ознаками З. – проміжок часу між зимовим сонцестоянням (22 грудня) і весняним рівноденням (21 березня); за клімат. – сезон, обмежений датами стійкого переходу серед. добової т-ри повітря через 0 °С у період її зниження восени і підвищення навесні.
Сніг, ніби ковдра вкриває землю і рослинам тепло. Між сніжинками є повітря. Воно і захищає рослини від холоду.
Земля обертається навколо своєї осі та навколо Сонця – так день змінює ніч, а весна – зиму.
Зима́ — одна з чотирьох пір року між осінню та весною, кліматичний сезон з найнижчими для певної території температурами повітря. Календарна зима в Північній півкулі розпочинається 1 грудня і закінчується 28 (29 — у високосний рік) лютого. Складається із трьох місяців: грудня, січня, лютого.
Узимку рослини перебувають в стані спокою. Вони живі, але не ростуть, бо немає тепла. Придивіться до дерев і кущів: вони стоять без листя, але не зовсім голі. На їх гілочках є бруньки, залишилися й плоди.
Властивості повітря мають для природи велике значення. Рослини не гинуть від морозу під шаром снігу. Пухнастий сніг містить багато повітря, яке зберігає тепло від землі. Так само зберігає тепло тіла й одяг: куртка-пуховик, хутряна шуба, вовняні шкарпетки.
Для неї характерна значна мінливість погоди: сильні похолодання часто змінюються відлигами; періоди хмарної і порівняно теплої погоди з опадами у вигляді мокрого снігу та дощу змінюються морозною сонячною безхмарною погодою. Характер атмосферної циркуляції …