де а — прискорення, визначається швидкістю зміни швидкості. Сила F вимірюється в кг-м-с–2, цю велицину називають ньютонами (Н) — на честь людини, яка відкрла цей закон. З формули Ft = mv — mu випливає, що імпульс тіла виражається в Н-с.
Отже другий закон Ньютона можна сформулювати й так: приріст імпульсу тіла за певний проміжок часу дорівнює імпульсу сили , що діє на тіло протягом цього часу.
Другий закон руху Ньютона стверджує, що прискорення системи прямо пропорційно і в тому ж напрямку, що і чиста зовнішня сила, що діє на систему, і обернено пропорційна її масі. У формі рівняння другий закон руху Ньютонаa=Fnet m, часто записаний в більш звичній формі:Fnet =ma.
Формулювання Закон був уперше сформульований І. Ньютоном у книзі «Математичні начала натуральної філософії» (1687): Дії завжди є рівна і протилежна протидія, інакше, взаємодії двох тіл одне на одне між собою рівні й спрямовані у протилежні боки.
Існують такі системи відліку, відносно яких тіло зберігає стан спокою або рівномірного прямолінійного руху, якщо на тіло не діють жодні сили або ці сили скомпенсовані. Отже, перший закон Ньютона постулює існування інерціальних систем відліку.
Другий закон Ньютона: Прискорення, якого набуває тіло внаслідок дії сили, прямо пропорційне цій силі та обернено пропорційне масі тіла.
Саме з відкриттям другого закону Ньютона його ім’я стало асоціюватися з фізичним поняттям сили. Втім, сила стала не тільки асоціюватися, а й вимірюватися в ньютонах. Та й сам другий закон тісно пов’язаний з поняттям сили, а також швидкості, і прискорення, а ще маси. Але про …