Вертикальные фермы в Украине: что, где и почем

Технологію ярусного вирощування рослин створили, аби зменшити голод через перенаселення планети. Вертикальні ферми займають менше площі, економлять ресурси, врожаї в них більші і не залежать від погоди.

Як Україна долучається до цієї ідеї? Що вирощують перші tech-аграрії? Яким є обсяг ринку та які суміжні галузі можна розвивати разом з tech-фермами? Скільки коштує таке виробництво та чи можна зробити вертикальну ферму для дому?

Пристосуйся або помри: п’ять історій про бізнес, який не опустив руки на карантині

Аби відповісти на ці питання, авторка побувала на фермі під Києвом, де зелень, огірки, помідори і навіть кущі ожини ростуть з пластикових труб. Розпитала про технологію та перечитала звіти кількох аналітичних компаній.

Що таке вертикальна ферма

Це теплиця з багатоярусним розташуванням рослин. Вона “нафарширована” високими технологіями, які контролюють клімат, воду та освітлення. Такі ферми можна розмістити не тільки на землі, а й на даху та в підвалі. Їх розмір – від метрової шафи чи вантажного контейнера до великого тепличного комплексу.

Головні переваги – економне використання площі й води, незалежність від погоди, прискорене дозрівання культур та можливість збирати врожаї цілий рік. Рослини ростуть не в ґрунті, їх вирощують методами гідропоніки й аеропоніки. Пестициди не застосовуються, завдяки чому продукція екологічно чиста.

Гідропоніка – метод вирощування рослин, при якому коріння перебуває в пористому середовищі, через яке постійно циркулює водний розчин. Як субстрат використовують торф, аграрну вату, щебінь, гравій.

Аеропоніка – один із видів гідропоніки, при якому коріння висить у трубах. Із заданою періодичністю насос обприскує його “живильним” розчином.

Які бувають “ярусні” ферми

За 20 років розвитку технології вертикальні ферми набули різних форм.

Шафи-холодильники. Їх встановлюють вдома, в офісах, ресторанах і навіть супермаркетах. У таких теплицях вирощують переважно зелень, рідше – овочі. У світі популярні модулі німецького виробника Infarm. Його шафи-холодильники встановлені в Канаді, США, Європі.

Морські контейнери. Цю ідею втілив у бренд Square Roots Кімбал Маск (брат Ілона Маска, “батька” Tesla та SpaceX). Першу установку він розмістив у Нью-Йорку. Підприємець має амбітну мету: він хоче поставити ферми-контейнери для вирощування зелені, овочів та полуниці в усіх містах США.

Вертикальні модулі в підвалах, кімнатах чи дахах.

Великі ферми-теплиці.

Технології та найдорожчі стартапи

Головний недолік вертикальних ферм – їх висока вартість.

На сайті британської компанії Cambridge Hok, яка проєктує автоматизовані вертикальні ферми, вказані такі ціни. До 500 кв м – 1,3 тис дол за кв м, ручні поливання й збирання врожаю. 500-2000 кв м – майже 2 тис дол за кв м, автоматичні поливання та вирощування, сівба і збирання врожаю – ручні. 2-10 тис кв м – майже 4 тис дол за кв м, весь процес автоматичний.

Попри високу ціну, аграрні стартапи ростуть в усьому світі.

Один з найбільш “дорогих” проєктів – Plenty. У нього інвестували власник Amazon Джефф Безос та японський SoftBank. За останні чотири роки Plenty отримав 400 млн дол інвестицій. Ще один “вертикальний гігант” – AeroFarms, у який вклали 238 млн дол. Серед інвесторів – інвестиційний центр з ОАЕ ADIO.

Вертикальні ферми в Україні

Аби зрозуміти, як вертикальні ферми розвиваються в Україні, авторка поспілкувалася з керівниками компаній “Грін гарден груп” і “Щастя здоров’я”.

Екскурсія в “Грін гарден груп”

Село Фасова Макарівського району на Київщині. З одного боку дороги – житлові будинки, з іншого – тепличний комплекс “Грін гарден груп”.

Це перша в Україні вертикальна ферма, що вирощує рослини методом аеропоніки. Комплекс – три теплиці по 500 кв м та будинок, де розмістилися офіс, цех фасування та інші господарські кімнати – стоїть на 30 сотках землі.

Уздовж теплиці – п’ятикутні пластикові труби у три яруси. У них – отвори для горняток з рослинами. Всередині труб – чисте коріння. Раптово ввімкнувся водяний насос і почалося обприскування коріння. Так працює аеропоніка. У теплицях висять лампи, однак їх вмикають лише в “похмурі” сезони.

“Коли ми починали, в Україні не було обладнання для такої технології, а закордонне – дуже дороге і розраховане на великі виробництва. Тож все проєктували самі: труби, світло, полив і навіть горнятка для рослин.

Багато часу, фінансів і сил забрало створення комп’ютерної програми, яка автоматизує процес: стежить за кліматом, вмикає насос. Найбільш схожий аналог у ЄС коштував близько 100 тис дол. Нам же програма обійшлася у 30 тис дол”, – розповідає керівник вертикальної ферми Вадим Цураль.

Як побудувати бізнес на вирощуванні фундука: досвід уманського Hazelstar

Фермер готовий продавати обладнання, але попит малий: технологія все ще дорога й окуповується лише у великих комплексах. Утім, одну франшизу вже продали: партнери збудували комплекс у селі Нові Петрівці під Києвом.

Що росте в теплицях

Перша теплиця – найбільш екзотична. Тут у трубах ростуть кущі ожини. На деяких висять величезні ягоди. Решта кущів “сплять” до холодів.

“Для нас зараз не сезон. Ягід та овочів вдосталь на городах, тож поки обрізали кущі, щоб “відпочивали”. Як стане холодніше, очікуємо врожаїв. Узимку ціна ожини – 800 грн за кг. Ринок збуту є. Сподіваємося, що цього року заробимо на ягоді, весь минулий рік експериментували з культурою”, – розповідає бізнесмен.

У цій же теплиці ростуть огірки й помідори, але їх вирощування теж відклали.

Біля входу в теплицю – справжня екзотика: банани, лимони та інжир з плодами.

“Це ми так розважаємося”, – сміється фермер. У другій і третій теплицях ростуть салати, петрушка, м’ята, капуста кале та буряк мангольд. Є й базилік, його не тільки продають пучками, а й переробляють на соус “Песто”.

Де продають tech-городину

“Грін гарден груп” не співпрацює з мережами супермаркетів. За словами бізнесмена, це невигідно. Продукцію збувають через 15 фермерських міні-магазинів, розташованих у двох мікрорайонах столиці. Інший канал збуту – групи у вайбері та інстаграмі. Замовлення клієнтам розвозять додому.

“Карантин на нас не вплинув, хіба пришвидшив вихід із супермаркетів. Адресна доставка стала ще популярніша”, – говорить фермер.

Гроші та інвестиції

За словами Цураля, будівництво схожого тепличного комплексу коштує 700 тис дол. Це без вартості землі та підведення електроенергії. Такий комплекс може обслуговувати до 1 тис постійних клієнтів, які замовляють зелень раз на тиждень. За таких умов теплиця окупиться за 40 місяців.

Будувати одну теплицю за такою схемою невигідно. Аби окупити витрати на землю й будинок-цех, треба хоча б три. Найбільша стаття видатків підприємства – заробітна плата працівників. У “Грін гарден груп” їх дев’ять, усі місцеві. Взимку додається ще одна “велика трата” – електроенергія.

Вертикальна ферма “Щастя здоров’я”

“Бізнес починався як експеримент: нічого не прораховували, тренди не вивчали. Мій товариш був аграрним ентузіастом. Взимку в квартирі вирощував полуницю й кавуни, тож мав досвід “нетрадиційного” рослинництва. Я працював бізнес-радником, консультував аграрні холдинги”, – розповів про зародження бренду співзасновник київської tech-ферми “Щастя здоров’я” Максим Кірічко.

Дослідження тривали близько року: у підвалі вирощували рослини без ґрунту. Так з’явилися перші результати. Спочатку в проєкт вкладали свої кошти, а за три роки знайшли інвестора. Обладнання проєктували самі: автоматизували контроль клімату і подачу живлення. Сонце замінили LED-лампами.

Що вирощують

У теплицях ростуть салати, базилік, шпинат, щавель, м’ята. Усі культури вирощують у традиційному та baby-розмірі. Асортимент постійно розширюють.

Ринок землі близько. Що робити фермерам, яким бракує коштів

“Технічно виростити за методом гідропоніки можна що завгодно, однак не все вигідно. Ще років десять тому навіть зелень була неприбутковою через невисоку енергоефективність LED-ламп. Здешевлення світла запустило аграрні технології. Тепер з 1 кв м збираємо до ста разів більше продукції, ніж можна було виростити традиційним способом”, – пояснив власник ферми.

Де продають зелень

“Щастя здоров’я” обрало більш традиційну стратегію збуту. Спочатку продавали зелень ресторанам, а з квітня 2020 року – через мережі супермаркетів. Моно-салати і baby-суміші з вертикальної ферми доступні в кожному великому місті.

“Ми цілеспрямовано відходили від сектору HoReCa. Налагоджували фасувальні лінії, змінювалися. Закриття закладів харчування через Covid-2019 прискорило процес. Тепер наш продукт є в половині мереж супермаркетів”, – каже Кірічко.

Скільки коштує

“Це дорога технологія. Щоб заробляти на ній, треба інвестувати хоча б 150 тис дол”, – вважає tech-фермер. “Щастя здоров’я” не продає обладнання.

Працюють за іншою схемою: шукають партнера, який готовий оплатити комплекс. Фермери беруть на себе управління процесом та реалізацію продукції. Інвестор отримує обумовлену частину прибутку. Такий партнер уже є в Києві. Нову ферму планують запустити наприкінці серпня.

Надалі tech-фермери хочуть “рости” в західній і центральній Україні й експортувати зелень у Східну Європу.

Ферма-контейнер у центрі Києва

Вертикальну ферму можна створити й у центрі міста. Так наприкінці 2019 року вчинив підприємець Сергій Нікіфоров у Києві. Його ферма – це морський контейнер, схожий на той, що в США у Кімбала Маска.

В інтерв’ю liga.net Нікіфоров розповів, що ферма коштувала йому шестизначної суми. Вирощує зелень за технологією гідропоніки, продає в ресторани.

За даними журналістів видання BiologicalCapital, у Брукліні один контейнер-ферма Маска коштує 80 тис дол.

Міні-ферми для дому

Бажання мати здорову їжу вдома у 2009 році відчули естонці. Стартап Click&Grow розробив “розумні” кошики та шафи для вирощування зелені, трав, томатів. Перші кошти він “підняв” на краудфандинговій платформі Kickstarter.

Про клієнтів, які в Україні купують “розумні” кошики, розповів маркетинг-директор офіційного представника бренду в Україні Сергій Опанюк. “Покупці – це найчастіше ІТ-спеціалісти. Для них ці шафи – не про рослини, а про ґаджети. Це спосіб диджиталізувати те, що ще таким не було”, – каже він.

Це складова іншого популярного тренду – “розумний дім”. Ціна ґаджета залежить від його розміру: кошики – 150 дол, шафи – 2,5-3,5 тис дол. У світі шафи-грядки випускають гіганти – Fibonacci, LG. Візуально вони схожі на холодильники. Вартість міні-ферм першого бренду – 625-7500 дол.

Як відкрити вертикальну ферму

Вартість ферми залежить від технології, потужності комплексу, обладнання, регіону. При відкритті tech-ферми слід враховувати такі витрати.

Приміщення. Відкриття ферми в селі вимагає детальних розрахунків. Потрібні дорога, світло, вода. Під Києвом земля коштує 10-15 тис дол.

Електроенергія. Комплекс з трьох теплиць, як у “Грін гарден груп”, споживає 25 кВт електроенергії. Варто подумати про генератори, які врятують рослини у випадку аварійних відключень. Якщо ферма не в теплиці, а в закритому боксі, можна встановити сонячні панелі. Такі є на деяких контейнерах Square Roots.

Що таке ринок спаржі в Україні і як на ньому заробити

Технологія. За даними NASA, аеропоніка на 20% ефективніша за гідропоніку, однак обладнання коштує дорожче. Крім того, якщо система обприскування вийде з ладу або вимкнеться світло, то рослини можуть загинути впродовж кількох годин. Отже, варто подбати про резервні способи живлення.

Обладнання. Потрібні труби, насоси, лампи та програма, яка контролюватиме процес. Найдорожчий варіант – замовити європейські чи американські комплекси. На різних умовах можна придбати розробки українських фермерів.

Аграрні технології активно розвиває Китай. На ринку є модулі з вбудованими насосами та лампами для домашніх установок і для бізнесу. За словами менеджерки з продажу модулів для вертикальних ферм Сари Цао, найчастіше їх купують клієнти з Європи, США, Канади та Австралії.

Гарантія такого обладнання – рік. Вартість однієї секції на 36 рослин з доставкою в Україну – близько 400 дол. Мінімально можна замовити десять штук. Яскравих прикладів створення великих ферм з цих модулів поки нема.

Культура. Зелень – найперспективніша культура для вирощування в теплицях. Вона займає велику частину раціону вегетаріанців та веганів, а їх стає все більше. Попит підігріває мода на суперфуди – мангольду чи капусту кейл.

В Україні вирощують мало зелені, особливо взимку. У магазинах продається переважно імпортна зелень. Господарств, які вирощують її весь рік, – одиниці.

Собівартість салату низька, особливо в теплицях. Ціна – близько 20 грн за кущ або 25-35 грн за 100 г при фасуванні у вакуумі. Базилік ще дорожчий. Ціни рівняються на закордонну зелень, у вартість якої закладена доставка в Україну.

Ще одна перспективна культура – ягоди, але вони більш примхливі і потребують потужнішого обладнання для дозрівання.

Потенціал ринку та супутніх галузей

Аналітики прогнозують, що в найближчі роки ринок вертикальних ферм і пов’язаних з ним технологій буде рости. Мова йде про потужне, але економне освітлення, 3D-принтери, аналіз даних, IT, добрива та насіння.

Прогнози різних аналітичних фірм щодо розвитку галузі відрізняються.

Global Market Insights вважає, що капіталізація всіх ферм сягне 13 млрд дол у 2024 році, однак 70% коштів візьмуть на себе AeroFarms та Plenty.

Verified Market Research говорить про 16,8 млрд дол у 2027 році. Щорічний приріст – 20,3%. Отже, зростатиме й ринок технологій для вертикальних ферм.

ООН називає професію city-фермера однією з найбільш затребуваних у найближчі кілька десятиліть.

Тимчасом в Україні випробовують добрива для аеропоніки. Для цього в Інституті здоров’я рослин компанії UKRAVIT працює вертикальна ферма-лабораторія. Там вирощують томати, перець, салати, базилік, цибулю, картоплю, огірки, лікарські рослини. Окремо експериментують з квітами.

“Добриво для вирощування методом аеропоніки безпечне. Це розчинні макро-, мезо- та мікроелементи, які використовують при традиційному землеробстві. У цих добривах немає важких металів та нітратів.

Зараз експериментуємо з добривами власного виробництва, плануємо завойовувати ринок збуту”, – розповів начальник агробіологічної лабораторії інституту, кандидат біологічних наук Володимир Конограй.

Головні переваги вертикального фермерства – екологічність, швидкі врожаї та близькість до покупця. Про порятунок світу від голоду не йдеться, це ще дорого, тож традиційні аграрії не підуть з ринку, але з часом перекваліфікуються.

Пандемія Covid-2019 відкрила ще одну перевагу техноферм. Вони локальні, тож можуть частково вирішити питання продовольчої безпеки, коли сполучення між регіонами обмежене, але для цього їх мусить стати більше.

ТОП-10 ферм для туристів в Україні

Агротуризм поєднує одразу кілька видів подорожей: екотуризм, заміський відпочинок, сільський і кулінарний туризм. Туристи з усіх куточків України тільки відкривають для себе такий туризм. Допомогла трохи і пандемія коронавірусу, коли через карантин були закриті кордони і багатьом довелося шукати альткрнативу звичному відпочинку за кордоном.

Щороку мешканці мегаполісів бажають ознайомитися з екзотикою сучасного села, де кожен отримує позитивні емоції та унікальний досвід.

Фермерські господарства, які відкриті для туристів, є в кожній області. Там можна навчитися варити сири, спробувати мед, навчитися доїти козу, вирощувати равликів чи жаб та багато іншого.

Пропонуємо підбірку ферм у різних куточках України, де можна відпочити з незвичайними тваринами та спробувати органічні продукти.

Оленяча ферма під Конотопом

Розташована між селами Козацьке і Бочечки неподалік від Конотопа в Сумській області

Контактний телефон: +38 096 930 29 06

На Сумщині між селами Козацьке і Бочечки Конотопського району розмістилась оленяча ферма. Побачити та погодувати цих благородних тварин приїжджає чимало туристів.

Олені в угіддя Конотопського району були завезені у 70-х роках минулого століття. У зв’язку з тим, що спарювання постійно відбувалося всередині популяції, то з часом вона занепала і виродилася. Ідею Русанова щодо збільшення популяції тварин підтримали в Конотопському держлісгоспі, куди і був привезений перший олень угорської селекції.

Згодом Дмитро Русанов збудував оленячу ферму. Взагалі він 15 років працює за кордоном професійним каскадером у парку розваг Movieland park, виконуючи трюки з кіньми.

Свою ферму Дмитро облаштовував за підтримки однодумця, голови правління «Агрофірма Козацька» Віктора Гала. Орендували паї, близько 80 гектарів, побудували вольєр. Сітку для огорожі, батутну і не травмуючу, привезли з Англії.

Зараз ферма налічує близько 200 тварин. Популяцію оленів складають 100 голів самок, 20 самців, 4 з них дорослі, інші — молодняк, якому 7-8 місяців. Окрім того, на фермі близько 80 ланей.

Більшість тварин привезені із-за кордону — з Англії, Румунії, Австрії, Нової Зеландії. Вже є потомство від завезених оленів.

На фермі 4 дорослих самців — Руні, Спартак, Румин та Мирко. Кожен з них з різних країн та різних стад.

Частину потомства, яке вирощуватимуть на фермі, випускатимуть у дику природу для розведення генофонду.

Корму на одну тварину в день йде 6 кг — це сіно та різні добавки. Взимку холодно, тож треба більше їжі, щоб вони гріли організм. По підрахункам, на утримання йде 50-70 тис. грн щомісяця. Такі витрати 4 місяці у рік, поки їх годують і запасають сіно. А коли піде трава, тварини пастимуться і не коштуватимуть майже нічого.

Власник ферми залюбки приймає туристів, які їдуть поспостерігати, погодувати благородних тварин. Вхід на ранчо безкоштовний.

Tante Snails — ферма з вирощування жаб та равликів

Село Яблунівка у Буському районі Львівщини

Контактний телефон: +38 097 655 72 27

Фермер-ресторатор Орест Давидко впевнений, що бізнес на розведенні равликів та жаб має великі перспективи.

Ферма «Tante Snails» спеціалізується саме на розведенні равликів і жаб. Розташована у селі Яблунівка, що у Буському районі Львівщини. Її заснували троє компаньйонів, що є власниками львівського ресторану «Tante Sophie», який спеціалізується на стравах французької кухні, — Орест Давидко, Артем Хмиз, Андрій Дзюбан. Для того, щоб задовольнити потреби у стравах із жаб’ячих лапок, вони вирішили вирощувати жаб на власній фермі.

Засновники навчались, отримували досвід у професіоналів Франції. Через деякий час отримали майже 2 га землі для ведення своєї справи. Спочатку заснували фермерське господарство «Давидко» у 2017 р., а згодом створили міні-ферму з розведення равликів під назвою Tante Snails.

Для повноцінної роботи жаб’ячої ферми було закуплено маточне стадо, обладнали невеличку водойму та розплідник. За словами засновника ферми, пара породистих жабок для розведення коштує від $100. При цьому необхідно дотримуватися правильних умов транспортування, температурного режиму, води та кормів, бо породисті жаби досить чутливі до цього.

Основні роботи були проведені восени 2019 р.

Для запуску жаб’ячої ферми підприємці презентували свій бізнес-план у рамках проєкту «Село. Кроки до розвитку» і отримали від МХП грант у розмірі 50 тис. грн.

«Багато чого для жаб’ячої ферми ми зробили самостійно, але ці гроші по гранту МХП ми витратили на спеціальні ємності для транспортування жабок, знаряддя праці, сітки, огорожі, корми і підготовчі роботи для запуску поголів’я на постійне місце проживання. Про перспективи розвитку жаб’ячого бізнесу в Україні поки не готовий говорити — наші люди звикли до іншої їжі. Але завдяки фермі, екскурсіям і дегустаціям ми потихеньку прививаємо культуру споживання цих смачних делікатесів» , — каже Орест Давидко.

Також на території ферми для всіх охочих проводять екскурсії та дегустації страв із вирощених тут же молюсків і земноводних.

Страусина ферма «Страус-Південь»

Розташована в Мелітополі на Запоріжжі

Контактний телефон: +38 067 799 67 92

Страусина ферма «Страус-Південь» — одна з найбільших подібних ферм в Україні.

Була заснована в 2002 р. в будівлі старої радянської ферми. Комплекс знаходиться на відстані 12 км на північ від Мелітополя.

Ферма розводить чорних африканських страусів, торгує страусячим м’ясом, шкірою, яйцями, пір’ям і різними сувенірами. Частина молодняка також йде на продаж.

Продукція ферми продається в багатьох містах України. Її також експортують за кордон.

В 2012 році на фермі нараховувалося 100 страусів.

Для більшої зацікавленості туристів ферма поступово обзавелася власним зоопарком.

Туристи, які приїхали подивитися на страусів, зможуть також відвідати контактний міні-зоопарк, погодувати та погладити тварин.

В ньому водяться хижаки, копитні, гризуни та птахи:

• лев та левиця; вовк та руда лисиця;
• борсук та собака, подібна до єнота;
• носуха та єнот-полоскун;
• камерунська вівця та в’єтнамська свиня;
• міні-піг та вівці;
• кінь Пржевальського та віслюки;
• кози та нутрія;
• білка та морська свинка;
• карликові декоративні кролики та африканський страус;
• павич та жовтий золотий фазан;
• кури Бентамки та кохинхин карликовий.

Найбільший хижак зоопарку — вовк Акелла — ще вовченям був подарований зоопарку мисливцями. Директор ферми відмовлялася приймати небезпечного хижака і погодилася тільки після того, як мисливці пригрозили вбити вовченя.

Серед птахів можна побачити гірського та полярного гусаків, ламу, канадську казарку, індійського бігуна, чорного лебедя, журавля степового, хвилястих папуг, голубів та інших.

Є басейн з з кольоровими коропами Кои.

На території розташовані місця відпочинку: дитячий майданчик, лавки для відпочинку. Для малеча є можливість покататися на віслюках.

На фермі проводяться як індивідуальні, так і групові екскурсії.

Екскурсії проводять щодня з 8:00 до 20:00, в холодну пору року — з 8:00 до 17:00.

Вартість квитка: Дитячий: до 7 років — безкоштовно, від 7 до 14 р. —50 грн/чол.

Дорослий від 14 років — 100 грн.

Бананова ферма

Розташована в с. Рожни Київської області

Контактний телефон: +38 097 956 51 76

В Київській області працює «Бананова ферма» — ферма, на якій вирощують екзотичні дерева та фрукти.

Власник цієї ферми Анатолій Патій винайшов інноваційну теплицю — термос, яка дозволяє у 15 разів економити тепло. Вона запатентована у Німеччині ще в 1995 р. і тепер винахідник успішно продає патенти. В теплиці немає електричного освітлення, але тут в рази світліше, ніж на вулиці.

Якщо на вулиці мороз і сонячно, то температура в теплиці досягає 20°C. Якщо ж на вулиці похмуро, то передбачені звичайні котли, які завдяки особливому пристрою споживають в 15 разів менше електроенергії.

В своїх теплицях-термосах фермер-селекціонер вирощує такі саджанці: ананас, апельсин, банан, гуаява, гранат, інжир, кава, карісса, лимон, мандарин, мирт, мурайя, наранхилла, папайя, пепіно, фейхоа.

Є й чудеса селекції: на одному дереві одночасно зростають лимони, мандарини і апельсини.

На фермі вивидено найбільший сорт ананасів — 15 кг вагою та найменший у світі карликовий банан 80 см висоти.

Кавове дерево і полуниця плодоносять тут цілий рік.

Виведені Анатолієм Патієм рослини можуть зростати як в теплиці, так і в квартирі, посаджені в горщик для квітів.

На фермі проводять екскурсії для груп від 15 осіб. А будь-яку рослину або саджанець можна купити додому.

Ферма «Устриці Скіфії»

Розташована в с. Українка Миколаївської області

Контактний телефон: +38 095 629 80 56

Перша українська устрична ферма заснована у 2014 р. в екологічно чистій акваторії Чорного моря в Миколаївській області.

Кожен день ферма «Устриці Скіфії» (Сілвео) приймає до 100 відвідувачів, які з’їдають близько 1 тис. устриць. Власник ферми Андрій Пігулевський продає в роздріб устриці по 30 грн.

На фермі вирощують їстівну устрицю з матеріалу, отриманого з розплідника на Заході Франції.

В меню ресторану ферми є не тільки устриці, але і гарніри, вино, спеціально підібране під устриці і морепродукти, плов з мідіями, креветки, устричний суп і багато інших страви, які приготовані на відкритому вогні.

Кожен день власники «Устриці Скіфії» проводять екскурсії та дегустації для гостей. Під час екскурсії знайомлять з історією краю з часів Великої Скіфії і до сучасних подій в розрізі устричної культури. Екскурсантам розповідають про устриць, їх види, принципи вирощування та історію появи в Україні. Крім того, проводять невелику екскурсію по самій фермі.

В спеціально обладнаному дегустаційному шатрі співробітник ферми проводить дегустацію. В дегустаційний сет входять 2 келихи вина і 6 устриць.

Гості мають можливість відпочити в комфортній обстановці на великому критому майданчику або за окремим столиком на березі моря.

Для відвідувачів дегустаційний зал «Устриці Скіфії», як і сама ферма працюватимуть щодня з 11:00 до 22:00. З собою можна взяти головні убори і рушник, оскільки на території можна скупатися.

Равликова ферма «Snails House»

Розтащована в с. Циркуни на Харківщині

Контактний телефон: +38 098 783 25 08

В селі Циркуни працює найбільша ферма равликів. Власник ферми Валерій Ігнатов розпочинав з невеликих ділянок, і щороку додавав нові території.

У листопаді 2020 р. на фермі представники національної книги рекордів зафіксували тут рекорд. Була проведена експертна оцінка і «Snails House» присвоєно офіційний статус найбільшої ферми України.

Площа поля, де вирощуються равлики становить 30 га і в планах збільшити ще на 30 га.

Подружжя Ігнатових працювало в будівництві, але подорож до Іспанії змінила життя. Там, за вечерею вони спробували равликів. Так Валерій і Дар’я стали першими фермерами в Україні, які розводять молюсків.

Кілограм таких равликів в Європі коштує від 3 до 7 євро.

Ферма «Snails House» вирощує два види сухопутних равликів — сірих малих і великих. У равликах корисне все — м’ясо, ікра, слиз і навіть панцирі. У 2020 р. з ферми до Європи відправили 10 тонн живого товару. Серед напрямків равликового експорту — такі країни, як Франція, Італія, Португалія.

Соковите м’ясо равлика є складовою багатьох кулінарних делікатесів французької кухні. Власники ферми також вивчають лікарські властивості слизового секрету равликів для використання його у косметології.

За словами Валерія Ігнатова, на даний час через пандемію коронавірусу заклади громадського харчування працюють з обмеженнями, споживацький попит скоротився, тому в планах створити сімейний ресторан, де до страв із равликів пропонувати крафтові вино і сири.

Під час екскурсії на фермі розповідають про життя та цікаві факти про равликів, можно переглянути відео презентацію ферми, наприкінці відвідати дегустацію і зробити фото на пам’ять.

Козина ферма «Шеврет» Фромаж д’Еліз

Розташована в селі Дмитровичі Львівської області

Контактний телефон: +38 067 673 49 70

Сімейна ферма Chevrette La Ferme d’Elise запрошує туристів прогулятися зеленою територією ферми із стадом кіз, відвідати майстерню з виробництва козячого сиру, спробувати фермерську продукцію.

Майже за 50 км від Львова у селі Дмитровичі подружжя Віллемів — бельгієць Бернар та українка Марія у 2009 р. заснували органічну козину ферму Chevrette.

Chevrette в перекладі з французької значить «кізонька».

Коли у подружжя народилася донька Еліза, ферма отримала на честь дівчинки додаткову назву – «Шеврет» Фромаж д’Еліз (ТМ «Fromages d’Elise» (сири Лізи)).

У 2020 р. на фермі налічувалось понад 600 кіз. Кожна кізонька за період лактації дає до 750 кг молока. Але кількість надоїв залежить від породи кози.

Власники ферми поставили за мету отримати породу, дуже близьку до французької Зааненської породи кіз, але добре адаптованої до кліматичних умов України. Тому самок придбали в селах Львівської та сусідніх областей, а самці Зааненської породи, були привезені з Європи і були знайдені в дрібних українських фермерів.

Детальна інформація про породи корів, кіз, коней, свиней і навіть бджіл на Kurkul.com

Також на фермі розводять велику рогату худобу, овець, птицю, виробляють яблучний сік, вирощують фрукти, варять варення.

На фермі є кури, але незвичайні — французькі, вони дають темно коричневі яйця.

Донька власників Еліза проводить екскурсії фермою по стежкам які кози та інші місцеві тварини протоптують кожен день, покаже місця проживання тварин, предмети догляду за ними. Діти можуть гратися з козенятами, кіньми, або покататися на віслюку.

Під час екскурсії чекає відвідування цеху, де виробляють козині сири за традиціями французьких сироварів. Тут розповідають про виробництво різних сортів сирів, таких як: «Дмитров’єн», «Кроттен», «Сігалон», традиційний «Бюш», «Томет» з річною витримкою, «Том» з піврічною витримкою, легку «Рікоту» та «Десертний».

La Ferme d’Elise виготовляє не лише сири, а ще такі види фермерської продукції: молоко, згущене молоко, печінковий паштет, рієт з козиного м’яса, террін із яловичини з ялівцем, варення: чорничне, полуничне, вишневе і абрикосове.

Продукцію ферми Елізи можна побачити у супермаркетах, на фестивалях та у ресторанах. Звичайно, жодна екскурсія не обходиться без смачної дегустації продукції. Також можна придбати органічну продукцію на фермі за оптовими цінами.

Вхідний квиток на ферму в який входить дегустація сирів: 210 грн (дорослий), 105 грн (дитячий 6-12 років), безкоштовно (діти до 5 років включно, якщо разом з батьками).

Якщо група в більшості складається із школярів, то потрібно щоб на 7 дітей був принаймні 1 дорослий.

Вінницькі крокодили

Розташована в м. Вінниця

Ферма базується у Вінницькому універмазі: адреса на Google-картах

Контактний телефон: +380 (66) 307 52 33, +380 (98) 991 67 18

Для сім’ї Бичковських вирощування крокодилів — справа життя. Ферма працює більше 10 років і займається збереженням та розширенням різних видів хижих рептилій. Крокодилів та інших рідкісних тварин підбирали та викуповували в мандрівних зоопарках, в цирках, у приватних колекціонерів.

Фермери прагнуть зберегти вимираючі види, тому в планах відкриття великого заповіднику для рептилій неподалік Одеси.

Декілька крокодилів спочатку були у приватній власності. Та коли рептилії підросли люди зрозуміли, що не можуть з ними впоратися, тому й віддали їх до ферми.

Світлана та Дмитро Бичковські навчилися вирощувати крокодилів в інкубаторі із яєць. Своїх підопічних нікому не продають, ні дорослих, ні новонароджених.

На фермі проживає близько 30 тварин: пітон, анаконда, дві черепахи, дві носухи, чотири єноти, мавпа, сурикат, кролі та шістнадцять крокодилів. Крокодили представлені кількох видів: нільські, кубинські, гребінчасті, індійські, прісноводні, болотяні, гостроморді та кайманові, тут є і малюки, і солідні особини довжиною 3,5 м.

Відвідавши ферму можна поспостерігати за найдавнішими та найнебезпечнішими хижаками нашої планети, під час екскурсії дізнатися багато цікавого про їх життя і полювання.

Місця для розташування рептилій вистачає всім. Крокодили у своїх ваннах вміщуються повністю, місця на березі під лампами – також вистачає. У тераріумах є денне світло та червоні лампи для обігріву.

Рептиліям необхідне тепло, а також велика водойма для спарювання.

Годують улюбленців добре: м’ясом, рибою і добірними кормами.

Тварини ніколи не тікали. Носуха, може вибратися з тераріуму, але всього на кілька метрів. Якщо таке відбувається, то екскурсовод, або наглядальник поверне її назад. А крокодили взагалі вважаються малорухливими. Можуть цілими днями знаходитися в одному положенні, іноді з відкритою пащею. Так вони уникають гіпертермії. У дикій природі крокодили відкривають пащу ще й для того, щоб туди залітали маленькі пташки, щоб виїдають залишки м’яса.

Для всіх відвідувачів приємний бонус — безкоштовне фото з крокодилами (наприклад з дворічним Аркашею) або з тигровим пітоном.

Екоферма «Климівка»

Розташована в місті Благовіщенське Кіровоградської області

Контактний телефон: +38 095 311 0078

Екоферма «Климівка» пропонує відпочинок на території ферми, з комфортним проживанням у зручних заміських будинках.

На території ферми є господарство з розведення баранчиків Романівської породи, сад та город, а також невеличка пасіка. Романівська порода унікальна, тому що баранчики народжуються повністю чорними, а з часом світліють до попелястого кольору. На відміну від звичайної баранини, м’ясо романівців більш ніжне та пісне.

На фермі овечок випасають в екологічно-чистій місцевості та годують поживним кормом, який не містить шкідливих домішок. В «Климівці» можна не лише скуштувати страви із баранини, а й замовити м’ясо із собою.

На території еко-ферми можна відвідати баню на дровах, відпочити у гамаку, купатися в озері, орендувати квадроцикли, грати у настільний теніс, більярд, є дитячий ігровий майданчик та басейн, міні-зоопарк. Також тут можно порибалити на коропа, білого амура, товстолоба, окуня чи карасика. Всі снасті можна орендувати на місці.

Для відпочинку та ночівлі, для гостей ферми побудовані гостьові будиночки і окремі номери з комфортом.

Еко-ферма «Климівка» одночасно може прийняти 8 дорослих і 6 дітей.

Ціна за проживання на еко-фермі становить 1,3 тис. грн з людини за добу. Ціна за дітей від 3-х до 13-ти 900 грн, малюки до 3-х років безкоштовно.

У ціну за відпочинок у входить триразове харчування з фермерських сезонних продуктів.

Віслюча ферма Osloff

Розташована в селі Великі Дмитровичі Київської області

Контактний телефон: +38 097 625 37 58

У дворі фермера Володимира Васильєва неподалік від Києва оселилися три десятка ослиць. Всього за півроку підприємець зібрав їх по всій Україні і тепер продає віслюче молоко.

Ідея створення ослиного господарства з’явилася з простого інтересу. Дружина Володимира Світлана підбирала тварин для домашнього міні-зоопарку. На очі попалися публікації про користь ослиного молока.

Світлана запропонувала чоловікові завести осла. Так до вже наявних у дворі косулям, страусів, єнотам, совам і собакам, привезли нових сусідів — ослицю з осля. Згодом домашній зоопарк розформували і створили цілу ослячу ферму, щоб прищеплювати культуру по споживання ослиного молока, одночасно монетизуючи проект.

Зараз в господарстві, яке вони назвали Osloff, уже 30 ослиць і один осел. Ослиці щодня дають близько 10 л молока. Літр молока на фермі Osloff продають за 1 000 грн. Поки постійних покупців небагато і продукт в надлишку, Васильєв знайомить з ним відвідувачів ферми.

За катання на віслюках відвідувачі ферми платять благодійні внески — хто скільки може. Залежно від внеску, кожен гість ферми отримує порцію ослиного молока.

Щоб бути в курсі свіжих новин, підпишіться на сторінки сайту Земляк у Facebook, Telegram та в Instagram.