Важко в селі без нагана що означає

ВАЖКО. Перша частина складних слів, що відповідає слову важк и й у 1 знач., напр.: важковант а жний; у 2 знач., напр.: важкот і лий; у 4 знач., напр.: важкопрохідн и й, важкорозч и нний; у 6 знач., напр.: важкопор а нений; у 11 знач., напр.: важкоозбр о єний.

важка

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Важко в селі без нагана що означає

Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

важко

ВА́ЖКО. 1. Присл. до важки́й 1-9; вищ. ст. ва́жче. Хлоп’я кладе хустину на місце і тихо крадеться до кишені в жилетці. Товста Якова рука важко налягла на той бік (Мирний, І, 1954, 279); Він стрибає. Вода важко накрила його голову (Донч., VI, 1957, 64); Дід Баклага важко ступає своїми юхтовими чобітьми (Мик., II, 1957, 316); Руки [Боровика] опустились важко, безвільно і повисли враз, втративши всю свою силу (Собко, Справа. 1959, 219); Зітхнула Настя важко, обтерла сльози дрібні (Вовчок, І, 1955, 264); Сходились [повстанці] мовчки, шаблі витирали і дихали важко (Тич., І, 1957, 105); Наймичка невсипуща Щовечір, небога, Свою долю проклинає, Тяжко-важко плаче (Шевч., І, 1951, 315); Важко задумався Войтарович (Фр., II, 1950, 142); Матюха глянув важко (Головко, II, 1957, 63); Важко гув міддю великий двохсотпудовий дзвін (Донч., III, 1956, 174).

2. у знач. присудк. сл., кому. Про відчуття великої ваги, великого напруження, зусиль. — А може, вам важко, то дайте мені клунок, я понесу, — жебонів він (Коцюб., I, 1955, 348); // Про наявність знегод, труднощів. Тяжко, важко в світі жити Сироті без роду (Шевч., І, 1951, 15); // також без додатка. Про почуття втоми, неприємного фізичного стану, болю, страждань. — Ні, дочко, моя смерть вже в мене за плечима. Так мені оце стало важко, що вже не стає духу й дихать (Н.-Лев., II, 1956, 247); — Ох, важко, спочити б уже… — зітхає він (Коцюб., І, 1955, 173); // також без додатка. Про дуже сумний, безрадісний, гнітючий настрій. Сон не бере, нема спокою, сумно та важко (Вовчок, I, 1955, 310); — Чогось мені так важко на серці, така в мене журба, що я й не знаю, де й дітись! (Н.-Лев., II, 1956, 189); // без додатка. Про гнітючу, напружену обстановку. Галя мовчала. Замовк і Чіпка.. Зробилося тихо, важко (Мирний, II, 1954, 234).

ВАЖКО… Перша частина складних слів, що відповідає слову важки́й у 1 знач., напр.: важкованта́жний; у 2 знач., напр.: важкоті́лий; у 4 знач., напр.: важкопрохідни́й, важкорозчи́нний; у 6 знач., напр.: важкопора́нений; у 11 знач., напр.: важкоозбро́єний.

Ва́жко, нар. Тяжело. Будуть підпрягать, як де буде на волів важко. Рудч. Ск. І. 180. Не розливай, мати, води, бо важко носити. Н. п. Тяжко-важко убогому багату любити. Н. п. Тяжко-важко заспіває, як Січ руйнували. Шевч. 8. Коні уже важко йдуть. Грин. II. 104. Ва́жко бре́ше. Сильно вретъ. Ум. Важе́нько, важке́нько. А ненька зачула, важенько вдихнула. Макс.