Як пишеться буде

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Словник української мови

1. перех. і без додатка . Зображувати рукою на папері або іншому матеріалі графічні знаки (літери, цифри і т. ін.). Я ще служив тоді у колегії і вчивсь склади писати, бо був ще хлоп’я по дев’ятнадцятому году (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 179) ; А писав [Йосип] — куди краще від самого дяка. папір наче калачиками устеле, — літери рівні, круглі (Панас Мирний, IV, 1955, 35) ; * Образно. Бідочук був ранений. У тій безтолковій стрілянині якась дурна куля зачепила його, — і от писав він тепер кривавий слід за собов [собою] (Гнат Хоткевич, II, 1966, 290) ; * У порівняннях. Висока, рівна, горда, вона не йде полем, а пише (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 175) ;
// Займатися писанням. От вона й увійшла в горницю, а горниця довга, та все столи, усе столи, а за столами паничі сидять та все пишуть (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 284) ; Всяк живе, працює, дише — Дяк читає, писар пише (Леонід Первомайський, Райдуга. 1960, 94) ; * У порівняннях. — Та нічого. нехай. — прожебоніла Юзя і, почервонівши до болю, схилилась, немов пишучи (Леся Українка, III, 1952, 653) ;
// Відтворювати такі знаки за допомогою спеціального приладдя. Писати крейдою; Писати олівцем; * Образно. Червонобоким яблуком округлим Скотився день, доспілий і тяжкий, І ніч повільним помахом руки Широкі тіні чорним пише вуглем (Максим Рильський, I, 1960, 258) ;
// Передавати за допомогою таких знаків слова, текст і т. ін. Сапфо щось пише на восковій табличці (Леся Українка, III, 1952, 722) ;
// Дотримуватися певного написання. Либонь цар повелів: белетристику пропускати без запинки, аби вона була писана общеруською орфографією (Панас Мирний, V, 1955, 379) ;
// Володіти письмом якої-небудь мови; уміти відтворювати систему письмових знаків цієї мови. Незвичайно здатна дитина навчилась у сільській школі читати й писати по-українському, по-польському і по-німецькому (Михайло Коцюбинський, III, 1957, 27) ; — Ви побачили б його [І. Мічуріна] переписку.. Іноді читаєш — голова обертом іде. Наука, та ще яка наука! .. І всі йому пишуть російською мовою (Олександр Довженко, I, 1958, 448) ;
// Робити записи музики спеціальними знаками. Писати нотні знаки; * Образно. Співала скрипка радощі, скорботи.. Вдивлявся хлопець в даль, що за борами, туди, де блискавка йому писала ноти, з яких він грав (Микола Нагнибіда, Гірські вершини, 1960, 22) ;
// перен. Бити кого-небудь. Кричить [ісправник], біга, мов несамовитий. Яременка в пику пише (Тарас Шевченко, I, 1963, 305) ; — Ні, ні, не знає ще фон-барон Оленчука, — заговорив, ніби сам до себе. — Думає, мабуть, що Оленчукова спина — це йому грифельна дошка. увесь вік щоб по ній шомполами писати. (Олесь Гончар, II, 1959, 412) ;
// Дотримуватися на письмі певних орфографічних правил, певного написання. Тут треба писати м’який знак. А Рома який молодець! Пише без помилок (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 408) .
Власною рукою писати (підписатися і т. ін. ) див. власний; Пішло писати — не можна втриматися. — Побалакаєш, вип’єш по чарці, потім — по другій, а далі пішло писати — і образ божий загубиш. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 451) .

2. перех. , про кого — що, також із спол. що . Повідомляти про що-небудь письмово або у пресі. Прибіг гінець з письмом к Латину, Нерадісну привіз новину, Князь Турн йому війну писав (Іван Котляревський, I, 1952, 183) ; — Яка розумна! Хіба це панові нічого більш і писати, як про твого чоловіка, га? (Марко Вовчок, I, 1955, 30) ; — Ви даєте мені слово, що.. не писатимете про те, що побачите й почуєте тут (Юрій Смолич, I, 1958, 60) ;
// у що, на що, перех. і без додатка , кому, до кого. Звертатися до кого-небудь письмово, надсилати комусь листа. Щось мене забули Шраг і Шрамченко, я до них писав. а вони не одповідають (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 335) ; Думала про нього і вдень, і вночі, ревниво ховала від рідних його похапливі листівки і майже щодня писала йому у Полтаву, в медичне училище, довжелезні листи (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 21) .

3. перех. і без додатка . Складати і записувати який-небудь текст. Колись то ще, во время оно, Помпілій Нума, римський цар, Тихенький, кроткий государ, Втомившись пишучи закони, Пішов любенько погулять І одпочить (Тарас Шевченко, II, 1953, 335) ; — Якось помиримось, — перебивав її Терентій, — ти гроші візьмеш під заставу чи папірець писати? (Михайло Стельмах, I, 1962, 310) ; Я був весь в полоні любові до чудесного Далекого Сходу і сценарій писав з великим натхненням (Олександр Довженко, I, 1958, 26) .

4. перех. і неперех. Займатися літературною діяльністю, бути письменником. Леся писала тому, що вона не могла не писати, не могла не сказати своєму народові те, що рвалося з її душі (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 505) ; Вітя.. пише вірші й оповідання, і весь клас покладав на нього великі надії (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 75) ;
// до чого. Вміщувати свої твори в якому-небудь періодичному виданні. Леночка іноді писала до нашої газети. Ми в редакції любили одержувати її акуратні карлючки на папері (Юрій Яновський, II, 1954, 9) ; Зібравши великі матеріали про мертві ставки на Поділлі, він сьогодні пізнього вечора сів писати до центральної газети (Михайло Стельмах, II, 1962, 280) ;
// Певним чином будувати письмову розповідь або використовувати який-небудь мовний стиль, якісь особливості мови. Задля мене вірші, коли що й зробили дотепного, то тільки те, що навчили писати гладенькою, дзвінкою прозою (Панас Мирний, V, 1955, 377) ; Павло спалахнув. — Навряд чи зумію [переказати листа]. Тут він пише таким спеціальним жаргоном (Андрій Головко, II, 1957, 481) .

5. перех. і без додатка , з кого — чого. Створювати твір живопису. Вона обертається раптом до мене, занадто поспішно якось.. — Ви ж не збираєтесь писати завтра з мене етюд. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 438) ; Тепер він увесь час і сили віддавав автопортретам: писав себе і в мундирі, і в сюртуку і в білому, і в чорному кашкетах (Зінаїда Тулуб, В степу. 1964, 483) ; Писав його Лісняк з фотографії, бо Ничипір відмовився позувати: — Нема часу мені сидіти тут, Іване, жнива. (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 326) ;
// у сполуч. із сл. писанка . Розписувати, прикрашати малюнками, візерунками. Забралися [зовиці] собі у противну хату та писанки оправляють, що цілий піст писали (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 227) ; Люба мамочко! ..Ми з Уксусом писали писанки і тим справили певний ефект серед товариства (Леся Українка, V, 1956, 236) ; * Образно. Зірки, по-весняному граючись, миготять і сріблом пишуть небо (Іван Ле, Вибр., 1939, 17) ;
// у сполуч. із сл. ворота . Мазати дьогтем, щоб знеславити дівчину. — Ось ми приборкаємо їх та й тих провинників, що чесним людям пишуть ворота, не забудемо (Нечуй-Левицький, III, 1956, 351) .

6. перех. і без додатка , заст. Давати кому-небудь ім’я, рідше прізвище, занотовуючи його в документі. — Хіба байстрюк? — Без прізвища. — Запиши, Миколо, У реєстер. Нехай буде. Нехай буде Голий, Так і пиши! — Ні, погано! — Ну, хіба Бідою! — І це не так. — Стривай лишень, Пиши Галайдою (Тарас Шевченко, I, 1963, 111) ;
// у що. Зараховувати до якоїсь соціальної групи, угруповання, закладу і т. ін., роблячи відповідний запис. Писати в армію.
Пиши [все] пропало — що-небудь зовсім, безповоротно втрачено, не вдалося і т. ін. Он уже в скількох забрано коні. І не знати хто, — хоч би відав чоловік, де шукати. А то як украли, то вже й пиши — пропало (Борис Грінченко, II, 1963, 247) ; [Старшина:] За Олексу спечемо рака, бо його не приймуть: він докаже, що вільготний. А тільки він вигра цю справу, тоді пиши все пропало (Карпенко-Карий, I, 1960, 59) .