В. Шекспір “Ромео і Джульєтта”

Що пив Ромео, говорячи слова: “За тебе п’ю, моя любов!”?

Чому п’єсу «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра називають «оптимістичною» трагедією?

тому що історія трагічної любові, що закінчилася загибеллю двох молодих людей, схожа на казку

тому що в епоху Відродження усі п’єси Шекспіра називали «оптимістична трагедія»

тому що історія про невідворотну загибель закоханих перетворилася на всепереможну любов, пройняту життєствердним відчуттям ренесансної особистості

Що стало причиною ворожнечі знатних родин Монтеккі і Капулетті?

дружини знатних родин посварилися на балу

ніхто вже не пам’ятає причину сварки

бабуся Монтеккі відмовилася вийти заміж за Капулетті

Кому з дійових осіб трагедії належать ці слова?

Кохання може все і все здолає…

✅Цитатна характеристика Ромео з трагедії «Ромео і Джульєтта»

✅ Ромео – один з головних героїв п’єси Шекспіра, молодий син глави сім’ї Монтеккі, стародавнього і шанованого роду в місті Вероні. У п’єсі про нього ми вперше дізнаємося з розмови його батька з другом Ромео – Бенволіо.

Старий Монтеккі тривожиться з приводу дивного душевного стану сина:

Його там часто вранці зустрічають:
Сльозами множить ранку він росу
І до хмар хмари зітхань додає.

Від світла геть біжить мій син сумний
І замикається у своїх покоях;
Заважить вікна, світло денне прожене
І зробить штучну ніч.

Ромео не хоче ділитися з батьком причинами своєї печалі, в пучину якої занурився з головою:

Але він один – порадник почуттів своїх.
Він – не скажу, що сам собі не вірний,
Але так він нетовариський і скритний,
Так недоступний ніяким розпитувань,

З розмови Ромео з Бенволио ми дізнаємося, що причиною печалі головного героя є нерозділене кохання до дівчини Розалін – «нелюбов до мене коханої». Ромео нудиться тяжкими почуттями, зневірою. «Любов» до Розалін тяжкістю лежить на його душі:

Про гнів любові! Про ненависть ніжність!
З нічого народжена безмежжя!
Про тягар легкості, сенс порожнечі!
Безформний хаос прекрасних форм,
Свинцевий пух і крижане полум’я,
Недуга цілющий, дим, блискучий яскраво,
Безсонний сон, наче й не сон!
Такою любов’ю дух мій вражений.

Ромео говорить багато про підступність своєї «коханої», своє нещастя, прикрощі любові, постійно скаржиться.

Тсс … ні мене! Де ти Ромео бачиш?
Я втратив себе. Ромео немає.
Я заживо убитий її обітницею!
Я мертвий – хоч живий і говорю про це.

Ні, але нещасливішим я, ніж божевільний:
В темницю замкнений, голодом змучений,
Побитий, понівечені …

Стрілою його (Купідона) я поранений занадто сильно,
Щоб на крилах парити, і пов’язаний так,
Що мені моєї туги перестрибнути.
Любов, як вантаж, гнітить мене до землі.

Як ми пізніше дізнаємося, «любов» ця була надуманою, награною. Молодий Ромео просто шукав спосіб розважитися, а образ нещасного коханця якнайкраще підходив його пристрасній юній натурі. Його почуття брат Лоренцо називає «дурний запал»:

А Розаліна! Ти її забув?
В очах у вас – не в серце пристрасті запал.
Через неї якісь сліз потоки
На бліді твої струмували щоки!
Що визубрив любов ти напам’ять,
Не знаючи букв.

У Вероні ставлення до Ромео хороше, він шляхетний. Навіть старий Капулетті, глава ворогуючого сімейства, позитивно висловлюється про Ромео:

Себе він тримає справжнім дворянином;
Сказати по правді – вся Верона хвалить
Його за доброчесність і чемність.

Ромео неупереджений до ворожнечі сімейств, не шукає сутичок і бійок, що не жадає крові. Він сумує про те, що йому довелося пролити кров його ворогів, однак Ромео зробив це з потреби заступитися за честь свого вбитого Тібальда одного Меркуціо:

Ромео з ним заговорив чемно,
Вказував, як порожній привід для сварки,
Попереджав, що гнів ваш буде грізний, –
Все так спокійно, лагідно і смиренно, –
Але люті його неприборканого …

Зустріч з Джульєттою Капулетті повністю перевернула душу Ромео. Тепер він випробував справжні почуття, пізнав справжню любов:

Минула пристрасть поглинена могилою –
Пристрасть нова її спадщини чекає,
І та померкла перед Джульєттою милою,
Хто раніше була вінцем красот.
Ромео любить і любимо прекрасною.
В обох краса народжує пристрасть.

Тепер у Ромео немає полювання і потреби будувати з себе нещасного відкинутого залицяльника, серце його тягне до Джульєтти, йому хочеться бачити її, бути поруч. Його любов робить його щасливим. Розуміючи, що через ворожнечу їх сімей вони не можуть розраховувати на те, щоб бути разом, Ромео без сумнівів, як «людина чемний, благородний і чесний» пропонує коханій таємне вінчання. Коли Джульєтта погодилася, Ромео підбадьорився, повернувся в гарний настрій. Ось що говорить Меркуціо:

«Ну от, хіба це не краще, ніж стогнати від кохання? Тепер з тобою можна розмовляти, ти колишній Ромео; ти те, чим зробили тебе природа і виховання. А ця безглузда любов схожа на блазня, який бігає взад і вперед, не знаючи, куди йому сунути своє брязкальце».

Після вінчання Ромео потрапляє в справжню біду: під час сутички між молодими представниками Монтеккі і Капулетті він вбиває Тибальда, за що герцог засилає його до Мантуї. Ромео невтішний і в повному розпачі від майбутньої неминучої розлуки з Джульєттою, яку, до того ж хочуть видати заміж, не знаючи про її таємний шлюб з Ромео:

До вигнання? Ні, о ні, будь милосердний!
Скажи, що до смерті. Страшний лик вигнання
Грозней, ніж смерть. Не говори: «вигнання»! …

Але світу немає за стінами Верони:

Чистилище там, катування, самий пекло! …

Ні, кара – не милість! Небеса мої –
Там, де Джульєтта. Кожен пес, иль кішка,
Іль миша зневажена, будь-яка тварина
Тут може жити в раю – Джульєтту бачити;
Один Ромео – ні!

Ромео з усією своєю пристрастю віддається горю, хоче вбити себе за те, що завдав болю Джульєтті, вбивши її брата. Брат Лоренцо намагається напоумити Ромео, називаючи його «божевільним закоханим»:

Чоловік чи ти! Так, з вигляду ти чоловік,
Але плачеш ти по-жіночому, а вчинки
Гнів звіра нерозумний видають.
Ти – жінка під образом чоловіка
Іль дикий звір під образом обох.
Ти здивував мене, клянусь святими.
Благорозумнішим я тебе вважав!

Після того, як годувальниця допомогла влаштувати закоханим таємну шлюбну ніч, Ромео не хоче залишати Джульєтту, його не лякає смерть:

Що ж, нехай мене застануть, нехай уб’ють!
Залишуся я, коль цього ти хочеш …
Залишитися легше мені – піти немає волі.
Привіт, про смерть! Джульєтта хоче так.

Повіривши, що його кохана померла, Ромео купує отруту і повертається до Верони, щоб покінчити з собою, тому що життя без Джульєтти не має для нього сенсу. Він не нарікає, навіть радий такій можливості назавжди залишитися з нею в смерті. Знайшовши в гробниці Джульєтти Паріса, її нареченого, Ромео не бажає проливати його кров, просить піти, однак йому доводиться вступити в бій з Парісом і вбити його. Після цього він кладе тіло юнака в склеп, поминає всіх полеглих в сімейній ворожнечі і, звернувшись з останніми словами любові до Джульєтти, випиває отруту:

Про мила Джульєтта!
Навіщо ти так прекрасна? Можна думати,
Що смерть безтілесна в тебе закохалася,
Що страшне чудовисько тут ховає
В мороці, як коханку, тебе!
Так краще я залишуся тут з тобою:
З цього палацу зловісної ночі
Я більше не піду; тут, тут залишуся …

✅Характеристика Ромео («Ромео і Джульєтта»)

Ромео Монтеккі – головний герой трагедії Вільяма Шекспіра “Ромео і Джульєтта”. На початку п’єси це легковажний влюбливий юнак, який легко захоплювався гарненькими дівчатами і любив страждати через надумані почуття.

Однак характеристика Ромео показує, як його образ змінюється протягом усього твору. Сильна пристрасть до Джульєтти змінює героя, і з безтурботного молодика він перетворюється на відповідального і сміливого чоловіка, здатного покласти життя на вівтар любові.

Коротка характеристика

• Повне ім’я – Ромео Монтеккі.
• Вік – точно не вказано, юнак не старше 20 років.
• Рід занять – без певного роду діяльності.
• Сім’я – батько і мати Монтеккі.
• Соціальне становище – дворянин.
• Походження – родом з багатої, знатної родини.
• Виховання – традиційне для його стану.
• Освіта – традиційна для його стану.
• Зовнішність – красивий, стрункий юнак.
• Характер – добродушний, влюбливий, легковажний, уїдливий, спритний, рішучий, палкий, пристрасний, благородний, чемний, романтичний.
• Позитивні риси – ввічливий, вихований, чемний, добродушний, миролюбний, наполегливий, романтичний, пристрасний, мрійливий.
• Негативні риси – легковажний, влюбливий, ранимий, захоплюється.

Цитатна характеристика

Опис Ромео з цитатами дозволить розкрити його образ, продемонструвати не тільки зовнішність, але і риси характеру, особливості поведінки, ставлення до життя.

Портрет

Художній портрет Ромео заснований на тому, що він належить одній з багатих і знатних сімейств Верони, Монтеккі, яка веде кровопролитну війну з іншою знатною сім’єю, Капулетті.

“Дві одно поважних сім’ї
У Вероні, де зустрічають нас події,
Ведуть міжусобні бої
І не хочуть вгамувати кровопролиття…»
Джерело: Пролог
“Звуть його Ромео, він Монтеккі,
Син вашого ворога…»
Джерело: дія I, сцена V
“Горю любов’ю до найлютішого ворога…»

Джерело: дія I, сцена V
Ромео-єдиний син Монтеккі, спадкоємець його значного стану.

“Звуть його Ромео, він Монтеккі,
Син вашого ворога, – один спадкоємець…»
Джерело: дія I, сцена V
Ромео є дворянином, представником італійської аристократії.

“Себе він тримає справжнім дворянином…»

Джерело: дія I, сцена V
“Як людина чемний, благородний…»

Джерело: дія II, сцена V
Ромео стає вбивцею Тібальта, двоюрідного брата Джульєтти.

“Тібальт. Ромео він убитий рукою!»

Джерело: дія III, сцена I
“Мій бог! Ромео пролив кров Тибальта?»

Джерело: дія III, сцена II
Як покарання за вбивство Тібальта Монтеккі виганяють з Верони.

“Як, це вигнаний гордий Монтеккі!»

Джерело: дія V, сцена III
Близьким другом Ромео є чернець Лоренцо, його духівник.

“Ти, Сповідник, Мій Отець духовний,
Прощаючий гріхи, мій друг давній…»
Джерело: дія III, сцена III
Ромео таємно вінчається з Джульєттою і на нетривалий час стає її чоловіком.

“Коханий, чоловік мій, друг мій ніжний!»

Джерело: дія III, сцена V

Побачивши сплячу Джульєтту, і вирішивши, що вона померла, Ромео в розпачі кінчає життя самогубством, випиваючи швидкодіючий отрута.

“Любов моя, п’ю за тебе! (П’ючи.)
Про чесний
Аптекар! Швидко діє твоя отрута
Ось так я вмираю з поцілунком.
(Вмираючи)».
Джерело: дія V, сцена III
Смерть Ромео і його коханої Джульєтти кладе край давній ворожнечі сімейних кланів Монтеккі і Капулетті.

“Монтеккі….Чи не буде статуї цінніше,
Чим пам’ятник Джульєтти вірною, в ній.
Капулетті. Ромео статую споруджу поруч:
Адже обидва нашим згублені розладом”.
Джерело: дія V, сцена III
Зовнішність
Портретна характеристика Ромео заснована на тому, що він є дуже красивим юнаком.

“Правда, особою він красивіше будь-якого чоловіка … »

Джерело: дія II, сцена V
Зовнішній вигляд Ромео дуже ефектний: він прекрасно складний, і його фігура викликає захоплення.

“… а вже ноги-інших таких не знайти. А плечі, стан-хоч про це говорити не годиться, але вони вище всяких порівнянь».

Джерело: дія II, сцена V
Ромео-молода людина, йому не більше 20 років.

“Але юність безтурботна і ясна…»

Джерело: дія II, сцена III
Риси характеру і вчинки
Ромео-влюбливий юнак, який відчуває муки любові. Він перебуває в глибокій печалі, ніщо не може його радувати.

“Сльозами множить ранку він росу
І до хмар Хмари зітхань додає”.
Джерело: дія I, сцена I
“Від світла геть біжить мій син сумний
І замикається в своїх покоях;
Завісить вікна, світло денне прожене
І зробить штучну ніч”.
Джерело: дія I, сцена I
“Так, зліше немає любові недуги.
Печаль, як тяжкість, груди мою гнітить”.
Джерело: дія I, сцена I
Ромео, і так потайний від природи, замикається в собі і не хоче ні з ким спілкуватися.

“Але так він нетовариський і скритний,
Так недоступний ніяким розпитуванням…»
Джерело: дія I, сцена I
Ромео відчуває страждання нерозділеного кохання до Розаліни.

«Бенволио. Виною-любов?
Ромео. Ні!
Бенволио. Не любов?
Ромео. Так. Нелюбов до мене
Кохана».
Джерело: дія I, сцена I
“А Розаліна! Ти її забув?
В очах у вас-не в серці пристрасті запал.
Через неї які сліз потоки
На бліді твої струмували щоки!
Води звів солоної скільки ти,
Щоб любові додати гостроти?»
Джерело: дія II, сцена III
Ромео має добре розвинену інтуїцію. Він передчуває, що їх поява в будинку Капулетті обернеться великою бідою.

“Ромео. Боюся, що занадто рано Ми прийдемо.
Передчуває душа, що волею зірок
Початком невимовних лих буде
Нічне це свято. Воно
Кінець прискорить ненависного життя,
Що жевріє в грудях моєї, пославши
Мені страшну, передчасну смерть”.
Джерело: дія I, сцена IV
Ромео-розумна молода людина. Однак в стані закоханості він готовий здійснювати будь-які безумства.

Джерело: дія II, сцена I
“…божевільний палкий,
Химер!»
Джерело: дія II, сцена I
Ромео-пристрасний, нетерплячий юнак, який здійснює вчинки за велінням серця, але не розуму.

“Ромео. Йдемо ж, я горю від нетерпіння”.

Джерело: дія II, сцена III
Ромео-палкий юнак, його серце відкрите для любові. Ще недавно страждав від любові до Розаліни, він закохується в Джульєтту. Колишнє почуття здається йому дурницею.

“І я любив? Ні, відрікайся погляд:
Я краси не бачив досі!»
Джерело: дія I, сцена V
“Ромео любить і любимо.
В обох Краса народжує пристрасть”.
Джерело: дія II, пролог
Почуття Ромео до Розаліни були лише сильним, але нетривалим любовним запалом. До знайомства з Джульєттою він і гадки не мав, що таке любов, але лише грав у неї.

“Так змінитися! Де ж колишня пристрасть?»

Джерело: дія II, сцена III
“Ромео. Але ти ж сердився через Розаліну,
Лаяв мене, що я її любив.
Брат Лоренцо. Не за любов, мій сину, – за дурний запал”.
Джерело: дія II, сцена III
“Брат Лоренцо. Та бачила, звичайно,
Що визубрив любов ти напам’ять,
Не знаючи букв. Але, юний флюгер”.
Джерело: дія II, сцена III
Ромео-відважний юнак, який заради кохання не боїться порушити давні сімейні підвалини. Його не лякає той факт, що Джульєтта належить до ворожого сімейства, хоча він прекрасно розуміє, що ні до чого хорошого цей зв’язок не приведе.

“Ромео. Дочка Капулетті!
Так в борг ворогові все життя моя дана.
Бенволио. Йти. Забава славно вдалася.
Ромео. Боюся, моя біда лише почалася”.
Джерело: дія I, сцена V
“Ромео. Я перенісся
на крилах любові:
Їй не перешкода — кам’яні стіни.
Любов на все дерзає, що можливо,
І не перешкода мені твої рідні”.
Джерело: дія II, сцена II
Ромео-безтурботний, легковажний юнак.

“Але юність безтурботна і ясна…»

Джерело: дія II, сцена III
У Ромео добре, відкрите серце. він не здатний відчувати ненависть навіть до ворогів.

“Як бачиш, ненавидіти не можу”.

Джерело: дія II, сцена III
У стані закоханості Ромео-м’який і безвольний чоловік, але в звичайний час — це впевнений в собі, енергійний і красномовний юнак.

“Меркуціо. Зовсім в’ялена оселедець без молочка. Ех, м’ясо, м’ясо, ти зовсім стало рибою! Тепер у нього в голові тільки вірші, на кшталт тих, які складав Петрарка».

Джерело: дія II, сцена IV
“Меркуціо. Ну ось, хіба це не краще, ніж стогнати від любові? Тепер з тобою можна розмовляти, ти колишній Ромео; ти те, чим зробили тебе природа і виховання».

Джерело: дія II, сцена IV
У Ромео гострий язик, і він вважає за краще сатиру доброму гумору.

“У твоїх жартів їдкий смак: вони схожі на гострий соус».

Джерело: дія II, сцена IV
Ромео-віруюча людина. Будучи католиком, він регулярно ходить на сповідь до ченця Лоренцо.

“Ти, Сповідник, Мій Отець духовний,
Прощаючий гріхи, мій друг давній…»
Джерело: дія III, сцена III
У Вероні Ромео має славу чемного, доброчесного молодого дворянина.

“Себе він тримає справжнім дворянином;
Сказати по правді-вся Верона хвалить
Його за доброчесність і чемність”.
Джерело: дія I, сцена V
«…ручаюся — лагідний, як ягненочек».

Джерело: дія II, сцена V
“Як людина чемна, благородна
І чесний, поручуся…»
Джерело: дія II, сцена V
Ромео-миролюбний молодий чоловік, який ніколи не буде ініціювати конфлікт. Він всіляко намагається втихомирити розлюченого Тибальта, щоб уникнути збройної сутички.

“Ромео з ним заговорив чемно,
Вказував, як порожній привід для сварки,
Попереджав, що гнів ваш буде грізний, —
Все так спокійно, лагідно і смиренно, —
Але люті Його не приборкав”.
Джерело: дія III, сцена I
Ромео-чудовий фехтувальник і в чесному поєдинку може захистити власну честь.

“Ромео. Ти хочеш битися? Бережися ж, хлопчик!
(Вони б’ються)…
Паріс. (падаючи) О, я убитий!»
Джерело: дія V, сцена III
“Тібальт. Ромео він убитий рукою!»

Джерело: дія III, сцена I
Ромео-емоційний, чутливий юнак, який здатний проявити слабкість і заплакати.

“Чоловік ль ти! Так, на вигляд ти чоловік,
Але плачеш ти по-жіночому, а вчинки
Гнів звіра нерозумний видають.
Ти-жінка в образі чоловіка
Іль дикий звір у образі обох”.
Джерело: дія III, сцена III
“Через неї якісь сліз потоки
На бліді твої струмували щоки!
Води звів солоної скільки ти,
Щоб любові додати гостроти?»
Джерело: дія II, сцена III
Коли Ромео знаходить Джульєтту без почуттів, він розуміє, що не зможе жити без коханої, і рішуче випиває отруту.

“Любов моя, п’ю за тебе! (П’ючи.)
Про чесний
Аптекар! Швидко діє твоя отрута
Ось так я вмираю з поцілунком.
(Вмираючи)».
Джерело: дія V, сцена III
Виховання
Ромео-освічений юнак, який вміє читати. Для епохи Середньовіччя це був головний показник освіченої людини.

«Слуга. Цьому ви, може, і не по книгах навчилися; але будьте ласкаві, скажіть, чи вмієте ви читати по писаному?
Ромео. Так, якщо знаю букви і мову.
Слуга. Жартувати завгодно? Бог з вами! (Хоче піти).
Ромео. Стій, стій, я вмію читати. (Читавши)».
Джерело: дія I, сцена II
«Бенволио. Наш друг відповісти на нього зуміє.
Меркуціо. Будь грамотна людина зуміє відповісти на лист».
Джерело: дія II, сцена IV
Ромео-прекрасно вихований молодий чоловік, який знає, як вести себе в суспільстві.

“Себе він тримає справжнім дворянином;
Сказати по правді-вся Верона хвалить
Його за доброчесність і чемність”.
Джерело: дія I, сцена V
“Як людина чемна, благородна
І чесний, поручуся…»
Джерело: дія II, сцена V
Характеристика Ромео іншими героями
Годувальниця
Годувальниця визнає, що Ромео — дуже красивий і чемний юнак, але вважає його не найбільш підходящою партією для Джульєтти.

“Не можна сказати, щоб вибір твій був вдалий; не вмієш ти розбиратися в людях. Ромео … Ні, я б його не вибрала … Правда, особою він красивіше будь-якого чоловіка, а вже ноги — інших таких не знайти. А плечі, стан-хоч про це говорити не годиться, але вони вище всяких порівнянь. Не можна сказати, що він зразок чемності… але ручаюся — лагідний, як ягнятко».

Джерело: дія II, сцена V