ТОП-10 країн виробників пшениці в 2021/22 МР

З початком російської агресії світ відчув, що таке дефіцит української пшениці. Адже Україна посідає 7-е місце у світовому виробництві.

ТОП-10 країн-виробників пшениці

Які країни виростили найбільше пшениці у 2022/23 МР?

Виробництво пшениці у 2021/22 МР

Серед зернових культур пшениця посідає 2-ге місце в світі. За 2021/22 МР виробництво пшениці встановило новий рекорд — 779,3 млн т, світове виробництво практично відповідає урожаю, зібраному у 2020/21 МР — 775,7 млн т. Трійка лідерів за виробництвом не змінилась, це Китай, Індія та росія. Їх доля в світовому виробництві складає 321,7 млн т або 41,28%. З першої десятки вилетіла Німеччина, її місце посіла — Аргентина.

Другий рік поспіль посівні площі у світі під пшеницею зростають. Так, загальна площа у 2021/22 МР склала 222,3 млн га, що майже на 2 млн га більше за попередній МР. Лідерами за площами є Індія — 31,1 млн га, росія — 27,6 млн га та Китай — 23,6 млн га.

Згідно з прогнозами USDA, на наступний 2022/23 МР оцінка світового виробництва погіршилась до 774,8 млн т. Це викликано зменшенням виробництва в Україні на 11,5 млн т (-35%), врожай очікують на третину менше, ніж у попередньому році, зі скороченою площею збирання та нижчою врожайністю через військові дії росії.

В Австралії прогноз на 6,3 млн т (-17%) менше, через зменшення площі та врожайності. У Марокко на 5,3 млн т (-70%) меньше через сувору посуху. Великі надії були покладені на урожай в Індії, але прогноз знижений, оскільки спека зашкодила врожайності у північних штатах, і, як підсумок, зараз очікується виробництво на рівні на 2021/22 МР.

Експорт пшениці у 2021/22 МР

Згідно з останніми даними USDA, на травень 2022 р. загальний обсяг зовнішньої торгівлі пшеницею в 2021/22 МР складає 199,9 млн т, що на 3,5 млн т меньше попереднього сезону. Цікаво, що за останні 10 років (тобто з 2011/12 МР) цей показник зріс на 63,8 млн т (+47%).

ТОП-5 країн експортерів пшениці в 2021/22 МР:

• росія — 33,0 млн т;
• ЄС — 31,0 млн т;
• Австралія — 27,5 млн т;
• США — 21,9 млн т;
• Україна — 19,0 млн т.

В наступному 2022/23 МР очікується, що торгівля буде із збільшенням імпорту в Африці, Південно-Східній Азії та Західній півкулі — 201,3 млн т (+2%).

Володимир Демчук, Latifundist.com

Чим і коли підживлювати пшеницю озиму навесні? Розрахунок норми азотних добрив для планового врожаю пшениці

Умови зимівлі та стан посівів навесні обумовлюють заходи весняного догляду. Тому з відновленням весняної вегетації необхідно перш за все провести облік і обстеження посівів озимини та встановити ступінь пошкодження рослин.Також слід враховувати кількість рослин на одиниці площі та їх розвиток. Якщо рослини не розкущилися восени, то навіть повне їх збереження на площі тільки в окремі роки може забезпечити урожай близько 2,5–3,0 т/га. Зрідження таких посівів на 20–25% (зменшення густоти стояння до 300–350 стебел на 1 м²) не гарантує одержання врожаю більше 2,0 т/га.

Якщо на 1 м² налічується менше 150 розкущених або 200–250 нерозкущених рослин — такі площі доцільно пересіяти. Ремонту (підсіву) підлягають посіви з густотою 150–200 розкущених рослин або 250–300 нерозкущених, а також площі, де рослини на період відновлення вегетації перебувають у фазі сходів — не менше 300 рослин/м².

Величина очікуваного врожаю, залежно від стану пшениці озимої на час відновлення весняної вегетації

Нормально розвинені рослини, що мають 3–4 пагони, можуть давати 1,5–2,0 продуктивних стебла. Для забезпечення врожаю 2,5–3,0 т/га таких рослин повинно бути не менше 200 шт./м².

Для пшениці озимої навесні важливо створити сприятливі умови живлення азотними добривами до початку переходу їх до четвертого етапу органогенезу, коли відбувається закладка колосових бугорків. Підживлення сприяє кращому кущінню рослин, інтенсивному відростанню, значному збільшенню кількості колосків, покращує озерненість колоса, особливо в умовах оптимального зволоження ґрунту і помірної температури повітря.

Час внесення. В момент внесення добрив культура не повинна потребувати азоту, тобто вона повинна проснутися але не бути голодною.

При сніжному покриву вносити добрива не варто. Деякі фермери вважають, що якщо сніговий покрив несуттєвий (до 5 см), то можна вносити азотні добрива. Це помилка! Навіть при тонкому сніговому покриві найменше танення снігу призведе до стоку води. Вода буде переміщати азот в низини, які є на кожному полі. Це призведе до нерівномірного розподілу азоту на полі.

У пшениці, як у культури, у якої формування складових врожаю йде в кожній конкретній фазі, є ще одне правило. Знаючи те, що внести азот потрібно обов’язково в фазі кущіння, внесення в фазі трубки – це втрата максимальної вигоди. Пшениця не загине, але вона знизить свій потенціал, навіть якщо внесена велика доза азоту. Просто цей азот не зможе в фазі трубки зробити те, що він міг би зробити в фазі кущіння. Попросту це означає, що запізнившись на кілька днів, сільгоспвиробники не тільки недогодовують рослина, але і втрачають кошти на непродуктивне внесення вже не настільки актуального добрива.

Весняне підживлення азотом — найбільш важливий агрозахід, що визначає рівень урожайності озимих зернових культур. Найбільш доцільним є обов’язкове дворазове підживлення озимих: перше — по мерзлоталому ґрунті для відновлення та нарощування вегетативної маси рослин, друге — локальним способом на початку виходу рослин у трубку для безпосереднього підвищення зернової продуктивності.

Іноді при вірогідності раннього відновлення вегетації на середньо- та слаборозвинених посівах більший ефект, ніж азотні забезпечують азотно-фосфорні добрива з високим вмістом водорозчинних форм фосфору (нітрофос, нітроамофос, амофос) або їх суміш з аміачною селітрою. Рекомендована доза для степових районів — N_20–30Р_20–40 кг/га д. р. Азотно-фосфорне підживлення сприяє інтенсивному росту вторинної (вузлової) кореневої системи та кущінню. Проводять його перед або на початку відновлення вегетації поверхневим або прикореневим способами.

Одним зі шляхів вирішення цього питання є прикореневе внесення РКД у ранньовесняне підживлення пшениці.

Суміш КАС із РКД дає змогу збільшити коефіцієнт використання фосфору, що пов’язано як із покращенням розподілу фосфору при внесенні, так і з синергетичним ефектом азоту на поглинання рослинами фосфору. Суміш цих двох продуктів найчастіше використовують на початку та в середині сезону. Проте слід брати до уваги те, що склад КАС і його рН значною мірою впливають на можливість випадіння осаду при змішуванні з РКД.

Ефективність ранньовесняного підживлення озимої пшениці сумішшю КАС і РКД.

В результаті дослідження було встановлено підвищення ефективності підживлення при додаванні РКД до КАС. Приріст врожайності при внесенні у співвідношенні 1:1 становив 0,67 т/га, а зниження норми РКД в два рази (співвідношення 1:0,5) не зумовило відповідної втрати у прирості врожайності, що свідчить про високу ефективність РКД і у знижених нормах.

Для стимулювання весняного кущіння і розвитку кореневої системи на зріджених, слаборозвинених та пошкоджених хворобами посівах доза азоту повинна становити орієнтовно 50–60 д. р./га (за умови, якщо її не внесено перед входом у зиму), а на добре розвиненоних посівах — 20–30 кг д. р./га.

1.Для розрахунку треба визначити потенціал урожаю або визначитись з плановим врожаєм.
Плановий врожай потрібно розрахувати по вологозабезпеченні або взяти максимальні врожаї по району.

Приклад розрахунку потенційного урожаю культур за вологозабезпеченню посівів:
У = (100 * W) / Кw * Км, де:
W– продуктивна волога в метровому шарі грунту, мм;
Kw – коефіцієнт водоспоживання, (мм*га)/ц;
Км – коефіцієнт господарської ефективності при стандартній вологості.
Продуктивна волога:
W = W + Р *a, де:
W0 – запас продуктивної вологи на момент посіву в шарі 0-100 см, мм;
Р – кількість опадів за період вегетації культури, мм;
а – коефіцієнт використання опадів.
Наприклад:
W= 90 + 450 * 0,83 = 464 мм
У = (100 * 464) / 360 * 0,5 = 64 ц/га

Отже, маємо потенційну врожайність 64 ц/га – це орієнтовна врожайність для південних районів Полтавської області. Для північних до 75 ц/га.

Слід зробити поправку по густоті посіву відповідно таблиці на початку публікації. Якщо густота гарна залишаємо без змін.Візьмемо плановий врожай 70 ц/га.

Для формування 1 тони врожаю висококласної пшениці потрібно 30 кг діючої речовини азоту.
Якщо попередник гарний (бобові) потребу зменшуємо на 20. Після гороху та пару можна зменшити на 50.
Після поганого попередника додаємо 20. Після звичайного попередника залишаємо без змін.
Наприклад у нас пшениця після сої, тобто потреба 210-20=190 кг/га.
4. Зробимо корекцію залежно від запасів в ґрунті .

Запаси в грунті можна визначити згідно аналізу грунту, або орієнтовно гумусу 1%=20 кг/га азоту, або взяти минулий врожай на полі без добрив.

Наприклад по гумусу: у вас гумусу 3,5% то запас в грунті 70 кг/га. Можливий врожай без добрив буде 24 ц/га.

Наприклад по врожаю: минулий врожай на цьому полі був 41ц/га, а ви вносили 150 кг селітри (150*0,34=51 кг діючої речовини азоту) то запас в грунті дорівнює (4,1т/га*30)-51=70 кг/га азоту.

Тобто потреба в добривах на врожай пшениці 70 ц/га після сої дорівнює 190-70= 120 кг/га д.р. азоту.

Якщо в осінній період вносився азот потрібно відняти внесуну кількість. Наприклад з посівом внесли 100 кг/га нітроамофоски 16:16:16 тобто внесли 16кг. Потреба 120-16=104 кг/га.

За період вегетації нам потрібно внести 104 кг/га, це 104/0,34=305 кг аміачної селітри, або 104/0,32=325 КАС, або 104/0,42=248 кг карбаміду.

Доза азоту для першого підживлення найбільше залежить від двох чинників — стану посівів і часу відновлення весняної вегетації. На добре розвинених посівах рекомендується вносити 30% від повної норми азоту, в нашому випадку 104*0,3=32кг/га.
Посіви, що відновлюють весняну вегетацію раніше середньої багаторічної дати, добре ростуть у висоту і завдяки посиленому кущінню утворюють продуктивний стеблостій, що досягає 600-700 шт./м2.
Якщо посіви зріджені (200-230 рослин на 1 м2), під час першого підживлення вносять N60-70. За наявності 180-200 рослин на 1 м2 дозу азоту для першого підживлення збільшують до N80-100.

Норму азоту збільшують в роки з пізньою весною, що характеризуються пізнішим відновленням весняної вегетації (близько 6 квітня), внаслідок чого наростання вегетативної маси зменшується. В роки з ранньою весною (відновлення вегетації настає в середині березня) на добре розвинених густих посівах перше підживлення проводити недоцільно.

Друге підживлення — продуктивне — найбільш впливає на врожай зерна, проводять на початку виходу рослин у трубку. До підживлення необхідно внести гербіциди, щоб не допустити засвоєння азоту бур’янами. Сприяє кращому росту бокових стебел, які за продуктивністю наближаються до головного стебла. Якщо рано навесні внесли 30% загальної норми азоту, то під час другого підживлення вносять 50-60%, або N60-90.

Третє підживлення (якісне)
Вносять решту азоту(10-15%) в період від початку фази колосіння до наливу зерна. Збільшує тривалість активної діяльності верхніх листків, підвищує інтенсивність фотосинтезу, зростає маса 1000 зерен. Впливає на врожайність і якість. Чим пізніше проведено підживлення, тим менше азот впливає на врожайність і більше на якість. Для встановлення доцільності проведення цього підживлення використовують дані діагностики.
З метою одержання високої врожайності (50—70 ц/га) і якості зерна (вміст білка 13-14%, клейковини 27-30%) потрібно вносити сірку. Кількість сірки можна розрахувати по співвідношенню 1/8 до загального виносу азоту, тобто якщо загальна потреба 210 кг азоту/га то сірки потрібно 210/8=26 кг/га.

Сірку можна внести у вигляді сульфату магнію гранульованого або кристалічного (30% сірки) = 90кг/га.
Сірку можна внести у вигляді сульфату амонію (21% азоту и 24% серки)= 26/0,24=110кг/га.
Урожайність озимої пшениці (т/га) залежно від застосування азотних добрив (середнє за 2012–2015 рр.)
Ефективнішим виявилось використання КАС та аміачної селітри, менш ефективним — карбаміду.

Що стосується концентрації робочого розчину, то при внесенні водного розчину карбаміду на початку кущіння рослин вона становить 18–20%, у кінці кущіння рослин — 16–18%, на початку виходу рослин у трубку — 10–12%. З мірою проходження рослинами етапів розвитку концентрація водного розчину карбаміду поступово зменшується і у фазі молочної стиглості становить не більше 4–5%. Обробка рослин пшениці озимої розчином добрив з високою концентрацією може призвести до опіків рослин, що негативно позначиться на рівні їх зернової продуктивності.

Що стосується використання КАС для підживлення озимини по мерзлоталому ґрунті, то можна зазначити, що рослини навіть за високої концентрації (вище 50%) не одержували опіків. Однак це стосується лише обробки посівів по мерзлоталому ґрунті! В подальшому необхідно виважено підходити до вибору концентрації робочого розчину.

Важливе значення при огляді посівів після відновлення рослинами весняної вегетації має визначення фітосанітарного стану, зокрема, це стосується розвитку хвороб, а також наявності пошкоджень рослин хлібним туруном та мишоподібними гризунами.

Якість зерна: вимоги, методи визначення, показники

З цієї статті ви дізнаєтеся про те, як визначити якість зерна. Ми розповімо про показники та методи визначення якості зерна пшениці та інших зернових культур. Ця інформація допоможе вам у дотриманні вимог ринку та виробництва, а також у підготовці зерна для експорту.

Показники якості зерна пшениці

Якість зерна впливає на її цінність для використання у харчовій і переробній промисловості. Щоб визначити придатність зерна, досліджують його технологічні показники, а також борошномельні та хлібопекарські властивості.

Ось загальні параметри для зернових культур:

• зовнішній вигляд;
• вологість;
• колір;
• смак;
• запах;
• зараженість шкідниками;
• домішки.

До спеціальних показників якості зерна пшениці відносять:

• білкову частку;
• вміст клейковини;
• натуру;
• склоподібність;
• схожість.

Методи визначення якості зерна

Щоб визначити якість зерна використовують:

• органолептичний аналіз — здійснюється за допомогою органів чуття людини та допомагає зробити первинні висновки;
• фізико-хімічний аналіз — більш глибоке дослідження в лабораторних умовах.

Нижче наведено короткий огляд основних методів оцінки, що дозволяють точно визначити характеристики зерна.

Органолептичний аналіз

1. Візуальна оцінка. Спочатку зерно перевіряють на наявність небажаних відтінків чи плям. Колірні зміни можуть вказувати на зміни у хімічному складі та деформовану структуру. Пошкоджені зерна знижують якість усієї партії.
2. Аналіз запаху. Також перевіряють наявність неприємних чи аномальних запахів. Аромат польових трав або гнильний запах може вказувати на помилки у вирощуванні, збиранні чи зберіганні врожаю. Оптимально, якщо зерно має аромат свіжої соломи.
3. Перевірка смаку. Пшеницю додатково оцінюють на смак, тільки якщо є сторонній запах.

Фізико-хімічний аналіз

1. Визначення домішок. Зерно візуально або за допомогою спеціальних сит перевіряють на наявність каміння, металевих частинок, піску та інших домішок. Засміченість впливає на безпеку та якість продуктів.
2. Оцінка зараженості шкідниками. Для визначення якості зерна його також оглядають на наявність слідів шкідників, гризунів і хвороб. Впливає на збереження культури та її придатність для переробки.

1. Вимірювання вологості. Зерно піддається сушінню за певних умов, потім вимірюється зміна маси для визначення вологості. Вологість впливає на зберігання та обробку зерна.
2. Вимірювання масової частки білка. Рівень білка визначають методом К’єльдаля. Показник впливає на якість борошна та інших продуктів із пшениці. Чим вищий вміст білка, тим вища харчова та технологічна цінність зерна.
3. Оцінка клейковини. Цей аналіз роблять для прогнозування хлібопекарських властивостей зерна. Тести розтягування та розтікання глютену дозволяють оцінити його еластичність і зчеплюваність. Глютен важливий для структури та обсягу випічки.
4. Вимірювання склоподібності. Її визначають за допомогою діафаноскопа чи шляхом розрізання зерен. Структура внутрішніх тканин зерна є важливою для переробки. Склоподібна пшениця легше перемелюється, тому з неї виробляють борошно вищого ґатунку.
5. Визначення вологовіддачі. Зерно занурюють у воду та порівнюють вагу до і після занурення для дослідження здатності зерна вбирати та утримувати вологу. Ця характеристика впливає на процеси уварювання та приготування продуктів.
6. Аналіз натури. Аналіз полягає у вимірюванні маси 1 літра зерна, вираженої у грамах. Цей показник, званий також об’ємною масою, дозволяє оцінити густину та стан зерна. Висока натура забезпечує кращу схоронність і кращі технологічні характеристики для переробки.
7. Визначення числа падіння. Оцінюють здатність насіння успішно проникати в ґрунт і проростати. Цей показник є важливим для оптимізації техніки посіву.
8. Оцінка схожості. За допомогою фізико-хімічного дослідження також виявляють відсоток насіння, яке здатне дати здорові паростки. Цей важливий агротехнічний фактор впливає на рівень врожайності та якість сівозміни.

Аналіз якості зерна озимої пшениці здійснюють безпосередньо після збирання та очищення врожаю, у середині серпня. Ярову пшеницю перевіряють уже в липні. За необхідності, на деяких етапах хлібообігу перевіряють додаткові показники якості.

Вимоги до якості зерна

Якісні зерна мають бути великими, однорідними за кольором, однакової форми та мати нейтральний запах. Першокласна пшениця містить оптимальну кількість білка та глютену, чиста від сторонніх домішок і шкідників, не надто волога на дотик. Ці критерії гарантують, що зерно підходить для високоякісної борошномельної та хлібопекарської промисловості.

Показники якості зерна пшениці твердих сортів за ГОСТом:

• натура — 710-750 г/л;
• вологість — до 14,5%;
• білкова частка — 11-14%;
• число падіння — 100-220 сек;
• сміттєві домішки — 2-5%;
• склоподібність — 70%.

Показники якості зерна м’яких сортів пшениці за ГОСТом:

• натура — 690-760 г/л;
• вологість — 14%;
• білкова частка — 10,5-14%;
• вміст клейковини — 18-28%
• число падіння — 130-220 сек;
• сміттєві домішки — 1-2%;
• склоподібність — 50%.

До кормової пшениці лише дві вимоги — вологість до 14,5% і домішки до 5%.

Вимоги щодо експорту зерна вказуються індивідуально в контрактах, а результати аналізу мають бути лише від лабораторій, які мають міжнародний сертифікат, наприклад ICUMSA, GAFTA чи FOSFA.

Якщо вам потрібні кошти на придбання землі, сільгосптехніки чи спецобладнання, переходьте на сайт AgroApp . Тут зібрані банки та партнерські програми, які пропонують фермерам різні фінансові послуги на вигідних умовах. Подайте заявку та отримайте попереднє рішення про кредитування вже за 24 години.

Часті питання про якість зерна

Як зробити аналіз зерна

Щоб зробити аналіз зерна, необхідно провести візуальну оцінку виявлення дефектів і слідів шкідників. Потім здати на лабораторні дослідження для вимірювання вмісту білка, клейковини та інших показників.

Як натура зерна впливає на його якість

Чим вище значення такого показника як натура, тим якіснішим вважається зерно. Адже високонатурний врожай має більший вміст поживних речовин, наприклад, крохмалю, цукру. Крім цього, з такого зерна більший вихід борошна.