Зміст:

1 Дерево модрина, вирощування з насіння, догляд та сорти
2 Модрина
3 Деревина модрини: Властивості, характеристики и кольору (фото)

Дерево модрина, вирощування з насіння, догляд та сорти

Унікальність видів, що належать до цього роду, полягає в опаданні голок в кінці осені та легкості вирощування сортових форм. Завдяки зміні забарвлення хвої в кінці сезону рослина може конкурувати з багатьма листяними деревами й кущами.

У модрин дуже м’які голки — ще одна риса, яка відокремлює їх від інших представників сімейства соснових. Догляд за модриною не займає багато часу, а сорти відрізняються високою декоративністю, тому хвойна красуня користується великою популярністю у садівників.

Цвітіння модрини вражає. В кінці березня – початку квітня, коли розпускається хвоя, дерево покривається декоративними жіночими квітами-шишечками, схожими на маленький конус з яскраво забарвлених пелюсток-лусочок від рожевого до малинового відтінку.

На жаль, цвіте дерево досить рідко і тільки по досягненню зрілого віку.

Види й сорти модрини

У дизайні набули поширення два види культури. У садах вирощують їх численні, зазвичай карликові сорти, які є прекрасним елементом самих різних композицій і стилів. Модрина на штамбі – найбільш популярний щеплений сорт обох видів.

Європейська модрина (Larix decidua). У природі може досягати значних розмірів. В саду використовуються плакучі сорти форми Пендула (Pendula), які створюють дуже цікаві композиції.

«Repens» форми Pendula з характерними плакучими пагонами та досить повільним зростанням.

Сорт «Repens» форми Pendula

Сорт модрини «Пулі» на штамбі створює завісу з плакучих, як ніби мереживних пагонів зі світло-зеленою хвоєю, які каскадом спускаються до землі.

«Глобус» – карликова форма з округлою кроною на штамбі.

Сорт «Крейчі» – чудовий карликовий сорт, який характеризується нерегулярною формою росту, висота зрілої рослини близько 1 метра.

Японська модрина (Larix kaempferi). Досягає в природі висоти від 3 до 30 метрів. Її природне середовище проживання — вулканічні гори на острові Хонсю в Японії. В залежності від сорту гілки можуть бути плакучі або підійматися вгору. Це морозостійка і світлолюбна рослина.

«Сіра перлина» — сорт, що повільно зростає, зі сферичною, щільною формою крони, хвоя синього відтінку. Річний приріст становить 7-10 см. Максимальна висота 1-2 метри.

«Блакитний гном» — низькорослий культивар з пагонами, що ростуть в різні боки. Сорт зростає повільно — через 10 років досягає висоти 60 см, дуже стійкий до морозу.

«Bambino» є одним з найбільш мініатюрних варіантів даного виду. Його можна описати як щільну кулю з блакитно-зелених голок на дуже короткому стовбурі.

Щорічний приріст становить менше ніж 2 см, а максимальна висота крони близько 20 см.

«Pendula» — плакуча форма японського виду з м’якими сизими хвоїнками.

«Wolterdingen» — ще один карликовий сорт з синьо-зеленими голками. Через 10 років досягає всього 50 см у висоту.

Варто також згадати модрину Eurojapon, яка являє собою гібрид, що поєднує риси двох видів.

Як правильно посадити модрину

Зазвичай дерева продаються з закритою кореневою системою в контейнерах або пакетах, тому посадку модрини можна проводити весь сезон. Однак кращим часом для процедури вважаються весна або осінь – з вересня по жовтень.

У ці періоди погодні умови сприяють укоріненню рослин: спекотне сонце не висушує ґрунт і не викликає надмірного випаровування вологи.
Вибираючи місце посадки необхідно враховувати якість ґрунту для модрини.

Попри те, що культура не занадто вимоглива до складу ґрунту, добре буде рости дерево на помірно вологих, злегка кислих ґрунтах з хорошою водопроникністю і високим вмістом гумусу. Заболочена і піщана земля згубна для хвойної красуні. Всім сортам необхідно вибрати сонячне місце або легку півтінь.

Якщо ви плануєте розмістити більше одного саджанця на невеликій ділянці, то не забудьте зберегти відповідний інтервал. Занадто щільна посадка утрудняє циркуляцію повітря, перешкоджає хорошому освітленню, внаслідок чого хвоя нижніх пагонів може обсипатися.

Лунку для посадки викопують в півтора-два рази більше кореневої кулі. Землю з лунки попередньо змішують з 1 частиною торфу і 2 частинами компосту або перегною. Якщо земля глиниста, то рекомендується змішати субстрат з 50% великого річкового піску.

На дно насипають невеликий шар готової суміші та опускають кореневу кулю. Потім засипають землю, що залишилася, утрамбовують і добре поливають.

Посадка модрини на штамбі абсолютно нічим не відрізняється, проте стовбур деревця після процедури необхідно прив’язати до опори, щоб рослина не постраждала від сильного вітру. Коли деревце вкорениться і зміцніє, опору можна прибрати.

Догляд за модриною

Рекомендується землю навколо рослин, особливо саджанців, замульчувати торфом або сосновою корою. Мульча допомагає запобігти висиханню ґрунтового шару, підтримує оптимальну кислотність ґрунту, зменшує ріст бур’янів.

Дерево чутливо до посухи, тому намагайтеся не допускати пересихання ґрунту за відсутності дощів. Особливо важливо стежити за станом субстрату у модрин після посадки, тому що без достатньої кількості вологи молоді рослини можуть засохнути.

Полив повинен бути регулярним, але тільки в міру підсихання землі. Дорослим екземплярам зазвичай вистачає сезонних дощів. Добрива для хвойних порід вносять навесні.

Добре працює компост, який прикопують в кінці літа навколо пристовбурної області або насипають у вигляді мульчі. Дорослі екземпляри стійкі до морозу, але молоді саджанці можуть замерзнути, тому в перший рік після посадки рекомендується їх утеплити.

Хвойна красуня не боїться стрижки, яка дозволяє сформувати більш компактну форму крони або контролювати зростання деяких сортів. Для додання пухнастості гілочок, молоді хвойні пагони уздовж гілок обрізають максимум на довжину 2 бруньок.

Рослину можна також використовувати для створення красивого живоплоту. Стрижку проводять навесні до появи хвої.

Плакучі пагони форми Пендула рекомендується проріджувати, щоб у кожної гілочки був доступ до сонця і повітря. Молоді й тонкі гілки обрізають, всі пагони вкорочують до половини. Процедуру обрізування проводять раз в 3-4 роки.

Як виростити модрину з насіння

У природі модрина розмножується за допомогою насіння. Посадковий матеріал перед посівом, який проводять в кінці квітня, повинен пройти стратифікацію холодом протягом 30-40 днів.

Насіння замочують у воді на 24 години, потім змішують з невеликою кількістю вологого піску або вермикуліту, поміщають в пакет і залишають у холодильнику при температурі 3-5 °C.

Після закінчення необхідного часу насіння виймають з холодильника і висівають у відкритий ґрунт в суміш торфу і піску (3:1) на глибину близько півтора см. Поливають за допомогою спрею.

Ґрунт повинен бути помірно вологим, але не мокрим. В кінці літа сіянці необхідно прорідити. На зиму вкривають ялиновим гіллям.

Через 2 роки на початку весни молоді саджанці можна пересадити на постійне місце. Пересадку проводять з частиною земляної грудки, щоб не пошкодити корінці. Наступні 2-3 роки рослини потребують утеплення в зимовий період.

Хвороби й шкідники

Хвоя модрини опадає або модрина жовтіє. До проблеми призводять різні фактори.

Ялиново-модриновий зелений хермес (Adelges laricis) – попелиці, що харчуються соком ялини й модрини. Викликає пошкодження голок, які жовтіють і опадають передчасно. Протягом личинкової фази шкідники зимують на дереві. Навесні, після досягнення статевої зрілості самки відкладають яйця, даючи початок наступному поколінню.

Личинки живляться молодими паростками, викликаючи їх деформацію. На порозі весни й літа крилаті форми мігрують, а решта як і раніше харчуються хвоєю. Самки хермеса помітні, тому що покриті білою речовиною, схожою на волокнисті пластівці.

Шкідники небезпечні для молодих і ослаблених дерев. Важливо також уникати посадки модрини поблизу ялин, що ростуть в природних умовах.
Для боротьби з личинками слід використовувати препарат на основі парафінової оливи.

Іншим шкідником є моль (Carchophora laricella) яка відкладає личинки в голки. Шкідник викликає пожовтіння хвої, послаблює дерево, обмежує ріст пагонів. Моль знищують за допомогою системного інсектициду

Шютте-група грибкових захворювань. Характеризується появою жовтих плям або смуг на голках, які потім стають червонувато-коричневими й обпадають.

Розвитку захворювання сприяє висока вологість, проявляється раптово в дощовиту погоду. Уражені пагони видаляють і спалюють, рослину неодноразово обробляють відповідним фунгіцидом.

Модрина жовтіє також через нестачу вологи в ґрунті або через дефіцит сонячного світла.

Модрина на штамбі в ландшафтному дизайні

Деревце на штамбі найефектніше виглядає в рокарії, на невеликих галявинах або клумбах з рослинами, що покривають ґрунт, і в самих різних комбінаціях з іншими представниками хвойних порід і чагарників.

Невисокі екземпляри висаджують біля входу в будинок або сад. Великі солітери є акцентом будь-якого пейзажу. У ландшафтному дизайні дану форму використовують для створення східних стилів саду.

Низькорослі форми будуть мати гарний вигляд в оточенні вересів, карликової сосни, криптомерії, ялини, повзучих золотистих ялівців, чагарників с декоративним листям. Ця комбінація максимально розкриває красу мініатюрних сортів.

Модрина

Модрина (Larix) – рід хвойних дерев, характерною особливістю яких є хвоя, що опадає на зиму. Вони в основному заввишки 15–45 м, мають відкриту крону і вузькі гілки. Мале голчасте листя навесні яскраво-зелене, згодом стає блідо-зеленим, а восени змінюється на жовто-помаранчеве. Вирощування її як декоративної рослина в Європі та Північній Америці почалося порівняно недавно – з другої половини-кінця XIX століття.

В Японії та Китаї подібним чином їх вирощують понад тисячу років. Як і багато століть тому в цих азіатських країнах використовують, в основному, карликові модрини, висаджуючи їх у мініатюрних садках або біля храмів. Популярні ці дерева і для вирощування в техніці бонсай.

Здавна деревину використовували для будівельних робіт, а кору – для отримання фарб. В даний час модрини часто вирощують як елемент ландшафтного дизайну в парках, садах.

Переваги модрини
Необхідні умови для вирощування
Температура
Освітлення
Який субстрат підходить
Як і коли садити модрину
Рекомендації по догляду
Вологість та полив
Внесення добрив
Як пересадити модрину
Використання модрини у ландшафтному дизайні

Переваги модрини

Хоча дерево і з опадаючою хвоєю, проте воно має багато інших переваг у порівнянні з вічнозеленими декоративними хвойними рослинами – соснами, ялинами, ялицями, туями:

швидке зростання – у сприятливих умовах протягом року може давати приріст до 100 см
невимогливість до субстратів
стійкість до низьких температур, різких перепадів температур (осінніх та весняних заморозків)
може рости в місцях з високим заляганням ґрунтових вод, застоєм талої або дощової води, де в переважній більшості хвойних та листяних рослин починається гниття коренів
не чутлива до протягів: може рости навіть за сильних вітрів
велика кількість сортів, гібридів і варіацій, різних розмірів, форм і відтінків дозволяє підібрати модрину для будь-якого різновиду ландшафтного дизайну, починаючи від парку або дендрарію, закінчуючи контейнером або мініатюрним садом
значно менше уражається інфекційними захворюваннями, ніж інші хвойні
саджанці та проросле насіння набагато рідше уражаються гризунами, ніж інші хвойні та листяні породи дерев та чагарників.

Необхідні умови для вирощування

Ареал роду тягнеться на тисячі кілометрів з півночі на південь: від Таймиру до Кореї. Тому, говорячи про необхідні умови, потрібно уточнювати про який вид або сорт йдеться.

Температура

Модрина японська і сорти, створені на її основі, мають слабку зимостійкість (5-6 зони). При вирощуванні цієї рослини в умовах нашої країни дерево потрібно вкривати на зиму, як і модрину Гріфіта.

В Україні посадка модрини європейської, американської, сибірської або Гмеліна є кращим варіантом. Вони мають високу морозостійкість, легко переносять холод, що перевищує позначку – 30 градусів, не потребуючи укриття.

Освітлення

Більшість видів модрини – світлолюбні рослини, яким необхідне сонячне світло у великій кількості. При вирощуванні в тіні молоде деревце сильно відстає в зростанні або взагалі припиняє рости. У випадку недостатнього освітлення у модрини зменшується кількість пагонів, дерево не утворює пірамідальну крону, виглядає голим навіть у літній період.

Але кілька видів модрини можуть не тільки витримувати півтінь, але будуть добре почуватися і успішно зростати без прямих сонячних променів. Це модрини, що в природних умовах ростуть при аналогічному освітленні. В основному це гірські види, наприклад, модрина західна.

Півтінь – це трохи затемнені місця, які освітлюються ранковим або вечірнім сонцем 2-3 години на день.

Посадка в глухій тіні для модрини протипоказана, жодної з її видів там не зростатиме.

Який субстрат підходить

Модрини не вимогливі до складу та структури ґрунту. Вони можуть рости на ґрунтах із:

підвищеною кислотністю – як у природних умовах (рН 3,5-5,5)
будуть чудово почуватися на грунтах з нейтральною кислотністю (рН 7,0)
а для деяких видів, природний ареал яких розташований у гірських місцевостях, підійдуть лужні субстрати (рН вище 7,0)

У природі ці дерева можуть рости на субстратах з поганою аерацією та водостоком, застоєм води у ґрунті. Але селекціоновані сорти ніжніші і можуть постраждати.

Щоб уникнути цього, при посадці модрини на дно ями кладуть дренаж (гальку, биту цеглу, керамзит).

У деяких джерелах вказується, що модрини категорично не переносять застою води у ґрунті. Цей факт стосується лише кількох видів, місця проживання яких виключно гори (модерниці японська, американська, Гріфіта). Більшість культивованих видів модрини в природних умовах зростають у болотистих місцевостях або в місцях з підвищеною ґрунтовою вологістю.

Оптимальними для цих дерев є суглинисті субстрати і супіски (пухкі породи гірських схилів) із середньою або слабкою кислотністю і хорошою аерацією; вологі чи середньо вологі. При вирощуванні на таких грунтах модрина дає найбільший приріст і добре розвивається.

При виборі модрини для посадки пам’ятайте, чим далі вона від природної материнської екосистеми, тим вона ніжніша і вимогливіша.

Як і коли садити модрину

Для посадки модрини потрібно вибрати сонячне відкрите місце. Якщо планується посадка дерев у ряд, то між ними потрібно залишити відстань 3-4 метри. Садять у середині осені, коли голочки вже пожовтіли або напровесні, до того, як набухнуть бруньки. Найкраще Larix росте на суглинках, трохи гірше на чорноземі і зовсім погано – на піску.

Висаджують зазвичай дворічні саджанці. Яму для посадки викопують розміром 50х50 см та глибиною 70-80 см. Для посадкового ґрунту треба змішати садову землю, торф (або перегній) та пісок у пропорції 2:1:1.

Якщо земля важка (глина), потрібно влаштувати дренаж із щебеню.

Саджанець обережно опустити в підготовлену яму, намагаючись не пошкодити мікоризу (мікориза – це гриб, що обплутує коріння саджанця і робить доступнішим для поглинання рослиною води та мінеральних речовин). Засипати підготовленим ґрунтом. Ком землі має бути трохи вище кореневої шийки саджанця, так як після поливу земля осяде. Перший полив має бути дуже рясним.

Пристовбурове коло потрібно замульчувати перегноєм або торфом шаром 5-6 см.

Якщо все вийшло, модрина почуватиметься комфортно і радуватиме приростом 1-1,5 м на рік.

Як пересадити модрину

Модрини не люблять пересадок, особливо, якщо при цьому оголюється коренева система. Тому саджанці, яким понад два роки, пересаджують разом із земляною грудкою. Якщо до посадки модрини на постійне місце вона росла в контейнері, дерево обережно виймають, або розрізають ємність (якщо це можливо). Така пересадка є найбільш щадна і проходить практично безболісно для рослини.

Оптимальним періодом для посадки є осінь чи рання весна.

У цьому випадку у ґрунті найменша кількість хвороботворних мікроорганізмів, що виключить зараження кореневої системи. Якщо не пошкоджувати земляну грудку, то посадка модрини можлива і в дорослому віці.

Особливість кореневої системи модрини – мікориза – симбіоз коренів і мікроскопічних грибків, що допомагають дереву засвоювати мінеральні речовини з субстрату. Тому при посадці молодих саджанців або при пересадці модрини на нове місце бажано додати в ґрунт землю з-під дорослих модрин або інших хвойних рослин (сосни, ялини, ялиці).

Використання модрини у ландшафтному дизайні

Модрина – гарний вибір для алей та парків та садів. Залежно від виду дерева бувають різної висоти. Крони ажурні, прозорі. Все це дозволяє створювати ексклюзивні композиції. Привертають погляд групові посадки з модрини кількох видів за рахунок забарвлення хвої різних відтінків – від світло-зеленого до синьо-зеленого.

Восени колір хвої переливається всіма відтінками жовтого. Розбавити посадки модрини можна кущами калини, жимолості, бузку, жасмину. Вони висаджуються на відстані 1 метр від модрини. Ці рослини добре уживаються разом, т.я. однаково люблять вологий ґрунт, та й гарно виглядають разом.

Будемо раді, якщо наш сайт стане «подіумом» для вашої рослинки! Поділіться фото через пошту [email protected], вказавши хто виростив цю чудову рослину. Ми опублікуємо фото на нашому сайті (обов’язково зазначивши авторство) – можливо саме ваші старання спонукають інших виростити таку ж рослину! Це стане великим джерелом натхнення для нас та наших відвідувачів 💚

Деревина модрини: Властивості, характеристики и кольору (фото)

Наука біологія говорити, что Модрина відносіться до голонасінніх, класу хвойні, віщим Рослинам сімейства соснових. Близько 150 млн років тому ЦІ Унікальні рослини панували на планеті. Сьогодні голонасінні представлені хвойними породами, до якіх відносіться и Модрина.
Як Виглядає дерево Модрина

Існує кілька різновидів модрин, але деякі з них дуже схожі між собою за зовнішнім виглядом і умов зростання. Висота дерева в середньому досягає 50 м. Стовбур прямий, покритий корою у вигляді лусочок сірого або коричневого відтінку. В обхваті деякі модрини досягають більше 1 м.

Довжина хвої модрини 3-4 см. Хвоїнки м’які, ніжною зеленого забарвлення. На довгих пагонах хвоя розташовується по спіралі, хвоїнки ростуть пучками по 30-50 шт., Що робить крону модрини ажурною.

До відома! Багаторічні пагони живуть від 10 до 12 років. Іноді вони продовжують рости і утворюють ростові гілки.

Форма крони у модрини в молодому віці має вигляд конуса. Згодом, коли дерево виростає вище і стає старше, вона приймає округлу, яйцеподібну форму.

Коренева система модрини може пристосуватися до різних типів грунту. Підлаштовується під вид грунту дерево за рахунок пластичності свого коріння, утворюючи додаткові відростки. На болотах, пісках, на кам’яних курумов або в сухий улоговині модрина росте, використовуючи особливість свого коріння розташовуватися на великій площі біля поверхні землі. Нижні гілки, розташовані внизу, можуть вкорінюватися, що ще більше підсилює коріння і допомагає дереву витримувати сильні вітри.

як цвіте

Після досягнення 15 або 20 років дерево починає цвісти. Цвіте модрина в квітні або травні. Період цвітіння триває 1,5 тижні. Разом з новою хвоєю з’являються плоди у вигляді невеликих шишок. Так як дерево це однодомне, воно має жіночі і чоловічі квітки. Жіночі квіти мають вигляд маленьких м’яких шишок зеленого або червоно-фіолетового кольору, схожі на маленькі трояндочки. Чоловічі утворюють круглі світло-зелені колоски. Причому різностатеві шишки ростуть на одній гілці.
цвітіння

З приходом вересня шишки дозрівають. Вони мають округлу конусоподібну форму розміром близько 4 см. Луска набувають коричневого забарвлення, вони більш грубі, задерев’янілі. Крилаті насіння розлітаються після дозрівання шишок, але, для того щоб з них виросли нові дерева, необхідні нульова температура і висока вологість.

Модрина – хвойне холодолюбивих дерево. На Північній півкулі, де росте модрина, більше 70% лісів складають модринові масиви. Зустрічається вона в Скандинавії, на Далекому Сході, в Північній Америці, Західній і Північній Європі, Гімалаях і на Тибеті. Скільки років живе модрина, залежить від місця, де вона росте.

Зверніть увагу! Тривалість життя дерева становить в середньому 400-500 років, хоча зустрічаються екземпляри, вік яких досягає 900 років і більше. Наприклад, в Криму і зараз є дерева, ровесники заснування міста.

Сфера застосування

Деревний матеріал цього хвойного представника можна використовувати в багатьох випадках. Меблі, паркет, декоративні елементи інтер’єру виробляються з сировини перших сортів, а покрівлі та несучі конструкції виготовляються з більш низьких.

Правильна обробка дерева підготує його для підлогового настилу, дахів, парканів, прикрас фасадів, зовнішнього облицювання будівель, фундаменту для міжкімнатних перегородок. Стійкість сухої дошки до вологи і високих температур і збереження при цьому всіх властивостей дозволяє здійснювати внутрішню обробку бань.

Чому скидає хвою

Модрина дуже любить світло, що є одним з найважливіших факторів її благополучного зростання. Іноді її називають дочкою Сонця. Дивна її невибагливість до грунтів і суворого клімату. Виникає питання, модрина – це хвойне або листяних дерев, якщо вона скидає свою листя, як інші листяні дерева
Дерево восени

Безумовно, модрина є деревом хвойної породи, але з настанням осені її хвоя жовтіє, і до приходу зими дерево скидає її, як і листяні побратими. У цьому полягає її відмінна риса від інших хвойних дерев. Звідси і походить назва цього дерева.

Важливо! Взимку легко визначити її по невеликих круглим нирках, розташованим по всій довжині гілки. Навіть без хвої це дерево виглядає, як ажурні мережива.

Щоб уникнути обману

Щоб не бути обдуреними при придбанні деревини, потрібно знати, як виглядає модрина. Відрізнити її від пропонованої недобросовісними продавцями сосни можна, знаючи кілька простих правил:

її сучки на відміну від соснових (витягнутих овальних, розташованих під кутом один до одного) бувають виключно круглими;
кільця на зрізі більш яскраві і тонкі.

Також, щоб якість виробу збереглося надовго, на сировину не повинно бути навіть ознак цвілі, присутності жучка, гнилі.

Щоб при покупці дісталася хороша дошка з модрини, бажано звертатися в перевірені і зарекомендували себе на ринку компанії, де досвідчений фахівець допоможе з її вибором.

Основне, на що слід звернути увагу самостійно, це:

стандартні розміри: товщина – 20 мм, для підлоги – 30 мм; ширина – 60-120 мм;
мінімум сучків – не більше одного на 17 см;
відсутність тріщин і отворів;
вказівка сорти на дошці або упаковці.

До того ж, виріб не повинно бути жолоблення, вологим, з мінімумом або повним виключенням смоляних кишень. Між розташованими дотичними декількома дошками не допускається ніяких щілин і зазорів. Величина бічних тріщин на кромці не повинна перевищувати 40 мм.

Вибір довжини дошки визначається напрямом її використання і варіюється від п’ятисот до трьох тисяч міліметрів. Але найкращий діапазон від одного до двох метрів.

Чи не натрапити на шлюб, підмінений сорт або обман при розрахунку ціни допоможе:

ознайомлення покупця з Нормами сортування, які він має право вимагати у продавця;
особистий огляд товару;
відвідування виробництва;
самостійне обчислення площі матеріалу.

Цікаві факти

Напевно багато хто не знав, що:

Деревина модринових дерев відрізняється унікальними властивостями. Високий вміст смоли робить модрину настільки міцною і стійкою до гниття, що споруди та речі створені з деревини модрини зберігаються століттями. При довгому знаходженні у воді це дерево набуває таку твердість, що неможливо вбити або витягти цвях, не зламавши його. При розкопках в Гірському Алтаї знайдено вироби з модрини, вік яких понад 25 тис. Років.
Коренева деревина модрини набагато міцніше стовбура. Вироби з кореневища практично безсмертні, хоча і трудомісткі в обробці. До сих пір в Загорську музеї зберігається ківш, виготовлений в 18 ст. Він вміщує в себе 1,5 відра рідини.
Скандинави ще в давні часи знали про цілющі властивості цього дерева. І сьогодні дуже популярна ароматна і смачна жуйка, виготовлена з його смоли, яка містить фітонциди і мікроелементи, що оберігають ротову порожнину від інфекцій і різних захворювань. Цілком при необхідності замінює зубну пасту.
Це дерево практично не має відходів після переробки. Один кубометр її деревини дозволяє отримати до 700 л етилового спирту, 200 кг целюлози, 1,5 тис. М штучного шовку, і після з решти відходів видобуваються каніфоль, ефірну олію, фарба, оцтова кислота і ще безліч корисних речовин.

Як відрізнити модрину від сосни

Візуально в природі сосна і модрина звичайна відрізняються так, що сплутати їх неможливо. Як виглядає модрина і чим вона відрізняється від сосни, знає кожен. Але у вигляді деревини ці дерева необізнаній людині розрізнити важко. При покупці будматеріалів необхідно вміти відрізняти ці породи, щоб не переплатити, так як модрина дорожча.

В першу чергу слід звернути увагу на кору деревини. Модрина має щільну структуру, глибокі тріщини і червонуватий колір кори. Сосна має більш тонкою корою коричнево-жовтого кольору.

Важливо! Модрина важче сосни. Якщо дошку змочити водою, можна побачити різницю в структурі деревини.

Сосна не має чіткого малюнка, в той час як модринова дошка володіє мармуровим візерунком. При знаходженні у воді модрина потоне. Якщо підпалити деревину, модринова дошка загориться пізніше і буде довше горіти.

Деякі недосконалості хорошого дерева

Велика кількість містяться смол робить обробку модринових лісоматеріалів досить дорогим. Дуже висока щільність і вологість заважає хорошій усушку, завдає труднощів при транспортуванні. Це позначається на вартості деревини і робить її однією з найдорожчих.

Але, незважаючи на нечисленні мінуси модрини, плюси роблять її тим будівельним матеріалом, який з плином часу буде тільки краще. Його добротність при дотриманні всіх правил, починаючи з обробки і закінчуючи монтажем, не зміниться, і довгі роки буде служити тому, хто зробив вибір на його користь.

Використання модрини в ландшафтному дизайні

Завдяки різноманіттю видів модрини вона використовується не тільки в промисловості, але і дуже затребувана в ландшафтному дизайні. У світі існує понад 20 її видів, багато з яких здатні бути гідною прикрасою будь-якого саду. Завдяки будові гілок і хвої дерево не перешкоджає проникненню сонячних променів для посадок, що знаходяться в зоні під гілками.
репенс

Ажурна крона, що змінює колір від ніжно-зеленого навесні до золотистого восени, красиво виглядає і на кам’янистій гірці, і при оформленні садової доріжки. Високі стрункі дерева бажано вирощувати в великих парках і садах. Для маленьких садових ділянок найкращим вибором буде штамб. В осінній період, коли дерево скидає хвою, зручно зайнятися обрізанням гілок і формуванням крони.

Для дизайну садових ділянок найчастіше використовуються такі види, як європейська модрина репенс і Пендула японська. Репенс має плакучу крону розміром трохи більше метра і досягає висоти 1,5 м, що дуже зручно в обмеженому просторі невеликого саду.

Пендула японська виростає до 8 м і має розмір крони до 4 м. З часом гілки утворюють зелено-блакитний шлейф навколо стовбура, що виглядає дуже красиво в будь-якому саду.
Крім штамбів для прикраси клумб і доріжок використовуються карликові породи, такі як Кемпфера. Цей вид являє собою чагарник, який виглядає як зелена подушка, вона прикрасить альпійську гірку або доріжку в саду.