Может ли оказаться таракан в ухе, что делать, как вытащить? Насколько это опасно?

Хотя и с низкой вероятностью, но насекомые могут попадать в уши людям. Но если муравьи или другие паразиты могут через время самостоятельно выползать, то таракан с учетом его анатомии не может развернуться, поэтому пытается влезть поглубже.

Чаще всего с такой проблемой сталкиваются люди, проживающие в местах с низким уровнем санитарии, а также туристы, проводящие ночи в палатках.

Что делать

При проникновении таракана в ухо, некоторые начинают сильно паниковать. К тому же они не знают, что делать, если таракан залез в ухо. Прежде всего пострадавший должен успокоиться, отказаться от идеи самостоятельного извлечения и затягивая отправиться за помощью к отоларингологу.

ЛОР-врач вымоет паразита, создав напор воды при помощи шприца, имеющего большой объем, или же вытащит его посредством специальных медицинских инструментов. Манипуляция по извлечению обычно занимает до четверти часа, но это при условии, что вредитель не поврежден.

Если же особь распалась и ее придется доставать по частям, процесс затянется на более продолжительное время.

Как достать самостоятельно

Не все пострадавшие имеют возможность обратиться за квалифицированной помощью к специалисту, поэтому некоторые интересуются тем, как вытащить таракана в домашних условиях. Если паразит досягаем и сохраняет свою целостность, то делать это вполне допустимо.

Предварительно таракана умерщвляют, а затем вымывают водой.

Доставать из уха паразита с помощью металлического пинцета можно только тогда, когда особь умерла. После извлечения убеждаются, что тело паразита сохранило целостность.

А также обрабатывают слуховой проход перекисью водорода с целью подавления болезнетворных микроорганизмов.

Пытаясь разобраться в том, как достать таракана из уха без помощи врача, человек может себе причинить дополнительный вред, поэтому лучше отказаться от экспериментов и сразу обращаться за медицинской помощью.

Оказание первой помощи

Если в ухо залез таракан, то пострадавший нуждается в оказании первой помощи. Человек, который будет ее оказывать, должен выяснить у пострадавшего, нет ли у него заболеваний ЛОР органов и целая ли у него барабанная перепонка.

Если имеются какие-либо патологии, то извлекать насекомое самостоятельно опасно.

Если же хронических ушных патологий нет, то первая помощь может включать следующее:

1. Человеку с проникнувшим насекомым нужно придать удобное горизонтальное положение и успокоить его.
2. Воспользовавшись пипеткой или шприцом, в ухо пострадавшего следует очень аккуратно ввести несколько капель растительного масла. Ожидается, что таракан захлебнется и погибнет.
3. Спустя четверть часа с помощью слегка подогретой воды ушную раковину тщательно промывают. Жидкость нужно вводить порционно и медленно. Иногда таракан может всплыть самостоятельно.

С целью умерщвления насекомого пользоваться водой нельзя, поскольку таракан может в ней находиться длительное время.

При этом, пытаясь выжить, он будет пробовать выбраться из уха, а человек из-за этого будет испытывать сильные боли.

Видео

Что делать, если в ухо залезло насекомое?

Когда поможет только врач

Когда таракан залез в ухо слишком глубоко, то в условиях дома можно попытаться только умертвить насекомое, а извлекать мертвое тело должен врач. Кроме того, обратиться к отоларингологу следует в обязательном порядке, если после извлечения паразита, у него не хватает каких-то фрагментов тела.

Если таракан проник так, что была затронута мембрана, разделяющая наружное и среднее ухо, то необходимо не только избавиться от паразита, но и восстановить слуховые функции.

Сделать это самостоятельно в домашних условиях нереально.Врач должен подобрать подходящие терапевтические методы.

Лечебные процедуры помогут улучшить циркуляцию крови, а также восстановят тонус ушных мышечных волокон.

Нередко пострадавшим после извлечения насекомого назначают такие процедуры:

• продувание слухового прохода с целью нормализации вентиляции;
• промывание ушной раковины антисептическими растворами;
• массаж, предназначенный для восстановления слуха;
• лазерная терапия для нормализации циркуляции крови и реакции нервных волокон.

Но чаще всего таракан извлекается из уха достаточно быстро. Он не успевает причинить вреда и потребность в медикаментозном лечении отсутствует.

Может ли таракан проникнуть в ухо к спящему

Особо мнительные особы частенько интересуются тем, может ли таракан залезть в ухо спящему. Они будут разочарованы, когда узнают, что такой путь проникновения возможен. Членистоногие насекомые имеют особое строение тела, позволяющее проникать им в самые узкие пространства.

У взрослых людей диаметр ушного прохода обычно составляет 9-10 мм. Для проникновения насекомого этого достаточно.

Иногда вредители воспринимают ушное отверстие, как укромное место, для того чтобы спрятаться. Но выбраться от туда без посторонней помощи он не сможет. Иногда жертвами проникновения таких паразитов становятся также и дети.

Хотя они имеют меньшую ушную раковину, чем у взрослых, но и особи паразита могут быть разного размера, поэтому спящие дети также находятся под угрозой.

Симптомы попадания насекомого в ухо

Таракан в ухе помимо эмоционального негативного восприятия также дает такую симптоматику:

• сильные болевые ощущения, затрагивающие ушную раковину и височную область, со временем приобретающие ноющий характер;
• снижение остроты слуха, щелканье, заложенность ушей;
• ощущение движения таракана;
• нарушение пространственной ориентации на фоне плохой работы вестибулярного аппарата;
• у пострадавших с патологиями нервной системы, возможны непроизвольное сокращение мышцы или группы мышц, тягостное ощущение в подложечной области, рвота.

Наличие инородного тела подобного плана, затрагивающего слуховой канал, не заметить невозможно.

Понять, что таракан повредил ухо можно также по незначительному кровотечению, которое вызывается раздражением мягких тканей панцирем, жесткими крыльями или усами.

Таракан в ухе у ребенка

Ушки у детей имеют маленький размер, но и туда вполне могут пробраться насекомые. Тараканы не имеют заднего хода, поэтому при проникновении они закупоривают ушной проход. Симптоматика будет такой же, как у взрослых.

По мере продвижения, вредители будут раздражать мягкие ткани внутри слухового прохода. Детки начинают чесать уши, капризничать. Они не могут толком объяснить, что их беспокоит.

Через нос тараканы не могут попасть в ухо малыша, хотя носоглотка и имеет соединение. Но насекомые не могут по ним свободно передвигаться с учетом извилистости и тонкости ходов, а также из-за естественной слизи, которая их заполняет.

Поэтому серьезных причин для беспокойства по этому поводу нет.

Если таракан заполз в ухо, то не стоит беспокоиться о том, что он станет там размножаться.

Так долго при подобной локализации они не способны прожить. А также не стоит переживать о мозге. Он недосягаем для тараканов.

Опасность тараканов в ушной раковине

Помимо того, как достать насекомое, некоторые также интересуются тем, что будет, если таракан залезет в ухо. Все просто — погибнув, паразит начнет разлагаться, вызывая тем самым воспалительный процесс глубоких отделов ушного прохода.

Это опасно присоединением вторичной инфекции и тяжелыми осложнениями: некроз ушных тканей, стойкая потеря слуха. Дальнейшее восстановление может потребовать много времени.

Если не предпринимать никаких терапевтических мер, то самостоятельно паразит не выберется, а напротив будет пробираться все глубже, вызывая сильную боль.

Без пищи и воды он сможет сохранять жизнедеятельность на протяжении нескольких дней, а человек все это время будет испытывать мучения.

Чтобы не бороться с тяжелыми последствиями атаки паразитов на ухо, необходимо прежде всего исключить причину. Избежать проникновения насекомых возможно, соблюдая правила санитарии. Существует множество средств борьбы с паразитами, позволяющих их истребить и свести к минимуму проблемы, связанные с ними.

Що робити якщо у вухо заповз тарган

Лікарі-отоларингологи приведуть низку прикладів, коли не тільки діти заштовхують у зовнішній слуховий прохід горох, квасолю, дрібні пластмасові та металеві деталі іграшок тощо, а й, що не дивно, дорослі.

Фраза – «як витягнути вату з вуха» зустрічається дуже часто. Трапляється, що й живі комахи (таргани), потрапивши у вушний прохід, викликають дуже неприємні відчуття. Навіть сірчана пробка розбухає після купання і перетворюється в чужорідний предмет у вусі.
Будь-яке стороннє тіло у вусі викликає неприємні відчуття і прагнення позбутися від нього, що часто підштовхує людей на спроби самостійно вирішити ці проблеми.
Однак, слуховий прохід має свої анатомічні та фізіологічні особливості, без урахування яких спроби самостійного лікування стороннього тіла з вуха часто безуспішні і небезпечні ускладненнями.

Щоб уникнути цих неприємностей, наведені необхідні відомості про особливості слухового проходу та надані рекомендації і поради для безпечного видалення сторонніх тіл вуха або для надання необхідної допомоги з подальшим зверненням до ЛОР-лікаря.
Потрапляння у вухо чужорідного тіла або води при плаванні і пірнанні часто призводять до спроб самостійно видалити їх за допомогою підручних засобів або протирання слухового проходу ватним тампоном, що може спровокувати проштовхування чужорідного тіла глибше у вухо, утворення сірчаних пробок з ще більшою закладеністю вуха, травму шкіри слухового проходу і розрив барабанної перетинки.

Живі сторонні тіла крім почуття закладеності вуха і зниження слуху супроводжуються больовими відчуттями і гуркотінням у вусі від рухів комах по барабанній перетинці.
Топографо-анатомічно зовнішній слуховий прохід починається від вушної раковини і закінчується барабанною перетинкою.

Зовнішня третина (перетинчасто-хрящова) зовнішнього слухового проходу відхилена допереду і донизу. Оскільки ця частина слухового проходу утворена м’якими тканинами, її вигини можна випрямити при відтягуванні вушної раковини назад і догори, що дозволяє заглянути в вухо.
А внутрішня частина слухового проходу утворена кістковим каналом, який прямує вперед і донизу. Кісткова частина слухового проходу має звуження зовні і вигин допереду та донизу біля барабанної перетинки, що ускладнює огляд її передніх та нижніх відділів, де утворюється ніша перед барабанною перетинкою (синус меатус), в якій часто «ховаються» сторонні предмети.
Настільки складні вигини слухового проходу створені природою для захисту барабанної перетинки від прямого потрапляння стороннього тіла і травми.

Ці ж вигини слухового проходу створюють і безліч складнощів при видаленні сторонніх тіл. Наприклад, чужорідне тіло в зовнішній частині слухового проходу видалити легше та безпечніше, ніж з кісткового відділу, куди часто проштовхують його при самостійних спробах видалення.
Особливо заважають видаленню стороннього тіла звуження зовнішньої частини кісткового відділу слухового проходу, вигини слухового проходу та синус меатус перед барабанною перетинкою, куди чужорідне тіло може потрапити при невмілих спробах його видалення.
Самостійне введення в слуховий прохід сірників, палички або спиці без зорового контролю (на дотик) для видалення сторонніх тіл є неприпустимим, оскільки часто призводить до травми шкіри слухового проходу, з відчуттям болю і кровотечею з вуха.

Тому видалення сторонніх тіл за допомогою інструментів, які вводяться у вухо, слід проводити тільки під контролем зору, що є допустимим лише ЛОР-лікарю. Для самостійного видалення сторонніх тіл з вуха і першої допомоги в таких випадках існує цілий ряд способів та прийомів.

Класифікація сторонніх тіл вуха

1. За механізмом виникнення (потрапляння):
• екзогенні (проникають у вухо із зовнішнього середовища);
• ендогенні (утворюються безпосередньо у вусі: сірчані пробки).
2. За своїм характером:
• неживі (інертні);
• живі (рухливі).
До неживих чужорідних тіл вуха відносять маленькі камінчики, пісок, насіння різних рослин, побутові предмети (гудзики, намистинки, батарейки, дрібні іграшки і деталі конструктора, шматочки паперу, пінопласту, вати та ін.) Живим чужорідним тілом вуха може бути комаха, що випадково потрапила з повітря або заповзла у вухо поки людина спала або лежала на траві; п’явка або личинка з відкритого водоймища, яка проникла в зовнішній слуховий прохід під час купання.
3. За закріпленностю у вусі:
• вільнолежачі;
• фіксовані чужорідні тіла вуха.

Чужорідне тіло зовнішнього вуха, як правило, не є вкрай небезпечним для хворого і не вимагає термінового видалення (крім комах). Небезпечні невмілі спроби видалення стороннього тіла. Для видалення круглих чужорідних тіл не рекомендується використовувати пінцет, так як це може призвести до зміщення їх в кістковий відділ слухового проходу і навіть у барабанну порожнину. Пінцетом можна виймати сторонні предмети тільки подовженої форми (сірник). При живих сторонніх тілах рекомендується вливання в зовнішній слуховий прохід підігрітої олії (соняшникової або вазелінової) з метою умертвіння комахи. Набухаючі сторонні тіла (горох, квасоля) перед видаленням зневоднюють, попередньо вливши в вухо кілька крапель підігрітого 70% -го спирту.
У медичному закладі видалення стороннього тіла починають робити найпростішим та безболісним способом – промиванням. Вода для промивання підігрівається до кімнатної температури, набирається в шприць та під слабким тиском вводиться в порожнину. Воду, що залишилася після процедури, видаляють ватним тампоном.

Протипоказання до промивання:

• перфорація (прорив) барабанної перетинки;
• повна обтурація слухового проходу стороннім тілом;
• при сторонніх тілах гострокінечної форми (металева стружка);
• у вусі застрягла батарейка…

Другий лікарський варіант вилучення стороннього предмета здійснюється за допомогою тонкого вушного гачка, який заводиться з іншого боку. Таким чином, лікареві вдається захопити чужорідне тіло і витягти його назовні. Для того, щоб не травмувати слуховий прохід і не проткнути барабанну перетинку, маніпуляція проводиться під постійним візуальним контролем. Якщо чужорідне тіло не викликає хворобливих відчуттів, то його можна видалити без застосування анестезії, в складних випадках може бути показана місцева анестезія. Після того, як чужорідне тіло витягнуте, лікар оглядає слуховий прохід та визначає наявність ускладнень – запалення, кровотечі і т.і. Шкіра обробляється розчином борної кислоти, а у вухо закладається антибактеріальна мазь.

Хворих з ускладненнями направляють в оториноларингологічне відділення для видалення стороннього тіла хірургічним шляхом та подальшого лікування.

Потрапляння води у вухо

Якщо рідина потрапила лише в зовнішнє вухо, можете не хвилюватися. Існує кілька способів видалити її звідти.

Найбільш простий спосіб – зімітувати вантуз. Для цього потрібно нахилитися в бік вуха, в яке потрапила вода, прикласти до нього долоню, тісно притиснути і різко відтулити. Таким чином, ви зможете виштовхнути воду. Ще один поширений спосіб: стрибки. Щоб позбутися від води в правому вусі пострибайте на правій нозі, в лівому – на лівій (з нахиленою (убік) в сторону опорної ноги головою). Якщо ж вам нічого не допомогло, озбройтеся грілкою. Нагрійте її та покладіть на вухо. Можливо, вушна сірка розбухла під впливом води і вам нічого не залишиться, як випарувати воду теплом.

Головне- не хвилюватися, розуміючи, що поступово вода вийде з вуха сама.
Необхідно відзначити, що самостійно витягувати чужорідне тіло з порожнини вуха, яким би воно не було, фахівці не рекомендують, так як це загрожує різними ускладненнями.