Соловей це

Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

соловей

СОЛОВЕ́Й, в’я́, ч.

1. Маленький перелітний корисний птах родини горобиних з сірим оперенням, самець якого чудово співає, особливо в період гніздування. Соловей співає, поки дітей не виведе (Укр.. присл. 1963, 242); Солов’ї з обох боків ставу по вербах висвистували (П. Куліш, Вибр., 1969, 276); Колись від скрути й гаму я Пішов в зеленую діброву Послухать пісню солов’я (Щог., Поезії, 1958, 319); Довкола тьохкали солов’ї, а то чомусь стало тихо-тихо (Панч, II, 1956, 512); * У порівн. Я хочу співать, як в саду соловей… (Рильський, І, 1960, 115).

Розлива́тися солов’є́м див. розлива́тися.

2. перен., розм. Людина, яка має гарний, перев. високий голос і володіє мистецтвом співу; // Про поета-лірика. У золоті моря очей дивлюсь не надивлюся… Я — України соловей (Сос., II, 1958, 308); Натхненний, гарячий спів В. Сосюри довго чаруватиме людей землі, закоханих у прекрасне. Ще за життя поета народ нарік його «солов’єм України» (Літ. Укр., 7.I 1969, 3); // ірон. Балакун, базіка.

Соловей, в’я, м.

1) Соловей. Защебетав соловей, там у гаю седючи. Млр. л. сб.

2) Названіе вола, масть котораго подходить къ цвѣту оперенія соловья. КС. 1898. VII. 41. Ум. Соловейко, соловеєчко. Мій таточку, мій соловеєчку. Мил. 182.

солове́й (зменшено-пестливі — солове́йко, солове́йчик, солове́єчко) = солові́й (солов’ї́ха — самка солов’я; солов’я́ — пташа цього птаха) —

1) маленький перелітний птах із сірим оперенням, самець якого чудово співає, особливо в період гніздування; Божа, свята пташка, символ бога-громовика навесні; вісник весни; символізує досконалість співу, а також одну з жіночих принад — «голос солов’їний» («Руки білі, стан тоненький, голос солов’їний»); кажуть: «При солов’ю й горобець співак», тобто при доброму співакові в хорі будь-хто підтягне; коли сниться соловей — на любов; символізує милого (про це у пісні про перевіз, де дівчина нікого не слухає, хто просить про перевіз, бо «соловейко не щебетав», а коли про перевіз просить милий, приспів красномовно свідчить про згоду, щирі почуття: «В лузі калина: ясно да красно, соловейко защебетав»); пор. ще: «Без малого соловейка і світ не світає, а без мого миленького гуляння немає»; солов’ї ніби будять світ, несуть радість і веселощі, як у колядці: «Та подякуй нам за колядочку, ой, що ми тобі колядували, дім звеселяли, як соловейчик при тузі в лузі» або в пісні: «Дай же мені, мамо, солов’ятко, щоб мені раненько щебетало, щоб мене раненько пробуджало»; у «Слові о полку Ігоревім» солов’ї веселими піснями світ повідають, пор. ще билинного Солов’я Будимировича; птаха символізує любов і родинний затишок: «Там соловейко гніздо звив, Да всю ніченьку не всипав, Собі галочку прикликав: — Ой, чи будеш ти, галочко, Моїм діткам маткою?»; спів солов’я асоціюється з весною: «Соловей щебече — садки розвиває»; у похоронних голосіннях соловей уосібнюється то батьком, то чоловіком, а особливо сином: «Мої сини, мої соловейки! Мої сини, мої миленькі! Та якого ж вам гостинця передам? Покочу яблучко — воно зогниє. Покочу булочку — зацвіте. Покочу бубличка — не докотиться, до вашого сердечка не пригорнеться»; у народній творчості уосібнюється просто як молодий хлопець, парубок (пор. народну легенду про сина-солов’я і дочку-кропиву, що переповідається в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні»); символізує також волю, тому кажуть: «В кожного солов’я пісня своя», «Не потрібна солов’ю золота клітка, краще йому зеленая вітка»; з поведінкою птаха пов’язують зміни у природі, — «соловейко вдавився ячмінним колосом, а зозуля — мандрикою», «соловей тоді починає співати, як нап’ється води з березового листя», «як весною раніше заспіває соловей, то буде щасливий рік, усякому буде весело на душі, а як раніш від солов’я закує зозуля, то рік буде смутний»; об’єкт жартівливого нісенітного вислову: «Соловей у лісі реве, а ведмідь щебече». Соловей співа, поки дітей не виведе (приказка); Соловей співає, доки ячмінь колоса не має, а з’явиться колос — пропав голос (приказка); Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає (Т. Шевченко); Ой там на горі… соловейко гніздо звив. Всю нічку не спав та все щебетав, Собі солов’їху прикликав (пісня); З гнізда малі злетіли солов’ята. І солов’їха струшує крило (Л. Забашта); В леваді пісеньок співають косарі, І соловеєчко щебече (Л. Боровиковський);

2) тільки солове́йко = солове́й — старовинна дитячаіграшка-свисток, зроблена у вигляді пташки. Внучатам із клуночка Гостинці виймала…, А Карпові соловейка Та коників пару (Т. Шевченко).

Соловей — як виглядає, як співає: опис виду, середовище проживання, звички

Птах соловей — справжня знаменитість. Жодному пернатому створенню не присвячено стільки віршів і пісень. Чудовий голос цього маленького створення повідомляє людям про весну, і якщо ви почули дивні трелі, знайте − настало тепло! Соловей — звичайна птаха, не відрізняється неабиякою зовнішністю, так і красою в цілому, але любителі птахів мріють завести собі такого вихованця. Розглянемо опис виду, дізнаємося про нього все найцікавіше.

Опис і особливості виду

Вид відноситься до сімейства Мухолововых, загону горобцеподібних. Більш поширений в нашій країні соловей звичайний. Це невелика пташка вагою, у середньому, 25 г, а довжина його тіла досягає всього 16 -18 див. Забарвленням оперення не приверне поглядів ця співуча птаха. Основний колір світло-коричневий, світлішим відтінком, черевце, на ньому є малюнок з більш темних плям, а крила і хвіст відливають рудизною. Дзьобик акуратний, маленький, виділяється на тлі загального забарвлення жовтим кольором.

• Південний, чи західний. Ця пташка дуже схожа з солов’єм звичайним, але видасть відсутність малюнка на черевці. Розміром пернатий з горобця, забарвлення оперення та ж, що описана вище.
• Красношейка. Основне достоїнство створення − червону цятку на шиї, але є таке тільки у самців. Самки ж нічим не виділяються, оперення у виду такого ж кольору, що і у звичайного солов’я, тільки грудка більше світла.
• Красногрудый соловей. Дуже примітний представник виду, але зустріти його в наших широтах не можна, так як живе красень в Гімалаях, М’янмі, Китаї, на території Індії та в Бутані. Птаха пофарбована в синій колір, а грудка може бути від світло-оранжевого до яскраво-червоного.
• Соловей синій. Самці відрізняються забарвленням: пір’я на спині і крила — синяво-чорні, сіра грудка з перламутром, щічки чорні, як і дзьоб. Самки схожі з звичайним видом, але у деяких представниць є блакитний відтінок пір’я на спинці і в крилах.

За розмірами самці від самок відрізняються. Звичайного солов’я за статевими ознаками відрізнить тільки досвідчений орнітолог. Інші види потрібно дивитися по оперенню − у чоловічої половини воно більш яскраве.

50 цікавих і дивовижних фактів про солов’їв

1. Співом солов’їв з давніх часів захоплювалися люди.

2. Солов’їні пісні звучали вже 12 мільйонів років тому. Такий приблизний вік знайдених в Угорщині копалин останків прародителя сучасного солов’я.

3. Мабуть, найбільша знаменитість серед співочих птахів – це соловей, невеликий птах з сімейства мухоловкові загону горобцеподібні. Незважаючи на чудовий голос, зовнішньою красою солов’ї не відрізняються. Існує кілька видів солов’їв, які розрізняються за зовнішніми даними і співочим здібностям.

4. Види солов’їв: звичайний або соловей східний, північний або південний соловей, соловей-червоношийка, червоногрудий соловей, синій соловей, білобровий соловей.

5. Статевий диморфізм у солов’їв відрізняється в залежності від виду. Так, наприклад, самки і самці східного і південного солов’я практично між собою не відрізняються. А ось у синього, червоногрудого і солов’я-червоношийки самці відрізняються яскравим і помітним оперенням.

6. Соловей маленька пташка. Її розміри трішки більше розмірів горобця. Колір птиці непримітний: бурувато-коричневий, буро-сірий. Досить довгий і закруглений хвіст.

7. Солов’ї досить швидкі птиці. У середньому, їхня швидкість може досягати до 50 км/год. Звичайно, це не порівняти зі швидкістю іглохвостих стрижів (116 км/год), але для звичайної маленької пташки швидкість солов’я захоплює.

8. У природі соловей влаштовує гніздо в коренях дерев або чагарників, його будують із тонких прутиків, листів, стеблинок трав, корінців. В одній кладці від 4 до 6 яєць коричневого кольору, без крапчастості. Через 14-15 днів на світ з’являються пташенята, їх вигодовують обоє батьків.

9. Батьки – солов’ї ще в гніздах навчають своїх пташенят воістину прекрасного співу. Але ще більш дивним є той факт, що молодняки все життя намагаються наслідувати старшому поколінню, вважаючи їх більш досвідченими і майстерними майстрами.

10. Дуже широкий ареал розповсюдження солов’я. Птахи зустрічаються по всій території Європи і в Західній Азії до Єнісею.

11. Звичайний або східний соловей — це найпоширеніший вид солов’я. Це маленька пташка, яка важить близько 25 г, довжина тіла у самців і самок – 16-17,5 см, розмах крил 24-27 див. оперення звичайного солов’я в цілому оливково-коричневий, хвіст і крила трохи темніше, а черевце – світліше, боки – сірі, дзьоб – маленький, жовтого кольору.

12. Звичайний соловей мешкає в України усюди крім Карпат. Це абсолютно нудна і нецікава пташка, на перший погляд. Люблять її не за зовнішність, а за голос.

13. Звичайний соловей живиться переважно комахами (клопами, листоїдами, довгоносиками та щелкунами). А в холодну пору, коли всі комахи ховаються під землю, соловей не гребує ягодами і насінням.

14. Всі солов’ї – перелітні птахи. Відлітають вони тихо і непомітно, починаючи з середини серпня. Зиму проводять на Півночі Африки. У рідні краї солов’ї зазвичай повертаються в перших числах травня.

15. Починають співати солов’ї не відразу після прильоту на батьківщину, а лише через тиждень (6-8 днів) і тільки після того, як лісовий світ покривається листям. Вони співають щодня, замовкаючи ненадовго лише в середині дня. У співі чути свистячі, рокочущі та клацаючі звуки, неквапливий темп, велика різноманітність звуків і завдяки цьому спів солов’я зачаровує.

16. Північний або південний соловей. Величина цього виду досягає розмірів звичайного горобця. Животик і грудка у птахів сіро-жовтого кольору, оперення спини і крил – коричневе з оливковим полиском. На грудях немає візерунків, завдяки чому вид можна відрізнити від солов’я звичайного.

17. Солов’ї все життя (а це близько 10 років) живуть на одному і тому ж місці. Після зимівлі в спекотній Африці вони повертаються в свої гнізда. А молодняк селиться поруч із гніздом, в якому вони народилися. Справа все в тому, що вони дуже розбірливі у виборі місць проживання. Після тривалого вибору житла, вони не «хочуть» повертатися на порожнє, необжите місце.

18. На зимівлю солов’ї відлітають у спекотну Африку. Їх рейс починається з місця знаходження, а закінчується в Конго. Це 6500 км шляху. Скільки часу і скільки сил потрібно цим маленьким і крихким пташкам, щоб подолати цей шлях, залишається тільки гадати.

19. Мелодійні солов’їні трелі можна почути з початку травня і до кінця літа. Кожна пісня солов’я складається з 12 повторюваних елементів, які ще називають колінами. У них – низьке «фиуить-трр» поєднується з характерним клацанням і свистом. Солов’ї часто додають у свої мелодії також звуки інших птахів.

20. Солов’їна пісня дуже красива, солов’ї не тільки виводять хитромудрі трелі, але і вміють наслідувати іншим птахам і тваринам;

21. Соловей-червоношийка– це маленький птах зі світлою грудкою і оливково-коричневою спинкою. Характерна відмінність самця цього виду – червоне оперення горла. Ці пташки співають голосно, але пісня в них коротші, ніж у звичайного солов’я.

22. Більшу частину року солов’ї проводять в Африці, куди відлітають восени. Однак насолодитися їх співом місцевим жителям не вдається — солов’ї співають під час шлюбного періоду, який проходить на батьківщині.

23. Зустріти східного солов’я у Скандинавії чи навіть у всій Росії практично неможливо, а в Данії все навпаки.

24.У 19 столітті вважалося дуже прибутковою справою ловля солов’я. Коли ряди птахів стали рідшати, довелося прийняти указ про заборону лову солов’їв. Особливо, в Курських, Рязанських і Київських губерніях, де солов’ї особливо цінувалися.

25. У місті Курську працює музей присвячений соловію, який так і називається «Курський соловей».

26. Червоногрудий соловей-самець – красень з животиком помаранчевого кольору і хвостом і крилами – синього. Довжина тіла у цього виду близько 13 см, маса – до 16 р. Поширений цей вид в Гімалаях, Індії, Китаї, Бутані, М’янмі.

27. В лісових областях гір Швейцарії солов’ї зустрічаються на висоті 1000 метрів.

28. Соловей є популярною символікою багатьох поетів різних віків.

29. Джозеф Хелффрич — американський астроном — в 1911 році відкрив астероїд в групі головного поясу. Цей астероїд він назвав «Люциния», що в перекладі з латинського означає «соловей».

30. В давнину на Сході спів солов’я особливо цінувалося. Солов’ї жили в клітинах у палацах і замках особливо імператорів і вельмож. Вважалося, що соловей своєї трелью закликає удачу та добробут своїм господарям. Але ось звичайні люди не могли собі дозволити завести собі солов’я.

31. Синій соловей – маленький вид (близько 15 г) з яскраво вираженою відмінністю самок від самців. У самців – синювато-чорне забарвлення оперення на спинці, бурі крила, чорний дзьоб і щоки, грудка і черевце – перламутрово-сірі. Самки синього солов’я схожі на самок звичайного. Іноді в їх забарвленні є блакитний відтінок. А ось пісня у синіх солов’їв звучить простіше.

32. Солов’ї відомі всім своїм прекрасним співом, завдяки якому їх часто тримають в неволі.

33. В неволі соловїв тримають часто, але варто пам’ятати, що ці птахи дуже полохливі. Спійманий соловей перший час б’ється в клітці, тому рекомендується закривати її щільною матерією і перший час рідше підходити до нового вихованця.

34. Розміри клітки для солов’я повинні бути 40х60х30 см, краще вибирати клітини з дерев’яними прутами. Обладнати їх напувалок, годівницями, жердочками, іграшками, будиночком.

35 .Основну частину раціону солов’я становить живий корм – мурашині яйця, комахи, черви, дрібні павуки. Також солов’ї охоче скльовують стиглі ягоди, можна годувати птахів зерновими сумішами, опаришем, тертою морквою, крихтами білих сухарів і так далі.

36. Співає соловей не круглий рік, восени-взимку птахи радують трелями рідко. У цей період їх переводять на сурогатний корм – суміш білих сухарів з мурашиними яйцями і тертою морквою. В неволі представники цього виду живуть 3-5 років.

37. Південні солов’ї старанно намагаються наслідувати спів старших, так як вони більш досвідчені в цій справі.

38. В Іспанії солов’їв можна помітити на висоті близько 2000 метрів.

39. У деяких кухнях світу використовували солов’я в якості страви. Звичайно, в основному, любов до солов’ю була позбавлена гастрономічного підтексту. Але, наприклад, у Німеччині подавали паштет з солов’їних язичків. А в деяких країнах Європи любили виключно м’ясо солов’я.

40. Багато брали м’ясо солов’я, щоб відкрити в собі унікальний талант до співу, музики, малювання або рукоділля.

41. Самки вибирають самця для спарювання за якістю його пісні. Тому солов’ї віком мають більше шансів, так як репертуар у них багатший.

42. 50 дБ — гучність співу солов’я. Птахи активно співають з 9 вечора до 4 ранку. Згідно з московськими міськими санітарними нормами шум у квартирі з 11 години вечора до 7 годин ранку не повинен перевищувати 30 дБ.

43. 0,1 грама — вага солов’їного язичка. Приготований з них делікатес подавали в Стародавньому Римі на лукулових бенкетах. Щоб зробити одну стограмову порцію, кухареві доводилося забивати близько тисячі птахів.

44. 180–260 змін тони пісні — репертуар дорослого солов’я. Пісня містить до 24 колін (чергуються серій звуків), а в особливо майстерних майстрів — до 40 колін. Такі пісні самці виводять лише під час шлюбного періоду.

45. До 80% від своєї ваги — стільки з’їдає корму соловей, щоб компенсувати витрачену на спів енергію (під час приманювання самки самець літає трохи — з гілки на гілку).

46. Хвіст при польоті завжди тримається прямо, коли соловей сідати на гілку його хвіст то піднімається вгору, то вниз (по черзі).

47. Народна медицина ніяк не могла пройти стороною таку дивну птицю. Вважалося, що м’ясо солов’я може виліковувати хвороби. Будь то, анемія (недокрів’я), хронічна втома (постійне бажання спати), болі в животі і багато іншого.

48. Якщо що-небудь привертає увагу солов’я, то він при кожному зручному випадку помахує хвостом.

49. Надавало м’ясо солов’я магічний підтекст. Вважалося, що скуштувавши його, людина зможе розуміти мову звірів і птахів, викликати дощ і бачити майбутнє.

50. Солов’ї корисні тим, що поїдають шкідливих комах, які з’їдають листя дерев, за що їм багато вдячні.