Вміст протеїну, жиру та мінеральних речовин у зерні сої суттєво залежить від міне- рального удобрення, способів основного обробітку ґрунту та погодних умов [3]. Більшість авторів дотримується думки, що в роки з прохолодним періодом вегетації білка в зерні сої накопичується менше, ніж у роки з підвищеними температурами.
Деякі надають перевагу смаку та різноманітності продуктів на основі сої. Соєві продукти є хорошим джерелом багатьох поживних речовин, серед яких ненасичені жири, клітковина, різні вітаміни та мінерали. Чимало соєвих напоїв також збагачені мікронутрієнтами та містять кальцій, йод, вітаміни B2, B12 і D.
Соя (Glycine) — рід квіткових рослин з родини бобових. Найвідомішим видом є соя звичайна (Glycine max). Хоча більшість видів зустрічаються лише в Австралії, ареал сої простягається до Східній Азії й Китаю. Займає тропіки, субтропіки та помірний пояс Східної півкулі.
Із зерна мелених бобів сої виготовляють страви, харчові продукти, консерви. Соєве борошно і шрот — цінні концентровані корми для молодняку великої рогатої худоби, корів та поросят. Дуже поживна і соєва макуха, що містить 40—50% білка. Вона також є цінним кормом для птиці.
Перелік продуктів, багатих на протеїн Найкращими джерелами незамінних амінокислот є тваринні білки, такі як м'ясо, яйця та птиця. Проте деякі рослинні продукти, такі як боби едамаме, соєва паста місо, темпе чи тофу містять усі дев'ять незамінних амінокислот. Це означає, що вони є «повноцінними» джерелами білка.
Співвідношення БЖУ оптимальне. У сої практично відсутні вуглеводи, що забезпечує їй низьку калорійність. Що ще входить до її біохімічного складу: білок – 40%; жири – 20%;