Квіти та здоров’я: як рослини впливають на наш настрій та благополуччя

У великих містах людина часто знаходиться в приміщенні і менше в оточенні живої природи. Життєдіяльність у такому середовищі залишає негативний емоційний та психологічний слід. Вже давно встановлено, що спілкування з природою дозволяє ментально та фізично покращити своє здоров’я. Тому, щоб знайти можливість торкнутися частки живої природи, люди оточують себе представниками флори у вигляді кімнатних рослин і квітів.

Значення рослин у повсякденному житті

Насамперед квіти дарують нам гарний настрій за рахунок свого прекрасного аромату, красивих форм та приємних відтінків. Без квітів не обходиться жодне свято та урочистість. Люди звикли дарувати один одному подарунки у якості компліменту. За допомогою квітів у вигляді подарунка можна висловити свої почуття, а також подарувати гарний настрій іншій людині.

У повсякденному житті людині не вистачає зв’язку з природою. Тому присутність у приміщенні або на прибудинковій території квітів дозволяє людині залишатися в природному середовищі. Людина оточує себе квітами, щоб та обстановка, в якій вона знаходиться, була більш комфортною, затишною, а також схиляла до відпочинку та культурного проведення часу.

Психологічні аспекти впливу рослин

Вже давно було встановлено, що квіти мають можливість позитивно впливати на емоції та настрій людей. Догляд за квітами та інша взаємодія з ними сприяє виділенню ендорфінів. Ця речовина в нашому тілі дозволяє нам почуватися задоволеними та щасливими.

Однак важливо розуміти, що не всі рослини однаково можуть впливати на ту чи іншу людину. Кожна особа має свій темперамент, а тому реакція на кожну квітку буде різною. Наприклад, якщо людина дуже часто потрапляє під агресивний впливу і часто відчуває депресію, то як розслаблююча квітка добре виступатиме шавлія. Наявність у будинку квітів ромашки допоможе людині краще впоратися з безсонням.

Також не варто забувати, що квіти мають різні відтінки, які дуже по-різному впливають на людину:

• жовтий – викликає радість, почуття впевненості та оптимізму;
• синій – допомагає заспокоїтись та відпочити;
• зелений – викликає почуття умиротворення та гармонії, дозволяє зняти втому;
• фіолетовий – позитивно впливає на розумову діяльність і дозволяє знизити рівень нервової напруги;
• рожевий колір – дарує позитивний настрій.

Фізіологічні вигоди спілкування з рослинами

Присутність квітів у будинку чи на ділянці позитивно відгукується для нашого фізичного здоров’я. Вже давно було встановлено, що наявність квітів дає можливість:

• покращити кровообіг;
• знизити тиск;
• прибрати тривожність;
• знизити рівень стресу.

Завдяки своїй красі та привабливості вони здатні створювати в інтер’єрі заспокійливу та розслаблюючу атмосферу. Наявність квітів у приміщенні дозволяє уповільнити людину, заспокоїти її та перебудувати з швидкого на повільний ритм життя. Затишна обстановка у приміщенні, створена за допомогою квітів, дозволить людині розслабитись та відчувати себе щасливою. Багато рослин мають заспокійливий ефект, який дозволяє впоратися з безсонням і стресовим станом.

У своїй більшості квіти допомагають відновитися після важкого дня, зняти втому та агресію, а також підвищити настрій. Не варто забувати, що квіти та кімнатні рослини є джерелом кисню. Вони здатні покращувати якість повітря, виділяючи приємний та ніжний аромат. Багато рослин навіть мають здатність очищати повітря від токсинів і шкідливих речовин, які виділяються від сучасних меблів та будівельних матеріалів.

Деякі квіти мають лікувальні властивості. Їх можна використовувати як засіб для швидкого одужання. У лікувальній практиці навіть існує окремий напрямок, такий як фітотерапія. У ній використовуються квіти для покращення психічного та фізичного здоров’я людини. Квіти мають такі лікувальні властивості, які дозволяють знімати біль і запалення, покращують кровообіг і сприяють зміцненню всіх систем людини. З них готують спеціальні відвари.

Як вибрати рослини для покращення психофізичного стану

Кожна квітка по-різному впливає на емоційний стан людини:

• лаванда – заспокоює;
• герань – дозволяє сконцентрувати увагу на виконуваній роботі;
• троянда – викликає позитивні емоції та знімати рівень стресу, приносить радість як подарунок для більшості жінок;
• півонія – знижує рівень тривоги;
• м’ята – підвищує концентрацію та дає можливість заспокоїтися;
• ромашка – знижує рівень стресу;
• гіацинт – дозволяє відновитись після трудового дня або активної фізичної діяльності.

При виборі квітів також необхідно орієнтуватися на реакцію кожної людини. Адже люди можуть мати алергію на пилок. Якщо людина не любить ті чи інші квіти з будь-яких міркувань, то вони не зможуть створити такого позитивного ефекту, як по відношенню до інших людей.

Вплив емоцій на людину

Емоції впливають на людей різними шляхами. Одна й та сама емоція неоднаково переживається різними людьми, а також певною людиною в різних ситуаціях. Емоції можуть впливати на всі системи індивіда, на суб’єкта загалом.

Емоції і сприймання. Давно відомо, що емоція, як і інші мотиваційні стани, впливає на сприймання. Радісна людина сприймає світ крізь “рожеві окуляри”. Той, хто страждає і сумує, інтерпретуватує зауваження інших як критичні.

Емоції і пізнавальні процеси. Емоції впливають на пам’ять, мислення та уяву людини. Ефект “звуженого зору” в сприйманні має свій аналог у пізнавальній сфері. Зляканій людині важко оцінити альтернативні рішення. У розгніваної людини з’являються лише “сердиті думки”. У стані підвищеного інтересу або збудження суб’єкт настільки захоплений, що не здатний до навчання і дослідження.

Емоції і дії. Емоції чи комплекси емоцій, які переживає людина в певний час, впливають фактично на все, що вона робить у сфері навчання, гри, праці. Коли вона реально зацікавлена в предметі, то має бажання вивчити його глибоко. Відчуваючи відразу до якого-небудь предмета, вона намагається його уникнути.

Емоції і свідомість. Твердження про те, що емоцію можна розглядати як окремий або особливий стан свідомості, не є новим. Визначний англійський науковець Г. Спенсер описав “центральні” емоції так: “Центральні” емоції – їхній початок і закінчення у часі порівняно не визначені і вони не мають чіткої локалізації в просторі. Вони не обмежені попередніми і наступними станами свідомості з якоюсь визначеністю, і немає меж між ними й існуючими з ними станами свідомості”. Ідея Спенсера не справила значного впливу на його сучасників і лише на початку 60-х років XX століття змінними станами свідомості почали цікавитися вчені. Не розглядаючи емоції як змінні стани свідомості, вони, втім, нерідко включали до своїх описів певні емоції.

Емоційні стани і в повсякденному житті часто розглядають як змінні стани або, точніше, як специфічні чи особливі стани свідомості. Людина, що вчинила якусь недоречність, часто пояснює свою поведінку словами: “я не пам’ятаю себе”, “я втратила самовладання”.

Людина, яка пережила сильну емоцію, усвідомлює, що емоційне переживання – це незвичайний стан свідомості. Ідея різних станів свідомості відома від античних часів. А в середині XIX ст. біологи довели, що кожна окрема півкуля мозку контролює окрему сферу свідомості. Розподіл півкуль створює дві незалежні сфери свідомості в межах одного черепа, одного організму.

У XVIII ст. Р. Бекон вирізнив два шляхи набуття знань: через доказовість і через досвід. Один із цих способів, що домінує в сучасному мисленні, описують як логічний і раціональний. Інший – як пізнання інтуїтивне, невербалізоване або “рецептивне”. Особливі стани свідомості, що виникають завдяки специфічному інтересу, радості або їхній комбінації, і спрямовують інтуїтивне, невербальне (рецептивне) пізнання. Певні емоційні стани організують аналітичні, критичні, логічні, раціональні процеси. Таким чином, емоція як процес постійно взаємодіє з процесами, що характеризують інші стани свідомості, і взаємозв’язки між емоціями і розумом є численними.

Емоції, почуття і розвиток особистості. Аналізуючи співвідношення емоцій і розвитку особистості, слід зважати на два чинники. Перший – це генетичні задатки суб’єкта у сфері емоцій. Генетичний склад індивіда відіграє важливу роль у набутті емоційних рис (чи порогів різних емоцій). Другий чинник – особистий досвід індивіда, що належить до емоційної сфери, особливо спеціалізовані способи вираження емоцій і зумовлена емоціями поведінка.

Почуття сприяють виділенню предметів, що відповідають потребам особистості і стимулюють діяльність, спрямовану на їхнє задоволення. Суб’єктивно почуття є для людини показником того, як відбувається процес задоволення її потреб. Позитивні емоційні стани (задоволення, здивування тощо), які виникають у процесі спілкування й діяльності, свідчать про бажаний індивідом перебіг процесу задоволення потреб. Незадоволення потреб супроводжується негативними емоціями (сором, гнів, страх тощо).

У психології склалося уявлення, відповідно до якого емоційний стан визначається якістю та інтенсивністю актуальної потреби індивіда й оцінкою, яку він дає імовірності задоволення її. Цей погляд на природу і походження емоцій дістав назву інформаційної концепції емоцій.

Усвідомлюючи або не усвідомлюючи, людина порівнює інформацію про те, що необхідно для задоволення потреби, з тим, що вона має в момент її виникнення. Якщо суб’єктивна ймовірність задоволення велика, з’являються позитивні почуття. Негативні емоції породжуються більш або менш усвідомленою суб’єктом реальною або уявною неможливістю задоволення потреби або ж падінням імовірності її задоволення порівняно з прогнозом, який суб’єкт давав раніше. Інформаційна концепція емоцій, безсумнівно, є доказовою, хоч, мабуть, не пояснює всієї різноманітної і багатої емоційної сфери особистості. Далеко не всі емоції вкладаються в цю схему. Наприклад, емоція здивування не може бути віднесена ані до позитивних, ані до негативних емоційних станів.

Важливою характеристикою емоційних станів є їхня регулятивна функція. Переживання, що виникли в людини, виступають у ролі сигналів, які інформують людину про перебіг процесу задоволення ЇЇ потреб, на який різновид перешкод вона натрапляє, на що слід звернути увагу, над чим необхідно замислитися, що потрібно змінити. Емоція сигналізує про благополучний або неблагополучний розвиток подій, про більшу або меншу визначеність становища суб’єкта в системі його предметних і між особистісних взаємин і забезпечує тим самим регулювання, корекцію його поведінки в умовах спілкування та діяльності.

Почуття – одна зі специфічних форм відображення дійсності. Якщо в пізнавальних процесах відображаються предмети і явища дійсності, то в почуттях відбивається ставлення суб’єкта з притаманними йому потребами до предметів і явищ дійсності, які він пізнає і перетворює.

Емоції і почуття виникають у процесі взаємодії особистості із зовнішнім світом. Це різноманітні переживання людини, в яких відображаються її життєві відносини із зовнішнім світом та стосунки з іншими людьми. Своєрідність відображення полягає в тому, що і як у переживаннях відображається. Емоції і почуття – певний процес, що відбувається в часі. Водночас він є психічним станом особистості. На цей стан ми вказуємо, говорячи про ту чи іншу людину, що вона спокійна, схвильована, зворушена, збентежена, весела, пригнічена тощо. Почуття є і властивістю людини, що виявляється в її більш чи менш стійкому позитивному або негативному ставленні до певних об’єктів, людей, царин діяльності. Емоції і почуття мають велике значення в житті людини.