Гіацинти: посадка у відкритий ґрунт та догляд, вирощування в саду

Цибулинна квітуча багаторічна рослина гіацинт (Hyacinthus) є представником сімейства Спаржеві, проте раніше вона була частиною сімейства Лілійні, а ще її виділяли в окрему родину Гіацинтові. У перекладі з давньогрецького гіацинта означає «квітка дощів». Названа рослина була на честь героя давньогрецького міфу. Жив у ті давнину дуже гарний юнак Гіацинт, син царя Спарти. Його другом був бог Аполлон, він нерідко спускався з неба на землю, щоб вчити Гіацинта метати диски. І ось якось, тренуючи Гіацинта, Аполлон метнув диск, і юнак кинувся за ним, щоб повернути його богові. Однак бог Західного вітру, який був таємно закоханий у царевича, приревнувавши його, зміг повернути диск таким чином, що він розбив голову красеня. Гіацинт помирав у друга на руках, а той нічого не міг зробити, щоб урятувати його. Тоді бог, убитий горем, вирішив створити з крапель крові прекрасного юнака неймовірно красиву квітку, яку назвали гіацинтом.

Короткий опис вирощування

1. Посадка . Висадку цибулин гіацинту проводять восени вересні чи жовтні. А викопують їх щороку після пожовтіння листя (в останні дні червня або на початку липня).
2. Зберігання . На зберігання цибулини прибирають у приміщення, що добре провітрюється, з помірною вологістю. Їх укладають у пакети з паперу або 2 шари в ящики. Два перші місяці посадковий матеріал зберігають при температурі близько 25 градусів, а потім його переносять у більш прохолодне місце (приблизно 17 градусів).
3. Освітленість . Потребує великої кількості яскравого сонячного світла.
4. Грунт . Він має бути поживним, добре пропускати воду і містити велику кількість перегною. Кислотність не повинна бути нижчою за 6,5.
5. Полив . Під час тривалої посухи поливати гіацинти потрібно таким чином, щоб ґрунт промок на глибину від 15 до 20 сантиметрів.
6. Добриво . Підгодувати квітку потрібно двічі чи тричі протягом сезону. Перше підживлення – на самому початку вегетаційного періоду фосфорно-азотним добривом, друге – під час формування бутонів і третє – коли кущ відцвіте фосфорно-калійним добривом.
7. Розмноження . Насіння та дітки.
8. Шкідливі комахи . Квіткові мухи (журчалки), попелиця, трипси, кореневі цибулинні кліщі, стеблові та галові нематоди та капустянки.
9. Захворювання . Пеніцилезна гнилизна, різоктоніоз, фузаріоз, жовта або м’яка бактеріальні гнилі, строкатість.
10. Властивості . У будь-якій частині рослини міститься отруйний алкалоїд.

Коли викопувати гіацинти після цвітіння

Оптимальним періодом є останні тижні червня – перша половина липня, коли листя рослини стає жовтим і слабким. Наземна частина квітки видаляється, бульби витягуються з ґрунту, миються водою і добре обсушуються. Далі проводимо ревізію – ушкоджені (або з явними ознаками хвороби) екземпляри викидаємо. Якщо цибулини є нерозвинені дітки, їх відокремлюють і відкладають на дорощування. Перед зберіганням усі бульби підлягають обробці від захворювань та шкідників.

Після всіх маніпуляцій цибулини повинні вилежати приблизно 7-10 днів у місці, що добре провітрюється при температурі повітря +17..+20 °C. Для цього їх потрібно розкласти на чистому папері, а після зазначеного часу сховати у паперові пакети. Саме період після відцвітання, а також час обробки та зберігання бульб – найважливіші для гіацинтів. У цей час відбувається акліматизація посадкового матеріалу, лусочки підсихають, бульби готуються до літнього періоду.

За досить високої літньої температури до цибулин слід забезпечити доступ повітря та помірну вологість (якщо стовпчик градусника доходить до +30°C). Приблизно за три тижні до посадки температура в приміщенні з цибулинами повинна бути знижена до +16 ° C – це допоможе їм адаптуватися перед висаджуванням.

Особливості гіацинту

Гіацинт належить до найбільш ранніх весняних квітів. Родом це рослина з Північної Африки, Близького Сходу та Середземномор’я. Однак Голландія дуже багато зробила для популяризації гіацинту, саме тому її багато хто називає світовим «гіацинтовим центром». Найбільше різновидів і сортів гіацинту з’явилося саме у Нідерландах. А з міста Харлема, яке знаходиться в Голландії, щороку розсилається по всьому світу величезна кількість цибулин цієї квітки.

У гіацинтів щільна цибулинка складається з соковитих низових листових пластин. Висота квітучого стебла близько 0,3 метрів, він є продовженням денця. У відцвілого куща стебло відсихає разом із спрямованими вгору вузенькими листовими пластинами, які сидять при стеблі в самому низу. Однак у кутку верхньої листової пластини на стеблі всередині цибулинки формується нирка, яка згодом стає новою цибулею, саме вона цвістиме наступного року. У кутах інших листових пластин також можуть формуватися цибулинки, але вони слабші. Ці цибулинки є дітками, при необхідності їх можна відокремити та виростити з них нові кущики. Квітки входять до складу верхівкових пензлів, які мають конусоподібну або циліндричну форму. У квітки оцвітина має форму дзвонової воронки, лопаті у неї відігнуті, а забарвлення насичене. Суцвіття можуть бути пофарбовані в різні відтінки кольорів, наприклад: червоний, фіолетовий, жовтуватий, білий, рожевий, синій і т. д. Квітки можуть бути махровими і простими. У такої рослини плід тригніздний, при цьому в кожному з гнізд знаходиться по парі насіння, покритого ніжною шкіркою.

Все про ГІАЦИНТИ: правильна посадка гіацинтів, догляд та підживлення. Тонкощі вигонки гіацинтів

Ботанічний опис

Гіацинти – одні з ранніх весняних квітів. Батьківщина гіацинтів – Близький Схід, Північна Африка та Середземномор’я, але Голландія так багато зробила для їхньої популяризації, що її можна назвати світовим «гіацинтовим центром». Найбільша кількість сортів та різновидів гіацинтів була створена саме в Нідерландах, і щороку з голландського міста Харлем розсилаються по світу мільйони цибулин гіацинтів.

Щільні цибулини гіацинтів складаються з соковитих низових листків, а квітуче стебло (30 см у висоту), що є продовженням денця, після цвітіння відсихає разом з вузькими, спрямованими вгору листами, що сидять при стеблі в самому низу, але в куточку верхнього листа, цибулини утворюється нирка, що поступово перетворюється на цибулину, яка цвістиме наступного року. У куточках іншого листя часто теж утворюються слабкі цибулини, звані дітки, які можна відокремлювати і використовуватиме вегетативного розмноження. Квітки гіацинту зібрані у верхівкові кистьові суцвіття, що мають форму циліндра чи конуса. Оцвітина квітки являє собою яскраво забарвлену дзвонову лійку з відігнутими лопатями.

Відтінки забарвлення гіацинту являють собою широку палітру: білі, червоні, рожеві, лілові, сині, блідо-жовті… За формою квіток гіацинти бувають простими і махровими. Плід гіацинту – тригніздний, у кожному гнізді – по два насіння з ніжною шкіркою.

Дивіться фото гіацинту з назвами виду та сорту тут

Особливості вирощування

Кожна культура має свої агротехнічні вимоги. Гіацинт відрізняється від багатьох кольорів тим, що є досить примхливим та вимогливим у догляді. Саме тому перш ніж прикрашати їм свій сад, необхідно дізнатися, як його правильно доглядати, і що йому потрібно для нормального росту і розвитку. Основні правила вирощування гіацинту:

1. Грунт необхідний нейтральний, до його складу повинна входити дернова і листова земля (1:1), а також розпушувач. Якщо ґрунт кислий, то в нього доведеться вносити вапно, а глинистий ґрунт можна виправити, додавши до нього пісок.
2. Ця рослина вкрай негативно реагує на застій води у ґрунті, саме тому йому слід забезпечити добрий дренаж.
3. Для вирощування гіацинту вибирають сонячне місце, проте надмірно яскраве освітлення може зашкодити йому.
4. Добре підходить для посадки ділянка, яка знаходиться неподалік дерев і чагарників, тому що квіти повинні бути захищені від поривів вітру.
5. Чи не підгодовуйте гіацинти свіжим органічним добривом.

Вибір місця для гіацинтів у саду

Місце для гіацинтів має бути добре освітленим та захищеним від сильних вітрів. Деякі квіткарі рекомендують садити їх, як і інші цибулинні, поряд із чагарниками та деревами. Навряд чи ця порада хороша. Так, навесні сонця там вистачає, але коріння дерев та чагарників поглинають поживні речовини з ґрунту на шкоду гіацинтам.

Ділянка для гіацинтів краща рівна, бажано з невеликим ухилом, що забезпечує стік води при весняному таненні снігу і під час сильних дощів. Тривале підтоплення призводить до масових захворювань та загибелі цибулин. Грунтові води повинні залягати не ближче 50-60 см. При високому рівні роблять дренаж або влаштовують насипні гряди.

Посадка гіацинтів у відкритий ґрунт

В який час саджати

У відкритий ґрунт цибулини гіацинту висаджують в останні дні вересня або перші – жовтня. Якщо посадити їх раніше визначеного терміну, то тоді вони можуть рушити в зріст, а зимові холоди, що настали, їх занапастить. Якщо ж їх висадити пізніше, ніж це необхідно, вони можуть не встигнути добре вкоренитися до морозів.

Ділянку, на якій зростатимуть гіацинти, потрібно підготувати заздалегідь. Проведіть перекопування ґрунту на глибину від 0,3 до 0,4 м, при цьому внесіть у ґрунт від 10 до 15 кілограм прілого компосту або трьох-чотирирічного перегною, а також приблизно 15 г сірчанокислого магнію, 70 г суперфосфату і 30 г сірчанокислого розрахунку 1 квадратний метр. Залежно від цього, із чого складається грунт, у нього за необхідності можна внести торф чи пісок. Якщо ґрунт на ділянці піщаний, тоді в нього слід внести в 1,5 рази більше калійних та магнієвих добрив. Азотовмісними добривами гіацинти рекомендується підгодовувати у весняно-літній період.

Посадка восени

Вище вже говорилося про те, що цибулинки гіацинту в сад висаджують восени, а точніше, у вересні-жовтні. Досвідчені садівники радять висаджувати цибулинки середньої величини, які ще називають «клумбовими», тому що саме вони дають квітконоси, що відрізняються високою стійкістю до негоди.

Спочатку огляньте посадковий матеріал і приберіть всі хворі, м’які або травмовані цибулинки. Потім їх перед самою висадкою в ґрунт занурюють у розчин фунгіцидного препарату на 30 хвилин. Цибулинки, в діаметрі досягають приблизно 50 мм, висаджують на глибину від денця від 15 до 18 сантиметрів, ширина міжрядь повинна бути близько 20 сантиметрів, а дистанція між цибулинами – 15 сантиметрів. Цибулинки меншого розміру, і навіть дітки висаджують на меншу глибину, причому відстань між ними теж необхідно скоротити.

Найкраще гіацинт росте у відкритому ґрунті в тому випадку, якщо його висадити в піщану сорочку. Для цього на дно борозенки або посадкової ямки насипають шар чистого річкового піску, товщина якого повинна бути близько 30-50 мм. Трохи вдавіть у цей шар цибулинку і присипте її зверху також піском і потім грунтом. Завдяки даному способу посадки не відбуватиметься застою води у ґрунті, внаслідок чого ризик появи гнилі на цибулині значно зменшиться. Якщо цибулинки висаджувалися в сухий ґрунт, їх потрібно обов’язково полити.

Саджаємо гіацинти по-новому

Весняна посадка

Цибулинки гіацинту навесні не висаджують.

Особливості посадки та догляду в горщиках

Гіацинти однаково добре ростуть на садових грядках та в домашніх горщиках. Можна насолоджуватися чудовим ароматом та квітами квіток на терасі або навіть вдома. Період посадки для горщиків такий самий, як у саду – жовтень-листопад. Субстрат необхідний родючий, тоді не потрібні підживлення. Успішно використовується ґрунт із компостом, змішаний із піском. У нижній частині горщиків кладуть дренажний шар, що дозволяє зливати зайву воду.

Цибулини висаджують у горщик або контейнер, щоб вони не торкалися один одного. Глибина посадки дорівнює подвійному діаметру цибулини. Щоб грунт добре прилипав до цибулин, його злегка поливають. Потім горщики ставлять у холодну темну кімнату на 10 тижнів. У цей час рослини дуже помірно поливають.

Догляд молодих рослин. Коли пагони починають з’являтися з-під землі, квіти повинні піддаватися впливу світла. Горщики ставлять на підвіконнях, насичуючи рослини теплом сонячного проміння через скло. Чим більше стає рослина, тим більше води їй потрібно. Тобто підкладка має бути постійно вологою, але не мокрою. Щоб зберегти вологу, на землю кладуть мох, що цікаво прикрашає горщик. Тяжкі суцвіття підв’язують до опор.

Догляд за гіацинтами

Доглядати гіацинт, що вирощується у відкритому грунті, не надто важко, проте всі агротехнічні правила культури потрібно знати і обов’язково дотримуватися їх. Насамперед треба стежити за тим, щоб на ділянці, на якій росте гіацинт, не було бур’янів, тому прополки мають бути регулярними та своєчасними. Також слід пам’ятати про те, що поверхня ґрунту навколо кущів обов’язково систематично спушують і роблять це досить часто. Для того щоб скоротити кількість поливів, прополок і розпушування після висадки цибулин у ґрунт, його поверхню засипають шаром мульчі. Поливати гіацинт потрібно лише під час посухи, при цьому ґрунт повинен обов’язково промокнути вглиб на 15–20 сантиметрів.

Добриво

Для того щоб такі квіти добре росли і розвивалися, їх необхідно своєчасно підгодовувати. Протягом вегетаційного періоду годувати кущики необхідно всього 2 або 3 рази. Квіти можна підгодувати сухим добривом, внісши його в ґрунт, або рідким поживним розчином (у цьому випадку використовується трохи менше добрив). Перш ніж внести в ґрунт поживний розчин, квіти потрібно обов’язково полити. Якщо ж використовуються сухі добрива, тоді їх розкидають поверхнею ділянки, а після чого закладають у землю, використовуючи для цього сапку. Час проведення підгодівлі:

• перша – на самому початку вегетаційного періоду, для підживлення використовують від 20 до 25 грам селітри і 15-20 грам суперфосфату з розрахунку на 1 квадратний метр;
• друга ― під час формування бутонів, для цього в ґрунт вносять від 30 до 35 грам суперфосфату та 15–20 грам сірчанокислого калію з розрахунку на 1 квадратний метр;
• третя – після того, як кущі відцвітуть, для цього використовують 30–35 грам сірчанокислого калію і таку ж кількість суперфосфатів із розрахунку на 1 квадратний метр.

Пересадка

Для того, щоб пересадити гіацинти на іншу ділянку, не потрібно особливих зусиль. Для початку в літню пору, коли кущі відцвітуть, викопайте цибулинки і приберіть їх на зберігання. А з настанням осені посадіть їх на нову ділянку. Викопують цибулинки за кілька місяців після того, як гіацинти відцвітуть. Цей час необхідний для того, щоб цибулини встигли відновити сили після періоду вегетації та цвітіння.

Коли садити гіацинти

Прийнятний час для висаджування цибулин – це середина вересня/жовтень. Слід враховувати, якщо ви посадите бульбу зарано, то вона почне розвиватися, але зиму вже не перенесе, замерзне. Якщо посадити гіацинти надто пізно, то вони не встигнуть укорінитися і звикнути до місця – відповідно також загинуть. Якщо ви запізнюєтеся з посадкою, то поквапитесь до першого тижня листопада – це найпізніший термін. Для цього вам доведеться вдатися до додаткових заходів – укрити місце посадки опалим листям, лапником або будь-яким іншим укриттям, щоб не допустити вимерзання цибулин.

Чи можна садити гіацинти навесні? Часто бачу, що садівники запитують про весняну посадку гіацинтів. Швидше за все це питання виникає в тому випадку, якщо ви купили або подарували вам квітучий гіацинт в горщику. Як бути в цьому випадку з цибулею? По-перше, дайте квітці відцвісти. По-друге, не слід відразу пересаджувати цибулину у відкритий ґрунт. Дайте цибулиці дозріти: зменшіть полив, залиште квітку в спокої, дочекайтеся, поки все листя не пожовкне і почне відмирати. Мине приблизно місяць-півтора. Після цього звільніть цибулину з горщика і залиште в притінку до вересня-жовтня (терміни залежать від регіону). А потім уже чиніть так, як поради рекомендують садити гіацинти восени.

Розмноження гіацинтів

Вирощування з насіння

Розмножити гіацинт можна насіннєвим способом, що ідеально підходить для тих, хто займається селекцією рослин. Висів насіння проводять в останні дні вересня, для цього використовують ящик, наповнений субстратом, що складається з перегною, листового ґрунту та піску (2:1:1). Сіянці вирощують протягом двох років у холодному парнику. Гіацинти, що з’явилися з насіння, дуже рідко зберігають сортові ознаки материнської рослини, саме тому городники вважають за краще розмножувати таку рослину вегетативним способом.

Розмноження дітками

Розмножити гіацинт дітками набагато легше, ніж насінням. Але при цьому потрібно врахувати, що діти на цибулинках наростають вкрай повільно, так, за 1 рік може сформуватися від 1 до 3 дітей. Спробуйте відокремити дітки від батьківської цибулинки, якщо вони відриваються без особливих зусиль, тоді їх висаджують в окрему лунку та дорощують. Однак якщо дітки відокремлюються з великими труднощами, тоді їх залишають на батьківській цибулиці, яку висаджують у ґрунт разом із ними.

У промисловому квітникарстві гіацинти розмножують штучними способами, а саме за допомогою надрізання та вирізування денця. Для цього візьміть дуже гострий інструмент і добре простерилізуйте його, зробіть їм надрізи на донці або виріжте його. Далі цибулинки прибирають для зберігання особливим способом, і вони формуються дітки. Буває, що на одній цибулині формується близько 40 діток. Дуже докладно цей спосіб розмноження гіацинтів описаний у книзі «Розмноження рослин» Ф. Мак-Міллана Броуза.

Розмноження гіацинту, вирізання донця, сортові гіацинти

Як розмножити гіацинти в домашніх умовах

Окремо варто розглянути способи розмноження, тому що бульби можуть давати квітки протягом двох або трьох років, але при цьому у них не будуть діти. Для цього цибулинам потрібна стимуляція, її проводять у різний спосіб.

Вирізання денця бульба гіацинту

Ще при посадці на ділянці визначається місце, куди висаджують найбільші цибулини. Після того, як у рослини пожовкне листя, бульбу витягають із землі і відразу, не даючи обсохнути, влаштовують «душ» під сильним напором води. Під час цього процесу разом із землею видаляються старі лусочки. Далі цибулини розкладають одним шарів у ящику, що провітрюється, виносять на затінене місце, підсушують приблизно 7-10 днів. Через цей час за допомогою гострого ножа на донці роблять клиноподібний виріз, при якому повністю видаляється нирка і сам донець. Місце зрізу потрібно обробити подрібненим активованим вугіллям.

Після цієї операції бульби викладають у ємність, дно якої вистилають шаром перліту. Цибулини слід класти зрізаним донцем нагору. Далі ємність поміщають у великий поліетиленовий пакет (можна використовувати сміття) для створення необхідного мікроклімату. При температурі + 30 ° С і високій вологості на місці зрізу з’являться дітки, а через 2-3 місяці вони досягнуть приблизно 1 см, обзаведуться зачатками корінців і пустять невеликі відростки. Якщо вирізання денця було зроблено в перші місяці літа, то бульбу з дітками можна посадити в грунт і прикрити тирсою (або торфом).

Якщо час втрачено, то бульби перевертають донцем донизу, кладуть у ємність із ґрунтом, поміщають у холод (холодильник, підвал), а з настанням весни висаджують на ділянці.

Після того, як гіацинти відцвіли, що з ними далі робити? З настанням серпня ці бульби викопують (на той час вони вже вкриті дітками), відокремлюють дітей. До початку вересня молоде покоління гіацинтів заглиблюють у ґрунт, накривають 10 см шаром мульчі (тирса, хвойний лапник, листя, торф). Після закінчення першої зимівлі мульчуючий шар видаляють, але залишають на місці після другої зими. На третій рік такі гіацинти дають колір та радують вас чудовим ароматом.

Розмноження лусочками з цибулин

Великі бульби (приблизно 5-6 см у діаметрі) розрізають на 4 частини, після чого відокремлюють від донця деякі лусочки, «ранову» поверхню обробляють товченим активованим вугіллям. Далі береться ємність, на дні якої насипаний перліт або чистий пісок, також можна використовувати подрібнене деревне вугілля із золою. Обламані лусочки кладуть у цю ємність, потім вона поміщається у прозорий поліетиленовий пакет, надійно зав’язується та витримується 2 місяці при не надто яскравому освітленні.

При цьому температура повітря повинна становити приблизно +19…23 °С, але на другому етапі, який триває півтора місяці, температура повинна бути знижена до +16…19 °С. За цей період на лусочках зав’яжеться кілька цибулинок. Зберігання молодого поголів’я аналогічне методу, описаному першому способі.

Розмноження гіацинтів живцями листа

Для цього слід дочекатися періоду зав’язі квітконосів та відокремити від гіацинтів по парі листків, їх потрібно зрізати якомога ближче до основи. Далі листя обробляють у розчині, який стимулює коренеутворення (наприклад, «Гетероауксин») і заглиблюють на 3-4 см у ємність із чистим піском (або перлітом). Цю ємність, знову ж таки, укладають у поліетиленовий пакет, зав’язують його та поміщають у помірно освітлене місце на місяць-півтора. Температура повітря повинна змінюватись у межах +10..17 °С, вологість – 80-90%. Через зазначений термін на живцях ви зможете побачити цибулинні зачатки, а через 50-60 днів – молоде коріння і маленьке листя. Далі рослини висаджуються на ділянку, кожен живець згодом дає 6-10 дітей.

Надрізання донця, як спосіб розмноження гіацинту

При цій процедурі донець не видаляється, як у першому випадку, а надрізується навхрест. На великих бульбах робиться пара хрестів, на тих, що дрібніші – один. Пошкоджені місця обробляються порошкоподібним активованим вугіллям, потім цибулини на 24 години кладуть у тепле приміщення (+20…22 °С) для того, щоб «хрести» розкрилися. Усі подальші дії аналогічні вищеописаним рекомендаціям. За такого методу стимуляції бульби вдається отримати приблизно 10-16 великих молодих цибулинок.

Щоб ці вісники весни порадували вас тривалим цвітінням, пишністю пензликів та дивовижним ароматом, потрібно докласти зусиль. Тепер вам відомо, як виростити гіацинти, посадка та догляд у відкритому ґрунті за якими хоч і пов’язані з труднощами, але, безсумнівно, варті витрачених сил та часу.

Перші квіти (фото Любов Білих, Краснодар)

Хвороби та шкідники гіацинтів

Захворювання

Гіацинти вирізняються досить високою стійкістю до захворювань. Однак якщо вони були вражені хворобою, то це могло статися з таких причин:

• куплений посадковий матеріал вже був уражений хворобою;
• квіти підгодовували свіжим органічним добривом;
• погані попередники;
• у ґрунт була посаджена зіпсована цибулинка;
• перед висаджуванням цибулини не піддавалися профілактичній обробці;
• надто густа посадка.

Найчастіше ця рослина вражає бактеріальна гнилизна (бактеріальна хвороба), через неї цибулинки стають схожими на слиз, який дуже погано пахне. Перші ознаки ураження гниллю ― кущ відстає в рості, а на його листі та квітконосах утворюються смуги та цятки. Хворі квіти витягають із ґрунту і знищують, а місце, де вони росли, обробляють хлорним вапном.

Ще гіацинт може вразити пеніцилезну гниль (грибкова хвороба). Всі частини ураженого куща, що знаходяться над землею, покриває наліт, який є продуктом спороношення гриба, на рослині з’являється гнилизна, а його квітки засихають. Щоб врятувати рослину, її слід обробити засобом, що містить мідь.

Шкідливі комахи

Також сильно нашкодити гіацинту можуть різні шкідники. Найбільшу небезпеку для нього становлять квіткові мухи, їх личинки вигризають донце у цибулинок. Для того щоб їх позбутися, використовують такі засоби, як: Табазол, Мухоїд або Актора. Також нашкодити квітці може капустянка, яка з’їдає його підземну частину, а ще кореневий кліщ, боротися з такими шкідниками найкраще мульчуванням поверхні ґрунту навколо кущів.

Буває, що суцвіття тільки з’являється з розетки і відразу ж випадає з неї. Це може статися через застою води в землі, зберігання цибулин в занадто холодному місці або ранньої посадки.

Як виростити квіти взимку?

Гіацинти виганяють навесні у скляній тарі, що продається разом із цибулинками. На початку минулого століття квіткарі навчилися викликати цвітіння вже до кінця календарного року. Сьогодні квітучі зразки набувають навіть у листопаді, але не завжди рослина виявляється якісною. Домогтися тривалого цвітіння в зимовий період можна самостійно, дотримуючись технології вигонки.

Відберіть великі цибулини по 5-6 см масою 60-80 г. Візьміть широкі горщики з дренажними отворами і підберіть ґрунтозміш з нейтральною реакцією. Дно ємності всійте дренажем, потім – піском і ґрунтом. Перед висаджуванням цибулин окропіть їх водою, після чого помістіть у землю на відстані 2.5 см. Не допускайте торкання один з одним і зі стінками горщика.

Після висадки ущільніть ґрунт і полийте рослини. Для запобігання гниття засипте ґрунт зверху піском на пару сантиметрів. Грамотно посаджені цибулини повинні підніматися над поверхнею ґрунту на 2–3 см. Тепер покладіть контейнер у поліетиленовий пакет із заздалегідь виконаними дірочками для вентиляції повітря, або помістіть його в папір.

Завершивши підготовчі роботи, перемістіть ємність із посадковим матеріалом у прохолодне місце. Спостерігайте за вологістю землі: вона не повинна бути сухою. Занадто велика кількість вологи також не буде корисною для рослини. Продовжуйте охолоджувати майбутні квіти 6-10 тижнів за температури +5 градусів. В умовах +9 градусів контейнер витримують протягом 12-16 тижнів.

З появою пагонів довжиною 2-2.5 см переставте горщики в затінене приміщення, в якому температура не перевищує +15. Ще через кілька днів можна підставити їх до вікна. Через 14 днів гіацинти подарують перші бутони.

На етапі цвітіння поставте горщики у теплу освітлену кімнату. Проводьте помірний полив і періодично розгортайте квіти в інший бік. Якщо цвітіння здасться недостатньо хорошим, внесіть під корінь добрива для цибулинних. Відцвілі гіацинти знову стануть придатними для вигонки за кілька років.

Догляд після цвітіння

Після того, як гіацинти відцвітуть, їх цибулинки починають відновлювати свої сили. Тому деякий час вони обов’язково мають пробути у ґрунті. Як тільки кущики почнуть в’янути, весь догляд повинен звестися до поступового скорочення поливів, до повного припинення. Крім цього, не забудьте в цей час внести в грунт добрива втретє і востаннє, завдяки йому цибулини отримають необхідну кількість поживних речовин, що сприятливо позначиться на зростанні та цвітінні гіацинтів у майбутньому сезоні. Зрозуміти, що настав час витягувати цибулинки із землі, можна по листю, яке має стати жовтим.

Викопуємо цибулини

Витягувати цибулинки із ґрунту необхідно щороку. А якщо ні, то в майбутньому сезоні кущики цвітимуть мізерно, а ще збільшується ймовірність того, що цибулини будуть уражені хворобою. Також завдяки викопуванню гіацинтів, яке проводиться щороку, можна своєчасно відбраковувати зіпсовані цибулинки та регулярно відокремлювати діток.

Постарайтеся викопати кущі до того, як їхнє листя помре і відпаде, тому що в цьому випадку дуже складно відшукати точне місце знаходження цибулинок. Для вилучення кущів із землі використовують лопату, тому що цибулини знаходяться досить глибоко. Вилученим цибулинкам потрібно промивання під струменем води і півгодинне протруєння в розчині Карбофосу (3-4%), натомість їх можна 10 хв. витримати у дуже теплій воді (близько 50 градусів). Після цього їх укладають у затінене добре вентильоване місце для просушування на 7 днів, температура повітря має бути близько 20 градусів.

Як зберегти гіацинт після цвітіння

Зберігання цибулин гіацинтів

У цей час догляд за цибулинами потрібно поставитися з усією відповідальністю, оскільки саме зараз у них відбуватиметься формування суцвіття. Після того, як цибулини будуть просушені, у них потрібно видалити залишки лусочок і коренів. Після чого їх сортують та викладають у ящики (найкраще в 1 шар). Занадто маленькі дітки краще залишити на цибулинах. Якщо цибулинок мало, тоді для їх зберігання можна використовувати пакети з паперу, на які наклеюється підписана етикетка.

Під час зберігання гіацинтів виділяють дві стадії. Протягом перших двох місяців цибулинки повинні перебувати при температурі від 25 до 26 градусів, а потім їх забирають у прохолодніше місце (близько 17 градусів). Повітря не повинно бути занадто сухим, тому що через це цибулинки можуть висохнути. Для того, щоб на 7 днів скоротити перший етап зберігання, в перший тиждень посадковий матеріал потрібно зберігати при температурі близько 30 градусів. Не забудьте, що для зберігання гіацинтів потрібно вибирати добре вентильоване приміщення. А безпосередньо перед висаджуванням цибулин восени в ґрунт, їх рекомендується приблизно 7 днів витримати при тій температурі, яка характерна для саду. Як правило, під час зберігання на цибулинах формується велика кількість маленьких діток, у зв’язку з цим висаджувати їх у ґрунт потрібно дуже акуратно.

Зберігання гіацинтів

Настає найвідповідальніший період, оскільки в цей час у цибулини формується суцвіття. Підсушені цибулини очищають від залишків коренів та лусок, ділять по розборах і розкладають у ящики, бажано в один шар. Дрібну дитинку краще не відокремлювати. Якщо цибулинок не дуже багато, їх можна зберігати в паперових пакетах, приклеївши на них підписані етикетки.

На фото: Пророщування гіацинтів у холодильнику

Зберігання здійснюється двома стадіями: перші два місяці цибулини зберігають при температурі 25-26 ºC, а третій – при 17 ºC за не дуже низької вологості повітря, щоб цибулини не висихали. Можна скоротити перший етап на тиждень, створивши в першу сімденку зберігання температуру 30 ºC. Приміщення має добре провітрюватись. А перед осінньою посадкою непогано б потримати цибулини з тиждень у температурі, близькій до тієї, що у саду. За час зберігання часто у цибулин утворюється багато дрібних діток, тому будьте дуже обережні, висаджуючи їх восени у ґрунт.

Види та сорти гіацинтів з фото та назвами

Гіацинт культивується як у відкритому ґрунті, так і в кімнатних умовах вже близько 400 років. І нещодавно фахівці вважали, що є близько 30 видів і приблизно 500 сортів гіацинтів. Однак, коли відбулася реорганізація класифікацій у ботаніці, більшість видів перевели в інший рід. На сьогоднішній день налічується лише 3 види гіацинтів, а саме: гіацинт східний (Hyacinthus orientalis), гіацинт Литвинова (Hyacinthus litwinowii) та гіацинт закаспійський (Hyacinthus transcaspicus). Завдяки зусиллям селекціонерів із цих видів було отримано безліч різновидів та сортів.

Всі сорти ділять за формою квітки – на махрові та прості, за термінами цвітіння – пізні, ранні та середні, а також за забарвленням квіток. У класифікації з забарвлення квіток усі сорти поділяють на 6 груп.

Сині гіацинти

1. Perle Brillante . Це пізньоквітучий сорт, квітки у якого палево-блакитного відтінку, висота куща близько 25 сантиметрів, тривалість цвітіння – близько 20 днів.
2. Marie . Ранньоквітучий сорт, цвітіння якого триває від 16 до 18 діб. Квітки мають темно-синє забарвлення, а прикрашає їх поздовжня фіолетова смужка.
3. Queen of the Blues . Цвітіння цього середнього ґатунку триває приблизно 15 днів, висота куща близько 30 сантиметрів. Блакитні квітки мають слабовиражений запах.

Бузкові гіацинти

1. Blue Magic . Висота куща цього середнього сорту близько 25 сантиметрів, цвітіння триває від 10 до 12 діб. Забарвлення квіток фіолетово-пурпурове.
2. Indigo King . Такий пізньоквітучий сорт цвіте приблизно 15 днів, довжина стрілки від 15 до 17 сантиметрів. Квітки глянсові фіолетово-чорного відтінку.
3. Bismarck . Цвітіння цього ранньоквітучого сорту триває близько половини місяця, кущ заввишки сягає від 22 до 25 сантиметрів. Світло-фіолетові квітки прикрашає поздовжня смужка більш насиченого відтінку.

Рожеві гіацинти

1. Moreno . Ранньоквітучий сорт цвіте протягом 13–18 діб, квітконос завдовжки сягає від 20 до 23 сантиметрів. Забарвлення квіток малиново-рожеве, у них є смужка темнішого відтінку.
2. Anna Marie . Цей середній сорт має довгу стрілку від 20 до 25 сантиметрів, а цвітіння його триває приблизно 15–17 діб. Квітки пофарбовані в ніжно-рожевий відтінок.
3. Gertruda . Цвітіння цього пізньоквітучого сорту триває від 13 до 15 днів, а його квітконос у висоту досягає 23-25 ​​сантиметрів. Квіти пофарбовані у темно-рожевий колір.

Червоні гіацинти

1. Hollyhock . Цей пізньоквітучий сорт цвіте протягом 15–18 діб, його квітконос має висоту 20–22 сантиметри. Махрові квітки мають малиново-червоне забарвлення.
2. La Victoire . Висота квітконоса у цього ранньоквітучого сорту від 20 до 25 сантиметрів, на ньому розкриваються глянсові рожево-червоні квітки. Тривалість цвітіння – від 11 до 12 діб.
3. Tubcrgen’s Scarlet . Цвітіння такого середнього сорту триває трохи більше половини місяця. Висота квітконоса близько 20-22 сантиметрів, квітки насичено червоні, можуть бути махровими.

Білі гіацинти

1. Arentine Arendsen . У висоту кущ даного ранньоквітучого сорту досягає 21-22 сантиметри, він цвіте від 15 до 18 діб. Квітки забарвлені у білий колір, можуть мати кремовий відтінок.
2. Snow Crystal . У цього пізньоквітучого гіацинту білі махрові квітки. Тривалість цвітіння – 13-18 діб, а довжина стебла – 25-28 сантиметрів.
3. Madame Sophie . Цвітіння такого середнього сорту триває 13–15 діб, довжина його стебла від 19 до 23 сантиметрів. Махрові квітки мають біле забарвлення.

Жовті та помаранчеві гіацинти

1. Yellow Hammer . Стрілка такого середнього сорту в довжину досягає 23-25 ​​сантиметрів, цвіте він від 13 до 15 діб. Забарвлені в насичено-жовтий колір квітки до кінця цвітіння вигорають.
2. City of Haarlem . Пізньоквітучий сорт має тривалість цвітіння від 15 до 17 діб, довжина квітконоса від 25 до 27 сантиметрів. Жовті квіти в кінці цвітіння стають блідо-кремовими.
3. Oranje Boven . Цвітіння такого середнього ґатунку триває приблизно півмісяця. На квітконосах довжиною 22-24 сантиметри красуються абрикосово-лососеві квітки, край яких темно-рожевий.

Найчастіше першими починають цвісти сині сорти, а потім – білі, рожеві, червоні, бузкові. А помаранчеві та жовті сорти цвітуть пізніше за всіх.

Вибір місця та технологія посадки гіацинтів

Багаторічники сімейства Спаржеві віддають перевагу сухим сонячним місцям, які захищені від холодного вітру та протягу. Садити цибулини рослин краще восени, тоді вони встигнуть накопичити корисні елементи. Грунт повинен бути пухкий і водонепроникний. Рослина поширилася світом Середземномор’я, клімат там характеризується сухістю і високими температурами повітря, тому шкірка рослин тоненька і пристосована до надлишку вологи.

На надмірно зволожених ґрунтах квітка гниє. Щоб цього не сталося, вирийте на садовій ділянці невеликі канавки, якими стікатиме зайва вода. Подбайте про хороший дренаж, а в місцях посадки створіть високі насипи. Важкий ґрунт розбавте піском та органічними добривами.

Цибулинні сорти найчастіше піддаються зараженню інфекцією. У зв’язку з цим місце посадки змінюйте кожні 2-4 роки. Якщо в саду вже росли інші квіти з цибулин (наприклад, тюльпани, нарциси, лілії), то краще не садити гіацинти. Зачекайте 1-2 роки, і тільки тоді приймайте квіти Аполлона.

Екзотична «квітка дощів» досить ніжна, але, виконуючи посадкові роботи грамотно, можна досягти успіхів:

• Заздалегідь підготуйте ґрунт: перекопайте землю на 35-40 см, при необхідності внесіть 200-300 г/м2 вапна, 200-250 г/м2 доломітового борошна або деревної золи. Органічні добрива використовуйте тільки перепрілі, свіже підживлення гіацинт не перенесе;
• розрівняйте землю, проробіть грядки по 15-20 см у висоту, завдяки цьому вода після поливу стіче в борозни, що утворилися;
• цибулинки відсортуйте і підберіть за розміром, залиште їх на півгодини в розчині калію перманганату і посадіть в грунт;
• потім помістіть на глибину 12-15 см, попередньо заливши ямку водою, зверху насипте трохи піску та столову ложку золи, щоб захистити цибулини від інфекцій;
• саджанці повинні бути один від одного на відстані 8–10 см;
• потім укрийте грядки торфом, лапником або сухим листям (це допоможе вберегти їх від морозів).

Раніше найоптимальнішим часом посадки в середній смузі України вважався період із кінця вересня до початку жовтня. Але через глобальне потепління терміни настання зими змінилися. Тому, щоб посадити квіти під зиму, слідкуйте за прогнозами синоптиків та вимірюйте температуру ґрунту. Сприятливі умови для саджанців настають, коли ґрунт досягає температури +8 – +10 градусів. Земля приходить у такий стан приблизно у жовтні чи на початку листопада. Посадкове місце рекомендується накрити будь-яким утеплюючим матеріалом, наприклад, плівкою. Так ґрунт не вимерзне і не затопиться постійними осінніми опадами.

Коли посадка у відкритий ґрунт закінчена, але морози настали надто швидко, утепліть грядки. З цією метою застосуйте вищезгаданий лапник, сухе листя, тирсу або купіть в спеціалізованих магазинах матеріали, що утеплюють. Пам’ятайте! Росточки цих квітів з’являються набагато раніше за інших співмешканців саду, відразу після відлиги. Щоб вони не пошкодилися, зніміть утеплювач ще напровесні.

Після вкорінення цибулин та появи перших пагонів про рослину можна не турбуватися, але догляд за нею продовжуйте. Спаржеві почнуть активно розвиватися, формувати бутони, а на початок травня сад заповниться яскравим яскравим цвітінням. Під час свого розвитку квіти вимагають додаткових підживлень. Внесіть добрива тричі:

• після утворення паростків (25 г аміачної селітри/1 м2);
• після формування бутонів (20 г аміачної селітри+40 г суперфосфату+30 г хлористого калію);
• після закінчення цвітіння (40 г суперфосфату +40 г хлористого калію).

Зручним способом посадки є пророщування в контейнері, який можна помістити у ґрунт. Декілька сортових цибулин посадіть у пластикові ємності прямокутної або круглої форми. Восени вкопайте їх у клумбу або розмістіть на будь-якому місці квітника. Невеликі групи цього багаторічника виглядатимуть дуже вишукано, особливо якщо підсадити до них ніжні примули та чубатки. Коли цвітіння закінчиться, вийміть контейнер із ґрунту та перенесіть його у темне приміщення, щоб квіти відпочили до наступної осінньої висадки.

Як пересадити гіацинт після покупки в горщик?

Невеликий горщик з весняною квіткою – романтичний подарунок та чудова прикраса інтер’єру. Його цвітіння триває набагато довше, ніж у зрізаних квітів. Червоні, білі, сині, рожеві або фіолетові пелюстки та приємний аромат можуть тішити до трьох місяців. Але за поданим кимось або купленим самостійно гіацинтом у горщику необхідно правильно доглядати і вміти грамотно його пересаджувати.

Тож необхідно мати під рукою, окрім самого гіацинту, і як виконати правильну пересадку в інший горщик після покупки рослини в магазині чи отримання її у подарунок на свято?

Перш ніж розпочати пересадку гіацинту в домашніх умовах після покупки в інший горщик, квітці треба дати трохи часу для адаптації до нового мікроклімату. Рослина слід дати спокій. Навіть якщо воно, потрапивши в будинок, раптом скинуло бутони, що вже з’явилися, не варто засмучуватися. При ретельному догляді можна відновити гіацинт. Для цього треба створити такі умови:

• Підтримувати температуру повітря у приміщенні на рівні 22 градусів.
• Забезпечувати достатнім освітленням до 15 годин на добу.
• Регулярно поливати, використовуючи нежорстку воду.
• Відмовитися від підживлення добривами.

На адаптацію у квітки йде близько півтора тижні. Під кінець другого тижня можна приступати до пересаджування. Для цього потрібно підготувати новий горщик, свіжу ґрунтову суміш, дренаж, добрива та інструменти для роботи.

Горщик для гіацинту слід підбирати за розмірами цибулини таким чином, щоб їй не було занадто тісно або зайво просторо. Вона не повинна торкатися стінок горщика. Цибулину перед посадкою треба оглянути, перевірити, чи немає пошкоджень. З неї можна зняти верхній шар лушпиння, обробити стимуляторами росту. Якщо виявилися пошкодження, їх слід присипати активованим вугіллям.

Ґрунтова суміш, придатна для гіацинтів, складається з листової землі, дерну та піску. Цибулину поглиблюють у неї до кореневої шийки. По краю горщика додають трохи ґрунту.

Після того, як рослина посаджена в новий горщик, її необхідно помістити в прохолодне приміщення з помірним освітленням. Полив здійснюється лише через піддон, у міру висихання ґрунту. Підживлення проводять слабо концентрованими добривами через кілька тижнів після пересаджування. Кількість добрива, вказана в інструкції, при приготуванні розчину зменшується вдвічі.

Після того, як період адаптації буде пройдений, пересадку можна повторити, але перемістити рослину не в горщик, а у відкритий ґрунт. Повторного цвітіння гіацинт через сильно ослаблену цибулину в кімнатних умовах може не дати, або воно буде набагато біднішим.

Гіацинт у горщику – догляд у домашніх умовах після покупки

Гіацинт – один з перших весняних квітів, що з’являється після довгої зими в наших садах. Він має не тільки чудові декоративні якості, але й приголомшливий аромат, тонкий і ніжний.

На жаль, цвіте гіацинт недовго. Цвітіння у відкритому грунті посідає ранню весну — рослина відноситься до холодостійких, не боїться весняних заморозків. Взагалі, гіацинт не кімнатна рослина, але селекціонери змогли створити таку технологію, за допомогою якої його можна змусити цвісти практично в будь-яку пору року.

Вигонка (так називається ця технологія) дозволяє за допомогою точного розрахунку отримувати гіацинти, що квітнуть у горщиках, до певної дати, наприклад, до Нового року, Різдва, до свята 8 березня і т.д. Багато хто купивши такий подарунок, або навпаки отримавши його, після цвітіння просто викидає його. Хоча це чудовий матеріал для посадки наступного року.

1. Біологічний опис гіацинту
2. На що звернути увагу при покупці
3. Сорти гіацинту, придатні для домашнього утримання
4. Що робити після покупки
5. Догляд у домашніх умовах
6. Вибір місця та освітлення
7. Грунт
8. Температура та вологість
9. Полив
10. Підживлення
11. Цвітіння та обрізування після цвітіння
12. Період спокою
13. Вигонка гіацинтів
14. Вигонка без ґрунту
15. Які можуть бути проблеми
16. Шкідники та хвороби
17. Відео про те, як виростити гіацинт у домашніх умовах

Біологічний опис гіацинту

Рослина відноситься до сімейства спаржових. У дикому вигляді зустрічається на узбережжі Середземного моря, Греції, Малої Азії.

Цибулина складається з так званого низового листя, основи якого складають донце цибулини. З денця росте квітконос.

Квітки утворюють на верхівці квітконоса кисть у вигляді циліндра або заокругленого циліндра. Оцвітина пофарбована в різні кольори. Кінці квітки витончено відігнуті верх. Можуть бути махровими та простими.

Листя велике, м’ясисте, ланцетовидної форми, зелене, з малопомітним блиском. Залежно від сорту рослині є від 5 до 8 листя.

Рослина низькоросла, висота не більше 30 см. Квітуча частина квітконоса займає майже ⅔ всього стебла. Розмножується дітьми, що виростають біля денця, та насінням. Насіннєвий спосіб використовується селекціонерами для створення нових сортів та гібридів. Гіацинт множиться повільно, т.к. дітей утворюється мало, на рік всього 2-3 штуки, які зацвітають лише на третій рік.

На що звернути увагу при покупці

Звичайно, якщо вам подарували рослину, то куди подітися – працюємо з такою, яка є. Але якщо ви самі купили його в магазині, то для того, щоб гіацинт довго радував своєю красою на підвіконні, потрібно звернути увагу на такі моменти:

• Цибулина має бути ціла, щільна, без гнилі та пошкоджень.
• Листя – цілі, без жовтизни, пружні.
• Суцвіття – у фазі бутонізації, щільне та свіже. Воно має височіти над листям.
• Коріння – не має виглядати з дренажного отвору, темний колір говорить про початок кореневої гнилі. Перевірити це можна просто – попросіть продавця витягнути цибулину із горщика, зазвичай це дуже легко зробити, та перевірте кореневу систему.

Сорти гіацинту, придатні для домашнього утримання

• Аїда
• Блю Айз
• Вудсток
• Джипсі Принцес
• Ізабелла
• Карнегі
• Пінк Перл
• Пінк Сюрпрайз
• Айолос
• Епрікот Пешн

Що робити після покупки

Якщо рослина відповідає всім вимогам, про які було сказано вище, робити нічого не треба. Просто милуватися квіткою.

Але якщо при огляді кореневої системи виявляється, що вона дуже розрослася, і грунту за корінням практично не видно, цибулину гіацинту потрібно пересадити в більш простору ємність, але тільки за допомогою методу перевалки. Що для цього потрібно зробити?

1. Підготувати горщик, діаметром на 1-2 см більше старого, висотою не менше 15 см.
2. Наповнити дренажем на висоту 2 див.
3. Насипати трохи грунтосуміші (про її склад поговоримо нижче).
4. Витягнути цибулину зі старого горщика разом із грудкою землі і поставити в новий горщик, так щоб цибулина була видна над поверхнею на ⅓.
5. Тепер засипати проміжки між стінкою і цибулиною ґрунтосумішшю, весь час потряхуючи горщик, щоб грунт ліг щільніше.

Якщо у купленому горщику з квітучим гіацинтом ґрунту досить багато, від пересадки потрібно утриматися, бо це дуже сильний стрес для рослини. Потрібно дочекатися повного відцвітання рослини та пожовтіння листя та відправити його на спокій (про цю процедуру також буде сказано нижче).

Догляд у домашніх умовах

Тепер потрібно створити для рослини оптимальні умови, за яких вона цвістиме довго і згодом плавно перейде в період спокою.

Вибір місця та освітлення

При утриманні в квартирі квітучий гіацинт не повинен протягом тривалого часу висвітлюватися прямим сонячним промінням; світло має бути яскравим, але розсіяним. Краще розмістити його на східних вікнах, при цьому він добре висвітлюватиметься вранці, а після обіду інтенсивність світла зменшується. Це може певною мірою продовжити цвітіння.

Грунт

Можна купити універсальний ґрунт у магазині або приготувати його своїми руками. Співвідношення компонентів: дернова або садова земля, пісок, торф – 2:1:1. На цебро такої суміші додають 0,5 кг вермикуліту або перліту.

У будь-якому випадку ґрунт повинен бути продезінфікований. Можна це зробити за допомогою прожарювання або пропарювання суміші або за допомогою фітоспорину. Їм проливають ґрунтозмішують, вимішують її і накривають. Тримають у такому стані протягом 1-2 тижнів.

Температура та вологість

Гіацинт – рослина, що не любить спеки, тому потрібно тримати її в прохолодному місці, далеко від батарей, де температура не підвищується більше 20 ° С. Дуже шкідливі для рослини різкі перепади температур, які можуть спричинити протяги.

Вологість навколишнього повітря має бути високої, не більше 50-60 %. Листя гіацинту та цибулина не переносить обприскувань. Може початися загнивання цих частин рослини.

Полив

Полив для гіацинту має особливості. Справа в тому, що сама цибулина не переносить перезволоження, але коріння може добре розвиватися тільки в тому випадку, якщо вони постійно знаходяться у вологому субстраті.

Щоб забезпечити такі умови, полив квітучого гіацинту здійснюють за допомогою високого піддону, куди ставлять горщик із рослиною. Можна з цією метою використовувати також кашпо без нижнього отвору для стоку зайвої вологи. Рівень води в піддоні або кашпо потрібно тримати приблизно на висоті 1-1,5 см. Верхній полив у такому випадку не проводиться, і цибулина залишається сухою.

Підживлення

У магазинах та садових центрах для підтримки пишного цвітіння гіацинту застосовують стимулятори росту та цвітіння, добрива та різну іншу хімію. Вдома ми зазвичай не застосовуємо такі обробки, і рослина позбавляється звичного для неї харчування, починає пригнічуватись і може навіть загинути.

Щоб цього не сталося, один раз на тиждень треба годувати гіацинт. Підживлення поєднують з поливом і додають добрива безпосередньо у воду, яка використовується для зволоження коренів. Використовують будь-яке добриво для квітучих рослин, що приготоване за інструкцією до препарату.

Цвітіння та обрізування після цвітіння

Квітки гіацинту мають дзвонову форму, пелюстки загинаються нагору. На одному суцвітті їх може бути від 15 до 35 шт. Забарвлення найрізноманітніша – від білих до темно-синіх та фіолетових, майже чорних кольорів. Під час цвітіння листя порівняно коротке, воно не закриває квітконос. Після цвітіння листя відростає до 15-20 см. Цвітіння може тривати до 3-4 тижнів.

Обрізання квітконоса проводять після того, як квітки починають усихати і набувати коричневого кольору. Це свідчить, що рослина починає готуватися до періоду спокою. Що потрібно зробити?

1. Спочатку обрізати сам квітконос якомога коротше. Зріз обробити активованим вугіллям.
2. Листя залишатиметься зеленим ще протягом 2-3 тижнів. Поливи скорочуються наполовину, але не припиняються зовсім.
3. Після того, як листя висохне наполовину, його можна обрізати. Потримати цибулину в горщику ще 2-3 дні, доки не висохнуть зрізи.
4. Тепер потрібно витягнути цибулину і обтрусити з коріння землю. Покласти на просушування на тиждень.
5. Обрізати висохлі коріння і, загорнувши кожну цибулину окремо в папір, покласти на зберігання в прохолодне темне місце.

Період спокою

Період спокою триває у гіацинту протягом 3-4 місяців. У цей час потрібно кілька разів перевірити стан цибулини на наявність гнил. Для профілактики перед закладанням на обробляють розчином фітоспорину або препарату Максим.

Вигонка гіацинтів

Досі ми говорили про ті гіацинти, які були придбані у квітучому вигляді у магазині. Тепер поговоримо про те, як виростити квітку з цибулини, яка була вирощена та викопана вами влітку на присадибній ділянці. Як змусити цвісти цибулину, припустимо, до свята 8 березня?

Цибулини для вигонки ретельно відбирають. Вони повинні бути щільними, здоровими, діаметром не менше 5 см. Перед посадкою проводять профілактичне обприскування фітоспорином.

Тепер посадити цибулину в ґрунт так, щоб вона на ⅓ виглядала з горщика. Ґрунт попередньо проливається. Потрібно почекати, коли вода вбереться. Як приготувати ґрунтозміш, зробити посадку, ми вже розповідали. Зробити це потрібно 15-16 листопада.

Весь процес вигонки від початку до цвітіння становить близько 14-15 тижнів. Можна розділити цей час на три частини:

1. Підготовчий етап. Рослина повинна перебувати у прохолоді та темряві близько 10 тижнів. Ідеально для цього підійде нижня полиця холодильника. Температура вигонки становить 5-6°С. Цибулина за цей час укоріниться і почне проростати.
2. За місяць до 8 березня потрібно переставити горщик у тепліше місце з температурою не більше 13°С. Поки що гіацинт повинен звикнути до світла та тепла. Світловий день скорочують, накриваючи гіацинт ковпаком із темного паперу на початковому етапі на 5-6 годин. Щодня цей час скорочують на півгодини. Перед цвітінням папір прибирають зовсім. Цей прийом дозволяє отримати високі квітконоси та невисоке листя.
3. За два тижні поступово піднімають температуру до 20°С. За цей час гіацинт має зацвісти.

Після відцвітання з цибулинами роблять так само, як і з магазинними рослинами. Навесні наступного року їх висаджують у ґрунт. Але квітка після вигонки дуже слабка, їй потрібно відновлюватися протягом усього наступного сезону. І лише на другий чи навіть на третій рік можна повторити процес вигонки. Навіть якщо після посадки цибулина почне проростати, краще виламати квіткову стрілку. Вона все одно буде слабка, пухка, і квітів дасть зовсім небагато.

Вигонка без ґрунту

Вигонку цибулини гіацинту можна здійснити без використання ґрунту, просто у воді. Послідовність дій тут така:

1. Підбирають спеціальний посуд із звуженим шийкою і широкою верхньою чашею, куди поміщають цибулину. Можна використовувати просто склянку, на яку кладуть картонне коло з вирізаним посередині отвором. Туди поміщають цибулину так, щоб коріння мало можливість проростати в нижню частину склянки, де налита вода.
2. Наливають у склянку кип’ячену воду. Щоб вода не псувалася під час вегетації, можна покласти 2-3 потовчені таблетки активованого вугілля.
3. Поміщають цибулину на склянку, але так, щоб вода не торкалася денця цибулини, інакше станеться загнивання.
4. Поміщають цибулини у склянці у холодильник. У міру зниження рівня води її потрібно доливати. Далі процес вигонки ідентичний вигонці у ґрунті.

Які можуть бути проблеми

Вирощування капризної квітки може супроводжуватися появою деяких проблем.

• Мляве листя
• Короткий квітконос
• Скривлений квітконіс
• Тьмяне листя
• Не виходить квітконос
• Загнивання квіток

Шкідники та хвороби

За дотримання правил догляду за гіацинтом у домашніх умовах хвороби зазвичай не турбують рослину. Виняток становить бактеріальна гнилизна цибулини, яка може виникнути з кількох причин – порушення водного балансу ґрунту, недостатня дезінфекція ґрунту, звідки в цибулину проникають хвороботворні мікроорганізми.

Симптоми хвороби – поява на листі чорних крапок, цибулина розм’якшується і загниває, коренева система набуває чорного кольору і теж загниває. Боротися з хворобою марно, вона не піддається лікуванню і рослину потрібно викинути разом із горщиком, який може стати переносником хвороби.

Шкідники не оминають квітучі гіацинти. Як вони виглядають і як з ними боротися, можна дізнатися з таблиці.

Відео про те, як виростити гіацинт у домашніх умовах

Корисний ролик про вигін гіацинтів у горщику. Правила, особливості, тонкощі догляду квітки в домашніх умовах. Приєднуйтесь до перегляду!