Шпак звичайний: співочий птах, що імітує різні звуки

Шпак звичайний – доволі розповсюджений співочий птах. Він здатен не лише чудово співати, але й вправно копіювати пісні або звуки інших птахів та тварин. Крім того, шпаки можуть навіть відтворювати механічні звуки та людську мову.

Шпак звичайний – класифікація та наукова назва

Шпак звичайний належить до ряду Горобцеподібні, тобто він є віддаленим родичем круків, ворон та горобців. Він є представником родини Шпакові (Sturnidae), в якій налічується понад 100 видів та приблизно 25-32 роди невеликих співочих птахів.

Наприклад, до Шпакових належать майна, шпак-малюк, міно. Проте найбільш відомим є рід Шпак (Sturnus), який об’єднує приблизно 10 видів птахів. Саме до нього належить і шпак звичайний (або ж просто шпак).

Наукова назва цього птаха – Sturnus vulgaris. Перша її складова походить від латинського слова «зірка», тоді як друга означає «звичайний». Пов’язано це з тим, що під час польоту цих птахів їх маленьке тіло нагадує зірочку, загострену з чотирьох кінців.

Українська назва «шпак» походить від праслов’янського слова, що має значення «щипати», яке у цьому випадку вживається у значенні «імітувати». Це відображує характерну рису цих птахів, здатних відтворювати різні звуки.

Як виглядає шпак звичайний? Опис птаха

Шпак звичайний – птах середнього розміру. Довжина тіла в нього сягає 19-22 см, а вага – 60-90 г. Розмах крил у цих птахів становить 40-42 см. Тіло у шпака звичайного округлої форми, а хвіст – короткий, майже прямий на кінчику.

Дзьоб – довгий, прямий та тонкий, має трохи сплюснутий кінчик. Його забарвлення змінюється залежно від пори року. Взимку дзьоб у шпака звичайного бурувато-чорний, а влітку – яскраво-жовтий у самиць та жовтий із сіро-блакитною основою у самців.

Забарвлення зазвичай блискуче-чорне, у деяких підвидів – з невеликою кількістю зелених або синіх плям. Крім того, по всьому тілу шпака звичайного є чимало білих плям, що найбільш помітні взимку. Молоді птахи мають сіро-буре забарвлення, проте вже в першу зиму набувають дорослого вигляду.

Самців та самиць можна відрізнити за кольором райдужної оболонки. У перших вона має насичений коричневий колір, а у других – сіро-коричневий.

Також у певну пору року на черевці у самця менше плям, ніж у самиці. Крім того, самці шпака звичайного відрізняються від самиць наявністю плями під основою дзьоба та більш подовженим пір’ям на грудях.

Де живе шпак звичайний?

Ці птахи дуже невибагливі до природного середовища існування. Саме тому їх можна побачити в багатьох куточках світу. Ареал розповсюдження шпака звичайного охоплює значну частину Євразії та Північно-Західну Африку.

На теренах Європи ці співочі птахи зустрічаються майже повсюди, за винятком найбільш північних районів. В Україні шпаки зустрічаються по всій країні. Також їх можна побачити в Передній та Середній Азії, Індії.

Крім того, шпак звичайний був завезений в Америку, де добре прижився в кожному з континентальних штатів. Ще ці птахи зустрічаються в Новій Зеландії та Австралії, на Фіджі та у Південній Африці, куди також були завезені людьми.

Звичайні шпаки доволі поширені в містах по всім країнам в межах свого ареалу розповсюдження. Їх можна побачити в міських парках, на галявинах, полях та у інших відкритих місцевостях.

Також шпаків можна помітити на верхівках дерев у сільській місцевості або ж на землі. Під час сезону розмноження шпак звичайні зустрічаються в місцях, де є щілини або нори для їхніх гнізд або ж серед полів.

Цікавий факт! Шпак звичайний був завезений до Сполучених Штатів в 1890-х роках, оскільки країна бажала мати птахів, про яких Шекспір згадував у своїх п’єсах. У Центральному парку Нью-Йорка випустили приблизно сотню шпаків.

Гніздо шпака звичайного

Ці співочі птахи найчастіше за все мешкають в дуплах дятлів або створених людьми шпаківнях. Будівництво безпосередньо гніздо розпочинає самець, а завершує самиця. Зазвичай воно має вигляд чашечки порожнистої форми, що складається з гілочок, бур’янів, листя та пір’я.

Інколи шпаки звичайні можуть відкладати яйця в гнізда інших птахів. Вони навіть при потребі будуть битися з більшими пташками, щоб отримати їхнє житло.

Поведінка та спосіб життя шпака

Іноді цих птахів вважають доволі агресивними та дуже галасливими, особливо коли вони подорожують зграями. Відомо, що шпаки мають здатність імітувати пісні та крики інших птахів, тварин та навіть людську мову.

Один птах може вивчити до 20 різних звуків. Серед них – клацання, клекотіння, свист, тощо. Самці зазвичай співають більше, ніж самиці. Також ці птахи можуть видавати звуки для спілкування у зграї та для попередження про ворогів. Крім того, вони щебечуть під час купання.

Шпаки звичайні мігрують зграями протягом дня. Літають вони зі швидкістю 77 км/год. Деякі шпаки звичайні вважають за краще вести осілий спосіб життя, тоді як інші мігрують.

Міграція шпаків, що мігрують, відбувається влітку в серпні або вересні. Деякі з цих птахів подорожують далеко, а хтось – на незначні відстані. Вчені досі не мають чіткої відповіді, чому деякі групи шпаків осілі, а інші мігрують. Подорожують вони зазвичай на південь.

Шпаки звичайні доволі товариські птахи за своєю природою – хоч з іншими шпаками, хоч із людьми. Вони не бояться людини, і їх часто можна зустріти в міських умовах.

Шпаки звичайні часто зустрічаються в зграях (нерідко до 100 пташок), розмножуються, їдять та мігрують разом групами. Найчастіше за все такий спосіб життя для цих птахів характерний взимку та восени.

Що їсть шпак звичайний?

Ці птахи переважно комахоїдні. Проте іноді вони можуть харчуватися насінням рослин, що робить їх також всеїдними. Деякі з цих птахів не можуть їсти сахарозу, і, оскільки мають відчуття смаку, то можуть розрізняти різні цукристі продукти.

Найчастіше за все шпаки звичайні споживають різних шкідників, членистоногих та фруктовий нектар. Ці птахи їдять мурах, павуків, коників, мух, жуків, ос та інших комах. Також вони нерідко полюють на равликів, дощових черв’яків, ящірок та можуть споживати зерна, насіння та навіть харчові відходи.

Харчуються шпаки зазвичай зграями. Вони пересуваються, стрибаючи по землі, і за допомогою дзьоба витягують здобич з-під землі.

Крім того, шпаки можуть ловити комах у польоті або із листя дерев. Ці птахи зазвичай об’єднуються в зграї та повертаються до місць, де існує чимало найкращої для них їжі або здобичі.

Розмноження шпаків

Тривалість шлюбного періоду у шпаків залежить від місця існування та може змінюватися щороку. Щоб привернути увагу самиці, самці співають пісні. Чим складніше крик або міміка, тим вище шансів привернути увагу самиць. Самець сидить на вході в гніздо та декілька разів повторює свій спів.

Період розмноження у шпаків звичайних приходиться на весну або літо. Самиця відкладає яйця щодня після спарування. Розмір кладки становить 4-6 яєць зеленувато-білого або блакитно-білого кольору.

Період інкубації триває 12-13 днів. Пташенята шпака народжуються сліпими та без пір’я. Вони відкривають очі на 9-й день, а перше опушення у них з’являється через 7 днів після народження.

Протягом перших двох тижнів (чи трохи більше) життя обоє батьки годують їх. Потім пташенята покидають батьківську оселю. За рік в одному гнізді шпаки вирощують 1-2 чи навіть 3 виводки.

Тривалість життя звичайного шпака в дикій природі становить до 2-3 років. Проте відомий випадок, коли цей птах в природі дожив до 15 років і 3 місяців.

Хижаки та загрози для звичайного шпака

Оскільки ці невеликі співочі птахи зазвичай подорожують зграями, вони менш вразливі перед хижаками. Крім того, зграї шпаків своїм галасом також попереджують інших пташок про загрозу.

Однак під час сезону розмноження вони самотні, тому більш вразливі. Найчастіше за все на шпака звичайного можуть полювати яструби та соколи. Яйця та пташенята можуть ставати здобиччю щурів та ракунів.

Головною загрозою для шпаків звичайних є сільськогосподарське землеробство. Деякі з культур, які вирощуються, не є бажаними для цих птахів, а ті, що подобаються, різко скоротилися в деяких областях. Крім того, значну загрозу для шпаків становить використання пестицидів при обробці сільськогосподарських культур.

Чисельність популяції шпака звичайного становить понад 200 млн. особин. Проте спостерігається її різке скорочення, що викликає занепокоєння.

Березень 2024

Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
1	2	3
4	5	6	7	8	9	10
11	12	13	14	15	16	17
18	19	20	21	22	23	24
25	26	27	28	29	30	31

Хто такий шпак і чим він може бути корисний людині?

Досить часто ми не помічаємо очевидних речей, які нас оточують. А ще ми схильні до того, щоб сприймати як належне те, що робиться іншими. Крім того, ми любимо нівелювати внесок всіх оточуючих, не знаючи цінності прикладеної праці. І, чомусь, саме природа терпить від людства всі ці негативні прояви наших слабкостей.

Не надаючи значення навколишньому світу, ми втрачаємо багато цікавого і повчального. Адже просто спостерігаючи за поведінкою тварин і птахів, можна почерпнути для себе велику кількість знань, інформації і просто різних корисних речей. Благо, природа у всіх своїх проявах постійно оточує нас. Це як дерева в парку або саду, так і різноманітні птахи і тварини. Є безліч представників пернатих, які вважають за краще проживати поблизу людини. І одними з таких птахів є шпаки. Те, як вони поводяться, як доглядають за потомством, як справляються з важкими часами – все це є прикладом і шаблоном дій для людини, коли можна спостерігати дію і їїнаслідки.

Опис зовнішніх характеристик шпака. Як відрізнити самку від самця?

Дуже ймовірно, що про шпаків чула кожна людина на планеті. Назва даного виду у всіх на слуху. Але чи може кожен похвалитися відмінними знаннями і описати зовнішність цього пернатого? Тим не менш, не так багато людей мають настільки точне поняття про різних представників пташиних груп.

Шпаки – це вид птахів, який належить до роду шпакових. Дані пернаті не виростають до значних розмірів, довжина їх тіла знаходиться в межах 20-25 сантиметрів. Але навіть при таких показниках для тушки, розмах крил становить всього лише 15 сантиметрів. І це при вазі пташки в 70-80 грам. Звичайний шпак має досить коротку шию і вельми щільно збите тіло. Досить масивні лапи органічно доповнюють зовнішній вигляд з короткими крилами і середньої товщини хвостом завдовжки близько 6-7 сантиметрів.

Якого ж кольору оперення шпака? Досить цікаво, що в перебігу одного року він змінює свій зовнішній вигляд близько трьох разів. Залежно від пори року, шпаки виглядають досить по-різному. Основний колір оперення шпака – чорний, але молодші представники пофарбовані в темно-бурий відтінок. Також, не рідкість, що пір’ячко має срібний або металевий перелив. Проте, навесні приходить час змінюватися. Шпаки линяють, від чого основний колір більше нагадує попелясто-бурий. Але цей період триватиме недовго, вже до літа вони нарощують нове пір’ячко, яке змінює тон птиці на чорний. Зазвичай до кінця осені і до зими частина оперення трохи сточується, від чого оголюються основипір’їнок, які мають білий колір – шпак стає чорним з безліччю білих точок.

Досить цікаво змінюється колір дзьоба шпака, це залежить від їх готовності заводити потомство.

Перед початком шлюбного періоду він набуває більш жовтого відтінку. А як тільки даний час закінчується, то дзьоб знову стає темним або чорним. Ще однією цікавою особливістю володіє забарвлення дзьоба: у особин жіночої статі на ньому розташовані плями червоного відтінку, у особин чоловічої статі є такі ж цятки, тільки синього кольору. Взагалі, розрізнити самку і самця буває дуже важко, так як вони практично не відрізняються один від одного. Особливо уважні можуть звернути увагу на пір’ячко на грудях птаха – у особин жіночої статі вони коротші і виглядають набагато витонченіше. І, звичайно ж, варто звертати увагу на відтінки дзьоба.

Харчування шпака і його спосіб життя

Шпаки вміють пристосовуватися до різних умов проживання, і це досить сильно відбилося на їх способі харчування. Дані птахи можуть їсти як рослинну їжу, так і їжу тваринного походження. Вони завжди дивляться і шукають ті ресурси, які є в наявності, і які їм доступні.

Весна – це час, коли прокидаються різноманітні комахи і личинки. Шпаки в даний період року можуть дозволити собі переважно тваринний корм. Найкраща їжа для пернатих навесні – дощові черв’яки, павуки, метелики і лялечки метеликів, коники, гусениці і безліч інших комах і членистоногих.

Літо і осінь для шпака означає переважно рослинний корм, так як в даний період дозріває безліч різних плодів. Шпаковіможуть їсти фрукти, насіння, овочі і ягоди. Одним словом, все, що вони можуть знайти і до чого можуть дістатися – все може бути використано в їжу.

Дзьоб шпака відмінно пристосований до вживання фруктів з товстою кіркою, для відкривання насіння. Сильний дзьоб допомагає їм розкривати шкаралупу і підчіплювати жорстку шкірку.

Шпаки – це птахи, які живуть зграями, при чому одна зграя часто буває настільки значних розмірів, що кількість її учасників може досягати декількох тисяч. Формування такої великої групи пернатих можливо тільки завдяки тому, що всі чітко організовані, і кожен птах знає своє місце і дотримується суворих правил. Кожна зграя, де збирається багато шпаків, має поділ на групи всередині себе. Дані групи проживають на одній території, яку вони охороняють, і за якою доглядають. Харчується зграя шпаків на загальному для всіх майданчику, він розташований окремо від місць гніздування.

Всі члени зграї підтримують один одного і піклуються про безпеку себе і інших шпаків. Що не можна сказати про птахів інших видів або незнайомих шпакових – щодо їх зграя буде вести себе досить агресивно, не підпускаючи занадто близько і не дозволяючи їм залишатися на території їх проживання. Така організована група пернатих може навіть змусити виселитися інших птахів, якщо захоче оселитися на певній території. В історії було чимало прикладів того, як шпаки витісняли недоброзичливців тільки тому, що вони – це добре злагоджений механізм і велика кількість птахів.

Нічний час доби для шпаків – це період, коли вони збиваються в групи. Найчастіше вони знаходять місце біля води, де росте багато дерев і очеретів. Також, вони не проти знайти місце в парку або в саду, якщо зграя проживає в місті. Взимку такі групи формуються особливо великими, іноді кількість птахів доходить до сотень тисяч і навіть до мільйона.

Як зимують шпаки?

Зимують шпаки по-різному, все дуже сильно залежить від того, де вони знаходяться і яка там погода. Чим холодніше на місцевості, тим більший відсоток птахів, які здійснюють перельоти в теплі країни. У північних країнах Європи досить багато шпаків летять до Бельгії і Франції, щоб перечекати зиму. У тих країнах, які розташовані західніше й південніше, пернаті і зовсім не залишають своїх постійних місць. Птахи зісхідної Європи і Росії в більшості випадків переміщаються на територію Африки та Індії. Найчастіше дана дія починається ранньою осінню і триває до настання зими.

Якщо у птиці немає свого гнізда, то вона і зовсім може покинути постійне місце ще в липні. Проте, частіше для перельоту шпаки збираються великими групами, так як це допомагає їм зберігати сили під час переміщення і вдало досягати своїх цілей. Хоч виглядає це красиво, не всі жителі перелітних країн добре до такого ставляться. Хтось, навпаки, намагаються поменше виходити з дому через надзвичайно великий рівень шуму.

Шлях зграї шпаків під час перельоту досить довгий і буває небезпечним. Вони пролітають не тільки над сушею, їм частенько доводиться перетинати моря або океани. Найчастіше це робиться з декількома зупинками, але навіть при такому розкладі група пернатих піддається великому ризику. Ніхто не застрахований від стихійних лих, різні урагани і сильні вітри можуть повністю знищити зграю, яка в них потрапила. Але шпаки знають, що в кризових ситуаціях можуть звернутися за допомогою до людини. Тому побачивши плавальне судно – намагаються потрапити на нього, щоб вижити в складних умовах.

Після перельоту в теплі країни і коли вони там перечекали холодну пору, шпаки повертаються додому.

Досить цікаво, що переліт в теплі країни і повернення додому – це зовсім різні речі. Відлітаючи на південь, шпаки прагнуть створити якомога більшу зграю і рухаються разом. Коли ж приходить час повертатися додому, то спершу летять тільки самці. Вони розвідують ситуацію і готують місця для гніздування. І тільки через тиждень переміщення додому здійснюють самки. Вони вибирають собі самця для подальшого сезону. Очевидно, що особини чоловічої статі прагнуть знайти і облаштувати якомога краще гніздо і швидше знайти собі пару.

Відносини шпака і людини

Люди дуже по-різному ставляться до шпаків. Все залежить від того, де вони живуть, які види крім них живуть на тій же території і багатьох інших факторів. Одним з найяскравіших, хоч і не особливо позитивних прикладів є Австралія. Багато хто знає, що даний континент існує трохи віддалік від усіх інших, він розвивається паралельно іншим материках. Через це природа в тій місцевості відрізняється від того розмаїття видів, до яких ми звикли. Але, через необережність і недостатню вивченість, людина завезла до Австралії шпаків – досить сильний і агресивний вид птахів, який з легкістю може витіснити будь-яких інших представників пернатих і інших тварин. Крім того, великі популяції цього виду здатні знищити врожаї зернових, ягід і фруктів. Коли людство почало усвідомлювати скільки негативного впливу завдає шпак природі даного континенту, то було створено спеціальні загони, які відстрілюють птахів і таким чином регулюють кількість шпаків на цьому материку.

Ще одним прикладом відносин людини і шпаків є Америка. На даний континент ці птахи теж були штучно завезені. І також, як у попередньому випадку, поведінка шпаків зовсім не була вивченою. І те, як їх присутність вплине на інші види вивчено теж не було. Один відомий громадський діяч дуже хотів, щоб в Америці жили всі види птахів, про яких Шекспір ​​писав у своїх творах. Велику розмаїтість Америки не було удостоєно присутністю шпаків, тому їх почали спеціально завозити на територію континенту. Коли шпаки почали обживатися і розмножуватися, вони швидко захопили величезну кількість територій і поступово почали витісняти корінних і усталених на даній місцевості тварин.

Крім цього, дані пернаті, як і безліч інших птахів, можуть переносити різні захворювання. Великі зграї перелітних шпаків часто заважають безпечним авіаперельотам. Вони створюють погану видимість і піддають себе і людей небезпеці.

Але шпаки – це не тільки негатив і збитки. Даний вид птахів досить сильно допомагає в тому, щоб зберігати врожай і захищати його від нападок комах. На доказ цього можна привести в приклад шпаківні, люди з радістю будують їх, тим самим залучаючи цих пернатих жити неподалік. Багато хто любить шпаків і намагається допомогти їм. А шпаки в подяку допомагають людям.

Найпоширеніші види шпаків

Шпаки можуть займати так багато територій по всій планеті завдяки тому, що існує досить велика різноманітність даних птахів. Кожен вид пристосований до тих чи інших умов життя. Загальні характеристики та деякі риси у них схожі, але також є досить того, що відрізняє їх один від одного.

Види, які знають багато людей, проживають в різних частинах світу. Але вони досить відомі не тільки на території їх проживання:

• шпак звичайний;
• шпак брамінський;
• шпак камбоджійський;
• шпак червонодзьобий;
• рябий шпак;
• рожевий шпак;
• шпак сіроголовий;
• сірий шпак;
• шпак чорнокрилий;
• шпак чорношиїй;
• чорний шпак.

Кожен вид має свої відмінні маркери. Наприклад, класичний зовнішній вигляд цього птаха, до якого ми звикли – чорне оперення з металевим переливом, є тільки у шпака звичайного. Даний перелив може йти в фіолетовий, синій, зелений і навіть в коричневий відтінки. Здебільшого, шпак звичайний проживає на території Євразії. На інших континентах він теж досить поширений, але основна маса живе в країнах Європи і Азії.

Тропічні представники шпакових дуже відрізняються від тієї зовнішності, до якої ми звикли. Брамінський шпак, наприклад, має критично маленький розмах крил – 15 сантиметрів. Ймовірно, завдяки крихітній вазі, цей пернатий може триматися в повітрі і переміщатися за допомогою недовгих перельотів. У нього нерівномірний відтінок пір’я, на спинці колір сіро-бурий, а животик і грудина – темно-бежеві. Даний вид, переважно, проживає в південній частині Азії.

Є вид шпаків, який дуже схожий на звичайного. Також його представників часто плутають з дроздом. Назва виду – чорний дрізд. Його оперення вугільно-чорного кольору з металевим переливом, який буває різноманітних відтінків. Відмінність в довжині крил – у цього виду розмах в два рази менше, ніж у шпака звичайного, а вага тіла значно більше. Дзьоб такої ж форми – досить довгий і загнутий вниз.

Як можна побачити, представники шпакових бувають досить різними, хоча деякі досить схожі. Всі маркери і відмінності можуть з точністю назвати лише орнітологи, але є очевидні речі, які помітять практично всі.

Розмноження шпаків і догляд за пташенятами

Представники шпакових починають свій шлюбний період, коли настає потепління. Якщо вони перелітні і були в південних країнах в зимовий сезон, то розмноження починається, по поверненню додому.

Шпаки, які проживають в північній півкулі, починають шлюбний період у березні. Ті, які живуть на більш холодних територіях, очікують прийнятних умов і можуть приступати до розмноження навіть в липні. Крім погодних умов, багато що залежить від наявності, кількості та якості корму.

Тривалість шлюбного періоду також може бути різною. Якщо умови хороші і досить їжі, то він досить довгий, самка робить кілька кладок. Якщо ж умови плачевні, то період розмноження скорочується.

Найчастіше, самець вибирає місце і починає будувати гніздо ще до того, як самка повертається з південних країн. Але остаточна підготовка місця залежить від обох майбутніх батьків. Для цього шпаки можуть знайти:

• дупла в деревах;
• проміжок між житловими будинками;
• спеціально побудовані людьми шпаківні;
• покинуті гнізда інших птахів.

Це далеко не весь список підходящих для шпаків місць, вони можуть розміститися практично скрізь, де буде зручно для них.

Щоб побудувати якісне гніздо, птахами використовуються різні тонкі гілочки, суха трава, солома, пір’ячко, підсохлі листя і інший відповідний матеріал. Догляд за побудованим гніздом і за яйцями здійснюється обома батьками.

Одна кладка, в більшості випадків, становить від чотирьох до шести яєць. Відтінок кладочного матеріалу досить цікавий, у шпака звичайного він світло-бірюзовий. Але, в залежності від виду, тон і забарвлення яєць може відрізнятися. Також, багато чого залежить від місця, де проживають пернаті. Майже весь час висиджування за яйцями доглядає самка, вона їх гріє і захищає. Самець іноді її підміняє, коли майбутній мамі потрібно поїсти і розім’ятися. Приблизно через дванадцять днів починають вилуплюються перші пташенята. Зазвичай процес появи маленьких шпаків з однієї кладки не розтягується на більше, ніж кілька днів.

Вигодовуванням займається як самець, так і самка. З ранку до пізнього вечора вони шукають корм для маленьких шпаків. Вночі, як правило, обоє батьків відпочивають і відновлюють сили. Величезну частину харчування пташенят складають різні комахи: гусениці, коники, жуки, павуки, метелики і подібне. Часто маленькі пташенята бояться літати навіть тоді, коли фізично до цього готові. Батьки застосовують забавну техніку до таких пернатих дітей – виманюють їх з гнізда їжею. Дорослішання дитинчат займає близько 23 днів, після чого вони, повністю підготовлені, можуть залишати батьківське гніздо.

Як утримувати шпака в домашніх умовах?

Щоб вдало утримувати шпака в домашніх умовах, доведеться гарненько підготуватися. Так як це дика птиця, то треба забезпечити їй достатньо свободи і такі умови, в яких вонабуде відчувати себе комфортно.

Клітка для шпака середніх розмірів повинна бути хоча б 70х35х30 сантиметрів, але якщо є можливість обладнати більш просторе місце, то обов’язково зробіть це. Дуже важливо розмістити всередині клітини ванну для купання і окрему ємність для пиття. Вода всюди змінюється щодня. Подібна домашня птиця буде часто використовувати ванну, так як представники цього виду надзвичайно охайні. Обов’язково варто стежити, щоб шпак не вживав брудну рідину, так як це буде погано позначатися на стані його здоров’я.

Що стосується раціону харчування, то в цьому питанні можна не сильно дотримуватися суворої дієти для птиці. Шпаки пристосовані до різноманітної їжі, і навіть живучи на волі полюбляють годуватися їжею людини. Відмінно підійдуть овочеві суміші з натертої моркви, кабачка і подібного. Варені яйця, м’ясо, крихти, насіння рослин, зелені частини рослин, фрукти, ягоди, сир і навіть дрібно подрібнена яєчна шкаралупа. Якщо є можливість, потрібно вводити в раціон комах і черв’яків, так як вони – це найбільш якісне джерело корисних речовин. Головне, дотримуватися збалансованостіхарчування і не робити довготривалий ухил лише до одного виду їжі. Це допоможе збільшити кількість прожитих днів шпака, який живе в неволі.

Незважаючи на те, що даний пернатий надзвичайно ретельно дбає про свою чистоту і любить купатися, про чистоту його клітки можна тільки мріяти. Найкраще, вибирати місце проживання з таких матеріалів, які легко відмиваються. А на підлогу постелити спеціальний піддон, який витягується і відчищається.

Шпаків можна не просто тримати в домашніх умовах, вони також можуть розмножуватися в неволі. Якщо ви задумали розводити шпаків, то потрібно знайти відповідних самку і самця, і почекати настання їх зрілості і готовності до шлюбного періоду.

Пару поміщають в одну клітку і спостерігають за поведінкою. Іноді птахи не подобаються один одному, і починають агресивно поводитися – з таких шпаків спільного батьківства не добитися, доведеться шукати іншого самця або самку. Коли пара сформована, варто обладнати місце для відкладання яєць (забезпечити матеріалами для його будівництва) і достатню кількість корму. Коли пташенята з’являться, втручатися не потрібно, їжа, вода і тиша – це все, що їм потрібно від людини.

Цікаві факти і здатність до співу

Шпаки – це прекрасні співочі птахи, які вміють створювати приємну мелодію. Коли на вулиці стає досить тепло, вони із задоволенням розміщуються на деревах, на гілках кущів і щосили щебечуть. Але, крім своєї пісні, вони також вміють наслідувати звуки інших птахів, тварин і навіть предметів. Дуже часто один і той же шпак може за одну партію заспівати за кількох птахів різних видів, за парочку тварин і створити звуки інструментів для будівництва.

Якщо шпаки відлітають в тропічні краї на час зими, то повернувшись додому їхні пісні нагадують звуки тропічних птахів. Ті шпаки, які живуть в домашніх умовах, досить швидко переймають і повторюють голоси людини. Через це багато хто вважає, що шпак не має власної пісні або голосу, але вчені, все ж, іншої думки і визначили особливий свист, який вони виконують з народження.

Голос і здатність до співу у шпаків – це не єдині цікаві його можливості. Дані пернаті цікаві також іншими своїми особливими моментами:

• шпак, який живе в дикій природі, часто ледве перетинає віковий рубіж в десять років. Шпаки в неволі, в свою чергу, з легкістю доживають до 15 і навіть до 20 років;
• ці пернаті досить агресивні не тільки в боротьбі за отримання території. Вони з легкістю можуть затіяти бійку з представниками інших видів і між собою. Крім того, часті випадки, коли шпаки витісняли цілі поселення з їх місцевості;
• завдяки своїм перевагам в їжі, шпаки прекрасно справляються з досить великими популяціями різних комах, які постійно знищують культурні врожаї;
• шпаки – це соціальні птиці, вони завжди віддадуть перевагу великій зграї, а не проживанню однією сім’єю. Крім того, під час перельотів і зимівлі, вони можуть збиратися в групи чисельністю в кілька тисяч;
• коли шпак просто летить, то його рухи правильні і граційні, чого не скажеш про нього під час відлову комах, де він виглядає незграбно і дивно;
• зграя шпаків дуже любить сідати на одне дерево, розміщуючись на гілках. Вага всіх птахів буває настільки великою, що іноді дерева і гілки просто починають ламатися;
• пташенята шпаків настільки багато їдять під час дорослішання, що кількості їжі одного пташеняти може вистачити на трьох дорослих особин.

Це ще далеко не всі цікаві факти, які можна знайти у шпаків. Вони завжди знайдуть чим здивувати кожного. Дані птиці вельми корисні в господарстві, хоч іноді і приносять деяку шкоду своєю поведінкою.