Як оформити постійний догляд за літньою людиною: особливості

У Координаційному центрі з надання безоплатної правової допомоги роз’яснили особливості оформлення догляду за особою похилого віку.

Відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671-VIII соціальні послуги – дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі або сім’ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постійний догляд – це форма догляду за особами з різними фізичними або психічними обмеженнями, що вимагає постійної присутності доглядача для надання необхідної допомоги та підтримки. Доглядачем офіційно може вважатися лише та особа, яка отримує компенсацію за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі.

Однією з категорій осіб, які мають право на отримання послуг з догляду, є громадяни похилого віку з когнітивними порушеннями. Механізм оформлення постійного догляду (призначення компенсації за догляд) над такими особами встановлений Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі».

Перед тим, як розпочати процедуру оформлення постійного догляду, особа похилого віку має звернутися до сімейного лікаря та за його направленням пройти лікарську консультативну комісію (ЛКК) для встановлення необхідності у постійному сторонньому догляді. Далі особі, яка бажає здійснювати догляд на непрофесійній основі та відповідно отримувати за дані послуги грошову компенсацію, необхідно звернутися до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) з такими документами:

• заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
• заява про згоду отримувати соціальні послуги;
• паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу;
• висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;
• декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї);
• довідка щодо реєстрації місця проживання.

ЦНАП, що приймає заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги з необхідним пакетом документів, реєструє такі заяви і не пізніше ніж наступного робочого дня засобами телекомунікаційного, зокрема електронного, зв’язку, надсилає сформовану особову справу фізичної особи, яка надає соціальні послуги (у тому числі електронну), відповідному уповноваженому органу для прийняття рішення.

Уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання відповідних заяв при наявності всіх необхідних документів здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг. За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок про призначення чи непризначення особи постійним доглядачем.

На отримання компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі впливає середньомісячний сукупний фізичної дохід особи, яка має намір здійснювати догляд.

Відповідно до статті 13 Закону України “Про соціальні послуги” розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі, незалежно від кількості осіб, за якими здійснюється догляд, розраховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи – надавача соціальної послуги за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги.

Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи визначається шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу.

Обов’язковою умовою є спільне проживання надавача та отримувача послуги з догляду – пов’язаність спільним побутом, взаємними правами та обов’язками. Для підтвердження факту спільного проживання фахівці уповноваженого органу складають акт про проведення обстеження сім’ї. Якщо особа, яка бажає надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, має інше зареєстроване місце проживання, ніж отримувач послуг, то обстеження сім’ї для встановлення факту догляду є обов’язковим. Таким чином, якщо актом не підтверджується факт спільного проживання – це підстава для відмови в оформленні догляду та призначенні компенсації.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV з останніми змінами загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, щзокрема, непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку та за висновком закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Оформлення догляду за особою з інвалідністю або людиною похилого віку: хто має право та які документи потрібні

Центр з надання БПД роз’яснив особливості оформлення догляду за особою з інвалідністю або людиною похилого віку.

Для розгляду взяли різновид соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Закону України “Про соціальні послуги” та Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 859 від 23.09.2020 (далі – Порядок).

Хто має право отримати послугу з догляду та які документи це підтверджують:

– особи з інвалідністю I групи – копія довідки до акта огляду МСЕК про встановлення інвалідності;

– громадяни похилого віку з когнітивними порушеннями – висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді;

– невиліковно хворі, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися – висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді.

Ці особи подають заяву про згоду отримувати соціальні послуги.

Хто може надавати послугу з догляду на непрофесійній основі та отримувати компенсацію: фізичні особи без провадження підприємницької діяльності можуть надавати цю послугу членам своєї сім’ї, які спільно з ними проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Ці особи подають заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Заяви про згоду отримувати та надавати соціальні послуги подають до органів соціального захисту, уповноважених посадових осіб місцевого самоврядування або до ЦНАПу одночасно з пред’явленням паспорта громадянина України або документа, що посвідчує особу. При подачі електронної заяви її засвідчують електронним цифровим підписом.

Обов’язковим документом є декларація про доходи і майновий стан надавача соціальних послуг. Адже розмір компенсації обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою. Наприклад, якщо звернення в жовтні – то дохід враховується за 2 квартал, якщо в листопаді чи в грудні – за 3 квартал.

Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи обчислюють шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім’ї цієї особи на кількість осіб, які входять до складу сім’ї.

Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для надання соціальних послуг, затверджена наказом Міністерства соціальної політики України №150 від 17.05.2022 року. Цей документ регулює питання – кого включають в склад сім’ї для обчислення доходу, які види доходу враховують та не враховують, як діяти при відсутності офіційного доходу або коли дохід нараховано, але не виплачено, чи завжди враховуються фактично отримані доходи та ін.

Так, відповідно до п. 5 Методики грошові доходи враховують у тому місяці, за який їх нараховано, проте доходи за рішенням суду враховують в тому місяці, у якому їх фактично виплачено. Для ФОПів – платників єдиного податку, замість отриманого доходу, кожний місяць береться розмір мінімальної заробітної плати: для ФОПів першої групи – один розмір мінімальної заробітної плати, для другої групи – два розміри мінімальної заробітної плати, для третьої групи – три розміри.

Якщо в отримувача соціальних послуг або працездатного члена його сім’ї немає офіційного доходу, тоді середньомісячний сукупний дохід отримувача соціальних послуг становитиме один прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, встановлений на кінець періоду, за який враховуються доходи, а середньомісячний сукупний дохід працездатного члена його сім’ї – мінімальна заробітна плата.

З цього правила є винятки. Наприклад, для внутрішньо переміщених осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах через шкоду, завдану бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією, середньомісячний сукупний дохід становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Якщо офіційний дохід відсутній в надавача соціальної послуги – то для обчислення середньомісячного доходу рахуватиметься 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з п. 6 Методики до середньомісячного сукупного доходу не враховуються:

• сплачені (за умови документального підтвердження фактичної сплати) та отримані аліменти;
• допомога на поховання;
• одноразова допомога, отримана протягом одного календарного року, від місцевих органів влади;
• допомога громадських та благодійних організацій;
• суми нарахованої, але фактично не виплаченої заробітної плати чи пенсії;
• кошти, отримані від продажу квартири (будинку), що були єдиним житлом у власності особи, в разі купівлі іншої квартири (будинку) протягом шести місяців після такого продажу;
• допомога, отримана в межах програми «єПідтримка»;
• вартість наданих соціальних послуг тощо.

Рішення про призначення компенсації на догляд чи відмову приймають органи соціального захисту впродовж 10 днів із моменту подачі заяви з усіма документами та надсилають надавачу соціальних послуг. Компенсацію призначають на 12 місяців і виплачують щомісяця. У разі відмови в призначенні компенсації на догляд, необхідно отримати письмову відповідь, щоб мати змогу оскаржити неправомірне, на погляд заявників, рішення.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.