Панічні атаки: чому виникають та як лікувати

Наше стрімке життя перенасичене тривогами та хвилюваннями, особливо в період пандемії коронавірусної інфекції, і тому недивно, що ми все частіше скаржимося на проблеми, пов’язані з психологічним та психічним станом. У багатьох людей трапляються так звані панічні атаки. Це коли раптово нападає панічний страх, починає шалено битися серце, і здається ніби зараз станеться щось жахливе. І це не вигадки, а справжня і дуже поширена проблема

Про те, чим небезпечні панічні атаки та як їх вилікувати розповіла неврологиня Житомирського медичного центру “Медібор” Тетяна Нонік.

Скільки триває панічна атака?

Панічні атаки – це епізоди раптового панічного страху. Найгостріша фаза триває протягом однієї хвилини. Самі напади можуть тривати від кількох секунд до пів години. Страх часто межує з жахом. І, як правило, супроводжується неприємними тілесними відчуттями, утрудненням мислення і очікуванням близької катастрофи: людині здається, що зараз трапиться інсульт чи інфаркт, тобто щось дуже страшне.

Основні симптоми

Основні симптоми панічних атак: тремтіння, прискорене серцебиття, прилив жару, мороз, головний біль, потовиділення, прискорений пульс, брак повітря, напади задухи, дискомфорт в шлунку, нудота, неадекватна реакція на події, страх.

Панічні атаки часто супроводжуються різними фобіями: страхом відкритого простору, натовпу, висоти, поїздок у метро, ліфті і так далі.

Чим відрізняється типова панічна атака від нетипової?

Типові завжди супроводжуються вегето-судинними симптомами, до того ж вони повсякчас яскраво вриражені: сильне серцебиття, запаморочення, болі в зоні серця тощо. І тому пацієнт викликає швидку допомогу і частіше за все не відмовляється від госпіталізації, тому що побоюється, що з ним трапиться щось жахливе. Лікарі повинні дифференціювати цей стан із іншими: гіпертонічним нападом, інфарктом, інсультом.

Атипові панічні атаки можуть супроводжуватись судорожним скороченням м’язів кінцівок, блюванням, порушенням слуху, зору, знепритомненням, відчуттям клубка в горлі. Після закінчення нападу відбувається рясне сечовипускання.

Причини виникнення панічних атак

У людини може бути дуже сильне емоційне перенапруження через стресову ситуацію. Наприклад, смерть або хвороба рідних, неприємності на роботі. І, як наслідок, можуть виникати панічні атаки.

Друга причина – гормональні порушення в організмі, наприклад, у разі хвороби щитоподібної залози або порушення менструального циклу.

Третя причина – проблеми в зоні шиї. Справа в тому, що у шиї розташований, так званий, симпатичний ланцюжок, тобто нерви, які складають сигнальну лінію, що проходить через всі хребці. Коли в людини з’являється грижа чи зміщення у хребцях, чи нарощування шипів, це подразнює нерви ланцюжка і починається вегетативний криз: серцебиття, відчуття тривоги, страх та інше.

Класифікація панічних атак

Вони можуть бути спонтанні. Коли неможливо виявити причину нападу. Страх охоплює людину, і вона нічого не може зробити.

Умовно-ситуаційні. Під впливом біологічного, а іноді хімічного стимулу. Наприклад, алкогольного сп’яніння. А в жінок може бути в період менструального циклу.

Ситуаційні напади. Якщо людина переживає сильні негативні емоції. Наприклад, аварія чи смерть близької людини.

Очікування панічних атак виснажує людину

Часто буває болісним саме очікування настання панічних атак. Якщо людина пережила панічну атаку, вона розуміє, що атака може повторитися і починає на неї чекати. Але частіше за все напади бувають абсолютно несподівано. Наче “падають з неба”. Атаки можуть бути регулярними, і тоді вся сім’я з жахом очікує нових атак. Це стає проблемою усієї родини.

Симптоми, які бувають за панічних атак, викликають супутні страхи. Людям здається, що вони виходять з-під власного контролю. Бояться, що можуть втратити управління фізіологічними функціями свого тіла, і це призведе до великих неприємностей. Більше всього бояться, що такий напад може статися в присутності інших людей, а це дуже соромно.

Люди, які схильні до панічних атак, дуже часто необґрунтовано турбуються про роботу свого серця. Починають постійно вимірювати свій тиск, пульс, дослухатися до відчуттів у грудях, щоб переконатися, що воно нормально працює.

Всі хвороби від нервів

Панічні атаки можуть нагадувати вегето-судинну дистонію, гіпертонію чи гастрит. А насправді це психосоматичні симптоми. І тому не одразу стає зрозумілим, до якого спеціаліста потрібно звернутися. Тому пацієнт зазвичай звертається до сімейного лікаря, який після огляду призначає обстеження: загальний аналіз крові, сечі, аналіз крові на цукор, ЕКГ, УЗД серця, судин голови і шиї, щитоподібної залози, черевної порожнини, іноді – МРТ головного мозку та шийного відділу хребта. Ці обстеження потрібні, щоб зрозуміти, чи справді у людини є проблеми, на які вона скаржиться, чи йдеться про психосоматику.

Також читайте

Психосоматика: “чиказька сімка” класичних психосоматозів

Часто люди не хочуть миритися з тим, що їх проблеми пов’язані з психікою. Дехто навіть згоден, щоб у нього виявили пухлину, ніж проблеми з психікою. Панічні атаки – це не неврологічна проблема, але ще і не психіатрична. Це той місток, який поєднує їх. І тому спочатку потрібно звертатися саме до невролога.

Як лікуватися?

Психіка людини керує всім її організмом, тому вона повинна сама хотіти лікуватися, а лікар – лише провідник, який вказує дорогу. Важливо, щоб пацієнт вірив своєму лікарю. Тоді в процесі лікування відбувається перезавантаження у біохімії мозку, іде переосмислення своїх емоційних проблем і настає повне виліковування. Пацієнт переходить на позитивне мислення. Корекція психічного стану може тривати від кількох місяців до 1-2 років.

Панічні атаки лікуються медикаментозно. А саме антидепресантами. Після медикаментозного лікування, тобто певної перезагрузки свідомості, до процесу лікування долучається психотерапевт. Він проводить певні тренінги, допомагає давати раду з панічними атаками вже без ліків, вірити в себе.

Головне – позитивне мислення

Наш мозок налаштований на частоту енергії любові, позитивне мислення, а не страху. Своїми думками ми створюємо в голові гармонію або цілковитий хаос. Думка дає життя словам, вчинкам, образу життя, а негативне мислення зношує мозок, і такі емоції як гнів, дратівливість, нетерплячість, образа, заздрість, страх, тривога примушують ДНК змінювати форму, і мозок налаштовується на негативне мислення. В голові постійно крутяться думки про те, що станеться щось погане. А звідси – невпевненість та проектування страшних хвороб. Але мозок захищається, так званим, стресом, який мучить наше тіло. І проявляється різними реакціями: психічною (депресія), фізичною (гіпертонія), а також стресовими реакціями (тривога, різні страхи тощо). Мозок налаштовується на негативне мислення. Самостійно пацієнт не може цього позбутися. Він розуміє, що з ним щось не так. Починає на всіх ображатися, йому здається, що його не розуміють, не шкодують. Рідні бачать, що з людиною щось недобре. Рекомендують відпочити, поспати, не накручувати себе. Але це марно, і з’являються злість, роздратування і хвороба прогресує. Особливість панічних атак в тому, що людина сама не може нічого зробити зі своїми думками. Не допомагає ні йога, ні біг, ні медитації, ні лікування на курортах, ні психологічні тренінги. Пацієнт очікує напади і дуже тривожиться. Тому що пам’ятає, що в момент атаки починається сильне серцебиття, запаморочення, і стає дуже страшно. Якщо панічні атаки не лікувати, то людина впадає в депресію, а це дуже серйозна хвороба, яку лікувати набагато складніше, дорожче і довше.

Тому щойно людина відчуває невідомий раніше панічний страх, а водночас різке погіршення свого самопочуття, потрібно негайно звертатися до лікаря-невролога. І чим швидше це буде зроблено, тим більше шансів на скоріше одужання.

Читатйте також:

Панічні атаки: як розпізнати і що робити?

Зараз все більше і більше людей, які страждають від нападу сильної безпричинної тривоги, що являється несподівано та може тривати від 5 до 40 хв. І це не просто погіршення настрою, це панічна атака.

Напади панічної атаки виникають у людини спонтанно і супроводжуються сильним безпричинним страхом, занепокоєнням; прискореним пульсом, диханням і серцебиттям (ритм прискорюється або сповільнюється); нудотою або запамороченням; поколюванням або онімінням кінцівок чи різних частин тіла; тремтінням та підвищеною пітливістю, відчуттям нереальності того, що відбувається.

Панічні атаки можуть виникати, як регулярно – по кілька разів на день, так і досить рідко – кілька раз в рік. І хоча ці симптоми не становлять значної небезпеки для людини, проте сильно лякають та створюють великий дискомфорт у житті.

Що ж відбувається?

Перше, про що думають люди, – «Зі мною відбувається щось жахливе і це може привести до серйозних наслідків». З’являється страх, що природна реакція організму на страх і тривогу стане настільки сильною, що зможе привести до непритомності, втрати контролю над своїм тілом, серцевого нападу, божевілля або навіть смерті. Такі думки з’являються автоматично і в момент самої панічної атаки людині дуже складно адекватно оцінювати та реагувати на все, що з нею відбувається. ЇЇ охоплює страх, жах і паніка. Єдине бажання в цій ситуації – врятувати себе, зробити все, щоб це скоріше закінчилося та не повторювалося більше ніколи.

Страх – це природна реакція на небезпеку, та у випадку з панічною атакою – це надуманий страх. Під час нападу мозок людини починає вважати, що загрожує небезпека. Відбувається різкий викид адреналіну – гормону, що відповідає за реакцію організму на стрес, запускається захисний механізм «бий, біжи або замри».

Зазвичай люди думають, що перебування в безпечному місці або уникнення ситуацій, що викликають почуття паніки – це єдино правильне рішення, яке допоможе їм захистити себе від нападу. Вони замикаються вдома або намагаються подбати про те, щоб поруч завжди знаходився хтось, хто зможе допомогти та врятувати їх при необхідності.

До панічних атак найбільше схильні люди, що пережили колись травматичний досвід. У групі ризику також ті, чиї рідні страждали на панічні атаки, чия робота передбачає стресові ситуації, люди, які в дитинстві зазнавали насильства та які переживають перехід на новий життєвий етап. До того провокувати панічні атаки можуть місця, де колись сталася раптова атака, до прикладу, закрите приміщення.

Ще колись Карл Густав Юнг швейцарський психіатр, психоаналітик сказав: «Депресія подібна жінці в чорному. Якщо вона прийшла, не гони її геть, а запроси до столу, як гостю, і послухай те, про що вона має намір сказати ».

У будь-якої емоції завжди є причина. І замість того щоб боротися, припустимо, зі своїм страхом, важливо розібратися, про що він хоче повідомити. Змагаючись з емоцією, ми боремося лише з індикатором проблеми, а не з нею самою. Придушуємо почуття – і заганяємо причину її появи ще глибше в підсвідомість.

І тоді, не отримавши виходу назовні, енергія невираженою емоції знаходить вихід в тілі – у формі психосоматичних захворювань, вегето-судинної дистонії, депресії та панічних атак. Часто

Тому важливо не контролювати чи боротися з панічною атакою, а прийняти, вчитися проживати її й тоді вона швидше пройде. Спостерігайте за своїми відчуттями, це просто тілесні прояви тривоги і не більше.

Тільки так Ви переконаєтеся, що все, що з Вами відбувається, абсолютно безпечно та не може привести ні до яких серйозних наслідків. В результаті у Вас почне вироблятися нова, раціональна звичка реагування на страх і його симптоми.

• Важливо навчитися повертати себе в стан «тут і тепер», оскільки страх та тривога – це завжди про майбутнє. Тому техніка «заземлення» допоможе знизити тривогу. Де б ви не знаходилися, починайте рахувати предмети, наприклад на вулиці, скільки машин, чи дерев біля мене, в приміщенні скільки кутів або скільки є предметів одного кольору, що завгодно. Порахували предмети, рахуйте звуки. Важливо робити це швидко та вголос.
• Нагадуйте собі, що з Вами не відбувається нічого страшного, все закінчиться добре і жахливого нічого не трапиться. Якщо ви змогли впоратися з одним нападом, то і зараз впораєтеся з іншим.
• Спробуйте розібратися, що саме спричиняє стрес, яка емоція ховається за тривогою. У випадках, коли відчуваєте посилення тривоги, запитайте себе, що Я відчуваю зараз? Яку емоцію? Гнів? Провину? Образу?
• Робіть кожного дня дихальні вправи. Дихайте повільно і рівномірно. Вдихніть повітря порахувавши до 4, а видихніть – до 6, повторюєте кілька раз. Це допоможе запобігти панічним атакам, коли вони стаються. Крім цього, можете спробувати освоїти практику медитації, що також допомагає заспокоїтися і керувати емоціями.
• Слідкуйте за харчуванням, та повноцінно спіть. Здорове та регулярне харчування допомагає підтримувати рівень глюкози в крові. А достатня кількість годин сну зменшує рівень стресу. Алкоголь, кава та тютюн підсилюють тривогу.
• Одним із симптомів тривоги являється напруга у м’язах. Регулярні заняття спортом допоможуть Вам зняти напругу в тілі та покращити настрій.

Якщо Ви самостійно не можете справитися з нападами, зверніться за допомогою. Психолог чи психотерапевт, який працює з такою проблемою, допоможе Вам розібратися, що саме викликає такий стан, допоможе виробити навички самоконтролю і Ви знову повернетеся до комфортного життя.