільший інтерес до пошуку такої інформації. Він також може показати, як часто шукають конкретні фрази щодо певної теми.

“Таблетки для аборту” – найпопулярніша пошукова фраза щодо аборту в усіх країнах, проаналізованих BBC.

“Як зробити аборт” – найбільш поширене питання у більш ніж двох третинах країнах.

“Як використовувати мізопростол”, “Ціна мізопростолу”, “Купити мізопростол” та “Дозування мізопростолу” – серед найпоширеніших пошуків на тему аборту.

Поряд із таблетками для аборту жінки також звертаються до пошуковиків, щоб знайти альтернативні способи самостійного переривання вагітності.

Трави, такі як петрушка, кориця, вітамін С, аспірин та чай для аборту (трав’яні збори) – усе це зустрічається серед найпопулярніших пошукових запитів.

У половині країн, які ми розглядали, “домашні засоби для абортів” були основним запитом, пов’язаним з абортами.

Одне дослідження, присвячене використанню чаїв для аборту в Африці на південь від Сахари, показало, що, хоча деякі рослини дійсно впливають на матку, цей традиційний метод має багато недоліків.

Поряд з відсутністю даних про безпеку, дослідження показало, що під час їхнього використання було важко контролювати дозування та побічні ефекти.

Всесвітня організація охорони здоров’я не вважає безпечним методом аборту жоден з перелічених вище “домашніх засобів”.

Тема абортів активно обговорюється, зокрема в Аргентині

За даними ВООЗ, у всьому світі щороку роблять близько 25 мільйонів небезпечних абортів, що становить 45% від усіх абортів.

Мізопростол зазвичай вважається безпечним способом переривання вагітності, якщо процедура відбувається під наглядом фахівця. Однак якщо його використовує людина без професійної підготовки, то виникають додаткові ризики.

Всесвітня організація охорони здоров’я вважає таке непрофесійне використання “менш безпечним” і каже, що такі випадки становлять майже одну третину (31%) від загальної кількості абортів, як безпечних, так і небезпечних.

“Навіть тоді, коли якість ліків ідеальна, і ви чітко дотримуєтеся інструкції, все ж існує можливість невдачі”, – каже пан Перера.

Коли жінка купує таблетки в інтернеті або ж отримує їх від непрофесійної людини, це збільшує шанси на невдалий аборт, стверджує він.

Такі жінки також менш схильні йти на огляд після аборту, якщо щось пішло не так.

“Стигма, вартість, географія проживання – все це змушує жінок вагатися, і це ставить їх під загрозу”, – говорить він.

“Прогрес дуже повільний, але він без сумніву існує. У світі були зроблені певні кроки назад, наприклад, у США, але я все ще маю надію”, – додає пан Перера.

BBC нещодавно дізналась історію Арезу, студентки права з Ірану, яка дізналася, що завагітніла від свого хлопця, з яким зустрічалась п’ять років. Вони завжди використовували контрацепцію.

“Я заходила до кожного гінекологічного кабінету, який мені траплявся”, – каже вона.

“Коли лікарі мене оглядали і дізнавалися, що я незаміжня і мені потрібен аборт, вони негайно мені відмовляли”, – розповіла дівчина.

Вона підробила документи, що свідчили про розлучення, та переконала одного лікаря їй допомогти.

“Він взяв з мене шалені гроші за вісім таблеток”, – каже вона. Але ліки не мали ефекту.

В інтернеті Арезу знайшла благодійну організацію, яка надсилає таблетки для аборту жінкам з тих країн, де є обмеження на цю процедуру. Там вона отримала пораду та підтримку.

На жаль таблетки, які їй дав лікар, викликали сильну кровотечу, але аборт так і лишився незавершеним, і Арезу разом із сестрою через тиждень звернулась до приватної клініки.

“Я збрехала, сказала їм, що мій чоловік перебував у Франції, і що документи були десь у сейфі, і мені треба було провести безпечний аборт”, – каже дівчина.

Співробітники лікарні були не схильні їй допомагати, і те, що врешті вони все ж їй повірили, за словами Арезу – справжнє диво.

“Після усієї брехні і вигаданих історій, мене, нарешті, прийняли, і через тридцять хвилин мені зробили процедуру аспірації. Це було найгіршим кошмаром мого життя”, – каже вона.

Близько 14% всіх абортів були “найменш безпечними”, тобто виконані некваліфікованими людьми з використанням небезпечних методів, таких як введення чужорідних предметів та використання рослинних зборів.

Після них можуть виникати такі ускладнення, як інфекція та неповний аборт.

Якщо аборт є незавершеним, медичні працівники можуть порадити або ж подальше медикаментозне лікування, або хірургічне втручання – залежно від ситуації.

Як повідомляє інститут ім. Гуттамахера, щороку від ускладнень після небезпечного аборту гинуть щонайменше 22 800 жінок.

Автор – Амелія Баттерлі, обробка даних – Клара Гібур. У написанні матеріалу брали участь Діна Демрдаш, Наталія Пассаріньо та Ференак Аміді.

Що таке 100 жінок?

Проект ВВС “100 жінок” щороку називає 100 найвпливовіших та жінок, що надихають, у всьому світі.

Ми робимо документальні фільми, статті та інтерв’ю про їхнє життя, роблячи акцент на історіях, в центрі яких стоїть жінка.

Методологія:

Усі використані дані пошуку охоплюють останні п’ять років і надходять з Google Trends, що не може надати точних обсягів пошуку, однак показує відносний пошуковий інтерес до теми за шкалою від 0 до 100, де 100 є найвищим пошуковим інтересом для даної теми, часу та географії.Дані містять пошукові запити, зроблені різними мовами або з використанням різних назв ліків (наприклад, “таблетки для аборту”, “мізопростол” або “Cytotec”).

Ми розглянули дані пошуку в усьому світі для окреслення загальних тенденцій, та дослідили більш детально 14 країн: Гану, Нігерію, Гондурас, Болівію, Еквадор, Нікарагуа, Кенію, Мексику, США, Колумбію, Бразилію, Аргентину, Індію та Ірландію. Дані про закони щодо абортіву кожній країнінадані Центром репродуктивних прав.

Право на вибір: ключові факти про аборти в Україні та світі

Право на аборт – одне з репродуктивних прав жінки, закріплене на законодавчому рівні. Його захищають різні міжнародні договори, Конституція України, Цивільний та Кримінальний кодекси та інші нормативно-правові акти національного рівня.

Причина більшості абортів – небажана вагітність, яка є результатом неефективного використання контрацептивів або невикористання їх під час статевого акту. Певна частка небажаних вагітностей припадає також на зґвалтування та інцест. Серед інших причин абортів також можуть бути: загроза життю матері, соціальні чи економічні причини, вроджені вади плоду тощо.

«Повага» разом із експертками розглянула основні переваги та недоліки процедури абортів в Україні, а також зібрала поради щодо того, як подолати психологічні проблеми, які виникають після аборту.

Які бувають види абортів, як їх роблять та яка приблизна вартість?

Є три види штучного переривання вагітності: медикаментозний аборт, вакуум-аспірація та хірургічний аборт.

Медикаментозний аборт

Медикаментозний аборт – безопераційний метод переривання вагітності на ранніх термінах (до 6-7 тижнів) за допомогою двох сильнодіючих фармакологічних препаратів. Попередньо жінка має проконсультуватися з лікарем/кою та отримати пігулки. Спочатку приймають препарат, що перешкоджає розвитку плідного яйця. Через 36-48 годин приймають інший препарат, що сприяє розкриттю шийки матки та вигнанню плідного яйця. Це схоже на рясну менструацію, яка триває близько тижня. За два тижні необхідно повторно відвідати лікаря/ку, аби переконатися в повному перериванні вагітності та відсутності побічних явищ. Медикаментозний аборт коштує в Україні від двох до дев’яти тисяч гривень, залежно від регіону та клініки.

Вакуум-аспірація

До 10 тижня вагітності проводять також так званий мініаборт – вакуум-аспірацію. За допомогою спеціального медичного обладнання плідне яйце «висмоктується» з порожнини матки. Вакуум-аспірація – менш травматичний метод переривання вагітності, ніж хірургічний аборт, бо порожнина матки отримує мінімальні пошкодження. Процедура триває близько 10 хвилин, але попередньо потрібно здати аналізи, а також зробити УЗД, аби виявити точну локалізацію плідного яйця. Коштує такий мініаборт від півтори до восьми тисяч гривень залежно від терміну вагітності та лікарні.

Хірургічний аборт

Легальним «класичним» абортом називають хірургічне видалення зародка з порожнини матки. Проводити таку операцію має право тільки акушер/ка-гінеколог/иня у медичному закладі за допомогою спеціальних інструментів до 12 тижня вагітності. Перед абортом проводиться огляд, а також УЗД. Сама процедура відбувається під загальним наркозом, шийку матки розкривають розширювальним інструментом та вводять кюретку для вишкрібання плодових тканин. У середньому вартість інструментального аборту – від двох до семи тисяч гривень.

Українська та світова статистика

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я у світі щороку проводять близько 40-50 мільйонів абортів. Це приблизно 125 тисяч на добу. Згідно з дослідженням ВОЗ, майже половина від усіх абортів – небезпечні, тобто виконані непідготовленими людьми з використанням небезпечних методик – внесення сторонніх предметів, використання трав’яних відварів тощо.

Цьогоріч аналітичний портал «Слово і діло» опублікував статистику випадків переривання вагітності в Україні за 11 років. 2010 року в Україні було зафіксовано 164 467 абортів, більшість із них робили жінки 20-34 років – 122 702. Дівчата до 14 років зробили 83 аборти, у віці 15-17 років – 2 249.

Читайте також: Європарламент схвалив резолюцію про право на безпечний аборт

2014 року кількість абортів знизилася до 109 358 за рік. Жінки у віці 20-34 років зробили 80 506 абортів, у віці 18-19 років – 4 653 аборти, у віці 15-17 років – 1 111 абортів, а у віці до 14 років – 51 аборт.

За 2020 рік зафіксували 61 048 абортів: 42 044 – у жінок у віці 20-34 років, 1 835 – у віці 18-19 років, 538 – у віці 15-17 років. Дівчата до 14 років зробили 35 абортів.

Олена Луцюк, практична психологиня «Обласного перинатального центру» Запорізької обласної ради, називає переривання вагітності в неповнолітніх своєю «хворою» темою. По-перше, часто рішення про аборт ухвалюють батьки чи опікуни дівчинки, навіть не запитуючи її згоди. А по-друге, часто дівчата підліткового віку майже нічого не знають про контрацепцію, культуру згоди, а також мають проблеми з власною ідентичністю.

Що стосується смертності, то ситуація така: 2010 року після абортів померли 14 жінок, у 2011 – 5, в 2012 – 6, у 2013 – 5, у 2014 – 3, у 2015 – 4, у 2016-2019 – по одній за рік, у 2020 – 4.

Досвід інших країн

Країни світу поділяються на ті, де:

• повністю забороняють проведення абортів (Афганістан, Ангола, Бангладеш, Венесуела, Єгипет, Індонезія, Ірак, Ліван, Нікарагуа, Оман, Парагвай);
• дозволяють проведення абортів за медичними показаннями (Алжир, Аргентина, Болівія, Гана, Ізраїль, Марокко, Мексика, Нігерія);
• дозволяють аборти за медичними та соціально-економічними показаннями (Англія, Індія, Іспанія, Люксембург , Японія, Фінляндія);
• закріплюють свободу проведення аборту (Австралія, Албанія, Бельгія, Німеччина, Греція, Італія, Норвегія, Україна, Росія, Молдова).

США

Правове регулювання абортів наразі активно змінюється у США. 1973 року, після розгляду Верховним судом справи Роу проти Уейда, суд встановив конституційне право на переривання вагітності. Відтоді за законодавством США окремі штати можуть самостійно ухвалювати закони щодо дозволу чи заборони абортів.

2019 року в п’яти штатах заборонили аборти. Це спричинило велику кількість протестів. Найсуворіше покарання у штаті Алабама, там аборт набудь-якому терміні вважається злочином. Цікаво, що жінки, які вдалися до аборту, не несуть кримінальної відповідальності, а на лікарів, які проводять такі операції, чекає ув’язнення на термін від 10 до 99 років.

Днями в Техасі набув чинності закон про заборону проведення абортів після шостого тижня вагітності, тобто коли у плоду з’являється серцебиття.

Польща

У Польщі минулоріч Конституційний суд визнав незаконним положення, яке дозволяло жінкам перервати вагітність у випадку виявлення у плода важкого та незворотного дефекту або невиліковної хвороби, яка загрожує його життю. Польське законодавство щодо цього питання й раніше було одним із найсуворіших, а зараз аборти дозволені лише у випадку зґвалтування, інцесту або загрози здоров’ю та життю матері.

Молдова

Національна гендерна експертка Марія Дмитрієва розповіла про спрощену процедуру переривання вагітності на ранніх термінах у Молдові:

«Коли там були карантинні обмеження, жінки з віддалених районів могли отримати консультацію в лікаря/ки за допомогою телемедицини або просто телефоном. Якщо протипоказань до переривання вагітності немає, то протягом доби їм надсилали препарат для медикаментозного аборту. Наступного дня медики зв’язувалися з жінкою та перевіряли, чи нормально пройшла процедура. За потреби жінка могла отримати направлення до лікарні», – резюмувала експертка.

Що каже законодавство?

В Україні можливість штучного переривання вагітності доступна, зокрема завдяки ст. 3 Конституції. У ній ідеться про те, що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Відповідно, ніхто не може обмежувати це невід’ємне право людини, а держава має сприяти покращенню життя та здоров’я.

У ч. 6 ст. 281 Цивільного кодексу України зазначається, що штучне переривання вагітності може здійснюватися за бажанням жінки при терміні вагітності до 12 тижнів. А у випадках, встановлених законодавством, штучне переривання вагітності може бути проведене при вагітності від 12 до 22 двох тижнів.

У постанові Уряду №144 від 15.02.2006 «Про реалізацію статті 281 Цивільного кодексу України» йдеться про те, що підставами, за наявності яких можливе штучне переривання вагітності, строк якої становить від 12 до 22 тижнів, є низка хвороб.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я №423 проведення процедури штучного переривання небажаної вагітності у вагітної жінки віком до 14 років здійснюється за заявою її законних представників та за згодою неповнолітньої особи.

Читайте також: Не буду сперечатися з жінкою, але забороню аборти

Законодавством передбачені певні обмеження щодо проведення аборту чи стерилізації. Зокрема ст. 134 Кримінального кодексу України передбачає покарання за такі діяння:

• проведення аборту особою, яка не має спеціальної медичної освіти (покарання – штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 100 до 240 годин, або виправні роботи на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років);
• примушування до аборту без добровільної згоди потерпілої особи (покарання – обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого);
• незаконне проведення аборту, що спричинило тривалий розлад здоров’я, безпліддя або смерть потерпілої особи (покарання – обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк);
• примушування до стерилізації без добровільної згоди потерпілої особи (покарання – обмеження волі на строк до п’яти років);
• дія, передбачена частиною четвертою цієї статті, якщо вона спричинила смерть потерпілої особи чи інші тяжкі наслідки (покарання – обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк).

У деяких випадках покаранням також є позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Як в Україні відстоюють право на аборт?

Із огляду на те, що релігійні та консервативні рухи повсякчас прагнуть просунути законопроєкт щодо заборони абортів в Україні, є велика необхідність захищати це право постійно.

Днями з’явилася ще одна загрозлива ініціатива – представники Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій та члени міжфракційного об’єднання «Цінності. Гідність. Родина» вирішили співпрацювати з метою розв’язання державно-церковних відносин. Разом вони планують внести на розгляд парламенту законопроєкт, який дозволив би лікарям та медичному персоналу відмовитися від участі в перериванні вагітності з міркувань совісті.

Керівниця аналітичного відділу Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» Катерина Шуневич зауважила, що в парламенті вже були деякі пропозиції врегулювати це питання на законодавчому рівні. Зокрема йдеться про законопроект №6747 від 17.07.2017, який стосувався права медичного працівника на відмову від проведення аборту через світоглядні чи релігійні переконання.

«Про доцільність таких змін можна дискутувати, маючи у фокусі, що йдеться про баланс між правом пацієнта на медичну допомогу та вільний вибір лікаря і правом медичного працівника як індивіда на свободу совісті та певні релігійні переконання. Проте станом на сьогодні відмова лікаря від здійснення штучного переривання вагітності з міркувань совісті, зокрема світоглядних та релігійних переконань, не передбачена у законодавстві», – пояснила Шуневич.

Також експертка додає, що Міжнародне законодавство (Декларація щодо медичного аборту 1970 року) наголошує, що медичний працівник, який через свої погляди не може призначити й виконати аборт, може відмовитися від проведення цієї операції лише за умови, якщо забезпечить продовження медичної допомоги кваліфікованими колегами.

Читайте також: Депутата-священика Дедюхіна відсторонили від літургій після сексистських заяв про аборти

Марія Дмитрієва зазначає, що репродуктивне здоров’я – це та сфера, де жінок легко взяти під контроль і позбавити можливості самостійно вирішувати, коли та скільки дітей народжувати.

«У нас кожна партія, окрім «Слуги народу» та «Голосу», в той чи інший момент намагалася просунути заборону абортів. Тому нам не можна розслаблятися. Ми не можемо дозволити собі вірити, що наші чоловіки настільки прогресивні, що вони не заборонять аборти за першої можливості, коли вона в них з’явиться», – каже Дмитрієва.

Про право жінок на аборти активіст(к)и заявляють на різних правозахисних заходах. Наприкінці минулого року українки/ці виходили на підтримку польських жінок, наголошували на необхідності доступної контрацепції та можливості перервати небажану вагітність. На акції виходили й ультраправі опоненти – скандували «Deus vult» (у перекладі з лат. «Божа воля»), читали молитви й кричали про гріх, дітовбивство тощо. Подібне дійство відбувається й на Маршах жінок.

Психологічна підтримка жінок після аборту

В Україні немає обов’язкових передабортних та післяабортних психологічних консультацій, але іноді лікарі вдаються до тиску, вмовлянь та погроз, аби переконати (або, скоріше, змусити) жінку залишити небажану вагітність.

Катерина Шуневич каже, що міжнародні стандарти та практика наголошують на важливості кожної з держав забезпечити належне право на самостійне вирішення жінками питань, що стосуються їхнього сексуального та репродуктивного здоров’я, без насильства, примусу та дискримінації. Це зокрема стосується й абортів.

«Одна справа, коли особа, яка звертається до медичного закладу, отримує всю необхідну інформацію про процедуру проведення такого медичного втручання та можливі наслідки згідно з медичною точкою зору. І зовсім інша, коли особа, яка повинна була б надати таку інформацію, на основі свого досвіду чи моральних переконань відмовляє від проведення аборту чи принижує жінку через її вибір. Друга ситуація недопустима, адже порушує межі професійної етики медичних працівників, зазіхає на честь та гідність жінок, їхнє право на отримання належної медичної допомоги та інформації про неї», – зазначила експертка.

Читайте також: Курс із «Основ сім’ї» для школярів: «за» та «проти» ініціативи

Психологиня Олена Луцюк наголошує, що внаслідок переривання вагітності може виникнути «післяабортний синдром», який характеризується емоційною нестабільністю, почуттям провини, гнівом, злістю та образою на себе.

«Переживання цієї втрати може початися ще з лікарні. Я бачила, як приходячи на аборт, жінки плакали, бо не могли зберегти вагітність через якісь соціальні проблеми, стан здоров’я чи тиск рідних. Але такі переживання можуть і не виникнути, якщо жінка сприймає аборт як позбавлення від проблеми. Наприклад, якщо вона ніколи не хотіла дітей або не планує народжувати саме зараз. Із часом сприйняття цієї ситуації може також змінитися», – розповіла фахівчиня.

Аби пережити «післяабортний синдром» жінки занурюються в нові стосунки, роботу, народжують інших дітей. Луцюк переконана, що кожна жінка має свій арсенал способів того, як пережити таку втрату – переплакати, розповісти подрузі чи просто прийняти це. Психологиня також радить раціоналізувати, пояснити самій собі, чому жінка так вчинила. Мовляв, «так, у моєму житті був такий досвід, і в той момент це рішення було правильним».

Яна Радченко,