Особливості вживання антибіотиків: що має знати фармацевт і пацієнт?

Незабаром антибіотики в Україні відпускатимуть виключно за рецептами. Чи вистачить у лікарів часу на пояснення того, як їх вживати, з чим поєднувати, чого очікувати? Чи розберуться пацієнти в метрових інструкціях, де половина термінів їм незрозуміла? Тож без напутнього слова фармацевта їм не обійтися.

Про правила антибіотикотерапії та її нюанси розповідає доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації НМУ імені О.О. Богомольця Микола ХАЙТОВИЧ.

Які є групи антибіотиків і за якими критеріями їх розділяють?

– Нині існує багато класифікацій антимікробних препаратів. Наприклад, за їх дією:

• Бета-лактамні антибіотики (пеніциліни, цефалоспорини, карбапенеми та монобактами) впливають на бактеріальну стінку, запобігають зшивці пептидів внаслідок зв’язування із тетрапептидними боковими ланцюгами.
• Тетрацикліни, макроліди та аміноглікозиди порушують синтез білка бактерій.
• Фторхінолони порушують синтез нуклеїнових кислот.
• Нітроімідазоли руйнують ДНК бактерій і простійших.

Також антибактеріальні засоби поділяють на:

• бактерицидні, тобто ті, що вбивають бактерії (бета-лактами, аміноглікозиди, фторхінолони, метронідазол, даптоміцин);
• бактеріостатичні, які уповільнюють ріст бактерій (сульфаніламіди, макроліди, тетрацикліни, кліндоміцин).

ВООЗ запропонувала класифікацію антимікробних препаратів AWaRe, де виділяють 3 основні групи:

• Група А (від Access), або група доступу – ефективні та широко вживані антибіотики з низьким потенціалом до розвитку антимікробної резистентності. Ці антибіотики є препаратами І та ІІ лінії терапії більшості бактеріальних захворювань і мають становити ≥60% лікарських призначень. До них відносяться амікацин, амоксицилін, амоксицилін/клавуланат, гентаміцин, доксацилін, кліндаміцин, цефазолін, метронідазол, нітрофурантоїн, ко-тримаксазол тощо.
• Група W (від Watch), або група спостереження – це антимікробні препарати високого пріоритету для медицини. У них вищий потенціал до розвитку антимікробної резистентності. Об’єми їхнього споживання треба контролювати. До цієї групи належать азитроміцин, ванкоміцин, левофлоксацин, цефіксим, цефотаксим, цефтріаксон, цефтазидим, цефуроксим, ванкоміцин, ципрофлоксацин, кларитроміцин, меропенем, піперацилін-тазобактам тощо.
• Група R (від Reserve), або група резерву – резервні антимікробні препарати, які використовуються у якості останньої надії, якщо попереднє лікування зазнало невдачі або використання інших засобів неможливе для лікування інфекційних захворювань, викликаних мультирезистентними мікроорганізмами. До них належать азтреонам, колістин, лінезолід, поліміксин В, меропенем-ваборбактам, цефтазидим-авібактам, плазоміцин тощо.

Читайте також

Що таке синергізм та антагонізм антибіотиків?

— У разі інфекційного захворювання, спричиненого полірезистентним мікроорганізмом (наприклад, полірезистентним Acinetobacter baumannii) пацієнту призначається комбінована антимікробна терапія — з урахуванням синергізму (сумарна дія в одному напрямку) або потенціювання (значне підвищення хіміотерапевтичного ефекту) різних лікарських засобів. Наприклад, може бути застосована комбінація антимікробного препарату із групи карбапенемів (меропенему) із препаратом із групи поліміксинів (колістином). Доведено, що застосування тайгецикліну при лікуванні пневмонії, викликаної мультирезистентною Acinetobacter baumannii, є ефективним у 38% випадків при монотерапії, у 66% ‑ при подвійній терапії. Оптимально, щоб синергізм антибіотиків був визначений попередніми мікробіологічними дослідженнями. У разі неправильної комбінації (наприклад, у випадку поєднання бактерицидного та бактеріостатичного антимікробного препарату) найчастіше виникає антагонізм, що супроводжується ослабленням лікувальної дії даних лікарських засобів.

З якими ліками не бажано поєднувати антибіотики?

— Антимікробні препарати можуть взаємодіяти із іншими лікарськими засобами. Наприклад:

• ципрофлоксацин є потужним інгібітором ізофермента CYP1A2, який метаболізує деякі антипсихотики (клозапін тощо) та препарати із вузьким терапевтичним індексом (теофілін тощо);
• ципрофлоксацин і левофлоксацин пригнічують активність ізоферменту CYP2С9, який метаболізує гіпоглікемічні лікарські засоби похідні сульфонілсечовини (гліклазид тощо), варфарин, протисудомні препарати (карбамазепін тощо), нестероїдні протизапальні лікарські засоби тощо, спричиняючи підвищення їх концентрації в крові і ризик побічних ефектів;
• макроліди (еритроміцин, кларитроміцин) пригнічують активність багатьох ізоформ цитохрому Р-450 (в тому числі CYP1A2 та CYP3A4), спричиняючи порушення метаболізму серцево-судинних лікарських засобів (статинів, бета-блокаторів, блокаторів кальцієвих каналів, блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ), що може призвести до виникнення їх побічних ефектів.

Що краще — антибіотик широкого спектра дії чи «прицільний»?

— Традиційно препаратами широкого спектра дії визнавали тетрациклінові антибіотики, на відміну від антибіотиків пеніцилінового ряду. На сьогодні до антибіотиків широкого спектра дії (які впливають на грам-позитивні та грам-негативні мікроорганізми) відносять піперацилін/тазобактам, амінопеніциліни, карбопенеми, цефалоспорини ІІІ і вище поколінь, тетрацикліни, фторхінолони, макроліди, хлорамфенікол. Натомість до антибіотиків вузького спектра дії належить пеніцилін, цефалоспорини І та ІІ поколінь, ванкоміцин, кліндаміцин, ізоніазид, сульфаніламіди та триметоприм, аміноглікозиди, метронідазол тощо. Краще призначати препарати вузького спектра дії, але для цього потрібно враховувати, який саме патоген спричиняє захворювання та його чутливість до антибіотиків, тобто потрібно проводити мікробіологічні дослідження, здійснювати моніторинг антибіотикорезистентності.

Відомо, що необґрунтоване використання антибіотиків широкого спектра дії для лікування негоспітальної пневмонії асоціюється із більш тяжким її перебігом та збільшенням летальності.

Зменшення ж використання фторхінолонів у практичній діяльності сприяло зниженню поширення резистентних інфекцій P.Aeruginosa та MRSA.

До яких антибіотиків формується найбільша резистентність, як швидко і від чого вона залежить?

— Антибактеріальні препарати – це єдиний клас лікарських засобів, активність яких знижується з часом внаслідок розвитку резистентності. Вона може виникнути до будь-якого лікарського засобу. Відомо, що новий препарат вже через 2-3 роки регулярного вживання в клінічних умовах може стати неефективним через розвиток антибіотикорезистентності. Тому якщо немає особливих мікробіологічно підтверджених показань, важливо використовувати переважно антибіотики із групи Access (доступу). І дуже важливо не починати лікування із антибіотиків групи резерву.

Як безпечно вживати антибіотики: 10 важливих порад

Відкриття антибіотиків в ХХ столітті стало проривом в лікуванні інфекційних захворювань, які до недавнього часу забирали сотні життя людей. Наразі антибіотики можна придбати в будь-якій аптеці і навіть без рецепта лікаря. Але важливо пам’ятати: тільки правильне їх використання дозволяє домогтися ефективності і успіху в лікуванні.

Як приймати антибіотики? 10 важливих правил

Антибіотики — потужні ліки, які борються з бактеріальними інфекціями. Однак їхня ефективність залежить від правильного приймання препарату. Дотримуючись найважливіших рекомендацій, можна уникнути побічних ефектів лікування та прискорити процес одужання. Нижче наведемо найважливіші правила приймання антибактеріальних препаратів.

Жодного самолікування

Не приймайте антибіотики без консультації лікаря. Використання ліків, що залишився від, здавалося б, схожою хвороби, може нашкодити. Так, можна не вилікуватися, а тільки послабити свою імунну систему і піддатися ризику нових інфекцій.

Пийте антибіотик до кінця

Не припиняйте приймання препарату раніше призначеного терміну, навіть у разі поліпшення стану здоров’я. Щоб перемогти хворобу, необхідно знищити всі патогенні бактерії, в іншому разі вони знову почнуть розмножуватися і інфекція повернеться.

Запивайте ліки правильно

Не запивайте антибіотики соками цитрусових, молоком або молочними напоями. Сполуки, що містяться в соках, перешкоджають всмоктуванню препарату зі шлунково-кишкового тракту і, крім того, можуть підвищувати його кислотність, що особливо шкідливо для пацієнтів із гастритом. Молоко і молочні продукти містять багато кальцію, який вступає в реакцію з ліками з утворенням нерозчинних у воді солей, в результаті чого антибіотик всмоктується гірше — як наслідок, зменшується його ефективність. Тому найкраще запивати протибактеріальні засоби очищеною водою без газу.

Приймайте антибіотик в один і той самий час

Важливо приймати антибіотик в один і той самий час, для підтримки оптимальної концентрації ліків в організмі. Коли антибіотика недостатньо, бактерії починають розмножуватися і виробляти стійкість до ліків. Якщо ви не встигли прийняти антибіотик у встановлений час, запізнилися на 1-2 години — прийміть ліки, а потім наступну дозу за розкладом.

Ніколи не приймайте подвійну порцію ліків, оскільки накопичення антибіотиків в організмі збільшує ризик побічних ефектів.

Аналізуйте свій стан

Розвиток побічних ефектів — природне явище під час лікування. Якщо вони не особливо виражені і не погіршують самопочуття, то припиняти лікування не варто. Однак в разі розвитку сильної слабкості, алергічної реакції, діареї або блювоти слід припинити приймання ліків і звернутися до лікаря для їх заміни.

У разі задишки, набряку язика або гортані, блідості шкіри, знепритомнення негайно викличте лікаря. Такі симптоми можуть бути передвісниками небезпечного для життя анафілактичного шоку. Хоча подібне трапляється рідко, але вимагає негайної медичної допомоги.

Жодного алкоголю під час терапії

Навіть слабкі алкогольні напої взаємодіють з антибіотиками. Вони можуть перешкоджати або збільшувати їхню абсорбцію організмом, а іноді і посилювати побічні ефекти. Крім того, алкоголь знижує ефективність антибіотиків і підсилює їхній негативний вплив на печінку.

Ковтайте таблетку цілою

Антибактеріальні препарати, що випускаються в таблетках або капсулах, не слід розжовувати або виймати з оболонки. Жування антибіотика або виймання вмісту з капсули може зменшити ефективність препарату. Більш того, антибіотик, який потрапив в шлунок без оболонки, може руйнуватися соляною кислотою, що також зменшує його ефективність і збільшує негативний вплив на слизову травного тракту.

Завершіть лікування правильно

Після приймання останньої дози ліків подбайте про відновлення природної бактеріальної флори шлунково-кишкового тракту. У цьому допоможуть препарати, що містять живі культури молочнокислих бактерій. Вони відновлюють правильний склад флори і зміцнюють природні захисні сили організму, запобігаючи подальшим інфекціям.

Будьте обережними з додатковими препаратами

Під час приймання антибіотиків слід припинити використання препаратів заліза і кальцію, а також ліків, призначених для лікування гастриту з підвищеною кислотністю. Поєднання антибіотика і цієї групи лікарських засобів сприяє менш ефективній роботі антибактеріального препарату. Також не варто приймати вітаміни, оскільки вони є гарним живильним середовищем для бактерій. Почати приймання вітамінів краще після закінчення лікування, так ви допоможете організму швидше відновитися і набратися сил.

Бережіться сонця

Не відвідуйте пляж або солярій одразу після приймання антибіотиків Сонячне світло може викликати зміну кольору шкіри після вживання деяких антибіотиків. Тому після лікування протягом декількох днів варто утриматися від ультрафіолету.

Також читайте

Правила приймання антибіотиків

Антибіотики є незамінними ліками, що рятують життя, але їхня ефективність зараз під загрозою через поширення все більш потужних механізмів стійкості серед бактерій. Найголовніша причина цього явища — невиправдане вживання ліків. Пацієнти часто приймають антибіотики самостійно, за неправильною схемою або недостатньо довго. Важливо розуміти, що будь-який вид антибіотика повинен призначатися лікарем, залежно від типу інфекції, її тривалості та, можливо, вже наявних ускладнень.

Приймайте антибіотики тільки за рекомендацією лікаря!

Читайте також: Антибіотики: все що потрібно знати про сучасні антибактеріальні препарати і їхнє використання