Президентки та очільниці уряду: якими країнами світу керують жінки

За останні 50 років в 13 країнах була більше ніж одна лідерка. Впродовж 1960 – 2021 років Нова Зеландія і Фінляндія стали країнами з найбільшою кількістю жінок-лідерів. Однак у 119 країнах світу жінок не обирали на керівні посади.

Якими країнами керують жінки

Німеччина. Ангела Меркель обіймає посаду канцлера вже понад 15 років. Неформально її називають лідеркою усього Європейського Союзу. За час каденції Меркель економіка Німеччини стала однією з найпотужніших у ЄС. Однак жінка каже, що у наступних виборах участі не братиме.

Бангладеш. Довше за Меркель уряд очолює лише Хасіна Вазед. Уперше вона стала прем’єркою у червні 1996 року, вдруге її обрали у січні 2009-го, і на цій посаді вона дотепер.

Хасіна Вазед понад 17 років очолює Бангладеш / Фото Global Women Media

Норвегія. Ерна Сульберг очолює уряд країни понад 7 років. У 2004 році вона стала лідеркою Консервативної партії Норвегії.

Намібія. Саара Куугонгельва у березні 2015 року стала першою жінкою на посаді прем’єр-міністра Намібії. Ба більше, жінка також наймолодша очільниця уряду за весь час незалежності країни.

Непал. З 2015 року президенткою Непалу є Бідх’я Деві Бхандарі. Політикиня є однією з лідерів Об’єднаної комуністичної партії. До того, як вона стала президенткою, жінка обіймала посаду міністерки оборони.

Нова Зеландія. Патсі Редді у 2016 році стала генерал-губернатором країни. У 2012 році її нагородили орденом “За заслуги” Нової Зеландії через досягнення у культурі та бізнесі.

Прем’єр-міністром країни теж є жінка. У 2017 році Джасінда Ардерн стала наймолодшою очільницею уряду. Вона відстоює права на легалізацію абортів та марихуани, а також підтримує ЛГБТ-спільноту.

Барбадос. З 2018 року уряд країни очолює Міа Моттлі. До свого призначення політикиня була лідеркою опозиції, генпрокуроркою та міністеркою внутрішніх справ.

Генерал-губернатором країни також є жінка – Сандра Мейсон.

Ісландія. Катрін Якобсдоуттір обіймає посаду прем’єр-міністерки з 2017 року. Тоді, згідно з даними опитувань, у неї був найвищий рівень довіри населення серед політиків.

Естонія. Країною керують дві жінки – президентка Керсті Кальюлайд та прем’єр-міністерка Кая Каллас.

Сінгапур. Халіма Якоб стала першою жінкою на посаді президента в країні. Її автоматично оголосили главою держави після того, як інших кандидатів не допустили до виборів.

Литва. Прем’єр-міністеркою країни є Інґріда Шимоніте. Вона балотувалася на виборах президента, однак не набрала більше голосів аніж її суперник.

Фінляндія. Санна Марін вже третя жінка, яка очолює уряд Фінляндії. Однак вона перша наймолодша прем’єр-міністерка світу. Цю посаду жінка обійняла у 34 роки.

Санна Марін – наймолодша прем’єрка світу / Фото Getty Images

Грузія. Саломе Зурабішвілі є президенткою Грузії з 2018 року. Вона перша в історії країни жінка-президент, яку обрали на всенародному голосуванні.

Ефіопія. Сахле-Ворк Зевде стала першою жінкою на посаді президента країни. Раніше вона була головою місії ООН при Африканському союзі.

Габон. Роуз Рапонда перша жінка, яка очолила уряд Габона. До свого призначення політикиня обіймала посаду міністерки оборони, а ще раніше була мером Лібревіля.

Того. У вересні 2020 року прем’єр-міністеркою країни стала Вікторія Томега Догбе.

Молдова. У грудні 2020 року країну очолила Майя Санду. Політичні погляди жінки значно відрізняються від її попередника. Політикиня хоче налагодити хороші стосунки з Україною.

Тринідад і Тобаго. Пола-Мей Вікс стала першою жінкою, яка обійняла посаду президента країни. Раніше вона працювала суддею в апеляційному судді.

Греція. Катерина Сакелларопулу – перша президентка Греції. До перемоги на виборах була головою Вищого адміністративного суду.

Президентка Греції Катерина Сакелларопулу / Фото Myfri

США. У 2021 році віцепрезиденткою стала Камала Гарріс. Вона є першою жінкою, яка обійняла цю посаду, а також першою людиною афроамериканського та азійсько-американського походження на посаді.

Сербія. Ана Брнабич є першою прем’єр-міністеркою, яка відкрито заявляє про свою нетрадиційну сексуальну орієнтацію.

Словаччина. У 2019 році президентом країни вперше стала жінка – Зузана Чапутова. Вона є однією із засновників соціал-ліберальної партії “Прогресивна Словаччина”.

Данія. Метте Фредріксен очолює уряд Данії з 2019 року. До того вона працювала на посаді міністра юстиції.

Зверніть увагу! Жінки-лідери складають менше ніж 10% від загальної кількості лідерів держав та урядів світу. Лише у 14 країнах частка жінок у кабінеті міністрів перевищує 50%.

Жінки, які очолюють великі економічні структури

Такі впливові структури світової економіки, як Мінфін США, Міжнародний валютний фонд, Європейський центральний банк і Світова організація торгівлі, очолюють жінки. Саме вони задають тенденції розвитку світової економіки.

• Міністром фінансів США є Джанет Єллен. Вона перша в американській історії жінка на цій посаді.
• Крістіна Лагард перша президентка ЄЦБ. Раніше вона також очолювала МВФ.
• Крісталіна Георгієва – чинна глава МВФ. Крім того, економістка стала першим представником країни, що розвивається (Болгарії), на цій посаді.
• Нгозі Оконджо-Івеала обіймає посаду генеральної директорки СОТ. Вона перше жінка на цій посаді.

Проєкт BBC “100 жінок 2022”: хто в списку цього року?

ВВС опублікувала список зі 100 жінок з усіх куточків світу, які надихають та впливають на світ у 2022 році.

Серед них – перша леді України Олена Зеленська, світовий музичний феномен Біллі Айліш, акторки Пріянка Чопра та Сельма Блер, “королева російської попмузики” Алла Пугачова, іранська альпіністка Ельназ Рекабі, спортсменка-рекордсменка у потрійному стрибку Юлімар Рохас та ганська письменниця Нана Даркоа Секьямах.

Це десятий сезон проєкту “100 жінок”, тож ми вирішили подивитися на те, якого прогресу вдалося досягти за останні десять років. Попри те, що у сфері прав жінок були зроблені величезні кроки вперед – від кількості жінок-лідерок до руху MeToo, – жінки у багатьох куточках світу досі відчувають, що попереду ще довгий шлях.

Список відображає роль жінок у конфліктах в усьому світі у 2022 році – від протестувальниць, які сміливо вимагають змін в Ірані, до жіночого обличчя війни та опору в Україні та Росії. Цього року вперше ми попросили учасниць “100 жінок” минулого року запропонувати тих, хто, на їхню думку, мав увійти до списку-2022.

Політика та освіта

Культура та спорт

Активізм та захист прав

Здоров’я та наука

Політика та освіта

Чен Єн, Тайвань

Учителька дхарми Чен Єн вважається однією з найвпливовіших фігур у розвитку сучасного тайванського буддизму. Вона є засновницею гуманітарного фонду Цзи Чі й іноді її називають “Азійською матір’ю Терезою”.

Вона заснувала організацію в 1966 році – тоді лише 30 домогосподарок збирали гроші для родин, які потребують допомоги. Відтоді у неї з’явилися мільйони послідовників у всьому світі, вона надає міжнародну допомогу та медичну допомогу, а також керує школами та лікарнями. Зараз послідовники Чен Єн, якій уже далеко за 80, продовжують її благодійні кампанії, зокрема надають фінансову та матеріальну допомогу українським біженцям.

Маїн Аль-Обайді, Ємен

Оскільки цього року громадянська війна в Ємені стала ще більш насильницькою, юрист Маїн Аль-Обайді продовжує зосереджуватися на розбудові миру в обложеному місті Таїз. Вона взяла на себе роль посередниці, сприяючи обміну полоненими між ворожими групами. Хоча їй не завжди вдається повернути бійців до їхніх сімей живими, вона намагається переконатися, щоб принаймні повернули тіла загиблих.

Вона була волонтеркою Єменського жіночого союзу, де захищала ув’язнених жінок. Вона також була першою жінкою, яку підвищили до Ради синдикату юристів, де вона керує комітетом з прав і свобод людини.

Фатіма Амірі, Афганістан

Афганська дівчина-підліток Фатіма Амірі є однією з уцілілих під час нападу смертника на навчальний центр у Кабулі, у результаті якого загинуло понад 50 людей, більшість із яких були студентками. Вона отримала серйозні травми, зокрема втрату ока та серйозні пошкодження щелепи та вуха.

Під час лікування вона готувалася до вступних іспитів до університету і склала їх у жовтні, набравши понад 85%. Зараз вона мріє вивчати інформатику в Кабульському університеті та каже, що втрата ока під час нападу лише зробила її сильнішою та рішучішою.

Таїсія Бекбулатова, Росія

Відома російська журналістка Таїсія Бекбулатова заснувала незалежне ЗМІ “Холод” у 2019 році. Організація багато розповідала про війну в Україні, а також публікувала історії про нерівність, насильство та права жінок. Вебсайт заблокували у Росії у квітні під час придушення незалежних ЗМІ.

Попри це, Бекбулатова та її команда пообіцяли продовжувати свою роботу і побачили, що їхня читацька аудиторія зростає. Бекбулатова, яка покинула Росію в 2021 році після того, як її назвали “іноземним агентом”, сама приїхала в Україну, щоб розповідати про війну з передової.

Я не вірю в неминучий прогрес. Сучасна цивілізація завжди здавалася крихкою, і її легко знищити. І зазвичай першими зникають права жінок.

Наталі Беккварт, Ватикан

Папа Франциск призначив її заступницею секретаря Синоду єпископів, і вона стала першою жінкою на цій посаді. У цій ролі вона є одним із лідерів, які дають Папі поради з важливих для Католицької Церкви питань, а також є єдиною жінкою з правом голосу. У 2021 році генеральний секретар організації заявив, що її призначення продемонструвало, що для жінок “відчинилися двері”.

Раніше французька черниця Конгрегації Ксав’єра виконувала обов’язки першої жінки-директорки Національної служби євангелізації молоді та покликань у Франції.

Як стверджує Папа Франциск, “обов’язок справедливості – боротися проти будь-якої дискримінації та насильства” щодо жінок… Разом ми маємо будь-яким чином підтримувати залучення більшої кількості жінок до керівних посад на всіх рівнях.

Крістіна Бердинських, Україна

Під час війни в Україні відома журналістка Крістіна Бердинських подорожувала країною і робила репортажі з регіонів, які зазнали обстрілів з боку Росії. Деякі з її матеріалів були зосереджені на повсякденному житті в місті, охопленому війною.

Вона народилася в Херсоні й 14 років працювала політичною журналісткою у Києві, зокрема в журналі “НВ” та різноманітних теле- та радіопроєктах. Вона створила e-People, проєкт у соцмережах про учасників Євромайдану в Україні, який згодом став книгою.

Еріка Гілтон, Бразилія

Еріка Гілтон стала першою темношкірою трансгендерною жінкою в історії, обраною до Національного конгресу Бразилії. Вона є активісткою, яка бореться проти расизму та за права ЛГБТК+ і права людини.

У підлітковому віці її вигнали з консервативної родини, і перш ніж вступити до університету, вона жила на вулиці. Маючи політичний досвід під час студентства, Гілтон переїхала до Сан-Паулу та приєдналася до лівої партії PSOL. У 2020 році її обрали до міської ради й вона стала авторкою закону, який запровадив муніципальний фонд для боротьби з голодом у найбільшому місті Бразилії.

Ми боремося за те, щоб досягти рівних прав, рівної оплати праці та припинення гендерного насильства, незалежно від того, чи ми чорні, латиноамериканці, білі, бідні, багаті, цисгендерні чи трансгендерні.

Захра Джоя, Афганістан

Протягом шести років правління Талібану Захра Джоя була “Мохаммедом” і одягалася хлопчиком, щоб ходити до школи. Коли очолювані США сили повалили талібів у 2001 році, вона повернулася до школи як Захра. Вона почала працювати журналісткою у 2011 році і часто була єдиною жінкою-репортеркою у редакції.

Вона є засновницею Rukhshana Media, єдиного феміністичного інформаційного агентства Афганістану, названого на честь 19-річної дівчини, яку таліби забили камінням. Джою евакуювали з Афганістану в 2021 році, і зараз вона керує Rukhshana Media з Британії. У 2022 році вона отримала нагороду Changemaker від Фонду Гейтса.

Я вірю в м’яку силу слова, і ми повинні говорити про несправедливість щодо жінок.

Джой Нгозі Езейло, Нігерія

Як почесна деканка юридичного факультету Університету Нігерії та колишня спеціальна доповідачка ООН з питань торгівлі людьми, Джой Езейло є провідним авторитетом у галузі міжнародних прав людини.

Вона є директоркою-засновницею організації Women Aid Collective (WACOL), яка протягом останніх 25 років надала безкоштовну правову допомогу та притулок 60 000 уразливих жінок у Нігерії. Вона також заснувала організацію Tamar Sexual Assault Referral Centre, щоб забезпечити швидку допомогу жертвам і тим, хто пережив насильство.

Номінована переможницею 2021 року, письменницею Чімамандою Нгозі Адічі

“Професорка Езейло вплинула на життя багатьох, надаючи безплатну правову допомогу бідним, особливо жінкам і дівчатам, чиї права були порушені”.

Назанін Загарі-Реткліфф, Британія/Іран

“Світ повинен об’єднатися, щоб переконатися, що нікого не візьмуть у заручники чи не ув’язнять за те, чого вони не робили”, – це слова британки іранського походження Назанін Загарі-Редкліфф після того, як її звільнила іранська влада у березні після тривалої кампанії її чоловіка Річарда, який підштовхував британський уряд домогтися її звільнення та вирішення історичної боргової суперечки з Іраном.

Назанін безпідставно затримали в Ірані під час відпочинку з дочкою в 2016 році, а згодом іранська влада взяла її в заручниці як дипломатичного пішака, щоб чинити тиск на британський уряд. Її тримали під вартою шість років – спочатку Революційний суд засудив її за спробу повалення іранського режиму. Коли в 2021 році закінчився її перший термін, їй дали другий термін і утримували в Ірані до досягнення дипломатичного врегулювання. Загарі-Реткліфф рішуче спростувала всі звинувачення та разом із чоловіком пише мемуари.

Олена Зеленська, Україна

Олена Зеленська, успішна телевізійна сценаристка, яка раніше працювала за кадром, вийшла на світову сцену, коли її чоловік Володимир Зеленський став президентом України в 2019 році. Як перша леді вона працювала над покращенням прав жінок і просуванням української культури.

Після повномасштабного російського вторгнення вона використала свій статус, щоб показати страждання українського народу, ставши першою дружиною іноземного президента, яка звернулася до Конгресу США. Зараз вона зосереджена на підтримці психічного здоров’я дітей і сімей, травмованих війною.

Жінки взяли на себе навіть більше обов’язків, ніж у мирний час… Жінка, яка пережила це (війну), ніколи не зробить крок назад. І я впевнена, що наша внутрішня впевненість буде рости.

Марія Фернанда Кастро Майя, Мексика

Активістка за права людей з інвалідністю

Як жінка з вадами інтелекту, Фернанда Кастро бореться за те, щоб такі, як вона, могли брати участь у політиці. Вона входить до групи захисників прав людей з інвалідністю, яку підтримує Human Rights Watch, і закликає всі політичні партії в Мексиці включати людей з інтелектуальними та навчальними вадами у свою політику.

Вона працює над доступністю мови в документах, що стосуються політичних рішень, а також інклюзією у політичних партіях і виборчих подіях. Кастро входила до складу мексиканської делегації в Організації Об’єднаних Націй, яка представила звіт про права людей з інвалідністю, і є представницею глобальної мережі Inclusion International.

Сепіде Коліян, Іран

Студентку юридичного факультету Сепіде Коліян засудили до п’яти років ув’язнення за підтримку прав робітників у провінції Хузестан на південному заході Ірану. Останні чотири роки вона провела в чотирьох різних іранських в’язницях, зокрема в Евіні, основному місці розміщення політичних в’язнів, куди Коліян перевели в жовтні 2021 року.

Навіть із в’язниці вона продовжує свою роботу, надіславши аудіозапис, в якому описує “нелюдське” поводження, з яким вона зіткнулася. Вона також виступає голосом жінок-ув’язнених, а під час перебування під заставою написала книгу про “катування” і “несправедливість”, з якими жінки стикаються у в’язницях Ірану.

Шанель Контос, Австралія

Активістка з питань сексуальної згоди

Засновниця руху під назвою “Навчіть нас згоди”, який виступає за цілісну освіту у сфері сексуальності та згоди, у 2021 році Шанель Контос в інстаграмі запитала своїх читачів, чи вони, чи хтось, кого вони знають, зазнавали сексуального насильства в школі. За 24 години понад 200 людей відповіли “так”.

Вона запустила петицію із закликом до раннього навчання щодо згоди в Австралії. Завдяки її кампанії, з 2023 року навчання щодо згоди буде обов’язковим від дитячого садка до 10 класу всіх шкіл. Зараз вона розповідає про видалення презервативів без згоди або стелсінг, а також проводить кампанію за криміналізацію цієї практики.

Єва Копа, Болівія

Колишня студентська лідерка з народу аймара, Єва Копа змінює політику в Болівії. Після того, як їй не вдалося виграти номінацію у своїй партії на посаду мера Ель-Альто, другого за величиною міста країни, вона виступила проти їхнього кандидата та перемогла, набравши 69% голосів. Нещодавно вона оголосила про міський план для жінок, який буде спрямований на посилення прав жінок за допомогою політики та інвестицій.

Копа не новачка у політиці, вона була сенаторкою у період з 2015 по 2020 рік. Багато хто сприймає її розрив із керівною партією як зсув до більш диверсифікованого політичного ландшафту в Болівії.

“Нам потрібно більше жінок-лідерок: жінки завжди стоять на ногах і ніколи не стоять на колінах.

Наомі Лонг, Північна Ірландія

Колишня міністерка юстиції Наомі Лонг ухвалила законодавство для боротьби з низкою нових сексуальних злочинів у Північній Ірландії цього року, зокрема надсилання непристойних фото незнайомим людям. Лонг, яка сама отримувала погрози вбивством, також намагалася привернути увагу до домагань до жінок-політиків.

Інженерка-будівельниця за професією, вона приєдналася до Партії Альянсу в 1995 році. Після роботи лордом-мером Белфаста вона стала першою членкинею парламенту від Альянсу, обраною до Вестмінстера в 2010 році, вибивши колишнього першого міністра Пітера Робінсона з місця у Вестмінстері, яке він обіймав понад 30 років.

Нам потрібно боротися зі ставленням, яке створює середовище, в якому насильство є звичним явищем. Це означає, що ми всі прямо й послідовно кидаємо виклик культурі привілеювання чоловіків, сексизму та мізогінії.

Урсула фон дер Ляєн, Німеччина

Президентка Європейської комісії

Німецька політикиня Урсула фон дер Ляєн стала першою жінкою-президенткою Європейської комісії. Вона працювала в кабінеті Ангели Меркель і була першою жінкою-міністеркою оборони в Німеччині.

Вона народилася в Брюсселі та вивчала економіку та медицину до того, як пішла в політику. Вона обійняла одну з ключових посад в ЄС у 2019 році і відтоді керувала блоком під час брекзиту, пандемії Covid-19 і війни в Росії проти України. Вона активно просувала закон ЄС, який вимагає гендерного балансу в радах компаній, який ухвалили цього року.

Номінована переможницею 2020 року, прем’єр-міністеркою Фінляндії Санною Марін

“Коли Європа стикалася з однією кризою за іншою, Урсула фон дер Ляєн продемонструвала неймовірну рішучість, допомагаючи Європейському Союзу разом подолати ці виклики. Її керівництво було непохитним. Часи суворі, але вона ще суворіша”.

Аєша Малік, Пакистан

Суддя Аєша А. Малік, призначена цього року першою жінкою-суддею Верховного суду Пакистану, є авторкою рішень, які захищають права жінок. Зокрема, її знакове рішення заборонило так званий тест двома пальцями для жертв зґвалтування. Ці “тести на цноту” проводили під час розгляду справ про сексуальне насильство, поки їх не оголосили поза законом у 2021 році.

Окрім своєї ролі у Верховному суді, Малік також проводить тренінги для суддів у всьому світі та організувала конференції для жінок-суддів у Пакистані, заохочуючи дискусію щодо включення гендерного питання до системи правосуддя.

Жінки повинні створити новий наратив – той, що включатиме їхню точку зору, їхній досвід та їхні історії.

Мія Моттлі, Барбадос

Перша жінка-прем’єр-міністр Барбадосу Мія Моттлі пішла на другий термін після переконливої перемоги в січні. Вона очолює Лейбористську партію Барбадосу з 2008 року. Вона керувала Карибським островом, коли він розірвав зв’язки з британською королівською родиною, усунув монарха з посади глави держави та став найновішою республікою у світі.

Моттлі відома тим, що відкрито говорить про зміну клімату. На кліматичному саміті COP27 вона розкритикувала заможні країни за неспроможність подолати кліматичну кризу й попередила, що якщо не вжити заходів, до 2050 року може бути мільярд кліматичних біженців.

Зара Мохаммаді, Іран

Зара Мохаммаді, одна із засновників Соціально-культурної асоціації Ноджін, присвятила понад десять років викладанню курдської мови у своєму рідному місті Санандадж, третьому за величиною місті Ірану.

Конституція Ірану твердить, що використання регіональних та етнічних мов вільно дозволене в навчальних закладах, але юристи та активісти кажуть, що на практиці це не так, тому діти не можуть вивчати рідну мову в школі. Уряд Ірану звинуватив Мохаммаді у “формуванні груп і товариств з метою підриву національної безпеки”, і її засудили до п’яти років ув’язнення. З січня 2022 року вона перебуває у в’язниці.

Роза Саліх, Шотландія

У травні 2022 року Роза Саліх стала першою біженкою, обраною до міської ради Глазго – вона приїхала до Шотландії молодою дівчиною, коли її родина була змушена тікати з Іраку. Саліх виступає за права біженців з підліткового віку, коли вона разом зі своїми шкільними друзями протестувала проти затримання їхнього друга.

Їхня кампанія “Дівчата Глазго” привернула увагу країни до ставлення до шукачів притулку. Саліх стала співзасновницею Шотландської солідарності з Курдистаном і відвідувала курдські регіони в Туреччині як правозахисниця.

Симона Тебет, Бразилія

Членкиня Федерального сенату Бразилії

Центристська бразильська сенаторка Симона Тебет, яку багато хто розглядає як фігуру, яка може зупинити поглиблення поляризації в країні, фінішувала третьою на цьогорічних президентських перегонах. У 2002 році її обрали представницею штату, а в 2004 і 2008 роках – мером її рідного міста Трес-Лагоас. У 2014 році її обрали до Сенату – вона набрала понад 52% голосів.

Вона була першою жінкою, яка очолила комітет з конституції та правосуддя Сенату, який вважається найважливішою групою палати. Професор права з понад десятилітнім стажем також очолювала Об’єднаний комітет з боротьби з насильством щодо жінок.

Кожен має знати, що майбутнє за жінками, а місце жінки там, де вона хоче бути.

Кісанет Тедрос, Еритрея

Авторка контенту та підприємиця Кісанет Тедрос заснувала Beles Bubu – YouTube-канал, який навчає еритрейських дітей їхній мові та культурі. Вона народилася і виросла в Ефіопії та з дитинства цінувала важливість розуміння мови, щоб відчувати зв’язок зі своїм корінням.

Її продакшн-команда об’єднує митців-самоуків з Еритреї, Уганди та Демократичної Республіки Конго, які створюють цифровий контент. Відео створюють для батьків та дітей з Еритреї та Ефіопії, які розмовляють мовою тигринья. Тедрос також організувала перший дитячий фестиваль Beles Bubu для біженців у Кампалі в Уганді.

Ібійоке Фабороде, Нігерія

Через організацію ElectHER Ібійоке Фабороде просуває жіночий політичний рух у Нігерії. Її організація працює над подоланням нерівності в політичному представництві та залучила до політики понад 2000 жінок по всій Африці. У рамках кампанії #Agender35 її організація безпосередньо підтримує 35 жінок, які балотуються на місцеві чи федеральні посади на загальних виборах 2023 року, надаючи людські та фінансові ресурси.

Вона також є авторкою першого африканського феміністського мобільного додатку для аналізу даних виборів. Зараз Фабороде є членкинею Керівної ради Фонду демократії та культури, який визначає нові шляхи вдосконалення демократичних процесів.

Пак Джи Хюн, Південна Корея

Пак Чжи Хюн, коли була студенткою університету, анонімно допомогла викрити одну з найбільших у Південній Кореї мережевих груп сексуальних злочинів, відому як “кімнати N”. Цього року вона публічно про це розповіла і пішла в політику, звертаючись до молодих виборців.

Коли Демократична партія програла президентські перегони, вони призначили її тимчасовою лідеркою. Вона також була членкинею жіночого комітету, який зосереджувався на боротьбі з цифровими сексуальними злочинами. У червні партія зіткнулася з новими програшами, і вона пішла у відставку. Хоча на цей момент вона не має офіційної ролі, вона досі виступає за гендерну рівність у політиці.

У всьому світі цифрові сексуальні злочини загрожують правам жінок, і ми повинні разом розв’язати цю проблему.

Культура та спорт

Біллі Айліш, США

Співачка та авторка пісень

Суперзірка, володарка премії “Греммі” та рекордсменка Біллі Айліш відома своєю музикою, яка розширює межі – від її синглу Your Power, який викриває кривдників, які експлуатують неповнолітніх дівчат, до – All The Good Girls Go To Hell, пісні про зміни клімату.

Цього року вона увійшла в історію, коли стала наймолодшою хедлайнеркою фестивалю “Гластонбері” і висловила під час свого виступу протест проти рішення Верховного суду США скасувати конституційне право на аборт. Вона відкрито говорила про сприйняття свого тіла, про свої періоди депресії та життя з синдромом Туретта.

Я у захваті від того часу, в якому ми зараз живемо. Жінки – на вершині. Був певний період часу, коли я перебувала у ямі безнадії, тому що таких дівчат, як я, не сприймали серйозно.

Діма Актаа, Сирія

У 2012 році будинок Діми Актаа в Сирії розбомбили. Вона втратила ногу та можливість займатися однією зі своїх улюблених справ: бігати. Згідно з даними ООН, приблизно 28% сирійців мають інвалідність, що майже вдвічі перевищує середній світовий показник. Через десять років Актаа перебуває у Великій Британії, де тренується для участі в Паралімпіаді 2024 року.

Після збору грошей для біженців під час пандемії вона стала членкинею альтернативної футбольної команди Англії “Серця левів”. Її історія нещодавно була представлена в музичному кліпі Beautiful попзірки Енн-Марі, і вона продовжує підвищувати обізнаність про силу людей з інвалідністю.

Зар Амір-Ебрагімі, Іран

Цього року відома акторка та режисерка Зар Амір-Ебрагімі стала першою іранкою, яка отримала нагороду за найкращу жіночу роль у Каннах за роль у фільмі “Священний павук”, заснованому на реальній історії про серійного вбивцю, який нападав на секс-працівниць.

Амір-Ебрагімі довелося залишити Іран, щоб уникнути переслідувань після того, як вона стала жертвою наклепницької кампанії щодо її любовного життя. У 2008 році вона переїхала до Парижа, заснувала свою продюсерську компанію Alambic Production і продовжувала будувати блискучу кар’єру як перед, так і поза камерою.

Сельма Блер, США

Американська кіно- та телеакторка Сельма Блер відома своїми ролями в класичних попкультурних стрічках “Жорстокі наміри”, “Блондинка в законі” та франшизі “Хеллбой”.

У 2018 році їй поставили діагноз розсіяний склероз, і відтоді вона докладає зусиль для підвищення обізнаності про цей стан, відверто говорить про свій шлях до здоров’я та проблеми, з якими вона стикається. Цього року вона випустила свої мемуари Mean Baby і розпочала співпрацю з брендом декоративної косметики, щоб створити ергономічну косметику, якою простіше користуватися всім людям.

Я жінка, яка мала важке минуле, яку можна судити за багато речей і яку можна було б дуже легко позбавити сили, але я тут завдяки підтримці інших жінок.

Есраа Варда, Алжир/США

Представниця алжирської діаспори Есраа Варда – культурна діячка, яка перенесла традиційний алжирський танець із віталень до навчальних класів. Вона виступає за збереження північноафриканських жіночих танцювальних традицій, приділяючи особливу увагу раї, масовому жанру, який історично асоціювався з соціальним протестом.

Вона є ученицею Чейхи Рабії, однієї з небагатьох майстринь традиційного раї в діаспорі. Варда їздить на гастролі та викладає, її виступи та майстер-класи пройшли по всьому світу, від Вашингтона до Лондона.

Велія Відаль, Колумбія

Велія Відаль, письменниця і популяризаторка культури з колумбійського регіону Ель Чоко, любить спільні читання. Вона є засновницею Motete, організації, яка промотує читання та грамотність, а також унікальну культуру Чоко. Вона також організовує фестиваль читання та письма в Чоко, бо вважає літературу інструментом боротьби з нерівністю та расизмом в одному з найбідніших регіонів Колумбії.

Її нещодавня книга “Aguas de Estuario” здобула грант на публікацію для афро-колумбійських авторів від міністерства культури Колумбії. Вона є дослідницею проєкту Afluentes, спільної ініціативи з Британським музеєм.

Зараз ми більше усвідомлюємо історичне пригноблення жінок і необхідність його виправити, але наразі ми не визнаємо, що расизм поглиблює це пригноблення африканського та корінного населення.

Унс Джабір, Туніс

Після історичного виступу на Вімблдонському чемпіонаті 2022 року туніська тенісистка Унс Джабір стала першою арабкою чи африканкою, яка вийшла у фінал турніру Grand Slam у період Відкритої ери. Буквально через кілька місяців вона дійшла до фіналу US Open.

28-річна Джабір, яка почала грати в теніс, коли їй було лише три роки, потрапила на друге місце в рейтингу Жіночої тенісної асоціації (WTA) – це найвища позиція, яку коли-небудь обіймали африканці чи араби – як чоловіки, так і жінки. Джабір виграла три титули за кар’єру в індивідуальному розряді, і її вважають натхненням нового покоління гравців.

Снеха Джавале, Індія

Коли в грудні 2000 року її батьки не змогли виконати вимогу про додаткове придане, чоловік Снехи Джавале облив її гасом і підпалив. Родина не зверталася із заявою до поліції. Після того, як її чоловік пішов разом із їхнім сином, вона вирішила заново побудувати своє життя, як читачка карт Таро та сценаристка – на цих роботах людям не потрібно було бачити її обличчя.

Джавале, яка нині є соціальною працівницею, попросили взяти участь у театральній виставі “Нірбхая”, названій на честь жертви групового зґвалтування в Делі 2012 року та заснованій на досвіді тих, хто пережив насильство. Виступи перед аудиторією по всьому світу допомогли їй подолати страхи.

За останні 10 років ставлення суспільства до людей, які пережили підпали та злочини з використанням кислоти, змінилося. Я вважаю себе не гіршою за “Міс світу” чи “Міс Всесвіт”. Я кажу, що я красива, тож такою і є.

Ріма Джуффалі, Саудівська Аравія

У 2018 році Ріма Джуффалі увійшла в історію, ставши першою в історії Саудівської Аравії жінкою-професійною перегонницею. Цього року вона заснувала власну команду Theeba Motorsport, щоб брати участь у International GT Open і покращити доступ Саудівської Аравії до автоперегонів та участі в них. Завдяки своїй команді, професійна водійка створює різноманітні освітні можливості та програми для сприяння різноманітності у спорті.

Приклад для наслідування для інших жінок-перегонниць у всьому світі, Джуффалі сподівається досягти ще одного результату – взяти участь у престижних 24-годинних перегонах Ле-Мана з Theeba Motorsport.

У суспільстві залишається багато стереотипів щодо жінок. Щоб відбулися значущі та тривалі зміни, підтримка має надходити з дому, а також від суспільства.

Она Карбонелл, Іспанія

Іспанська синхронна плавчиня Она Карбонелл виступає за нормалізацію сприйняття себе як матері та представниці еліти спорту. Триразова учасниця Олімпійських ігор, вона зібрала понад 30 престижних медалей, зокрема срібло та бронзу Олімпіади.

У 2020 році вона народила первістка і почала тренуватися, щоб потрапити на Олімпіаду в Токіо. Вона висловила своє розчарування через правила, які забороняли їй годувати грудьми сина під час змагань. Цього року вона вдруге стала мамою. Вона розповіла свою історію в документальному фільмі, щоб показати іншим спортсменкам, що материнство може бути сумісним зі спортом.

Кадрі Кеунг, Гонконг

Розробка естетично привабливого одягу для людей похилого віку та людей з різними потребами є пристрастю Кадрі Кеунг. У 2018 році разом зі своєю матір’ю Офелією Кеунг вона створила адаптивний модний бренд RHYS, надихнувшись турботою про бабусю Кадрі та усвідомленням того, що одягу для людей похилого віку часто бракує стилю та функціональності.

Кеунг, яка здобула ступінь з дизайну, поєднує свої знання з потребами клієнтів, розробляючи застібки на липучках чи сумку для катетера. Її бренд надав робочі місця та навчання для 90 незаможних жінок, зокрема деяким з інвалідністю. У 2022 році Кеунг заснувала Boundless, інклюзивний бренд, який рекламує модні функціональні речі.

Мі Кюн (Мікі) Лі, Південна Корея

Пристрасна прихильниця мистецтва Мікі Лі очолює корейську культурну хвилю. Вона є рушійною силою глобального успіху K-pop та організаторкою музичного фестивалю KCON. Вона також є виконавчою продюсеркою “Паразитів” – першого фільму іноземною мовою, який отримав “Оскар” як найкращий фільм.

Лі є заступницею голови південнокорейського розважального конгломерату CJ ENM – потужної кіно- та телестудії, оператора кабельного телебачення та музичної компанії.

Номінована переможницею 2021 року, акторкою Ребел Вілсон

“Вона – уособлення “сили дівчат” і взірець для наслідування для мене. Вона представляла та просувала свою культуру в усьому світі, і вона дуже класна”, – Ребел Вілсон

Лора Макалістер, Уельс

Професорка і колишня футболістка

Колишня капітанка жіночої футбольної збірної Уельсу Лора Макалістер обіймала кілька керівних посад у спортивному управлінні. Зараз вона є заступницею голови Комітету жіночого футболу УЄФА та балотувалася на виборах як представниця УЄФА в Раді ФІФА в квітні 2021 року. Вона є директоркою правління Фонду футбольної асоціації Уельсу.

Зараз Макалістер є професоркою Кардіффського університету та експерткою з політики Уельсу. Цього року вона була обрана спортивним послом ЛГБТ від Уельсу на Чемпіонаті світу з футболу в Катарі. Коли вона заходила на стадіон, її попросили зняти капелюх, який демонстрував підтримку ЛГБТКІ+ спільноти.

Рита Морено, Пуерто-Рико/США

Дуже небагато виконавців отримують статус EGOT – цим терміном позначають надзвичайне досягнення – отримання премій “Еммі”, “Греммі”, “Оскар” і “Тоні”, – і Ріта Морено є однією з них. Пуерто-риканська акторка, співачка і танцівниця дебютувала на Бродвеї у 13 років і здійснила видатну кар’єру, що охоплює сім десятиліть.

Вона знялася у фільмах “Спів під дощем” і “Король і я”, але першою латиноамериканкою, яка отримала “Оскар”, її зробила роль Аніти в оригінальній “Вестсайдській історії”. Стівен Спілберг створив абсолютно нового персонажа у своєму відомому рімейку спеціально для Морено, якій зараз за 90.

Саліма Радія Мукансанга, Руанда

У історичний для міжнародного футболу момент ФІФА обрала Саліму Радію Мукансангу однією з перших трьох жінок-арбітрів, які обслуговуватимуть чоловічий Чемпіонат світу в Катарі 2022 року – вперше за 92 роки існування турніру у цій ролі виступили жінки.

У січні минулого року вона стала першою жінкою, яка судила матч на чоловічому Кубку африканських націй, а також судила на Олімпійських іграх у Токіо. Вона вже головувала на іграх найвищого рівня в міжнародному жіночому футболі. До того, як почати працювати у спорті, вона здобула освіту акушерки.

Міллі, Таїланд

Артистка та авторка пісень Дануфа Ханатхіракул, більш відома під своїм сценічним псевдонімом Міллі, у суперечливих текстах своїх пісень порушує такі питання як нереалістичні стандарти краси та згода на статеві стосунки. Вона читає реп кількома мовами та діалектами, а також використовує сленг трансгендерної спільноти Таїланду. Нещодавно вона анонсувала свій перший дебютний альбом під назвою BABB BUM BUM.

Вона стала сенсацією на цьогорічному фестивалі Coachella, кинувши виклик тайським стереотипам і уряду, а також з’їла на сцені клейкий рис з манго, традиційний тайський десерт. Минулого року її звинуватили в наклепі за критику реакції уряду Таїланду на COVID-19. У результаті хештег #SaveMilli став трендовим.

Алла Пугачова, Росія

Виконавиця і композиторка Алла Пугачова продала понад 250 мільйонів платівок. Маючи в репертуарі понад 500 пісень і 100 альбомів, “королева російської попмузики” є культурною іконою, добре відомою своїм чистим меццо-сопрано, хоча зараз вона вже припинила виступати.

У Росії її неодноразово нагороджували за її музику, але Пугачова кілька разів виступала проти уряду. Нещодавно вона опублікувала допис для своїх 3,6 мільйона читачів у інстаграмі, в якому засудила війну в Україні. Реакція варіювалася від похвали до звинувачень у державній зраді.

Світ бачить значний прогрес у боротьбі за доступ жінок до освіти та їхню фінансову незалежність. Однак домашнє насильство все ще залишається великою проблемою в багатьох країнах.

Ельназ Рекабі, Іран

На чемпіонаті Азії, який відбувся в Південній Кореї у жовтні, іранська альпіністка Ельназ Рекабі змагалася без хустки на тлі протестів проти обов’язкового носіння хіджабу в її рідній країні. Вона посіла четверте місце на чемпіонаті, але здобула популярність серед іранських протестувальників. Багато людей вітали її в аеропорту Тегерана, коли вона повернулася додому, і її хвалили в соціальних мережах.

Пізніше вона написала в інстаграмі, що її хіджаб спав “ненавмисно”, і вона перепросила перед іранським народом в інтерв’ю державному телебаченню за “плутанину та занепокоєння”. Однак джерело BBC Persian повідомило, що її інтерв’ю було вимушеним зізнанням.

Юлімар Рохас, Венесуела

Олімпійська медалістка (золото та срібло) і триразова чемпіонка світу Юлімар Рохас стала світовою рекордсменкою у потрійному стрибку серед жінок, стрибнувши на 15,74 м на Чемпіонаті світу з легкої атлетики у приміщенні в березні. Тепер вона націлилася на ще більше досягнення – стрибнути на 16 метрів.

Вона народилася у Каракасі (Венесуела), виросла в бідному районі на узбережжі Карибського моря і вважає, що таке скромне дитинство допомогло їй досягти успіху. У складі легкоатлетичної команди ФК “Барселона” Рохас стала героїнею у своїй країні. Вона відкрита лесбійка та активно говорить про проблеми ЛГБТК+.

Ми, жінки, не маємо бути заляканими. Для нас немає неможливого, вже зрозуміло, що нас можна недооцінювати, і ми вже з великою гордістю показали, на що ми здатні.

Нана Даркоа Секьямах, Гана

Її книгу “Сексуальне життя африканських жінок” у приголомшливому огляді Publishers Weekly назвали “дивовижним звітом про прагнення до сексуального звільнення”. Журнал The Economist назвав її однією з найкращих книг року, що відображає різноманітні думки з усього континенту та світової діаспори.

Письменниця та активістка-феміністка Нана Даркоа Секьямах також є співзасновницею Adventures from the Bedrooms of African Women – вебсайту, подкасту та фестивалю, який створює контент про досвід африканських жінок у сфері сексу, сексуальності та задоволення.

Феміністкам вдалося створити простір, де всі жінки можуть бути собою. Але ми стикаємося з негативною реакцією, яка є результатом наших досягнень, і ця негативна реакція особливо впливає на гендерно різноманітних та гендерно нонконформістських людей.

Нана Даркоа Секьямах

Саллі Скейлз, Австралія

У 2022 році консультантку з мистецтва Саллі Скейлз призначили до команди, яка співпрацює з австралійським урядом напередодні референдуму, відомого як “Голос – парламенту” – історичного голосування, яке в разі успіху забезпечить постійне представництво корінного населення в парламентських процесах.

Шанована діячка культури та мисткиня, Скейлз походить з народу Пітьянтьятьяра, що мешкає на крайньому заході земель Анангу Пітьянтьятьяра Янкунітьятьяра (APY) у віддаленій Південній Австралії. Вона – друга жінка, яка посідає посаду голови APY, і є речницею APY Art Center Collective, групи культурних інститутів корінних народів.

Номінована переможницею 2018 року, колишньою політикинею Джулією Гіллард

“Саллі створює прекрасне мистецтво, а також людське розуміння. Вона просвітлює та захоплює інших, каталізує численні зміни, необхідні для припинення згубного поєднання расизму та сексизму”.

Олександра Скочиленко, Росія

Петербурзьку мисткиню Олександру Скочиленко затримали за заміну цінників у супермаркеті на повідомлення про війну Росії в Україні, зокрема з інформацією про можливу кількість жертв під час російського авіаудару по Маріупольському театру. Після того, як на неї доніс інший покупець, її звинуватили згідно із законом про заборону “дезінформації” про збройні сили Росії.

Зараз вона перебуває в СІЗО в очікуванні вироку і вважає себе в’язнем сумління. Їй загрожує до 10 років позбавлення волі.

Скочиленко є авторкою коміксів, присвячених психічному здоров’ю, зокрема “Записок про депресію” та “Що таке манія?”. Її подруга повідомила про побоювання за здоров’я Скочиленко в СІЗО.

Сара Чан, Південний Судан

Менеджерка відбору для НБА

Колишня професійна баскетболістка Сара Чан тепер наставляє підлітків і навчає їх спорту в Південному Судані та Кенії. Вона також є першою жінкою-менеджеркою відбору молодих талантів в Африці для баскетбольної команди NBA Toronto Raptors.

Після втечі від війни в Хартумі (Судан) Чан разом із сім’єю переїхала до Кенії, де почалася її баскетбольна кар’єра. Вона отримала баскетбольну стипендію в Університеті Юніон в Джексоні, штат Теннессі, і професійно грала в Африці та Європі. Чан заснувала Home At Home/Apediet Foundation, неурядову організацію, яка бореться з ранніми шлюбами, виступає за освіту та використовує спорт для навчання молоді.

Ви – це те, у що ви вірите про себе, тому вірте в майбутнє, гідне всіх ваших мрій і прагнень.

Пріянка Чопра, Індія

Акторка та продюсерка

Пріянка Чопра Джонас знялася у понад 60 фільмах і є однією з найбільших кінозірок Боллівуду. Після свого кінодебюту в 2002 році колишня “Міс Світу” здійснила прорив у Голлівуді, коли увійшла в історію як перша південноазійська акторка, яка знялася в американському мережевому драматичному серіалі (“Квантіко”, 2015).

Серед її голлівудських акторських робіт – “Хіба це не романтично” та “Матриця: Воскресіння”. Вона створила власну продюсерську компанію, знімаючи фільми в Індії. Чопра також є послом доброї волі ЮНІСЕФ і виступає за права дітей і освіту для дівчат.

Рух MeToo і подальші голоси жінок, які збираються разом, захищають одна одну та підтримують одна одну – є щось дуже потужне в цій єдності.

Гітанджалі Шрі, Індія

Письменниця Гітанджалі Шрі цьогоріч увійшла в історію, ставши першою письменницею мовою гінді, яка отримала міжнародну Букерівську премію за “Піщану гробницю”, англійський переклад її роману “Ret Samadhi”. Французький переклад книги також потрапив до короткого списку премії Еміля Гіме.

Шрі пише художню літературу мовою гінді, а нон-фікшн – гінді й англійською. Її твори, відзначені інноваційним використанням мови та структури, були перекладені багатьма індійськими та іноземними мовами. Вона також працює над театральними сценаріями з театральною групою Vivadi, яку вона заснувала.

Жінки завжди виборювали свій простір. Але в наші дні для них відбувся помітний прогрес у всіх сферах життя, хоч і нерівномірно в різних культурах і класах.

Активізм та захист прав

Джебіна Ясмін Іслам, Британія

Сестра вчительки початкової школи Сабіни Несси, яку вбили в лондонському парку у вересні 2021 року, Джебіна Ясмін Іслам стала активісткою з питань безпеки жінок на вулиці у Британії. Вона виступала за внесення змін до закону, щоб обвинувачені мусили постати перед судом для винесення вироку.

Після вбивства її сестри Іслам розкритикувала відсутність підтримки з боку британського уряду, заявивши, що це свідчить про те, наскільки мало уваги приділяють чоловічому насильству. Вона також говорила про расову дискримінацію – за її словами, вони отримали б краще ставлення, якби їхня сім’я була “нормальною британською білою сім’єю”. Іслам описує свою сестру як “дивовижний приклад для наслідування” та описує її як “сильну, безстрашну та яскраву”.

“Любіть себе більше, ніж будь-кого на планеті”.

Повідомлення з щоденника Сабіни Несси, яким поділилася її сестра Джебіна

Ліна Абу Акле, Палестина

Палестинсько-вірменська правозахисниця Ліна Абу Акле є племінницею палестинсько-американської журналістки Ширін Абу Акле, кореспондентки Al Jazeera, яку вбили у травні під час висвітлення рейду ізраїльських сил на окупованому Західному березі. Ізраїльські військові заявили, що існує “висока ймовірність”, що один із їхніх солдатів убив її “помилково”.

Тепер Ліна стала обличчям кампанії за справедливість і відповідальність за вбивство її тітки. Вона має ступінь магістра міжнародних досліджень з питань прав людини. Її назвали однією із нових лідерів 2022 року у списку TIME100 Next.

Нам потрібно почати з того місця, де зупинилася моя тітка Ширін Абу Акле, і продовжувати розширювати перспективи жінок, щоб ми могли гарантувати, що історії, які ми розповідаємо, і інформація, яку ми збираємо, є справедливими, точними та повними – без жінок це неможливо.

Велмарірі Бамбарі, Індонезія

Велмарірі Бамбарі бореться за права жертв сексуального насильства в Центральному Сулавесі, віддаленому районі Індонезії. Вона переконала членів місцевої ради порушити звичаєве право та не накладати штрафи на тих, хто пережив сексуальне насильство.

У звичаєвому праві практика “миття села” передбачає, що винні, які, як вважають, осквернили традиційні цінності, повинні сплатити штраф. Це правило також застосовується до потерпілих. Завдяки її кампанії, до Бамбарі часто звертається поліція, коли повідомляють про сексуальне насильство. Цього року вона мала справу з кількома такими випадками.

Попри те, що я маю фізичну інвалідність, я хочу присвятити свою енергію тому, щоб розширити можливості жінок у моєму оточенні, створивши можливості, які дозволять їм мати фінансову незалежність.

Тарана Берк, США

Гештег #MeToo став вірусним п’ять років тому, коли мільйони людей по всьому світу поділилися своїм досвідом сексуальних домагань. Однак цей рух започаткувала жертва насильства та активістка Тарана Берк ще в 2006 році. Вона придумала цю фразу, щоб привернути увагу до жорстокого поводження та насильства щодо жінок.

Коли у 2017 році твіт актриси Алісси Мілано підтримав #MeToo, це викликало глобальну дискусію про те, як поводяться з жінками, і дало потужний голос тим, хто пережив насильство. Берк продовжує боротися за культурні та структурні зміни.

Джеральдіна Герра Гарсес, Еквадор

Активістка з питань феміциду

Джеральдіна Герра Гарсес є захисницею прав жінок понад 17 років і працює над захистом жінок, які стали жертвами насильства в Еквадорі. Вона спеціалізується на зборі інформації для підвищення обізнаності про феміциди – вбивства жінок через їхню стать.

Вона стоїть за ініціативою “Картографії пам’яті”, яка прагне створити “карти життя” жертв феміцидів, зберігаючи пам’ять про них, щоб допомогти викликати культурні зміни у суспільстві. Герра відстежує та каталогізує злочини для Феміністського альянсу та Латиноамериканської мережі проти гендерного насильства. Вона також представляє фонд Aldea та мережу жіночих притулків країни.

Якщо не буде рішучих дій щодо запобігання феміцидам, прогресу не буде ні для кого. Попри те, що набуло чинності нове законодавство, нас досі вбивають, і це має змінитися.

Джеральдіна Герра Гарсес

Муд Гоба, Велика Британія

Моуд Гоба, яка сама була біженкою, майже два десятиліття працювала з організаціями, які сприяють інтеграції біженців. Зараз вона є національною менеджеркою компанії Micro Rainbow, яка надає безпечний притулок ЛГБТКІ+ шукачам притулку та біженцям. Вона керує їхнім житловим проєктом, який забезпечує 25 000 ночівель на рік для бездомних, а також бере участь у програмі працевлаштування.

Нещодавно Гоба керувала процесом інтеграції ЛГБТКІ+ людей, які прибули до Великої Британії з Афганістану. Вона є однією із засновників UK Black Pride і чинною головою їхньої опікунської ради.

Джудіт Гойманн, США

Захисниця прав людей з інвалідністю

Джудіт Гойманн присвятила своє життя боротьбі за права людей з інвалідністю. Після того, як у дитинстві вона перехворіла на поліомієліт, вона стала першою вчителькою в інвалідному візку у Нью-Йорку.

Вона є міжнародно визнаною лідеркою руху за права людей з інвалідністю, і її активізм, зокрема її участь у найдовшій за всю історію сидячій демонстрації у федеральній будівлі США, відіграли значну роль у запровадженні важливих законів. Гойманн працювала в адміністраціях Клінтона та Обами та має 20-річний досвід некомерційної діяльності.

Номінована переможницею 2020 року, активісткою за права людей з інвалідністю Шані Дхандою

“Мене щиро надихнула Джудіт, яка понад 30 років працювала над захистом прав людей з інвалідністю в усьому світі. Вона залишається невтомною захисницею і брала участь у ключових моментах руху за права людей з інвалідністю”.

Сандія Екналігода, Шрі-Ланка

Правозахисниця і борчиня за права людини Сандія Екналігода допомагає тисячам матерів і дружин, які втратили близьких під час громадянської війни на Шрі-Ланці. Її чоловік, Прагіт Екналігода, відомий журналіст-розслідувач і карикатурист, зник безвісти в січні 2010 року. Він був рішучим критиком уряду та розслідував імовірні зловживання щодо сепаратистів з “Тамільських тигрів”.

Після його зникнення мати двох дітей шукає справедливості. Вона звинувачує прихильників Махінди Раджапакси, колишнього президента Шрі-Ланки, у відповідальності за викрадення її чоловіка. Хоча підозрюваних ідентифікували, усіх їх виправдали.

Я – жінка, яка бореться за інших при кожній нагоді, бере участь у творчій боротьбі та долає виклики серед образ і наклепів, через самовідданість і жертовність.

Гохар Ешгі, Іран

Гохар Ешгі стала символом витривалості та наполегливості в Ірані. Її син, Саттар Бехешті, був блогером, який помер під час ув’язнення десять років тому, і відтоді Ешгі закликає до справедливості, звинувачуючи владу Ірану в тортурах і вбивствах.

Вона є учасницею групи іранських матерів Iranian Complainant Mothers, які прагнуть справедливості за вбивства своїх дітей. Вважаючи аятолу Алі Хаменеї, верховного лідера Ірану, особисто відповідальним за смерть свого сина, вона була однією із підписантів листа в 2019 році із закликом до його відставки. Під час цьогорічних протестів після смерті Махси Аміні Ешгі зняла хустку на знак солідарності з протестувальниками.

Гайді Кровтер, Велика Британія

Активістка за права людей з інвалідністю

Гайді Кровтер проводила кампанії задля зміни сприйняття людей із синдромом Дауна. Вона подала до суду на уряд Великої Британії через законодавство, яке дозволяє абортувати плід із таким станом аж до народження, заявивши, що воно є дискримінаційним. Високий суд відхилив її оскарження та заявив, що закон спрямований на встановлення балансу між правами ненародженої дитини та правами жінок. У листопаді Кровтер програла апеляцію, але сказала, що вона та її команда планують “продовжувати боротьбу” та передати справу до Верховного суду.

Вона є покровителькою організації Positive About Down і засновницею National Down Syndrome Policy Group. У серпні вийшла її книга “Я просто Гайді”.

Я хочу, щоб вагітні жінки мали правильну інформацію про синдром Дауна. Я хочу, щоб люди йшли в ногу з часом і бачили нас такими, якими ми є насправді!

Лейлі, Іран

Одним із знакових зображень нинішніх протестів в Ірані стало фото молодої жінки, зняте зі спини, яка збирає волосся у хвіст і готується продовжувати протестувати на вулицях. Її фотографія стала символом хоробрості протестувальників та протестувальниць, але її помилково ідентифікували як Хадіс Наджафі, 22-річну жінку, убиту під час демонстрацій, що тривають.

У розмові з BBC Persian справжня жінка, зображена на цій фотографії, сказала, що “боротиметься за таких людей, як Хадіс Наджафі та Махса Аміні”. За її словами, іранський режим “не злякає нас загрозою смерті. У нас є надія на свободу Ірану”.

Хадізату Мані, Нігер

Активістка проти рабства

У віці 12 років Хадізатоу Мані продали, щоб вона стала “п’ятою дружиною” – згідно з практикою вахая, коли впливовий чоловік бере неофіційну дружину для обслуговування своїх чотирьох законних дружин. Після юридичного звільнення в 2005 році Мані вийшла заміж вдруге, але колишній господар звинуватив її в двоєженстві та подав на неї до суду. Її визнали винною та засудили до шести місяців позбавлення волі.

Мані оскаржила це рішення, і Верховний суд Нігеру скасував її вирок у 2019 році, заборонивши практику вахая. Тепер вона бореться з рабством і прагне допомогти іншим жінкам врятуватися.

Олександра Матвійчук, Українка

Юристка з прав людини

Протягом 15 років Олександра Матвійчук очолює Центр громадянських свобод (ЦГС), який став одним із лауреатів Нобелівської премії миру 2022 року за роботу з документування воєнних злочинів Росії після повномасштабного вторгнення в Україну.

ЦГС продовжує спадщину українських дисидентів 1960-х років, зосереджуючись на правах людини. У 2014 році Центр став першою правозахисною організацією, що вирушила до Криму, Луганська та Донецька для документування воєнних злочинів. Тепер вони вимагають створення міжнародного трибуналу для розслідування ймовірних порушень Росією прав людини в Чечні, Молдові, Грузії, Сирії, Малі та Україні.

Мужність не має статі.

Наргес Мохаммаді, Іран

Журналістка і номінантка на Нобелівську премію миру Наргес Мохаммаді є віцепрезиденткою Центру захисників прав людини в Ірані та невтомно виступає за скасування смертної кари. Під час нинішніх демонстрацій вона надіслала листа з в’язниці Евін, в якому просила ООН заборонити уряду Ірану засуджувати протестувальників до страти.

У 2010 році Мохаммаді засудили до 11 років ув’язнення, яке пізніше збільшили до 16 років, коли, перебуваючи під заставою, вона виголосила промову з критикою поводження з ув’язненими в Евіні. Її документальний фільм “Білі тортури” досліджує одиночне ув’язнення на основі інтерв’ю з 16 колишніми в’язнями. Двоє її дітей живуть у вигнанні з чоловіком, політичним активістом Тагі Рахмані.

Тамана Зар’яб Пар’яні, Афганістан

Через кілька днів після участі в січневому мітингу за права на освіту та роботу Таману Зар’яб Пар’яні та її сестер насильно вивели з дому озброєні люди. Попри міжнародний осуд та заклики до їхнього звільнення, таліби заперечували свою причетність.

Вона встигла зняти на відео свою реакцію на арешт і викласти в мережу. Вірусне відео Пар’яні привернуло увагу до жінок-активісток, які почали зникати. Вона провела під вартою три тижні, перш ніж її звільнили. Зараз вона живе в Німеччині, і на знак солідарності з жінками Ірану вона спалила свою хустку, що викликало суперечливу реакцію у багатьох афганських жінок.

У той час як жінки світу прогресують, жінок Афганістану відкинули на 20 років назад. У них відібрали двадцять років жіночих досягнень.

Тамана Зар’яб Пар’яні

Еліс Патаксо, Бразилія

Активістка за права корінного населення

Кліматична активістка, журналістка та інфлюенсерка Еліс Патаксо прагне підвищити обізнаність про те, як нещодавня екологічна та сільськогосподарська політика бразильського уряду загрожує правам корінного населення на землю. Як голос народу патаксо, вона хоче кинути виклик колоніальним поглядам на корінні громади та пролити світло на вбивства екологічних активістів.

Вона є журналісткою Colabora та створює контент для свого YouTube-каналу Nuhé – термін, що означає стійкість корінного населення Бразилії.

Номінована переможницею 2021 року, освітньою активісткою Малалою Юсуфзай

“Я дуже пишаюся тим, що номіную Еліс Патаксо до цьогорічного списку BBC “100 жінок”. Непохитна відданість Еліс боротьбі зі зміною клімату, за гендерну рівність і права корінних народів дає мені надію, що ми можемо досягти стійкого і більш рівноправного світу”.

Роя Піраї, Іран

У вересні зображення Рої Піраї стало вірусним. Її мати, 62-річну Міну Маджіді, застрелили сили безпеки під час протесту в Керманшаху, найбільшому курдськомовному місті в Ірані. Піраї стояла біля могили матері з поголеною головою, тримаючи волосся в руках і зухвало дивилася в камеру.

Антиурядові протести, які охопили Іран, почалися в курдському регіоні після смерті 22-річної курдки Махси Аміні. Відтоді Піраї зустрілася з президентом Франції Еммануелем Макроном, щоб отримати міжнародну підтримку протестів, що тривають.

Юлія Сачук, Україна

Захисниця прав людей з інвалідністю

Українська правозахисниця Юлія Сачук очолює громадську організацію жінок з інвалідністю Fight For Right (“Боротьба за право”). Вона була серед тих, хто екстрено реагував на вторгнення Росії в Україну, цілодобово співпрацювала з міжнародними організаціями над координацією планів евакуації, щоб врятувати життя тисяч українців з інвалідністю.

Сачук прагне розширити можливості дівчат і жінок з інвалідністю брати участь у прийнятті рішень. Вона бере участь у програмі Leader Europe Фонду Обами, була лауреаткою Національної премії з прав людини 2020 року та є кандидаткою від України в Комітеті ООН з прав людей з інвалідністю.

Сувада Селімович, Боснія і Герцеговина

Активістка за мир

Минуло тридцять років відтоді, як війна спустошила Боснію і Герцеговину, і Сувада Селімович зараз живе в селі, яке вона разом з іншими переміщеними жінками, які повернулися додому, допомогла відновити. Удова та матір маленьких дітей Селімович заснувала Anima, організацію, яка виступає за мир і розширення прав і можливостей жінок.

Після того, як у 2008 році останки її чоловіка знайшли у братській могилі, вона дала свідчення в суді у справах про воєнні злочини та закликала інших жінок зробити те саме. Сьогодні Anima проводить семінари для жінок, які пережили травму війни, і надає їм можливість продавати вироблені ними продукти.

Чжоу Сяосюань, Китай

За справою Чжоу Сяосюань, яка є обличчям китайського руху MeToo, слідкували феміністки в Китаї та в усьому світі. У 2018 році вона подала до суду на Чжу Цзюня, зіркового ведучого державної телекомпанії CCTV, звинувативши його в тому, що він обмацав і насильно поцілував її під час стажування в 2014 році. Він заперечував звинувачення та подав на неї до суду за наклеп.

Її справу відхилили через брак доказів, а цього року відхилили і її апеляцію, що деякі іноземні ЗМІ назвали ударом по китайському руху MeToo. Зараз Чжоу Сяосюань підтримує жінок, які зазнали сексуальних домагань, і бере участь у висвітленні проблем фемінізму в Китаї.

Ефрат Тільма, Ізраїль

Перша трансгендерна волонтерка ізраїльської поліції, активістка Ефрат Тілма відповідає на екстрені дзвінки та працює над покращенням стосунків між поліцією та ЛГБТК+ спільнотою. Тільма втекла з Ізраїлю в підлітковому віці після того, як від неї відмовилася сім’я й вона зіткнулася з поліцейським свавіллям. Вона зробила операцію зі зміни статі в 1969 році в Касабланці, коли ця процедура була переважно забороненою в Європі.

Вона стала стюардесою в Берліні та вийшла заміж. Вона повернулася до Ізраїлю в 2005 році після розлучення і побачила, що він став привітнішим для сексуальних меншин, що спонукало її піти волонтеркою у поліцію.

Сесі Флорес, Мексика

У 2015 році озброєні люди забрали 21-річного сина Сесі Флорес Алехандро. Чотири роки потому іншого її сина, 31-річного Марко Антоніо, викрала злочинна група. Флорес каже, що її активізм зумовлений страхом померти, не дізнавшись, що сталося з її дітьми, жертвами насильницьких зникнень у Мексиці.

Цього року країна досягла похмурої віхи: 100 000 людей вважаються зниклими безвісти. ООН назвала це “трагедією величезних масштабів”. Під керівництвом Флорес колектив Madres Buscadoras de Sonora допоміг знайти понад 1000 зниклих людей у підпільних могилах.

Гехад Хамді, Єгипет

Стоматологиня й активістка

Стоматологиня Гехад Хамді є засновницею і керівницею Speak Up, єгипетської феміністської ініціативи, яка привертає у соцмережах увагу до осіб, які вчиняють гендерне насильство та сексуальні домагання. У 2022 році в Єгипті сталася серія насильницьких злочинів проти жінок, що зробило проблему більш публічною.

Організація заохочує жінок говорити про жорстоке поводження і водночас надає юридичну та емоційну підтримку та тисне на владу, щоб вона діяла. Кампанія Хамді неодноразово отримувала нагороди, зокрема за рівні права та недискримінацію на Всесвітньому форумі правосуддя у 2022 році.

Попереду довгий шлях; ми навіть близько не дійшли до кінця. Фактично, ми тільки почали.

Санджида Іслам Чоя, Бангладеш

Бангладеш має один із найвищих показників дитячих шлюбів у світі, але Санджида Іслам Чоя намагається це змінити. Її власну матір видали заміж у юному віці, але після того, як Чою надихнула шкільна презентація про наслідки дитячих шлюбів, вона вирішила діяти.

Вона та її друзі, вчителі та співробітники називають себе Ghashforing (“Коники”) і повідомляють про випадки дитячих шлюбів у поліцію. Зараз Чої навчається в університеті й не припиняє свою роботу з “Кониками”, де вона є наставницею для нових учасників групи. Наразі вони запобігли 50 дитячим шлюбам.

Жінка, що обстригла волосся, Іран

Цього року в Ірані спалахнули широкомасштабні протести після смерті Махси Аміні, 22-річної курдки, яку 13 вересня заарештувала поліція моралі в Тегерані за ймовірне порушення суворих правил Ірану, які вимагають від жінок покривати волосся хіджабом або хусткою.

Цього року ми хотіли відзначити роль жінок у протестах, які борються за свої свободи та проти обов’язкового носіння хіджабу.

Підстригання волосся стало одним із символів руху, який поширився серед знаменитостей, політиків і активістів по всьому світу. Деякі громади в Ірані розглядають це як традиційний знак жалоби.

Здоров’я та наука

Ай Ньєйн Ту, М’янма

Ай Ньєйн Ту – волонтерка на передовій у кризових районах М’янми, зокрема у віддаленому та бідному штаті Чин. Вона побудувала імпровізовану лікарню з невеликою операційною в листопаді 2021 року і відтоді лікує хворих і поранених.

У вільний час вона їздить в інші регіони, де лікування здебільшого недоступне, щоб підтримати місцевих пацієнтів, зокрема внутрішньо переміщених осіб. Під час її роботи військові М’янми висунули їй звинувачення у “підбурюванні до насильства” та звинуватили її в підтримці місцевих антиурядових сил, відомих як “Сили народної оборони”.

Сіріша Бандла, Індія

Сіріша Бандла вирушила на межу космосу в рамках історичної місії “Unity 22” 2021 року, першого суборбітального польоту Virgin Galactic з повним екіпажем, що зробило її другою жінкою з Індії, яка побувала в космосі.

Бандла почала цікавитися космосом у ранньому віці і згодом поїхала вивчати авіаційну інженерію до США. Зараз вона є віцепрезиденткою зі зв’язків з державними органами та дослідницьких операцій компанії Virgin Galactic. Ця роль включає роботу з клієнтами-дослідниками для проведення науково-технічних експериментів на борту космічного корабля VG.

Номінована переможницею 2016 року, акторкою Санні Леоне

“В індустрії, де домінують чоловіки, Сіріша, здатна подолати все й досягти успіху лише завдяки своїй наполегливій праці та відданості, надихає мене і, що важливіше, усіх молодих дівчат із подібними мріями”.

Вікторія Баптіст, США

Медсестра та освітянка з питань вакцинації

Вікторія Баптіст, медсестра в американському штаті Меріленд, веде просвітництво щодо вакцин. Вона розуміє, чому темношкіра спільнота може підозріло ставитися до медичних втручань: Баптіст є нащадком Генрієтти Лакс, темношкірої жінки, яка померла від раку шийки матки в 1951 році, чиї клітини, взяті без її згоди, були першими, вирощеними в лабораторії.

Відомі як клітини HeLa, вони відтоді використовувалися в медичних дослідженнях, але сім’я не знала про це десятиліттями. Тепер Баптіст є членкинею Фонду Генрієтти Лакс, а також послом доброї волі ВООЗ з викорінення раку шийки матки.

Нілуфар Баяні, Іран

Спеціалістка з охорони природи Нілуфар Баяні була однією з кількох екологів, затриманих в Ірані в 2018 році через використання камер для відстеження видів, що зникають. Їх звинуватили в зборі секретної інформації про стратегічно важливі території, і Баяні засудили до десяти років ув’язнення.

Баяні була менеджеркою організації Persian Wildlife Heritage Foundation, яка прагнула врятувати азійських гепардів та інші види. У документі, отриманому BBC Persian, вона заявила, що зазнавала “найжорсткіших психічних, емоційних і фізичних тортур і сексуальних погроз протягом щонайменше 1200 годин” з боку Корпусу вартових Ісламської революції. Влада Ірану заперечує ці звинувачення.

Марина Вязовська, Україна

Українська математикиня, яка цього року стала лише другою жінкою в історії, яка виграла престижну медаль Філдса, яку часто називають Нобелівською премією з математики й вручають кожні чотири роки. Марина Вязовська отримала нагороду за роботу над 400-літньою головоломкою й розв’язала задачу, як найефективніше упакувати сфери у восьмивимірному просторі.

Вязовська є професоркою і завідує кафедрою теорії чисел в Інституті математики у Швейцарському федеральному технологічному інституті в Лозанні (EPFL).

Вегахта Гебрейоханнес Абера, Тиграй, Ефіопія

Гуманітарна працівниця Вегахта Гебрейоханнес Абера є засновницею некомерційної організації Hdrina, яка прагне викорінити недоїдання, спричинене війною в Тиграї. Hdrina має низку проєктів для допомоги постраждалим від війни жінкам і дітям, зокрема програму екстреного харчування в таборі для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і проєкт міського садівництва.

Організація також запустила проєкт розширення прав і можливостей жінок, які пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, і жінок, які стали секс-працівницями внаслідок бідності, спричиненої війною.

Ділек Гюрсой, Німеччина

Докторка Ділек Гюрсой, яка народилася в Німеччині в родині турецьких мігрантів, є провідною кардіохірургинею і спеціалісткою зі штучного серця. Вона потрапила на обкладинку журналу Forbes у Німеччині, який вшановував її як першу жінку-хірурга у Європі, яка імплантувала штучне серце.

Вона була в авангарді досліджень штучного серця вже понад десять років і працювала над розробкою альтернативи трансплантації серця, враховуючи низькі показники донорства органів, з особливою увагою до жіночої анатомії. Вона написала автобіографію і зараз відкриває власну кардіологічну клініку.

Яна Зінкевич, Україна

Політикиня і фронтова медична волонтерка

“Госпітальєри” – волонтерська фельдшерська організація, що рятує життя на передовій. На чолі з Яною Зінкевич вони евакуюють людей з поля бою. Зінкевич стала медичною волонтеркою після закінчення школи, а у 2014 році на початку воєнних дій в Україні заснувала медичний батальйон.

Вона особисто вивезла в безпечне місце 200 поранених солдатів. Її команда продовжує надавати першу медичну допомогу пораненим військовим і мирним жителям, проводить медичну підготовку, здійснила близько 6 тисяч евакуацій. 27-річна Зінкевич також є однією із наймолодших депутатів українського парламенту та очолює підкомітет військової медицини.

Сенді Кабрера Артеага, Гондурас

Захисниця репродуктивних прав

Студентка філософії, письменниця та феміністська активістка Сенді Кабрера Артеага є захисницею сексуальних і репродуктивних прав. Вона проводить майстер-класи про екстрену контрацепцію та є представницею “Hablemos lo que es” (“Поговорімо про те, що це таке”) – освітньої кампанії та цифрової платформи про екстрену контрацепцію.

Вона також працює в організації Acción Joven (Молодіжні дії), яка зосереджується на людських, сексуальних і репродуктивних правах молодих людей. Вона вільно володіє гондураською мовою жестів. Вона – єдина донька самотньої матері з вадами слуху, і вона пишається своїм інклюзивним і дбайливим вихованням.

Марі Крістіна Коло, Мадагаскар

“Зелена” соціальна підприємиця й екофеміністка Марі Крістіна Коло була учасницею офіційної делегації Мадагаскару на саміті COP27. Вона виступає за права людини та гендерні аспекти зміни клімату, оскільки її країна переживає послідовні посухи, які створюють проблеми з доступом до їжі для мільйонів людей. ООН назвала це першим у світі голодом, спричиненим зміною клімату.

Коло є регіональною директоркою неурядової організації People Power Inclusion, метою якої є боротьба з бідністю за допомогою зеленої економіки. Її соціальне підприємство Green’N’Kool є провідною національною платформою кліматичної справедливості. Як людина, яка пережила гендерне насильство, вона заснувала рух “Жінки перестають мовчати”, який бореться проти культури зґвалтувань.

Ми не хочемо, щоб нас сприймали лише як бідних жертв впливу клімату, патріархату та насильства. Я відчуваю оптимізм і гордість, коли бачу, що ми, жінки, можемо бути стійкими, попри всі труднощі.

Марі Крістіна Коло

Ірина Кондратова, Україна

Попри постійні обстріли, лікарка Ірина Кондратова та її команда продовжували невтомно піклуватися про вагітних жінок, новонароджених та матерів у Харківському обласному перинатальному центрі. Вони облаштували пологову палату в підвалі лікарні та ризикували життям, щоб залишитися в реанімації з немовлятами, яких неможливо було перемістити, навіть коли лунали сирени повітряної тривоги.

Як керівниця центру, лікарка Кондратова в березні від Девіда Бекхема доступ до його сторінки в Інстаграмі, щоб публікувати інформацію про проблеми, з якими вони стикаються. Її команда з 2014 року надала медичну та психологічну допомогу понад 3 000 жінок з Луганщини та Донеччини.

Зруйновані наші будинки, дороги, електростанції, лікарні – і життя. Але наші мрії, наші надії та наша віра живі та сильніші, ніж будь-коли.

Асонеле Коту, ПАР

Ідея власного бізнесу народилася в Асонеле Коту після того, як вона захотіла видалити свій контрацептивний імплантат, але не знайшла нікого, хто б їй допоміг. Тож згодом вона заснувала FemConnect, стартап, який пропонує технологічні рішення, щоб допомогти тим, хто не має доступу до засобів гігієни, та зменшити підліткову вагітність.

Платформа дозволяє користувачам отримати доступ до сексуальної та репродуктивної телемедицини без стигми чи дискримінації, а також до засобів жіночої гігієни та контрацептивів – так само як ви замовляєте їжу онлайн. Коту пристрасно прагне викорінити бідність, що позбавляє доступу до засобів гігієни, та покращити доступ до якісного медичного обслуговування, особливо для молоді з груп ризику та тих, хто проживає в маргіналізованих і недостатньо забезпечених громадах.

Було приємно спостерігати за рішучістю молодих людей розв’язувати проблеми, щоб наступне покоління не зазнавало тих самих труднощів, що й наші батьки.

Джуді Кіхумба, Кенія

Перекладачка мови жестів

Захисниця психічного здоров’я матері та добробуту матерів-годувальниць із вадами слуху, Джуді Кіхумба докладала зусиль, щоб зробити інформацію про здоров’я доступною для усіх жінок, коли вона зрозуміла, що в деяких лікарнях Кенії немає перекладачів мови жестів.

Вона є засновницею організації Talking Hands, Listening Eyes on Postpartum Depression (THLEP) і допомагає жінкам із вадами слуху на шляху до материнства. Кіхумба створила організацію після того, як у 2019 році сама пережила післяпологову депресію. Цього року вони організували першу групову вечірку для майбутніх матерів, де зібралися 78 матерів із медичними працівниками та консультантами.

Наджа Ліберт, Гренландія

Психотерапевтці Наджі Ліберт було лише 13 років, коли їй проти її волі встановили внутрішньоматкову спіраль (ВМС) у межах кампанії з контролю за народжуваністю, яку проводили данські лікарі серед інуїтів Гренландії в 1960-70-х роках. Цього року Данія та Гренландія офіційно погодилися розпочати розслідування цих практик, від яких могли постраждати близько 4500 жінок і дівчат.

Ліберт організовує кампанії, щоб допомогти цим жінкам, зокрема тим, які підозрюють, що спіраль стала причиною їхніх проблем з фертильністю. Вона створила групу у Facebook для жінок, щоб спілкуватися та підтримувати одна одну.

Дедалі більше жінок, які пройшли складні випробування, стають прикладом для інших жінок. Якщо ви часто висловлюєте свою думку, страх зникає, бо ви бачите, що вас не засудять. Наші страхи не можуть керувати нами.

Еріка Ліріано, Домініканська Республіка

Підприємиця з виробництва какао

Прагнучи переосмислити ланцюжок постачання какао, Еріка Ліріано керує експортним стартапом в Домініканській Республіці. Ліріано заснувала INARU разом зі своєю сестрою Джанет, щоб виробляти та розповсюджувати какао більш справедливо та відповідно до концепту сталого розвитку. Цього року їхній стартап отримав початкове фінансування.

Історично промисловість какао була експлуататорською для дрібних фермерів, але їхня компанія забезпечує етичне постачання та справедливу оплату праці для домініканських виробників. Сестри народилися в Нью-Йорку, походять із родини фермерів і підприємців у Домініканській Республіці. Зараз вони співпрацюють із фермами, кооперативами та постачальниками під керівництвом жінок по всій країні.

Право визначати свій власний шлях – це те, що повинні мати всі люди, і це включає право жінки вибирати, яке життя вона хоче для себе.

Нігар Марф, Ірак

Нігар Марф, головна медсестра в головному опіковому відділенні в Іракському Курдистані, зокрема лікує жінок, які вчинили акт самоспалення. Ця практика досі поширена серед молодих жінок регіону як форма протесту.

Марф працювала у лікарнях близько 25 років, як у дитячих опікових відділеннях, так і в інтенсивній терапії. Вона також лікує пацієнтів, які отримали випадкові опіки. Багато жінок, яких вона лікує, перед тим, як підпалити себе, зазнали психологічного та фізичного насильства. Деяким з них було всього 16 років.

Моніка Мусонда, Замбія

Корпоративна юристка, яка стала підприємицею, Моніка Мусонда є засновницею і генеральною директоркою Java Foods, замбійської харчової компанії та виробника локшини швидкого приготування в південноафриканському регіоні. Її мета – виробляти доступні харчові продукти, користуючись високими врожаями пшениці в Замбії, а також попитом на напівфабрикати і зміною моделей споживання.

Мусонда є наставницею для кількох інших жінок-підприємиць і відкрито висловлюється щодо проблем, які стосуються жінок у бізнесі. Вона отримала численні нагороди та була визнана за свою роботу зі зміцнення сільськогосподарської та харчової систем Африки.

Іфеома Озома, США

Спеціалістка з питань державної політики та технологій

Після порушення угоди про нерозголошення (NDA), звинувативши свого колишнього роботодавця Pinterest у гендерній та расовій дискримінації, Іфеома Озома сповнена рішучості допомогти співробітникам боротися з поганим ставленням на роботі. Вона стала співавторкою законопроєкту Silenced No More Act, який дозволяє кожному працівнику в Каліфорнії ділитися інформацією про дискримінацію чи переслідування незалежно від підписання NDA. Pinterest провів перевірку на робочому місці після звинувачень Озоми та заявив, що підтримує законодавство.

Озома також створила The Tech Worker Handbook, колекцію ресурсів, щоб допомогти працівникам висловитися, і заснувала Earthseed, який консультує організації щодо рівності в технологічній галузі.

Юлія Паєвська, Україна

Відома українська цивільна парамедикиня і засновниця добровольчого медичного підрозділу “Янголи Тайри”, який врятував сотні поранених мирних жителів і військовослужбовців. Юлію Паєвську, більш відому як Тайра, захопили російські війська у березні, коли вона допомагала евакуювати мирних жителів з Маріуполя.

За допомогою натільної камери вона задокументувала роботу своєї команди в обложеному місті, і кадри згодом передали ЗМІ. Після свого звільнення через три місяці Паєвська розповіла про суворі умови та жорстоке поводження, з якими вона зіткнулася в полоні, назвавши своє ув’язнення “пеклом”.

Джейн Рігбі, США

Астрономка і астрофізикиня

Астрофізикиня NASA докторка Джейн Рігбі вивчає, як галактики розвиваються у космічному часі. Вона була однією з ключових дослідниць у міжнародній команді, яка запустила та розгорнула найбільший у світі космічний телескоп “Джеймс Вебб”. У липні перші повноколірні знімки, зроблені Веббом, стали найдетальнішим інфрачервоним зображенням Всесвіту на сьогодні.

Рігбі опублікувала понад 100 рецензованих наукових статей і отримала численні нагороди за свої дослідження. Вона також виступає за рівність та інклюзивність у галузі STEM (наука, технології, інженерія та математика).

Коли я була студенткою, я не мала жодних прикладів для наслідування з ЛГБТК-спільноти. Сподіваюся, я належу до останнього покоління, яке виросло без таких прикладів.

Айнура Сагин, Киргизстан

Комп’ютерна інженерка, екофеміністка та генеральна директорка стартапу Айнура Сагин застосовує свої навички для створення технологічних рішень екологічних проблем. Вона заснувала Tazar, додаток, який з’єднує виробників відходів – від домогосподарств і окремих осіб до ресторанів, фабрик і будівельних майданчиків – із переробниками. Додаток має на меті зменшити кількість відходів, які потрапляють на звалища, і врешті-решт розв’язати проблему сталого розвитку в країнах Центральної Азії.

Вона також провела семінари з кодування та STEM (наука, технології, інженерія та математика) для понад 2000 школярок у різних регіонах Киргизстану.

Без лідерства та участі жінок у питаннях клімату сьогодні малоймовірно, що заходи щодо стійкої планети та гендерної рівності будуть реалізовані завтра.

Моніка Сімпсон, США

Активістка з питань репродуктивної справедливості

Як виконавча директорка SisterSong, колективу жінок з різним кольором шкіри, який виступає за репродуктивну справедливість у південних штатах США, Моніка Сімпсон зосереджується на боротьбі за сексуальну та репродуктивну свободу. Це питання повернулося до центру уваги цього року після того, як Верховний суд США скасував рішення у справі “Ро проти Вейда”, згідно з яким доступ до легальних абортів був правом жінок по всій країні.

Сімпсон також є співачкою та артисткою розмовного жанру, яка поєднує свій активізм із мистецтвом. Вона є сертифікованою доулою та членкинею правління Black Mamas Matter Alliance, яка працює над покращенням здоров’я темношкірих матерів.

Самравіт Фікру, Ефіопія

Хоча програмістка Самравіт Фікру ніколи не користувалася комп’ютером до 17 років, вона стала засновницею Hybrid Designs, однієї з компаній, що стоять за ефіопським додатком виклику таксі RIDE.

Її власний досвід, коли вона не почувалася в безпеці, коли їздила на таксі після роботи та була змушена торгуватися з водіями, які хотіли стягнути з неї додаткову плату, спонукав її створити додаток, який вона заснувала, маючи менш ніж 2000 доларів США. Зараз в її компанії працюють переважно жінки. У технологічній індустрії Ефіопії мало жінок, і Фікру хоче надихнути наступне покоління молодих жінок-підприємиць.

Жіночий бізнес зростає; тепер нам потрібно, щоб більше молодих дівчат отримали доступ до фінансів, щоб реалізувати свої творчі ідеї.

Софія Хейнонен, Аргентина

Спеціалістка з охорони природи

Віддана справі захисту біорізноманіття, біологиня Софія Хейнонен очолила перші зусилля, спрямовані на подолання кризи вимирання в Південній Америці, шляхом відновлення дикої природи Естерос-дель-Ібера, головної водно-болотної екосистеми в Аргентині та однієї з найбільших у світі. Понад 30 років вона присвятила створенню природоохоронних територій.

Під її керівництвом проєкт Rewilding Argentina діє в чотирьох основних екорегіонах, включно з патагонським степом, за моделлю, яка спрямована на перетворення приватних земель на національні парки під охороною, і реінтродукцію місцевих видів для відновлення екосистем і розвитку сталого екотуризму.

Кіміко Хірата, Японія

Запекла противниця вугільної енергетики Кіміко Хірата витратила майже половину свого життя, борючись за те, щоб Японія подолала залежність від викопного палива, яке є найбільшим джерелом зміни клімату. Результатом її масової кампанії стало скасування будівництва 17 запланованих вугільних електростанцій. Вона стала першою японкою, яка отримала екологічну премію Goldman.

У 1990-х Хірата залишила роботу у видавництві, щоб стати кліматичною активісткою, прочитавши книгу Ела Гора “Земля в балансі”. Зараз вона є виконавчою директоркою незалежної організації Climate Integrate, створеної в січні 2022 року, яка займається декарбонізацією.

Що таке проєкт “100 жінок”?

Проєкт BBC “100 жінок” щороку визначає 100 жінок з усіх куточків світу, які надихають та впливають на світ у 2022 році. Ми створюємо документальні фільми, репортажі та інтерв’ю про їхні життя: історії, у центрі яких – жінки.

Слідкуйте за проєктом у Instagram, Facebook і Twitter. Приєднуйтеся до розмови за допомогою #BBC100Women.

Як обирали 100 жінок?

Команда проєкту BBC “100 жінок” склала короткий список на основі відібраних ними імен та імен, які запропонували мовні служби Всесвітньої служби BBC. Ми шукали кандидаток, які потрапляли у заголовки газет або вплинули на важливі історії протягом останніх 12 місяців, а також тих, хто має історії, що надихають, або досягнули чогось значного, або вплинули на своє суспільство таким чином, що не обов’язково потрапить у новини. Потім з них обирали список, згідно з темою цього року – прогрес, досягнутий у різних сферах за останнє десятиліття.

Ми досліджували теми, які викликали протилежні реакції, наприклад репродуктивні права, коли прогрес однієї жінки може бути регресом іншої, і номінували жінок, які робили зміни власноруч. Перед тим, як обрати остаточні імена, ми також враховували регіональне представництво та належну неупередженість.

Деякі з жінок у списку позначені анонімно або без прізвища, щоб захистити їх та їхні родини, за їхньою згодою та дотримуючись усіх правил редакційної політики BBC та правил безпеки.

Над проєктом працювали

Продюсери та редактори: Лара Овен, Валерія Перассо, Джорджина Пірс, Фірузех Акбаріан, Браяр Веллс, Ешлі Лайм, Ребекка Торн, Сара Абу Бакр, Вібеке Венема, Амелія Баттерлі, Джо Аднітт, Дар’я Тарадай, Діана Куришко, Соруш Пакзад, Маріам Аман і Марк Шеа
Редакторка проєкту ВВС “100 жінок” Клер Вільямс
Дизайн: Пріна Шах і Саймон Мартін
Координація мовних служб Всесвітньої служби: Карла Рош і Рафаель Чакон
Розробка: Аллі Шультес і Шилпа Сараф
Ілюстрації: Девіс Сурья

Авторські права на фото RHEA KANG/IFSC/HANDOUT/EPA-EFE/REX/Shutterstock, Sattar Foundation, Vadim Puzanov, Fight For Right, Yuliia Hrytsenko, EPFL / Fred Merz (Lundi13), Oleksandr Medvedev, Right Livelihood, Vlad Loktev, Alexandra Astakhova, Rina Mayer, Roconstudio, Virgin Galactic, Kaue Terena, Neha Balachandran, India Hartford Davis, Adria Malcolm, NASA/Bill Ingall, SisterSong, Burak Cingi/ Getty Images Europe, Jay McCarthy, Francesco Pistilli/KNA, You First Sports Marketing, Cebastian Miki Rosing /The Danish Institute for Human Rights, Lee hee hoon, The Buddhist Compassion Relief Tzu Chi Merit Society, Du Yang, Capoase / Yupp! Entertainment, Gagan Brar, Kaleem Dildar Sindhu, The Sandlord St Martin Trust, Simon Erath, Udi and Sagi Productions, Ayman Abu Ramouz, Albaraa Mansour, Tamara Hijazi, Karangwa Olivier, Karen Toro, CONFE, Amalia Escobar/El Universal, Rewilding Argentina, Rafa Canoba, Antônio Brasiliano, Denis Mayhua, Gobierno Autónomo Municipal de El Alto, Daniel Seth Pagel – Victoria Baptiste & The Lacks Family, Edgar Núñez, Darrel L Boye-Quaye / Dboye Creatives Inc, Malik Alymkulov, John Smith – Football Association of Wales, Loki Wu, Christopher Ogle.

Проєкт BBC “100 жінок – 2023”: хто в списку цього року?

ВВС опублікувала список зі 100 жінок з усіх куточків світу, які надихають та впливають на світ у 2023 році.

Серед них – правозахисниця Амаль Клуні, голлівудська кінозірка Америка Феррера, ікона фемінізму Глорія Стайнем, колишня перша леді США Мішель Обама, власниця косметичної компанії Худа Каттан і футболістка, володарка “Золотого м’яча” Айтана Бонматі.

2023 рік запам’ятався екстремальною спекою, лісовими пожежами, повенями та іншими стихійними лихами. Тож до списку також потрапили жінки, які допомагають боротися зі зміною клімату та працюють над заходами, які могли б допомогти їхнім землякам адаптуватися до її наслідків.

Ми додали до списку проєкту ВВС “100 жінок” 28 піонерок клімату напередодні кліматичної Конференції ООН COP28.

Імена вказані у довільному порядку

Культура та освіта

Розваги та спорт

Політика й активізм

Наука, здоров’я та технології

Культура та освіта

Наталія Ідрісова, Таджикистан

Консультантка з питань “зеленої” енергетики

Жінкам, які живуть у віддалених частинах Таджикистану, часто важко отримати доступ до джерел енергії, таких як електрика або дрова. Координаторка екологічних благодійних проєктів Наталія Ідрісова шукає практичні екологічні рішення цієї енергетичної кризи та знайомить жінок із природними ресурсами, енергоефективними технологіями та матеріалами.

Крім навчання, її організація пропонує енергоощадне обладнання, кухні та скороварки, що працюють від сонячної енергії. Це вивільняє жінкам час та підтримує вдома гендерну рівність без шкоди для клімату.

Зараз Ідрісова розповідає громадам, як зміна клімату безпосередньо впливає на людей з обмеженими можливостями, і шукає способи зробити так, щоб ці голоси почули в політичних дискусіях.

Екстремальні події в усьому світі є останнім попередженням про те, що люди – невіддільні від природи. Ми не можемо недбало експлуатувати природу без серйозних наслідків.

Афроз-Нума, Пакистан

Афроз-Нума – одна з останніх жінок-чабанів памірського племені Вахі, яка вже майже три десятиліття доглядає за козами, яками та вівцями.

Навчившись цього ремесла у своєї матері та бабусь, вона є частиною багатовікової традиції, яка зараз відмирає в пакистанській долині Шимшал.

Щороку жінки-чабани виводять свої стада на пасовища, розташовані на висоті 4800 метрів над рівнем моря. Там, поки тварини пасуться, вони готують молочні продукти, які потім обмінюють на інші товари.

Їхні прибутки суттєво підвищували добробут сіл та дозволили цим жінкам дати освіту своїм дітям. Афроз-Нума досі з любов’ю згадує, що була першою жінкою в долині, яка мала свою пару туфель.

Хосаї Ахмадзай, Афганістан

Коли у 2021 році до влади в Афганістані прийшов радикальний ісламістський рух “Талібан”, Хозай Ахмадзай була однією з небагатьох жінок-телеведучих новинних програм в країні.

Вона продовжує працювати на Shamshad TV, попри побоювання щодо її особистої безпеки та негативне ставлення у суспільстві до жінок, які працюють у ЗМІ.

Відтоді вона взяла інтерв’ю у багатьох чиновників Талібану. Однак вона може ставити їм далеко не всі запитання і не має права ставити під сумнів їхню поведінку.

Ахмадзай має досвід роботи в галузі права й політології. У ЗМІ вона працює вже сім років. Вона приділяє особливу увагу освіті дівчат, можливості яких були жорстко обмежені після приходу талібів до влади.

Есі Буобаса, Гана

Есі Буобаса народилася у Фувемі, селищі на морському узбережжі Гани, яке змило під впливом берегової ерозії. Вона з власного досвіду знає, до яких наслідків призводить зміна клімату.

Зі своїм чоловіком і п’ятьма дітьми вона була змушена переїхати, оскільки рівень моря піднявся настільки, що земля в селищі стала непридатною для життя.

Буобаса, яку вважають головною продавчинею риби у своєму селі, разом зі своїми товарками створили асоціацію, яка допомагає тим жінкам-рибалкам у регіоні, яким ерозія берега загрожує повною втратою доходу.

Нині їхня організація налічує близько 100 учасниць. Вони збираються щотижня, щоб обговорити проблеми жінок у бізнесі та зібрати кошти для підтримки сімей, які потребують допомоги.

Під час припливів нас щоразу охоплює розпач. За нами і за наступним поколінням приходить смерть.

Чіла Кумарі Бурман, Велика Британія

Працюючи в різних видах мистецтва (гравюра, малюнок, живопис, інсталяція та кіно), Чіла Кумарі Бурман використовує свої роботи для виведення у суспільний дискурс таких питань, як гендерна та культурна ідентичність.

Цього року робота художниці була представлена на Blackpool Illuminations – фестивалі світла й ілюмінації, який проводиться у Британії з 1879 року. Інсталяція Бурман отримала назву Lollies in Love With Light (“Фруктовий лід, закоханий у світ”). У центрі інсталяції розташований фургон з морозивом, на згадку про батьків Бурман, які мали бізнес з виробництва та продажу морозива.

У 2020 році світлова інсталяція Бурман прикрасила фасад художнього музею Британська галерея Тейт. Робота, що отримала назву Remembering a Brave New World (“Згадуючи чудовий новий світ”), поєднала посилання на індійську міфологію, популярну культуру та проблему розширення прав і можливостей жінок.

Минулого року вона отримала орден Британської імперії (MBE).

Сюзанн Етті, Австралія

Фахівчиня з екологічного туризму

Сюзанн Етті, одна з небагатьох учених-кліматологів в індустрії подорожей і туризму, яка активно прагне привести галузь до більш екологічно стійкого майбутнього.

Етті працює на посаді менеджерки з глобального впливу на довкілля у туристичній фірмі Intrepid Travel. Вона займається так званим пригодницьким туризмом та організовує подорожі для невеликих груп. Робота Сюзанн дозволила компанії стати першим туроператором із перевіреними науково обґрунтованими цілями щодо скорочення викидів вуглекислого газу.

Етті є авторкою посібника для туристичних компаній, які прагнуть декарбонізації, а також однією з ключових учасниць добровільної спільноти Tourism Declares. До неї входять близько 400 туристичних організацій, компаній та фахівців, які оголосили надзвичайну кліматичну ситуацію.

Сьогодні ми бачимо, як дедалі більше компаній усвідомлюють важливість боротьби зі зміною клімату та ставлять перед собою амбітні цілі щодо зниження впливу на довкілля, інвестуючи у відновлювані джерела енергії та беручи на себе довгострокові зобов’язання щодо скорочення викидів.

Оксана Забужко, Україна

Оксана Забужко є авторкою понад 20 літературних творів, серед яких – художня проза, поезія та публіцистика. Її вважають однією з найвидатніших письменниць, поетес та інтелектуалок України.

Міжнародну популярність їй принесли романи “Польові дослідження з українського сексу” та “Музей покинутих секретів”.

Забужко закінчила філософський факультет Київського університету імені Тараса Шевченка й захистила кандидатську дисертацію з філософії мистецтва.

Її книги перекладені 20 мовами й відзначені безліччю національних та міжнародних нагород, серед яких – літературна премія Центральної Європи “Ангелус”, Національна премія України імені Тараса Шевченка (за заслуги у гуманітарній сфері) та орден Почесного легіону Франції.

Ві Кативху, Зімбабве/Велика Британія

Авторка контенту та ютубер

Від поєднання навчання з підробітком у McDonald’s до наукового ступенів в Оксфордському та Гарвардському університетах — академічний шлях Ві (Вараїзо) Кативху став джерелом натхнення для тисяч людей в усьому світі.

Під час навчання в університеті вона створила свій YouTube-канал, де ділилася своїм досвідом студентки з нижчого соціально-економічного прошарку суспільства, даючи поради та розповідаючи про наявні ресурси, якими можуть скористатися студенти, що перебували у такому ж становищі.

Відтоді Кативху запустила Empowered by Vee – платформу, за допомогою якої вона прагне зробити вищу освіту доступнішою для студентів з малозабезпечених верств суспільства в усьому світі, які, зазвичай, не представлені у вищих навчальних закладах.

Вона написала книгу, що містить практичні поради для молоді, а зараз працює над докторською дисертацією з освітнього лідерства.

Худа Каттан, США

Засновниця власного косметичного бренду

Худа Каттан народилася в США у родині іракських іммігрантів. Виросла в Оклахомі та відмовилася від традиційної корпоративної кар’єри заради давнього захоплення – індустрії краси.

Після закінчення престижної школи візажу в Лос-Анджелесі її клієнтами стали знаменитості, зокрема, кілька королівських сімей на Близькому Сході.

Відтоді вона та її фірма стали найпопулярнішим косметичним брендом в інстаграмі з більш ніж 50 млн підписників.

Свій косметичний бренд Huda Beauty Катан заснувала у 2013 році, запустивши лінію накладних вій. Сьогодні її мільярдний бізнес охоплює понад 140 косметичних засобів, які продаються у більш ніж 1500 магазинах у всьому світі.

Араті Кумар-Рао, Індія

Працюючи в Південній Азії, незалежна фотографиня, письменниця та дослідниця журналу National Geographic Араті Кумар-Рао документує зміни ландшафту, спричинені зміною клімату.

Вона розповідає про те, як різке зниження рівня ґрунтових вод, знищення природних ареалів та використання земель в промислових цілях скорочують біорізноманіття в природі. Ця діяльність зменшує площі, на яких люди жили поряд із живою природою. Її результатом стає вимушена міграція мільйонів людей та зникнення видів.

Кумар-Рао більш як десять років провела в поїздках Індійським субконтинентом. Результатами цих поїздок стали яскраві фотоісторії, які розповідають про те, як руйнація довкілля впливає на забезпечення засобів до існування та біорізноманіття.

У своїй книзі “Земля на межі: пейзажі Індії, що опинились під загрозою” вона описує досвід тих, хто живе у найважчих, майже неприйнятних для людини умовах.

В основі кліматичної кризи лежить сумна втрата фундаментального зв’язку із землею, водою та повітрям. Цей зв’язок дуже важливо відновити.

Софія Кіанні, США

Студентка та соціальна підприємиця

Після розмови з родичами в Ірані, соціальна підприємиця Софія Кіанні зрозуміла, що їхньою мовою представлено мало правдивої інформації про зміну клімату, тому почала перекладати наявні матеріали на фарсі.

Цей проєкт набирав обертів, і незабаром Софія заснувала некомерційну молодіжну організацію Climate Cardinals (“Кардинали клімату”), метою якої є переклад інформації про те, що відбувається з кліматом, на всі можливі мови для того, щоб вона стала доступнішою і для тих, хто не говорить англійською.

Зараз у проєкті працюють 10 000 студентів-волонтерів у 80 країнах світу. Вони вже переклали більш ніж на 100 мов світу кліматичної інформації на мільйон слів.

Мета Кіанні – допомогти зруйнувати мовні бар’єри для глобальної передачі наукових знань.

Молоді активісти створили та підтримали глобальні ініціативи щодо боротьби зі зміною клімату, мобілізували мільйони людей на протести, подали тисячі петицій проти видобутку викопного палива та зібрали мільйони доларів для фінансування кліматичних ініціатив. Проблеми, які стоять перед світом, – надто великі, щоб уникати їх через вік чи брак досвіду.

Марієта Мояшевич, Чорногорія

Активістка із захисту прав людей з обмеженими можливостями

Життя Марієти Мояшевич різко змінилося після того, як ще у старшій школі вона перенесла два інсульти.

Мояшевич довелося долати фізичні та психологічні наслідки інсультів, з деякими з яких вона живе досі. Зараз вона працює консультанткою у справах молоді та виступає за права людей з обмеженими можливостями.

Вона робить все можливе, щоб змінити ставлення та поведінку суспільства до людей з неврологічними розладами.

Вона розробила семінари під назвою “Життя з обмеженими можливостями”, в яких, спираючись на власний досвід, допомагає боротися з упередженнями у цій сфері.

Вона є послом OneNeurology, ініціативи, яка виступає за те, щоб неврологічні захворювання стали пріоритетом в системі громадського здоров’я на глобальному рівні.

Сара Отт, США

Шкільна вчителька Сара Отт, яка досягла повноліття в американському штаті Флорида після подій 11 вересня, каже, що сама була жертвою дезінформації.

Попри здобуту наукову освіту, якийсь час вона сумнівалася, що зміна клімату справді відбувається.

Визнання своєї помилки було її першим кроком у пошуках істини. Вона стала послом з питань зміни клімату у Національному центрі наукової освіти.

Зараз Сара живе і працює у штаті Джорджія. На уроках вона часто пояснює учням різні фізичні процеси на прикладах зміни клімату. Вона також підвищує обізнаність про проблеми довкілля у своїй громаді.

Зміна клімату є глобальною проблемою, і ми не можемо впоратися з нею поодинці. Активізм схожий на сад. Ця діяльність має сезонний характер, і, як і сад, вона іноді відпочиває. Поважайте пору року, в якій ви живете.

Джецунма Тензін Палмо, Індія

Бхікшуні, повністю висвячена черниця у буддизмі

Джецунма Тензін Пальмо народилася в Англії в 1940-х роках і ще у підлітковому віці стала буддисткою.

У 20 років вона вирушила до Індії та стала однією з перших західних жінок, що отримали чернечу посвяту в традиції Тибету.

Щоб підвищити статус жіночого чернецтва в буддизмі, Тензін Палмо заснувала жіночий монастир Донгю Гацал Лінг в індійському штаті Хімачал-Прадеш, в якому зараз мешкають понад 120 черниць.

Вона найбільш відома тим, що провела 12 років у віддаленій печері у Гімалаях, три з яких пройшли у повній ізоляції. У 2008 році Тензін Палмо отримала рідкісний титул – “джецунма”, що означає “шановний вчитель”, – на знак визнання її чернечих духовних досягнень та її старань щодо відродження формальної традиції жінок-практиків у буддизмі Тибету.

Лала Паскінеллі, Аргентина

Проєкт “Жінки, яких не було на обкладинці журналу”, – дітище художниці Лали Паскінеллі. Вона почала його у 2015 році для того, щоб поставити під сумнів стереотипи краси та образ жінки, які пропагують у ЗМІ та популярній культурі.

У рамках цього проєкту відбулися кампанії, що стали вірусними. Вони переконували жінок по-іншому поглянути на свої тіла, неминуче старіння та пристрасть до різних дієт. Нещодавня дискусія: #HermanaSoltaLaPanza (“Сестро, припини втягувати живіт”) розповіла про реальні історії людей усіх форм та розмірів.

Юристка, поетка, лесбійка та активістка-феміністка, Паскінеллі працює над руйнуванням стандартизованих ідеалів жіночої краси, які, за її словами, є “класовими, сексистськими та расистськими”, і ще більше посилюють гендерну нерівність.

Джесс Пеппер, Велика Британія

Засновниця кліматичного кафе

Кліматичне кафе є місцем, куди люди можуть прийти, щоб поїсти, випити кави, поспілкуватися та обговорити заходи, які вони можуть вжити для боротьби зі зміною клімату. Перше таке кафе Джесс Пеппер відкрила у 2015 році у невеликому шотландському містечку.

Тепер вона підтримує створення подібних майданчиків в інших спільнотах, які об’єднуються у всесвітню мережу.

Відвідувачі кажуть, що кафе стало місцем, куди вони можуть прийти і в спокійній, безпечній атмосфері поговорити про свої побоювання, пов’язані з кліматичною кризою.

Пеппер обіймає низку керівних посад в організаціях, пов’язаних із боротьбою проти змін клімату, є почесним членом Королівського шотландського географічного товариства та членом Королівського товариства мистецтв.

Боротьба зі зміною клімату та позитивні зміни часто відбуваються в громадах, де їх очолюють жінки та діти. Їхні дії надихають інші верстви суспільства та сприяють позитивним змінам, створюючи необхідний політичний простір для успішної подальшої роботи. Саме це і вселяє в мене надію.

Матча Пхорн-ін, Таїланд

Активістка за права корінних народів та ЛГБТК+

Матча Пхорн-ін живе у Таїланді, неподалік кордону з М’янмою. Цей регіон зазнав наслідків зміни клімату. Крім того, там були часті міжетнічні та воєнні конфлікти. Матча Пхорн-ін зосередила свою роботу на забезпеченні прав меншин.

У рамках організації “Сад надії”, яка виступає проти гендерного насильства у Південно-Східній Азії, вона організувала “Проєкт розвитку Сангсан Анакот Явачон”. Його мета полягає в роботі з жінками, дівчатками та молоддю ЛГБТК+ з маргіналізованих спільнот, багато з яких належать до корінних народностей у тайських селах на кордоні з М’янмою.

Описуючи себе як феміністку-лесбійку, що належить до етнічної меншини, Матча Пхорн-ін відіграє провідну роль у русі за припинення гендерного насильства в регіоні. Вона також виступає за надання переміщеним і позбавленим громадянських прав людям права на володіння землею та інших прав, як мають громадяни Таїланду.

Кліматичну кризу неможливо подолати без участі та думок корінних народів, людей зі спільноти ЛГБТК+, а також жінок і дівчаток.

Кароліна Діас Піментель, Перу

Кароліні Діас Піментель поставили діагноз аутизм, коли їй виповнилося 20 років. Цю подію вона відсвяткувала тим, що спекла собі торт, тому що нарешті точно знала, що належить до нейровідмінних людей.

Зараз їй за 30, і вона каже, що “пишається своїм аутизмом”. Кароліна займається журналістикою та спеціалізується на висвітленні нейровідмінностей та питань психічного здоров’я.

Діас також працює над тим, щоб покласти край стигмі, з якою часто стикаються люди з психосоціальними порушеннями. Вона заснувала кілька проєктів і некомерційних організацій, які підвищують поінформованість людей про нейрорізноманіття: Mas Que Bipolar (“Більше, ніж біполярний розлад”), Перуанська коаліція з нейрорізноманіття та Proyecto Atypen (“Проєкт атиповий”).

Вона є стипендіаткою Пулітцерівського центру та стипендіаткою Розалін Картер.

Шаірбу Сагинбаєва, Киргизстан

Співзасновниця швейної майстерні для онкопацієнтів

Шаірбу Сагинбаєва перенесла рак четвертої стадії. Вона пройшла через трирічну інтенсивну терапію, яку оплачувала з великими труднощами. Після того, як вижила, вона вирішила допомагати іншим жінкам, які опинилися в подібній ситуації.

Разом з чотирма іншими онкохворими жінками в стадії ремісії вона відкрила швейну майстерню “Заради життя”, де шиють і продають сумки з національними орнаментами, жертвуючи весь прибуток на підтримку лікування раку.

На цей момент вони зібрали понад 33 000 доларів для 34 онкохворих жінок, які потребують фінансової підтримки для покриття медичних витрат.

Сагинбаєва також розуміє, що деяким жінкам, які живуть далеко від медичних закладів, необхідно десь зупинятися на час лікування. Вона допомогла відкрити неподалік лікарні некомерційний гуртожиток, в якому вони можуть зупинятися.

Дар’я Серенко, Росія

Письменниця та політична активістка Дар’я Серенко – одна з координаторок Феміністського антивоєнного опору (ФАС) – руху проти вторгнення Росії в Україну.

Останні дев’ять років вона пише про гендерне насильство в Росії. Також в її активі – дві книги феміністської та антивоєнної прози.

Серенко ініціювала акцію “Тихий пікет”, під час якої їздила в метро з плакатом, на якому були написані політичні та соціальні висловлювання, які закликали людей розпочати обговорювати якісь проблеми. Незабаром до неї приєдналися люди в інших містах Росії.

За два тижні до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Серенко затримали у РФ за звинуваченням у поширенні “екстремістських” заяв. Невдовзі після цього вона емігрувала до Грузії, зараз російська влада оголосила її “іноземним агентом”.

Клара Елізабет Фрагозо Угарте, Мексика

Клара Елізабет Фрагосо Угарте присвятила 17 років свого життя індустрії, де домінують чоловіки, керуючи вантажівкою найнебезпечнішими дорогами Мексики.

Фрагозо Угарте народилася в штаті Дуранго, вийшла заміж у 17 років, у неї четверо дітей і семеро онуків.

Вона – далекобійниця, яка практично все своє життя проводить у дорозі, розвозячи вантажі по Мексиці та США.

Вона також допомагає навчати молодих водіїв і прагне надихнути інших жінок приєднатися до цієї галузі, щоб досягти гендерної рівності у перевезенні великих вантажів.

Джаннатул Фердоус, Бангладеш

Жінка, яка вижила після серйозних опіків

Внаслідок нещасного випадку Джаннатул Фердоус отримала опіки, що вкрили 60% її тіла. Попри це, вона стала режисеркою, письменницею й борчинею за права людей з інвалідністю.

Вона заснувала правозахисну організацію Voice & Views (“Голоси і думки”), яка бореться за права жінок, що пережили опіки.

Друзі й сім’я називають її Айві. Вона зняла п’ять короткометражних фільмів та опублікувала три романи. Її проза допомагає, з-поміж іншого, підвищити поінформованість про свої можливості й права в людей з обмеженими можливостями.

Фердоус серйозно поставилася до здобуття освіти. В її активі – ступінь магістра англійської літератури та диплом у галузі досліджень розвитку. (Під останніми розуміється вивчення того, як нації ростуть та розвиваються з політичної, географічної, культурної та соціально-економічної точки зору).

Лісія Ферц, Італія

Модель й інфлюенсерка

Не багато 93-річних жінок можуть похвалитися, що мають більш ніж 235 000 підписників в інстаграмі. Але для найстарішої інфлюенсерки Італії в сфері бодіпозитиву – це лише початок.

Лісія Ферц пережила Другу світову війну, смерть своєї 28-річної доньки та смерть чоловіка.

Акаунт в інстаграмі відкрив для неї її онук, який хотів у такий спосіб трохи її підбадьорити. І так вже вийшло, що яскраве вбрання й осяйна усмішка бабусі миттєво перетворили її на зірку соцмереж.

Вона написала автобіографію і знялася для обкладинки журналу Rolling Stone у 89 років.

Вона – активістка проти ейджизму, за фемінізм та ЛГБТК+, пропагує бодипозитив й одночасно змінює те, як ми сприймаємо старіння тіла та людей похилого віку.

Кіра Шервуд-О’Ріган, Нова Зеландія

Активістка за права корінних народів та людей з інвалідністю

Експертка з клімату Кіра Шервуд-О’Ріган належить до корінного народу Південного острова Нової Зеландії (мовою маорі він називається Те Вайпунаму) – нгаї таху.

Вона є співзасновницею Activate, агентства соціального впливу, яке виступає за кліматичну справедливість та соціальні зміни.

Її діяльність заснована на традиційних уявленнях маорі про землю та предків, які донедавна ігнорувалися в обговореннях проблем, спричинених змінами клімату.

Шервуд-О’Ріган налагодила зв’язки з міністрами, чиновниками та широким колом представників громадянського суспільства, щоб якомога наочніше продемонструвати, як зміна клімату впливає на життя корінної народності. Водночас вона виступає за більше визнання прав корінних народів та людей з обмеженими можливостями на участь у будь-яких дискусіях щодо боротьби з кліматичними змінами.

Ми займаємо потрібний нам простір, ми лідируємо у цих питаннях, і це працює. Я вважаю, що багато людей тепер визнають, що подолати кліматичну кризу неможливо без активної участі корінних народів.

Пауліна Шизіане, Мозамбік

1990 року був надрукований її перший роман “Балада про любов до вітру”. Пауліна Шизіане стала першою жінкою-романісткою у Мозамбіку.

Вона виросла на околиці Мапуту – столиці Мозамбіку. Португальську мову вивчила у католицькій школі. Потім вивчала іноземні мови у мозамбікському університеті імені Едуарду Мондлане, але курс не закінчила.

Її роботи перекладено різними мовами, зокрема англійською, німецькою та іспанською. За книгу “Перша дружина: Історія багатоженства” вона отримала місцеву літературну премію імені мозамбікського поета Жозе Кавейріньї.

Нещодавно вона стала лауреаткою премії Камоенса, яка вважається найпрестижнішою письменницькою нагородою для авторів, які пишуть португальською мовою.

Сагаріка Шрірам, Об’єднані Арабські Емірати

Сагаріка Шрірам закінчує школу. Вона веде кампанію за те, щоб кліматична освіта стала обов’язковим предметом шкільної програми.

Вона скористалася своїми знаннями у програмуванні та створила онлайн-платформу Kids4abetterworld, покликану допомагати дітям у всьому світі здобути освіту та підтримати проєкти зі сталого розвитку та захисту довкілля у їхніх громадах.

Вона проводить онлайн- та офлайн-семінари про захист довкілля, розповідаючи дітям, як вони можуть вплинути на зміну клімату.

Окрім навчання у випускному класі в Дубаї, Шрірам активно веде громадську діяльність. Зокрема, вона входить до складу дитячої консультативної групи Комітету ООН з прав дитини, де опікується проблемами екології.

Зараз час не для тривог, а для дій. І кожна дитина має знати, як жити з турботою про планету та сприяти системним змінам, які необхідні для нашого світу.

Луїза Мабуло, Філіппіни

Фермерка та підприємиця

У 2016 році найбільшу провінцію Філіппін Південний Камарінес накрив тайфун “Нок-Тен”, знищивши 80% сільськогосподарських угідь.

Луїза Мабуло вирішила боротися за те, щоб такі екстремальні погодні умови не несли б із собою катастрофічних руйнувань. Вона започаткувала “Проєкт Какао” (The Cacao Project), учасники якого прагнуть кардинальних змін у місцевій агропромисловості через запровадження стійкого лісівництва.

Мабуло працює над тим, щоб повернути контроль над використанням землі до рук тих, хто її обробляє, надаючи фермерам більше можливостей. Вона також хоче викорінити ті методи у сільському господарстві, які руйнують довкілля та виступає за “зелену” економіку у сільськогосподарських районах.

Крім того, вона є однією з консультанток з міжнародної кліматичної політики, поширюючи місцеві знання та розповідаючи про ситуацію, з якою стикаються філіппінські фермери. Програма ООН з довкілля визнала її “Молодим чемпіоном Землі”.

Я черпаю надію у тому, що в усьому світі такі ж люди, як я, створюють рухи за збереження зелених ландшафтів, за те, щоб виробництво їжі не завдавало шкоди довкіллю та було доступним, за те, щоб наша економіка ґрунтувалася на справедливих принципах.

Розваги та спорт

Айтана Бонматі, Іспанія

Півзахисниця Айтана Бонматі народилася у Каталонії. Цього року вона у складі “Барселони” виграла чемпіонат Іспанії та Лігу чемпіонів.

Але світовою суперзіркою вона стала під час чемпіонату світу, відігравши важливу роль у перемозі Іспанії. Вона забила три голи та стала найкращим гравцем турніру. У 25-річному віці вона стала володаркою жіночого “Золотого м’яча” та була визнана гравцем року серед жінок за версією УЄФА.

Бонматі не боїться висловлювати свою думку. Вона виступає за рівність чоловіків та жінок у футболі.

Перемога іспанок у фіналі жіночого чемпіонату світу була затьмарена скандалом із поцілунком, коли президент іспанської федерації футболу Луїс Рубіалес поцілував у губи футболістку Дженні Ермосо. У своїй промові на церемонії вручення нагород від УЄФА Бонматі висловила підтримку своїй партнерці по команді та іншим жінкам, які стикаються з аналогічними проблемами.

Кхін Хнін Вай, М’янма

Розпочавши кар’єру у М’янмі майже 25 років тому, Кхіне Хнін Вай стала однією з найуспішніших акторок бірманського кіно. Вона отримала визнання після того, як зіграла головну роль у фільмі “Сан Йє” (“Рисова вода”).

Однак зараз вона більш відома своєю благодійною діяльністю. У 2014 році вона заснувала “Фонд Кхіне Хнін Вай”, благодійну організацію, яка займається різними проєктами, зокрема піклується про дітей-сиріт та дітей, яких покинули батьки.

Зараз її організація опікується майже 100 дітьми, батьки яких з різних причин не можуть їх утримувати.

Хнін Вай також є послом програми із запобігання торгівлі дітьми.

Б’янка Вільямс, Велика Британія

Золота медалістка чемпіонату Європи та Ігор Співдружності у легкоатлетичній естафеті 4×100 метрів, Б’янка Вільямс стала капітаном британської збірної на командному чемпіонаті Європи 2023 року.

У липні вона фінішувала другою на дистанції 200 метрів на чемпіонаті Британії з легкої атлетики та забезпечила собі місце у складі британської збірної на чемпіонаті світу у Будапешті.

У липні 2020 року Б’янку та її партнера, спортсмена Рікардо Дос Сантоса, зупинили та обшукали поліцейські.

Вільямс і Дос Сантос подали офіційну скаргу, звинувативши поліцейських в расовому упередженні. Після розслідування офіцерів, які затримали пару, визнали винними у грубому порушенні правил несення служби та звільнили.

Анн Граль, Франція

Greenwashing Comedy Club — це група стендап-коміків, які у своїх виступах торкаються проблем довкілля, фемінізму, бідності, інвалідності та прав ЛГБТК+.

Цей колектив заснувала стендап-комік Анн Граль, яка вважає, що гострі жарти можуть посіяти зерна змін у свідомості людей і навіть вплинути на їхні звички.

У сучасному суспільстві, де розваги відіграють важливу роль у житті людей, і де спілкування часто складається з лаконічних повідомлень і зведених до кількох слів концепцій, гумор, на думку Граль, особливо, заснований на перебільшеннях і гострих жартах, може бути чудовим способом обміну ідеями щодо кліматичних змін.

Мене тішить успіх Comedy Club Greenwashing, оскільки він показує, що сьогодні багато людей стурбовані зміною клімату. Вони хочуть зібратися разом, посміятися та після закінчення шоу піти разом, відчуваючи готовність продовжувати боротьбу!

Десак Маде Ріта Кусума Деві, Індонезія

Спортсменка з лазіння на швидкість

Вперше Десак Маде Ріта Кусума Деві опинилася на скеледромі ще в початковій школі. Невдовзі вона закохалася у лазіння на швидкість.

Перші успіхи прийшли вже на юнацьких змаганнях, але цього року “королева індонезійського скелелазіння” досягла справжніх висот, вигравши “золото” на жіночих змаганнях зі швидкості на Чемпіонаті світу зі скелелазіння IFSC 2023 з рекордним часом 6,49 секунди.

Ця перемога принесла їй путівку на Олімпійські ігри 2024 в Парижі, де швидкісне скелелазіння вперше буде представлене як окремий вид змагань.

Спортсменка може увійти в олімпійську історію Індонезії, яка поки що має медалі лише у бадмінтоні, важкій атлетиці та стрільбі з лука.

Андреса Дельгадо, Бразилія

Кураторка та менеджерка з питань культури

Андреса Дельгадо захотіла поширити Конвенцію книг-коміксів, або Комік-кон, на людей, які мешкають у бідних кварталах Бразилії. Вона була однією з організаторів PerifaCon (“Комік-кон для фавел”) у бідних районах Сан-Паулу.

PerifaCon став безплатним заходом, орієнтованим на авторів, художників та любителів коміксів з бразильських фавел, яких, як правило, не розглядають як споживачів, чи творців культурних феноменів.

Третій PerifaCon з коміксами, відеоіграми, концертами та іншими елементами “гік-культури” відбувся у 2023 році. Його відвідали понад 15 000 людей.

Дельгадо використала свої канали в YouTube для того, щоб виступати за демократизацію доступу до культурних заходів та явищ у Бразилії, приділяючи особливу увагу творчості темношкірих художників.

Лі Да Йон, Південна Корея

Засновниця онлайн-платформи Kpop4Planet

Kpop4planet шукає шанувальників музичного стилю K-pop по всьому світу, щоб об’єднатися для боротьби зі зміною клімату.

Проєкт запустили у 2021 році. Його учасники звернулися до впливових представників найбільших розважальних лейблів та стрімінгових сервісів Південної Кореї та закликали їх приєднатися до боротьби з кліматичними змінами та перейти на відновлювані джерела енергії.

Платформа розповідає про екологічні наслідки використання пластику, з якого виготовляють музичні диски. Це спонукало цілу низку провідних представників K-pop перейти на цифрові альбоми.

Кампанія, організована Лі Да Йон вже вийшла за межі музичної промисловості. Зараз вона звернулася до люксових модних брендів, які часто залучають зірок K-pop до своїх рекламних кампаній.

Ми виступаємо за соціальну справедливість, і ми боротимемося доти, доки не змінимо ситуація. Ми не здамося. Ми доводили це вже не раз, і ми знову доведемо нашу рішучість, борючись із кліматичною кризою.

Харманпріт Каур, Індія

Гравчиня в крикет

Цього року Харманпріт Каур стала першою індійською жінкою, яка увійшла до п’ятірки найкращих гравців року за версією Wisden (альманаху з крикету, який щорічно публікується в Сполученому Королівстві).

Вона – капітан жіночої збірної Індії з крикету, яка неодноразово приносила очки своїй команді як вдома, так і за кордоном. Минулого року вона привела свою команду до срібної медалі на Іграх Співдружності.

Її команда Mumbai Indians перемогла у першій жіночій Прем’єр-лізі у березні цього року.

2017 рік став одним з найяскравіших моментів її кар’єри, коли в півфінальному матчі жіночого чемпіонату світу проти Австралії вона забила 171 очко при 115 ранах (пробігах), що вивело збірну Індії у фінал.

Джастіна Майлз, США

Виконавиця мовою жестів

Джастіна Майлз увійшла в історію під час однієї з найпопулярніших світових спортивних подій: Суперкубку LVII у лютому цього року.

Відеокліп, у якому Джастіна Майлз перекладала американською мовою жестів виступ попзірки Ріанни, став вірусним, настільки енергійним і харизматичним було виконання глухої виконавиці.

Це зробило її першою глухою жінкою, яка продемонструвала американську мову жестів (ASL) на престижному шоу у перерві Суперкубка. Її виконання пісні Lift Every Voice and Sing мовою ASL, відоме як Національний гімн темношкірих, також було першим на цьому заході.

Майлз хоче, щоб весь світ зрозумів, якими насправді є глухі люди. Вона також сподівається відкрити власний центр, де могла б навчати більше глухих медсестер.

Дія Мірза, Індія

В активі Дії Мірзи – не лише успішні ролі в індійському кіно, але й участь у численних екологічних та гуманітарних проєктах.

Крім того, Дія Мірза є послом доброї волі ООН з довкілля та займається просвітництвом громадськості з таких питань, як зміна клімату, чистота повітря та захист дикої природи.

Вона заснувала продюсерську компанію One India Stories, метою якої є створення фільмів, які, за її словами, “змушують глядачів зупинитися і задуматися”.

Вона також є послом міжнародної правозахисної організації Save the Children (“Врятуймо дітей”), Міжнародного фонду захисту тварин та членом правління індійського фонду Sanctuary Nature Foundation, який займається захистом дикої природи.

Занділе Ндхлову, ПАР

Інструкторка з фридайвінгу

Як перша темношкіра інструкторка з фридайвінгу в ПАР, Занділе Ндхлову хоче, щоб можливостями, які надаються близькістю океану, скористалося якомога людей з різних верств суспільства.

Вона заснувала The Black Mermaid Foundation (Фонд “Чорна русалка”), який ближче знайомить молодь і місцеві громади з океаном і допомагає їм відкрити для себе нові можливості для відпочинку, професійної діяльності та спорту.

Ндхлову — дослідниця океану, оповідачка й режисерка. Вона використовує всі свої професійні навички, щоб виховати нове покоління, так званих “Вартових океану” — людей, які знають про забруднення океану та підвищення рівня моря і захищають довкілля.

Коли я думаю про молоді голоси, які потребують змін у суспільстві, вони дають мені надію на подолання кліматичної кризи.

Еліс Осман, Велика Британія

Еліс Осман, відзначена нагородами письменниця, ілюстраторка та сценаристка, є авторкою популярного вебкоміксу для молоді Heartstopper (“Із завмиранням серця”). Вона також написала сценарій до телеадаптації Heartstopper для стрімінгової платформи Netflix, яка отримала премію “Еммі”.

Осман написала сценарій для кожного епізоду та брала участь у всіх етапах створення серіалу: від кастингу до музики.

Вона є авторкою кількох інших романів для молоді, зокрема “Радіомовчання”, “Без кохання” та “Пасьянс”, які вийшли друком, коли їй було лише 19 років.

Її книги увійшли до коротких списків, були номіновані й отримали низку нагород, зокрема YA Book Prize (британська премія за найкращий роман для молоді та підлітків, написаний британським автором), Inky Awards (за найкращу книгу для молоді, за переможця голосують читачі), Медаль Карнегі (британська щорічна премія в галузі літератури для дітей та юнацтва) та Goodreads Choice Awards (премія інтернет-порталу Goodreads).

Параміда, Німеччина

Ді-джейка і музична продюсерка

Ді-джейка Параміда кинула виклик культурним та соціальним обмеженням щодо жінок іранського походження задовго до минулорічних протестів в Ірані.

У підлітковому віці, живучи між Франкфуртом і Тегераном, Параміда виявила пристрасть до музики і танцювальної культури. Нині вона мешкає у Берліні.

Її лейбл Love On The Rocks просуває альтернативну танцювальну культуру.

Параміда є ді-джеєм-резидентом у берлінському барі Berghain’s Panorama Bar. Вона стала всесвітньо популярною ді-джейкою та досвідченою музичною продюсеркою. Вона використовує можливості, пов’язані зі своєю популярністю, для того, щоб кинути виклик гендерним нормам в індустріях музики та нічних розваг, де досі домінують чоловіки.

Камілла Піреллі, Парагвай

Хоча спортивною спеціальністю Камілли Піреллі є семиборство, на Олімпійські ігри в Токіо вона потрапила за результатами змагання з бігу на 100 метрів з бар’єрами.

Піреллі відома всій країні під шанобливим прізвиськом Пантера Гуарані. Вона встановила низку національних рекордів з легкої атлетики. Піреллі є спортивною тренеркою та вчителькою англійської мови.

Піреллі виросла в невеликому парагвайському містечку, в сім’ї, яка дбала про охорону довкілля. Вона на власні очі спостерігала наслідки змін клімату.

Тепер вона є еко-атлеткою, що означає, що вона використовуватиме свою спортивну популярність для того, щоб спонукати людей обговорювати кліматичні зміни та вживати заходів щодо скорочення викидів в атмосферу вуглекислого газу.

Я виросла в місті, де зустрічі з дикими тваринами були звичайною справою. Мене дуже турбує, що ці звірі зараз страждають від змін клімату, і я дуже хочу допомогти їм.

Азіза Сбайті, Ліван

Азіза Сбайті побила рекорд з бігу на дистанції 100 метрів у Лівані й стала відома як “найшвидша жінка в історії країни”. Нещодавно вона знову потрапила до заголовків газет як перша темношкіра спортсменка зі своєї країни, що цього року здобула “золото” на чемпіонатах Західної Азії та арабських країн.

Її мати – ліберійка, а батько – ліванець. В 11 років вона переїхала до Лівії, де зіткнулася з расизмом та класовою неприязню.

Легка атлетика стала для неї шляхом до самопізнання та розширення прав і можливостей. Крім того, спорт зміцнив її прихильність до громадської діяльності.

Вона використовує своє становище, щоб говорити про системний расизм у країні та відстоювати рівні можливості для всіх мешканців Лівану. Сбайті також співпрацює зі школами й університетами, щоб бути прикладом для молоді країни.

Америка Феррера, США

Феррера відома безліччю головних ролей, зігравши, зокрема, у фільмі “Барбі”, що побив усі рекорди, а також у стрічці “Справжні жінки завжди в тілі” та популярному телесеріалі “Огидна Бетті”.

Вона стала наймолодшою лауреаткою, яка отримала премію “Еммі” у категорії “Найкраща акторка” за роль в “Огидній Бетті”, та першою латиноамериканкою у цій номінації. Крім того, Феррера вже давно активно виступає за права жінок і більше представництво латиноамериканок на екрані.

Феррера народилася в родині іммігрантів з Гондурасу. Вона є співзасновницею некомерційної організації Poderistas, яка, з-поміж іншого, бореться за покращення життя латиноамериканців у США.

Джорджія Харрісон, Велика Британія

Джорджія Харрісон стала жертвою “порнопомсти” (розміщення у відкритому доступі матеріалів сексуального характеру без згоди того, хто на них зображений). Після цього вона вирішила використати свій досвід, щоб допомогти боротися з насильством проти жінок та змінити визначення “сексуальної згоди” у британському законодавстві.

Телеведуча, відома участю в таких реаліті-шоу, як “Острів кохання” та “Єдиний шлях — це Ессекс”, очолила кампанію щодо внесення поправки до британського закону про безпеку в інтернеті, яка б кваліфікувала зловживання зображеннями інтимного характеру, або “порнопомсту”, як злочин.

Зараз Харрісон веде кампанію за те, щоб онлайн-платформи несли відповідальність за розміщення зображень або відеоматеріалів, знятих та/або опублікованих без згоди зображеної на них особи.

Антиніска Ченчі, Італія

Кінна вольтижерка (вершниця, яка виконує складні гімнастичні вправи на коні, що швидко біжить)

Коли 30-річна Антиніска Ченчі почала займатися вольтижуванням, вона не очікувала, що через 10 років вже гастролюватиме з командою, яка займається цим професійно.

Її дитинство, проведене на півночі Італії, не було легким. Лікарі сказали її матері, що через ускладнення під час пологів новонароджена Антиніска “не переживе своєї першої застуди”.

Ченчі почала займатися вольтижуванням у рамках програми, ініційованої місцевим центром ANFFAS (італійська національна асоціація сімей та людей з обмеженими можливостями) та клубом вольтижування La Fenice.

Зараз вона тренується з чемпіонкою світу з вольтижування Анною Кавалларо та тренером Нельсоном Відоні.

Політика й активізм

Шамса Аравіло, Сомалі/Велика Британія

Активістка проти жіночого обрізання

Шамса Аравіло сповнена рішучості покласти край операціям на жіночих статевих органах (FGM), які призводять до їхнього каліцтва. Вона записує і поширює жорсткі й відверті відео про їхні наслідки.

Аравіло сама стала жертвою цієї практики у віці шести років. Вона народилася в Сомалі, але зараз живе в Сполученому Королівстві. Ця практика передбачає часткове або повне видалення зовнішніх жіночих геніталій, яке проводиться без медичних показань: головки клітора, великих і малих статевих губ.

Її відео набрали понад 70 мільйонів переглядів у TikTok. Вона хоче зробити все можливе, щоб інформація про FGM стала відома кожному.

Зараз вона допомагає дівчаткам й жінкам з британським громадянством, що опинилися за кордоном, які стикаються з так званим “насильством на ґрунті честі”. Крім того, вона консультує лондонську поліцію з питань FGM, а також відкрила благодійну організацію The Healing Garden (“Сад зцілення”).

Ясміна Бенсліман, Марокко

Засновниця платформи Politics4Her

Ясміна Бенсліман працює над просуванням гендерної рівності. Вона заснувала цифрову платформу Politics4Her, яка сприяє участі молодих жінок та дівчаток у політичних процесах та процесах ухвалення рішень.

Коли у вересні на її батьківщині, в Марокко, стався руйнівний землетрус, Бенсліман та її організація закликали надавати допомогу, беручи до уваги гендерні фактори.

Вона опублікувала меморандум, у якому окреслила проблеми, з якими жінки та дівчатка можу стикатися частіше після стихійних лих. До цього списку увійшли, зокрема, менструальна бідність (відсутність необхідних засобів гігієни під час менструації) та примусові шлюби.

Ясміна Бенсліман також є наставницею, радницею і членом правління кількох некомерційних організацій, які допомагають молодим жінкам розвивати лідерські якості. За свою роботу вона отримала нагороду структури Організації об’єднаних націй “ООН-жінки” за миротворчість.

Яель Браудо-Бахат, Ізраїль

Яель Браудо-Бахат, співдиректорка організації Women Wage Peace, (WWP “Жінки за мир”) використовує свій юридичний досвід в ізраїльському громадському русі за мир, який налічує понад 50 000 членів.

WWP заснували у 2014 році. Цілями організації є політичне врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту шляхом переговорів, роблячи акцент на ролі жінок у мирному процесі.

Впродовж останніх двох років WWP співпрацювала з аналогічним палестинським рухом Women of the Sun (“Жінки Сонця”).

Браудо-Бахат каже, що вона багато чим завдячує своїй наставниці, видатній борчині за мир та співзасновниці WWP Вівіан Сільвер, яка присвятила десятиліття свого життя налагодженню взаєморозуміння й досягненню рівності між ізраїльтянами та палестинцями. Сільвер загинула під час нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року.

Белла Галос, Східний Тимор

Безстрашна активістка Белла Галос відіграла важливу роль у розвитку Східного Тимора як до, так і після того, як країна здобула незалежність від Індонезії у 2002 році.

Багато років вона жила у вигнанні: виступала у різних країнах, організувавши кампанію за самовизначення свого народу. Повернувшись до Східного Тимора після його звільнення, Галос долучилась до відновлення країни, де внаслідок десятиліть конфлікту половина населення опинилася в злиднях.

У 2015 році вона заснувала екологічне село “Леублора”, в якому відкрила школу та туристичний центр. У школі дітей навчають, як сприяти розвитку екологічно чистої економіки та бути провідниками необхідних змін.

Зараз Галос працює радницею президента Східного Тимора, займаючись розширенням економічних прав та можливостей жінок, а також займає чільне місце у ЛГБТК+ спільноті країни.

Реніта Голмс, США

Активістка, що опікується житловими проблемами

Реніта Голмс мешкає в Маленькому Гаїті – районі на півночі Маямі, штат Флорида. Вона заснувала й очолила O.U.R. Homes, консалтингову компанію у сфері бізнесу та нерухомості.

Реніта виступає за права на житло для маргіналізованих спільнот, зокрема тих, що постраждали від так званої кліматичної джентрифікації: підвищення рівня моря призводить до зростання цін на нерухомість у районах, що розташовані далі від узбережжя.

Голмс виросла в родині, де було 11 дітей, яких виховала мати-одиначка. Нині Реніта – людина похилого віку з обмеженими можливостями.

Вона є науковою співробітницею програми “Розширення можливостей для стійких жінок” у громадській організації “Інститут Кліо”, яка поширює наукову інформацію про зміну клімату. Крім того, вона допомагає місцевим агентствам з продажу та оренди нерухомості, коли справа стосується їхньої роботи з афроамериканками та жінками з бідних міських районів.

Є надія на те, що ми, як жінки, усвідомлюємо наш зв’язок із Матір’ю-Землею. Ми – стійкі, ми – сильні, ми – створені для того, щоб виховувати, піклуватися та ухвалювати рішення.

Ріна Гоной, Японія

Жінки-солдати допомогли 11-річній Ріні Гоной евакуюватися під час смертоносного землетрусу та цунамі, які у 2011 році вразили японський острів Хонсю. Відтоді вона мріяла служити в Силах самооборони Японії (JSDF).

Ріна стала офіцером, але її дитячі мрії були зруйновані, оскільки у війську вона, за її словами, щодня зазнавала сексуальних домагань.

Гоной звільнилася з армії у 2022 році й розпочала публічну кампанію за те, щоб люди, які вчиняють сексуальні злочини, притягувалися до відповідальності. Це – важке завдання у суспільстві, де домінують чоловіки, а жертви сексуального насильства стикаються з жорсткою негативною реакцією, якщо наважаться відкрито розповісти про свій досвід.

Її справа змусила армійське командування провести внутрішнє розслідування, результатом якого стали ще понад сто скарг на сексуальне переслідування. Пізніше міністерство оборони вибачилося перед Гоной.

Соня Гуажажара, Бразилія

Міністерка у справах корінних народів

Соня Гуажажара є помітною фігурою у русі за права корінних народів Бразилії. У 2023 році вона стала першим міністром Бразилії у справах корінних народів, новообраний президент Лула да Сілва назвав це історичним призначенням.

Вона пообіцяла зробити боротьбу з екологічними злочинами одним зі своїх пріоритетів.

Гуажажара народилася в сім’ї неписьменних батьків у штаті Мараньян, в регіоні річки Амазонки. Вона на власні очі бачила руйнівну дію змін клімату на екосистему її рідних місць.

Поїхавши з рідних місць, вона вивчала літературу, працювала медсестрою та вчителькою, а потім розпочала свою активістську діяльність. У 2022 році вона стала першою конгресвумен від корінного населення штату Сан-Паулу.

Ми повинні замислитися над тим, як досягти кліматичної справедливості та як боротися з кліматичним расизмом. Тому що люди, які найкраще могли б захистити довкілля, перші й найбільше страждають від його руйнування. Ми, корінні народи, є справжніми зберігачами біорізноманіття та життя.

Діенна Девісон, Велика Британія

У 2019 році Діенна Девісон стала першим парламентарем-консерватором від виборчого округу Бішоп Окленд з моменту його створення у 1885 році. У 2022 році вона стала заступницею міністра з підвищення рівня життя, зосередивши увагу на соціальній мобільності та відродженні бідних районів.

Вона пішла з посади у вересні 2023 року, відкрито заявивши про свій діагноз “хронічна мігрень”.

Батько Девісон помер, коли їй було лише 13 років, а йому самому – 35. Його вбив одним ударом по голові випадковий відвідувач пабу. Ця травма стала початком її шляху в політику. Вона започаткувала міжпартійну парламентську групу One Punch Assaults (“Напади одним ударом”), яка разом з організацією One Punch UK проводить кампанію за реформу системи покарань.

Вона також займається покращенням методів лікування хронічної мігрені та бореться за збільшення фінансування досліджень інвазивного лобулярного раку.

Наташа Кандич, Сербія

Юристка та правозахисниця

Від самого початку війн у колишній Югославії, що спалахнули на початку 1990-х, Наташа Кандич документувала воєнні злочини та злочини проти людяності, зокрема, зґвалтування, тортури, вбивства та насильницькі зникнення.

Вона представляла інтереси сімей жертв різних національностей у суді з воєнних злочинів у Белграді. Вона від самого початку критично ставилася до політики уряду Слободана Мілошевича щодо Косова.

Кандич заснувала “Центр гуманітарного права”, організацію, яку часто наводять як приклад неупередженого розслідування воєнних злочинів.

Вона допомогла організувати Мережу примирення RECOM (повна назва: Ініціатива зі створення Регіональної комісії з встановлення фактів про всі жертви воєнних злочинів та інших серйозних порушень прав людини, скоєних на території колишньої Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії в період з 1 січня 1991 року до 31 грудня 2001 року), що встановлює факти про Балканські війни, в яких загинули близько 130 000 людей.

Рукшана Капалі, Непал

Активістка кампанії з розв’язання житлових проблем

Рукшана Капалі, правозахисниця-трансгендер, належить до корінної народності Непалу, неварів. У дитинстві вона постійно намагалася знайти інформацію, щоб визначити свою гендерну ідентичність.

Вона зайнялася самоосвітою, щоб розібратися у питаннях гендерної та сексуальної різноманітності. Про свою власну ідентичність вона відкрито заговорила ще підлітком і вела активну кампанію в соцмережах з питань прав квір-спільноти.

Зараз вона навчається на третьому курсі юридичного факультету та бере активну участь у просуванні юридичних і конституційних прав ЛГБТК+ у Непалі.

Капалі народилася в сім’ї, що належить до історично маргіналізованої касти гурунгів. Вона бореться проти насильницького виселення своїх одноплемінників з їхніх традиційних будинків.

Алісія Кауія, Еквадор

Активістка за права корінних народів

Алісія Кауія – ключова фігура у боротьбі за захист тропічних лісів Амазонки в Еквадорі – здобула цього року велику перемогу.

У серпні на історичному референдумі еквадорці проголосували проти розробки нових родовищ нафти у національному парку Ясуні. Це рішення означатиме, що державна нафтова компанія припинить свою діяльність в одному з регіонів з найбільшим біорізноманіттям на планеті, де мешкає корінне населення, яке залишається неконтактним – відмовляється від будь-яких зв’язків із зовнішнім світом.

Кауія, яка народилася в Ясуні та є лідеркою народу ваорані (NAWE), вела кампанію за референдум понад десять років.

Зараз вона очолює жіночий відділ Конфедерації корінних народів Еквадору.

Зміна клімату дуже вплинула на наше життя. З’явилися повені, які нищать наші посіви. Сильна спека приносить посуху, від якої ми втрачаємо більшість запасів їжі. Це нас дуже засмучує, оскільки всі зусилля з вирощування врожаю марні.

Амаль Клуні, Велика Британія /Ліван

Юристка та правозахисниця

Амаль Клуні — відома та шанована адвокатка з прав людини, яка протягом останніх двох десятиліть захищала жертв несправедливості.

Її найвідоміші справи стосувалися розслідування злочинів проти людяності в Україні та Вірменії, а також сексуального насильства над жінками у Малаві та Кенії.

Нещодавно вона досягла успіху, представляючи інтереси жертв бойовиків “Ісламської держави” та польових командирів у Дарфурі (район міжетнічного конфлікту на заході Судану). Вона допомагала звільняти журналістів та політичних в’язнів, яких переслідували репресивні режими.

Вона є ад’юнкт-професоркою юридичної школи Колумбійського університету та співзасновницею Фонду Клуні за справедливість (The Clooney Foundation for Justice), який надає безплатну юридичну підтримку жертвам порушень прав людини у понад 40 країнах.

Софія Косачова, Росія

На початку своєї кар’єри Софія Косачова викладала оперний спів. Але своє покликання вона знайшла у 2010 році після зустрічі з групою пожежників.

Вона сама стала пожежницею і створила спільноту з навчання волонтерів для боротьби з лісовими пожежами в Росії. Це призвело до появи більш ніж 25 волонтерських груп по всій країні.

Вона брала участь у гасінні кількох сотень пожеж по всій Росії та співпрацювала з всесвітньою екологічною організацією Greenpeace, доки її не визнали “небажаною організацією” в РФ, і її російське відділення не закрили.

Косачова також створила вебсайт для волонтерів, які борються з лісовими пожежами. Його вважають найповнішою онлайн-базою даних російською мовою з інформацією про запобігання та боротьбу з лісовими пожежами.

Якою б масштабною не була кліматична криза, кожне велике досягнення починається з малого. Може здатися, що ми надто незначні, щоб змінити щось у всьому світі, але починати треба зі змін, які ми можемо зробити навколо себе.

Моніка Маквільямс, Велика Британія

Колишня політикиня й учасниця мирних переговорів

Цього року виповнилося 25 років з моменту підписання Белфастської угоди, яка допомогла припинити конфлікт у Північній Ірландії. Моніка Маквільямс зіграла вирішальну роль як головна перемовниця під час багатосторонніх мирних переговорів, що призвели до укладання цієї угоди.

Вона стала співзасновницею політичної партії “Коаліція жінок Північної Ірландії”, яка подолала міжрелігійний розкол та внесла важливі положення до мирного договору.

Її обрали до складу перших Законодавчих зборів Північної Ірландії, і як головний комісар Комісії з прав людини Північної Ірландії вона розробила рекомендації щодо Білля про права для Північної Ірландії.

Зараз Маквільямс є комісаром з розпуску збройних угруповань. Вона опублікувала безліч статей про насильство щодо жінок.

Найла Мохамед-Ламін, Західна Сахара

Активістка за права жінок та збереження клімату

Найла Мохамед-Ламін є фундаторкою бібліотечного центру “Альмасар”. Вона хоче, щоб жінки та діти у таборах для сахарських біженців на південному заході Алжиру могли отримувати інформацію про здоров’я та охорону довкілля.

Родина Найли родом із Західної Сахари, колишньої іспанської колонії, яка перебуває під марокканською окупацією з 1975 року. Вони були змушені втекти звідти, рятуючись від насильства.

Мохамед-Ламін народилася та виросла у таборах для біженців. Вже підлітком вона вивчила англійську мову, перекладала для іноземних делегацій і змогла вчитися за кордоном. Гроші на навчання вона зібрала за допомогою краудфандингу.

Отримавши диплом зі сталого розвитку та жіночих досліджень, вона повернулася до таборів, щоб допомогти більш ніж 200 000 біженців із Сахари впоратися з нестачею води та харчів, які постійно посилюються через кліматичні зміни.

Ми повинні протистояти дедалі більшому впливу зміни клімату на регіон пустель. Наші будинки постійно руйнуються під впливом повеней та піщаних бур, наші люди страждають від екстремальних температур. І це при тому, що наш народ практично не вплинув у негативному сенсі на розвиток кліматичної кризи.

Уланда Мтамба, Малаві

Активістка руху проти ранніх шлюбів

Уланд Мтамба виросла в громаді центральної провінції Малаві, Лілонгве. У ній освіту для дівчаток не підтримували і багато дівчат були змушені кидати школу, щоб вийти заміж до 18 років.

Мтамба кинула виклик правилам громади і не лише закінчила університет, а й здобула ступінь магістра.

Вона виступає за обов’язкове дотримання законів, які захищають дівчат від ранніх шлюбів, а також за збільшення інвестицій у поширення знань про ризики для здоров’я, пов’язані з ранньою вагітністю та медичну допомогу тим, хто її переніс.

Зараз вона очолює AGE Africa, організацію в Малаві, яка прагне рівного доступу до середньої освіти для всіх дівчаток на континенті.

Тамар Мусерідзе, Грузія

Тамар Мусерідзе, також відома як Тамуна, з 18 років була обличчям суспільного мовлення Грузії. Вона була успішною і щасливою, але у віці 31 року її життя кардинально змінилося – коли вона дізналася, що її вдочерили.

Вона кинула все, щоб знайти своїх біологічних батьків, і під час свого розслідування знайшла докази того, що з 1950-х років у Грузії діяв широко масштабний чорний ринок з усиновлення дітей.

Вона створила у фейсбуку групу “Я шукаю”, яка поклала початок загальнонаціональній дискусії щодо незаконного всиновлення. Найчастіше йшлося про немовлят, взятих з пологових будинків.

Організація Мусерідзе допомогла возз’єднати сотні сімей, але своїх власних біологічних батьків вона поки що не знайшла.

Німа Намадаму, Демократична Республіка Конго

Активістка із захисту прав людей з обмеженими можливостями

Інтернет-портал Hero Women Rising (“Повстання героїчних жінок”), або “Мама Шуджа”, прагне покращити спосіб життя та перспективи жінок і дівчаток-підлітків у Демократичній Республіці Конго.

Активістка із захисту прав людей з обмеженими можливостями Німа Намадаму започаткувала масову організацію, яка прагне дати жінкам доступ до освіти та навчити їх користуватися сучасними технологіями, щоб їхні голоси були почуті, і щоб вони знали, як захищати свої права.

Намадам народилася у віддаленому районі східного Конго та у два роки захворіла на поліомієліт. Вона стала першою жінкою з інвалідністю зі своєї етнічної групи, яка закінчила університет.

Вона стала членом парламенту і була радницею міністра країни з гендерних та сімейних питань.

Мішель Обама, США

Адвокатка, письменниця і активістка

Колишня перша леді Сполучених Штатів Мішель Обама є засновницею проєкту Girls Opportunity Alliance, який підтримує міжнародні громадські організації, що допомагають дівчаткам здобути освіту.

В основі проєкту – компанія “Дайте дівчаткам вчитися” (Let Girls Learn), яку Мішель Обама запустила, коли була першою леді. Вона застосувала загальнодержавний підхід, щоб допомогти дівчаткам-підліткам у всьому світі отримати доступ до якісної освіти.

Як перша леді вона також запустила три інші важливі ініціативи: “Нумо рухатися!” (Let’s Move!) для покращення здоров’я дітей; організацію Joint Forces для підтримки військовослужбовців США, ветеранів та їхніх родин, а також проєкт Reach Higher, над яким вона досі працює, заохочуючи молодь здобувати вищу освіту.

Сепіде Рашно, Іран

Письменниця і художниця

Сепіде Рашно стала відома в Ірані завдяки своїм активним виступам проти обов’язкового носіння хіджабу.

Її заарештували після сварки в автобусі з жінкою, яка вимагала від Рашно, щоб вона “вкрила голову”.

Перебуваючи в ув’язненні, вона з’явилася на державному телебаченні з синцями на обличчі, “вибачаючись” за свою поведінку. Це було в липні 2022 року, лише за кілька тижнів до того, як 22-річна Махса Аміні померла від рук іранської поліції моралі. Її також заарештували за порушення правил щодо носіння хіджабу.

Раніше цього року Рашно постала перед судом за публікацію в інтернеті своїх фото без хіджабу. Вона каже, що за активну діяльність її відсторонили від занять в університеті.

Зараз вона вийшла з в’язниці та продовжує ігнорувати правила обов’язкового носіння хіджабу.

Бернадетт Сміт, Острів Черепах/Канада

Адвокатка родин зниклих безвісти

Сестра Бернадетт Сміт зникла у 2008 році. Відтоді вона намагається знайти відповідь на запитання, що саме з нею сталося.

Вона стала провідною представницею сімей зниклих безвісти, а також вбитих жінок і дівчаток, що належали до корінного населення Канади. Вона заснувала коаліцію, яка допомагає координувати їхні дії та знаходити відповіді.

Вона також стала однією з засновниць ініціативи Drag the Red (“Прочеши річку Ред-Ривер”), яка займається пошуком тіл зниклих безвісти людей або свідчень того, що з ними сталося, на річці Ред-Ривер у штаті Вінніпег.

Нещодавно Сміт обрали до законодавчих зборів Манітоби на третій термін. Вона – перша представниця корінних народів Канади, яка увійшла до складу кабінету міністрів провінції. Нині вона обіймає посаду міністра з питань житлового будівництва, наркозалежності та безпритульності.

Ірина Ставчук, Україна

Радниця з питань кліматичної політики

Провідна експертка з кліматичної політики, Ірина Ставчук, нещодавно почала співпрацювати з незалежним філантропічним рухом “Європейський кліматичний фонд”, у якому вона опікується українськими програмами, спрямованими на розробку екологічно чистих і стійких до зміни клімату рішень для повоєнного відновлення країни.

З 2019 по 2022 рік вона обіймала посаду заступниці міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, відповідала за урядову політику в галузі змін клімату, європейської інтеграції, міжнародних відносин та збереження біорізноманіття.

Ставчук також є співзасновницею двох відомих екологічних громадських організацій: Центру екологічних ініціатив “Екодія” та “Асоціації велосипедистів Києва” (U-Cycle). Крім того, вона координує діяльність регіональних громадських груп, які працюють над проблемами зміни клімату.

Наше завдання – зробити все можливе у ситуації, в якій ми опинилися. Я дотримуюсь слів святого Франциска Ассізького: “Почніть робити те, що потрібно. Потім робіть те, що можливо. І раптом ви зрозумієте, що втілюєте в реальність неможливе”.

Глорія Стайнем, США

Лідерка феміністичного руху

Внесок Глорії Стайнем у розвиток світового фемінізму, лідеркою якого вона є з 1970-х років, добре відомий у всьому світі впродовж кількох поколінь.

Стайнем працювала над питаннями рівності статей і як активістка, і як журналістка, а також як письменниця, лекторка та речниця.

Вона також була співзасновницею журналу Ms. Magazine, який вперше вийшов друком у 1971 році та публікується досі. Його вважають першим періодичним виданням у США, яке винесло питання та проблеми руху за права жінок у суспільний дискурс.

Сьогодні 89-річна Стайнем продовжує свою роботу зі створення справедливішого світу, підтримуючи такі організації, як Women’s Media Center (Жіночий медіацентр), Coalition ERA (Коаліція ERA), громадська організація, яка вимагає ухвалити поправку до конституції, що гарантує рівні права чоловіків і жінок у всіх галузях, включно з військовою службою та турботою про дітей) та Equality now (“Рівність зараз”, неурядова організація, що захищає права жінок і дівчаток).

Суммія Тора, Афганістан

Активістка за права біженців

“Мережа дружби” (The Dosti Network) — це організація, яка допомагає ресурсами й інформацією афганцям, що потребують допомоги після захоплення влади талібами у 2021 році.

Її засновниця, Суммія Тора, і сама є біженкою, тож чудово розуміє, з якими проблемами стикаються переміщені особи.

Її робота зосереджена на переселенні біженців та доступі до освіти для студентів, які постраждали від конфліктів.

Вона знає, яку трансформаційну силу має освіта. Суммія Тора працювала з такими організаціями, як ООН та Світовий банк, Фонд Малали та Schmidt Futures (філантропічна організація, яка допомагає фінансувати дослідження в галузі науки й технологій, а також допомагає талановитій молоді знайти своє місце у науці). Ці партнери допомагають їй зберегти доступ до освіти, приділяючи особливу увагу біженцям, а також жінкам і дівчаткам, які опинилися в надзвичайних ситуаціях.

Кристияна Фігерес, Коста-Рика

Дипломат і професійна перемовниця у сфері кліматичної політики

Коли переговори на кліматичному саміті ООН у Копенгагені у 2009 році зайшли в глухий кут, Фігерес запросили для вирішення проблеми.

Її призначили виконавчим секретарем Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, і наступні шість років Фігерес працювала над планом, який мав забезпечити згоду країн щодо загальної кліматичної стратегії.

Підписання Паризької угоди у 2015 році, зокрема, є результатом і її роботи. 200 сторін підписали міжнародний договір, що встановлює зобов’язання утримувати зростання середньої глобальної температури на рівні значно нижче 2,0°С порівняно з доіндустріальним періодом.

Фігерес є співзасновницею організації Global Optimism (“Глобальний оптимізм”), яка працює з підприємствами над впровадженням практичних рішень щодо боротьби зі зміною клімату.

Іноді мене охоплює горе, накривають емоції, і я просто не можу нічого робити. В інших ситуаціях мене охоплює гнів, я піддаюся емоціям, і хочу завдати удару у відповідь. Але в хороші дні я використовую і біль, і гнів, щоб перетворити їх на зобов’язання не покладати рук, щоб діяти, керуючись силою, любов’ю та очікуванням радості. Щоб брати участь у створенні кращого світу, якого ми прагнемо і будуть прагнути наші діти та їхні нащадки.

Сюй Цзаоцзао, Китай

Активістка за право жінок заморожувати свої яйцеклітини

У 2018 році Сюй Цзаоцзао спробувала заморозити свої яйцеклітини в одній з державних лікарень Пекіна. Але їй сказали, що в Китаї ця процедура доступна лише подружнім парам, тоді як вона була незаміжня.

Вона подала на лікарню до суду, ставши першою жінкою в Китаї, яка спробувала домогтися права на заморожування своїх яйцеклітин.

Цей безпрецедентний судовий розгляд, що розпочався у грудні 2019 року, потрапив до газетних заголовків у всьому світі. У Китаї ось уже протягом кількох років зростають побоювання щодо низької народжуваності.

Остаточного вердикту суду поки що немає, але справу Сюй вивчають вчені в галузі права, медицини й етики. Сьогодні вона – відома захисниця репродуктивних прав та права самотніх жінок розпоряджатися своїм тілом.

Мар’ям аль-Хаваджа, Бахрейн/Данія

Дансько-бахрейнська правозахисниця Мар’ям аль-Хаваджа є однією з провідних борчинь за політичні реформи в Бахрейні та інших країнах у регіоні Перської затоки.

Її робота спрямована на висвітлення порушень прав людини. Крім того, вона намагається домогтися звільнення свого батька, Абдулхаді аль-Хаваджи. Для цього Мар’ям організувала кампанію #FreeAlKhawaja. Він відомий активіст і в’язень сумління, який відбуває довічне ув’язнення після участі в продемократичних протестах у Бахрейні 2011 року.

Аль-Хаваджа працювала в кількох правозахисних організаціях, зокрема, Civicus (міжнародна неурядова організація, чия діяльність спрямована на збільшення ролі простих громадян в ухваленні політичних рішень), Міжнародній службі з прав людини, а також брала участь у діяльності Фонду молодих феміністок FRIDA та американської НУО “Лікарі за права людини” (Physicians for Human Rights).

Наука, здоров’я та технології

Басіма Абдулрахман, Ірак

Підприємця у сфері “зеленого” будівництва

У 2014 році, коли угруповання “Ісламська держава” захопило величезні частини її рідної країни, Іраку, Басіма Абдулрахман навчалася в університеті в США.

Багато іракських міст знищили внаслідок бойових дій, але коли Абдулрахман повернулася додому після здобуття магістерської освіти в галузі будівництва, вона побачила, як може допомогти.

Вона заснувала KESK, першу в Іраку ініціативу, присвячену “зеленому” будівництву. Вона виявила, що створення більш екологічних структур означає поєднання новітніх енергоефективних технологій і матеріалів із традиційними для Іраку методами будівництва.

Вона хоче зробити так, щоб сьогоднішні практики у будівництві не ставили під загрозу добробут майбутніх поколінь.

Я часто думаю про кліматичну кризу. І я не можу не запитувати себе: чи можна знайти душевний спокій, не беручи участі у справі зниження ризиків.

Аміна Аль-Біш, Сирія

У 2017 році в Сирії вкотре загострилася громадянська війна, яка триває з 2011 року. Аміна Аль-Біш стала однією з перших жінок-волонтерів у гуманітарній організації “Сирійська цивільна оборона”, відомій також як “Білі шоломи”, що рятує життя пораненим цивільним, надаючи їм першу допомогу.

Пізніше Аміна взяла участь у порятунку жертв смертоносних землетрусів у Сирії й Туреччині у лютому 2023 року, коли обвалилися цілі міські квартали. Серед загиблих під завалами були і члени її родини.

Зараз Аль-Біш працює над покращенням життя інших жінок своєї громади, розташованої на півночі Сирії, де тривають бойові дії. Вона вчиться, щоб отримати диплом у галузі ділового адміністрування і каже, що її мрія – брати участь у будівництві мирної Сирії.

Сара Аль-Сакка, Палестинська Автономія

Сара Аль-Сакка була першою сертифікованою жінкою-хірургом у секторі Газа. Вона працює у найбільшій лікарні “Аш-Шифа”.

На своїй сторінці в інстаграмі вона документує досвід надання медичної допомоги у розпал воєнних дій. Лікарня “Аш-Шифа” серйозно постраждала під час бойових дій Ізраїлю проти ХАМАС.

Аль-Сакка розповіла про нестачу електрики, палива, води та їжі, через що лікарня не може нормально працювати. Їй довелося залишити лікарню перед атакою Армії оборони Ізраїлю, яка, за словами ізраїльських військових, була націлена на ХАМАС.

Аль-Сакка вивчала медицину в Ісламському університеті в Газі та хірургію у Лондонському університеті королеви Марії. Тепер вона більше не єдина жінка-хірург у секторі Газа, її стопами йдуть і інші.

Анамарія Фонт Вільярроель, Венесуела

Фізик елементарних частинок

Фізик-теоретик, професорка Анамарія Фонт Вільярроель займається теорією суперструн, яка розглядається як спроба пояснити всі частинки та фундаментальні сили природи в рамках однієї теорії, моделюючи їх як коливання крихітних “струн” енергії, що вібрують.

Роботи Фонт Вільярроель зробили важливий внесок у феноменологічні (вивчення методології) дослідження з теорії суперструн у додатку до структури матерії та квантової гравітації. Ці роботи сприяли кращому розумінню фізики струн низької енергії, різних струнних симетрій, а також стосуються опису чорних дірок і перших моментів після Великого вибуху.

1991 року вона стала лауреаткою премії Лоренцо Мендоси Флері, найпрестижнішої наукової премії у Венесуелі, а цього року здобула премію ЮНЕСКО “Жінки в науці”, представляючи Латинську Америку.

Тимніт Гебру, США

Експертка зі штучного інтелекту

Тимніт Гебру – видатна науковиця, яка займається питаннями штучного інтелекту (ШІ). Вона заснувала й очолила Дослідницький інститут розподіленого штучного інтелекту (DAIR), створений як “простір для незалежних досліджень ШІ, вільний від повсюдного впливу великих технологій”.

Гебру розкритикувала расову упередженість у технологіях розпізнавання облич і стала співзасновницею некомерційної організації Black in AI, яка працює над більшою залученістю темношкірих людей до галузі штучного інтелекту.

Уродженка Ефіопії Тимніт Гебру входить до ради директорів компанії AddisCoder, яка вчить ефіопських студентів програмувати.

У 2020 році Гебру, яка була тоді технічним керівником команди з етичного використання штучного інтелекту в Google, стала співавторкою наукової статті, в якій порушувалися проблеми мовних моделей штучного інтелекту, зокрема, структурні упередження щодо меншин та маргіналізованих людей і місць.

Після цього її звільнили з Google. Компанія заявила тоді, що автори статті проігнорували відповідні дослідження, і що Гебру сама вирішила піти з посади. Однак Гебру каже, що її звільнили за те, що вона порушила питання дискримінації на робочому місці.

Клаудія Голдін, США

Економістка, лауреатка Нобелівської премії

Клаудія Голдін – американська економістка, історик економіки, фахівчиня з економіки праці та гендерних питань. Цього року вона здобула Нобелівську премію з економіки за дослідження проблематики гендерної нерівності на ринку праці.

Вона стала лише третьою жінкою, яка отримала Нобелівську премію з економіки, і першою, яка отримала її самостійно, а не разом з колегами-чоловіками.

Голдін є професоркою економіки в Гарвардському університеті й досліджує такі питання, як нерівність прибутків, освіта та імміграція.

Її найбільш значущі статті присвячені історії прагнення жінок поєднати кар’єру та шлюб, а також впливу протизаплідних таблеток на кар’єру жінок та їхнє бажання вийти заміж.

Трун Гом, В’єтнам

Власниця біогазового бізнесу

У 2012 році Трун Гом почала впроваджувати екологічно чистіші джерела енергії для ферм у В’єтнамі.

Трун Гом, мати двох дітей, побачила вільну нішу на ринку і розпочала бізнес зі встановлення та обслуговування біогазових установок у Ханої, а потім розширила цю діяльність на три сусідні провінції.

Її установки допомагають фермерам зменшити витрати на енергію за допомогою перетворення коров’ячого та свинячого гною, водяного гіацинту (він є злісним бур’яном і може повністю паралізувати рух суден та знищити життя у водоймах) та інших відходів на біогаз, який вважають значно стійкішим джерелом енергії, ніж природний газ. Біогаз можна після отримання використовувати для приготування їжі та інших потреб у домашньому господарстві.

Такі підприємства, як компанія Трун Гом, залучають місцеві спільноти та забезпечують політичну підтримку, необхідну для пом’якшення наслідків зміни клімату.

Ми повинні жити і повинні жити добре, тому я намагалася впоратися із ситуацією та захистити своїх близьких, покращуючи наше здоров’я за допомогою фізичних вправ, збалансованого харчування та дотримання режиму сну. Я також закликаю інших людей вести органічний спосіб життя, вирощувати власні фрукти й овочі та виступати проти використання хімічних пестицидів для обробки наших урожаїв.

Канан Дагдевірен, Туреччина

Науковиця та винахідниця

Доцентка Массачусетського технологічного інституту (MIT) у США Канан Дагдевірен нещодавно винайшла портативний ультразвуковий пластир для раннього виявлення раку молочної залози.

Поштовхом до розробки стала історія її тітки, у якої в 49 років, попри регулярні профілактичні огляди, діагностували рак молочної залози на пізній стадії. Вона померла за шість місяців.

Дагдевірен розробила приблизний план діагностичного пристрою, сидячи біля ліжка своєї смертельно хворої тітки. Ідея полягала в тому, що цей пристрій можна було б вставити у бюстгальтер, і він дозволив би частіше проводити скринінг жінок з високим ризиком раку молочної залози. Ця технологія потенційно може врятувати мільйони життів.

Ізабела Длужик, Польща

Ізабела Длужик записує звуки Біловезької пущі, одного з найстаріших й найкраще збережених лісів Європи, який частково розміщений у Польщі.

Ізабела працює у галузі філд-рекордингу – фіксує звуки природи за межами студії звукозапису. Однак її ситуація – незвичайна. І не лише тому, що вона молода жінка у професії, де переважно працюють чоловіки, а й тому, що вона сліпа від народження.

Коли Длужик було 12, сім’я подарувала їй магнітофон. Відтоді вона розвинула особливу чутливість до співу птахів і може розрізняти їх за звучанням.

На її думку, їй пощастило, що вона може ділитися “добром, красою і втіхою”, які дають людям звуки природи, “незалежно від відмінностей, які ми можемо відчувати між собою”.

Гледіс Калема-Зікусока, Уганда

Відзначена нагородами угандійська ветеринарка та захисниця природи, Гледіс Калема-Зікусока працює над порятунком гірських горил, що перебувають під загрозою зникнення, природний ареал існування яких руйнується через кліматичні зміни.

Вона є засновницею та генеральною директоркою громадської організації Conservation Through Public Health (“Захист природи через здоров’я суспільства”), яка працює над збереженням біорізноманіття, дозволяючи людям співіснувати з горилами та іншими дикими тваринами, одночасно покращуючи здоров’я людей та стан довкілля.

За три десятиліття своєї роботи вона допомогла збільшити популяцію гірських горил з 300 до приблизно 500, чого було достатньо, щоб знизити їхній статус із зникнення до таких, що просто під загрозою.

У 2021 році Програма ООН з довкілля надала Калемі-Зікусоці почесне звання “Чемпіона Землі”.

Що дає мені надію в умовах кліматичної кризи, так це дедалі більше підтвердження того, що її потрібно терміново владнати. Існують інноваційні методи пом’якшення та адаптації до цієї кризи.

Ліен Каллен-Ансуорт, Велика Британія

Відомо, що морські водорості є джерелом їжі й кисню, а також слугують живильним середовищем для численних видів риб, однак деякі підводні ареали спустошені.

Ліен Каллен-Ансуорт – одна з засновниць та генеральна директорка Project Seagrass, першої у Британії програми з масштабного відновлення морських водоростей.

Проєкт спрощує процес репопуляції завдяки використанню роботів з дистанційним керуванням, які висаджують насіння морських трав. Учасники проєкту також можуть поділитися досвідом з іншими країнами, які бажають відновити свої підводні луки.

Каллен-Ансуорт має більш ніж 20-річний досвід роботи з різних океанографічних наукових дисциплін. Вона присвятила свою наукову діяльність збереженню та відновленню морських ареалів.

Для однієї людини це надвеликий масив роботи, але люди допомагають одне одному, діляться знаннями. Я знаю, що ми можемо відродити це життєво важливе місце, захистити його і відновити усі його переваги для нашої планети та суспільства.

Соня Кастнер, США

Розробниця програмного забезпечення з раннього виявлення лісових пожеж

Цього року лісові пожежі спустошили деякі з найбільших лісів світу. Пожежники не завжди могли ефективно боротися з вогнем після того, як він поширився на велику територію. Соня Кастнер заснувала організацію, яка дозволяє виявити загоряння на ранній стадії.

Pano AI використовує технології штучного інтелекту, скануючи ландшафт для виявлення перших ознак займання, й одразу передаючи відповідну інформацію вогнеборцям. Це дозволяє їм швидко реагувати на чергову небезпеку, не покладаючись на представників громадськості, які помічають пожежі та сповіщають про них служби швидкого реагування.

Раніше Кастнер понад десять років пропрацювала у різних технологічних стартапах.

Що дає мені надію, так це неймовірна сила людських інновацій. Я на власні очі побачила потенціал технологій і рішень на основі даних, які допомагають подолати найгірші наслідки кліматичної кризи.

Астрід Ліндер, Швеція

Дослідниця, професорка у галузі безпеки автотранспортних засобів

Протягом десятиліть безпека автомобілів ґрунтувалася на краш-тестах, у яких використовували манекени, виготовлені на основі параметрів середньостатистичного чоловіка. А тим часом, згідно зі статистикою, при лобовому зіткненні жінки отримують більш серйозні травми та частіше гинуть.

Інженерка Астрід Ліндер працювала над тим, щоб змінити цю ситуацію, очоливши проєкт зі створення першого у світі манекена для краш-тестів за середньостатистичними показниками жіночого тіла, з урахуванням морфологічних особливостей.

Професорка з безпеки автотранспортних засобів у Шведському національному науково-дослідному інституті доріг і транспорту (VTI) та доцентка Технічного університету Чалмерса в Гетеборзі, Ліндер є експерткою у галузі біомеханіки та запобігання дорожньо-транспортному травматизму.

Неха Манкані, Пакистан

Коли минулого року Пакистан охопила руйнівна повінь, акушерка Неха Манкані вирушила до постраждалих районів, щоб надати допомогу тим, хто її потребує.

Манкані та інші працівниці її благодійної організації Mama Baby Fund (“Фонд матері та дитини”) привезли з собою життєво важливі медикаменти nf медичне обладнання для пологів, а також надали акушерську допомогу більш ніж 15 000 сім’ям, які постраждали від повені.

Основний напрямок її діяльності – допомога у надзвичайних ситуаціях, підтримка громад з обмеженими ресурсами та тих, що постраждали від змін клімату.

“Фонд матері та дитини” зібрав достатньо грошей, щоб запустити човен швидкої допомоги, який доставлятиме вагітних жінок з прибережних поселень до найближчих лікарень і клінік для невідкладного лікування.

Робота акушерок у місцях, що страждають від кліматичних катастроф, має життєво важливе значення. Ми одночасно є службами швидкого реагування та кліматичними активістrами. Ми стежимо за тим, щоб навіть у складних ситуаціях жінки могли отримувати необхідну їм репродуктивну, пологову та післяпологову допомогу.

Ванджіра Матай, Кенія

Консультантка з питань довкілля

Ванджіра Матай є визнаним авторитетом з більш ніж 20-річним досвідом роботи у сфері захисту соціальних та екологічних прав людей на всьому африканському континенті.

Вона очолювала рух “Зелений пояс”, що отримав всесвітнє визнання і займався відновленням вирубаних лісів Кенії. Цю роботу робили переважно жінки, які традиційно знають більше про екологію та природу своїх районів. Рух започаткувала мати Ванджіри, лауреатка Нобелівської премії миру 2004 року Вангарі Маатаї.

Зараз Матай є директоркою з питань Африки й глобального партнерства в Інституті світових ресурсів та очолює Фонд Вангарі Маатаї.

Вона також працює радницею з питань Африки у Фонді Землі Безоса, а також в Альянсі чистої кулінарії та Європейському кліматичному фонді.

Дії – локальні. Ми повинні підтримувати ініціативи на місцях, як-от висаджування дерев та громадську роботу з впровадження відновлюваних джерел енергії та безвідходної економіки. Зусилля, спрямовані знизу вгору, дають мені надію, оскільки вони демонструють, чого можна досягти.

Ізабель Фаріас Меєр, Чилі

Активістка кампанії з підвищення обізнаності й поширення інформації про ранню менопаузу

Ізабель Фаріас Меєр ніколи не підозрювала, що її нерегулярний менструальний цикл був тривожним симптомом. Але незадовго до того, як їй виповнилося 18 років, їй поставили діагноз “рання менопауза, або первинна недостатність яєчників”. Цей стан виникає, коли яєчники припиняють працювати належним чином, і вражає приблизно 1% жінок віком до 40 років.

Жінки мають симптоми, аналогічні симптомам менопаузи, але в дуже ранньому віці. Фаріас відверто розповіла про те, як це захворювання впливає на її життя, зокрема про те, як їй доводиться жити з остеопорозом.

30-річна журналістка організувала першу в Латинській Америці інформаційну мережу для підвищення поінформованості про цей стан, боротьби з пов’язаними з ним міфами та створення безпечного місця, де уражені ним жінки могли б обмінюватися думками та порадами.

Наталі Псаїла, Мальта

Законодавство Мальти про аборти – одне з найсуворіших у Європі. Наталі Псаїла допомагає жінкам, які потребують інформації та поради.

Вона є співзасновницею організації Doctors for Choice Malta (Мальтійське відділення “Лікарі за вибір”) та виступає за декриміналізацію та легалізацію абортів, а також за покращення доступу до протизаплідних засобів.

На Мальті переривання вагітності дозволене, лише якщо життя жінки під загрозою. Майже повна заборона абортів означає, що жінки вживають таблетки без медичного нагляду, каже Псаїла. Вона створила лінію допомоги, яка надає підтримку жінкам до, під час та після аборту.

Вона також видала книгу “Фантастична подорож мого тіла”, призначену для дітей віком від 10 до 13 років. У ній доступною мовою розповідається про статеве дозрівання, біологію, сексуальну згоду, сексуальність, контрацепцію та багато іншого.

Олена Розвадовська, Україна

Захисниця прав дітей

Допомогти українським дітям пережити травми війни – місія Олени Розвадовської. Вона є засновницею благодійного фонду “Голоси дітей”, який надає психологічну підтримку дітям, що постраждали внаслідок бойових дій.

Організація з’явилася з ініціативи знизу у 2019 році, за чотири роки після того, як Розвадовська почала волонтерити у прифронтових районах Донбасу.

Нині у фонді працюють понад 100 психологів у 14 центрах, є також безплатна гаряча лінія. Фонд допоміг десяткам тисяч дітей та батьків.

Розвадовська брала участь у роботі над документальним фільмом “Будинок зі скалок”, який розповідає про дитячий притулок. Стрічка потрапила до списку номінантів на “Оскар 2023”. Також Олена разом із своєю командою видала книгу “Війна голосами дітей”.

Румайта Аль Бусайді, Оман

“Жінки та дівчатка, ви – частина розв’язання проблеми зі зміни клімату” – так науковиця з Оману Румайта Аль Бусайді назвала свою лекцію на конференції TED 2021 року (TED розшифровується як “технології, розваги, дизайн” – американський приватний некомерційний фонд, відомий своїми щорічними конференціями). Її виступ набрав понад мільйон переглядів. Ця популярність свідчить про внесок Аль Бусайді у боротьбу за права жінок з арабських країн.

Науковий досвід та громадська діяльність Аль Бусайді забезпечили їй місце в Арабській молодіжній раді зі зміни клімату та Екологічному товаристві Оману.

Вона також консультувала адміністрацію Байдена щодо надання іноземної допомоги з урахуванням кліматичних змін та уряд Гренландії з питань екологічно чистого туризму.

Вона – наймолодша жінка з Оману, яка досягла Південного полюса, і засновниця WomeX, платформи, яка допомагає арабським жінкам розвивати навички ведення ділових переговорів.

Рішенням номер один для подолання зміни клімату є розширення прав і можливостей для жінок та дівчаток. Їхній вплив важко переоцінити, оскільки він може змінити сприйняття та підштовхнути до дій, які захистять це місце, яке ми називаємо своїм домом.

Румайта Аль Бусайді

Суміні, Індонезія

У консервативній індонезійській провінції Ачех жінки рідко обіймають керівні посади.

Коли Суміні усвідомила, що основною причиною повеней у її селі є вирубування лісів, що також сприяє зміні клімату, вона вирішила вжити заходів і діяти разом з іншими жінками зі своєї спільноти.

Її група отримала дозвіл від міністерства довкілля та лісового господарства, який дає право громаді села Дамаран Бару керувати місцевою територією лісу, а саме 251 га протягом 35 років.

Зараз вона очолює сільський відділ управління лісами (LPHK), який перешкоджає незаконним вирубкам лісу та стежить за тим, щоб мисливці не загрожували суматранським тиграм, ящерам та іншим диким тваринам, що перебувають у зоні ризику.

У наші дні, коли відбувається нестримна вирубка лісів, коли браконьєри загрожують диким тваринам, лісам слід приділяти дедалі більше уваги. Особливо коли йдеться про боротьбу з кліматичними змінами. Збережи ліс – збережеш життя.

Фабіола Трехо, Мексика

Фабіола Трехо розпочала свою наукову кар’єру соціального психолога два десятиліття тому. На той момент у Мексиці не проводили жодних досліджень, що розглядають сексуальне задоволення жінок як питання соціальної справедливості.

Трехо стало піонеркою досліджень у Мексиці, які розглядають соціальну нерівність й гендерне насильство з точки зору жіночої сексуальності. Вона прагне отримати сексуальну справедливість для жінок.

Вона стверджує, що деякі види нерівності роблять жінок сексуально вразливішими. На своїх семінарах та у своїх статтях вона допомагає людям зрозуміти, як можна подолати такі проблеми.

Її робота знаходить відгук у Латинській Америці та іспаномовних спільнотах інших країн, де обговорення проблем жіночого здоров’я та сексуальності, як і раніше, заборонені.

Циюнь У, Сінгапур

Циюнь У – екологиня й авторка контенту в соцмережах. У своїх облікових записах вона ділиться інформацією про кліматичні зміни.

Її онлайн-платформа The Weird and the Wild (“Дивна й дика”) присвячена тому, щоб наукові тексти, що пояснюють кліматичні зміни, були зрозумілішими і не відштовхували людей, які не розуміються на наукових термінах. Основна увага приділяється контенту, покликаному пропагувати, навчати та залучати людей до боротьби з кліматичними змінами.

Вона є співведучою екологічного подкасту Climate Cheesecake, який присвячений Південно-Східній Азії та має на меті розбити складні кліматичні теми на простіші й більш зрозумілі частини.

Вона також є молодою дослідницею журналу National Geographic.

Кліматична криза – складне, приголомшливе і лякаюче явище. Але ми можемо спробувати вивчати його не зі страхом, а з обережною цікавістю, щоб зберегти у своєму серці турботу про мир, водночас відточуючи наші інструменти. Вони знадобляться нам для того, щоби демонтувати те, що не працює, і побудувати щось нове, що працюватиме.

Дженніфер Ученду, Нігерія

Активістка з питань психічного здоров’я

Мета молодіжної організації SustyVibes, яку заснувала Дженніфер Ученду, – розповісти молоді про те, що таке сталість довкілля. Причому зробити це так, щоб вони були зацікавлені в її ефективності та займалися цими питаннями з гордістю, а не соромлячись.

Недавня робота Ученду була пов’язана з дослідженням впливу кліматичної кризи на психічне здоров’я африканців, особливо молоді.

У 2022 році вона започаткувала проєкт Eco-Anxiety Africa (TEAP, “Еко-тривога Африка”), щоб вплинути на емоційне сприйняття кліматичних проблем африканцями, шляхом досліджень, поширення правдивої інформації та застосування психотерапії.

Її мета — працювати з людьми й організаціями, зацікавленими у зміні способу мислення, виконуючи важку і часто непросту роботу з вивчення емоційного сприйняття кліматичних змін.

Коли йдеться про кліматичну кризу, я відчуваю цілу низку емоцій. Я поступово приймаю той факт, що ніколи не зможу зробити достатньо, але натомість можу робити все, що в моїх силах. Вгамувати власні емоції мені допомагає співпраця з іншими людьми, з якими я можу разом працювати, відпочивати чи просто разом жити.

Марсела Фернандес, Колумбія

Льодовики є важливим джерелом прісної води, але у Колумбії вони швидко тануть.

Засновниця неурядової організації Cumbres Blancas (“Білі вершини”) Марсела Фернандес разом з колегами підвищують поінформованість про цю проблему: з 14 льодовиків, що існували колись на території Колумбії, залишилися лише шість, але й вони перебувають під загрозою.

Фернандес організовує наукові експедиції, до яких входить зібрана нею команда вчених, альпіністів, фотографів та художників. Вони відстежують зміни у розмірах і розміщенні льодовиків та розробляють творчі методи для запобігання їхньому зникненню.

У рамках свого суміжного проєкту Pazabordo (“Мир на борту”) вона також подорожує районами, які постраждали від насильства під час 50-річного внутрішнього збройного конфлікту у Колумбії.

Льодовики навчили мене справлятися з горем і втратами. Їхні голоси, якщо зуміти їх почути, кажуть, що їхнє зникнення, це втрата, яку ми вже не можемо виправити. Але в будь-якому випадку ми можемо зробити свій внесок [у їхнє збереження] і залишити свій слід.

Анна Хуттунен, Фінляндія

Експертка з техногенного впливу вуглецю

Анна Хуттунен є ентузіасткою екологічно чистого транспорту. Вона виступає за більш ефективний та екологічно чистий транспорт у фінському місті Лахті, яке назвали Зеленою столицею Європи 2021 року.

Вона очолює новаторську міську модель торгівлі особистими квотами на шкідливі викиди вуглецю — перший у світі додаток, який дозволяє громадянам заробляти так звані вуглецеві кредити, які можна монетизувати. Для цього треба їздити містом, користуючись екологічно чистими велосипедами або громадським транспортом.

Вона працює радницею з кліматично-нейтральних міст у NetZeroCities, організації, яка допомагає європейським містам досягти кліматичної нейтральності до 2030 року.

Хуттунен прагне надихнути й інших людей на ідею екологічно чистої мобільності та активно пропагує велосипед, який вважає майбутнім міського транспорту.

У муніципалітетах в усьому світі повно чудових людей, які працюють над забезпеченням екологічнішого способу життя своїх громадян. Зробіть свій внесок, долучіться та станьте частиною змін!

Сьюзан Чомба, Кенія

Сьюзан Чомба обіймає керівну посаду в Інституті світових ресурсів (WRI). Вона каже, що її власне дитинство, проведене у злиднях в окрузі Кіріньяга в центральній Кенії, надихає її допомагати покращити життя інших людей.

Насамперед вона займається захистом лісів, відновленням ландшафтів та зміною продовольчих систем Африки.

Від тропічних лісів басейну Конго до засушливого західноафриканського Сахелю та Східної Африки — Чомба працює з дрібними фермерами, особливо з жінками та молоддю, щоб допомогти їм максимально ефективно використати свою землю.

Вона ділиться своїм досвідом з урядами й дослідниками, які займаються підвищенням стійкості громад в умовах посилення кліматичних змін.

Найбільше мене обурює бездіяльність світових лідерів, особливо тих країн, на частку яких припадає максимальна кількість шкідливих викидів. І це при тому, що вони мають владу для того, щоб змінити курс. Але їх стримують гроші, бажання залишитись при владі та політика. Щоб впоратися з цими почуттями, я занурююсь у роботу на місцях, працюючи з жінками й молоддю по всій Африці над захистом та відновленням природи, трансформацією наших продовольчих систем та зміною політики.

Ельхам Юсефян, США/Іран

Радниця з питань клімату та інвалідності

Позбавлена зору адвокатка-правозахисниця Ельхам Юсефян є пристрасною прихильницею залучення людей з обмеженими можливостями до розв’язання всіх проблем, пов’язаних зі зміною клімату, особливо тих, що стосуються швидкого реагування на кліматичні інциденти.

Юсефян народилася та виросла в Ірані, емігрувавши до США у 2016 році. Сьогодні вона відіграє важливу роль у Міжнародному альянсі інвалідів, глобальній мережі, що об’єднує понад 1100 організацій, які представляють людей з обмеженими можливостями.

Її місія полягає в тому, щоб інформувати відповідальних за ухвалення рішень, про їхні обов’язки, коли йдеться про вплив зміни клімату на людей з обмеженими можливостями. Вона також відстоює величезний потенціал людей з обмеженими можливостями у боротьбі з кліматичною кризою.

Ми, люди з обмеженими можливостями, знову і знову доводимо нашу здатність долати складні проблеми та знаходити рішення, навіть коли здається, що їх немає. Люди з обмеженими можливостями можуть і повинні стояти в авангарді боротьби зі зміною клімату.

Бай Ян, Китай

Блогерка й активістка за стійкий еколого-економічний розвиток

З 2018 року Бай Ян веде екощоденник, в якому записує спостереження про стан води, рослин та фіксує погоду.

Вона мешкає у малонаселеній китайській провінції Цинхай, більша частина якої розташована на Тибетському плато. Її жителі вже почали відчувати на собі наслідки кліматичних змін, як-от підвищення середньорічної температури і, як наслідок, танення льодовиків та опустелювання.

Бай Ян є членом Мережі жінок-екологів з району Саньцзян’юань (“Джерело трьох річок”), які виступають за здоровий та стійкий економічний і соціальний розвиток свого регіону.

Вона навчилася виробляти екологічно чисті товари, зокрема, бальзами для губ, мило та сумки. Таке виробництво не забруднює місцеві води і є чудовим прикладом для тих, хто теж хоче приєднатися до справи захисту довкілля.

Що таке проєкт “100 жінок”?

Проєкт BBC “100 жінок” щороку визначає 100 жінок з усіх куточків світу, які надихають та впливають на світ. Ми створюємо документальні фільми, репортажі та інтерв’ю про їхні життя: історії, у центрі яких – жінки. Вони публікуються та транслюються на всіх платформах BBC.

Слідкуйте за проєктом у Instagram і Facebook. Приєднуйтеся до розмови за допомогою #BBC100Women.

Як обирали 100 жінок?

Команда проєкту BBC “100 жінок” склала короткий список на основі відібраних ними імен та імен, які запропонували мовні служби Всесвітньої служби BBC і відділ BBC Media Action.

Ми шукали кандидаток, які фігурували в заголовках новин або вплинули на важливі світові події протягом останніх 12 місяців, а також тих, чиї долі здатні надихнути інших людей, які зуміли досягти чогось значного або вплинули на суспільство, в якому вони живуть, хоча їхні історії і не потрапили до світових ЗМІ.

Кандидатки також відбиралися відповідно до теми цього року: кліматичні зміни та їхній непропорційний вплив на жінок і дівчаток у всьому світі. А в підсумку обрали 28 жінок – піонерок боротьби з кліматичними змінами та лідерок екологічних рухів.

Ми розглядали кандидатури жінок, які репрезентують весь політичний спектр та всі верстви суспільства, тих, хто заявив про себе в питаннях, які розділяють думки у громадах і суспільстві, і номінували кандидаток, які зуміли зробити свій внесок у них.

Остаточні кандидатури обрали лише після того, як було враховане рівномірне представництво всіх регіонів світу та забезпечена неупередженість. Усі жінки дали свою згоду на те, щоб їхні імена фігурували у цьому списку.

Над проєктом працювали:

Команда проєкту BBC “100 жінок”: Валерія Перассо, Амелія Баттерлі, Ребекка Торн, Паула Адамо Ідоета, Корделія Хеммінг, Лаура Гарсіа, Сара Діас, Люсі Гілдер, Май Канаане, Марк Ші, Вандана Віджай, Кінда Шаїр, Дар’я Тарадай, Ламіс Альталебі, Фірузе Акбаріан, Сана Сафі, Катерина Хінкулова, Тамара Гіль і Моуна Ба.

Редакторка проєкту ВВС “100 жінок”: Голнуш Голшані

Адаптація проєкту для мовних служб Всесвітньої служби BBC: Роберто Бело-Ровелла і Карла Рош.

Дизайн: Пріна Шах, Дженні Лоу, Метт Томас, Полін Вілсон та Олі Пауелл.

Розробка: Скотт Джарвіс, Арун Бхарі, Олександр Іванов, Пріті Вагела і Холлі Фремптон.

Авторські права на фото: Miller Mobley, Maciek Tomiczek/Oxford Atelier, Arati Kumar-Rao, Hamna Haqqi, Craig Kolesky, Pano AI, L. Reid, Benjamin Jones, Yober Arias, Amanda Triplett, Anny Roberts, Diyor Abdughaforzoda, Doi Inthanon Thailand by UTMB, Qinghai Snowland Greatrivers Environmental Protection Association, Jason Boberg, Chaideer Mahyuddin/AFP, New Balance Paraguay, Jo Anne McArthur, The Cartier Women’s Initiative (CWI), Lucy Piper, Louise Mabulo, Christian Tasso, Martin Chang, Konstantin Deryagin, Gabriel Quintão, Abel Canizales, Patrick Wally, Sarah Hale, Jimena Mateot, Lucas Christiansen, Hana Walker-Brown, Woody Morris, Xinyan Yu, Chris Parker Edzordzi Sefogaht, Taseer Beyg, Albert Kamanga Zeeya Creations, Salem Solomon, Luke Nugent, R. David Marks, Lee Tinklim, Satu/VTI, FIFA, Josh Finche, Kibuuka Mukisa, Phoebe Xu, Gregory Vepryk, Darko Tomas CROPIX, Wanjira Mathai, Rufat Ergeshov, Osvaldo Fanton, Dani Pujalte, Giuliano Salvatore, Fondation L’Oreal, Daniel Eduardo, Tatyana Egorova, Dovana Films, Jimmy Day/MIT, Editorial Caminho – Leya, Khine Hnin Wai Foundation, Andrew Sikorsky, Ramón Tolosa Calderón, Mariam Siddiqi, Feral Films, Sebastián Aliaga, Diyor Abdughaforzoda, The White Helmets/Syria Civil Defence, Ellie Varley, DGL Nunnery, Mustafa Abumenes, Emanuele Elo Usai, Fazal Raham Arman, Emilia Trejo, Mattia Zoppellaro, Martin Lupton/Light Collective, Yasmina Benslimane, Pavlo Botanov, Marijeta Mojasevic, LenadraPella/International Federation of Sport Climbing, Gal Mosenson, Getty Images.