Аванс: яка це частина зарплати та у які терміни його необхідно виплачувати

Форма передоплати у вигляді грошової суми або інших матеріальних цінностей, виданих у рахунок заробітної плати, відповідних платежів за надані товари та послуги називається «авансом». Розмір авансу, строки та порядок виплат залежать від умов договору, які укладають між собою працівник та роботодавець та регламентуються чинним законодавством.

Поняття «Аванс» та «Завдаток»

Організації та підприємства виплачують аванс своїм співробітникам у рахунок загальної зарплати, витрат на відрядження та господарських витрат на підставі укладеного договору сторін (контракту), що гарантує виплату працівнику або виконавцю, передбачену обумовленими в ньому умовами. Тобто, це взаємні гарантії обох сторін щодо отримання співробітником належної йому винагороди.

Зовнішня торгівля розглядає аванс як будь-якого платежу, проведеного замовником рахунок загального зобов’язання досі відвантаження товару чи надання послуги. Повна передоплата виплачується дуже рідко – вона невигідна стороні імпортера.

Аванс обов’язковий під час поставок за умови кредиту і зазвичай встановлюється у вигляді 10-25% вартості контракту. Повернення передоплати забезпечується банківською гарантією за умови невиконання своїх зобов’язань експортером.

Як і завдаток, виплата є матеріальним підтвердженням реальності умов укладеного між сторонами договору, але на відміну від нього не є способом їх забезпечення. При виконанні умов договору вона йде на рахунок остаточного платежу відповідно до встановлених зобов’язань. У разі розірвання повертається повною мірою або частково, залежно від обумовлених умов.

Чи потрібно виплачувати працівникам аванс?

Відповідно до КзпПр виплата заробітної плати здійснюється не рідше 2-х разів на місяць з проміжком не більше 16 днів, але і не пізніше 7 днів після завершення періоду, за який проводиться виплата. Таким чином, невиплата зарплати за першу половину місяця (авансу) є прямим порушенням зобов’язання роботодавця та порушенням чинного трудового законодавства.

Виплата заробітної плати двічі на місяць – прямий обов’язок роботодавця, що підлягає чіткому виконанню незалежно від згоди працівника отримувати оплату своєї праці лише один раз на місяць. І навіть за умови, що він залишить відповідну письмову заявку, виплачувати зарплату один раз на місяць заборонено.

Терміни виплати авансу та зарплати

Виплата заробітної плати працівникам у деякі місяці раніше встановлених трудовим договором строків не є порушенням зобов’язання, що випливає із трудового договору. Вона оформляється документально, виданням відповідного наказу чи розпорядження із зазначенням точної дати зарплати та періоду, за який її виплачують. Кожен працівник має бути ознайомлений із цим документом.

За Законом України «Про оплату праці», аванс працівнику виплачується у сумі не меншій від кількості фактично відпрацьованих ним годин або робочих днів з 1-го до 15-го числа поточного місяця відповідно до розрахунку його окладу або тарифної ставки.

У листі Мінпраці зазначено, що першою половиною місяця є його початкові 15 календарних днів. Заробітну плату необхідно виплачувати з 1-го до 7-го числа наступного місяця. Головне, щоб виплати робилися не рідше 2 разів на місяць.

Можна встановити конкретні числа, на які будуть припадати виплати за авансом та за звітний період:

• тільки робочі дні – якщо день виплати співпадає зі святковим, вихідним чи неробочим днем, зарплата виплачується напередодні;
• зарплата виплачується не пізніше 7-го числа, (тобто з 1-го по 7-е), для дотримання проміжку не більше ніж 16 календарних днів, аванс варто виплачувати з 16-го по 22-е число.

З якого дня перераховувати аванс

Кількість робочих днів, відпрацьованих робітниками протягом першої половини місяця, може відрізнятися залежно від календаря, що впливає на суму фактичної оплати за відпрацьований час.

Аванс перераховується (незалежно від запиту працівником чи усної угоди сторін) лише у робочі дні — якщо він припадає напередодні з нагоди випадання його дати на святковий, вихідний чи неробочий день, строк заробітної плати за другу половину місяця залишається незмінним.

Якщо працівник вирушає у відпустку, що припадає на час видачі авансу, роботодавець не зобов’язаний платити його раніше встановленого терміну. Проведення платежу залежить від умов укладеного між сторонами договору — чи він виплачується перед відпусткою разом із відпускними, чи у день, коли планується отримувати зарплату.

В якому розмірі виплачувати аванс

Оплата визначається нормативним актом роботодавця або колективним договором, узгодженим з представництвом трудового колективу.

У законодавстві чітко зазначено, що розмір авансу (зарплати за першу половину місяця) не може бути меншим за оплату за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки працівника, що відповідає тексту статей 115 та 24 Закону про оплату праці.

Важливими є наступні моменти:

• у розрахунку авансу всі премії та доплати, матеріальні заохочення та компенсації не враховуються, а також трудова доплата на мінімальну зарплату;
• нарахування ведуться з «голої» тарифної ставки, а доплати та премії йдуть наприкінці місяця та входять до складу платежу за його другу частину;
• розмір передоплати залежить від відпрацьованого за фактом кількості часу працівником у проміжок, протягом якого її виплачують;
• відпрацьованим часом не вважаються дні хвороби та відпустки, відсутності на робочому місці з будь-яких інших причин, у той час як дні відрядження — це відпрацьований робочий час, який входить у суму платежу.

Мінімальна сума авансу

Розмір передоплати може бути менше оплати фактично відпрацьованого часу. Мінімальна сума авансу дорівнює окладу співробітника, поділеному на норму робочих днів конкретного місяця та помножену на відпрацьовані трудові години за період з 1-го до 15-го числа.

Облік додаткових виплат прописується у договорі, укладеному між сторонами (роботодавець та працівник) у вигляді мінімальних гарантій держави, що заробітна плата працівників не нижча за мінімум, встановлений законодавством.

Чи обкладається аванс ПДФО

Виплата передоплати та сплата нарахованого з неї ЄСВ, ПДФО та ПС проводиться на базі розрахунків без нарахування даних сум на момент її платежу.

ПДФО та військовий збір перераховуються до бюджету при нарахуванні доходу, що підлягає оподаткуванню, одним платіжним документом (для цього бухгалтер, відповідальний за нарахування трудової винагороди, подає необхідну заявку).

Зарплата, ЄСВ та ПДФО припадають на кінець місяця після надання бухгалтерії табеля обліку трудового часу.

Видача авансу працівникові, сплата нарахованого на його суму ЄСВ, утримані ПДФО та ПС проводяться без фактичних нарахувань авансу та утримань.

Особливості нарахування зарплати та авансу

Нарахування заробітної плати здійснюється раз на місяць, але виплати відбуваються двічі – одна з них аванс, а інша становить оплату праці за другу частину місяця.

Заробітна плата нараховується за повний місяць на підставі табеля обліку трудового часу. Під час утримання ПДФО обчислюється загальний місячний дохід, який підлягає оподаткуванню (заповнюється форма передбаченого зразка).

Аванс нараховують одним з наведених нижче способів:

• з мінімальної суми, меншою за яку він бути не може — за кількістю відпрацьованих днів за 1-у половину місяця відповідно до тарифної ставки або посадового окладу;
• як фіксована сума передоплати за умови повного відпрацювання робочого часу – у відсотковому співвідношенні до окладу або ставки, наприклад, 40-50% від її суми.

Скільки відсотків складає аванс від зарплати. Проведення авансу

Залежно та умовами робочого контракту чи договору, аванс може нараховуватися у відсотковому еквіваленті від окладу. Його встановлюють у 55-60% від ставки для зручності обліку кількості робочих днів у першій та другій половині місяця. У бухгалтерській справі зустрічається і передоплата 40-50% від заробітної плати.

Проведення авансу не формується під час проведення документа про зарплату та її видачу, за винятком депонування сум ЗП та використання транзитного рахунку, зазначеного у вихідному документі. Він є основою формування видаткового касового ордера при виплати через касу і платіжного доручення при нарахування через банк.

Під час проведення цих операцій проходять проведення за кожним працівником коштом, зазначені у реквізиті «сума» головного документа «виплата ЗП», потім дані переходять у відповідну графу розрахункової відомості. Нарахування можна робити за 1-2 робочі дні до передбачуваної дати виплати.

Приклад розрахунку авансу

Бухгалтери використовують два способи розрахунку, що не суперечать законодавству:

• у «брудній» формі за вирахуванням ВС та ПДФО, де розмір платежу варіюватиметься відповідно до кількості робочих днів у першій половині місяця;
• приклад: оклад — 6300 грн., «брудна» сума авансу за травень (з розрахунку 6300:21 роб. дн. грн. та військовий збір (3000*1.5%:100%) – 45 грн., співробітник отримає аванс у розмірі (3000 – 540-45) 2415 гривень;
• у вигляді «чистої» суми, що становить 60% від окладу, де «чиста» виплата переводиться в «брудну» з коефіцієнтом 1.242236, з якої вираховують ЗС та ПДФО;
• приклад: фіксована сума у вигляді 60% від окладу становить 3000 грн., «брудна» (3000*1.242236) – 3726. 71 грн., ПДФО (3726. 71*18%:100%) – 670.81 грн., ВС (3 *1.5%:100%) – 55.9 грн., співробітник отримає на руки (3726.71-670.81-55.9) 3000 гривень.

Інші особливості виплати авансу

Необхідно враховувати, що аванс слід виплачувати не лише відповідно до трудового договору чи контракту. Головне – не порушити чинного трудового законодавства, за яким кожен працівник підприємства повинен мати захист із боку держави.

До таких виплат не включаються різноманітні надбавки, премії, доплати компенсаційного та заохочувального характеру. Їх розрахунок та перерахування на картки персоналу виробляються у терміни, відведені для перерахування основної заробітної плати.

Порушення обов’язково спливають під час перевірок із боку фіскальних і контролюючих органів. Тому від бухгалтера вимагається певний рівень теоретичної та практичної підготовки, щоб правильно нараховувати аванс.

Порядок, за яким виплачується аванс, залежить також від системи оплати праці, якої дотримується підприємство чи установа. Для того, щоб видати аванс працівникам, що працюють на відрядній основі, знадобиться форма відрядного наряду, яку майстер видає до початку роботи.

Така форма фіксує як терміни виконання і план робіт, а й фактичну норму, виконану працівником, і навіть розцінки з його працю. Щоб розрахувати аванс, потрібно відрядну розцінку помножити на фактично досягнутий обсяг виробітку. Таку роботу оцінюють за кожним її видом окремо.

Аванс та доплати – що ще потрібно знати

Законодавство України про оплату праці насамперед захищає інтереси працівника, щоб не допускати свавілля з боку роботодавця. У цьому випадку йдеться про мінімальні гарантії щодо суми заробітної плати, що входить до авансу.

Загальний розмір оплати праці за минулий місяць не може бути меншим за рівень мінімальної заробітної плати (цей показник щорічно переглядається по кілька разів). У разі, коли фактично виплачений аванс плюс зарплата не досягають цього показника, то роботодавець повинен зробити донарахування та доплату фактично суми, що бракує. Однак, якщо виплачується аванс, то таку доплату робити не потрібно – її підприємство сплачує у підсумковій місячній винагороді персоналу.

Особливості контролю за сплатою необхідних податкових платежів

На окрему увагу в бухгалтерському обліку заслуговує нарахування та перерахування єдиного соціального внеску. І зовсім неважливо, в якій формі сплачується аванс та заробітна плата (готівковою, безготівковою або навіть натуральною).

Відповідно до Закону, що регламентує сплату єдиного внеску, фактичним свідченням того, що аванс було отримано працівником, є такі випадки:

• отримання в бухгалтерії готівкою;
• зарахування на карткові рахунки персоналу підприємства;
• перерахування третім особам, юридичним та фізичним, відповідно до платіжних доручень, підписаних працівниками;
• натуральний взаєморозрахунок як отримання персоналом товарів та послуг, рахунок якого може бути зарахований аванс;
• фактичні відрахування за платіжними листами та іншими бухгалтерськими документами, які добровільно підписали працівники підприємства (наприклад, у рахунок сплати аліментів або інших, обов’язкових за законодавством платежів).

Відповідно до закону, який регламентує контроль за перерахуванням та надсиланням єдиного соціального внеску, банківські установи наділяються функціоналом перевірки щодо повноти та своєчасності виплати авансових платежів із заробітної плати.

Тож у тому, щоб виконати платіжні доручення підприємств, їх співробітники зобов’язані проконтролювати виплату авансу персоналу. З цією метою одночасно бухгалтеру банку мають бути надані і розрахункові документи (листи), що підтверджують сплату сум єдиного соціального внеску.

У відсотковому та кількісному вираженні такі платіжні листи про сплату податків мають становити не менше ніж 1/3 від величини платіжок на виплату авансу персоналу. Довідка-розрахунок є обов’язковим додатком до фінансової документації, інакше банк матиме можливості для відмови.

Аванс і зарплата: секрети правильного розрахунку

При перевірках Держпраці навряд чи залишить без уваги строки виплати авансу, зарплати і правильність розрахунку цих сум. І якщо щось буде не так — із задоволенням накладе всі «належні» в цьому випадку штрафні санкції. Тому пропонуємо поговорити про те, як правильно розрахувати суму зарплати за 1-шу половину місяця (аванс) і загалом за місяць, щоб не потрапити під ці штрафи. І як дотриматися строків виплати авансу та зарплати, щоб у перевіряючих не було до вас претензій.

Визначаємося зі строками

Перевірте себе. Порядок виплати зарплати (періоди, строки, розмір тощо) має бути прописаний:

— у колдоговорі, укладеному на підприємстві,

— у нормативному акті роботодавця (наприклад, у Положенні про оплату праці), погодженому з профкомом, що діє на підприємстві (представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом), — якщо колдоговір не укладено.

Якщо роботодавець — ФОП, порядок виплати зарплати логічно прописати в трудовому договорі з працівником.

Виплачуйте заробітну плату працівникам:

1) не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів;

2) не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;

Тобто зарплата за першу половину місяця (аванс) повинна виплачуватися не пізніше 22-го числа поточного місяця (15* + 7), а зарплата за місяць — не пізніше 7-го числа місяця, що настає за місяцем її нарахування.

3) у робочі дні. Якщо день виплати зарплати збігся зі святковим, неробочим або вихідним днем, зарплату виплачуйте напередодні.*

* Першою половиною місяця вважаються 15 календарних днів місяця (з 1-го по 15-те число) — див. лист Мінпраці від 09.12.2010 р. № 912/13/155-10.

Виплата зарплати щонайменше двічі на місяць — це обов’язок, а не право роботодавця. Він підлягає безумовному виконанню незалежно від згоди працівника отримувати зарплату один раз на місяць. І навіть на підставі заяви працівника виплачувати зарплату один раз на місяць не можна.

А ось виплачувати зарплату працівникам в окремі місяці раніше встановлених у колдоговорі (Положенні про оплату праці, трудовому договорі) строків можна. І це не буде розцінено як порушення трудового законодавства. Головне тут — правильно оформити таке рішення документально: видайте відповідний наказ (розпорядження), у якому зазначте дату виплати зарплати і період, за який вона виплачується. Ознайомте з наказом (розпорядженням) працівників.

А чи потрібно дотримуватися вимоги про проміжок часу між авансом і зарплатою за другу половину місяця (не більше 16 календарних днів), якщо аванс був виданий раніше строку за рішенням роботодавця? Мінсоцполітики в листі від 19.11.2019 р. № 1680/0/206-19 роз’яснює, що строк виплати зарплати за другу половину місяця залишається тим самим незалежно від причини, з якої перенесено строк виплати авансу.

А якщо працівник іде у відпустку в проміжок часу, який випадає на строк виплати авансу? Наприклад, працівник іде у відпустку з 16.03.2020 р. по 29.03.2020 р. Строки виплати зарплати на підприємстві: 7-го і 22-го числа кожного місяця. Обов’язково разом з відпускними виплачувати працівникові аванс за березень чи можна виплатити відразу всю березневу зарплату у квітні? Чи можна виплатити аванс у встановлений строк, якщо цей день для працівника не є робочим (він буде у відпустці)?

Роботодавець не зобов’язаний виплачувати аванс раніше встановленого строку разом з відпускними. Зарплату за першу половину місяця (аванс) підприємство може виплатити працівникові або перед відпусткою (разом з відпускними), або у строк, установлений для виплати зарплати. Усе залежить від того, як це прописано в колдоговорі.

Нюанси виникають за ситуації, коли зарплата виплачується готівкою з каси. У такому разі, якщо немає бажання виплачувати аванс разом з відпускними, є й інший шлях. Включити працівника до «авансової зарплатної відомості», а після закінчення граничного строку виплати зарплати за нею неотримані працівником кошти депонувати і виплатити тоді, коли працівник за ними звернеться.

Запитання щодо виплати авансу також часто виникають у випадку, коли режим роботи для тієї чи іншої категорії працівників не є традиційним. Наприклад, працівник працює вахтовим методом. Графік роботи — «15 на 15» (15 днів працівники працюють, а 15 днів відпочивають). Чи зобов’язано підприємство виплачувати зарплату за 1-шу половину місяця таким працівникам, якщо дні відпочинку припадають на період з 1 по 15 календарних днів місяця?

Якщо згідно з графіком роботи працівник-вахтовик працював з 1-го по 15-те число місяця, а з 16-го по 30-те відпочивав, то за першу половину місяця йому має бути виплачена зарплата в розмірі не менше оплати за фактично відпрацьований час з тарифної ставки (окладу) працівника, тобто по суті вся сума основної зарплати.

При цьому у строки, встановлені для виплати зарплати за другу половину місяця, працівникові мають бути виплачені інші складові його фонду оплати праці: премії, доплати тощо.

Якщо працівник-вахтовик з 1-го по 15-те число місяця відпочивав (не відпрацював жодного дня), а з 16-го по 30-те працював на вахті, то з метою виконання вимоги про виплату зарплати не рідше двох разів на місяць роботодавець має право самостійно визначити суму авансу, але аванс у будь-якому разі має бути виплачений. Далі у строк, установлений для виплати зарплати за другу половину місяця, працівникові буде виплачена загальна сума зарплати за місяць, зменшена на суму авансу.

Розбираємося із сумою авансу

Розмір заробітної плати за першу половину місяця (авансу) має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (окладу) працівника (ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці). Зверніть увагу на два важливих моменти.

Перший — при розрахунку авансу премії, доплати (у тому числі й «трудову» доплату до мінзарплати), надбавки та інші заохочувальні та компенсаційні виплати не враховують. Тобто працюємо з «голим» «грязним» окладом (тарифною ставкою) працівника. А ось премії, доплати надбавки тощо ви нарахуєте працівникові наприкінці місяця й виплатите у складі зарплати за другу половину місяця.

Другий — сума авансу залежить від фактично відпрацьованого працівником часу в періоді, за який його виплачуєте.

Приклад 1. На підприємстві (п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями — субота і неділя) зарплата виплачується двічі на місяць. Визначимо суму авансу, яку повинен отримати працівник у березні 2020 року, якщо:

1 варіант — робочі дні з 1 по 15 березня були відпрацьовані ним повністю;

2 варіант — він з 2 по 11 березня перебував у щорічній відпустці.

Оклад працівника — 8350,00 грн.

1 варіант. Сума авансу за березень 2020 року становитиме:

8350,00 грн: 21 роб. дн. х 10 роб. дн. = 3976,19 грн,

де 21 — кількість робочих днів у березні 2020 року;

10 — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих працівником за першу половину березня.

2 варіант. Сума авансу за березень 2020 року становитиме:

8350,00 грн: 21 роб. дн. х 2 роб. дн. = 795,24 грн,

де 2 — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих працівником за першу половину березня (12 і 13 березня).

Тепер давайте пройдемося запитаннями, які можуть виникнути при розрахунку сум авансу в тих чи інших ситуаціях.

А чи можна встановити аванс у % від окладу? Так, можна.

Рекомендуємо його встановлювати на рівні 55 — 60 % від окладу (місячної ставки), щоб урахувати коливання кількості робочих днів (годин) у першій і другій половині конкретного місяця.

Узагалі, на сьогодні широко застосовуються два способи розрахунку суми авансу.

1 спосіб: аванс розраховують у «грязній» сумі і виплачують за вирахуванням ПДФО та військового збору (ВЗ). При такому підході розмір авансу змінюватиметься з місяця в місяць залежно від кількості робочих днів (годин), що припадають на першу половину місяця.

Припустимо, при окладі 6300,00 грн «грязна» сума авансу за березень, розрахована виходячи з окладу, становить 3000,00 грн (6300,00 грн: 21 роб. дн. х 10 роб. дн.). Сума ПДФО — 540,00 грн (3000,00 грн х 18 % : 100 %). Сума ВЗ — 45,00 грн (3000,00 грн х 1,5 % : 100 %). На руки працівник отримає аванс у сумі 2415,00 грн (3000,00 грн – 540,00 грн – 45,00 грн).

2 спосіб: аванс виплачується у фіксованій сумі, наприклад 60 % від окладу, яку працівник отримує «чистими» на руки. У цьому випадку «чиста» сума перераховується в «грязну» (шляхом множення на коефіцієнт 1,242236) і від «грязної» суми здійснюють розрахунок зобов’язань з ПДФО і ВЗ.

Наприклад, фіксована сума авансу працівника (60 % від окладу) — 3000 грн. «Грязна» сума авансу — 3726,71 грн (3000 грн х 1,242236). Сума ПДФО — 670,81 грн (3726,71 х 18 % : 100 %). Сума ВЗ — 55,90 грн (3726,71 грн х 1,5 % : 100 %).

На руки працівник отримає аванс у сумі 3000,00 грн (3726,71 грн – 670,81 грн – 55,90 грн).

Обидва ці способи є правильними і не суперечать чинному трудовому законодавству.

Як розрахувати суму авансу відрядникові? Аванс відрядникові розраховуємо виходячи з фактичного обсягу виробленої ним продукції (робіт, послуг) за першу половину місяця і відрядних розцінок (див. лист Мінпраці від 22.11.2010 р. № 964/13/84-10).

А якщо оклад працівника — 4000 грн. Виходячи з якої суми розраховувати йому аванс — з 4000 чи 4723 грн (з урахуванням «трудової доплати»)?

Розраховуємо виходячи з окладу 4000 грн. Пояснимо. У розрахунку суми авансу бере участь тільки оклад (тарифна ставка). «Трудову» доплату до рівня мінзарплати визначаємо за підсумками роботи за місяць (тобто наприкінці місяця), коли буде відома вся сума нарахованої зарплати за відпрацьований час.

Адже тільки тоді можна точно визначити: чи досягла зарплата працівника встановленого мінімального розміру або ні, чи потрібно нараховувати доплату до мінзарплати та в якому розмірі.

Чи можна до суми авансу застосовувати податкову соціальну пільгу (ПСП)? Ні, зменшувати суму авансу на ПСП (якщо працівник має право на її застосування) не можна. Податківці наполягають на тому, що ПСП застосовується до загальної суми зарплати, нарахованої за місяць, а не до її частини (авансу).

Чи можна із суми авансу утримати аліменти (їх частину)? Так, суму аліментів з авансу утримувати можна**.

** Детальніше про це можна прочитати в статті «Чи можна утримати аліменти з авансу» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 22).

Аванс для працівника-новачка. А на яку суму авансу може розраховувати працівник-новачок? У ст. 115 КЗпП визначено, що розмір зарплати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не менше оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Оскільки першою половиною місяця вважаються 15 календарних днів з 1-го по 15-те число, отже, працівник-новачок має право отримати суму авансу виходячи з його посадового окладу і кількості відпрацьованих ним робочих днів з 1-го по 15-те число місяця.

Відповідно якщо працівник прийнятий з 16-го числа або пізніше, то немає підстав виплачувати йому зарплату за першу половину місяця.

Той факт, що аванс виплачується, наприклад, 22-го числа, ролі не відіграє.

У випадку якщо працівник прийнятий 15-го числа або раніше, то він має повне право на отримання авансу виходячи з кількості відпрацьованих ним робочих днів у першій половині місяця.

Розмір зарплати за місяць

Розмір зарплати за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінзарплати. Якщо ця сума виявилася нижчою, потрібно розрахувати працівникові «трудову» доплату до рівня мінзарплати. Це вимога ст. 3 1 Закону про оплату праці.

У 2020 році розмір мінзарплати становить: у місячному розмірі — 4723,00 грн, у погодинному — 28,31 грн/год.

Якщо працівник не виконав місячної (годинної) норми праці, наприклад, у зв’язку з роботою в умовах неповного робочого часу (за сумісництвом), хворобою, відпусткою, прогулом, простоєм тощо, нараховану йому зарплату за фактично відпрацьований час порівнюємо з мінзарплатою, визначеною пропорційно виконаній нормі праці. Фактична зарплата працівника виявилася вищою, ніж «мінімалка»? «Так» — нараховуємо йому фактичну зарплату. «Ні» — додатково розраховуємо і нараховуємо працівникові «трудову» доплату. Її величина дорівнює різниці між мінімальною зарплатою, визначеною пропорційно виконаній нормі праці (відпрацьованому часу) і фактичною зарплатою працівника***.