Таїнство Хрещення, хрестини.

Хрещення є дуже важливим таїнством і моментом у духовному житті кожної людини. Окрім того, що Хрещення є вступом у члени обраного народу християнського, воно порівнюється зі смертю Христа на хресті і Його воскресінням із мертвих, тобто Хрещення – це смерть для всього гріховного і негідного і нове народження в житті, де є Бог і Його благодать. Тому й не дивно, що батьки, які збираються похрестити своїх дітей, готуються до цієї події з великою увагою, і це зацікавлення та відповідальність не можуть не тішити.

Мені як священику ставлять багато запитань стосовно Таїнства Хрещення, на кшталт: як похрестити дитину, коли можна хрестити, що потрібно для хрещення, перелік речей, необхідних для обряду хрещення, що таке «крижма», як готуватися до хрещення, де можна хреститися, у якій Церкві хреститися, чи можна хрестити дитину без згоди чи бажання батьків, хто можуть бути, а хто не можуть хрещеними батьками, скільки має бути хрещених батьків, як готуватися хрещеним батькам до хрещення, чи можна відмовитися від пропозиції стати хрещеним, як обирати ім’я, чи можна хрестити дитину подвійним іменем, чи можна хрестити під іншим іменем, як вдягатися на хрещення, чи існує різниця між хрещенням через обливання водою і через занурення, скільки часу триває хрещення, хрестять дітей кількох одночасно чи індивідуально, хто може бути присутній на хрещенні, чи може бути присутня мама на хрещенні, хто тримає дитинку на хрещенні, скільки коштує обряд хрещення, що робити, якщо один з батьків не хрещений або не православний?

На всі ці запитання, і не тільки на них, я і хочу дати відповіді у цьому розділі. Відповісти не цитатами катехізису та інших церковних книг, а простою і зрозумілою мовою, і, головне, дати відповіді, що прив’язані до сучасності і сьогодення. З виникненням нових запитань розділ буде редагуватися і поповнюватися, отже, сподіваюся, завжди буде насправді цікавим та актуальним.

1. Як похрестити дитину?

2. Коли можна хрестити?

3. В який день краще хрестити дитину, або в які дні хрестять дитину?

4. Чи можна хрестити дитину у піст?

5. Що потрібно для хрещення немовлят?

6. Перелік необхідних речей для хрещення.

7. Що таке «крижма»?

8. Як готуватися до хрещення дитини?

9. Де можна хреститися?

10. У якій Церкві хреститися?

11. Чи можна хрестити дитину без згоди чи бажання батьків?

12. Що робити, якщо один з батьків не хрещений, або не православний?

13. Хто можуть бути хрещеними батьками?

14. Хто не може бути хрещеними батьками?

15. Хто з рідних можуть стати хрещеними батьками?

16. Чи можна стати хрещеними батьками “заочно”?

17. Скільки має бути хрещених батьків?

1. Як похрестити дитину?
Для цього першого кроку необхідні бажання і домовленість зі священиком з церкви. А якщо ви ще не почали повноцінного церковного життя і ходите до церкви рідко, то слід знайти той храм, до якого у вас лежала б душа, і того священика, що викликав би у вас довіру й повагу. Далі, у самій церкві треба домовитися особисто або заочно телефоном зв’язатися з тим, хто приймає записи на хрещення.

У нашій церкві усі замовлення на хрещення приймаються священником храму, отцем Богданом або отцем Олександром за номером 050 414-20-25.

2. Коли можна хрестити, який вибрати час для хрестин?
Хрестити можна будь-коли! Не існує ніяких обмежень у часі для здійснення хрещення. Чи то день чи ніч, піст чи не піст, свято чи будні – хрестити можна завжди. Вам лише необхідно домовитися заздалегідь зі священиком про день і час хрещення. Кожна церква, або кожен священик можуть встановлювати свої графіки проведення обряду хрестин.

У нашій церкві час для хрещення зазвичай такий: у будні і в суботу – з 08:00 до 16:00; у дні проведення богослужінь (неділі і свята) – з 12:30 до 16:00.

Наша церква тепла й опалюється у холодну пору року. Тож, ви маєте можливість провести Хрещення своєї дитини в теплій церкві за комфортної температури (+22С).

3. В який день краще хрестити дитину, або в які дні хрестять дитину?
Для таїнства Хрещення не існує якогось особливо-сприятливого дня. Чи будні, чи вихідні, чи свято – всі дні добрі для хрещень! Хрещення в день іменин (день небесного покровителя в честь котрого називається дитинка), або в день народження, або на велике свято буде таким самим, як і в будень день.

В нашому храмі хрещення відбуваються щоденно за обов’язковим попереднім записом, адже всі хрестини в нас є індивідуальними (коли обряд Хрещення проводиться лише для однієї особи, або декількох з однієї родини).

4. Чи можна хрестити дитину у піст?
Так, у піст хрестити можна. В піст не можна вінчати, бо це весілля (від слова – «веселитися», «веселощі», які серед християн в піст відміняються). На відміну від Вінчання для таїнства Хрещення ніяких обмежень в часі немає. Тож, хрестити можна завжди!

5. Що потрібно для хрещення немовлят?
Насамперед, присутність самої дитинки, а також присутність хрещених батьків. Необхідно також мати натільний хрестик на ланцюжку або мотузочці для дитинки, крижму (спеціальне біле полотно для хрещення) та ікону Ангела Охоронця (або ж іменну). Що треба для Хрещення.

Усе інше, про що вас можуть попросити, є лише додатком або даром для церкви (приміром, хлібина чи якісь продукти). Нести дари у церкву є стародавньою традицією віддяки Богові і священику.

6. Перелік необхідних речей для хрещення.
Необхідні речі, без яких не обійтися, – це натільний хрестик та крижма. Хрестик на хрестини може бути з будь-якого матеріалу. Бажано, щоб на ньому було зображення розіп’ятого Ісуса Христа. До хрестика потрібний ланцюжок або мотузочку, щоб можна було вдягнути його на дитину. Також, бажано мати ікону Ангела Охоронця, якою благословляється похресник. Зазвичай, усі ці обрядові речі можна придбати в церковній крамничці в якій вони вже і освячені.

7. Що таке “крижма”, або “крижмо”?
Крижма – це спеціальне прямокутне полотно білого кольору, яким огортається похресник. Вона символізує чистоту людської душі після хрещення. Саме тому вона біла. Для крижми підійде шмат будь-якої білої тканини, рушник або спеціально виготовлений виріб з вишитими хрестами.

У нашій церковній лавці ви маєте можливість придбати крижму, що виготовляється саме для хрещень у нашому храмі. Вона пошита з бавовняного полотна, має вишиті хрести у трьох кутах і вишитий логотип нашого храму у четвертому куті та обрамлена мереживом. Вартість – 300 грн.

8. Як готуватися до хрещення дитини?
Особливої підготовки для дитини немає. Підготовка для батьків і хрещених батьків полягає в усвідомленні того, що вони збираються зробити, а саме – серйозно і з відповідальністю поставитися до таїнства Хрещення як до духовного народження дитини. Це велика і радісна подія, що має назавжди залишитися в родинній пам’яті.

9. Де можна хреститися?
Бажано хреститися саме в храмі, а не вдома (окрім випадків, коли дитинка тяжко хвора). В церкві, до громади якої ви належите і яку відвідуєте, у тій і хрестіть дитину. Якщо ви ще не визначилися і не маєте «своєї» церкви, знайдіть такий храм, який припав би вам до душі.

10. У якій Церкві хреститися?
Головне, якщо ви православні, то й треба хрестити дитину у Православній Церкві, незалежно до якого адміністративного осередку вона належить. Тимчасово в Україні Православна Церква розділена на три гілки: Українську Православну Церкву Київського Патріархату, Українську Православну Церкву Московського Патріархату і Українську Автокефальну Православну Церкву. Усі три Церкви є православними і мають одне коріння, тому об’єднання у єдину і помісну Церву є лише питанням часу і неминучим і всі таїнства здійснені у цих Церквах є дійсними і звершеними Духом Святим. Те, що дві з українських православних Церков не є загальновизнаними у світовому Православ’ї, не робить їх неповноцінними, адже через такий самий невизнаний статус пройшла кожна Церква, яка здобувала свою автокефалію-незалежність (наприклад, Російська Православна Церква після проголошення нею автокефалії і відокремлення від Київської Митрополії у 15 ст. була, близько, 150 років у статусі невизнаною і неканонічною допоки і не отримала визнання). Пам’ятаймо, що й Христа не всі визнавали за свого Бога і далі багато хто не визнає, та від цього Його Божество аж ніяк не принижується.

11. Чи можна хрестити дитину без згоди чи бажання батьків?
Можна. Якби бажання батьків було обов’язковим для хрещення їхніх дітей то християнство зупинилося б у своєму розвитку і зникло з самого першого століття, адже існував величезний супротив з боку прихильників поганства та багатобожжя. Священик ніколи не відмовить у хрещені дитини, якщо її будь-хто принесе до церкви. Якщо ж ситуація з хрестинами є конфліктною і батьки різної думки з приводу хрестин свого чада та повідомлять про це священику, то отець має прийняти виважене рішення, щоб не нашкодити родинним стосункам.

12. Що робити, якщо один з батьків не хрещений, або не православний?
За наявності бажання і волі треба дитину хрестити! Віросповідання рідних батьків не має ніякого впливу на охрещення дитини.

13. Хто можуть бути хрещеними батьками?
Хрещеними батьками можуть бути повнолітні православні християни, які з відповідальністю і розумінням того, що від них вимагається, беруть на себе такі обов’язки. Адже їхні мета і завдання – виховати свого похресника у вірі і благочесті. Якщо хрещені самі нічого не тямлять у вірі, то й виховати не зможуть. Тому слід рідним батькам з відповідальністю підходити до вибору кумів.

Церква визнає духовно-повнолітніми чоловіків з 14 років, а жінок з 13. З цього віку можна ставати хрещеними батьками і свідками на таїнстві Вінчання.

14. Хто не можуть бути хрещеними батьками, кому не можна бути кумами?
Хрещеними батьками не можуть бути:

• – рідні батьки;
• – неповнолітні;
• – неправославні;
• – одружена між собою пара, або наречені, які бажають одружитися.

За канонами Православної Церкви хрещені батьки для однієї дитини не можуть бути між собою одруженими, так само, як і майбутнє подружжя, бо кумівство – це духовне споріднення, і шлюб між кумами є «духовним кровозмішанням».

15. Хто з рідних можуть стати хрещеними батьками?
Хрещеними батьками для дитини можуть стати будь-які кровні родичі, окрім рідних батьків, тобто – дідусь, бабуся, дядько, тітка, брат або ж сестра у будь-якому ступені родичання. Але таке практикується вкрай рідко.

16. Чи можна стати хрещеними батьками “заочно”?
Ні, не можна, або дуже не бажано, адже хрещені батьки під час хрещення виконують не формальну функцію, а відповідають перед Богом за маленьку, ще несвідому, дитину. За несвідому дитину вони відрікаються від диявола, погоджуються з’єднатися з Богом-Христом і сповідають православну віру. Заочно це зробити неможливо. Вийнятком можуть бути такі обставини, які фізично не дозволили якомусь з кумів, які дуже хотіли бути хрещеними і готувалися до цього, явитися на обряд хрестин (наприклад, хвороба або скасування запланованого авіа-рейсу). Тоді, на розсуд священика, можна записати відсутнього кума або куму у свідоцтві про Хрещення з проханням, щоб вони принесли дитинку на Причастя, що і стане свідченням їхньої волі бути духовними батьками для дитинки.

17. Скільки має бути хрещених батьків?
В Стародавній Церкві для одного похресника був один хрещений батько чи одна хрещена мама. Для чоловічої статі – тато, для жіночої – мати. Це пояснюється виключно практичною стороною обряду, адже до V-го століття хрестилися, як правило, у дорослому віці і, щоб не соромитися нагого тіла, хрещені були однієї статі з похресником. Після впровадження загальноприйнятої практики хрестити дітей з самого малечку хрещених батьків стало двоє, а через декілька століть, інколи, почали брати у хрещені кілька пар кумів. Церква з цим явищем намагалася боротися, та зусилля були марними, і двоє хрещених батьків – тато і мама стали нормою. Зараз Церква не забороняє брати у хрещені й кілька пар батьків.

НАСТУПНІ ЗАПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ ЧИТАЙТЕ НА ДРУГІЙ СТОРІНЦІ – СТОРІНКА №2, ЗАПИТАННЯ №18-32.

Обряд хрещення: зміст, традиції, правила

– Хрещення – це священнодійство, в якому віруючі в Христа через триразове занурення у воду закликають ім’я Пресвятої Трійці – Отця, і Сина, і Святого Духа. Воно необхідне кожному, хто бажає стати членом Христової церкви.

Хто не народиться від води і Духа Святого, як сказав Господь, не може увійти у Царство Боже, – розповідає священик Свято-Троїцького духовного центру на честь Данила Галицького Української православної церкви Київського патріархату о. Григорій Нецькар. – Для прийняття хрещення потрібні віра і покаяння. Церква хрестить немовлят за вірою їх хрещених батьків. Саме вони перед нею ручаються за свого хрещеника, за те, щоб та дитина росла з молитвою, ходила до церкви, причащалася. Не просто приходити раз на рік, на день народження до хрещеника з гарним подарунком, а повсякчас турбуватися про його духовне життя – обов’язок хрещених батьків. Більше того, вони мають бути прикладом духовності для свого похресника. Ось чому так важливо обирати їх не за принципом, хто багатший, хто впливовіший чи має більший чин. Необхідно насамперед дивитися на їхню духовність, бо вони відповідають перед Богом за цю дитинку, її духовне виховання.

Треба сказати, що в давніші часи хрещений був один: у дівчинки – хрещена мама, у хлопчика – хрещений тато. Значно пізніше з’явилася традиція хрестити дітей парами. А на Волині хрестять малюка і дві, і навіть три пари. Щоб за жодних обставин він не залишився без хрещених. Вони, чи їх одна пара, чи дві, разом опікуються своїм похресником або похресницею, стежать за їхнім духовним зростанням. Подібно до доброго садівника, який посадив дерево і турбується про нього: і обкопує, і підв’язує, щоб вітер не зламав, і обрізує непотрібні гілочки, бо вони не принесуть доброго плоду.

А які плоди можуть бути в цієї дитини? Насамперед духовні – віра, надія, любов, премудрість, милосердя і терпіння. Якщо дитина їх надбає, то це лампада, яка горить, і не тільки світить, але й зігріває всіх, хто навколо неї. Такою дитиною тішаться і рідні батьки, і хрещені, і все суспільство. І ангел-хоронитель, який дається під час хрещення, також радіє за цю дитину.

– А хто не може бути хрещеними батьками?

– Монахи і монахині, батьки для власних дітей, особи, які перебувають між собою в шлюбі. Тобто чоловік з жінкою не можуть бути кумом і кумою. Якщо так стається, що згодом молоді люди, що несли дитину до хресту, закохуються, то щоб одружитися, вони мають отримати благословення у свого єпархіального архієрея, адже вони вже як рідня. Була навіть традиція: кум до куми говорили на «ви», така велика повага була між ними, а не просто панібратство.

Не можуть також хрестити немовля невіруючі, нехрещені, малолітні, душевнохворі та особи, що прийшли до храму в нетверезому стані. Якщо є нагальна потреба хрестити дитину, а хрещених батьків немає, ним стає священик, що хрестить.

– У наших церквах хрестять дітей невдовзі після народження, а в ряді протестантських вважають, що хрещення має відбуватися тільки в дорослому віці, коли людина свідомо робить свій вибір.

– Але ж ми знаємо, що апостол Павло хрестив цілі родини, а в них, як правило, було багато дітей. Тож хрестились і дорослі, і малі. Та й Господь казав: «Не забороняйте дітям приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне». Саме хрещення дозволяє дитині прийти до Бога, приймати Його тіло і кров.

– Я десь читала, що в критичних випадках, коли дитина помирає, а нема близько священика, її може хрестити мати.

– Таке рішення було прийняте на одному із вселенських соборів, що в передсмертному випадку хрестити дитину дозволяється і матері. Вона має взяти свяченої, а якщо її немає, звичайної води і охрестити дитятко, коли бачить, що воно помирає. Але формула хрещення при цьому повинна бути правильною. Треба казати: «Хрещається раб Божий чи раба Божа (далі називається ім’я, яке дається цій дитині) во ім’я Отця. Амінь. І Сина. Амінь. І Святого Духа. Амінь». Тобто після кожного названого божества треба сказати: «Амінь». І якщо це дитятко виживає, а таких випадків багато, бо Господь дає життя, то священик, коли дізнається, що хрещення відбулося за правильною формулою, дитину вже не перехрещує, а тільки читає молитви на миропомазання, на омивання, на постриг. І таку практику використовують з давніх часів.

– А якими церковними правилами керуються священики Московського патріархату, коли перехрещують дітей, яких за всіма православними канонами хрестили в інших церквах?

– Я не знаю таких церковних правил, які давали б їм це право. Адже «Символ віри» для всіх християн один, а в ньому чітко сказано: «Визнаю одне хрещення на відпущення гріхів». Не може бути ні другого, ні третього хрещення, чим би вони це не пояснювали. Перед Богом вони не матимуть жодного оправдання.

– Розкажіть ще про крижмо, що воно символізує?

– Це невеликий шматок білої тканини, що використовується при хрещенні та є символом чистоти. Таким же чистим має залишатися впродовж життя крижмо душі цієї дитини. Колись цю тканину зберігали аж до упокоєння і вкладали в домовину. Нині з неї шиють подушечки. Проте і їх бажано не викидати, а зберігати, поки житиме ця людина. З нею її хрестили, з нею хай іде до Бога. Добре, якщо такою ж білою і чистою залишиться на той час і її душа.

– Із таїнством хрещення тісно пов’язане таїнство миропомазання. Яке його значення?

– Воно іде за водним хрещенням, хоч на кілька століть «молодше» за нього. Що таке миропомазання, пояснив Шостий Вселенський собор, що відбувся 680 року. Саме під час цього таїнства передаються людині дари Святого Духа. У перші віки християнства це робилося по-іншому. Апостоли покладали руку на того, кого хрестили, читали молитви і здійснювали єлеопомазання. Потім це було дозволено робити і єпископам, а Шостий Вселенський собор дав таке право і священикам: єлеєм, що варився під час страсної седмиці, в четвер, помазували й вони. Спочатку цей єлей брався від Вселенської церкви по всіх церквах, а потім його стали варити патріархи помісних церков. Яка церква не мала апостольської спадкоємності, не мала права і варити єлей.

Миро – це приготовлена особливим способом й освячена суміш із пахучих речовин і єлею. Його освячували самі апостоли та їхні наступники – єпископи, архієреї. І тепер освячувати святе миро можуть тільки єпископи, а за їхнім дорученням таїнство миропомазання можуть чинити і пресвітери, тобто священики. Дехто називає миропомазання П’ятидесятницею, тобто Зішестям Святого Духа.

– Наша церква теж варить миро.

– Так, варили його минулого року. Патріарх Філарет очолював. Читалися Євангелія, усі необхідні молитви. І до цього мира додавалася частинка того, що варилось ще за апостольських часів. Зварене миро роздають по єпархіях, а відтак священикам. Хто не має мира, той не має печаті дару Духа Святого.

Під час хрещення миром помазуються органи чуття – очі (зір), ніс (нюх), уста (смак), вуха (слух), а також груди, руки і ноги. Коли помазується, то читається така молитва: «Печать Духа Святого». Таке помазування рівнозначне покладанню руки апостолів на християн. Таїнства хрещення і миропомазання пов’язані між собою, і вони бувають лише раз у житті.

– Але й щодо миропомазання християнська практика різна.

– Так. У православній і греко-католицькій (вона тримається традиції нашої, православної) церквах миропомазання є невід’ємною частиною обряду хрещення. Римо-католицька церква чекає семилітнього віку дитини, щоб її миропомазати. У цій церкві залишається миропомазання для єпископів. Ми не раз бачили по телебаченню, як Папа Римський, ніби печать Святого Духа, покладає руку на семилітнє дитя і легенько б’є його по щоці – і тим самим демонструє це дійство миропомазання.

– Дякую за розмову. Думаю, нашим читачам буде корисно дізнатися стільки цікавого про такий традиційний обряд хрещення.

Галина САДОВСЬКА